(30. 10. 1882, с. Романівка, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 13. 07. 1937, Київ) – монументаліст, графік. Брат Т. Бойчука, чоловік С. Налепинської-Бойчук. Фундатор відомої школи в укр. мистецтві 20-х рр. 20 ст. Член НТШ (1912), УНТ (після 1917). Навч. малярства в студії Ю. Панькевича...
(псевд.: Білоцерківець, Божко, Журба, Книголюб, Українець та ін.; 30. 10. 1879, С.-Петербург – 25. 08. 1963, м. Філадельфія, США) – журналіст, бібліолог і громадський діяч. Брат Н. Дорошенко-Савченко. Дійсний член НТШ (1925), УВАН (1946). Закін. Прилуц. класичну гімназію (нині Черніг. обл.,...
(Брянських Петро Арсенійович; 30. 10. 1881, м. Іркутськ, Росія — 22. 11. 1937, м. Архангельськ, РФ) — церковний діяч. Закінчив Іркутську духовну семінарію (1902) і Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (1907). Протягом 8-ми місяців слухав лекції з біблійських наук у...
(30. 10. 1911, с. Братишів, нині Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл. – 05. 12. 1988, Мюнхен) – скульптор, графік. Закін. Львів. мист.-пром. школу (1934), навч. у Краків. (1928–36; майстерня К. Лящки) і Берлін. (1936–40; викл. А. Бреккер, О. Гріцбергер, Ф. Ємець, А. Фоке) АМ. Від 1945 – у Мюнхені, де...
(Valéry Paul; 30. 10. 1871, містечко Сет, Франція – 20. 07. 1945, Париж, похов. у м-ку Сет) – французький поет, есеїст, літературознавець, мистецтвознавець. Член Франц. академії (1925). Орден Почес. легіону (1923), мист. премія А. Волляра (1923). Вивчав право в ліцеї м. Монпельє (Франція). 1894...
(30. 10. 1965, с. Смига, нині с-ще Дубенського р-ну Рівненської обл.) — живописець, графік, скульптор, іконописець. Заслужений художник України (2015). Тернопільська обласна премія імені М. Бойчука (2000), премія Міжнародної мистецької виставки-конкурсу «Різдвяні дари. 2009—10» (2010, Львів;...
(30. 10. 1942, с. Сотницький Козачок Золочів. р-ну Харків. обл. – 07. 07. 2009, Харків) – художник-монументаліст, живописець і графік. Чоловік Н. Гонтарової. Заслужений художник України (1995). Акад. АМУ (2006). Національна премія України імені Т. Шевченка (2009). Велика золота медаль АМУ (2003)....
(30. 10. 1909, м. Умань Київської губ., нині Черкаської обл. — 29. 12. 1945, м. Мурманськ, РФ) — поетеса, публіцистка. Дружина О. Тургана. Народилася в єврейській родині з ортодоксальними релігійними поглядами, до яких батьки прагнули навернути й доньку. Пізніше у віршах Т. теми родини й буття...
( ; 18(30). 10. 1875, м. Александрополь, нині Ґюмрі, Вірменія – 17. 10. 1957, Єреван) – вірменський письменник. Академік АН Вірм. РСР (1943). Сталінcька премія (1946). Навч. у Ваґаршапат. духов. семінарії (нині м. Ечміадзін, Вірменія; 1889–92); у 1893–95 – вільний слухач Ляйпциз. університету...
(30. 10. 1950, Харків) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (2009), професор (2022). Закінчив Київський політехнічний інститут (1973). Працював в Інституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (Київ, 1972—80), Президії АН УРСР (1980—84), Відділенні природних дисперсних систем Інституту...
(18(30). 10. 1899, с. Шаповалiвка, нинi Борзнян. р-ну Чернiг. обл. – 18. 01. 1981, Київ) – вчений-селекціонер, генетик. Доктор біологічних наук (1958), професор (1960), член-кореспондент АН УРСР (1961). Премія ім. В. Юр’єва АН УРСР (1964). Ленін. премія (1960). Закiн. Київ. с.-г. інститут (1926)....
