ВСІ ТОМИ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Енциклопедія Сучасної України

Том 12

Енциклопедія Сучасної України. Т. 12: «Кал» – «Киї»
ISBN978-966-02-6472-4
ISBN серії966-02-2074-X
УДК030(477)
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
ЗасновникиНАН України; НТШ
Гол. редкол.І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін.
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
Місце виданняКиїв
Рік2012
Обсяг711 с.

Том містить 2.7 тис. статей

Сторінка 3 із 90

Зміст

Калашник Павло Павлович

(17. 01. 1932, Харків – 14. 12. 1993, там само) – композитор, педагог. Батько М. Калашник. Канд. мистецтвознавства (1973), професор (1991). Член СКУ (1972). Закін. істор.-теор. (1957; кл. М. Тіца) та фортепіан. (1960; кл. В. Топіліна) факультети Харків. консерваторії. 1956–58 – викладач Харків. пед. інституту. Від 1958 – у Харків. інституті...
О. В. Кононова

Калашник Яків Петрович

(23. 05. 1927, с. Листопадове Новомиргород. р-ну, нині Кіровогр. обл. – 05. 11. 1967, Дніпропетровськ) – живописець і педагог. Член СХУ (1967). Закін. Одес. художнє училище (1951), Латв. АМ (Риґа, 1959; викл. В. Калнинь, О. Скулме). Працював викл. Дніпроп. худож. училища (1961–63). Учасник всесоюз. (від 1959), респ. та обл. (від 1960)...
Л. В. Богданова

Калашников Андрій Андрійович

(26. 04. 1948, м. Макіївка Сталін., нині Донец. обл.) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1992), професор (1996). Закін. Донец. мед. інститут (1972), де відтоді й працював (нині університет): від 1992 – завідувач кафедри заг. гігієни. Від 1996 – директор Донец. наук. центру гігієни праці та профілактики травматизму; водночас від 1996 –...
Р. І. Гош

Калашников Андрій Валерійович

(20. 10. 1963, с. Шестаково Іркут. обл., РФ) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (2003), професор (2010). Закін. Вінн. мед. інститут (1987). Працював лікарем. Від 1990 – в Інституті травматології та ортопедії НАМНУ (Київ): від 2001 – зав. наук.-організац. метод. відділу. Вивчає проблеми діагностики й лікування розладів репаратив....
Г. В. Гайко

Калашников Андрій Миколайович

(20. 11. 1964, Київ) – спортсмен (греко-римська боротьба). Заслужений майстер спорту СРСР (1983). Закін. Київський інститут фізичної культури (1988). Чемпіон (м. Тампере, Фінляндія, 1987; Будапешт, 1996), сріб. (Стамбул, 1993) та бронз. (Париж, 1995) призер чемпіонатів Європи; бронзовий призер чемпіонату світу (м. Тампере, 1994) та 26-х...
Л. В. Ружанський

Калашников Борис Володимирович

(21. 02. 1944, м. Чимкент, Казахстан – 01. 03. 2005, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1990). Закін. Київський університет (1968). Працював в Укр. філії НДІ планування і нормативів (1966–69, 1982–91); Н.-д. екон. інституті Держплану УРСР (1969–82); завідувач відділу зовн.-екон. валют. політики і торг.-екон. зв’язків Нац. інституту...
А. О. Коваленко

Калашников Вадим Федорович

(23. 05. 1939, Миколаїв) – режисер, сценарист, театрознавець, педагог. Син Федора та Віри Калашникових, чоловік Т. Ігнашкіної-Калашникової. Канд. мистецтвознавства (1999), доцент (2000). Лауреат Респ. фестивалів самодіял. мистецтва (1967, 1970, 1972, 1975), 1-го Всесоюз. фестивалю самодіял. худож. творчості трудящих (1977, золота медаль), Респ....
М. А. Шудря

Калашников Володимир Павлович

(31. 07. 1942, м. Ворошиловград, нині Луганськ) – артист розмовного жанру, режисер, педагог. Професор (2008). Народний артист України (1996). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1968; викл. Л. Олійник, Ф. Іщенко). Відтоді – арт. Луган. філармонії (до 2002). Водночас від 1992 викладає у Луган. університеті: від 1996 – доцент кафедри укр....
О. М. Хорунжа

Калашников В’ячеслав Віталійович

(06. 11. 1955, м. Владивосток, РФ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1996), професор (1997). Закін. Новосибір. університет (РФ, 1977). Працював у Алтай. університеті (м. Барнаул, РФ, 1980–84); Сибір. відділ. АН СРСР (Новосибірськ, 1985–89). Від 1989 – у Сум. університеті (з перервою): 1995–97 – завідувач кафедри екон.-матем. методів,...
А. В. Васильєв

