(04(16). 12. 1895, м. Вільно, нині Вільнюс – 16. 12. 1961, Київ) – графік, дизайнер. Батько Л. Міляєвої, дід Олександра, прадід Анастасії Подерв’янських. Закін. класичну гімназію (1913), відвідував приватну студію І. Рибакова у Вільні. Брав участь у 1-й світ. війні. Навч. у...
(16. 12. 1957, с. Перемога Глухів. р-ну Сум. обл.) – співак (тенор). Народний артист України (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Лауреат Міжнар. конкурсів ім. С. Крушельницької (Львів, 1992, 2-а премія), ім. С. Монюшка (Варшава, 1993, 1-а премія). Закін. Київську консерваторію (1988;...
(16. 12. 1936, с. Вассіанівка Приморського краю, РФ) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Закінчив Казанський авіаційний інститут (Татарстан, РФ, 1960). Відтоді працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ, нині Дніпро), де пройшов щлях від інженера до начальника групи. Від 2019 — на...
(16. 12. 1947, Кишинів) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992). Закін. Донец. університет (1970). Працював у ВНДІ хім. чистих сполук для електрон. техніки (1975–78); СКТБ «Градієнт» (1979–87); Інституті монокристалів НАНУ (Харків, 1988–2008): від 1990 – завідувач відділу фазових...
(03(16). 12. 1912, Київ – 31. 03. 1985, там само) – співачка (сопрано), педагог. Заслужений артист УРСР (1951). Навч. у Київ. консерваторії (1938–41; кл. М. Бріан), закін. Свердлов. консерваторію (нині Єкатеринбург, РФ, 1943; кл. М. Баталової). 1944–59 – солістка Київ. театру опери та балету...
(03(16). 12. 1901, с. Чепухіно, нині Бєлгород. обл., РФ – 15. 04. 1944, Київ) – радянський військовий діяч. Генерал армії (1943). Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Учасник воєн. дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. У рад. армії від 1920. Навч. у Полтав. піхот....
(16. 12. 1926, м. Тейково, нині Іванов. обл., РФ – 17. 03. 1994, Сімферополь) – живописець, графік. Член СХУ (1989). Закін. Ризьку АМ (1957). Відтоді працювала у Сімферополі: у видавництві «Крымиздат»; дир. Дит. худож. школи (1958–60); від 1960 – у Крим. худож. училищі: дир. (1961–77), викл....
(16. 12. 1963, Київ) – актор. Заслужений артист України (2006). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1988; викл. Ю. Мажуга, В. Лизогуб). Відтоді працював у театрах-студіях «КІН», «Колізей», «Будьмо», а також Експерим. театрі. Від 1993 – актор Нац. театру рос. драми ім. Лесі Українки (усі –...
(16. 12. 1952, с. Олександрівка Сахновщин. р-ну Харків. обл.) – баскетболіст (центровий). Майстер спорту міжнародного класу (1974), заслужений майстер спорту РФ (2001). Закін. Моск. авіамех. технікум (1974). Баскетболом почав займатися від 1970. Бронзовий призер 21-х (Монреаль, 1976) та 22-х...
(16. 12. 1958, с. Нарцизівка Липовецького, нині Вінницького р-ну Вінницької обл.) — поет-гуморист, журналіст. Член НСПУ (2013), НСЖУ (2008). Премія імені С. Руданського (2021). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1980). Працював кореспондентом районних газет на Вінниччині, учителював на...
(16. 12. 1961, Київ) – матеріалознавець. Син Г. Гогоці. Доктор технічних наук (1995). Премія ім. І. Францевича НАНУ (1993). Закін. Київ. політех. інститут (1986). Стажувався 1990–92 в Університеті м. Карлсруе (Німеччина), 1992–93 – у Токій. технол. університеті, 1993–95 – в Університеті м. Осло....
(16. 12. 1949, Київ) – фахівець у галузі трубопровідного транспорту. Доктор технічних наук (1994). Закін. Томський університет (1972). Працював в Інституті приклад. математики та механіки при цьому ВНЗі (1972– 74); у 1974–2002 – співроб. Інституту гідромеханіки НАНУ. 2002 виїхав за кордон....
(04(16). 12. 1896, м. Герца, нині Чернів. обл. – 1974, Ізраїль) – актор, режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1945), засл. арт. РСФРР (1935), нар. арт. Казах. РСР (1943). Сценічну діяльність розпочав 1918 у пересув. театрі в Україні. Закін. студію Моск. євр. театру (1924), в якому відтоді...