(30. 10. 1887, с. Новий Витків, нині Радехів. р-ну Львів. обл. – 08. 02. 1955, м. Нью-Йорк, США; похов. у м. Елізабет, перепохов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадський та політичний діяч, журналіст. Небіж О. Мишуги, який мав на М. великий вплив, зокрема щодо державниц. інтересів...
(30. 10. 1989, м. Саки, нині АР Крим — 29. 08. 2022, між селами Новогригорівка Первомайського р-ну та Любомирівка Миколаївського р-ну Миколаївської обл.) — військовик. Молодший лейтенант (2024, посмертно). Герой України (2023, посмертно). По батьківській лінії — кримський грек, по материнській —...
(17(30). 10. 1912, м-ко Старий Чуднів Житомирського пов. Волинської губ., нині м. Чуднів Житомирського р-ну Житомирської обл. — 05. 01. 1974, Київ) — прозаїк, драматург, критик, журналіст. Член СПУ. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. У 7 р. залишився сиротою. Після закінчення Київського...
(30. 10. 1899, с. Селець, нині Дубровиц. р-ну Рівнен. обл. – 11. 12. 1965, м. Провіденс, шт. Род-Айленд, США) – лікар-терапевт, діяч українського національного руху. Доктор медицини (1928), професор (1938). Член УВАН (1946), НТШ. Закін. Київський медичний інститут (1922). Працював н. с. на каф....
(справж. – Боровиков; крипт.: В. Б., В. Б-к; 18(30). 10. 1864, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 28. 12. 1937, Одеса) – публіцист, поет, перекладач. Навч. в Остроз. прогімназії (1876–80), Ніжин. гімназії (1880–84), закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Університету св. Володимира у Києві...
(18(30). 10. 1889, Севастополь – ?) – фахівець у галузях плодівництва й овочівництва. Професор (1962). Державні нагороди СРСР. Навч. в Училищі садівництва при Нікіт. ботан. саду в Криму (1903–04), закін. Пензен. училище садівництва (Росія, 1911). Працював викл. плодівництва, овочівництва,...
(30. 10. 1920, Полтава – 23. 09. 1993, Москва) – прозаїк, драматург, публіцист. Член СП РФ (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1922 разом із родиною переїхав до Москви. Закін. Моск. заоч. полігр. інститут (1958). Працював художником-оформлювачем. Голова СП СРСР (1986–91)....
(псевд. – Л. Граничка; 30. 10. 1895, с. Грушів, нині Дрогоб. р-ну Львів, обл. – 01. 12. 1984, м. Філадельфія, похов. у м-ку Гемптонбурґ, шт. Нью-Йорк, США) – літературознавець. Дійсний член НТШ. Навч. в УВУ та Карловому університеті у Празі (1921–26). Під час 1-ї світової війни та Визв. змагань...
(Král Jiří; 30. 10. 1893, Прага – 24. 01. 1975, там само) – чеський географ, антропогеограф. Доц. (1924). Закін. філос. факультет Карлового університету в Празі (1917). Удосконалював знання в університетах Польщі, Югославії та Болгарії. 1920–29 – співроб. Геогр. інституту (засн. Відділу...
(30. 10. 1946, с. Шестовиця Чернігівського р-ну Чернігівської обл.) — правознавець, дипломат. Кандидат юридичних наук (1978), професор (2004), академік НАПрНУ (2004). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Відтоді працював у Інституті...
(30. 10. 1878, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. – 22. 04. 1956, м. Пенргос, Велика Британія) – архітектор, реставратор, теоретик мистецтва, хімік. Брат К. Мокловського. Закін. архіт. факультет Львів. політехніки (1903). Член наук. товариства «Ґроно реставраторів Сх. Галичини» (1903–18). Працював у...
