ЄРЕ́МЕНКО Ольга Володимирівна (31. 10. 1969, Суми) — педагог. Доктор педагогічних наук (2011), професор (2012). Закінчила Сумський педагогічний інститут (1996), де від 1993 й працює (нині університет): від 2010 — професор кафедри хорового диригування, вокалу та методики музичного навчання, від...
(31. 10. 1948, смт Решетилівка Полтав. обл.) – економіст, громадський діяч. Доктор економічних наук (1997), професор (1999). Закін. Ленінгр. інститут інж. залізнич. транспорту (РФ, 1972). Відтоді працював на різних інж.-тех. посадах у буд. об’єдн. Пн.-Зх. регіону СРСР та С.-Петербурга, зокрема...
(19(31). 10. 1880, Київ – 1945, Белґрад) – письменник, педагог. Закін. природн.-істор. відділ. С.-Петербур. університету (1903). Учителював до 1906. Співпрацював з пед. часописами. 1911–17 – ред. крит.-бібліогр. ж. «Что и как читать детям?». Обстоював необхідність безпосеред. спілкування дітей з...
(31. 10. 1955, Кишинів) – живописець. Член НСХУ (1995). Закін. Київський художній інститут (1981; викл. Т. Голембієвська, В. Забашта, О. Кривоніс). Працював 1983–89 викл. Кишинів. худож. училища. Відтоді – на творчій роботі. Основна галузь – станк. живопис. Учасник всеукр. та міжнар. мистецьких...
(31. 10. 1972, м. Переяслав-Хмельницький, нині Переяслав Бориспільського р-ну Київської обл.) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2021), професор (2023). Закінчила Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут (1996), де відтоді й працює (нині Університет Г. Сковороди в Переяславі): від 2021 —...
(31. 10. 1949, с-ще Кіреєвськ, нині місто Тульської обл., РФ) — фізик, матеріалознавець. Доктор технічних наук (2019). Закінчив Харківський університет (1972). Від 1972 працює у Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» НАНУ (Харків): старший науковий співробітник вiддiлу...
(04, за іншими даними — 18(31). 10. 1902, м. Курськ, Росія — 05. 07. 2000, Санкт-Петербург) — музикознавець, композитор, педагог. Професор (1963). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1954). Закінчив Ленінградську консерваторію (нині Санкт-Петербург, 1931; кл. Б. Асаф’єва), де відтоді й викладав....
(31. 10. 1955, Київ) – дипломат. Син А. Москаленка. Надзвич. і Повноваж. Посол України. Орден «За заслуги» 3-го (1999) та 2-го (2016) ступ. Закін. Київський університет (1978). Відтоді працював кор. на радіо; 1983–93 – у Інституті літ-ри АНУ (Київ); 1994–98 – 1-й секр. Посольства України у...
(31. 10. 1954, смт Коропець Монастирис. р-ну Терноп. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1998). Закін. Терноп. фінанс.-екон. інститут (1976), де відтоді й працював; 1982–86 і 1989–91 – на комсомол. і парт. роботі в Івано-Фр. обл.; від 1991 – гол. економіст філії банку «Україна», голова...
(31. 10. 1937, м. Омськ, РФ) – фахівець у галузі електровимірювальної техніки. Доктор технічних наук (1982). Закін. Львів. політех. інститут (1960). Працював в НДІ-2 Міністерства оборони (м. Калінін, нині Твер, РФ; 1960–63), в Інституті автоматики і телемеханіки АН СРСР (Москва, 1963–66). Від...
(31. 10. 1922, станиця Новомиколаївська Донецької губ., нині м. Новоазовськ Кальміуського р-ну Донецької обл. — 01. 09. 2005, Київ) — театрознавець, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1971), професор (1989). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (1999)....
(31. 10. 1945, Дніпропетровськ – 30. 06. 2010, там само) – диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2005). Лауреат і дипломант низки джаз. фестивалів в Україні та РФ. Закін. Одес. консерваторію (1972). Відтоді – гол. диригент та муз. кер. Держ. ансамблю пісні і танцю «Славутич»...
(31. 10. 1911, Харків – 01. 11. 1980, Полтава) – архітектор. Закін. Харків. худож. технікум (1931), навч. у Харків. інж.-буд. інституті (1937–41, 1945–46). Працювала 1931–33 у проект. відділі буд. контори Упр. Пд.-Зх. залізниці у Харкові; 1933–37, 1946–58 – в інституті «Харківдіпротранс»....
(31. 10. 1925, Львів — 17. 11. 1991, Київ) — мовознавиця, літературознавиця. Дочка Тараса, онука Івана Франків. Кандидат філологічних наук (1954). Закінчила Львівський університет (1949). Працювала 1953—87 в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ): від 1956 — старший науковий співробітник. 1969 за...
(31. 10. 1960, с. Круті Горби, нині Білоцерків. р-ну Київ. обл.) – фаготист. Заслужений артист України (2008). Лауреат Респ. конкурсу виконавців на духових та удар. інструментах (Донецьк, 1980, 2-а премія), Всесоюз. конкурсу виконавців на дерев’яних духових інструментах (Одеса, 1983, 1-а премія і...
(31. 10. 1958, смт Красна Яруга Бєлгород. обл., РФ – 30. 07. 2006, Суми) – фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1992), професор (1995). Закін. Сум. філію Харків. політех. інституту (1980), де відтоді й працював (нині Сум. університет): 1993–97 – завідувач кафедри нарис....
(31. 10. 1964, с. Бабчинці Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.) — письменниця, педагог. Членкиня НСПУ (2023). Премія «Кришталева вишня» (2001). Закінчила Тульчинське училище культури (Вінницька обл., 1983), Вінницький педагогічний інститут (1989). Працює в системі освіти. Мешкає в Тульчині....
