Листівка

ЛИСТІ́ВКА — аркушеве образотворче видання визначеного формату, один бік якого є репродукцією, малюнком чи фотографією, а інший може бути використаний для письма або містить текст, що пояснює зображення. Ін. назви: кореспонденц. карта, перепис. листок, дописна картка, пошт. картка, пошт. Л., поштівка, відкритий лист. Виділяють фотолистівки (фотонатурні чи докум., в основі — фотографія) та художні: оригін. (виконані художником для відтворення на пошт. Л.), репродукційні (репродукції з худож. творів). За функціонал. призначенням вирізняють Л. для пересилання поштою відкритого повідомлення без конверта (мають адресну сітку, місце для марки) та Л. і комплекти добірок культурно-просвітн. спрямування, не призначені для пересилання (без адрес. сітки, здебільшого з пояснювал. текстом на звороті). Історія Л. пов’язана з розвитком пошт. справи, фотографії. Випущені пошт. відомствами Л., зазвичай, із друков. знаком пошт. оплати (марков. пошт. Л.); на худож. немарк. Л. передбачено місця для наклеювання. Вважають, що першу різдвяну Л. створ. 1794 у Великій Британії. Художник Добсон як привітання відправив другові картинку із зображенням сімейства навколо ялинки. Ця ідея сподобалася, і наступ. року Добсон розіслав подібні картки ін. знайомим. Згодом мальов. привітал. картки почали продавати. І сьогодні різдвяні та новорічні Л. користуються найбільшою популярністю. Від 2-ї пол. 19 ст. вітал. Л. друкують у багатьох країнах Європи. Першу Л. під назвою «картка для кореспонденції» із віддруков. маркою (з одного боку картки писали адресу, з ін. — текст) випущено в Австро-Угорщині 1869 за пропозицією економіста Е. Германа. 1871 для народів, які перебували під владою Австро-Угорщини, введено в обіг Л. із написами нім. та мовою народу, для якого їх призначали, зокрема й українською. У країнах Зх. Європи пошт. Л. з’явилися у 1870-х рр., у Росії — 1872 (надрук. Експедицією заготовлення держ. паперів на сіро-білому папері), США — 1873. Ілюстров. Л. з’явилися в роки франко-прус. війни (1870–71). Деякі солдати супроводжували пошт. картки малюнками і надсилали їх рідним. Цю ідею оперативно сприйняли комерсанти. А. Шварц із м. Ольденбурґ (Німеччина) 1870 випустив ілюстров. Л. із невеликою віньєткою-образом нім. артилериста з гарматою, у листопаді того ж року франц. книготорговець Л. Бесардо видав Л. із графіч. зображенням франц. зброї і патріот. написами. Розповсюдженню Л. сприяла організація Всесвіт. пошт. спілки, що виробила єдині тарифи і встановила порядок транзит. пересилань. 1878 на Всесвіт. пошт. конгресі в Парижі ухвалено міжнар. стандарт Л.: 9 × 14 см, 1925 — 10,5 × 14,8 см. Зараз використовують також ін. формати. Зворот. бік пошт. Л. був признач. для адреси, 1904 поділений на дві частини: права — для адреси, марки та пошт. позначок, ліва — для тексту. Спочатку Л. видавали способом хромолітографії, пізніше — автотипії і фототипії. Згодом застосовували способи цинкографії та ксилографії, ще пізніше — геліогравюри, фото та мецо-тинто, офсет. До Росії Л. привозили з-за кордону, переважно з Німеччини. Монопол. право на випуск відкритих листів у Росії належало Держ. пошт. відомству, 1894 міністр внутр. справ Росії дозволив друкування «бланковъ открытыхъ писемъ частного изготовления». Перші рос. різдвяні Л. випущено 1898 С.-Петербур. піклувал. комітетом із добродій. метою (серія з 10-ти Л. за малюнками с.-петербур. художників).

