Зміст
(16. 05. 1957, смт Южний Аламишик Андижан. обл., Узбекистан) – артист балету, балетмейстер. Заслужений артист України (1998). Закін. відділ. хореографії Ташкент. інституту культури (1989). Учителі: Р. Тарнгругієв, А. Джемільов, Р. Баккал. До Криму повернувся 1991. Працює у фольклор. ансамблі «Крим», Кримськотатар. муз.-драм. театрі. Постановник...
Ю. У. Кандимов
(17. 08. 1946, с. Новоукраїнка Куйбишев. р-ну Запоріз. обл.) – журналіст, літературний критик. Батько С. Жигун. Закін. університет у Ростові-на-Дону (1972). Від 1965 працював у ред. газет, Держтелерадіо України (1980–94), ред. г. «Голос України» (1995–2000), від 2000 – заступник голови Держ. комітету інформ. політики, телебачення та...
О. М. Сьомочкіна-Рижко
(15. 09. 1948, с. Новоукраїнка Куйбишев. р-ну Запоріз. обл. – 06. 02. 2017, Запоріжжя) – поет, перекладач. Член НСПУ (1992). Закін. Запоріз. пед. інститут (1970). Працював у школах Микол. (1970–71) та Дніпроп. обл. (1972–77); кор. г. «Машиностроитель» (Запоріжжя, 1977– 94); від 1994 – ред. відділу економіки та влад. структур г. «Запорозька Січ»....
Л. Б. Тарнашинська
(03(16). 08. 1905, Одеса – 18. 05. 1978, Кишинів) – хімік-неорганік. Академік АН Молд. РСР (1961). Закін. Ясський університет (1928), у якому працював до 1940. Викладав у Кишинів. с.-г. інституті (1940, 1944–46, від 1945 – проф.) та Кишинів. університеті (1946–78). Одночасно працював в Інституті хімії АН Молд. РСР (1959–61 та 1965–75 – директор)....
Д. В. Осаульчик
(19. 06. 1935, с. Камкіно Горьков., нині Нижегород. обл., РФ – 26. 12. 2019, Черкаси) – фахівець у галузі засобів оптико-електронної обробки фотоінформації. Доктор технічних наук (1985), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Державна премія СРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Закін. Горьков. політех. інститут (1962)....
Ю. В. Андріяко
(02. 05. 1935, м. Джанкой, АР Крим – 17.02.1992, смт Азовське Джанкой. р-ну, АР Крим) – кримськотатарський поет. Член СП СРСР (1987). Закін. Самарканд. с.-г. інститут (1976). Працював зоотехніком. Автор лірич. віршів про кохання, красу природи, нелегку працю сільс. трудівників. Тв.: Чокъракъ (Джерело). 1975; Серинъ севгинъ (Твоя любов). 1981; Аят...
Г. А. Межмединова
(17(30). 11. 1916, с. Кольчура побл. Феодосії, нині АР Крим – 18. 05. 1989, Одеса) – біолог. Доктор біологічних наук (1958). Закін. Крим. пед. інститут (1937). 1937–38 – учитель крим.- татар. серед. шк. у Судаку; 1938–41 – науковий співробітник Карадазької біол. ст. АН УРСР (с. Отузи, нині смт Щебетівка); під час війни – в евакуації, потім знову –...
Д. П. Урсу
(Абоимов Иван Павлович; 06. 11. 1936, с. Зарічне Оренбур. обл., РФ) – російський дипломат. Закін. Лієпай. пед. інститут (1950) та Вищу дипломат. шк. МЗС СРСР (1972). На дипломат. службі від 1972. Працював на різних посадах у Посольстві СРСР в Угорщині та в Центр. апараті МЗС. У 1983–84 – помічник заст. міністра закордон. справ СРСР; 1984–86 –...
М. В. Бирюкова
(лат. abortus – викидень) – мимовільне чи штучне (медичне) переривання вагітності до того моменту, коли плід ще не можна вважати життєздатним. Розрізняють ранній А. (до 12 тижнів) та пізній (від 13 до 27 тижнів вагітності). В Україні А. – це припинення вагітності до 28 тижнів. Штучний (мед.) А. – переривання вагітності в лікув. закладі чи поза ним...
Л. Є. Туманова
(10. 10. 1860, м. Самбір, нині Львів. обл. – 15. 10. 1941, Львів) – історик. Доктор права (1883), д-р церк. права (1886), звичайний професор (1890), почес. д-р університетів у Вільні (1930), Львові і Познані (1931). Дійсний член (1902) АМ у Кракові (згодом Польс. АМ). Орден св. Григорія (1909), ін. нагороди. Закін. гімназію в Самборі (1878),...
