Кемпе Лавро Гнатович
13409
Том 12
Енциклопедія Сучасної України. Т. 12: «Кал» – «Киї»| ISBN | 978-966-02-6472-4 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2012 |
| Обсяг | 711 с. |
Том містить 2.7 тис. статей
Сторінка 2 із 90
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
– затока Чорного моря на межі Скадовського та Каланчацького районів Херсонської області. Утворилася внаслідок затоплення мор. водами розширеного гирла р. Каланчак. Заглиблюється в суходіл майже на 12 км, найбільша шир. 5 км між мисом Кумбатин і п-овом Карадай, у верхів’ї лиману – 0,1–0,2 км. Глиб. до 10 м, солоність на межі з...
М. Ф. Бойко
– район, що знаходиться у південній частині Херсонської області. Межує зі Скадов. і Цюрупин. р-нами Херсон. обл. та Красноперекоп. р-ном АР Крим. Утвор. 1939. У 1939–44 – у складі Микол., від 1944 – Херсон. обл. 1963 ліквідовано, 1967 відновлено. Від вересня 1941 до листопада 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Площа 0,9 тис. км2. Насел. 25...
С. І. Голощепова, Г. П. Зінчук
(12. 11. 1954, смт Стебник, нині місто Дрогоб. р-ну Львів. обл.) – учасник національно-визвольного руху. Орден «За заслуги» 3-го (2005) та 2-го (2016) ступ. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (1991). Під час навчання у 10-му класі 1971 створив націоналістичну групу з метою боротьби за незалежність України. У ніч на 9 травня 1972 разом із...
Ю. Д. Зайцев
(08. 01. 1916, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 11. 05. 1981, м. Бобруйськ Могильов обл., Білорусь) – актриса. Заслужений артист Білоруської РСР (1975). Закін. театр. студію робітн. молоді у Дніпропетровську (1933). Грала у театрах Кривого Рогу, Сум, Одеси, Куйбишева (нині Самара, РФ). Працювала в Білорусі: 1951–62 – в ансамблі оперети при...
В. М. Лебедєва
(12. 12. 1911, Київ – 29. 10. 1942, похов. у с-щі Лазарівське, нині у межах м. Сочі Краснодар. краю, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1942, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1929, на фронті від червня 1941. Закін. Хабаров. пед. технікум, Борисоглєб. військ. авіац. школу льотчиків (1932;...
В. О. Сандул
(справж. – Калатозішвілі; Калатозов Михаил Константинович; Калатозишвили; 15(28). 12. 1903, Тифліс, нині Тбілісі – 29. 03. 1973, Москва) – російський кінорежисер, кінооператор, сценарист. Нар. арт. Груз. РСР (1965), СРСР (1969). Навч. у Держ. академії мистецтвознавства (Ленінград, нині С.-Петербург, 1933–34), закін. аспірантуру при ній (1937). Від...
Н. В. Попович-Кузнецова
(29. 01(10. 02). 1869, м. Євпаторія, нині АР Крим – 30. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – композитор, педагог. Закін. С.-Петербур. консерваторію (1899; кл. М. Римського-Корсакова), де від 1901 й працював: 1913–29 – проф. Був видат. педагогом-теоретиком свого часу. Видав словник «Спутник музыканта» (С.-Петербург, 1911). Серед учнів –...
І. Д. Гамкало
(02(15). 02. 1911, Миколаїв – 16. 09. 1966, Одеса) – математик. Кандидат фізико-математичних наук (1937). Навч. в Одес. хім.-технол. інституті (1928–31), закін. Одес. фіз.-хім.-матем. інститут (1933). Учень М. Крейна. Працював в Одес. університеті (1934–39), Микол. кораблебуд. інституті (1945–55): від 1946 – завідувач кафедри математики; за...
І. Е. Рікун
(06. 01. 1880, м. Карасубазар, нині Білогірськ, АР Крим – 1942) – майстер декоративно-ужиткового та ювелірного мистецтва, зброяр. Дід А. Галімова. Член СХ СРСР (1940). Створював на основі кримськотатар. нар. мистецтва оригін. орнаменти для настін. розписів, тканин і вишивок, карбувал. роботи, виготовляв пістолети, ножі, рушниці з карбуванням...
Е. Я. Черкезова
(04. 11. 1944, м. Ростов-на-Дону, РФ) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (2002), професор (2004). Закін. Донец. політех. інститут (1969), де відтоді й працює (нині тех. університет): від 2002 – професор кафедри металорізал. верстатів та інструментів. Основний напрям наукових досліджень –підвищення ефективності процесів алмазно-абразив....
