ЄРЕ́МЕНКО Ольга Володимирівна (31. 10. 1969, Суми) — педагог. Доктор педагогічних наук (2011), професор (2012). Закінчила Сумський педагогічний інститут (1996), де від 1993 й працює (нині університет): від 2010 — професор кафедри хорового диригування, вокалу та методики музичного навчання, від...
(31. 10. 1948, смт Решетилівка Полтав. обл.) – економіст, громадський діяч. Доктор економічних наук (1997), професор (1999). Закін. Ленінгр. інститут інж. залізнич. транспорту (РФ, 1972). Відтоді працював на різних інж.-тех. посадах у буд. об’єдн. Пн.-Зх. регіону СРСР та С.-Петербурга, зокрема...
(19(31). 10. 1880, Київ – 1945, Белґрад) – письменник, педагог. Закін. природн.-істор. відділ. С.-Петербур. університету (1903). Учителював до 1906. Співпрацював з пед. часописами. 1911–17 – ред. крит.-бібліогр. ж. «Что и как читать детям?». Обстоював необхідність безпосеред. спілкування дітей з...
(31. 10. 1955, Кишинів) – живописець. Член НСХУ (1995). Закін. Київський художній інститут (1981; викл. Т. Голембієвська, В. Забашта, О. Кривоніс). Працював 1983–89 викл. Кишинів. худож. училища. Відтоді – на творчій роботі. Основна галузь – станк. живопис. Учасник всеукр. та міжнар. мистецьких...
(31. 10. 1972, м. Переяслав-Хмельницький, нині Переяслав Бориспільського р-ну Київської обл.) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2021), професор (2023). Закінчила Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут (1996), де відтоді й працює (нині Університет Г. Сковороди в Переяславі): від 2021 —...
(31. 10. 1949, с-ще Кіреєвськ, нині місто Тульської обл., РФ) — фізик, матеріалознавець. Доктор технічних наук (2019). Закінчив Харківський університет (1972). Від 1972 працює у Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» НАНУ (Харків): старший науковий співробітник вiддiлу...
(04, за іншими даними — 18(31). 10. 1902, м. Курськ, Росія — 05. 07. 2000, Санкт-Петербург) — музикознавець, композитор, педагог. Професор (1963). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1954). Закінчив Ленінградську консерваторію (нині Санкт-Петербург, 1931; кл. Б. Асаф’єва), де відтоді й викладав....
(31. 10. 1955, Київ) – дипломат. Син А. Москаленка. Надзвич. і Повноваж. Посол України. Орден «За заслуги» 3-го (1999) та 2-го (2016) ступ. Закін. Київський університет (1978). Відтоді працював кор. на радіо; 1983–93 – у Інституті літ-ри АНУ (Київ); 1994–98 – 1-й секр. Посольства України у...
(31. 10. 1954, смт Коропець Монастирис. р-ну Терноп. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1998). Закін. Терноп. фінанс.-екон. інститут (1976), де відтоді й працював; 1982–86 і 1989–91 – на комсомол. і парт. роботі в Івано-Фр. обл.; від 1991 – гол. економіст філії банку «Україна», голова...
(31. 10. 1937, м. Омськ, РФ) – фахівець у галузі електровимірювальної техніки. Доктор технічних наук (1982). Закін. Львів. політех. інститут (1960). Працював в НДІ-2 Міністерства оборони (м. Калінін, нині Твер, РФ; 1960–63), в Інституті автоматики і телемеханіки АН СРСР (Москва, 1963–66). Від...
(31. 10. 1922, станиця Новомиколаївська Донецької губ., нині м. Новоазовськ Кальміуського р-ну Донецької обл. — 01. 09. 2005, Київ) — театрознавець, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1971), професор (1989). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (1999)....
(31. 10. 1945, Дніпропетровськ – 30. 06. 2010, там само) – диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2005). Лауреат і дипломант низки джаз. фестивалів в Україні та РФ. Закін. Одес. консерваторію (1972). Відтоді – гол. диригент та муз. кер. Держ. ансамблю пісні і танцю «Славутич»...
(31. 10. 1911, Харків – 01. 11. 1980, Полтава) – архітектор. Закін. Харків. худож. технікум (1931), навч. у Харків. інж.-буд. інституті (1937–41, 1945–46). Працювала 1931–33 у проект. відділі буд. контори Упр. Пд.-Зх. залізниці у Харкові; 1933–37, 1946–58 – в інституті «Харківдіпротранс»....