(19(31). 10. 1896 (за ін. даними – 1890), Москва – лютий 1942, Сімферополь) – актор. Заслужений артист РРФСР (1937). Закін. Моск. філармон. училище (1913; кл. Н. Яковлєва). Працював у Моск. театрі Ф. Корша (1913–16); театрах Одеси, Сухумі, Батумі, Казані (1924–26), Іваново-Вознесенська (нині...
(31. 10. 1961, с-ще Інституту ім. В. Докучаєва, Воронез. обл., РФ) – археолог. Доктор історичних наук (2011). Закін. Воронез. університет (1983). Від 1985 працює в Інституті археології НАНУ (Київ): від 2013 – провідний науковий співробітник Досліджує проблеми хронології, культур. типології,...
(31. 10. 1935, м. Сталіно, нині Донецьк – 11. 11. 2020, м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1980), професор (1984). Закін. Донец. індустр. інститут (1959). Працював на виробництві (1959–62); від 1967 – у Донец. тех. університеті: 1985–97 – завідувач...
(31. 10. 1870, Київ — 1945) — військовик. Генерал-хорунжий армії Української Держави (1918). Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище (1891) і Миколаївську академію Генштабу (1899) в Санкт-Петербурзі. Служив у 10-й кавалерійській дивізії (Харків),...
(31. 10. 1958, с. Попасне Новоайдар. р-ну Луган. обл.) – еколог. Дружина О. Зубова. Доктор технічних наук (2004), професор (2006). Закін. Воронез. лісотех. інститут (РФ, 1982). Працювала у Луган. с.-г. інституті (1989–91); Укр. НДІ захисту ґрунтів від ерозії (1991–95); від 1996 – у Сх.-укр....
(31. 10. 1910, Одеса – 15. 11. 2002, там само) – кінооператор. Держ. нагорода СРСР. Член НСКінУ (1958). Закін. Київ. кіноінститут (1934). Працював на Одес. кіностудії худож. фільмів (1934–40, 1953–71); оператором наук.-тех. фільмів на кіностудіях Новосибірська (1940–49), Свердловська (нині...
(31. 10. 1956, м. Кремінна Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1995), професор (1996). Закін. Київ. інститут нар. господарства (1977). Працював у Н.-д. екон. інституті Держплану УРСР (Київ, 1979–87); від 1987 – у Київ. торг.-екон. університеті: 1995–2000 –...
(31. 10. 1931, с. Блакитне Високопіл. р-ну Херсон. обл.) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1968), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Дійсний член АМНУ (1993). Народний депутат України (1990–94). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1955). Працював лікарем (1955–60);...
(Budal Andrej; псевд. – Slavko Slavec; 31. 10. 1899, с. Штандреж побл. м. Ґориця, Словенія – 07. 04. 1972, м. Трієст, Італія) – словенський письменник, публіцист, перекладач. Закін. Ґориц. г-зію, у Відні вивчав романістику. 1913 захистив доктор. дис. Викл. латин. та франц. мов у серед. школах зі...
(31. 10. 1930, Полтава – 17. 07. 2003, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1977), професор (1981). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1977). Закін. Київський університет (1953). Працював від 1958 в Інституті філософії НАНУ (Київ): від 1969 – завідувач відділу марксист.-ленін. естетики,...
(31. 10. 1938, м. Фастів Київ. обл. – 15. 10. 1985, там само) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Член СХУ (1977). Закін. Львів. інститут приклад. та декор. мистецтва (1968; викл. М. Гладкий, Б. Горбалюк, Ю. Лащук). Працював 1963–73 керамістом на Львів. експерим. керам.-скульптур....
(31. 10. 1936, м. Сталіно, нині Донецьк) – історик. Доктор історичних наук (1996). Закін. Львівський університет (1959). Працював у Донец. (1960–63) і Луган. (1963–66) обл. держ. архівах; Дніпроп. університеті (1966–81); від 1981 – у Кіровогр. пед. університеті: 1981–83 – завідувач кафедри...
(31. 10. 1974, Харків — 11. 05. 2023, м. Бахмут Донецької обл.) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022). Закінчив Харківський політехнічний університет (1996). Працював у Харківській міській академії фізичної культури, згодом — у...
(31. 10. 1953, Ленінград, нині С.-Петербург) – економіст. Доктор економічних наук (1997), професор (2002). Закін. Одес. інститут інж. мор. флоту (1976), де відтоді й працювала (нині мор. університет): 1997–2002 – декан факультету транспорт. технологій і систем, 2003–15 – ректор і завідувач...
(31. 10. 1930, с. Архара Амур. обл., РФ – 21. 02. 1997, Київ) – хімік. Доктор технічних наук (1991), професор (1992). Закін. Урал. університет (1953). Від 1963 працював у ВНДПКІ нафтоперероб. і нафтохім. промисловості (нині Укр. НДІ нафтоперероб. промисловості «МАСМА», Київ): зав. лаб. технології...
(31. 10. 1958, м. Васильків Київ. обл.) – філософ. Кандидат історичних наук (1990), д-р філос. н. (2004), професор (2005). Закін. Харків. університет (1980). Відтоді працює у Полтав. тех. університеті (з перервою): від 1998 – завідувач кафедри філософії та соц.-політ. дисциплін. Наукові...
(Нікітін Андрій Вікторович; 31. 10. 1976, м. Ворошиловград, нині Луганськ) – церковний діяч УПЦ МП. Закін. Київ. духовну семінарію (2000) і академію (2005). Від 1990 ніс послух іподиякона при Свято-Петропавлів. кафедрал. соборі Луганська; від 1991 – послушник Курсько-Корінної Різдва Богородиці...
(31. 10. 1993) — військовик. Майор. Герой України (2025). Повний кавалер ордена «За мужність» (2017, 2020, 2022). Відзначився як військовик 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України. Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході...