С. І. Аввакумов
– місто у Воронезькій області, РФ, райцентр. Знаходиться на Калац. височині, у місці злиття річок Толучеєвка та Підгорна (бас. Дону), за 294 км на Пн. Сх. від облцентру. Насел. 20,05 тис. осіб (2010). Залізнична станція. Засн. 1716. Наприкінці 19 ст. – слобода, у якій мешкали переважно українці. Були розвинуті землеробство (баштанництво,...
В. В. Дроздов
(11. 08. 1923, м. Городня, нині Черніг. обл. – 18. 12. 2001) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Від вересня 1941 – чл. підпіл. групи на залізн. ст. Городня. Від березня 1943 – командир відділ., згодом – диверс. групи загону ім. М. Щорса Черніг.-Волин. партизан. з’єднання....
В. О. Сандул
(06(18). 08. 1873, м. Козелець, нині смт Черніг. обл. – січень 1958, Київ) – ботанік. Навч. у Київ. муз. училищі (1891–96), закін. у С.-Петербурзі Вищі курси природознавства П. Лесгафта (1902). Відтоді викладала географію та природознавство, працювала в благодій. організаціях у Києві. 1923–34 – старший науковий співробітник Акліматизац. саду ім....
Н. В. Чувікіна
(21. 09. 1919, Київ – 21. 08. 1995, там само) – актриса. Народний артист УРСР (1972). Закін. драм. студію при Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки (1940). Працювала актрисою Рівнен. укр. драм. театру (1940–41), Станіслав. муз.-драм. театру ім. І. Франка (нині Івано-Франківськ, 1947–59), Львів. драм. театру Прикарп. військ. округу (1959–85)....
О. Ю. Кореняк
– див. Колачевський Михайло Миколайович.
(Михайло Іванович; Калачынскі Міхась; Міхаіл Іванавіч; 30. 12. 1916(12. 01. 1917), с. Крупки, нині місто Мінської обл. – 10. 08. 1990, Мінськ) – білоруський поет, перекладач. Член СП СРСР (1940). Закін. курси при Комуніст. інституті журналістики (Мінськ, 1936). Працював у СП Білорусі; 1960–78 – гол. ред. ж. «Беларусь». Автор зб. «Сонца ў блакіце»...
Г. П. Півторак
(18. 08. 1937, с. Веселий Кут Таращан. р-ну Київ. обл. — 23. 07. 2014, Київ) – вчений-зоотехнік, біохімік. Доктор біологічних наук (1977), професор (1986). Закін. Львів. зоовет. інститут (1962). Працював викл. Рогатин. вет.-зоотех. технікуму (Івано-Фр. обл., 1962–66); в Інституті фізіології і біохімії тварин УААН (Львів, 1966–97): від 1977 – зав....
Я. І. Кирилів
(02. 02. 1914, с. Іловайське, нині смт Іловля Волгогр. обл., РФ – 06. 10. 1943, с. Страхолісся Чорнобил., нині Іванків. р-ну Київ. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941, на фронті від серпня 1942. Закін. Челябін. танк. училище (РФ, 1942)....
А. К. Немикін
(28. 06(10. 07). 1868, м. Тюмень, Росія – 26. 03. 1946, Софія) – лікар-терапевт. Доктор медицини (1910), професор (1918). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Навч. у Казан. університеті (Росія, 1894–97), закін. Моск. університет (1899). Працював земським лікарем у Бессараб. губ., від 1902 очолював лікарню у с. Волонтирівка (Аккерман. пов., нині...
К. К. Васильєв
(23. 11. 1930, с. Завєтне, нині Ростов. обл., РФ – 30. 03. 1995, Харків) – музикознавець, музично-громадський діяч, педагог. Член СКУ (1975). Закін. Харків. юрид. інститут (1953), істор. факультет Краснодар. пед. інституту (1961), музикознав. факультет Саратов. консерваторії (1969; викл. М. Гейліг, Л. Христіансен; обидва – РФ). Учителював....
І. А. Гуляєва
(03. 07. 1936, с. Верхня Мануйлівка Козельщин. р-ну, нині Полтав. обл. – 06. 01. 2022, Харків) – мовознавець, поет. Доктор філологічних наук (1992), професор (1994), дійс. чл. УВАН (США, 2006). Закін. Харків. університет (1958). Учителював; від 1967 – у Харків. університеті: від 1986 – завідувач кафедри української мови. Наукові дослідження: укр....