(31. 10. 1925, Львів — 17. 11. 1991, Київ) — мовознавиця, літературознавиця. Дочка Тараса, онука Івана Франків. Кандидат філологічних наук (1954). Закінчила Львівський університет (1949). Працювала 1953—87 в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ): від 1956 — старший науковий співробітник. 1969 за...
(31. 10. 1960, с. Круті Горби, нині Білоцерків. р-ну Київ. обл.) – фаготист. Заслужений артист України (2008). Лауреат Респ. конкурсу виконавців на духових та удар. інструментах (Донецьк, 1980, 2-а премія), Всесоюз. конкурсу виконавців на дерев’яних духових інструментах (Одеса, 1983, 1-а премія і...
(31. 10. 1958, смт Красна Яруга Бєлгород. обл., РФ – 30. 07. 2006, Суми) – фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1992), професор (1995). Закін. Сум. філію Харків. політех. інституту (1980), де відтоді й працював (нині Сум. університет): 1993–97 – завідувач кафедри нарис....
(31. 10. 1964, с. Бабчинці Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.) — письменниця, педагог. Членкиня НСПУ (2023). Премія «Кришталева вишня» (2001). Закінчила Тульчинське училище культури (Вінницька обл., 1983), Вінницький педагогічний інститут (1989). Працює в системі освіти. Мешкає в Тульчині....
(19(31). 10. 1896 (за ін. даними – 1890), Москва – лютий 1942, Сімферополь) – актор. Заслужений артист РРФСР (1937). Закін. Моск. філармон. училище (1913; кл. Н. Яковлєва). Працював у Моск. театрі Ф. Корша (1913–16); театрах Одеси, Сухумі, Батумі, Казані (1924–26), Іваново-Вознесенська (нині...
(31. 10. 1961, с-ще Інституту ім. В. Докучаєва, Воронез. обл., РФ) – археолог. Доктор історичних наук (2011). Закін. Воронез. університет (1983). Від 1985 працює в Інституті археології НАНУ (Київ): від 2013 – провідний науковий співробітник Досліджує проблеми хронології, культур. типології,...
(31. 10. 1935, м. Сталіно, нині Донецьк – 11. 11. 2020, м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1980), професор (1984). Закін. Донец. індустр. інститут (1959). Працював на виробництві (1959–62); від 1967 – у Донец. тех. університеті: 1985–97 – завідувач...
(31. 10. 1870, Київ — 1945) — військовик. Генерал-хорунжий армії Української Держави (1918). Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1891) і Миколаївську академію Генштабу (1899) в Санкт-Петербурзі. Служив у 10-й кавалерійській дивізії (Харків),...
(31. 10. 1958, с. Попасне Новоайдар. р-ну Луган. обл.) – еколог. Дружина О. Зубова. Доктор технічних наук (2004), професор (2006). Закін. Воронез. лісотех. інститут (РФ, 1982). Працювала у Луган. с.-г. інституті (1989–91); Укр. НДІ захисту ґрунтів від ерозії (1991–95); від 1996 – у Сх.-укр....
(31. 10. 1910, Одеса – 15. 11. 2002, там само) – кінооператор. Держ. нагорода СРСР. Член НСКінУ (1958). Закін. Київ. кіноінститут (1934). Працював на Одес. кіностудії худож. фільмів (1934–40, 1953–71); оператором наук.-тех. фільмів на кіностудіях Новосибірська (1940–49), Свердловська (нині...
(31. 10. 1956, м. Кремінна Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1995), професор (1996). Закін. Київ. інститут нар. господарства (1977). Працював у Н.-д. екон. інституті Держплану УРСР (Київ, 1979–87); від 1987 – у Київ. торг.-екон. університеті: 1995–2000 –...
(31. 10. 1931, с. Блакитне Високопіл. р-ну Херсон. обл.) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1968), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Дійсний член АМНУ (1993). Народний депутат України (1990–94). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1955). Працював лікарем (1955–60);...
(Budal Andrej; псевд. – Slavko Slavec; 31. 10. 1899, с. Штандреж побл. м. Ґориця, Словенія – 07. 04. 1972, м. Трієст, Італія) – словенський письменник, публіцист, перекладач. Закін. Ґориц. г-зію, у Відні вивчав романістику. 1913 захистив доктор. дис. Викл. латин. та франц. мов у серед. школах зі...