(31. 10. 1927, Сімферополь) – тренер (футбол). Заслужений тренер України (1974). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1975). Працював на адм. посадах (1958–90), гол. тренером (1990–95, 2002–04) футбол. клубу «Таврія» (Сімферополь). Тренував також...
(18(31). 10. 1914, с. Косівка Олександрій. пов. Херсон. губ., нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл. – 03. 06. 1986, Дніпропетровськ) – актриса. Заслужений артист УРСР (1967). Працювала 1935–73 актрисою Дніпроп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка. Створила образи характерних, колоритних...
(31. 10. 1944, с. Лугове Бродів. р-ну Львів. обл.) – художниця декоративного текстилю. Золота медаль Міжнар. виставки у м. Пловдів (Болгарія, 1980). Диплом 2-го ступеня ВДНГ УРСР (Київ, 1983). Закін. Львів. училище приклад. мистецтва (1967). Відтоді працювала на Переяслав-Хмельн. ф-ці худож...
(31. 10. 1875, с. Денисів, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 25. 06. 1966, Канада) – фольклорист. Батько А. та І. Глинок. Співак і музикант хору О. Вітошинського у родин. селі. Член товариства «Просвіта». Записував нар. пісні, надсилав їх І. Франку, М. Павлику, В. Гнатюку, О. Маковею. Автор кн....
(31. 10. 1923, с. Кінель-Черкаси, нині Самар. обл., РФ – 07. 06. 1987, Москва) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Куйбишев. (нині м. Самара, 1942) та Ярослав. (РФ, 1950) військ. піхотні училища. В армії від березня 1942,...
(31. 10. 1910, Одеса – 01. 05. 1986, Київ) – живописець. Член СХУ (1950-і рр.). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1947; викл. С. Єржиковський, П. Котов, К. Трохименко). На творчій роботі. Створював переважно темат. картини у стилі соцреалізму. Тв.: «Зміна» (1947),...
(31. 10. 1977, Одеса) — тренер (таїландський бокс). Заслужений тренер України (2006). Закінчив Південноукраїнський педагогічний університет (Одеса, 2000). Від 2005 — тренер спортивного клубу «Капітан» Дитячо-юнацького спортивного центру таїландського боксу та кікбоксингу, 2012—25 — директор ДЮСШ №...
(31. 10. 1936, Москва – 18. 01. 1993, Ізраїль) – хімік. Доктор хімічних наук (1985). Закін. Київський університет (1959). Відтоді працював в Укр. НДІ штучного волокна (нині Укр. НТПІ пром. технологій). 1992 емігрував. Під його керівництвом і за участі розроблено низку теоретич. питань, пов’язаних...
(31. 10. 1952, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.) – піаніст, педагог. Заслужений артист УРСР (1989). Навч. у Львів. консерваторії (1971–74; кл. О. Криштальського), закін. Моск. консерваторію (1977; кл. С. Нейгауза). Відтоді – соліст Закарп. філармонії (Ужгород), водночас від 1988 – викладач...
(31. 10. 1961, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) – тренер (кульова стрільба). Майстер спорту (1981), заслужений тренер України (2005). Від 1985 – тренер-викладач комплексної ДЮСШ № 2 (Черкаси), водночас від 2005 – тренер-викладач Черкаської школи вищої спортивної майстерності. Від 2006 –...
(31. 10. 1906, с. Стара Ушиця, нині смт Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 13. 03. 1988, Запоріжжя) – військовик. Герой Радянського Союзу (1941). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1928, на фронті від червня 1941. Закін. Орлов. бронетанк. училище (РФ,...
(31. 10. 1934, м. Валдай Новгород. обл., РФ – 26. 03. 1986, похов. у м. Кілія Одес. обл.) – тренер (веслування на байдарках і каное). Батько А. Іванова. Майстер спорту (1965). Заслужений тренер України (1982). Закін. Одес. пед. інститут (1967). Багатораз. переможець респ., всесоюз., міжнар....
(31. 10. 1899, Тернопіль – 24. 09. 1965, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – церковний діяч УПЦ у Канаді. Закін. Краків. університет (1924). Був старшиною УГА. 1925 емігрував до Канади. 1926 висвяч., згодом митрофор. протоієрей у Канаді. 1951– 55 – голова президії консисторії УПЦ. Директор...
(31. 10. 1918, с. Новики, нині Респ. Марій Ел, РФ – 07. 11. 1981, м. Докучаєвськ Донец. обл.) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1945 – двічі, 1946). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від листопада 1942. До 1945 здійснив 93 бойові...
(31. 10. 1950, Житомир) – тренер (спортивна акробатика). Заслужений тренер України (1995). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (Хмельн. обл., 1977). Від 1971 працює ст. тренером відділ. спорт. акробатики Житомир. ДЮСШ № 2. Голова суддів. колегії України зі спорт. акробатики (2000). Серед...
(31. 10. 1958, Красноярськ, РФ) – промисловець. Закін. Моск. інж.-фіз. інститут (м. Обнінськ, РФ, 1981). Працює на Пд.-Укр. АЕС (нині окремий підрозділ «Пд.-Укр. АЕС» Нац. атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»): інж.-оператор, нач. зміни станції, заст. ген. дир. із заг. питань, нач. упр....
(31. 10. 1914, с. Михайлівка, нині Моск. обл., РФ – 1979, м. Бучач Терноп. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. артилер. училище (1942). Відзначився у вересні 1943 під час утримання плацдарму побл. с. Оболоння Короп....
(31. 10. 1950, Житомир) – тренер (спортивна акробатика). Заслужений тренер України (1995). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (Хмельн. обл., 1977). Від 1971 працює ст. тренером відділ. спорт. акробатики Житомир. ДЮСШ № 2. Голова суддів. колегії України зі спорт. акробатики (2000). Серед...