(16. 12. 1918, Київ – 12. 10. 1996, Москва) – кіноакторка. Заслужений артист РРФСР (1950). Сталін. премії (1941, 1946). Мати Л. Кадочникової. Навч. у Київ. муз. технікумі (1932–34). Закін. ВДІК (1938). Актор. кар’єру розпочала, виступаючи на сцені Київ. театру для дітей (1927–32). 1934 дебютувала...
(16. 12. 1839, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ – 08. 02. 1910, там само) – живописець, графік, скульптор. Закін. Павлів. кадет. корпус. Після отримання 1856 старшин. звання у складі пластун. сотні брав участь у Кавказ. і Крим. війнах. За рахунок Кубан. козачого війська 1861–67 навч. у...
(16. 12. 1919, с. Дмитрівка, нині Знам’ян. р-ну Кіровогр. обл. – 08. 12. 2000, Кіровоград) – художник театру. Батько Г. Єременка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979). Закін. Херсон. училище мистецтв (1939; викл. В. Стрельников, М. Шелюто). Працював у Рівнен. укр. муз.-драм. театрі (1939–41). Від...
(16. 12. 1919, с. Блудів, нині Мирне Горохів. р-ну Волин. обл. – 21. 03. 2002, м. Нальчик, Кабардино-Балкарія, РФ) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1962), професор (1965). Закін. Львів. мед. інститут (1946), де відтоді й працював. Від 1953 – в Одес. мед. інституті; від 1954 – зав. торакал....
(16. 12. 1955, Харків) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1997), професор (2001). Державна премія України в галузі освіти (2013). Закін. Харків. університет (1977). Відтоді працював у Фіз.-тех. інституті низьких т-р АН УРСР (Харків); від 1979 – у Нац. аерокосміч. університеті «Харків....
(16. 12. 1932, с. Дуб’є, нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 25. 11. 2011, Київ) – аграрій-овочівник. Доктор сільськогосподарських наук (1975), професор (1985), академік УААН (1993). Закін. Львів. с.-г. інститут (1957). Працював гол. агрономом МТС і рай. упр. с. господарства (1957–62); 1965–74 –...
(16. 12. 1974, Хмельницький) – радіоінженер. Доктор технічних наук (2015). Закін. Технол. університет Поділля (1996), де від 1998 й працює (нині Хмельн. університет): 2001–10 – доцент кафедри проектування та конструювання радіоелектрон. засобів, від 2010 – доцент кафедри радіотехніки та зв’язку....
(16. 12. 1936, Київ) – фахівець у галузі мікробіології та санітарної гідробіології. Доктор біологічних наук (1985). Закін. Київський університет (1959), де відтоді й працювала. 1961–64 – в Інституті мікробіології та вірусології АН УРСР; 1964–2007 – в Інституті гідробіології НАНУ (з перервою;...
(16. 12. 1925, с. Малі Дмитровичі Обухів. р-ну, нині Київ. обл. 19. 05. 2021, Київ) – майстриня народної ляльки. Член НСМНМУ (2004). Закін. Київ. машинобуд. технікум (1959). Працювала від 1943 у Києві: робітницею печей, 1948–55 – бракувальницею готової продукції хлібозаводу № 1; 1956–80 – на...
(16. 12. 1948, с. Комісарове Великобурлуц. р-ну Харків. обл.) – історик, педагог. Канд. істор. (1991), д-р пед. (2015) н. Закін. Харків. університет (1977). Відтоді перебував на службі в органах внутр. справ і викладав у Харків. пожежно-тех. училищі; від 1995 – доцент кафедри українознавства...
(16. 12. 1970, Кіровоград, нині Кропивницький) – артист балету, балетмейстер. Заслужений артист України (2009). Закін. Кіровогр. пед. університет (1993), Київ. торг.-екон. університет (2003). У 1993–97 – арт. балету Ансамблю пісні і танцю ЗС України, 1997–2002 – пров. арт. балету Нац. укр. нар....
(Korolevskij Cyrille; справж. – Жан-Франсуа-Жозеф Шарон; Jean François Joseph Charon; 16. 12. 1878, м. Кан, Франція – 19. 04. 1959, Рим) – французький історик Церкви. Вивчав сх. теологію й обряд у Патріарх. колегії в Бейруті. 1902 вступив до чину мелькітів. Під час однієї з числен. поїздок...
