(16. 12. 1922, м. Олександрія, нині Кіровогр. обл. – 29. 04. 1978, Кіровоград, нині Кропивницький) – актриса, співачка (колоратурне сопрано). Закін. Одес. консерваторію (1941). Працювала в Олександрій. драм. театрі (1941–44), Харків. (1946–47), Терноп. (1947–50), Дрогоб. (Львів. обл., 1950–51),...
(16. 12. 1909, с. Лящівка, нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. – 23. 06. 1969, с. Іркліїв Чорнобаїв. р-ну) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1931. Закін. Ленінгр. школу підвод. плавання (нині С.-Петербург,...
(16. 12. 1959, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 01. 01. 1997, там само) – легкоатлет (потрійний стрибок). Майстер спорту міжнародного класу (1981). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1981). Чемпіон Європи (Будапешт, 1983; Гааґа, 1989). Бронзовий призер чемпіонатів Європи (м. Мілан, Італія, 1982; м....
(16. 12. 1978, с. Дорогинка Ічнян. р-ну Черніг. обл.) – футболіст (нападник). Майстер спорту міжнародного класу (2011). Орден «За мужність» 3-го (2009) та 2-го (2013) ступ. Навч. у Переяслав-Хмельн. пед. університеті (Київ. обл., від 2013). Чемпіон 21-х (Тайбей, 2009), срібний призер 22-х (Софія,...
(04(16). 12. 1897, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 19. 09. 1945, Москва) – співак (драматичний тенор). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1928; кл. М. Чемезова), Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1931; кл. І. Томарса). 1931–35 – соліст Ленінгр., 1935–36 – Київ. театрів опери та балету,...
(16. 12. 1912, с-ще Дмитрієвськ, нині м. Макіївка Донец. обл. – 15. 09. 1991, Черкаси) – військовик. Герой Радянського Союзу (1940). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. В армії від 1932, на фронті від 1940. Закін. прискор. курси танк.-тех. училища (1936), Військ....
(16. 12. 1915, містечко Піщанка, нині смт Вінн. обл. – 04. 04. 1984) – історик КПРС. Доктор історичних наук (1961), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ленінгр. інститут політосвіти (нині С.-Петербург, 1941). Викладав філософію та історію КПРС у вищих військ.-мор....
(16. 12. 1914, м. Замостя Холмської губ., нині Люблінського воєводства, Польща — 01. 11. 1977, Луцьк) — диригент. Заслужений артист УРСР (1952). Державні нагороди СРСР. Закінчив Варшавську консерваторію (1937). Від 1939 викладав у гімназіях та семінаріях м. Грубешів (нині Люблінського воєводства)....
(16. 12. 1946, м. Білгород-Дністровський Одес. обл.) – промисловець. Герой України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Микол. кораблебуд. інститут (1975). Працював 1963–65 у союз. проект. бюро «Машпроект», 1969–2001 – у ВО «Зоря» (обидва – Миколаїв), пройшов...
(16. 12. 1977, Миколаїв) – письменник. Син О. Зими. Член НСПУ (2003). Міжнар. укр.-нім. премія ім. О. Гончара (2003). Закін. Київський університет (2000). Працює на телебаченні. Друкується від 1995. Автор зб. поезій «Етюди сонячних країн» (1998), роману про сучас. шоу-бізнес «Гра в піжмурки»...
(16. 12. 1912, с. Знаменське, нині Свердлов. обл., РФ – 23. 06. 1942) – військовик. Герой Радянського Союзу (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1934. Закін. Єйську військ. школу мор. льотчиків (РФ, 1936). На фронті від 1941. До вересня 1941 здійснив 128...
(16. 12. 1911, с-ще Амур-Чернозем Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині у межах Дніпра — 23. 10. 2010, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — військовик. Повний кавалер ордена Слави (1945 — двічі, 1966). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії 1933—36, від...
(16. 12. 1924, с. Георгіївка, нині Семипалатин. обл., Казахстан) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від вересня 1942, на фронті від березня 1943. Відзначився у вересні 1943 під час форсування р. Прип’ять у р-ні с. Копачі...
(16. 12. 1950, Харків) – фахівець у галузі інформатики. Син О. Метешкіна. Доктор технічних наук (2006), професор (2011). Закін. Харків. авіац. інститут (1968), Військ. інж. радіотех. академію ППО (Харків, 1983), де у 1978–2003 й працював. 1975–78 – на військ. службі у містах Брест і Барановичі...
(16. 12. 1950, Львів) — хімік. Син Н. Рудакової. Доктор хімічних наук (2009), професор (2012). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1973), де від 1975 й працює (нині Національний університет «Львівська політехніка»): від 2009 — професор кафедри фізичної, аналітичної та загальної хімії....