(31. 10. 1930, Полтава – 17. 07. 2003, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1977), професор (1981). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1977). Закін. Київський університет (1953). Працював від 1958 в Інституті філософії НАНУ (Київ): від 1969 – завідувач відділу марксист.-ленін. естетики,...
(31. 10. 1938, м. Фастів Київ. обл. – 15. 10. 1985, там само) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Член СХУ (1977). Закін. Львів. інститут приклад. та декор. мистецтва (1968; викл. М. Гладкий, Б. Горбалюк, Ю. Лащук). Працював 1963–73 керамістом на Львів. експерим. керам.-скульптур....
(31. 10. 1936, м. Сталіно, нині Донецьк) – історик. Доктор історичних наук (1996). Закін. Львівський університет (1959). Працював у Донец. (1960–63) і Луган. (1963–66) обл. держ. архівах; Дніпроп. університеті (1966–81); від 1981 – у Кіровогр. пед. університеті: 1981–83 – завідувач кафедри...
(31. 10. 1974, Харків — 11. 05. 2023, м. Бахмут Донецької обл.) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022). Закінчив Харківський політехнічний університет (1996). Працював у Харківській міській академії фізичної культури, згодом — у...
(31. 10. 1953, Ленінград, нині С.-Петербург) – економіст. Доктор економічних наук (1997), професор (2002). Закін. Одес. інститут інж. мор. флоту (1976), де відтоді й працювала (нині мор. університет): 1997–2002 – декан факультету транспорт. технологій і систем, 2003–15 – ректор і завідувач...
(31. 10. 1930, с. Архара Амур. обл., РФ – 21. 02. 1997, Київ) – хімік. Доктор технічних наук (1991), професор (1992). Закін. Урал. університет (1953). Від 1963 працював у ВНДПКІ нафтоперероб. і нафтохім. промисловості (нині Укр. НДІ нафтоперероб. промисловості «МАСМА», Київ): зав. лаб. технології...
(31. 10. 1958, м. Васильків Київ. обл.) – філософ. Кандидат історичних наук (1990), д-р філос. н. (2004), професор (2005). Закін. Харків. університет (1980). Відтоді працює у Полтав. тех. університеті (з перервою): від 1998 – завідувач кафедри філософії та соц.-політ. дисциплін. Наукові...
(Нікітін Андрій Вікторович; 31. 10. 1976, м. Ворошиловград, нині Луганськ) – церковний діяч УПЦ МП. Закін. Київ. духовну семінарію (2000) і академію (2005). Від 1990 ніс послух іподиякона при Свято-Петропавлів. кафедрал. соборі Луганська; від 1991 – послушник Курсько-Корінної Різдва Богородиці...
(31. 10. 1993) — військовик. Майор. Герой України (2025). Повний кавалер ордена «За мужність» (2017, 2020, 2022). Відзначився як військовик 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України. Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході...
(31. 10. 1927, Сімферополь) – тренер (футбол). Заслужений тренер України (1974). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1975). Працював на адм. посадах (1958–90), гол. тренером (1990–95, 2002–04) футбол. клубу «Таврія» (Сімферополь). Тренував також...
(18(31). 10. 1914, с. Косівка Олександрій. пов. Херсон. губ., нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл. – 03. 06. 1986, Дніпропетровськ) – актриса. Заслужений артист УРСР (1967). Працювала 1935–73 актрисою Дніпроп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка. Створила образи характерних, колоритних...
(31. 10. 1944, с. Лугове Бродів. р-ну Львів. обл.) – художниця декоративного текстилю. Золота медаль Міжнар. виставки у м. Пловдів (Болгарія, 1980). Диплом 2-го ступеня ВДНГ УРСР (Київ, 1983). Закін. Львів. училище приклад. мистецтва (1967). Відтоді працювала на Переяслав-Хмельн. ф-ці худож...
(31. 10. 1875, с. Денисів, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 25. 06. 1966, Канада) – фольклорист. Батько А. та І. Глинок. Співак і музикант хору О. Вітошинського у родин. селі. Член товариства «Просвіта». Записував нар. пісні, надсилав їх І. Франку, М. Павлику, В. Гнатюку, О. Маковею. Автор кн....