(справж. – Ходимчук Діамара Олексіївна; ін. псевд. – Карпо Кропива; 31. 10. 1925, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл.) – письменниця, актриса. Дочка О. Ходимчука та Н. Пилипенко. 1942 вивез. на примус. роботи до Німеччини. Від 1945 жила у Парижі, де закін. Вищі курси франц. мови і працювала...
(31. 10. 1925, Львів — 17. 11. 1991, Київ) — мовознавиця, літературознавиця. Дочка Тараса, онука Івана Франків. Кандидат філологічних наук (1954). Закінчила Львівський університет (1949). Працювала 1953—87 в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ): від 1956 — старший науковий співробітник. 1969 за...
(19(31). 10. 1875, Одеса – 11. 02. 1942, Париж) – живописець, керамік. Онук та учень І. Айвазовського. Закін. Одес. Рішельєв. училище (1896), Вище художнє училище при С.-Петербур. АМ (1902; викл. А. Куїнджі, О. Кисельов), навч. у Мюнхені у Ш. Холлоші та Феррі-Шмідта (1897–99). Подорожував...
(31. 10. 1875, с. Денисів, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 25. 06. 1966, Канада) – фольклорист. Батько А. та І. Глинок. Співак і музикант хору О. Вітошинського у родин. селі. Член товариства «Просвіта». Записував нар. пісні, надсилав їх І. Франку, М. Павлику, В. Гнатюку, О. Маковею. Автор кн....
(07(19). 12. 1888, м. Мітава, нині Єлґава, Латвія – 31. 10. 1968, м. Новосибірськ, РФ) – військовик, правознавець, педагог. 1894 родина К. переїхала до Житомира. Закін. Житомир. гімназію (1906), Київ. військ. училище (1908). Відтоді служив у 19-му Костром. піхот. полку (з перервою на навч....
(29. 06(12. 07). 1907, с. Ново-Новицьке Сураз. пов. Черніг. губ., нині Новоновицька Брян. обл., РФ – 31. 10. 1974, Київ) – правознавець, дипломат, громадський діяч. Доктор юридичних наук (1958), професор (1959), член-кореспондент АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1967)....
(Pešek Josef; 04. 03. 1872, м. Сазава, нині Середньочеського краю, Чехія — 31. 10. 1924, Прага) — чеський громадсько-освітній діяч, педагог, журналіст, редактор. Від вересня 1919 — шеф шкільного відділу цивільної управи Підкарпатської Русі, міністерством шкільництва Чехо-Словацької республіки йому...
(24. 08. 1937, Херсон — 31. 10. 2023, м. Світловодськ Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.) — скульптор-медальєр. Заслужений художник України (2022). Обласна премія імені О. Осмьоркіна (2013). Член НСХУ (1980), Міжнародної федерації медальєрів Fidem (1998, Париж). Закінчив Дніпропетровське...
(28. 01(10. 02). 1903, с. Кищенці, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 31. 10. 1985, Львів) – живописець і графік. Батько Ярослава, дід Ольги Кравченків. Член СХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1930; викл. М. Бойчук, А. Таран). Заарешт. у серпні 1930 «за системат. антирад. діяльність»,...
(04(17). 09. 1901, м. Новомосковськ Катеринославської губ., нині Дніпропетровської обл. – 31. 10. 1977, Київ) – живописець і графік, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946). Народний художник УРСР (1963) та СРСР (1976). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1972). Державні...
(12. 01. 1942, м. Саратов, РФ – 31. 10. 2020, Київ) – океанолог, геофiзик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1991), академік НАНУ (1997). Премiя iм. В. Вернадського АН УРСР (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Заслужений діяч науки і техніки України...
(21. 01(03. 02). 1901, с. Теньки Казан. губ., нині Татарстан, РФ – 31. 10. 1960, Харків) – біохімік. Доктор біологічних наук (1939), професор (1934), академік АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1926), де й працював (згодом Харків....
(04. 05. 1931, Тернопіль – 31. 10. 1996, Міссіссоґа, Канада) – політичний і громадський діяч, історик, журналіст. Під час 2-ї світової війни сім’я виїхала до Німеччини. Закін. укр. реал. гімназію в Новому Ульмі (1949). Згодом переїхав до США. Вищу освіту здобув в університетах Сіттон Голл...
(04. 08. 1931, Київ – 31. 10. 2018) – режисер, театральний діяч, педагог. Професор (1994). Народний артист УРСР (1988), РФ (2004). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2004, 2016). Премії НСТДУ «Тріумф» (2001) та ім. С. Данченка (2005), «Київська...
(18. 04. 1937, с. Хрестителеве Чорнобаївського р-ну Київської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 31. 10. 2021, Одеса) — письменник, публіцист. Член НСПУ (1969). Національна премія України імені Т. Шевченка (2012). Премії імені М. Трублаїні (1992), імені Лесі Українки (2002), «Звук...
(19. 02. 1890, м. Умань, нині Черкас. обл. – 31. 10. 1944, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – співачка (ліричне сопрано), актриса. Закін. Муз.-драм. школу ім. М. Лисенка у Києві (1909; кл. вокалу О. Муравйової, фортепіано – М. Лисенка), відтоді працювала у Театрі М. Садовського під...
(30. 07 (12. 08). 1911, с. Кремінна, нині місто Луган. обл. – 31. 10. 1992, Київ) – фізико-хімік, матеріалознавець. Батько Бориса та Віктора Єременків. Доктор хімічних наук (1961), професор (1960), академік АНУ (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і...
(03(15). 10. 1852, с. Дофінівка, нині у складі Одеси – 31. 10. 1921, Одеса) – живописець і педагог. Член Товариства передвижників (1897). Закін. Одес. рисув. школу (1874; викл. Л. Іоріні, Ф. Мальман), АМ у С.-Петербурзі (1882; викл. М. Клодт, П. Чистяков; від 1907 – її академік). 1885–1921 –...