М. І. Філон
(08. 12. 1992, Черкаси) – спортсменка (спортивна гімнастика). Майстер спорту міжнародного класу (2009). Закін. Респ. вище училище фізичної культури (2010), навч. у Нац. університеті фіз. виховання і спорту (від 2010; обидва – Київ). Бронзова призерка чемпіонату Європи в опор. стрибку (м. Мілан, Італія, 2009). Призерка етапів Кубка світу 2008 (м....
В. Б. Страшевич
(17. 10. 1971, Київ) – живописець. Син М. Калашника. Член НСХУ (2002). Закін. Укр. АМ (Київ, 1995; майстерня О. Лопухова). На творчій роботі. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1988. Основна галузь – станк. живопис. Створює пейзажі, портрети, натюрморти, картини на істор. тематику у реаліст. стилі. Тв.: «У поході», «Скіфи» (обидва – 1995), «З...
Г. Г. Міщенко
(19. 10. 1919, с. Межиріч, нині Лебедин. р-ну Сум. обл. – 06. 12. 2003, Одеса) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1957), професор (1959). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Харків. вет. інститут (1941), де й працював від 1946 (нині зоовет. академія): зав....
Д. В. Сарбаш
(22. 07. 1966, Харків) – музикознавець, музичний критик, педагог. Дочка П. Калашника. Доктор мистецтвознавства (2011), професор (2008). Заслужений діяч мистецтв України (2007). Член НСКУ (2003). Закін. Харків. інститут мистецтв (1989; кл. теорії музики Н. Бабій-Очеретовської, фортепіано – Н. Руденко), де відтоді й працювала (нині університет): від...
Г. І. Ігнатченко
(13. 05. 1921, с. Бакай, нині Решетилів. р-ну Полтав. обл.) – вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1971), професор (1976). Закін. Полтав. с.-г. інститут (1950). Відтоді перебував на парт. роботі; 1954–55 – науковий співробітник Полтав. НДІ свинарства; 1956–66 – завідувач відділу корм. культур Молд. НДІ с. господарства (м....
Ю. М. Пащенко
(29. 08. 1940, м. Сміла Київ., нині Черкас. обл.) – живописець. Батько Д. Калашника. Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній інститут (1970; викл. П. Басанець, В. Костецький, К. Трохименко, Т. Яблонська). Працював 1970–98 у Київ. дит. худож. школі № 2: 1978–80 – директор Учасник міських, всеукр. мистецьких виставок від 1973. Основна галузь –...
Г. Г. Міщенко
(08. 03. 1955, Запоріжжя) – педагог. Доктор педагогічних наук (2004), професор (2005). Закін. Орєхово-Зуєв. пед. інститут (Моск. обл., 1977) та Запоріз. університет (1992). Працювала у Мелітоп. інституті механізації с. господарства (1978–80); кер. навч. центру з вивчення іноз. мов Запоріз. обл. військ. упр. (1980–87); доцент, завідувач кафедри,...
С. В. Латанський
(22. 02. 1977, м. Охтирка Сум. обл.) – скульптор, живописець і графік. Член худож.-реставрац. об’єдн. «Red horse» (Харків, 2007). Закін. Харків. академію дизайну та мистецтв (2003; викл. О. Шевчук). На творчій роботі. Учасник обл., всеукр., міжнародних художніх виставок від 2000. Персон. – у Чернігові (2001), Харкові (2007, 2009). Основні...
В. А. Носань
(03. 03. 1847, містечко Хомутець, нині село Миргород. р-ну Полтав. обл. – 26. 07. 1909, там само) – гончар. Учасник всерос. виставок – пром.-худож. у Москві (1882), с.-г. у Харкові (1887; обидві – бронз. медаль), кустарно-пром. у С.-Петербурзі (1902). Створював традиц. нар. посуд для напоїв у вигляді «левів», «баранів», застосовуючи ліплений...
В. М. Ханко
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Катоніна Світлана Петрівна
899 -
Київська область
780 -
Київський медичний університет Української асоціації народної медицини
700 -
Карпати (Карпатські гори)
628 -
Калапач Роман Степанович
403 -
Київська тютюнова фабрика
380 -
Київське вище зенітне ракетне інженерне училище ім. С. Кірова
340 -
Київський завод автоматики ім. Г. Петровського
301 -
Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції
297 -
Київприлад Виробниче об’єднання
291 -
Касіян Василь Ілліч
288