(31. 10. 1923, с. Кінель-Черкаси, нині Самар. обл., РФ – 07. 06. 1987, Москва) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Куйбишев. (нині м. Самара, 1942) та Ярослав. (РФ, 1950) військ. піхотні училища. В армії від березня 1942,...
(31. 10. 1910, Одеса – 01. 05. 1986, Київ) – живописець. Член СХУ (1950-і рр.). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1947; викл. С. Єржиковський, П. Котов, К. Трохименко). На творчій роботі. Створював переважно темат. картини у стилі соцреалізму. Тв.: «Зміна» (1947),...
(31. 10. 1977, Одеса) — тренер (таїландський бокс). Заслужений тренер України (2006). Закінчив Південноукраїнський педагогічний університет (Одеса, 2000). Від 2005 — тренер спортивного клубу «Капітан» Дитячо-юнацького спортивного центру таїландського боксу та кікбоксингу, 2012—25 — директор ДЮСШ №...
(31. 10. 1936, Москва – 18. 01. 1993, Ізраїль) – хімік. Доктор хімічних наук (1985). Закін. Київський університет (1959). Відтоді працював в Укр. НДІ штучного волокна (нині Укр. НТПІ пром. технологій). 1992 емігрував. Під його керівництвом і за участі розроблено низку теоретич. питань, пов’язаних...
(31. 10. 1952, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) – піаніст, педагог. Заслужений артист УРСР (1989). Навч. у Львів. консерваторії (1971–74; кл. О. Криштальського), закін. Моск. консерваторію (1977; кл. С. Нейгауза). Відтоді – соліст Закарп. філармонії (Ужгород), водночас від 1988 – викладач...
(31. 10. 1961, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) – тренер (кульова стрільба). Майстер спорту (1981), заслужений тренер України (2005). Від 1985 – тренер-викладач комплексної ДЮСШ № 2 (Черкаси), водночас від 2005 – тренер-викладач Черкаської школи вищої спортивної майстерності. Від 2006 –...
(31. 10. 1906, с. Стара Ушиця, нині смт Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 13. 03. 1988, Запоріжжя) – військовик. Герой Радянського Союзу (1941). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1928, на фронті від червня 1941. Закін. Орлов. бронетанк. училище (РФ,...
(31. 10. 1934, м. Валдай Новгород. обл., РФ – 26. 03. 1986, похов. у м. Кілія Одес. обл.) – тренер (веслування на байдарках і каное). Батько А. Іванова. Майстер спорту (1965). Заслужений тренер України (1982). Закін. Одес. пед. інститут (1967). Багатораз. переможець респ., всесоюз., міжнар....
(31. 10. 1899, Тернопіль – 24. 09. 1965, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – церковний діяч УПЦ у Канаді. Закін. Краків. університет (1924). Був старшиною УГА. 1925 емігрував до Канади. 1926 висвяч., згодом митрофор. протоієрей у Канаді. 1951– 55 – голова президії консисторії УПЦ. Директор...
(31. 10. 1918, с. Новики, нині Респ. Марій Ел, РФ – 07. 11. 1981, м. Докучаєвськ Донец. обл.) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1945 – двічі, 1946). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від листопада 1942. До 1945 здійснив 93 бойові...
(31. 10. 1950, Житомир) – тренер (спортивна акробатика). Заслужений тренер України (1995). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (Хмельн. обл., 1977). Від 1971 працює ст. тренером відділ. спорт. акробатики Житомир. ДЮСШ № 2. Голова суддів. колегії України зі спорт. акробатики (2000). Серед...
(31. 10. 1958, Красноярськ, РФ) – промисловець. Закін. Моск. інж.-фіз. інститут (м. Обнінськ, РФ, 1981). Працює на Пд.-Укр. АЕС (нині окремий підрозділ «Пд.-Укр. АЕС» Нац. атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»): інж.-оператор, нач. зміни станції, заст. ген. дир. із заг. питань, нач. упр....
(31. 10. 1914, с. Михайлівка, нині Моск. обл., РФ – 1979, м. Бучач Терноп. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. артилер. училище (1942). Відзначився у вересні 1943 під час утримання плацдарму побл. с. Оболоння Короп....
(31. 10. 1950, Житомир) – тренер (спортивна акробатика). Заслужений тренер України (1995). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (Хмельн. обл., 1977). Від 1971 працює ст. тренером відділ. спорт. акробатики Житомир. ДЮСШ № 2. Голова суддів. колегії України зі спорт. акробатики (2000). Серед...
