ВСІ ТОМИ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Енциклопедія Сучасної України

Том 1

Енциклопедія Сучасної України. Т. 1: «А»
ISBN966-02-2075-8
ISBN серії966-02-2074-X
УДК030(477)
ВидавецьКоординаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України
ЗасновникиНАН України; НТШ
Гол. редкол.І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін.
ВидавецьКоординаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України
Місце виданняКиїв
Рік2001
Обсяг823 с.

Том містить 2.7 тис. статей

Сторінка 2 із 91

Зміст

Абдулаєв Олексій (Алі-Баба) Меммедович

(16. 08. 1924, Баку – 23. 11. 1991, Черкаси) – фехтувальник. Майстер спорту СРСР (1953), Почес. м. сп. СРСР (1959), суддя респ. категорії (1956). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Черкас. пед. інститут (1962). А. – володар Кубка ім. П. Заковорота (1954–56), 2-й призер 1-ї і 2-ї Спартакіади України (1956, 1959), учасник 1-ї Спартакіади народів...
В. Б. Страшевич

Абдулгазис Умер Абдулайович

(22. 07. 1952, Бухара, Узбекистан) – механік. Доктор технічних наук (1994), професор (1995). Закін. Андижан. с.-г. інститут (Узбекистан, 1974). Працював у Бухар. технол. інституті на каф. теплотехніки та теплоенергет. установок: викл., доцент, завідувач кафедри (1976–91); від 1995 – проф. Крим. індустр.-пед. інституту, декан інж.-пед. ф-ту. Працює...
Ю. У. Кандимов

Абдулла Аббас

(справж.– Acaloǧlu Abbas Abdulla Оǧlu, друк. раніше – Acalov; 12. 05. 1940, с. Болус-Кепенекчі, нині Квемо Болнісі, Грузія – 04. 09. 2019, Баку) – азербайджанський поет, літературознавець і перекладач-україніст. Літ. премія ім. М. Рильського (1984). Закін. Азерб. університет (1963). 1964–65 стажувався у відділі шевченкознавства Інституту літ-ри АН...
М. М. Мірошниченко

Абдуллаєв Раєт Алядинович

(01. 02. 1935, с. Саватка Балаклав. р-ну, Крим, нині с. Розсошанка Балаклав. рай. ради Севастополя, АР Крим) – економіст. Доктор економічних наук (1986), професор (1988). Закін. Ташкент. с.-г. інститут (1961). Працював в Андижан. філії Середньоазіат. НДІ економіки с. господарства (1961–95): м., ст. н. с., завідувач відділу, дир.; від 1995 –...
Ю. У. Кандимов

Абдуллін Ібрагім Ахметович

(Абдуллин Ибраhим Ахмәт улы; 20. 09. 1920, с. Зирикли, Башкортостан, РФ – 09. 07. 2005, м. Уфа, Башкортостан, РФ) – башкирський письменник. Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Літ. інститут (Москва, 1957). Працював у часописах. Автор оповідань, повістей, романів, п’єс: «Хуш, Рим!» («Прощай, Риме!», 1969), «Тиле йәшлек»...
М. І. Абдуллін

Абдулмеджидов Ахмед Дибірович

(1923, с. Моксоб, Дагестан, РФ – 26. 03. 1944, Миколаїв) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Відзначився у березні 1944 у бою в Миколаїв. порту, де і загинув. Похов. у брат. могилі в Миколаєві у сквері 68 десантників. У с. Цуриб (Дагестан) А. встановлено пам’ятник. Редакційна стаття
Редакційна стаття

Абдулов Олександр Гаврилович

(Абдулов Александр Гаврилович; 29. 05. 1953, м. Тобольськ, РФ – 03. 01. 2008, Москва) – російський актор театру і кіно. Нар. арт. РФ (1991). Після закінчення Держ. інституту театр. мистецтва (Москва, 1975) – в театрі ім. Ленін. комсомолу. В кіно від 1974. Знявся у фільмах «Золота річка», «Двоє в новому домі», «З коханими не розлучайтесь», «Жінка в...
О. І. Бійма

Абдуль Тейфук

(1915, с. Партеніт, нині в складі Алуштин. міськради, АР Крим – 19. 03. 1945, Львів) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Закін. пед. інститут (1935). Учителював, працював зав. школою та шкіл. інспектором Алуштин. райвно. В армії від 1939. Закін. Орлов. військ. піхот. училище (1941) та курси «Постріл» (1942)....
І. Є. Черних

Абдураман Іса

(Абдурахманов; 05. 05. 1937, м. Євпаторія, АР Крим) – кримськотатарський письменник. Член СП СРСР (1979), чл. НСПУ (1997). Закін. Самарканд. університет (1965). Працював робітником (1958–63), ред. ред.-видавн. групи і викл. Узб. респ. заоч. кооп. технікуму «Узбекбирлашув» (1963–67), кор., завідувач відділу, заст. гол. ред. (1967–97) Самарканд....
Ю. У. Кандимов