(Daszyński Ignacy; 26. 10. 1866, м. Збараж, нині Терноп. обл. – 31. 10. 1936, м. Бистра, Польща) – польський громадсько-політичний діяч. Навч. на природн. відділ. Яґеллон. університету (Краків), з якого виключений за участь у студент. виступах. Виїхав до Парижа, згодом – до Цюриха, де...
(14 (26). 07 (за ін. даними – 15(27). 06). 1876, Одеса – 31. 10. 1937, Харків) – лікар-анатом. Доктор медичних наук (1908), професор (1916), академік ВУАН (1934). Ленін. премія (1927). Закін. мед факультет Харків. університету (1903), де відтоді й працював (згодом мед. інститут): 1917–37 (з...
(13. 08. 1922, с. Малі Сорочинці, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. – 31. 10. 2003, м. Нью-Йорк, США) – письменник, публіцист. Навч. у Гадяц. пед. технікумі (Полтав. обл.) та Харків. учител. інституті (1939–41). У повоєн. час жив у м. Реґенсбурґ (Німеччина), де почав займатися літ. творчістю....
(13. 02. 1948, Київ – 31. 10. 2018, там само) – прозаїк, драматург, кінорежисер. Син О. Жолдака. Член НСПУ (1993), НСКінУ (2000). Закін. Київський університет (1972). Учителював, був ведучим теле- і радіопрограм. Від 1989 – гол. ред. Нац. культурно-вироб. центру «Рось». Водночас викл. сценар....
(Rozvoda Jaroslav; криптонім — Я. Р.; 08. 10. 1868, с. Хрудима, Чехія — 31. 10. 1920, Прага) — чеський журналіст, перекладач, редактор. Після закінчення гімназії у Німецькому Броді студіював право у Празі. Потім продовжив освіту у Львівському університеті, де ближче познайомився з життям і...
(11. 12. 1925, с. Балти, нині Курської обл., РФ – 31. 10. 1997, Київ) – кінодраматург, сценарист. Чоловік М. Кринициної, батько А. Суріної. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Член НСКінУ. Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Артемів. учител. інститут (нині м. Бахмут...
(30. 10. 1877, с. Добрячин, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 31. 10. 1942, м. Бухара, Узбекистан) – громадсько-політичний діяч, дипломат. Навч. у Львів. і Віден. університетах, 1910 здобув докторат із права. Працював адвокатом у м. Рава-Руська (нині Жовків. р-ну Львів. обл., від 1912) і Бережани...
(17(29). 01. 1896, м. Сквира, нині Київ. обл. – 31. 10. 1981, Мінськ) – фахівець у галузі будівництва доріг. Доктор технічних наук (1957), професор (1958), член-кореспондент АН Білоруської РСР (1959). Закін. Петрогр. інститут інж. шляхів сполучення (нині С.-Петербург, 1921). Працював 1926–29...
(04(17). 04. 1912, Харків – 31. 10. 1994, Київ) – поет. Батько І. Бичка, чоловік Б. Бичко-Бєлової. Член СПУ (1938). Премії ім. М. Островського (1970), ім. Лесі Українки (1977). Закін. Харків. ІНО (1932). Працював учителем, зав. літ. частини Харків. ТЮГу ім. М. Горького, відп. ред. г. «Зірка» (від...
(17(29). 04. 1861, Миколаїв — 31. 10. 1919, Київ) — економіст. Доктор політекономії та статистики (1899). Закінчив 1-у Київську гімназію (1879) і Університет св. Володимира у Києві (1883, зі ступенем кандидата), де був залишений для підготовки до професорського звання на кафедрі поліекономії та...
(02(15). 09. 1915, с. Худяки, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. – 31. 10. 1971, Київ) – історик. Батько О. Гуржія. Доктор історичних наук (1953), професор (1955), член-кореспондент АН УРСР (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. університет (1941). Від 1945 – в Інституті...
(Степан-Василь; 27. 11. 1923, м. Золочів, нині Львів. обл. – 31. 10. 2014, Івано-Франківськ) – церковний діяч УГКЦ. Орден «За заслуги» 3-го (2009) та 2-го (2013) ступ. Закін. нар. школу в Золочеві (1938). У 1944 емігрував до Німеччини, згодом – до США. 1949 вступив до новіціату монастиря ЧСВВ у м....
(02. 01. 1968, с. Кулажинці Гребінківського, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 31. 10. 2020, Житомир) — геолог. Доктор геологічних наук (2011), професор (2014). Закінчив Київський університет (1994). Працював 1994 та 1998—99 в Інституті геологічних наук НАНУ (Київ); 1999—2019 — в Уманському...
(23. 01(04. 02). 1861, с. Микуличі, нині Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. – 31. 10. 1921, Одеса) – лікар-терапевт. Батько Л. Коровицького. Доктор медицини (1897), професор (1908). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1884). Працював лікарем у Житомирі; водночас від 1884 був ред. г....
(01. 01. 1956, с. Мельниця-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл. – 31. 10. 2012, Харків) – графік. Брат І. Бондаря-Терещенка. Член Нац. укр. асоціації митців (1995). Закін. архіт. факультет Харків. інституту комунал. господарства (1978). Працював у галузі станк. графіки, живопису на склі, книжк....
(23. 10 (05. 11). 1907, Полтава – 31. 10. 1995, Харків) – композитор, диригент, педагог. Член СКУ (1938). Закін. Харків. консерваторію (1938; кл. М. Тіца), де і викладав до 1949 (з перервою). 1941–44 – зав. муз. частини і диригент Рос. драм. театру ім. Т. Шевченка (м. Леніногорськ, нині...