(справж. – Ходимчук Діамара Олексіївна; ін. псевд. – Карпо Кропива; 31. 10. 1925, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл.) – письменниця, актриса. Дочка О. Ходимчука та Н. Пилипенко. 1942 вивез. на примус. роботи до Німеччини. Від 1945 жила у Парижі, де закін. Вищі курси франц. мови і працювала...
(31. 10. 1925, Львів — 17. 11. 1991, Київ) — мовознавиця, літературознавиця. Дочка Тараса, онука Івана Франків. Кандидат філологічних наук (1954). Закінчила Львівський університет (1949). Працювала 1953—87 в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ): від 1956 — старший науковий співробітник. 1969 за...
(19(31). 10. 1875, Одеса – 11. 02. 1942, Париж) – живописець, керамік. Онук та учень І. Айвазовського. Закін. Одес. Рішельєв. училище (1896), Вище художнє училище при С.-Петербур. АМ (1902; викл. А. Куїнджі, О. Кисельов), навч. у Мюнхені у Ш. Холлоші та Феррі-Шмідта (1897–99). Подорожував...
(31. 10. 1875, с. Денисів, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 25. 06. 1966, Канада) – фольклорист. Батько А. та І. Глинок. Співак і музикант хору О. Вітошинського у родин. селі. Член товариства «Просвіта». Записував нар. пісні, надсилав їх І. Франку, М. Павлику, В. Гнатюку, О. Маковею. Автор кн....
(19. 12. 1902 (01. 01. 1903), Одеса – 31. 10. 1984, Вінниця) – лікар. Доктор медичних наук (1940), професор (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. мед. інститут (1926), де відтоді й працював (до 1941): ординатор, асист., доцент кафедри патофізіології. 1941–44 – зав. терапевт. відділ. лікарні...
(10. 04. 1905, с. Колядівка, Україна – 31. 10. 1979, м. Міннеаполіс, США) – громадський діяч. 1920–21 – на службі у рос. Добровол. армії. Емігрував до Греції, згодом – до Австрії та Чехо-Словаччини, де вивчав інженерію в Гірн. академії у м. Пшібрам (закін. 1933), право – у Карловому університеті...
(12. 11. 1903, с. Вапенне Малопольського воєводства, Польща — 31. 10. 1981, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — журналіст, громадський діяч. На початку 1 ї світової війни (1915) навчався в Ростові-на-Дону (Росія). Від 1926 — у Канаді: працював шахтарем; брав активну участь у робітничому русі....
(1879, Хотин. пов. Бессараб. губ., Росія – 31. 10. 1933, Прага) – громадсько-політичний діяч. Закін. учител. інститут, вчителював у Катеринослав. губ. і на Кубані. Від 1909 – директор кооп. банку «Центросоюз» у м. Катеринодар (нині Краснодар, РФ); водночас 1919 – гол. ред. тижневика «Союз» (друк....
(08. 07. 1945, с-ще Сокиряни, нині місто Дністровського р-ну Чернівецької обл. – 31. 10. 2009, Чернівці) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1994). Закінчив Чернівецький університет (1971), де й працював від 1976: від 1996 – завідувач кафедри фізичної електроніки і...
(05. 10. 1923, Харків – 31. 10. 2014, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1973), професор (1977). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. хім.-технол. інститут (1948), де відтоді й працював. Від 1953 – у Нац. металург....
(13 (26). 10. 1900, с. Дiбрiвка, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. – 31. 10. 1982, Київ) – архiтектор, мистецтвознавець. Заслужений архітектор УРСР (1970). Держ. премiя УРСР у галузі н. i т. (1971). Член САУ (1934, 1937–75 – голова). Закiн. Київ. буд. інститут (1935). Впроваджував принципи...
(Дамдинов Дарижаб Дугарович; 31. 01 (13. 02). 1912, с. Урдо-Ага, нині Читин. обл., РФ – 31. 10. 1942, м. Улан-Уде, Бурятія, РФ) – бурятський поет, журналіст і перекладач. Навч. у Ленінгр. інституті журналістики (нині С.-Петербург, 1939–41). Працював у пресі. Почав друкуватися від 1932. Автор...
(05. 10. 1931, м. Темір, Казахстан – 31. 10. 2015, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1982), професор (1984), академік НАПрНУ (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1999), княгині Ольги 3-го ступеня (2003). Закінчила Львівський...