(16. 12. 1925, с. Малі Дмитровичі Обухів. р-ну, нині Київ. обл. 19. 05. 2021, Київ) – майстриня народної ляльки. Член НСМНМУ (2004). Закін. Київ. машинобуд. технікум (1959). Працювала від 1943 у Києві: робітницею печей, 1948–55 – бракувальницею готової продукції хлібозаводу № 1; 1956–80 – на...
(16. 12. 1925, с. Лисичинці Підволочис. р-ну, нині Терноп. обл.) – скульптор. Член НСХУ (1974). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956; майстерня А. Оверчука). Працював у Терноп. товаристві художників (1956–63); від 1963 – викладач Львів. училища приклад. мистецтва,...
(04(16). 12. 1900, с. Нова Михайлівка, нині у складі Дніпропетровська – 25. 05. 1956, Буенос-Айрес) – співак (тенор), музичний критик, педагог. Закін. Дніпроп. муз. технікум (1932; кл. З. Малютіної). Відтоді – соліст Філармонії, 1935–43 – Театру опери та балету (обидва – Дніпропетровськ), 1943–44...
(Кирилов Микола Якович; 04(16). 12. 1850, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 22. 07. 1928, Одеса) – церковний діяч РПЦ. Закін. Донську духовну семінарію (Росія, 1873) і Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1880). У травні 1874 рукопоклад. на священика, 4 липня того ж року...
(17. 04. 1921, с. Петриківка, нині смт Дніпроп. обл. – 16. 12. 1977, Київ) – живописець. Батько Н. Марценюк. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Член СХУ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1950; викл. К. Єлева, В. Костецький, І. Штільман). Учасник всеукр.,...
(Bocheński Tadeusz; 17. 04. 1895 – 16. 12. 1962, м. Закопане, Польща) – польський поет і перекладач. Вивчав класичну філологію та філософію у Віден. університеті, де також продовжив муз. студії, розпочаті у Львові. Викладав класичну філологію та музику в Любліні й Кракові (1918–31). Від 1936 жив у...
(23. 08. 1910, м-ко Решетилівка Полтавського пов. Полтавської губ., нині місто Полтавського р-ну Полтавської обл. — 16. 12. 1994, Київ) — хормейстер, педагог. Батько М. Сука. 1931—34 навчався на робітничому факультеті Харківського музично-драматичного інституту. Після служби в армії...
(05(18). 04. 1907, м. Сухумі, нині Абхазія, Грузія – 16. 12. 1997, там само) – грузинський драматург, поет. Член СП Грузії (1965). Автор драм. поем «Руставелі» (1934), «Бесікі» (1935), «Полонення Абрскіла» (1972), «Доля майстра» («Бенвенуто Челліні», 1974), «Сяйво каторги, або Достоєвський у...
(28. 09. 1922, с. Нове Давидкове, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. – 16. 12. 1992, м. Мукачеве) – живописець. Дід А. Іванчо. Закін. Ужгород. учит. семінарію (1944). Мистецтву навч. приватно в А. Ерделі, Й. Бокшая (1945). Працював 1945–46 дир. школи с. Тур’я-Пасіка Перечин. р-ну Закарп. обл.;...
(28. 11(10. 12). 1892, Одеса – 16. 12. 1979, Київ) – скульптор і педагог. Член СХУ (1938). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1925; викл. О. Матвєєв). Працював у Київ. худож. інституті (1926–64): викл., від 1939 – проф. Брав участь у мист....
(01. 01. 1931, м. П’ятигорськ Ставроп. краю, РФ – 16. 12. 2006, Донецьк) – прозаїк. Член НСПУ (1983). Закін. П’ятигор. пед. інститут (1954). Від 1969 – директор школи у м. Красний Луч (нині Луган. обл.). Писав російською мовою. Дебютував 1971 у ж. «Донбасс» оповіданням «Самый ли трудный день?»....
(24. 12. 1918, с. Мересьєво, нині Респ. Марі, РФ – 16. 12. 1998, м. Маріуполь Донец. обл.) – актриса. Заслужений артист УРСР (1966). Закін. студію Нарим. драм. театру (Томська обл., РФ; викл. В. Меркур’єв, І. Мейєрхольд). Працювала в театрах Томська, Сталінграда (нині Волгоград, РФ), Кіровограда....
(18. 08. 1931, Харків – 16. 12. 1986, Москва) – спортсмен (ковзанярський спорт). Заслужений майстер спорту СРСР (1953). Державні нагороди. Закін. Харків. пожежно-тех. училище (1952). Чемпіон світу (Гельсинкі, 1953 і 1958; Осло, 1956), Європи (Осло, 1957; Стокгольм, 1958). Срібний призер...