(16. 12. 1953, м. Алітус, Литва – бл. 1996, США) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1992). Закін. Київський медичний інститут (1977). Відтоді працював у Київ. НДІ травматології та ортопедії: пров. н. с.; водночас 1987–90 – старший науковий співробітник НДЦ квант. медицини «Відгук»...
(16. 12. 1916, с. Прокудіно, нині Саратов. обл., РФ – 23. 03. 1982, Харків) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1973), професор (1976). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1941). Працював на Держ. рай. електростанції у м....
(16. 12. 1936, Київ) – хімік. Доктор хімічних наук (1994). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1970). Закін. Київський університет (1959). Відтоді працювала в Інституті фіз. хімії НАНУ (Київ): 1976–91 – старший науковий співробітник, 1992–98 – пров. інж. Наукові дослідження:...
(16. 12. 1950, Львів) — хімік. Син Н. Рудакової. Доктор хімічних наук (2009), професор (2012). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1973), де від 1975 й працює (нині Національний університет «Львівська політехніка»): від 2009 — професор кафедри фізичної, аналітичної та загальної хімії....
(16. 12. 1931, Казань, Татарстан, РФ – 10. 10. 2002, Харків) – фахівець у галузі цивільного права. Доктор юридичних наук (1983), професор (1985), член-кореспондент АПрНУ (1993). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Закін. Харків. юрид. університет (1965) і працював у ньому (нині...
(16. 12. 1914, посад Бірзула Ананьїв. пов. Херсон. губ., нині м. Котовськ Одес. обл. – 29. 09. 1977, Київ) – фахівець у галузі автоматизації. Доктор технічних наук (1973), професор (1973). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1939), де...
(16. 12. 1964, м. Сіверськодонецьк Луган. обл.) – актриса. Заслужений артист України (2015). Закін. Воронез. інститут мистецтв (РФ, 1987; майстерня А. Абдулаєва). Відтоді – у Миколаєві: актриса худож. рос. драм. театру (1987–97, 1999–2000), театру «Люна» (1997–99), укр. театру драми та муз....
(16. 12. 1931, Мурманськ, РФ) – ветлікар. Доктор ветеринарних наук (1971), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Закін. Моск. вет. академію (1953). Працював ветлікарем (1953–60), зав. лаб. хвороб птахів Укр. НДІ птахівництва (1960–84); від 1984 – завідувач кафедри...
(16. 12. 1916, Харків – 29. 11. 1983, Київ) – графік. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1983). Член СХУ (1950-і рр.). У Харкові навч. у худож. інституті (1930–34), закін. полігр. інститут (1939; викл. В. Касіян, І. Падалка). Працював у Києві: 1952–59 – заступник директора, 1959–79 –...
(16. 12. 1936, с. Кобринове, нині Тальнів. р-ну Черкас. обл. – 16. 09. 1987, м. Біла Церква Київ. обл.) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1981), професор (1984). Закін. Білоцерків. с.-г. інститут (1965), де й працював від 1969: від 1984 – завідувач кафедри паразитології і...
(16. 12. 1941, м. Каахка, нині смт Кака, Туркменістан) – фахівець у галузі медичної техніки. Доктор біологічних наук (1998). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Закін. Київ. політех. інститут (1969). Від 1970 працював в Інституті отоларингології АМНУ: 1985–98 – зав. лаб....
(16. 12. 1935, Одеса) – фахівець у галузі теплотехніки. Кандидат технічних наук (1967), професор (1992). Закін. Одес. політех. інститут (1958). Працював на каф. АЕС Одес. технол. інституту харчової промисловості (1959–71); від 1971 – в Одес. політех. університеті: 1974–79 – завідувач кафедри АЕС,...
(16. 12. 1973, м. Росток, Німеччина) – легкоатлет (біг). Майстер спорту міжнародного класу (1994). Закін. Івано-Фр. технікум фізичної культури (1996), навч. у Прикарп. університеті (Івано-Франківськ). Чемпіон Європи у приміщенні на дистанції 200 м (м. Валенсія, Іспанія, 1998), срібний призер...
(16. 12. 1937, с. Романівка Попільнян., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 25. 03. 2013, Київ) – громадсько-політичний діяч, журналіст. Закін. Київський університет (1961). Відтоді працював у Держ. комітеті УРСР по телебаченню і радіомовленню, завідувач відділу Гол. ред. пропаганди Укр. радіо,...