Відтворюючи краєвиди різних місцевостей, Л. навчають географії, подаючи пам’ятки архітектури, живописні полотна — мистецтву. Написи на Л. дають повніше уявлення про зображені об’єкти. Л. сприяють освіченості народу, розповсюдженню знань, формуванню мист. смаків. Перші ілюстров. Л. із краєвидами укр. міст і сіл, антропол. типами українців з’явилися у 1890-х рр. Їх видавали у Чернівцях, Станіславі (нині Івано-Франківськ), Львові, від поч. 20 ст. — також у Києві, Одесі, Харкові, Полтаві, Катеринославі (нині Дніпропетровськ), Кам’янці-Подільському (нині Хмельн. обл.) та ін. містах. Л. випускали у видавництвах і фотоательє, зокрема друкарня С. Кульженка, «Хромосвіт», «Разсвѣтъ», «День», «Час», «Друкар», «Глобус», «Квітка», «Українська хата» (усі — Київ), «Русалка», «Сокільський базар» (обидва — Львів), «Галицька накладня» (м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.), «Ренесанс», «Асседоретфегс» (обидва — Одеса), Вид-во В. Різниченка (м. Батурин, нині смт Черніг. обл.) та ін. Знач. внесок у розвиток справи з видавництва Л. зробили земські управи, місц. культурні товариства та приватні видавці, підприємці, власники фотоательє, які випускали Л. переважно з краєвидами свого міста: І. Дохман (Полтава), М. Фадєєв (м. Юзівка, нині Донецьк), І. Золотарьов і Д. Слуцький (м. Єлисаветград, нині Кіровоград), Г. Лейбенгарц та О. Ейленберг (Житомир), П. Барський, А. Ріхтер, К. Дитріх, А. Теуфель (Київ), В. Чуйковський (Львів), Д. Швахман (Вінниця), М. Рутгайзер (м. Біла Церква, нині Київ. обл.), Д. Білоус (Катеринослав), А. Дарре (Харків), В. Свинарський (Кам’янець-Подільський) та ін. Л. укр. тематики випускали також у Росії, зокрема видавництво Общини св. Євгенії, «Контрагентство О. Суворіна», «Ришар», друкарня Товариства Голіке і Вільборг (усі — С.-Петербург), фототипія «Шерер, Набгольц і Ко» (Москва). Частину замовлень на друк і видання Л. виконували зарубіжні фірми у Стокгольмі, Ляпцизі, Дрездені (обидва — Німеччина), Кракові. Найбільш розповсюдженими були пошт. Л. із краєвидами міст, селищ і Л., що відтворювали найрізноманітніші картини з життя міста та укр. села (заг. вигляди, вулиці, околиці, архіт. споруди та скульптурні пам’ятники, садово-парк. архітектура, краєвиди). Видавали окремі Л. та серії Л., зокрема «Малоросія» (1906–16, видавництво Общини св. Євгенії), «Дніпровські пороги» (1915, «Контрагентство О. Суворіна»). Посилення інтересу до нар. життя стимулювало широке розповсюдження пошт. Л. етногр. тематики, що зображали різні типи насел., соц.-культурне життя та побут України. Одну з найбільш ранніх серій Л. — «Малоросійські типи» (відтворювала типи українців за фотографіями О. Завадського) видано на поч. 20 ст. у м. Лубни (нині Полтав. обл.). Наступна серія за тією ж назвою надруков. 1902 у Москві фототипією «Шерер, Набгольц і К°» (повторно — 1903, 1905, 1906). За фотографіями Й. Хмелевського полтав. видавець І. Дохман у 1900-х рр. випустив серії пошт. Л. «Типи Малоросії», «Види Малоросії». На його замовлення 1910–17 за фотографіями Й. Хмелевського серії Л. видала фірма «Ґранберґ» у Стокгольмі. Відома серія Л. «Малоросійські типи» за фотографіями М. Книповича, виконаних у Гадяц. пов. Полтав. губ. (1901, «Ґранберґ»). Ін. серія Л. за світлинами цього ж фотографа вийшла 1906 у Варшаві. Серію «Українські типи й краєвиди» (1911–16, «Разсвѣтъ») на Міжнар. виставці 1911 у Варшаві відзначено 1-ю премією. Серед видань, що відображають типи насел., нар. побут та культуру Галичини, Волині, Буковини, Закарпаття, відзначаються високою якістю Л., випущені Г. Гануляком, Я. Оренштайном, Ю. Тищенком, М. Сеньковським та ін. Найбільший внесок у створення Л. із краєвидами міст, м-чок, с-щ, присвяч. етногр. тематиці, зробили фотографи О. Іваницький, В. Світличний, К. Фішер та ін. Д. Марков відкрив фотоательє у Києві, щорічно випускав 30–36 тис. пошт. Л. Ательє полтав. фотографа Й. Хмелевського вважалося на той час одним із найкращих у Рос. імперії. Він є автором портретів видат. діячів укр. культури Лесі Українки, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, В. Стефаника, Олени Пчілки. Через Л. активно поширювали інформацію про культуру України, зокрема літературу, образотворче, нар. та муз. мистецтва, театр. Найбільший масив Л. із пам’ятками укр. культури становить цикл «Українське мистецтво», що презентує кращі зразки 15–19 ст. і складається із серій: «Портрети», «Різьби», «Малярство академічне ХVIII–ХІХ ст.», «Ікони» (2 серії), «Народне малярство», «Штихи» (2 серії), «Снісарство», «Шиття і тканини», «Кераміка», «Будівництво цивільне», «Металеві вироби» (1918–19, видавництва «Друкар» та «Галицька накладня»). Нар. творчість знайшла відображення у серіях Л. «Українське старовинне вишивання і мережки» та «Мотиви українського орнаменту» за малюнками М. Дяченка (1912, видавництво «Час»). Малюнки писанок Ф. Красицького стали основою серії Л. «Київщина. Народні писанки» (вийшли 1911 у його влас. видавництві «Квітка»). Добірку пошт. Л. із зображенням укр. писанок В. Маслянникова 1917 випустило київ. видавництво «Криниця». У 1910-х рр. у Львові видано Л. із малюнками орнаментів килимів, зразків вишивок, ґерданів, виконаних Т. Гриневичем (видавництва «Сокільський базар», «Союзний базар» та ін.).

Видавали Л. із зображеннями фотографіч. і худож. портретів класиків укр. літ-ри, діячів культури та мистецтва, видат. істор., держ. і політ. діячів. На поч. 20 ст. у видавництвах «Криниця» і «Час» надруковано серії пошт. Л. із репродукціями портретів видат. діячів укр. культури, зокрема М. Лисенка, М. Старицького, Б. Грінченка, Олександра Олеся. Портрети укр. письменників часто подавали у поєднанні з їхніми висловами. Одна з перших таких серій видана у Львові 1901, а у видавництві «Разсвѣтъ» 1911 випущено серію (350 шт.) портретів класиків вітчизн. літ-ри, адрес. бік Л. містить короткі біогр. довідки. Відомості про життя і творчість портретованих подано на Л. серії «Третя доба літератури русько-української» (1904–05, м. Жовква, нині Львів. обл., печатня отців Василіян). Портрети знаних класиків та маловідомих письменників відтворено у серії Л. «Рідне слово» (1902, вид. Я. Оренштайна). Серію «Українські письменники» видано П. Дятловим 1917 у Відні. Випускали також Л. з іл. до творів М. Гоголя, І. Франка та ін.