(07. 10. 1928, с. Сокілка Кобеляц. р-ну, нині Полтав. обл. – 16. 12. 2000, Київ) – архітектор. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1985). Закін. Київський художній інститут (1953). Працював у інституті «УкрдіпроНДІздоров’я» (Київ). Серед реаліз. проектів – лікув. корпус санаторію...
(16. 07. 1921, м. Остер, нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 16. 12. 1974, Київ) – прозаїк, перекладач. Член СПУ (1957). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1950). Працював 1951–54 у Держлітвидаві України (Київ): зав. редакції, заст. гол. ред. Дебютував 1943....
(10. 01. 1920, с. Іванівка, нині Баранів. р-ну Житомир. обл. – 16. 12. 1991, Полтава) – історик. Доктор історичних наук (1970), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1946). У 1946–57 викладав історію у пед. інститутах Херсона, Станіслава (нині...
(23. 06. 1923, с. Тимошівка, нині Михайлів. р-ну Запоріз. обл. – 16. 12. 1944, похов. у с. Вишнев, нині Пряшів. краю, Словаччина) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940, на фронті від 1941....
(26. 07. 1918, Одеса – 16. 12. 1979, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1937. Закін. Одес. військ.-авіац. школу пілотів (1938). На фронті від 1942. До жовтня 1943 здійснив 80, загалом до кін. війни –...
(05. 08. 1939 – 16. 12. 2002, Львів) – тренер з легкої атлетики (стрибки у висоту). Чоловік А. Ковпак. Майстер спорту (1962), заслужений тренер України (1983). Закін. Харків. авіац. інститут (1961), Ворошиловгр. пед. інститут (нині Луганськ, 1980). Працював тренером у Ворошиловгр. ДЮСШ...
(Коломійцев-Майданський; 10. 12. 1927, м. Каліш, Польща – 16. 12. 2007, містечко Бавнд Брук, США) – церковний діяч УПЦ у США. Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2007). Навч. у Варшав. духов. семінарії та Діллінґен. теол. університеті (Німеччина), у Сідней. та Мельбурн. університетах (Австралія),...
(08. 11. 1934, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. – 16. 12. 2017, там само) – тренер (греко-римська боротьба). Майстер спорту (1966), суддя всесоюз. категорії (1989), заслужений тренер України. Закін. Київський інститут фізичної культури (1964). Працював на виробництві, від 1960 – викладач Гірн....
(05. 12. 1918, с. Степашки Гайсинського пов. Подільської губ., нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 16. 12. 1943, похований у с. Мєхове Вітебської обл., Білорусь) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закінчив технікум...
(29. 11. 1909, с. Старомихайлівка, нині смт Мар’їн. р-ну Донец. обл. – 16. 12. 1976) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. У ВМФ від 1931. Закін. артилер. школу навч. загону Балт. флоту, школу катерних боцманів. Від 1937 – командир...
(22. 06. 1918, Москва – 16. 12. 2001, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від 1941. Відзначився у березні 1944 під час визволення с. Маньківка (нині смт) і м. Умань (обидва – Київ., нині...
(14. 12. 1912, м. Акмолинськ, нині Астана — 16. 12. 1978, Київ) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1934. Закінчив школу політруків (1940). На фронті від 1941. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра...
(13. 10. 1911, с. Чорна Річка, нині Рязян. обл., РФ – 16. 12. 1992, Москва) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від липня, на фронті від жовтня 1941. Відзначився у вересні 1943 під час боїв побл. с. Кропивна (нині...
(01. 01. 1913, Севастополь – 16. 12. 1981, Вінниця) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник боїв на р. Халхін-Гол і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Ворошиловгр. школу пілотів (нині Луганськ, 1936). На фронті від червня 1941. До 1944 здійснив 260 бойових...
(20. 01. 1912, с. Матюшин, нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 16. 12. 1994, Одеса) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник боїв побл. оз. Хасан (1938), рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії у 1934–36 та від 1941. Відзначився у березні 1944 під час бою...
(01. 11. 1930, с. Кобильниця, нині Свидницького округу, Словаччина — 14. 12. 2025, м. Пряшів, Словаччина) — український літературознавець, критик, перекладач у Словаччині. Кандидат філологічних наук (1964), професор (1981). Член НСПУ (2004), Спілки українських письменників Словаччини (1990),...
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(22. 10. 1918, Харків – 16. 12. 2005, Москва) – мовознавець, історик культури. Син М. Мелетинського. Доктор філологічних наук (1968). Закін. Моск. інститут філософії, літ-ри та історії (1940), прискорені курси військ. перекладачів. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 воював на Пд. і...
(30. 08. 1913, с. Попівка, нині Широке Барського р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 2005, Москва) – спортсмен (греко-римська боротьба), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер СРСР (1963), суддя міжнар. категорії (1968). Навч. у Моск. інституті фізичної культури. Один із сильніших...