(30. 10. 1937, с. Уссурійськ, нині Примор. краю, РФ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1984), професор (1990), академік НАНУ (2021). Закін. Київський університет (1959). Відтоді працювала в Інституті мовознавства НАНУ (Київ): 1987–92 – завідувач відділу культури мови; від 1992 – завідувач...
(30. 10. 1880, Одеса — 30. 09. 1915, там само) — літературознавець, медієвіст, візантолог. Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1902), де був залишений для підготовки до професорського звання (учень В. Істріна), а від 1910, після захисту магістерської дисертації, й працював на кафедрі...
(18(30). 10. 1877, Харків — 06. 08. 1969, там само) — лікар-психотерапевт. Син І. Платонова. Доктор медицини (1912), професор. Заслужений діяч науки УРСР (1957). Закінчив Харківський університет (1904), де й працював (з перервою). 1909—13 перебував у закордонному науковому відрядженні. 1920—41 —...
(Леонтій Федорович; 17 (30). 10. 1902, Київ – 23. 08. 1952, Харків) – режисер, педагог. Доц. (1949). Народний артист УРСР (1947). Сталінcька премія (1948). Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1925; викл. В. Сладкопєвцев, Лесь Курбас), де був співорганізатором реж. відділ. (1924) та викл. (1925–26)....
(30. 10. 1877, с. Добрячин, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 31. 10. 1942, м. Бухара, Узбекистан) – громадсько-політичний діяч, дипломат. Навч. у Львів. і Віден. університетах, 1910 здобув докторат із права. Працював адвокатом у м. Рава-Руська (нині Жовків. р-ну Львів. обл., від 1912) і Бережани...
(30. 10. 1927, Київ — 12. 01. 2025, м. Бруклайн, шт. Массачусетс, США) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1967). Ленінська премія (1966), премії імені А. Йоффе АН СРСР (1987), імені Н. Мотта (Велика Британія), імені А. Аронова (Ізраїль; обидві — 2005), імені С. Пекаря НАНУ...
(30. 10. 1957, м. Полярний Мурманської обл., РФ) — іхтіолог. Доктор біологічних наук (2012). Закінчив Петрозаводський університет (РФ, 1980). Учителював. Від 1981 працює в Інституті гідробіології НАНУ (Київ): 2010—16 — завідувач лабораторії біології відтворення риб, від 2016 — завідувач...
(17(30). 10. 1910, с. Верхівка, нині Тростянец. р-ну Вінн. обл. – 21. 03. 1997, Київ) – прозаїк. Член СПУ (1962). Закін. Вінн. інститут соц. виховання (1933). Учителював. Під час 2-ї світової війни організував з учнями підпіл. групу, з часом перетворену на партизан. загін, що діяв у бас. р. Унава...
(Динеков Петър Николов; 30. 10. 1910, с. Смолско, нині Софій. обл., Болгарія – 22. 02. 1992, Софія) – болгарський літературний критик, фольклорист. Академік АН Болгарії (1966). Член СП Болгарії (1945). Нар. діяч культури Болгарії (1972). Герой Соц. Праці (1980). Закін. Софій. університет (1933),...
(30. 10. 1923, с. Надежда, нині Дикан. р-ну Полтав. обл. – 13. 09. 2002, Полтава, похов. у с. Низова Яковенщина Шишац. р-ну Полтав. обл.) – живописець. Навч. у Полтав. технікумі землевпорядкування та гідромеліорації (1939–41, 1948–50), інж.-буд. інституті (1965–71). Учасник 2-ї світової війни....
(30. 10. 1930, с. Великий Любінь, нині смт Городоцького р-ну Львів. обл. – 14. 08. 2016, Львів) – фахівець у галузі геоботаніки та екології. Батько О. Голубця та Р. Грималюк. Доктор біологічних наук (1970), професор (1978), академік НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1992)....
