Грушевський Михайло Сергійович
794
Том 6
Енциклопедія Сучасної України. Т. 6: «Го» – «Гю»| ISBN | 966-02-3966-1 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2006 |
| Обсяг | 712 с. |
Том містить 3.3 тис. статей
Сторінка 2 із 111
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(18. 03. 1930, х. Шевченко, нині с. Адріанопіль Перевал. р-ну Луган. обл. – 21. 07. 1989, м. Дубна Моск. обл.) – фахівець у галузі системного програмування. Доктор фізико-математичних наук (1969). Член-кореспондент АН СРСР (1972). Премія РМ СРСР (1986). Закін. Моск. університет (1953). Від 1958 – в Об’єдн. інституті ядер. досліджень (Дубна; від...
В. І. Горбачук
(19. 05. 1949, м. Золотий Потік, нині смт Бучац. р-ну Терноп. обл.) – психолог. Дружина Д. Говоруна. Доктор психологічних наук (2002), професор (2003). Закін. Черніг. пед. інститут (1971), Київ. університет (1972). У 1975–86 працювала в НДІ психології (Київ): 1980–83 – зав. лаб. психології вільного часу; від 1987 – у Нац. пед. університеті (Київ):...
В. В. Сосідко
(18. 10. 1902, с. Ільмень, нині Волгогр. обл., РФ – 27. 01. 1963, Москва) – військовик. Із родини укр. селян-переселенців. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1920. Закін. Військ. академію механізації і моторизації Червоної армії (1939), Військ. академію Генштабу (1949). Відзначився...
Р. О. Чеверда
(1921, с. Царівка, нині Новоайдар. р-ну Луган. обл. – 20. 08. 1945, похов. у м. Брашов, Румунія) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Луган. військ.-авіац. школу пілотів. На фронті від листопада 1943. До лютого 1945 здійснив 99 бойових вильотів на бомбардування бойової...
В. О. Сандул
– археологічна пам’ятка середнього періоду пізнього палеоліту. Знаходиться на другій надзаплав. терасі правого берега р. Лугань побл. с. Говоруха Слов’яносерб. р-ну Луган. обл. Відкрита під насипом кургану доби бронзи і досліджувалась О. Кротовою у 1975–76. Розкопано площу 55 м2. Культур. шар товщиною 0,2 м залягав у лесоподіб. суглинку на глибині...
О. О. Кротова
(13. 12. 1932, Ленінград, нині С.-Петербург) – географ. Доктор географічних наук (1985), професор (1988). Закін. Ленінгр. університет (1959). Відтоді працював в Арктич. та антарктич. НДІ (Ленінград); від 1986 – завідувач кафедри кліматології Одес. екол. університету. 1999 повернувся до С.-Петербурга. Учасник арктич. та антарктич. експедицій,...
Є. Д. Гопченко
(1919, с. Катеніно, нині Челябін. обл., РФ – 26. 03. 1944, Миколаїв) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. На фронті від серпня 1943. Відзначився у березні 1944 під час бою в порту Миколаєва у складі десанту К. Ольшанського. Похов. у сквері 68-ми десантників. С. Й. Кулик
С. Й. Кулик
(07(20). 09. 1912, Баку – 28. 08. 1999, Київ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1946). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Енгельс. військ. авіац. школу пілотів (РФ, 1940), Військ.-повітр. академію (1955). В армії від 1935, на фронті від 1941. До кінця війни здійснив 198 бойових вильотів на бомбардування військ....
П. Д. Пиріг
(29. 03. 1936, м. Березники Перм. обл., РФ – 14. 06. 2018, с-ще Барвиха Моск. обл.) – кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Нар. депутат РФ (1993–95, 1995–99, 1999–2003). Закін. Казан. університет (1958), ВДІК (1966; майстерня Я. Сегеля). Працював 1966–86 на Одес. кіностудії худож. фільмів, де поставив стрічки «Вертикаль»...
В. М. Войтенко
(24. 05. 1924, с. Клинове, нині Бєлгород. обл., РФ — 14. 04. 2011, Харків) – фахівець у галузі транспорту. Доктор технічних наук (1965), професор (1967). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Харків. автомоб.-дорож. інститут (1950), де і працює (нині...