А. С. Мирончук
(30. 04. 1839, с. Торговиця Пільна, нині с. Торговиця Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 24. 12. 1926, Львів) – громадський та політичний діяч, землевласник. З походження вірменин. Навч. у Станіслав. гімназії, пізніше – приватно. Активно діяв у Земській кредитній спілці, Галиц. рільничій спілці та Львів. повіт. раді, головою якої був бл. 25 років....
Ю. Гаврилюк
(09. 03. 1878, м. Галич, нині Івано-Фр. обл. – 06. 05. 1903, там само) – поет. З походження караїм. Навч. у Станісл. гімназії, виключ. за «неблагонадійність». Помер від сухот, захворівши на них під час служби в австр. армії. Писав вірші караїм., укр. і польс. мовами, більшість їх залишилася неопубл. Низку поезій А. вміщено в караїм. альманасі...
Р. І. Доценко
(20. 02. 1923, с. Залуква, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 13. 12. 1990, Варшава) – історик, філолог, перекладач. Доктор гуманістичних наук (1967). Представник караїм. народності. Навч. у польс. гімназії Станіслава (нині Івано-Франківськ). На формування укр. симпатій А. вплинули учитель гімназії М. Лепкий та його знайомство в дитинстві з...
Б. В. Хоменко
(02. 01. 1948, Львів) – лікар, терапевт-гастроентеролог, ендоскопіст, профпатолог. Доктор медичних наук (1995). Член НТШ. Закін. Львів. мед. інститут (1971). Працював у лікарнях Львова, Трускавця, Моршина (1972–82). Від 1982 – викладач, від 1989 – доцент, від 1995 – завідувач кафедри шпитал. терапії Львів. мед. університету. Досліджує питання...
В. П. Шеремета
(13. 06. 1959, Львів) – художник декоративно-монументального мистецтва. Член НСХУ (1989). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1981, учителі – К. Звіринський, В. Монастирський, Я. Медвідь). 1981–91 працювала на Львів. художньо-вироб. комбінаті при Худож. фонді УРСР. Від 1991 – у США. Від 80-х рр. бере участь у виставках....
І. М. Самотос
(1897, м. Микулинці, нині смт Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 24. 03. 1982, Вайтстовн, шт. Нью-Йорк, похов. у Бавнд-Бруку, шт. Нью-Джерсі) – громадська діячка. До США прибула прибл. 1920. Голова товариства «Жіноча Громада» в Нью-Йорку (1923–25). Співзасновниця (1925) та голова Першого відділу, 1932–43 – чл. Гол. Управи, заступник голови, від 1950...
Б. І. Мельничук, Х. С. Мельничук, Б. Д. Ясінський
(22. 02(06. 03).1867, м. Ржев, нині Твер. обл., РФ – 30. 04. 1930, Дніпропетровськ) – лікар-хірург. Доктор медицини (1900). Закін. мед. факультет Варшав. університету (1891). Працював у лікарні Марії-Магдалини (С.-Петербург). У червні 1893 заарешт. за рев. діяльність, незабаром висланий із С.-Петербурга під нагляд поліції в Уфим. губ. Працював...
О. Є. Лоскутов
(від лат. abrasio – зіскоблювання, зіскрібання) – клас матеріалів, що відрізняються найвищими показниками твердості та унікальним комплексом фізико-механічних характеристик (міцністю, пружністю, зносостійкістю, теплопровідністю, корозієстійкістю, радіаційною стійкістю). Клас надтвердих матеріалів (НТМ) визначений завдяки працям укр. науковців (М....
М. В. Новиков
(Йоже; Abram Josip, Jože; псевд. – Байда Козак, Трентар, Мостар; 02. 02. 1875, с. Штаньєль, Словенія – 22. 06. 1938, Любляна) – словенський письменник, перекладач, шевченкознавець. Закін. духовну семінарію в м. Ґориця (1899). Усе життя працював священиком у селах Примор. Словенії. 1895 у часописі «Dom in svet» (ч. 21) опубл. перший твір – романт....
В. Г. Гримич
(Abramavičius Vladas; 09. 05. 1909, с. Новий Двір, нині Науядваріс, Литва – 16. 11. 1965, Вільнюс) – литовський історик культури, бібліограф і поет. Закін. Вільнюс. університет (1951). Польс. мовою видав зб. віршів «Świtanie myśli» (1930), «Regjonalne» (1933). Автор нарису «Taras Ševśenko ir Vilnius» (1964) та ін. Усі твори А. видані у Вільнюсі....