Абдураманов Азеїр Абдураманович

(25. 03. 1916, с. Новоандріївка, нині Сімфероп. р-ну АР Крим) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Від 1941 на фронті. У вересні 1943 брав участь у наведенні мостів через ріки Десна й Сож. Після війни демобілізований. Жив у м. Навої (Узбекистан). І. Є. Черних
І. Є. Черних

Абдуреїм Ільяс Шейх-заде

(1898, м. Карасубазар, нині Білогірськ, АР Крим – 12. 09. 1976, м. Самарканд, Узбекистан) – кримськотатарський поет, педагог. Член СП СРСР (1934). Навч. в Інституті живих сх. мов (1926–31). Його повість у віршах «Трактор» (Сф., 1928) одержала премію на Всесоюз. літ. конкурсі. 1931–41 працював у Крим. обл. партшколі, викл. кримськотатар. літ-ри в...
Д. Османов

Абе Кобо

(справж.– Кіміфуса; 07. 03. 1924, Токіо – 22. 01. 1993, там само) – японський письменник. Закін. мед. факультет Токій. університету (1948). Популярність здобув повістю «Стіна» (1951, літ. премія Р. Акутагави). Один із визнаних майстрів «післявоєнної школи» в япон. літ-рі; писав про жорстокість життя, відчуження особистості, трагічну самотність...
Б. П. Яценко

Абелєва Алла Василівна

(15. 05. 1938, Челябінськ, РФ) – актриса. Заслужений артист України (1976). Закін. Челябін. хореогр. училище (1961). Від 1962 – актриса Черніг. обл. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка. Створила галерею сценіч. образів у різножанр. виставах. Ролі: Тетянка («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Барбара («Вій, вітерець!» Я. Райніса),...
О. Д. Зеленська

Абесадзе Нія Георгіївна

(; 09. 09. 1929, Тбілісі – 24. 01. 1992, там само) – грузинська поетеса, перекладачка. Кандидат філологічних наук (1963). Закін. Тбіліс. університет (1953). Автор збірок «» («Завжди сходить сонце», 1975) і «» («Тиша на вершині» (1985, обидві – Тбілісі). У поезії А. переважають інтимні мотиви, значне місце посідає пейзажна лірика. Цикл віршів...
І. І. Абашидзе

Абесинов Микола Миколайович

(01. 10. 1935, Одеса) – артист. Народний артист України (1997). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (курс С. Ткаченка, 1958). Артист ансамблів пісні і танцю Київського військового округу (1961–76), Центральної групи радянських військ (1976–81) та Київських військових оркестрів (1981–93). Від 1993 – артист, головний режисер Ансамблю...
В. С. Гулько

Абесинова Наталія Петрівна

(22. 07. 1938, Москва – 29. 03. 1998, Київ) – архітектор. Член-кореспондент Української академії архітектури (1996). Під час сталін. репресій 1937 батька А. розстріляно, а її разом із матір’ю відправлено на багаторічне заслання. Після війни жила в Києві, де закін. Київ. худож. інститут (1958). Від 1959 – н.с. Київ. НДПІ містобудування. Наукові...
Ю. Л. Педан

Абесинова Олена Миколаївна

(02. 07. 1959, Київ) – художник-ілюстратор. Член НСХУ (1999). Закін. Київ. худож.-пром. технікум (1978). Співпрацювала з видавництвами в галузі реклам. графіки: 1986–88 – художник-ілюстратор ж. «Україна», 1988–89 – ж. «Радянська жінка», 1989– 91 – дит. ж. «Барвінок»; від 1991 співпрацює з швейцар. видавництвом «Speer Vorlag» (Цюрих); 1999–2000 –...
С. М. Бушак

Абетка

(від назви перших укр. літер а, б) – 1) сукупність літер, розташованих у певному усталеному в даній мові порядку, що позначають її звуковий лад на письмі. Синоніми: алфавіт (від назви перших літер грец. А. – a (альфа) і b (бета (віта); азбука (від назв перших старослов’ян. літер «аз» та «буки»); 2) початковий посібник для навчання грамоти (див.:...
М. Г. Железняк

Абжолтовська Властиміла

(Abźoltovská Vlastimila; 01. 10. 1904, с. Вільшанка, нині Любомльського р-ну Волинської обл. – 10. 06. 1995) – чеська перекладачка. Закінчила Празький університет (1932). У її перекладі вийшли романи й повісті М. Стельмаха («Велика рідня», 1954, 1956; «Кров людська – не водиця», 1958; «Правда і кривда», 1965), П. Загребельного («Розгін», 1979;...
Л. Бабота

Абизов Володимир Іванович

(09. 03. 1925, м. Кузнецьк Пензен. обл., РФ – 02. 11. 1986, Москва) – письменник, кінодраматург. Член НСПУ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. ВДІК (1951). Працював на радіо та Алма-Атин. кіностудії, від 1959 – на Ялтинській кіностудії (АР Крим). Писав російською мовою. За сценаріями А. поставлено понад 20 докум. та наук.-популяр., а також кілька...
О. М. Сьомочкіна-Рижко