Калашников Іван Петрович

(24. 10. 1861 – 1915) – архітектор. Закін. С.-Петербур. буд. училище (1885). Від 1886 мешкав у м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.), працював у буд. відділенні Поділ. губерн. правління, у 1890-х рр. – архітектором Поділ. єпархії. Застосовував стильові форми неоренесансу, необароко, неорос. напряму. Серед реаліз. проектів – розширення...
В. І. Тимофієнко

Калашников Лазар Пилипович

(2-а пол. 19 ст. – поч. 20 ст.) – видавець, педагог. На поч. 20 ст. мешкав у Києві, де заснував видавництво «Знаменное пѣние» та був ред. однойм. щомісячника. Разом із С. Чистовим друкував для старообряд. ужитку навч. азбуки та співні книги. 1910–17 видавав ж. «Старообрядческая мысль» і «Церковное пѣние» (виходили в Києві та Москві). Наприкінці...
О. Ю. Шевчук

Калашников Микола Михайлович

(07. 11. 1905, м. Тифліс, нині Тбілісі – 25. 08. 1978, Харків) – художник театру і графік. Член СХУ (1938). Закін. Харків. худож. інститут (1929; викл. М. Бурачек, О. Хвостенко-Хвостов), викладав у ньому (1930–33). Працював у Харкові: у театрі опери та балету (1924–25), театрі «Березіль» (1926–27), театрі муз. комедії (1929–31, 1937–39)....
О. Й. Денисенко

Калашников Олександр Петрович

(1915, с. Староалейське, нині Алтай. краю, РФ – ?) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від липня 1941, на фронті від квітня 1942. Закін. Томський пед. інститут (1941), інтендант. курси в м. Омськ (1942; обидва – РФ). Відзначився у вересні 1943 під час...
А. К. Немикін

Калашников Прокіп Якович

(28. 06. 1906, станиця Самашки, нині Чечня, РФ – 22. 06. 1977) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1928, на фронті від 1941. Закін. Вищу бронетанк. школу (1943), Вищі академ. курси при Військ. академії бронетанк. військ (1953). Відзначився як командир танк....
М. І. Бушин́

Калашников Юрій Володимирович

(17. 07. 1960, смт Георгіївка, нині Лутугин. р-ну Луган. обл.) – баяніст, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Лауреат Респ. конкурсу баяністів та акордеоністів (Рівне, 1988), міжнар. конкурсів баяністів та акордеоністів «Трофеї світу» (м. Куенка, Іспанія, 1990) й «Аккохолідей» (Київ, 2007). Закін. Держ. муз.-пед. інститут ім....
О. М. Хорунжа

Калашников Юрій Юрійович

(18. 10. 1963, м. Ізмаїл Одес. обл.) – графік, поет. Член НСХУ (2004). Закін. Запоріз. маш.-буд. інститут (1989). Працював 1989–96 конструктором об’єдн. «Радіоприлад» (Запоріжжя). Відтоді – на творчій роботі. Навч. малювати у Н. Луценко. Учасник вітчизн. і закордон. мистецьких виставок від 1993. Персон. – у Запоріжжі (2004–05). Створює натюрморти,...
С. В. Латанський

Калашников Яків Семенович

(1904, с. Казгулак, нині Ставроп. краю, РФ – 16. 10. 1943, с. Куцеволівка Онуфріїв. р-ну Кіровогр. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії у 1928–30 і від 1943. Відзначився 30 вересня 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Куцеволівка. Загинув у бою. У...
А. К. Немикін

Калашникова Галина Федорівна

(19. 03. 1932, м. Краснодар, РФ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1982), професор (1983). Закін. Ростов. університет (РФ, 1954). Працювала викл. Карачаєво-Черкес. пед. інституту (РФ, 1961–63); Ростов. університету (1964); від 1965 – у Харків. пед. університеті: 1980–85 – завідувач кафедри російської мови, від 1985 – проф. цієї каф. Наукові...
Т. П. Стаканкова

Калашникова Світлана Андріївна

(03. 01. 1970, Київ) – педагог. Доктор педагогічних наук (2011). Закін. Київ. пед. інститут (1992). Працювала 1995–2006 у Нац. академії держ. упр. при Президентові України: 2002–04 – директор центру дистанц. навч., 2004–06 – проректор з міжнар. зв’язків; від 2006 – директор Інституту лідерства, інновацій та розвитку (обидва – Київ); водночас...
Ж. В. Таланова

Калашникови

– родина акторів. Батьки В. Калашникова. (16(29). 05. 1914, Миколаїв – 12. 08. 1980, м. Фастів Київ. обл.). Учасник 2-ї світової війни. Працював на Микол. суднобуд. заводі ім. А. Марті (1928–41), водночас був актором самодіял. театру мініатюр при ньому. 1944–59 – актор укр. пересув. драм. театру ім. Т. Шевченка, 1960–77 – заступник директора, гол....
М. А. Шудря