Великим масивом у вітчизн. і зарубіж. видавництвах виходили Л. шевченків. тематики. Автопортрети, портрети Т. Шевченка, іл. до окремих його творів та пісень на слова Кобзаря, репродукції живопис. і графіч. робіт митця, види пам’ят. місць, пов’яз. із життям та діяльністю поета і художника. Одними з перших шевченків. Л. вважають Л. із портретом Т. Шевченка (1898, Спілка малярів польських) та кольор. Л. за малюнком А. Андрейчина (1900, Львів, видана Є. Пожарським). Від 1911 Л. видавали до ювілеїв Т. Шевченка. Відомі благочинні Л. із написом «Жертвуйте на пам’ятник Т. Шевченкові у Київі!». Найбільше таких карток видано у серії за малюнками до укр. нар. пісень, створ. А. Ждахою (1911, видавництво «Час»).

Окремими серіями друкували більшість Л. театр. тематики. Першу таку серію 1903 видав П. Барський. Сцени з театр. вистав, групові знімки, портрети артистів у ролях (М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовський, О. Польовий, І. Рубчак, С. Тобілевич, С. Крушельницька та ін.) друкували на Л. серій «Український театр» (видавництво «Разсвѣтъ»), «Українська вмілість. Театр» (випущено у Харкові за фотографіями О. Іваницького, «Українське видавництво»). Вид-вом «Спілка малярів польських» 1912 у Кракові випущено серію орнаментов. Л. «Театр Галичини». У Л. знайшло відображення муз. мистецтво України, зокрема фотонатурні та художні портрети укр. кобзарів, лірників, композиторів: О. Вересая, І. Кучугури-Кучаренка, М. Кравченка, М. Лисенка, різноманіт. муз. т-в. У 20 ст. розпочинається видання Л. із репродукціями творів художників. 1914 видавництво «День» випустило 3 серії по 8 Л. із репродукціями картин М. Бурачека, Є. Вржеща, В. Галімського, І. Їжакевича, О. Романова та ін., присвяч. Києву та його пам’яткам архітектури. Серії кольор. Л. видавництва «Разсвѣтъ» знайомили з творами В. Котарбінського, О. Красовського, А. Малевича, М. Пимоненка, М. Холодовського, Б. Романовського, С. Васильківського та ін. За 1904–09 В. Розвадовський видав Л. із репродукціями кращих картин, експонов. на організов. ним пересув. виставках (видання Нар. виставки картин). Випускали Л. із репродукціями творів укр. художників видавництва «Глобус», «Друкар», «Українська хата», «Квітка», Общини св. Євгенії, а також видавці Я. Оренштайн, М. Джулинський, П. Дятлов, О. Дякова. У видавництві «Русалка» (очолював Г. Гануляк) у 1910–20-х рр. видавали Л. із репродукціями творів художників О. Кульчицької, Й. Куриласа, В. Маковського, А. Манастирського, Я. Пстрака та ін. На теренах тогочас. України над створенням Л. також працювали В. Гулак, В. Замирайло, В. Кадулін, І. Косинін, О. Литвиненко, Г. Нарбут, М. Самокиш, Я. Струхманчук, Є. Турбацький, С. Яремич та ін.