В. М. Варфоломєєв
– річка у Решетилівському й Козельщинському районах Полтавської області, ліва притока Псла (басейн Дніпра). Утворюється внаслідок злиття двох річок – Грузької Говтви (68 км) й Вільхової Говтви (86 км) побл. смт Решетилівка. Довжина річки до впадіння у р. Псел побл. старовин. с. Говтва – 36 км, площа басейну 1680 км2. Долина коритоподібна, ширина...
Л. М. Булава
(? – ?) – кобзар. Жив і працював наприкінці 19 – на поч. 20 ст. на х. Голий (побл. м. Зіньків, нині Полтав. обл.). Виконував нар. пісні і думи (зокрема «Про бідну вдову і трьох синів»). 1909 художник і дослідник кобзарства О. Сластіон намалював портрет Г. Б. М. Жеплинський
Б. М. Жеплинський
(бл. 1884 – ?) – лірник. Жив і працював наприкінці 19 – на поч. 20 ст. у м. Зіньків (нині Полтав. обл.). 1909 дослідник кобзарства О. Сластіон записав від нього на фонограф думу «Про бідну вдову і трьох синів», яку розшифрував і опублікував 1913 Ф. Колесса. Літ.: Філарет Колесса. Мелодії українських народних дум // Мат. до укр. етнології. Л.,...
Б. М. Жеплинський
(28. 12. 1932, с-ще Васильків, нині місто Київ. обл. – 10. 03. 2004, Київ) – кінодраматург. Член НСКінУ (1968). Закін. Київський університет (1956), Вищі курси сценаристів і кінорежисерів ВДІКу (1962). Працював 1954–62 у редакціях г. «Комсомольское знамя», «Вечірній Київ», «Рабочая газета», власкором «Комсомольской правды» в Україні. 1964–82 –...
О. Б. Парфенюк
(20. 04. 1951, Харків) – співак (баритон). Заслужений артист Туркмен. РСР (1979), України (2004). Закін. Київську консерваторію (1986; кл. К. Огнєвого). Соліст ансамблів пісні і танцю Середньоазіатського прикордонного округу (Ашґабат, 1969–80), від 1980 – Західного прикордонного округу (нині Державна прикордонна служба, Київ). У репертуарі – твори...
Г. І. Синєок
(05. 10. 1946, м. Алагир, нині Респ. Пн. Осетія, РФ) – фахівець у галузі обробки металів тиском та порошкової металургії. Доктор технічних наук (1994), член-кореспондент НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (2017). Закін. Київ. політех. інститут (1971), де й працював до 1984; від 1984 – в Інституті проблем матеріалознавства НАНУ...
В. В. Картузов
(01. 07. 1946, Москва) – лікар-офтальмолог. Доктор медичних наук (1995). Закін. Львів. мед. інститут (1970). Працювала лікарем. Від 1981 – у Львів. мед. університеті: 1991–2001 – доцент Основні напрями наук. досліджень: патогенез та сучасні методи лікування діабетичних ангіо-, ретино-, нейропатій. Вивчає гемореологічні, аутоалергічні, аутоімунні,...
Є. В. Плешанов
(26. 01(07. 02). 1884, м. Кутаїсі, нині Грузія – 1954) – акушер-гінеколог. Доктор медицини (1919), професор (1930). Заслужений діяч науки Грузин. РСР. Учасник 1-ї світової війни. Закін. Новорос. університет в Одесі (1908), де відтоді й працював на мед. факультеті (згодом Одес. мед. інститут; з перервами): 1940–41 – завідувач кафедри акушерства і...
К. К. Васильєв
– селище міського типу Великобагачанського району Полтавської області. Знаходиться в центр. частині Полтав. обл., за 8 км від райцентру та за 95 км від обл. центру. Залізнична станція. Площа 12 км2. Насел. 2659 осіб (2001, складає 93,5 % до 1989), переважно українці. Історія с-ща починається наприкінці 19 ст. із відкриття під...
О. В. Глух
– наукова дисципліна, яка об’єднує дослідження різних аспектів життя і творчої спадщини М. Гоголя. Комплексна і багатовекторна за своєю структурою, вона охоплює широкий спектр студій не тільки філологічних – історії літ-ри (рос., укр. та світ.), текстології та поетики, мовознавства й фольклористики, але й розвідки з ін. галузей гуманітар. знань,...