(30. 10. 1947, с. Якимівка, нині смт Запоріз. обл.) – книгознавець. Дружина С. Заремби. Доктор історичних наук (1996), професор (1996). Закін. Харків. інститут культури (1969). Працювала 1976–79 ст. інспектором Укр. об’єдн. книжк. торгівлі «Укркнига» Держкомвидаву; у Київ. університеті культури і...
(псевд. – Іван Ковзубан; 30. 10. 1936, м. Біла Церква Київ. обл. – 10. 07. 2019, там само) – поет, перекладач, літературний критик. Член НСПУ (1995). Закін. металург. факультет Київ. політех. інституту (1959), факультет журналістики Київ. університету (1966). Працював на підприємстві...
(18(30). 10. 1897, с. Старовичі, нині Іванків. р-ну Київ. обл. – 21. 09. 1981, Київ) – лікар-фтизіоортопед. Батько Я. Куценка. Доктор медичних наук (1957), професор (1959). Закін. Київський медичний інститут (1924). Відтоді працював в Укр. НДІ ортопедії (нині Інститут травматології та ортопедії...
(18(30). 10. 1866, С.-Петербург – 14. 10. 1931, м. Ялта, нині АР Крим) – альголог, міколог, фітопатолог. Закін. С.-Петербур. університет (1889), де й працював: від 1893 – лаборант Ботан. кабінету, згодом – приват-доцент Здійснив низку наук. експедицій, зокрема 1885 – у Крим з метою вивчення...
(17(30). 10. 1909, м. Нижній Новгород, Росія – 15. 09. 1977, Москва) – астроном. Канд. (1935, без захисту дис.), д-р (1947) фіз.-мат. н. Премія ім. Ф. Бредихіна АН СРСР (1950). Державні нагороди СРСР. 1913–22 разом з родиною мешкав у м. Ніжин (нині Черніг. обл.). Після смерті матері повернувся...
(30. 10. 1937, с. Ков’яги Валків. р-ну Харків. обл. – 25. 01. 2015, Київ) – прозаїк. Член НСПУ (1976). Кандидат філософських наук (1975). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Літ. премія ім. В. Винниченка (2003). Закін. Київський університет (1960). Був на журналіст. та парт. роботі; заст....
(30. 10. 1916, м. Таганрог, Росія – 02. 08. 2006, Одеса) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1972), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Самостійно вивчив англ., нім., італ. та грец. мови. Закін. Ленінгр. політех. інститут (нині С.-Петербург, 1941), екстерном...
(17(30). 10. 1910, ст. Долинська, нині місто Кіровогр. обл. – 28. 07. 1998, Київ) – графік і живописець. Чоловік Наталії, батько Ірини Заруб. Лауреат міжнар. виставок «Сатира за мир» (1975–80). Член НСХУ (1947). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут...
(30. 10. 1897, м. Білосток, нині Підляського воєводства, Польща — 08. 06. 1975, Харків) — ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Закінчив Харківський медичний інститут (1925). Працював лікарем. Від 1931 — у Харківському інституті протезування, ортопедії та травматології...
(30. 10. 1934, с. Баранівка Київ. обл., нині місто Житомир. обл. – 07. 04. 2012, Київ) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1992). Закін. Київ. політех. інститут (1958). Відтоді працював у Жежелів. кар’єроупр. (Козятин. р-н Вінн. обл.); 1959–66 – в інституті «Укргіпробудматеріали» (Київ);...
(30. 10. 1963, м. Брянськ, РФ) — фахівець у галузі дистанційних аерокосмічних досліджень. Доктор технічних наук (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище (1986). Перебував на військовій службі (1986—91); працював у...
(30. 10. 1971, Київ) – художник театру, живописець. Дочка В. Гукайла. Член НСХУ (1995–2007). Закінчила Українську АМ (Київ, 1995; майстерня М. Стороженка). Створила ескізи костюмів до балетів: «Запрошення до страти» О. Костіна (1995, Дитячий музичний театр, Київ), «Весна священна» І....