Переважну більшість худож. Л. становлять вітальні. В Україні перші такі Л. з’явилися у зх. регіонах. Характер. особливістю цих видань є поєднання малюнка з нар. орнаментом, графіч. зображенням писанок, гілками верби тощо. Такі Л. видавали до Різдва, Нового року, Великодня, іменин, днів народження тощо. Сюжети одних складалися переважно із символіки свят, ін. були ілюстрацією свята в місті чи селі. Одним із найбільш продуктив. художників, які працювали для укр. Л., був Я. Пстрак, який відтворював у Л. різдвяні та великодні сюжети. 1901–14 за його малюнками видано бл. 170 варіантів Л. Це були серії різдвяних і великод. карток, серії «Галицькі народні типи», «Жіночі портрети», «Види Львова», «Краєвиди Прикарпаття», «Львівські типи», «Портрети на білому фоні», іл. до повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя. Їх випускали видавництва Я. Оренштайна (м. Коломия), «Русалка» (Львів), «Сучасне польське мистецтво» (м. Перемишль, нині Польща), «Кракус», «Поштувка» (обидва — Краків), «Світлодрук та графічне мистецтво» (Будапешт). У 1920–30-х рр. великодні і різдвяні Л. Я. Пстрака перевидавали кілька разів (видавництва «Русалка», «Союзний базар», «Рідна школа»). Серед перших авторів Л. — Й. Курилас. Серед найвідоміших його Л. — «Різдво Христове», «Святий вечір», «Колядники». 1901 М. Джулинський видав серію його Л., присвяч. церк. та нар. пісням. На Л. репродукували пейзажі, зображення істор. місць І. Їжакевича. За його малюнками київ. видавець П. Плахов 1904 випустив серію великод. Л. А. Ждаха створив кілька десятків акварелей за мотивами укр. пісень саме для відтворення у Л. 1893–1914 він виконав серії графіч. композицій за найтиповішими сценами із сюжетів до укр. нар. пісень; у видавництві «Час» 1911 випущено першу серію Л. (10 шт.), 1912 — другу (12 шт.). Поєднання іл. із нотами забезпечило Л. А. Ждахи велику популярність. Окрім майстерно виконаних малюнків, до Л. уміщено ноти пісень зі словами. В іл. вдало використано орнамент, підпорядков. змісту малюнка, у назвах пісень — укр. істор. шрифти. Авторами малюнків для різдвяних і великод. Л. були також В. Кадулін (1900-і рр., видавництво «Разсвѣтъ»), О. Кульчицька (1909–10, видавництво «Основа»; 1914, 1916, видавництво «Русалка»). За малюнками київ. карикатуристів В. Кадуліна і В. Гулака 1911–15 видавництво «Разсвѣтъ» видало серії гуморист. Л. «Російські гумористичні листівки», «Типи студентів і курсисток», «Типи гімназистів і гімназисток»; понад 300 Л. на тему укр. побут. гумору, зокрема на антиалкогол. тематику, виконав В. Гулак (1909–12, вид. Д. Маркова); серії «Десять заповідей молодим дівчатам» (1912, Ґранберґ), «Десять заповідей нежонатим» (1912, видавництво «Разсвѣтъ»). У сатир. і гуморист. Л. — сатира на певні шари суспільства, професії; портретні шаржі і карикатури на політ. діячів та діячів культури, антиалкогол. сатира; сатира на новини в науці і техніці, сімейні стосунки, емансипов. жінок; гуморист. прислів’я і приказки, серії Л. із побут. коміч. сценками. Майже всі значимі події знаходили відображення на Л., що ілюстрували сучасність, істор. події княжої доби (за сюжетами О. Кульчицької, О. Новаківського, Є. Турбацького, І. Косиніна та ін.); історію козац.-гетьман. держави (за сюжетами І. Їжакевича, С. Васильківського, І. Рєпіна, А. Ждахи, І. Косиніна, Є. Турбацького та ін.). Іконографії укр. гетьманів присвяч. серію портретів укр. гетьманів, виконаних Г. Коваленком (1904, Полтава, вид. Г. Маркевича), серія з 6-ти портретів за старовин. гравюрами (1911, видавництво «Українська старовина»). Типи різних верств насел. гетьман. доби відображено на Л., виданих за альбомом «Із української старовини» художників С. Васильківського та М. Самокиша (1902, товариство «Сокіл»). Л., присвяч. запороз. козацтву, випущено перед 1-ю світ. війною у серії «Запорозька Січ» (видав Я. Оренштайн). У різні роки друкували Л. істор. тематики. Соц. потрясіння поч. 20 ст. визначили тематику політ. і військ.-патріот. Л. Широкого поширення набули агітац. Л. політ. партій та організацій. Події революції 1905–07 знайшли відображення на Л.: «Події на крейсері “Очаків”» (1900-і рр.), «Київський політехнічний інститут у дні революції», «Барикадний бій в Одесі», «Тіло матроса Омельчука 28 червня 1905 на Новому молу в Одесі» (1905–09, видавництво «Контрагентство друку»), «Омельчук і Матюшенко», «Страта П. Шмідта» (обидві — 1906) та ін. 1905 у Києві надруковано серію силует. Л. В. Гулака «Основи громадянської свободи» (4 тиражі 1905). Події 1-ї світової війни, відображені на худож. і докум. Л., складалися з ocн. сюжeт. гpyп: плaкaти-заклики до бою; xpoнікa військ. подій (замальовки бaтaл. cцeн, пopтpeтів і пoдвигів гepoїв). Під час 1-ї та 2-ї світ. воєн Л. друкували уряди та військ. командування всіх воюючих сторін. Укр. жін. комітет допомоги пораненим солдатам 1916 у Відні випустив Л. за малюнками О. Кульчицької; видавництво «Русалка» у 1914 та 1916 — серію Л. за малюнками Є. Турбацького «Події Першої світової війни»; «Разсвѣтъ» — значну кількість Л. за малюнками В. Кадуліна та ін. Серед фотодокум. Л. відомі картки «До здобуття Львова 22 червня 1915» (1915, вид. Нового фотограф. товариства, Берлін), «Східний театр воєнних дій» (1910-і рр.), «Австрійський санітарний поїзд в Буковині», «На пам’ять про звільнення Львова від москалів» (обидві — 1915), «Харківські автомобілісти на війні», «Російська піхота на марші», «У польовому шпиталі», «Типи російських солдат», «Загальний вигляд Львова, зайнятого російською армією 21 серпня 1914» та ін. Про боротьбу українського народу за державність, прагнення до злуки свідчать численні Л. із зображенням карт, гербів Галиц.-Волин. і Київ. князівств та портретами культур. діячів: видана напередодні 1-ї світової війни пошт. Л. «Географічна карта земель в Росії та Австро-Угорщині, де осіли українці» зображає портрети гетьманів (Полтава, вид. Г. Коваленка); «Дорога століть на Україні» (1917, Центр. управа укр. легіону, Відень) містить контури етніч. тер. України та Чорного моря з портретами держ. діячів України-Руси; «Історичні герби українських земель» М. Битинського (1920-і рр., вид. Б. Тищенка, Відень), «Боже, Вкраїну спаси!» (1907, «Сокільський базар»). До окремих рядків укр. гімну за іл. Є. Турбацького вийшла серія Л. «Ще на вмерла Україна». Тризуб уперше подано на Л. А. Околота «Боже, спаси Вкраїну!» (1918, Київ). 1917 у м. Петроград (нині С.-Петербург) Укр. літ.-художнє товариство видавало нац.-патріот. Л. за малюнками О. Литвиненка «Герб славного Війська Запорозького», «Т. Шевченко», «І. Франко», «Слава Україні!», «Хай живе вільна Україна!», «Єднаймося, братаймося…». Історію боротьби за відновлення укр. державності ілюструють Л. періоду галиц. стрілецтва. Командування Легіону УСС створило Прес. Кватиру — спец. орган, центр культурно-просвітн. роботи з випуску наоч. документів, присвяч. героїч. добі нац.-визв. змагань. Гурт талановитих діячів образотвор. мистецтва очолив Й. Курилас. Бойова управа мала своїх фотографів та художників (Е. Бородієвича, Ю. Буцманюка, Ю. Краківського, Л. Ґеца, І. Іванця, Т. Мойсеєвича, В. Різумовича, Я. Рудницького. М. Венгжина та ін.). Коштом та з ініціативи Бойової Управи Легіону УСС, що входив до складу австро-угор. армії, 1917 у Відні видано поштівки з портретами політ. діячів, старшин і рядових стрільців, сценами життя легіону. За малюнками Ю. Буцманюка випущено серію Л. на теми бойової діяльності УСС, випуск повторено видавництвом «Союзний базар»; за оригіналами О. Куриласа серія кольор. Л. на теми життя і бойової діяльності УСС («Зміна варти», «Частина бою на Лисоні», «Відхід добровольців», «Ой видно село», «Прощання», «По бою», «Василь Дідушок» та ін.); за малюнком Ю. Крайківського Л. «Артистична горстка УСС»; 1917 видавництво «Червона калина» випустило дві серії графіч. карток «Українські Січові стрільці (типи в рисунках та малюнках)». Присвяч. УСС Л. видавали Я. Оренштайн та К. Трильовський. Добу УНР відображено на Л. «Українська маніфестація у Києві 19 березня 1917» (1917), «Українські січовики перед Ратушею», «Кіннотники біля Ратуші» (обидві — 1918, вид. «Східно-Галицька польова газета»), «Молитва на Софіївському майдані у Києві в день проголошення П. Скоропадського гетьманом України 28 квітня 1918» (1918), «Воїни армії УНР», портрети М. Грушевського та чл. Секретаріату УЦР.