(13(16). 12. 1907, Одеса – 19. 08. 1981, Київ) – артист балету. Заслужений артист УРСР (1949). Лауреат Міжнар. фестивалю фольклор. танцю у Лондоні (1935). Закін. Одес. муз.-драм. технікум (1927; викл. В. Пресняков). 1926–34 – арт. Одес., 1934–60 – Київ. ім. Т. Шевченка театрів опери та балету....
(16. 12. 1987, Київ) – спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту України (2004). Закін. Нац. університет фізичного виховання та спорту України (Київ, 2009). Призерка чемпіонатів Європи серед юніорів (м. Патрас, Греція, 2002, 1-е м. у вправах на брусах) та дорослих (2004, 1-е...
(16. 12. 1937, с. Шаланки Виноградів. р-ну, нині Закарп. обл. – 30. 04. 2014, с. Петрове Виноградів., нині Берегів. р-ну Закарп. обл.) – живописець. Заслужений майстер нар. творчості України (2004). Лауреат Всесоюз. фестивалю нар. творчості (Москва, 1983, 1987). Член Закарп. об’єднання майстрів...
(16. 12. 1987, Дніпропетровськ) – важкоатлет. Майстер спорту (2004), майстер спорту міжнародного класу (2007). Закін. Харків. академію фізичної культури (2010). Важкою атлетикою почав займатися 2000 у м. Селидове Донец. обл. під керівництвом В. Гулака. Срібний призер чемпіонатів світу у ваговій...
(16. 12. 1971, м. Сніжне Донец. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2013). Закін. Держ. гірн. академію України (Дніпропетровськ, 1994). Відтоді працює у Дніпроп. університеті ім. А. Нобеля: від 2013 – професор кафедри міжнар. економіки та екон. теорії. Досліджує проблеми...
(16. 12. 1925, с. Лисичинці Підволочис. р-ну, нині Терноп. обл.) – скульптор. Член НСХУ (1974). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956; майстерня А. Оверчука). Працював у Терноп. товаристві художників (1956–63); від 1963 – викладач Львів. училища приклад. мистецтва,...
(16. 12. 1906, с. Старий Мерчик, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 13. 07. 1970, Київ) – фахівець у галузі аеродинаміки. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. авіац. інститут (1932), де й працював: 1934–37 і 1938–41 – нач. аеродинам. лаб., 1937–38 – заступник декана літакобуд. ф-ту, нач. центр....
(16. 12. 1973, Херсон) – спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту (1991). Закін. Київський університет фізичної культури (1996). Чемпіонка світу у команд. заліку (м. Індіанаполіс, США, 1991). Чемпіонка у вправах на брусах, срібна призерка у багатоборстві та вправах на колоді...
(04(16). 12. 1900, с. Нова Михайлівка, нині у складі Дніпропетровська – 25. 05. 1956, Буенос-Айрес) – співак (тенор), музичний критик, педагог. Закін. Дніпроп. муз. технікум (1932; кл. З. Малютіної). Відтоді – соліст Філармонії, 1935–43 – Театру опери та балету (обидва – Дніпропетровськ), 1943–44...
(03(16). 12. 1909, Одеса – 27. 01. 1993, м. Гродно, Білорусь) – актор. Нар. арт. Білоруської РСР (1967). Закін. драм. курси при кіностудії «Мосфільм» (1937, кл. М. Тарханова). Працював у білорус. пересув. колгоспно-радгосп. і драм. театрах м. Бобруйська (Могильов. обл., 1938–46). У Гродно: в...
(16. 12. 1923, м. Вовчанськ, нині Харків. обл. – 02. 03. 2020, Київ) – фахівець у галузі фізичного виховання та спорту військовослужбовців, тренер. Заслужений тренер України (1976). Орден Богдана Хмельницького 3-ступ. (1999). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Військ. інститут...
(03(16). 12. 1902, Полтава – 04. 05. 1973, Москва) – скрипаль. Заслужений артист РРФСР (1951). Навч. у І. Ґольдберґа в Полтаві, Ленінгр. консерваторії (нині С.-Петербург, 1924–25; кл. С. Коргуєва), закін. Моск. консерваторію (1930; кл. А. Ямпольського). Артист. діяльність розпочав 1917 у Полтаві....
(03(16). 12. 1902, с. Леськи, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. – 25. 01. 1981, Черкаси) – комбайнер-винахідник. Двічі Герой Соц. Праці (1951, 1958), депутат ВР УРСР (1958–62). Працював у с. госп-ві (1925–28), на заводі (1929–32), трактористом Криничанської МТС Дніпроп. обл. (1932–38), комбайнером...