(30. 10. 1932, Харків – 10. 05. 2014, Київ) – економіст. Доктор економічних наук (1971), професор (1971), член-кореспондент НАНУ (1979). Народний депутат України (1990–94). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. інж.-екон. інститут (1955). Працював на...
- (30. 10. 1933, м. Яворів, нині Львівської обл. — 04. 05. 2014, м. Щецін Західнопоморського воєводства, Польща) — лікар-хірург. У ході Акції «Вісла» разом з родиною виселений до Польщі. Закінчив Поморську медичну академію (Щецін, 1960), де відтоді й працював: декан (1981—84), заступник декана...
(30. 10. 1927, Одеса – 19. 07. 2004, Львів) – актриса. Дружина А. Ротенштейна. Народний артист УРСР (1968). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1996). Закін. Одес. муз. училище (1950; кл. вокалу С. Щавинської, актор. майстерності – З. Дяконова). Відтоді працювала арт. хору, згодом –...
(30. 10. 1935 х. Смілий, нині с. Сміле Слов’яносерб. р-ну Луган. обл. – 27. 10. 2018, Хмельницький) – скульптор, живописець. Член НСХУ (1977). Закін. Київський художній інститут (1962; викл. М. Вронський, М. Лисенко, І. Макогон). Відтоді працював до 1995 у Хмельн. худож.-вироб. майстернях....
(17(30). 10. 1907, с. Селище Канів. пов. Київ. губ., нині затоплене Канів. водосховищем – 29. 06. 1988, Київ) – хімік. Доктор хімічних наук (1956), професор (1959). Учасник 2-ї світової війни, служив у хім. військах. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київ. технол. інститут цукр....
(30. 10. 1949, м. Тисмениця Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 17. 12. 2014, Київ, похов. у рідному місті) – письменник, перекладач. Член НСПУ (1992). Премія ПЕН-клубу за кращу книгу перекладів поезії (2000). Студіював англ. філологію у Львів. університеті (1968–72), був відрахов. за т. зв....
(30. 10. 1948, Миколаїв – 04. 08. 2015, там само) – балетмейстер. Заслужений артист України (2002). Доцент (1986). Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1969), Московський інститут культури (1976; курс І. Смирнова). Працював викладачем Миколаївського культурно-освітнього училища (від...
(30. 10. 1894, Львів – 22. 05. 1947, там само) – лікар, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1936). Навч. у Львів. університеті (1912–14). На поч. 1-ї світової війни вступив до УСС, потрапив у рос. полон. Після звільнення вивчав філософію в УВУ (1921–24), закін. Карлів університет у Празі (1926)....
(17(30). 09. 1917, м. Ростов-на-Дону, Росія — 2009, Сімферополь) — фізіолог. Дружина Г. Троїцького. Доктор біологічних наук (1969), професор (1971). Закінчила Ростовський університет (1939). Відтоді працювала у Ростовському медичному інституті. Під час 2-ї світової війни очолювала лабораторії в...
(30. 10. 1966, Вінниця) — філософ. Доктор філософських наук (2000), професор (2003). Премія імені Г. Сковороди Посольства Франції в Україні (2001, за переклад трактату «Про суспільну угоду» Ж.-Ж. Руссо; 2015, за збірку «“Медитації” Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень»). Орден Академічних пальм...
(30. 10. 1935, с. Старий Олексинець, нині Кременецького р-ну Тернопільської обл. — 20. 10. 2021, Тернопіль) — живописець, графік. Закінчив Львівський політехнічний інститут (1957). Малювати навчався в дядька О. Чернецького. Працював головним спеціалістом, головним інженером філій Тернопільського...
(Плитæ Грис; 30. 10. 1913, с. Рук Тифліської губ., нині Дзауського р-ну, Південна Осетія, Грузія — 04. 03. 1999, м. Владикавказ, Північна Осетія—Аланія, РФ) — осетинський письменник, перекладач. Державна премія імені К. Хетагурова (1996). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив...