(справж. – Косяк; 13(26). 11. 1909, с. Кривчунка Таращан. пов. Київ. губ., нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – письменник, драматург, кіносценарист. Батько О. Левади. Член СПУ (1936). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні...
(04(17). 11. 1905, с. Ручки, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – мовознавець. Дід С. Іванова та Л. Пішої. Доктор філологічних наук (1964), професор (1965). Закін. Дніпроп. ІНО (1929 – мовно-літ., 1930 – соц.-екон. відділ.). Працював викл. української мови у Дніпродзержин....
(Коржинский Дмитрий Сергеевич; 01(13). 09. 1899, С.-Петербург – 16. 12. 1985, Москва) – російський геолог, петрограф. Син С. Коржинського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1940), академік АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1946) і Ленін. (1958) премії....
16 грудня на Спільному зібр. обрано делегацію для зустрічі з Директорією; 28 грудня В. Вернадський, А....
16 грудня 1918 за підтримки більшовиків проголошено Литов. рад. респ., від 27 лютого 1919 до 12 липня 1920 існувала Литов....
16 грудня більшовики втретє зайняли Київ, а до середини лютого 1920 витіснили з України війська А. Денікіна....
16 грудня 1960 року), шляховик (8 травня 1962 року), працівник культури (15 жовтня 1965 року), юрист (18 січня 1966 року), працівник торгівлі (21 липня 1966 року), меліоратор (25 серпня 1966 року), працівник промисловості, машинобудівник, працівник транспорту, зв’язківець, геолог, працівник служби побуту, працівник вищої школи, архітектор (10 жовтня 1969 року), економіст (20 вересня 1972 року), працівник охорони здоров’я (3 листопада 1975 року), інженер сільського господарства, механізатор сільського господарства (17 жовтня 1977 року), риболов, працівник житлово-комунального господарства (16 ж...
16 грудня берлін. делегація провела спільне засідання з чл. Сімфероп. мусульман. комітету. Е. Киримал і А....
16 грудня 1998 під час робочого візиту до Італії та В. Прем’єр-міністр України передав різдвяне послання Президента України....
16 грудня 1992 діє Ген. консульство України в Мюнхені. Широкомасштаб. акціями стали Дні України в Б. (5–10 травня 1993), Дні культури Б....
16 грудня 1992 стало першою консул. установою за кордоном. Від жовтня 1992 у Києві діє представництво Фонду Г....
16 грудня 1971, коли у столицю вступили індій. війська й загони бенґальських патріотів. 1972 Б. як суверенну державу визнав СРСР....
16 грудня 1992. Від травня 2001 у Баґдаді працює укр. посольство. 2003–05 в І. перебував укр. контингент з миротвор....
16 грудня 1943 під час бомбардування нім. літаками сан. ешелону на роз’їзді Сухий у с. Сахнівщина, 28 мемор....
16 грудня 1919 Червона армія відбила Київ у денікінців. Під час артилер. обстрілу будівлю Л. д. значно пошкоджено....
16 грудня 1972 ГА ООН ухвалила Конвенцію про заборону Б. з., що набрала чинності 1975. Конвенція також забороняє накопичення ін....
16 грудня 1966) зазначено: 1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на: а) участь у культурному житті; б) користування результатами наукового прогресу та їх практичне застосування; в) користування захистом моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з будь-якими науковими, літературними чи художніми працями, автором яких вона є....
16 грудня 2017 р.). Х., 2017. Н. З. Сварич...
16 грудня – Київ, 30 грудня – місто Катеринослав (нині Дніпро). 30 грудня 1919 року А. Денікін скасував Особливу нараду й створив другий уряд – при головнокомандувачеві ЗСПР, а 4 січня 1920 року прийняв від О....
16 грудня 1993. Відповідно до Кодексу законів про працю України (ст. 130) працівник несе матеріал. відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього труд....
16 грудня 1932 волин. воєвода видав постанову про ліквідацію Л. п. «П.», у липні 1934 вона припинила діяльність остаточно....
16 грудня 1922 ВУЦВК прийняв постанову про затвердження і введення в дію у лютому 1923 на тер. УСРР єдиної системи судових органів на чолі з Найвищим Судом УСРР, на який покладались обов’язки розгляду найбільш складних справ....
16 грудня 1918 згідно з постановою Спіл. зібрання УАН при Істор.-філол. відділі для видання істор.-геогр....
16 грудня 1944 заарешт. рад. органами держ. безпеки за звинуваченнями у зраді Батьківщині та участі в діяльності ОУН Буковини....
16 грудня 1920 та від 17 січня 1921 (обидва позначені як № 1). Друк тижневика спричинив конфлікт із Радою Українського клубу в Харбіні, яка намагалася відмежуватися від нього і заборонила редакції розташовуватися в Народному домі, що належав клубу....