У 1920–30-х рр. в Україні значну роль у створенні Л. відіграли нові видавництва — держ., парт., при музеях, воєн. з’єднань і громад. організацій, створ. на базі ліквідов. приват. видавництв. Мас. тиражами друкували Л. столичні укр. видавництва та об’єднання: «Держвидав України», «Книгоспілка», «Контрагентство друку», «Український робітник», «Художник». Найбільше Л. друкувало київ. видавництво «Мистецтво». Л. укр. тематики випускали в Росії «Гиз», «Изогиз», ДТГ (усі — Москва), ДРМ (Ленінград, нині С.-Петербург). Видавали багато фотонатур. Л. із краєвидами міст, новобудовами, відтворенням побуту і праці робітників. Так, ДВУ у 1930-х рр. випустило 3 комплекти Л. «Дніпрельстан» за фотоматеріалами з альбому Д. Яворницького «Дніпровські пороги». Вид-во «Мистецтво» у 1930-х рр. випустило серії Л. за творами А. Страхова «Дніпрельстан збудовано!» та О. Шовкуненка «Дніпрельстан». Виходили друком вітал. Л. із гаслами до рев. свят. Широко застосовували Л. агітац. характеру, які репродукували рад. плакати. У довоєнні роки створ. чимало Л. із репродукціями творів І. Їжакевича, М. Дерегуса, К. Костанді, В. Кричевського, М. Глущенка, М. Пимоненка, М. Манізера та ін., а також пам’ятками малярства з музеїв та картин. галерей України: серії репродукц. Л. за творами всеукр. виставки «Х років Жовтня» (1927, харків. видавництво «Український робітник»), «Українське малярство ХVІІ–ХІХ ст.», «Українське малярство ХІХ ст.» (обидві — 1930-і рр., видавництво «Література і мистецтво»). Після 1939 видавали Л. у серії «Гуцульщина» з репродукціями робіт О. Кульчицької, І. Труша та ін. (видавництво «Мистецтво»). Широкою популярністю користувалися комплекти Л., що презентували зібрання музеїв України. Великим масивом виходили Л.-портрети політ. і громад. діячів, письменників, акторів кіно і театру. Мають цінність Л. із портретами літераторів, виданих у 1920–30-х рр., оскільки більшість з них були репресовані. Це портрети В. Блакитного, В. Бобринського, С. Божка, Д. Гордієнка, І. Дніпровського, Мирослава Ірчана, М. Зерова, Леся Курбаса, С. Пилипенка, В. Поліщука, М. Семенка, О. Слісаренка, Л. Старицької-Черняхівської, М. Хвильового, С. Черкасенка та ін.; портрети укр. кіномитців: З. Валевської, І. Замичковського, П. Масохи, Л. Островської, П. Отави, А. Бучми та ін. Склад твор. колективу Київ. опери відображено на Л., виданих 1930 в Укрголовліті. Серед них — портрети М. Литвиненко-Вольгемут, В. Будневича, М. Середи, Л. Левицької, І. Паторжинського, В. Будневича, Й. Вейсенберга, В. Литвиненка, М. Фореггера. Відомі Л. зі зразками укр. вишивки І. Корецької, особливістю яких було поєднання орнаменту з краєвидами, сільс. побутом, типами селян, флорою та фауною (1937, львів. видавництво «Тема»); Л. В. Павленко «Українська народна вишивка» (1930-і рр., харків. товариство «Художник»); «Зразки мистецтва західних областей України» (1941, «Мистецтво»).