А. П. Непокупний
(05. 05. 1959, Астрахань, РФ) – лікар. Доктор медичних наук (1994). Закін. Київський медичний інститут (1982). Від 1982 працює в Інституті експерим. патології, онкології та радіобіології НАНУ: м. н. с., н. с., ст. н. с., від 1996 – пров.н.с. Наукові праці присвячені імуноцитохім. дослідженням пухлинних та імунокомпетентних клітин при метастазних...
С. Д. Шербан
(18. 02. 1945, с. Сергіївка Широків., нині Апостолівського р-ну Дніпроп. обл.) – художник-кераміст. Член НСХУ (1989). Закін. Крим. худож. училище (1968). Від 1972 працює в Худож. фонді Крим. організації НСХУ. Викл. креслення і малювання. Учасниця респ. худож. виставок (Київ, 1984; 1986; 1988). Автор декор. панно за мотивами казок О. Пушкіна...
О. В. Таїрова
(03. 08. 1941, м. Краматорськ Сталін., нині Донец. обл.) – лікар-фармаколог. Доктор медичних наук (1989), професор (1992). Закін. Донец. мед. інститут (1966), де відтоді й працює: ст. лаборант, асист., від 1989 – доцент, 1986–91 – заступник проректора з наукової роботи, від 1991 – професор кафедри фармакології з курсом клін. фармакології. Наукові...
В. Я. Уманський
(16. 05. 1937, Суми) – бандурист. Закін. Сум. муз. училище (1967), диригент.-хор. відділ. Харків. інституту культури (1980). Від 1950 – учасник дит. капели бандуристів, якою керував Д. Андрусенко. Від 1956 працює токарем. Бере участь у чол. капелі бандуристів при Палаці культури заводу ім. М. Фрунзе в Сумах, від 1965 – її кер. Виступає з капелою...
Б. М. Жеплинський
(25. 12. 1925, Тбілісі – 25. 09. 1998, Запоріжжя) – інженер. Доктор технічних наук (1961), професор (1963). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Тбіліс. політех. інститут (1949). Працював на Горьков. металург. заводі (1949–53), у Горьков. політех. інституті (1953–62), Запоріз. тех. університеті: завідувач кафедри опору...
Ю. М. Внуков
(21. 09. 1940, Дніпропетровськ – 07. 12. 2021, там само) – лікар. Доктор медичних наук (1992), професор (1993). Закін. Дніпроп. мед. інститут (1970) і працював у ньому (нині Дніпроп. мед. академія): асист. каф. фіз. виховання, лікувал. фізкультури і лікар. контролю (1970–74), асист. (1974–81), доцент (1981–82) каф. лікувал. фізкультури та лікар....
Л. М. Дукач
(04. 09. 1940, Львів – 07. 05. 2016, Вінниця) – художник-живописець. Член НСХУ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1970). Працював художни-ком-декоратором у Маріупол. драм. театрі (1961), худож- ником-конструктором на заводі «Азовсталь» (1964–65); дизайнером на Пензен. годинник. заводі (РФ, 1970–71); від 1972 – графік, монументаліст...
М. Г. Лабінський
(01. 07. 1944, м. Сталіно, нині Донецьк) – лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1987), професор (1989). Закін. Донец. мед. інститут (1967). Працював в обл. психіатричній лікарні Донецька, від 1969 у Донец. мед. інституті – асист., доцент, проф., декан лікув. факультету (1975–96). Від 1995 – гол. ред. «Журнала психиатрии и медицинской психологии»....
В. Я. Уманський
(20. 06 (02. 07). 1874, містечко Вороніж Глухів. пов. Черніг. губ., нині смт Вороніж Шосткин. р-ну Сум. обл. – 03. 05. 1960, там само) – фольклорист, етнограф, історик, літературознавець і краєзнавець. Навч. у Глухів. учител. інституті (1895–98). Був нар. учителем. Закін. Археол. інститут у С.-Петербурзі. Член Археол. (1909) та Рос. геогр. (1914)...
В. В. Терлецький
(30. 10 (12. 11). 1914, с. Старі Наймани Симбір. губ., нині Великоберезників. р-ну, Респ. Мордовія, РФ – 04. 08. 2008, м. Саранськ, РФ) – мордовський прозаїк, драматург. Нар. письменник Мордовії (1985). Державна премія Респ. Мордовія (1977). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Мордов. пед. інститут (Саранськ, 1954). Працював залізничником, артистом...
В. К. Абрамов