(16. 12. 1937, с. Бушнєво Костром. обл., РФ) – фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1985). Закін. Харків. авіац. інститут (1965). Відтоді працює у КБ «Південне» (Дніпропетровськ): кер. групи навантажень та гол. частини (від 1979). Розробив...
(16. 12. 1960, с. Червоний Оскіл Ізюм. р-ну Харків. обл.) – альпініст. Майстер спорту (1988), майстер спорту міжнародного класу (1993). «Сніговий барс» (1989). Держ. нагорода СРСР. Закін. Харків. авіац. інститут (1983). Працював на виробництві (1983–89); у кіновідеоцентрі (1989–93); відтоді –...
(16. 12. 1928, с. Мис Доброй Надєжди, нині Рязан. обл., РФ – 1980, Львів) – спортсмен (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту СРСР (1952). Закін. школу тренерів Військ. інституту фізичної культури і спорту (Ленінград, нині С.-Петербург, 1951), Львів. інститут фізичної культури. Чемпіон...
(16. 12. 1954, Чернівці) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1994), професор (1996). Закін. Чернів. мед. інститут (1978). Працювала лікарем. Від 1986 – у Буковин. мед. університеті (Чернівці): від 1994 – завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології, водночас 1996–2001 –...
(16. 12. 1949, містечко Новий Буг, нині місто Микол. обл.) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (2002), професор (2003). Закін. Херсон. с.-г. інститут (1972). У 1973–87 працював в НДІ зрошуваного землеробства (нині Інститут землеробства пд. регіону УААН, Херсон); від 1987 – у...
(16. 12. 1977, Черкаси) – правознавець. Син Л. Кормич. Доктор юридичних наук (2005), професор (2007). Закін. Одес. юрид. академію (1999), Одес. університет (2000), Інститут підготовки профес. суддів Одес. юрид. академії (2003). Від 2005 – професор кафедри мор. та митного права Одес. юрид....
(16. 12. 1907, м. Павлоград Катеринослав. губ., нині Дніпроп. обл. – 15. 12. 1975, Одеса) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1931. Закін. курси політруків рот (1934), навч. у Військ.-політ. академії (Київ,...
(16. 12. 1968, Київ – 12. 04. 1995, там само) – поетеса і перекладачка. Дочка О. Губка. Закін. Київ. пед. інститут іноз. мов (1990), де й працювала викл. англ. мови. Відвідувала літ. об’єдн. «Радосинь» при НСПУ. Посмертно опубл. поет. зб. Г. «Так навесні ридає талий сніг» (1996), «Так рано свеча...
(16. 12. 1950, Харків) – фахівець у галузі інформатики. Син О. Метешкіна. Доктор технічних наук (2006), професор (2011). Закін. Харків. авіац. інститут (1968), Військ. інж. радіотех. академію ППО (Харків, 1983), де у 1978–2003 й працював. 1975–78 – на військ. службі у містах Брест і Барановичі...
(16. 12. 1950, Львів) — хімік. Син Н. Рудакової. Доктор хімічних наук (2009), професор (2012). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1973), де від 1975 й працює (нині Національний університет «Львівська політехніка»): від 2009 — професор кафедри фізичної, аналітичної та загальної хімії....
(16. 12. 1925, с. Малі Дмитровичі Обухів. р-ну, нині Київ. обл. 19. 05. 2021, Київ) – майстриня народної ляльки. Член НСМНМУ (2004). Закін. Київ. машинобуд. технікум (1959). Працювала від 1943 у Києві: робітницею печей, 1948–55 – бракувальницею готової продукції хлібозаводу № 1; 1956–80 – на...
(16. 12. 1925, с. Лисичинці Підволочис. р-ну, нині Терноп. обл.) – скульптор. Член НСХУ (1974). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956; майстерня А. Оверчука). Працював у Терноп. товаристві художників (1956–63); від 1963 – викладач Львів. училища приклад. мистецтва,...
(04(16). 12. 1900, с. Нова Михайлівка, нині у складі Дніпропетровська – 25. 05. 1956, Буенос-Айрес) – співак (тенор), музичний критик, педагог. Закін. Дніпроп. муз. технікум (1932; кл. З. Малютіної). Відтоді – соліст Філармонії, 1935–43 – Театру опери та балету (обидва – Дніпропетровськ), 1943–44...