Калашніков Віктор Михайлович

(07. 05. 1946, Сімферополь) – історик, правознавець. Чоловік О. Калашнікової. Доктор історичних наук (1987), професор (1990). Закін. Одес. університет (1969). Відтоді вчителював; від 1977 працює у Дніпроп. університеті: завідувач кафедри міжнар. права (від 1991). Наукові дослідження: історія держави та права США і Канади, конституц. право зарубіж....
О. М. Слісаренко

Калашнікова Ольга Леонідівна

(08. 09. 1951, м. Коломна Моск. обл.) – літературознавець, культуролог. Дружина В. Калашнікова. Доктор філологічних наук (1991), професор (1992). Закін. Дніпроп. університет (1973), де і працює відтоді: професор кафедри рос. літ-ри (1980–91), завідувач кафедри роман. філології (1992–94), завідувач кафедри образотвор. мистецтва та культурознавства...
Т. П. Маєвська

Калганова Світлана Михайлівна

(01. 05. 1947, смт Федоровка Кустанай. обл., Казахстан) – актриса. Заслужений артист РРФСР (1980). Закін. Ростов. училище мистецтв (РФ, 1971; викл. Л. Вількович). Працювала у Курському драм. театрі ім. О. Пушкіна (1971–81), Краснодар. театрі драми ім. М. Горького (1981–88; обидва – РФ). Від 1988 – актриса Крим. рос. драм. театру ім. М. Горького...
Л. Г. Касьяненко

Калґарі

(Calgary) – місто у південній частині провінції Альберта у Канаді. Площа 726,5 км2. Міжнар. аеропорт. Насел. 1,096 млн осіб (2011, 3-є м. за кількістю насел. Канади, найбільше в Альберті). Тер. сучас. міста здавна була заселена народом племені Пейґан. Перші європейці з’явилися наприкінці 18 ст. 1875 засн. пост Пн.-Зх. кінної поліції – Форт...
Р. Сенькусь

Калда Галина Станіславівна

(06. 07. 1959, Хмельницький) – металознавець. Доктор технічних наук (2000), професор (2001). Закін. Хмельн. технол. інститут побут. обслуговування (1981), де відтоді й працює (нині Хмельн. університет): від 2000 – завідувач кафедри безпеки життєдіяльності. Досліджує вплив структури сталей, внутр. тертя, температури, мікропластичності, різних реол....
С. Г. Костогриз

Калебердянський Омельник

– річка в Онуфріївському районі Кіровоградської області, права притока Дніпра. Довжина 63 км, площа водозбірного басейну 766 км2. Бере початок на Зх. від с. Василівка. Долина завширшки до 1,3 км, завглибшки 50 м. Шир. заплави до 200 м. Річище завширшки до 10 м. Похил річки 0,8 м/км. Живлення мішане. Льодовий режим нестійкий. Вода...
В. В. Гребінь

Каледін Олексій Максимович

(12(24). 10. 1861, х. Каледіна станиці Усть-Хоперська, нині Волгогр. обл., РФ – 29. 01(11. 02). 1918, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ) – військовий і політичний діяч. Закін. Михайлів. артилер. училище (1882), Микол. академію Генштабу (1889). Під час 1-ї світової війни – командувач 8-ї армії Пд.-Зх. фронту, яка відзначилася у ході Брусилов....
А. О. Буравченков

Каледонська складчастість

– комплекс складчастих і розривних деформацій земної кори, які відбувалися в ранньому палеозої (кембрій, ордовик) та закінчилися місцями на початку девону. Термін «К. с.» запропонували франц. геолог М. Бертран (1886–87) та австр. геолог Е. Зюсс (1888) за назвою Каледон. гір у Пн. Шотландії. К. с. проявлялася на різних ділянках земної кори в різні...
І. І. Чебаненко

Календар

– система відліку часу, упорядкована за роками, місяцями та днями. Перші такі системи ґрунтувалися на знаннях про періодичність рухів небес. світил. Термін «К.» походить від лат. сalendarium, що буквально означає «боргова книга». У свою чергу, слово сalendarium походить від слова сalendae (від сaleo – збуджуватися, бути неспокійним), яким у...
В. В. Бушанський, Л. В. Рябець

Календарно-обрядові пісні

– найдавніший вид усної поетичної творчості, поширений у всіх народів світу. К.-о. п. слов’ян виникли в дохристиян. добу і розвивалися в тісному зв’язку з працею і побутом людей, супроводжували різні свята. Цикли К.-о. п. пов’язані з певним періодом року (колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, петрівчані пісні тощо) або з відповідною...
Ю. З. Круть

Популярні статті цього тому в 2026 році