(справж. – Митрофан; 05(18). 08. 1912, с. Кулажинці, нині Гребінків. р-ну Полтав. обл. – 31. 10. 1986, смт Баранівка Житомир. обл.) – майстер художньої кераміки. Закін. Одес. художнє училище (1947; викл. Д. Крайнєв, Г. Теннер). Відтоді працював на Баранів. фарфор. заводі (м. Баранівка Житомир....
(21. 04. 1929, м. Чеслав, Чехо-Словаччина, нині Чехія – 31. 10. 1985, м. Буффало, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – біохімік. З походження українець. Дійсний член НТШ (1965). Початк. освіту здобув у школах Ужгорода і м. Хуст (нині Закарп. обл.), навч. у гімназіях...
(08. 05. 1930, с. Нижнє Селище, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 31. 10. 2009, Ужгород) – історик, краєзнавець, журналіст. Доктор історичних наук (1997). Член НСЖУ (1957). Закін. відділ. журналістики ВПШ у Києві (1956). У 1956–61 – ред. Великоберезнян. рай. г. «Радянське село» (Закарп. обл.);...
(08(20). 08. 1858, С.-Петербур. губ. – 31. 10. 1920, м. Томськ, РФ) – лікар-дерматовенеролог. Доктор медицини (1892). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1884). Відтоді працював у Київ. військ. шпиталі; водночас від 1888 виконував обов’язки ст. лікаря Київ. міського арсеналу; від...
(22. 07. 1929, с. Цеперів, нині Львівського р-ну Львівської обл. – 31. 10. 2025, Київ) – політичний діяч, промисловець, гірничий інженер. Народний депутат України (1998–2002). Кандидат технічних наук (1970). Повний квалер ордена «За заслуги» (1998, 1999, 2009), орден Данила Галицького (2004)....
(15. 08. 1939, с. Нова Чернещина Сахновщинського, нині Берестинського р-ну Харківської обл. — 31. 10. 2019, Харків) — радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (2000), професор (2013). Закінчив Харківський університет (1967). Працював 1968—75 у Харківському інституті радіоелектроніки; від 1975 —...
(18(30). 03. 1892, с. Ісаківці Кам’янець-Поділ. пов. Поділ. губ., нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 31. 10. 1971, м. Нью-Гейвен, шт. Коннектикут, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – військовик, громадсько-політичний діяч. Почес. д-р екон. н. Укр. тех.-госп. інституту...
(18. 09. 1934, с. Пінковці, округ Собранці, нині Словаччина – 31. 10. 2020, м. Пряшів, Словаччина) – український живописець, педагог у Словаччині. Сестра С. Гапака. Кандидат наук (1981), доцент (1983). Закінчила російську гімназію в Гуменному (нині Словаччина, 1953), Вищу педагогічну школу в...
(31. 07. 1910, м. Слов’янськ, нині Донец. обл. – 31. 10. 2003, Львів) – лікар-інфекціоніст. Батько І. Мацієвського. Доктор медичних наук (1967). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. мед. інститут (1931). Працював у Військ.-мед. академії в Ленінграді (нині С.-Петербург, від 1935);...
(02. 10. 1903, Київ – 31. 10. 1947, Буенос-Айрес, Арґентина) – художник. Онук по матері митця-баталіста В. Верещагіна. Почав студіювати малярство в Краків. АМ і продовжував у Київ. худож. інституті (1922–30, у М. Бойчука, Ф. Кричевського, О. Мурашка, І. Падалки). Проектував гобелени. Деякий час...
(15. 04. 1938, м. Бобринець, нині Кіровогр. обл. – 31. 10. 2014, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – поет, літературознавець. Член НСПУ (1966). Респ. премія ім. А. Малишка (1983), літ. премія «Благовіст» (2008), Міжнар. літ.-мист. премія ім. Г. Сковороди (2010). Закін. Дніпроп. університет (1962)....
(02. 08. 1921, с. Новоселиця, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 31. 10. 2001, Івано-Франківськ) – лікар, біохімік. Доктор медичних наук (1960), професор (1961). Заслужений діяч науки і техніки України (1965). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Донец. мед. інститут...
(06. 01. 1928, м. Дружківка, нині Донец. обл. – 31. 10, за ін. даними – 25. 11. 2005, там само) – живописець. Дід Т. Мельничук. З 15-ти р. відвідував образотворчу студію при Палаці культури Дружків. маш.-буд. заводу. Навч., але через матеріал. труднощі не завершив Ворошиловгр. (нині Луган.)...
(17(29). 09. 1896 – 31. 10. 1977, м. Ялта, нині АР Крим) – лікар-фтизіохірург. Доктор медичних наук (1943), проф. Закін. Казан. університет (Росія, 1922). Працював лікарем. 1926–49 – зав. відділ. легеневої хірургії туберкульоз. санаторію в смт Лівадія (Ялтин. міськради); 1949–77 – в НДІ фіз....
(25. 05 (07. 06). 1902, містечко Гостомель, нині смт Ірпін. міськради Київ. обл. – 31. 10. 1995, Нью-Йорк) – піаніст, педагог. Професор (1941). 1-а премія Всеукр. конкурсу піаністів (Харків, 1931). Навч. у М. Домбровського у Києві, закін. Київ. консерваторію (1923; кл. Ф. Блуменфельда)....
(12. 09. 1911, с. Двурічний Кут Харківського пов. Харківської губ., нині Харківського р-ну Харківської обл. — 31. 10. 1996, Харків) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1967), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Одеський...
(14. 11. 1933, с. Савинці Миргород. р-ну Харків., нині Полтав. обл. – 31. 10. 2014, смт Опішня, нині Полтав. р-ну Полтав. обл.) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, гончар. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1976). Бронз. медаль ВДНГ (1983). Член НСХУ (1969). Гончар. справі навч....