(Кирилов Микола Якович; 04(16). 12. 1850, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 22. 07. 1928, Одеса) – церковний діяч РПЦ. Закін. Донську духовну семінарію (Росія, 1873) і Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1880). У травні 1874 рукопоклад. на священика, 4 липня того ж року...
(17. 04. 1921, с. Петриківка, нині смт Дніпроп. обл. – 16. 12. 1977, Київ) – живописець. Батько Н. Марценюк. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Член СХУ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київський художній інститут (1950; викл. К. Єлева, В. Костецький, І. Штільман). Учасник всеукр.,...
(Bocheński Tadeusz; 17. 04. 1895 – 16. 12. 1962, м. Закопане, Польща) – польський поет і перекладач. Вивчав класичну філологію та філософію у Віден. університеті, де також продовжив муз. студії, розпочаті у Львові. Викладав класичну філологію та музику в Любліні й Кракові (1918–31). Від 1936 жив у...
(23. 08. 1910, м-ко Решетилівка Полтавського пов. Полтавської губ., нині місто Полтавського р-ну Полтавської обл. — 16. 12. 1994, Київ) — хормейстер, педагог. Батько М. Сука. 1931—34 навчався на робітничому факультеті Харківського музично-драматичного інституту. Після служби в армії...
(05(18). 04. 1907, м. Сухумі, нині Абхазія, Грузія – 16. 12. 1997, там само) – грузинський драматург, поет. Член СП Грузії (1965). Автор драм. поем «Руставелі» (1934), «Бесікі» (1935), «Полонення Абрскіла» (1972), «Доля майстра» («Бенвенуто Челліні», 1974), «Сяйво каторги, або Достоєвський у...
(28. 09. 1922, с. Нове Давидкове, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. – 16. 12. 1992, м. Мукачеве) – живописець. Дід А. Іванчо. Закін. Ужгород. учит. семінарію (1944). Мистецтву навч. приватно в А. Ерделі, Й. Бокшая (1945). Працював 1945–46 дир. школи с. Тур’я-Пасіка Перечин. р-ну Закарп. обл.;...
(28. 11(10. 12). 1892, Одеса – 16. 12. 1979, Київ) – скульптор і педагог. Член СХУ (1938). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1925; викл. О. Матвєєв). Працював у Київ. худож. інституті (1926–64): викл., від 1939 – проф. Брав участь у мист....
(01. 01. 1931, м. П’ятигорськ Ставроп. краю, РФ – 16. 12. 2006, Донецьк) – прозаїк. Член НСПУ (1983). Закін. П’ятигор. пед. інститут (1954). Від 1969 – директор школи у м. Красний Луч (нині Луган. обл.). Писав російською мовою. Дебютував 1971 у ж. «Донбасс» оповіданням «Самый ли трудный день?»....
(24. 12. 1918, с. Мересьєво, нині Респ. Марі, РФ – 16. 12. 1998, м. Маріуполь Донец. обл.) – актриса. Заслужений артист УРСР (1966). Закін. студію Нарим. драм. театру (Томська обл., РФ; викл. В. Меркур’єв, І. Мейєрхольд). Працювала в театрах Томська, Сталінграда (нині Волгоград, РФ), Кіровограда....
(18. 08. 1931, Харків – 16. 12. 1986, Москва) – спортсмен (ковзанярський спорт). Заслужений майстер спорту СРСР (1953). Державні нагороди. Закін. Харків. пожежно-тех. училище (1952). Чемпіон світу (Гельсинкі, 1953 і 1958; Осло, 1956), Європи (Осло, 1957; Стокгольм, 1958). Срібний призер...
(07. 10. 1928, с. Сокілка Кобеляц. р-ну, нині Полтав. обл. – 16. 12. 2000, Київ) – архітектор. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1985). Закін. Київський художній інститут (1953). Працював у інституті «УкрдіпроНДІздоров’я» (Київ). Серед реаліз. проектів – лікув. корпус санаторію...
(16. 07. 1921, м. Остер, нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 16. 12. 1974, Київ) – прозаїк, перекладач. Член СПУ (1957). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1950). Працював 1951–54 у Держлітвидаві України (Київ): зав. редакції, заст. гол. ред. Дебютував 1943....
(10. 01. 1920, с. Іванівка, нині Баранів. р-ну Житомир. обл. – 16. 12. 1991, Полтава) – історик. Доктор історичних наук (1970), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1946). У 1946–57 викладав історію у пед. інститутах Херсона, Станіслава (нині...