(18. 09. 1912, с. Глибока, нині смт Чернів. обл. – 31. 10. 1994, м. Мелітополь Запоріз. обл.) – поетеса, художниця. Освіту здобувала самотужки, від 1932 вчилася у Чернівцях. З юних літ почала писати вірші під впливом фольклору та творчості Т. Шевченка. Одночасно малювала, вишивала. До поч. 2-ї...
(13(26). 04. 1913, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 31. 10. 1986, Львів) – музикознавець, педагог. Канд. мистецтвознавства (1956). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закін. Київську консерваторію (1941). У 1945–86 викладав у Львів. консерваторії: декан істор.-теор. ф-ту, 1959–61...
(1880 – 31. 10. 1912, Харків) – лікар. Закін. мед. факультет Варшав. університету (1905). Працював лікарем заводу «Рос. Провіданс» (м. Маріуполь, нині Донец. обл.), на рудниках Донец. басейну. 1909 перебував у наук. відрядженні за кордоном, де вдосконалював знання з нерв. хвороб травматич....
(02(15). 11. 1914, с. Білозір’я, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. – 31. 10. 1978, Москва) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1960), професор (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Дніпроп. університет (нині Дніпро, 1934). Від 1960 – проф., завідувач кафедри рос. літ-ри Літ....
(15. 03. 1909, с. Камсуля, нині Курської обл., РФ – 31. 10. 1970, м. Жданівка Донец. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Працював на ртут. комбінаті у м. Горлівка (Сталін., нині Донец. обл.), разом із яким 1941...
(01. 02. 1939, с. Звеничів Ріпкин. р-ну Черніг. обл. – 31. 10. 2009, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1989), професор (1990). Закін. Київ. інститут нар. господарства (1968). Працював у системі спожив. кооперації УРСР (1956–58, 1962–68); від 1968 – у Київ. екон. університеті: 1991–96 –...
(1846 – 31. 10. 1902, Львів) – архітектор. Навч. у Швейцарії та Франції. Від 1875 працював у Львові, був власником буд. підприємства та цегельні. Споруджував будинки у характер. для пізнього, т. зв. мальовничого, історизму стилях, використовував кольор. ефекти (нетиньк. цегли, дахівки,...
(31. 03. 1934, Київ – 31. 10. 1993, там само) – правознавець. Доктор юридичних наук (1985), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Закін. Київський університет (1956). Працював у правоохорон. органах Києва (1956–62); від 1962 – у ВШ МВС УРСР (нині Київ. університет...
(Munclingr Josef-František; 13. 09. 1888, містечко Нітковіце побл. м. Кромериж, нині Чехія – 31. 10. 1954, курорт у Моравії, Чехословаччина) – чеський співак (бас), режисер, педагог. Закін. Львів. консерваторію, філос. факультет Львів. університету. Виступав у Львові. 1922–25 – соліст і реж....
(26. 08. 1895, містечко Ладижин, нині місто Вінн. обл. – 31. 10. 1963, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – військовик, громадський діяч. Чоловік Е. Запорожець. Хорунжий 1-го Сірого полку 1-ї Сірої дивізії, організатор Гайсин. охорон. сотні, яка воювала проти більшовиків і денікінців; повстан. отаман...
(09. 05. 1913, с. Мельниково, нині Алтай. краю, РФ – 31. 10. 1990, Київ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії у 1935–37 і від липня 1941. Закін. Сталінгр. військ.-політ. училище (нині м. Волгоград, РФ), курси удосконалення...
(справжнє — Сеник; 01. 01. 1880, с. Іванівці, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 31. 10. 1914, Львів) — актор, співак (тенор). Чоловік Л.-В. Петровичевої. 1897—1914 працював у Театрі товариства «Руська бесіда» у Львові. Співав в операх й оперетах М. Лисенка, Ф. Легара, К. Целлера, Й....
(30. 03. 1922, с. Карло-Лібкнехтівськ, нині у складі Артемів. міськради Донец. обл. – 31. 10. 1952, м. Сіверськ Артемів. р-ну Сталін., нині Донец. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно, оскільки вважалося, що Б. загинув). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові...
(13. 10. 1903, с-ще Краматорськ, нині місто Донец. обл. – 31. 10. 1941, похов. у м. Шахти Ростов. обл., РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1942, посмертно). Учасник воєн. дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Качин. військ. авіац. школу льотчиків (1930),...