(30. 10. 1866, с. Лучка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 31. 10. 1924, с. Могильниця, нині у складі м. Теребовля Терноп. обл.) – педагог, етнограф, громадсько-культурний діяч. Член НТШ (1905). Закін. Терноп. учител. семінарію (1887). Учителював. На поч. 1-ї світової війни працював у школах...
(14. 09. 1917, Київ – 31. 10. 2001, там само) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1978). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди. Закін. Київський університет (1939). Працював геологом у геол. експедиціях (1939–68). Від 1968 – на наук. роботі: ст. н. с. сектору металогенії...
(04. 08. 1931, Одеса – 31. 10. 1978, Київ) – фізик і біолог. Чоловік Мотрони, батько Олександра Жидкових. Доктор біологічних наук (1976). Навч. у Харків. університеті (1948–49), закін. фіз. (1953) і біол. (1966) факультети Київ. університету. Працював у Інституті фізики АН УРСР (Київ, 1952–53);...
(11. 04. 1889, Тернопіль – 31. 10. 1968, Краків) – правознавець. Закін. Львівський університет (1911), продовжив навч. в університетах Галле (Німеччина, 1912–13), Берліна (1913), Оксфорда (Велика Британія, 1913–16), де здобув ступ. бакалавра. Викладав у Королів. коледжі в Лондоні (1915), Оксфорді...
(30. 08. 1950, м. Макіївка, нині Донец. обл. – 31. 10. 2006, смт Буча Ірпін. міськради Київ. обл., похов. в Ірпені) – композитор. Член НСКУ (1977). Закін. Київську консерваторію (1974; кл. Ю. Іщенка). 1970–75 – худож. кер. вокал.-інструм. ансамблю «Кобза» (Київ); 1976–78 – концертмейстер Київ....
(15. 07. 1923, Харків – 31. 10. 2003, там само) – правознавець. Доктор юридичних наук (1981), професор (1983). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. юрид. інститут (1948). Працював на Харків. курсах підвищення кваліфікації прокурорів Прокуратури СРСР: від 1949 – зав....
(21. 07. 1937, Київ – 31. 10. 2011, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1977), професор (1991). Державна премія України у галузі н. і т. (1995). Закін. Київ. політех. інститут (1960). Відтоді працювала в Інституті фізики напівпровідників НАНУ (Київ): 1990–97 – зав. лаб. флуктуац....
(02. 01. 1938, с. Горбок, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. – 31. 10. 1994, Київ) – лікар. Доктор медичних наук (1987). Закін. Київський медичний інститут (1964). Від 1965 – в Інституті ендокринології та обміну речовин АМНУ (Київ): 1991–94 – зав. лаб. експерим. андрології. Вивчав проблеми репродукції,...
(16. 11. 1912, м. Джерсі-Сіті, шт. Нью-Джерсі, США – 31. 10. 1982, м. Стемфорд, шт. Коннектикут, США) – політеконом, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1980). Разом з батьками, що походили з Лемківщини, приїхав до рідного краю. Закін. укр. гімназію в м. Перемишль (нині Польща, 1932), відтоді...
(23. 04. 1906, Київ – 31. 10. 1953, там само) – звукооператор. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. інститут кінематографії (1936). Від 1930 працював на «Українфільмі» (від 1939 – Київ. кіностудія худож. фільмів, нині Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Озвучив німі стрічки...
(21. 12. 1877, м. Поріччя, нині Демидов Смолен. обл., РФ – 31. 10. 1946, Київ) – майстриня декоративного мистецтва. Мати І. Болсунова. Майстер нар. творчості УРСР (1936). Навч. у Київ. рисув. школі М. Мурашка (1894–97) та на курсах худож. руч. праці Курдюмових у Києві (1909–11). Працювала...
(13(25). 11. 1893, Одеса — 31. 10. 1980, там само) — оперний співак (тенор). Заслужений артист УРСР (1956). Вокальну освіту здобув приватно, співав у церковному хорі. 1913—16 — у хорі Одеської опери. 1916—26, 1927—33, 1941—60 — соліст Одеського, 1926—27 — Харківського, 1933—39 — Свердловського...
(11. 07. 1911, м. Лебедин, нині Сум. обл. – 31. 10. 1980, Харків) – фахівець у галузі будівництва автомобільних доріг. Доктор технічних наук (1958), професор (1962). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. автомоб.-дорож. інститут (1935), де відтоді й працював (з перервою):...
(29. 06. 1945, Житомир – 26. 11. 2025, Чернівці) – філолог. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993). Закін. Житомир. пед. інститут (1968). Працював учителем (1965–74); викл. у Коростишів. (Житомир. обл.) пед. училищі (1968–74); ст. викл., доцент Кам’янець-Поділ. пед. інституту (1974–88);...
(29. 05. 1951, Київ – 25. 11. 2025, там само) – літературознавець і письменниця. Мати Ю. Чорноморця. Член НСПУ (1999). Закінчила Київський університет (1975). Працювала у Київському музеї Лесі Українки (1975–2001): старший науковий співробітник, завідувач відділу науково-дослідної та експозиційної...
(10. 03. 1940, с. Ганчова, Краківське воєводство, Польща — 23. 11. 2025, Тернопіль) – мистецтвознавець, культурно-освітній діяч і графік. Член НСЖУ (1984), НСХУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). Закінчив Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині С.-Петербург,...
(11. 04. 1954, м. Кобеляки Полтавської обл. — 22. 11. 2025) – актор. Чоловік Т. Корінної. Заслужений артист України (1995). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1978; викладач Н. Пінська). Відтоді працював у Сумському театрі драми та музичної комедії ім. М. Щепкіна. Самобутній,...
(05. 10. 1931, м. Темір, Казахстан – 31. 10. 2015, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1982), професор (1984), академік НАПрНУ (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1999), княгині Ольги 3-го ступеня (2003). Закінчила Львівський...