(23. 06. 1923, с. Тимошівка, нині Михайлів. р-ну Запоріз. обл. – 16. 12. 1944, похов. у с. Вишнев, нині Пряшів. краю, Словаччина) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940, на фронті від 1941....
(26. 07. 1918, Одеса – 16. 12. 1979, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1937. Закін. Одес. військ.-авіац. школу пілотів (1938). На фронті від 1942. До жовтня 1943 здійснив 80, загалом до кін. війни –...
(05. 08. 1939 – 16. 12. 2002, Львів) – тренер з легкої атлетики (стрибки у висоту). Чоловік А. Ковпак. Майстер спорту (1962), заслужений тренер України (1983). Закін. Харків. авіац. інститут (1961), Ворошиловгр. пед. інститут (нині Луганськ, 1980). Працював тренером у Ворошиловгр. ДЮСШ...
(Коломійцев-Майданський; 10. 12. 1927, м. Каліш, Польща – 16. 12. 2007, містечко Бавнд Брук, США) – церковний діяч УПЦ у США. Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2007). Навч. у Варшав. духов. семінарії та Діллінґен. теол. університеті (Німеччина), у Сідней. та Мельбурн. університетах (Австралія),...
(08. 11. 1934, м. Кривий Ріг, нині Дніпроп. обл. – 16. 12. 2017, там само) – тренер (греко-римська боротьба). Майстер спорту (1966), суддя всесоюз. категорії (1989), заслужений тренер України. Закін. Київський інститут фізичної культури (1964). Працював на виробництві, від 1960 – викладач Гірн....
(05. 12. 1918, с. Степашки Гайсинського пов. Подільської губ., нині Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 16. 12. 1943, похований у с. Мєхове Вітебської обл., Білорусь) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закінчив технікум...
(29. 11. 1909, с. Старомихайлівка, нині смт Мар’їн. р-ну Донец. обл. – 16. 12. 1976) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. У ВМФ від 1931. Закін. артилер. школу навч. загону Балт. флоту, школу катерних боцманів. Від 1937 – командир...
(22. 06. 1918, Москва – 16. 12. 2001, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від 1941. Відзначився у березні 1944 під час визволення с. Маньківка (нині смт) і м. Умань (обидва – Київ., нині...
(14. 12. 1912, м. Акмолинськ, нині Астана — 16. 12. 1978, Київ) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1934. Закінчив школу політруків (1940). На фронті від 1941. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра...
(13. 10. 1911, с. Чорна Річка, нині Рязян. обл., РФ – 16. 12. 1992, Москва) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від липня, на фронті від жовтня 1941. Відзначився у вересні 1943 під час боїв побл. с. Кропивна (нині...
(01. 01. 1913, Севастополь – 16. 12. 1981, Вінниця) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник боїв на р. Халхін-Гол і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Ворошиловгр. школу пілотів (нині Луганськ, 1936). На фронті від червня 1941. До 1944 здійснив 260 бойових...
(20. 01. 1912, с. Матюшин, нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 16. 12. 1994, Одеса) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник боїв побл. оз. Хасан (1938), рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії у 1934–36 та від 1941. Відзначився у березні 1944 під час бою...
(01. 11. 1930, с. Кобильниця, нині Свидницького округу, Словаччина — 14. 12. 2025, м. Пряшів, Словаччина) — український літературознавець, критик, перекладач у Словаччині. Кандидат філологічних наук (1964), професор (1981). Член НСПУ (2004), Спілки українських письменників Словаччини (1990),...
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(22. 10. 1918, Харків – 16. 12. 2005, Москва) – мовознавець, історик культури. Син М. Мелетинського. Доктор філологічних наук (1968). Закін. Моск. інститут філософії, літ-ри та історії (1940), прискорені курси військ. перекладачів. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 воював на Пд. і...
(30. 08. 1913, с. Попівка, нині Широке Барського р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 2005, Москва) – спортсмен (греко-римська боротьба), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер СРСР (1963), суддя міжнар. категорії (1968). Навч. у Моск. інституті фізичної культури. Один із сильніших...
(справж. – Косяк; 13(26). 11. 1909, с. Кривчунка Таращан. пов. Київ. губ., нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – письменник, драматург, кіносценарист. Батько О. Левади. Член СПУ (1936). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні...