Під час 2-ї світової війни на окупов. тер. України розповсюджували кустарні Л. із зображеннями нар. орнаменту й розпису. За укр. сюжетами видавали Л. і в РФ: Л. «Українські партизани пишуть радіограму гад-Дольфу Гітлеру» О. Козюренка, до 25-ї річниці Рад. України (обидві — 1942). Випускали також Л. із портретами героїв. Солдат. Л. видавали деякі польові військторги, що друкували архіт. пам’ятки визволених міст України. 1944 поновлено випуск Л. у видавництвах: «Укрдержвидав», «Мистецтво», Харків. книжк.-газет. видавництві та ін. 1944 «Укрдержвидав» за малюнками Й. Дайца на теми війни видав Л. із текстом та нотами укр. пісень («Зажурилась Україна», «Від Сяну до Дону», «За Радянську Україну»). У перші повоєнні роки Л. здебільшого видавало «Мистецтво» за репродукціями творів укр. художників, із зображеннями нар. вишивок, видами міст, істор. пам’ятками тощо. У 1950–80-х рр. виходили тисячі назв Л., що охоплювали всі сфери люд. життя і діяльності. Випуск Л. здійснював також комбінат друку «Радянська Україна» (Київ). Значну кількість Л. на укр. тематику випускали моск. видавництва «Изогиз», «Советский художник». Окремо, серіями і в комплектах виходили Л. із зображеннями міст, місцевостей України: комплекти «Відвідайте Україну» (1962), «Архітектурні пам’ятники України» (1966; обидва — «Мистецтво»), «Пам’ятні міста Тернопільщини» (1987, «Радянська Україна») та ін. Комплектами видавали Л. із репродукціями творів живопису, станк. графіки, скульптури, картин окремих художників, зокрема темат. підбірки, присвяч. митцям окремих регіонів України, комплекти Л. із респ. худож. виставок, комплекти репродукцій творів Й. Бокшая, М. Глущенка, О. Данченка, І. Їжакевича, Ф. Кричевського, А. Манастирського, С. Світославського, В. Чебаника, С. Шишка, О. Шовкуненка, Т. Яблонської та ін. На внутр. боці обкладинок комплектів часто розміщували мистецтвозн. статті, на звороті — інформацію про митця та його творчість. 1979 видано комплект Л. з автопортретами укр. художників, зокрема Д. Безперчого, П. Волокидіна, А. Ерделі, І. Їжакевича, В. Касіяна, Ф. Кричевського, О. Кульчицької, П. Левченка, А. Манастирського, О. Мурашка, О. Новаківського, К. Павлова, Т. Шевченка, В. Штернберга, Т. Яблонської. Із шедеврами музеїв і галерей України та зі складом їхніх колекцій знайомлять комплекти Л. із відомостями про фонди музею, а також про вміщені до комплектів твори. Серед них — комплекти Л. з експонатами музеїв Києва, Коломий. музею нар. мистецтва Гуцульщини та Покуття, Донец., Одес., Полтав., Севастоп., Сум. ХМ, Одес. картин. галереї, Львів. музею укр. мистецтва.

Вид-во «Мистецтво» випустило комплекти Л., присвяч. укр. нар. та ужитк. мистецтву, що презентували зразки укр. нар. одягу, твори нар. мистецтва: «Українська народна творчість» (1955), «Українське народне мистецтво» (1959), «Український народний одяг» (1960); окремими комплектами виходили Л., присвяч. осередкам нар. творчості, зокрема «Художні промисли України: Львівщина» (1984), «Художні промисли України: Петриківка» (1985), «Художні промисли України: Опішня» (1986), «Художні промисли України: Богуслав», «Український декоративний розпис» (обидва — 1989). Доробок майстрів декор. розпису висвітлено у комплектах: «Миронова Єлизавета» (1970), «Білокур Катерина» (1972), «Я. Гоменюк та С. Гоменюк-Мельник» (1978), «Федір Панко. Петриківський розпис» (1986), «Олексій Макаренко. Декоративний розпис» (1988) та ін. Видавали підбірки Л. із портретами відомих діячів науки і культури, мистецтва, літ-ри, істор. та держ. діячів, героїв воєн і праці. Л. із портрет. зображеннями зазвичай містили відомості про зображену особу. На Л. репродукували портрети держ., політ. і військ. діячів К. Ворошилова, Г. Котовського, В. Затонського, М. Скрипника, С. Косіора. Виходили темат. комплекти: «Герої громадянської війни» (1962, «Радянська Україна»), «Герої “Партизанської іскри”» (художник Р. Масаутов, 1970), «Герої “Молодої гвардії”» (1972; обидва — «Мистецтво»). У комплектах Л. відтворено зображення М. Островського, О. Довженка. У наборах Л. із серії «Класики української літератури у фотографіях» представлені І. Карпенко-Карий, М. Коцюбинський, М. Кропивницький, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М. Старицький та ін., «Українські радянські письменники» (1973, «Мистецтво»). На Л. відтворювали іл. до літ. творів: комплект Л. до повісті «Земля» О. Кобилянської в ліногравюрах С. Адамовича (1962), до зб. «Співомовки» С. Руданського (художник Ю. Северин, 1969, «Мистецтво») та ін. У рад. часи видавали окремі Л. та комплекти Л., присвяч. Т. Шевченку: «Канів» (1961), «На мотиви поезій Т. Шевченка» (1962), «Українські народні пісні на слова Т. Шевченка», «По шевченківських місцях», «Т. Шевченко в українській радянській графіці» (усі — 1963, «Мистецтво»), «Художники — Кобзареві» (Респ. художня виставка до 150-річчя з дня народж. Т. Шевченка, 1965, «Мистецтво»), комплект Л. «Т. Шевченко» із серії «Класики української літератури у прижиттєвих фотографіях» (1974, «Дніпро»). Численні комплекти Л. «Т. Шевченко-художник» видавали у 1960–80-х рр. у видавництві «Мистецтво». Театр, кіно, спорт і музика України також знайшли відображення у комплектах Л.: «Корифеї українського театру» (1957), а також випущені у видавництві «Мистецтво» комплекти: «Українські композитори» (1974), «Діячі українського радянського театру» (1976), «Діячі українського театру» (1982), комплекти Л., які зафіксували моменти виступу Укр. худож.-спорт. ансамблю «Балет на льоду» (1970), Держ. засл. ансамблю танцю УРСР (1971). «Укррекламфільм» та «Укрфото» видавали у 1950–80-х рр. світлини артистів театру і кіно, майстрів спорту. Виходили друком Л. із портретами футболістів київ. «Динамо» та фрагментами футбол. гри. Л. супроводжували текстом про історію футбол. команди і короткими біогр. даними (1986, «Укррекламфільм»; 1987, «Радянська Україна»).