(06. 01. 1928, м. Дружківка, нині Донец. обл. – 31. 10, за ін. даними – 25. 11. 2005, там само) – живописець. Дід Т. Мельничук. З 15-ти р. відвідував образотворчу студію при Палаці культури Дружків. маш.-буд. заводу. Навч., але через матеріал. труднощі не завершив Ворошиловгр. (нині Луган.)...
(23. 10 (05. 11). 1907, Полтава – 31. 10. 1995, Харків) – композитор, диригент, педагог. Член СКУ (1938). Закін. Харків. консерваторію (1938; кл. М. Тіца), де і викладав до 1949 (з перервою). 1941–44 – зав. муз. частини і диригент Рос. драм. театру ім. Т. Шевченка (м. Леніногорськ, нині...
(25. 05 (07. 06). 1902, містечко Гостомель, нині смт Ірпін. міськради Київ. обл. – 31. 10. 1995, Нью-Йорк) – піаніст, педагог. Професор (1941). 1-а премія Всеукр. конкурсу піаністів (Харків, 1931). Навч. у М. Домбровського у Києві, закін. Київ. консерваторію (1923; кл. Ф. Блуменфельда)....
(28. 01(10. 02). 1903, с. Кищенці, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 31. 10. 1985, Львів) – живописець і графік. Батько Ярослава, дід Ольги Кравченків. Член СХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1930; викл. М. Бойчук, А. Таран). Заарешт. у серпні 1930 «за системат. антирад. діяльність»,...
(21. 04. 1929, м. Чеслав, Чехо-Словаччина, нині Чехія – 31. 10. 1985, м. Буффало, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – біохімік. З походження українець. Дійсний член НТШ (1965). Початк. освіту здобув у школах Ужгорода і м. Хуст (нині Закарп. обл.), навч. у гімназіях...
31 жовтня 2019 ЮНЕСКО включила О. до переліку твор. міст світу в галузі літ-ри. Визначал. роль в мист....
31 жовтня цього ж року у Києві проведено фестиваль кубин. культури «К. – птах свободи», у рамках якої відбулися: виставка живопису та фото про К....
31 жовтня 1999. ЦВК було зареєстр. 15 кандидатів (з них 6 – за рішенням Верховного Суду України, оскільки ЦВК поставила під сумнів факт зібрання цими кандидатами 1 млн підписів на їхню підтримку)....
31 жовтня 1918 – Українська генеральна команда), до якого ввійшли І. Рудницький, С. Горук, Д. Паліїв, В....
31 жовтня 1918 сотник легіону УСС Д. Вітовський від імені Військ. комітету заявив кер-ву Укр. нац. ради: «Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, завтра його візьмуть поляки!» – й отримав згоду на збройне повстання....
31 жовтня 1967 – до 50-річчя; А. 4 листопада 1977 – 60-річчя; 18 червня 1987 – 70-річчя) чи до річниці ін....
31 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяв осередок руху Опору. З метою відтягнення частини нім....
31 жовтня 2004 та повтор. голосувань 21 листопада і 26 грудня 2004. Останнє було проведено згідно з рішенням Верховного Суду України від 3 грудня 2004 у справі за скаргою на бездіяльність ЦВК, дії з встановлення результатів повтор....
31 жовтня 2004 і показав, що у західних і центральних областях перевага була за лідером «Нашої України» В....
31 жовтня 1353. Першим очільником О. був Ян з Лайса. У 15 ст. місто зазнало неоднораз. руйнувань внаслідок воєн між Тевтон....
31 жовтня — 1 листопада 2017), В. Зеленського (19 травня 2023, 27 лютого, 12 червня 2024, 10 березня 2025)....
31 жовтня 1967), Дружби народів (17 грудня 1972), Трудової Слави 3-х ступ. (18 січня 1974), «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-х ступ....
31 жовтня 1941 до 5 вересня 1943 – під нім. окупацією. Завдані місту збитки становили понад 437 млн крб....
31 жовтня 1918 щочетверга у Львові обсягом 16 сторінок; загалом – 9 чисел. Ред. – громад. та пед. діяч А....
31 жовтня 1918). 1 листопада 1918 інтернований укр. підрозділами намісник К. фон Гуйн підписав протокол про передачу влади своєму заст....
31 жовтня 1941 – 11 квітня 1944) на тер. р-ну нацисти створили низку концентрац. таборів. У відповідь на фашист....
31 жовтня 1941 до 11 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти влаштували на тер. бавовноочис....
31 жовтня 1939 у доповіді ВР заявив, що «не лише безглуздо, а й злочинно вести таку війну, як війна за знищення гітлеризму»....
31 жовтня 1943 – під нім. окупацією. Від 1958 – смт. У рад. період працювали птахокомбінат, маслосиророб....
31 жовтня 1941 – 13 квітня 1944) більшу частину колекції та архів розграбовано. У перші післявоєнні роки музей складався з відділів: природи, дорев....
31 жовтня – 4 листопада 1988 – у Нью-Йорку, заключне засідання – 15–18 листопада 1989 у Лондоні. На них розглянуто свідчення, надані позивачем, серед них – матеріали комісії Конгресу США з голоду 1932–33 в Україні та перша в УРСР наук....
31 жовтня – 11 грудня 1943 військами Пн.-Кавказ. фронту (після 20 листопада 1943 – Окрема Примор. армія, командувач – генерал-полковник І....
31 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. Гітлерівці розстріляли 41 жит....
31 жовтня – 1 листопада 1918, коли Січові стрільці під командуванням Д. Вітовського захопили гол. місто Сх....
31 жовтня 1941 до 1 вересня 1943 – під нім. окупацією. У брат. могилі поховано 39 воїнів-визволителів, які загинули наприкінці серпня – на поч....
31 жовтня 1921 у Харкові декретом Раднаркому УСРР для регулювання кооп. руху; формування єдиних принципів функціонування різних видів кооперації; скликання кооп....