(21. 11. 1923, с. Новоалександровка, нині Башкортостан, РФ, зняте з обліку – 31. 10. 1970, м. Уфа, Башкортостан) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944 – двічі, 1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії і на фронті від 1942. Відзначився у травні–липні 1944 у...
(12. 12. 1918, с. Лип’янка Чигиринського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 31. 10. 1943, зник безвісти) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від 1941. Закінчив...
(05. 12. 1917, с. Флорине, нині Бершад. р-ну Вінн. обл. – 31. 10. 1998, смт Понира Курської обл., РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. В армії від 1938. Закін. школу молодших командирів (1940). Відзначився у квітні...
(27. 09. 1931, м. Сєров Свердлов. обл., РФ – 31. 10. 1986, Дніпропетровськ) – художник-оформлювач. Член СХУ (1964). Закін. живописно-пед. відділ. Дніпроп. худож. училища (1952) та відділ. худож. обробки дерева Ленінгр. вищого худож.-пром. училища (1959). Відтоді працював у Дніпроп. худож.-пром....
(1919, с. Кадиківка, нині Пензенської обл., РФ — 31. 10. 1943, с. Недайвода Криворізького р-ну Дніпропетровської обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1938. Закінчив курси молодших лейтенантів...
(09. 05. 1901, містечко Ржищів, нині місто Кагарлиц. р-ну Київ. обл. – 31. 10. 1988, Київ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії у 1921–24 і від 1941, на фронті від 1941. Відзначився у жовтні 1943 під час визволення...
(29. 06. 1945, Житомир – 26. 11. 2025, Чернівці) – філолог. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Закін. Житомир. пед. інститут (1968). Працював учителем (1965–74); викл. у Коростишів. (Житомир. обл.) пед. училищі (1968–74); ст. викл., доцент Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1974–88);...
(29. 05. 1951, Київ – 25. 11. 2025, там само) – літературознавець і письменниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закінчила Київський університет (1975). Працювала у Київському музеї Лесі Українки (1975–2001): старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-дослідної та експозиційної...
(10. 03. 1940, с. Ганчова, Краківське воєводство, Польща — 23. 11. 2025, Тернопіль) – мистецтвознавець, культурно-освітній діяч і графік. Член НСЖУ (1984), НСХУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург,...
(11. 04. 1954, м. Кобеляки Полтавської обл. — 22. 11. 2025) – актор. Чоловік Т. Корінної. Заслужений артист України (1995). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1978; викладач Н. Пінська). Відтоді працював у Сумському театрі драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна. Самобутній,...
(05. 10. 1931, м. Темір, Казахстан – 31. 10. 2015, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1982), професор (1984), академік НАПрНУ (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1999), княгині Ольги 3-го ступеня (2003). Закінчила Львівський...
(06. 01. 1928, м. Дружківка, нині Донец. обл. – 31. 10, за ін. даними – 25. 11. 2005, там само) – живописець. Дід Т. Мельничук. З 15-ти р. відвідував образотворчу студію при Палаці культури Дружків. маш.-буд. заводу. Навч., але через матеріал. труднощі не завершив Ворошиловгр. (нині Луган.)...
(23. 10 (05. 11). 1907, Полтава – 31. 10. 1995, Харків) – композитор, диригент, педагог. Член СКУ (1938). Закін. Харків. консерваторію (1938; кл. М. Тіца), де і викладав до 1949 (з перервою). 1941–44 – зав. муз. частини і диригент Рос. драм. театру ім. Т. Шевченка (м. Леніногорськ, нині...
(25. 05 (07. 06). 1902, містечко Гостомель, нині смт Ірпін. міськради Київ. обл. – 31. 10. 1995, Нью-Йорк) – піаніст, педагог. Професор (1941). 1-а премія Всеукр. конкурсу піаністів (Харків, 1931). Навч. у М. Домбровського у Києві, закін. Київ. консерваторію (1923; кл. Ф. Блуменфельда)....
(28. 01(10. 02). 1903, с. Кищенці, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 31. 10. 1985, Львів) – живописець і графік. Батько Ярослава, дід Ольги Кравченків. Член СХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1930; викл. М. Бойчук, А. Таран). Заарешт. у серпні 1930 «за системат. антирад. діяльність»,...