Абизов Григорій Олександрович

(14. 01. 1919, с. Єлантово, нині Татарстан, РФ – 1999, Севастополь) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Тбіліс. арт. училище (1949). Від 1941 на фронті. Відзначився при прориві оборони на р. Молочна та звільненні Мелітополя. Від 1979 – полковник у відставці. Жив у Севастополі. У м. Кемерово ім’ям А....
І. Ю. Агішева

Абизов Рустем Адільович

(29. 02. 1944, м. Магнітогорськ Челябін. обл., РФ) – лікар-отоларинголог. Брат В. Абизова. Доктор медичних наук (1991), професор (1994). Закін. Київський медичний інститут (1967). Від 1967 працював на каф. отоларингології Київ. мед. академії післядиплом. освіти: 1967–69 – клініч. ординатором, 1969–72 – асп., 1972–85 – асист., 1985–94 – доцент, від...
Я. В. Шкоба

Абібуллаєв Мемет Абібуллайович

(17. 05. 1904, с. Богатир, нині Бахчисарай. р-ну, АР Крим – 08. 08. 1983, с. Долинне Кіров. р-ну, нині АР Крим) – кларнетист, каваліст. У 30-х рр. грав на кларнеті в ансамблі пісні і танцю при Ялтин. філармонії, згодом – в ансамблі пісні і танцю в Сімферополі. 1944 депорт. до Узбекистану; арт. оркестру ансамблю «Хайтарма». Відомий як майстер муз....
Ф. Алієв

Абідов Султан Турсунович

(07. 05. 1952, Ташкент) – інженер. Кандидат технічних наук (1985). Закін. Ташкент. політех. інститут (1974). Працював інж. та ст. інж. в інформ.-обчислюв. центрі Головташкентбуду (1975–79); Інституті електродинаміки АНУ (1980–93): ст. інж., м. н. с., ст. н. с.; Інституті проблем конверсії Мінмашпрому і НАНУ (1994–97): учен. секр., заст. дир. з...
Г. С. Фелінський

Абілєв Велі Муратович

(ін. написання прізвища: Абілов, Габілєв, Габілов; 1898 – 1945) – кримськотатарський письменник. У 1914–19 – учитель у с. Мірзабек і с. Баїм Євпатор. пов.; 1920 – голова сільревкому с. Мірзабек. Навч. у Комуніст. університеті трудящих Сходу (1921–23, Москва). Після повернення у Крим завідував татар. відділ. обл. радпартшколи. Одночасно читав...
Н. Абдульваапов

Абілєв Діхан

(Әбілев Дихан; 13(26). 12. 1907, зимовник Мойілди, нині Павлодар. обл., Казахстан) – казахський письменник. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Інститут журналістики (Алма-Ата, 1937). У романі у віршах «Алтай жүрегі» («Серце Алтаю», 1953) та творах попередніх років відобразив боротьбу молоді Горного Алтаю за нове життя на поч. 20 ст., подвиги...
Т. К. Шанбай

Абіогенез

(від а… і біогенез) – гіпотеза природного походження життя на Землі шляхом послідовного хімічного ускладнення вуглецевих сполук та утворення колоїдних розчинів у первинному океані. Внаслідок тривалого передбіол. етапу еволюції сформувались осн. молекулярно-біол. системи, потім виникли первинні клітини і розпочався клітин. етап розвитку живих...
Д. М. Гродзинський

Абітурієнт

(від лат. abituriens, abiturientis) – той, хто збирається піти) – особа із закінченою середньою освітою, яка вступає до вищого чи середнього спеціального навчального закладу. У такому значенні термін «А.» вживається в Україні від кін. 50-х рр. У переваж. більшості зарубіж. країн А. – це особа, яка закінчує серед. навч. заклад. В Україні права та...
О. В. Савченко

Аблаєв Амза Меметович

(22. 05. 1921, с. Корбек, нині Ізобільне Алуштин. міськради, АР Крим – 10. 09. 1998, с. Зарічне Сімфероп. р-ну, АР Крим) – діяч національного кримськотатарського руху. 1929 батьків розкуркулено й вислано на Урал. Учасник 2-ї світової війни, був тяжко поранений. Від 1947 навч. на фіз.-мат. факультеті Ташкент. пед. інституту, водночас викладав у...
І. Асанін

Аблаєв Іззет Джемільович

(23. 02. 1940, с. Бахчи-Елі Карасубазар. р-ну, нині с. Багате Білогір. р-ну, АР Крим) – художник-ювелір, кераміст. Член НСХУ (1996). Закін. у Ташкенті худож. студію окруж. Будинку офіцерів (1965) та ізостудію Палацу текстильників ім. Гагаріна (1971, обидва – Ташкент). Від 1971 працював у сувенір. цеху кераміч. заводу в Ташкенті, брав участь у...
Е. Я. Черкезова

Популярні статті цього тому в 2026 році