Мас. випуск вітал. Л. за участі профес. художників розпочато у 1950-х рр., коли багатомільйон. накладами видавали Л. до новоріч., держ., міжнар., профес. і сімей. свят. Відродження Л. різдвяної та великод. тематик відбулося наприкінці 1980-х рр. В основі композицій Л. — сюжети народження Христа, зображення Церкви, Віфлеєм. зорі, дідуха, колядників. Над створенням вітал. Л. працювали Г. Горобієвська, І. Дзюбан, О. Долотін, Д. Захарченко, Г. Кислякова, С. Кічай, О. Мікловда, Н. Морозова, А. Пономаренко, З. Расіна, Р. Саєнко, Ф. Панко та ін.

Поштівки незалеж. України виходять меншими накладами, проте вирізняються високою поліграф. якістю. До випуску Л. долучилися більшість спеціалізов. держ., приват. видавництв і видавців: «Мистецтво», «Преса України», «Балтія друк», «Такі справи», «Арт і мрія», «Струм», «Святогор», «Спалах», «Марка України», «Свічадо» (усі — Київ), «Золоті сторінки», «Панорама Арт» (обидва — Харків), «Каменяр», «Свічадо» та «Олір» (усі — Львів), «Дніпрокнига» і «Зоря» (обидва — Дніпропетровськ), «Деснянська правда» (Чернігів), «Ґражда» (Ужгород), «Лілея-НВ» (Івано-Франківськ), «Вимір» (м. Дрогобич Львів. обл.) та ін. Найбільше видавали вітал. Л. у їх різновидах: присвяч. дням Конституції, Незалежності та Перемоги, Новому року, реліг. та профес. святам, із днем народження тощо. Продовжується традиція випуску видових Л. у серіях і комплектах, що презентують як відомі шедеври архітектури укр. міст, м-чок, с-щ, так і невдалі втручання в істор. забудову (серія Л. «Хто руйнує моє місто?», 2010-і рр., «Лілея-НВ»). Поширеними є Л.-портрети, серед яких — темат. комплекти «Географи України» (1998, «Вимір»), «Історична галерея: Визначні діячі науки, культури, освіти, видатні постаті громадсько-політичного та духовного життя Закарпаття» (1998, «Ґражда»). Видають репродукц. Л. із творами образотвор. і декор.-ужитк. мистецтва, серед яких — комплект Л. «1464 взірці українських народних писанок» («Свічадо», 2005); комплект «В. Мерзлякова. Петриківський розпис» (К., 1990-і рр.).

Значну кількість укр. Л. видавали за кордоном. У Європі, Австралії, США, Канаді, — всюди, де проживали українці, завжди в обігу були Л., присвяч. темам, забороненим в Україні за часів колиш. СРСР: зображення храмів, ікон, портрети гетьманів, визнач. діячів доби визв. змагань. 1916 І. Іванець опрацював проект стрілец. прапора, зображення обох сторін якого подано на кольор. Л., виданих 1918 у Відні Центр. управою УСС; у 1960–70-х рр. випущено серію з 12-ти графіч. Л. за оригіналами художника у видавництві «Наша слава» (Канада). У 1920–30-х рр. Укр. Червоний хрест на еміграції використав художні Л. із репродукціями робіт І. Їжакевича, В. Галімського, М. Бурачека та ін. художників (1912, видавництво «День») для передруку у берлін. видавництві О. Дякової та нью-йорк. видавництві «Голос правди» (1921). Ці Л. містили напис: «Поможіть голодним на Україні! Український Червоний хрест». Спеціально для репродукування на Л. О. Лятуринська виконала серію графіч. портретів Марка Вовчка, І. Котляревського, М. Кропивницького, В. Стефаника, І. Франка, Т. Шевченка. Л. випущено у 1930-х рр. у Празі. Окремою Л. видано портрет Олександра Олеся (1945). Над поштівкою працював М. Левицький, який був автором великод. Л. «Квітна неділя», «Малювання писанок», «Обливаний понеділок», а також благодій. різдвяних Л., випущених 1937 товариством «Сила» («Св. Миколай», «Колядники»), серії різдвяних карток (1930-і рр., видавництво «Криниця», Перемишль): «Різдво Христове», «Коляда на Запорожжі», а також великодні Л. «Не я б’ю, верба б’є», «Христосування».