(04(17). 11. 1905, с. Ручки, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – мовознавець. Дід С. Іванова та Л. Пішої. Доктор філологічних наук (1964), професор (1965). Закін. Дніпроп. ІНО (1929 – мовно-літ., 1930 – соц.-екон. відділ.). Працював викл. української мови у Дніпродзержин....
(Коржинский Дмитрий Сергеевич; 01(13). 09. 1899, С.-Петербург – 16. 12. 1985, Москва) – російський геолог, петрограф. Син С. Коржинського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1940), академік АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1946) і Ленін. (1958) премії....
16 грудня на Спільному зібр. обрано делегацію для зустрічі з Директорією; 28 грудня В. Вернадський, А....
16 грудня 1918 за підтримки більшовиків проголошено Литов. рад. респ., від 27 лютого 1919 до 12 липня 1920 існувала Литов....
16 грудня більшовики втретє зайняли Київ, а до середини лютого 1920 витіснили з України війська А. Денікіна....
16 грудня 1960 року), шляховик (8 травня 1962 року), працівник культури (15 жовтня 1965 року), юрист (18 січня 1966 року), працівник торгівлі (21 липня 1966 року), меліоратор (25 серпня 1966 року), працівник промисловості, машинобудівник, працівник транспорту, зв’язківець, геолог, працівник служби побуту, працівник вищої школи, архітектор (10 жовтня 1969 року), економіст (20 вересня 1972 року), працівник охорони здоров’я (3 листопада 1975 року), інженер сільського господарства, механізатор сільського господарства (17 жовтня 1977 року), риболов, працівник житлово-комунального господарства (16 ж...
16 грудня берлін. делегація провела спільне засідання з чл. Сімфероп. мусульман. комітету. Е. Киримал і А....
16 грудня 1998 під час робочого візиту до Італії та В. Прем’єр-міністр України передав різдвяне послання Президента України....
16 грудня 1992 діє Ген. консульство України в Мюнхені. Широкомасштаб. акціями стали Дні України в Б. (5–10 травня 1993), Дні культури Б....
16 грудня 1992 стало першою консул. установою за кордоном. Від жовтня 1992 у Києві діє представництво Фонду Г....
16 грудня 1971, коли у столицю вступили індій. війська й загони бенґальських патріотів. 1972 Б. як суверенну державу визнав СРСР....
16 грудня 1992. Від травня 2001 у Баґдаді працює укр. посольство. 2003–05 в І. перебував укр. контингент з миротвор....
16 грудня 1943 під час бомбардування нім. літаками сан. ешелону на роз’їзді Сухий у с. Сахнівщина, 28 мемор....
16 грудня 1919 Червона армія відбила Київ у денікінців. Під час артилер. обстрілу будівлю Л. д. значно пошкоджено....
16 грудня 1972 ГА ООН ухвалила Конвенцію про заборону Б. з., що набрала чинності 1975. Конвенція також забороняє накопичення ін....
16 грудня 1966) зазначено: 1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на: а) участь у культурному житті; б) користування результатами наукового прогресу та їх практичне застосування; в) користування захистом моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з будь-якими науковими, літературними чи художніми працями, автором яких вона є....
16 грудня 2017 р.). Х., 2017. Н. З. Сварич...
16 грудня – Київ, 30 грудня – місто Катеринослав (нині Дніпро). 30 грудня 1919 року А. Денікін скасував Особливу нараду й створив другий уряд – при головнокомандувачеві ЗСПР, а 4 січня 1920 року прийняв від О....
16 грудня 1993. Відповідно до Кодексу законів про працю України (ст. 130) працівник несе матеріал. відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього труд....
16 грудня 1932 волин. воєвода видав постанову про ліквідацію Л. п. «П.», у липні 1934 вона припинила діяльність остаточно....
16 грудня 1922 ВУЦВК прийняв постанову про затвердження і введення в дію у лютому 1923 на тер. УСРР єдиної системи судових органів на чолі з Найвищим Судом УСРР, на який покладались обов’язки розгляду найбільш складних справ....
16 грудня 1918 згідно з постановою Спіл. зібрання УАН при Істор.-філол. відділі для видання істор.-геогр....
16 грудня 1944 заарешт. рад. органами держ. безпеки за звинуваченнями у зраді Батьківщині та участі в діяльності ОУН Буковини....
16 грудня 1920 та від 17 січня 1921 (обидва позначені як № 1). Друк тижневика спричинив конфлікт із Радою Українського клубу в Харбіні, яка намагалася відмежуватися від нього і заборонила редакції розташовуватися в Народному домі, що належав клубу....