(21. 04. 1929, м. Чеслав, Чехо-Словаччина, нині Чехія – 31. 10. 1985, м. Буффало, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – біохімік. З походження українець. Дійсний член НТШ (1965). Початк. освіту здобув у школах Ужгорода і м. Хуст (нині Закарп. обл.), навч. у гімназіях...
31 жовтня 2019 ЮНЕСКО включила О. до переліку твор. міст світу в галузі літ-ри. Визначал. роль в мист....
31 жовтня цього ж року у Києві проведено фестиваль кубин. культури «К. – птах свободи», у рамках якої відбулися: виставка живопису та фото про К....
31 жовтня 1999. ЦВК було зареєстр. 15 кандидатів (з них 6 – за рішенням Верховного Суду України, оскільки ЦВК поставила під сумнів факт зібрання цими кандидатами 1 млн підписів на їхню підтримку)....
31 жовтня 1918 – Українська генеральна команда), до якого ввійшли І. Рудницький, С. Горук, Д. Паліїв, В....
31 жовтня 1918 сотник легіону УСС Д. Вітовський від імені Військ. комітету заявив кер-ву Укр. нац. ради: «Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, завтра його візьмуть поляки!» – й отримав згоду на збройне повстання....
31 жовтня 1967 – до 50-річчя; А. 4 листопада 1977 – 60-річчя; 18 червня 1987 – 70-річчя) чи до річниці ін....
31 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяв осередок руху Опору. З метою відтягнення частини нім....
31 жовтня 2004 та повтор. голосувань 21 листопада і 26 грудня 2004. Останнє було проведено згідно з рішенням Верховного Суду України від 3 грудня 2004 у справі за скаргою на бездіяльність ЦВК, дії з встановлення результатів повтор....
31 жовтня 2004 і показав, що у західних і центральних областях перевага була за лідером «Нашої України» В....
31 жовтня 1353. Першим очільником О. був Ян з Лайса. У 15 ст. місто зазнало неоднораз. руйнувань внаслідок воєн між Тевтон....
31 жовтня — 1 листопада 2017), В. Зеленського (19 травня 2023, 27 лютого, 12 червня 2024, 10 березня 2025)....
31 жовтня 1967), Дружби народів (17 грудня 1972), Трудової Слави 3-х ступ. (18 січня 1974), «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-х ступ....
31 жовтня 1941 до 5 вересня 1943 – під нім. окупацією. Завдані місту збитки становили понад 437 млн крб....
31 жовтня 1918 щочетверга у Львові обсягом 16 сторінок; загалом – 9 чисел. Ред. – громад. та пед. діяч А....
31 жовтня 1918). 1 листопада 1918 інтернований укр. підрозділами намісник К. фон Гуйн підписав протокол про передачу влади своєму заст....
31 жовтня 1941 – 11 квітня 1944) на тер. р-ну нацисти створили низку концентрац. таборів. У відповідь на фашист....
31 жовтня 1941 до 11 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти влаштували на тер. бавовноочис....
31 жовтня 1939 у доповіді ВР заявив, що «не лише безглуздо, а й злочинно вести таку війну, як війна за знищення гітлеризму»....
31 жовтня 1943 – під нім. окупацією. Від 1958 – смт. У рад. період працювали птахокомбінат, маслосиророб....
31 жовтня 1941 – 13 квітня 1944) більшу частину колекції та архів розграбовано. У перші післявоєнні роки музей складався з відділів: природи, дорев....
31 жовтня – 4 листопада 1988 – у Нью-Йорку, заключне засідання – 15–18 листопада 1989 у Лондоні. На них розглянуто свідчення, надані позивачем, серед них – матеріали комісії Конгресу США з голоду 1932–33 в Україні та перша в УРСР наук....
31 жовтня – 11 грудня 1943 військами Пн.-Кавказ. фронту (після 20 листопада 1943 – Окрема Примор. армія, командувач – генерал-полковник І....
31 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. Гітлерівці розстріляли 41 жит....
31 жовтня – 1 листопада 1918, коли Січові стрільці під командуванням Д. Вітовського захопили гол. місто Сх....
31 жовтня 1941 до 1 вересня 1943 – під нім. окупацією. У брат. могилі поховано 39 воїнів-визволителів, які загинули наприкінці серпня – на поч....
31 жовтня 1921 у Харкові декретом Раднаркому УСРР для регулювання кооп. руху; формування єдиних принципів функціонування різних видів кооперації; скликання кооп....