Ю. Я. Барабаш
(24. 08. 1919, с. Бор, нині Нижньогород. обл., РФ – 10. 05. 1996, Москва, похов. в Одесi) – географ, ґрунтознавець. Доктор сільськогосподарських наук (1965), професор (1968). Учасник 2-ї світ. вiйни. Державні нагороди СРСР. Закiн. Моск. с.-г. академiю (1942). Працював у Львiв. с.-г. інституті (м. Дубляни, 1945–54); у Львiв. університеті (1954–66);...
В. Черпак
(11. 01. 1931, с. Шустручей Ленінгр. обл., РФ – 31. 08. 1992, Харків, похов. у с. Шустручей) – хімік. Доктор технічних наук (1986), професор (1990). Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. технол. інститут (нині С.-Петербург; 1953). Відтоді працювала в Укр. н.-д. вуглехім. інституті (Харків): гол. н. с.; водночас 1990–92 – професор кафедри хім....
Є. Т. Ковальов
(02. 05. 1960, Львів) – майстер художнього скла. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1986; викл. А. Бокотей, О. Звір). 1989–92 – керівник технол.-дизайнер. дільниці на Міжнар. базі худож. скла (м. Пейч, Угорщина); 1992–97 – художник гутного скла Львів. експерим. кераміко-скульптур. ф-ки; 1996–99 – директор маркетингу та...
З. А. Чегусова
(08. 01. 1962, с. Ріп’яна Старосамбір. р-ну Львів. обл.) – скульптор. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Член НСХУ (1992). Закін. Львів. училище приклад. мистецтва (1981), Київ. худож. інститут (1991; викл. В. Борисенко, В. Бородай). Відтоді – викладач Львів. АМ. Учасник обл., всеукраїнських та міжнародних художніх виставок від 1989. Працює...
Р. М. Яців
(27. 12. 1922, Ту-Гіллс, провінція Альберта, Канада) – політичний діяч. Навч. в університетах Альберти і шт. Ореґон (США, 1967, д-р). 1947–71 вчителював в Альберті. Депутат парламенту провінції Альберта від Прогрес. консерват. партії (1971–79), міністр люд. ресурсів і праці (1971–75) та вищої освіти (1975–79). Від 1979 – комісар Робітн. компенсац....
Р. Сенькусь
(26. 03. 1956, Миколаїв) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (1992). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (Івано-Фр. обл., 1977; викл. А. Калитко, В. Чіх), Одес. пед. інститут (1992; викл. Т. Басанець, В. Захарченко). Художник-модельєр Микол. взуттєвої ф-ки (1977–82); методист, завідувач відділу образотвор. та...
З. А. Чегусова
Відкрито у квітні 1984 у колиш. садибі Гоголів-Яновських (нині с. Гоголеве Шишац. р-ну Полтав. обл.). Підпорядк. упр. культури Полтав. облдержадміністрації. У складі архіт. ансамблю заповідника-музею: пан. будинок із 8-колон. готичним портиком, флігель, комора, грот, альтанка, парк, ставк. зона. Пл. заповідника 40 га. Його відтворено за планами,...
І. О. Волошина, В. М. Ханко
(02. 08. 1930, Київ) – матеріалознавець. Батько Ю. Гогоці. Доктор технічних наук (1986), професор (1994). Закін. Київ. політех. інститут (1954). Відтоді працював на виробництві у Миколаєві. 1956–58 – у Київ. політех. інституті, 1959–62 – у Держ. комітеті України з науки і техніки, 1962–68 – в Інституті проблем матеріалознавства АН УРСР, від 1968 –...
А. І. Шушківський
(16. 12. 1961, Київ) – матеріалознавець. Син Г. Гогоці. Доктор технічних наук (1995). Премія ім. І. Францевича НАНУ (1993). Закін. Київ. політех. інститут (1986). Стажувався 1990–92 в Університеті м. Карлсруе (Німеччина), 1992–93 – у Токій. технол. університеті, 1993–95 – в Університеті м. Осло. Працював 1986–90 в Інституті проблем...
А. І. Шушківський
(? – 1930-і рр., Харків) – промисловець. Працював 1900–27 на Дніпроп. металург. заводі (засн. як Олександрів. пд.-рос. завод Брянського АТ): 1908–17 – директор, 1920–27 – гол. інженер. Під керівництвом Г. на заводі розширили горна домен. печей для збільшення продуктивності, розпочато регулювання подачі газу та повітря в апарати Каупера, була...
Л. К. Черкашина