Образ і дух укр. нац. підпілля розкривають мальов. і друков. (Прес. бюро закордон. представництва УГВР) Л. УПА, присвяч. переважно Різдву, Великодню. М. Гримич і Б. Малина упорядкували альбом «Листівки Української Повстанської Армії» (К.; Торонто, 2008). У таборі військовополонених в італ. м-ку Ріміні 1945–47 українці створили редакцію «Батьківщина», до якої через відділ культ.-осв. референта (працювали сотник Б. Підгайний, майор З. Винницький, поручники Є. Попівський і Б. Литвинович) надходили замовлення на випуск вітал. Л., грамот, канцеляр. бланків. За тех. відтворенням Л. були друкарські та фотографічні. З друкар. верстата Л. зазвичай відтворювали в одноколір. варіанті (зеленому, синьому, вишневому, були й чорно-білі); Л.-фотографії тиражували лише як чорно-білі. Найбільше сюжетів Л. присвяч. Різдву й Великодню. У низці Л. з елементами гумору відтворено побут українців. О. Слупчинський створив Л. «Козаки-задротянці пишуть листа до Рузвельтової» (прототипами образів були таборові старшини). Л.-фотографії відрізнялися дещо меншим форматом. Л. пересилали в ін. табори переміщ. осіб землякам, знайомим, у редакції укр. часописів, громад. установи. Прес. бюро закордон. представництва УГВР підготувало серію вітал. Л., які від 1946 друкували у містах Реґенсбурґ, Зальцбурґ, Новий Ульм та Мюнхен. Випуском Л., бофонів і марок Підпіл. пошти України займалися Л.-С. Рихтицький і С. Голяш. Відомо, що деякі Л. виконали Ю. Костів, А. Каника, та М. Левицький (псевд. Лев). Ці Л. поширювали здебільшого в еміграції, окремі потрапляли до укр. підпілля. Тема голодомору 1932–33 в Україні також знайшла відображення у Л.: «Поможіть голодуючим Росії та Вкраїни» (Прага), «15-річчя. 8 мільйонів жертв голоду в Україні» (випущена 1948 Спілкою укр. молоді в Німеччині). 14 березня 1948 у Мюнхені проведено акцію до 15-ліття голодомору, де Спілці укр. молоді вдалося залучити також мельниківців, які своїм коштом видрукували Л. про голодомор нім. та англ. мовами і розповсюджували їх на вулицях міста, залізнич. вокзалі. Укр. воєнно-істор. інститутом у Торонто видано комплекти «Епізоди з української визвольної боротьби» (1952), «Вищий командний склад військ УНР доби визвольної боротьби» (1954). На вшанування 40-річчя УСС 1954 Е. Козак створив серію картин на теми стрілец. традицій, пісень і жартів. Окремі з цих картин розміщені на Л. у видавництві «Червона калина» (Нью-Йорк): «Засумуй, трембіто, та по всьому світу», «А ми тую калину підіймемо...», «Хто живий, вставай...», «Їхав стрілець на війноньку...», «Видиш, брате мій...», «Чорнобривко моя...». До створення різдвяних Л. в еміграції долучилося багато художників. Зокрема П. Андрусів створив низку малюнків для вітал. Л., випущених у 1960-х рр. видавництвом Т. Барана у Канаді. «Український книгар» у Лондоні видавав вітал. різдвяні Л. за сюжетами С. Гординського («Христос родився», «Веселих свят!»). Твори К. Кричевської-Росандіч репродукували на Л. видавництва «Хвилі Дніпра» (м. Клівленд, США).

Широкого розповсюдження у 21 ст. набули Л. ручної роботи (т. зв. hand made, із використанням різноманіт. декор. елементів та натурал. матеріалів) і безкоштовні Л. freecards, а також електронні, музичні, віртуальні з нагоди різноманіт. подій, профес. свят, для дівчат, хлопців, родичів, кумів, керівників та ін. Для виготовлення сучас. Л. застосовують новітні методи і технології, зокрема УФ-лакування, повноколір. і трафарет. друк, тиснення фольгою, склеювання. Великої уваги надають формі Л. Колекціонуванням, систематизацією і вивченням Л. займається філокартія.

Літ.: Шабельская Н. Л. Новая отрасль художественной промышленности // Искусство и худож. пром-сть. Москва, 1899. Т. 2; Художественные открытые письма издательства «Новь». К., 1916; Бугаєвич І. В. Українські листівки і філокартія: Нотатки колекціонера. К., 1971; Файнштейн Э. Б. В мире открытки. Москва, 1976; Шонк-Русич К. Україна в листівках. Нью-Йорк, 1981; Іван Франко в ілюстрованій листівці за матеріалами М. С. Забоченя: Каталог виставки. Л., 1987; Леся Українка в ілюстрованій поштовій листівці: Каталог-путівник. Лц., 1991; J. Kotiowski. Dawne posztówki: historia — ikonografia — kołekcjonerstwo. Warszawa, 1998; Забочень М. Україна у старій листівці: Альбом-каталог. К., 2000; Фоменко Д. Аркушеві образотворчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1904–1923): Біобібліогр. покажч. К., 2002; Яцюк В. Шевченківська листівка як пам’ятка історії та культури. 1890–1940. К., 2004; Костюк В. Гадяч у старовинній листівці. К., 2007; Корпанюк П. Мій рідний край: Альбом-каталог листівок. К., 2007; Корпанюк П. Українська святочна картка: Альбом = Ukrainian greeting postcards: Album. К., 2009; Івано-Франківськ на давній поштівці = Iwano-Frankiwsk auf alten Postkarten: з колекції З. Жеребецького. Ів.-Ф., 2011; Сурнин С. Веселый «Рассвет», или Юмор по-киевски. К., 2012; Кам’янець у старих листівках. Кам’янець-Подільський, 2013; Аничин Е. Каталог почтовых карточек Полтавы и окрестностей. П., 2014. Ч. 1; Тимошик М. Українська книга і преса в Італії. К., 2015.

Т. А. Галькевич, Л. М. Гутник