(18(30). 10. 1856, Москва — 1937, м. Салоніки, Греція) — лікар-хірург. Доктор медицини (1889). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1882), де відтоді й працював надштатним ординатором. Від 1884 займався лікарською діяльністю в Києві, від 1887 — в Одесі, зокрема 1897—1908 був старшим...
(30. 10. 1899, містечко Козятин Бердичів. пов. Київ. губ., нині місто Вінн. обл. – 05. 12. 1950, Москва) – конструктор військової техніки. Генерал-майор (1942). Член-кореспондент АН СРСР (1943). Герой Соц. Праці (1941). Сталінcька премія (1942). Держ. нагороди СРСР. Працював на вироб-ві у...
(30. 10. 1936, м. Хотин, нині Чернів. обл. – 23. 03. 2013, Чернівці) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1995). Закін. Чернів. університет (1963), де відтоді й працював: 1995–2013 – професор кафедри диференціал. рівнянь. Водночас від 2002 – завідувач кафедри інформ....
(30. 10. 1975, Алма-Ата, нині Алмати) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2009). Закін. Кіровогр. пед. університет (1998). Працював у відділі ономастики Інституту української мови НАНУ (Київ, 2001–06); від 2009 – завідувач кафедри мовної підготовки Кіровогр. юрид. інституту Харків....
(30. 10. 1975, Дніпропетровськ) – математик. Син В. Капустяна. Доктор фізико-математичних наук (2008), професор (2011). Закін. Київський університет (1997), де від 1999 й працює: від 2010 – професор кафедри диференціал. та інтеграл. рівнянь. Основні напрями наук. досліджень: теорія глобал....
(30. 10. 1950, Харків) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (2009), професор (2022). Закінчив Київський політехнічний інститут (1973). Працював в Інституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (Київ, 1972—80), Президії АН УРСР (1980—84), Відділенні природних дисперсних систем Інституту...
(30. 10. 1950, м. Кілія Одес. обл.) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1991), професор (1996). Закін. Одес. мед. інститут (1973), де відтоді й працює (нині університет; з перервою): від 1996 – професор кафедри заг. хірургії; 1975–80 – лікар в Одесі. Розробляє патогенетично обґрунтовані методи...
(30. 10. 1925, Житомир — 24. 12. 2006, Київ) — лікар-стоматолог, біохімік. Доктор біологічних наук (1968). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський стоматологічний інститут (1950). Працював в Інституті біохімії АН УРСР (Київ): старший науковий співробітник — керівник групи електронної...
( ; 18(30). 10. 1875, м. Александрополь, нині Ґюмрі, Вірменія – 17. 10. 1957, Єреван) – вірменський письменник. Академік АН Вірм. РСР (1943). Сталінcька премія (1946). Навч. у Ваґаршапат. духов. семінарії (нині м. Ечміадзін, Вірменія; 1889–92); у 1893–95 – вільний слухач Ляйпциз. університету...
(25. 02(09. 03). 1900, с. Жовте Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ., нині П’ятихат. р-ну Дніпроп. обл. – 30. 10. 1979, Полтава) – фахівець у галузі плодівництва. Доктор сільськогосподарських наук (1960). Закін. Одес. с.-г. інститут (1931). Працював агрономом у Дагестані (РФ) та...
(25. 12. 1920, м. Вязьма, нині Смоленської обл., РФ — 30. 10. 2001, Ужгород) — історик. Доктор історичних наук (1977), професор (1978). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. У 1939—45 перебував на військовій службі. Закінчив Чернівецький університет (1950). Від 1953 працював в Ужгородському...
(справж. – Емеріх Коппштайн; Kálmán Imre; Emmerich Koppstein; 24. 10. 1882, м. Шиофок, нині Угорщина – 30. 10. 1953, Париж, похов. у Відні) – угорський композитор. Орден Почес. легіону (1934). Закін. Муз. академію у Будапешті, де водночас вивчав юриспруденцію. Писав твори для кабаре. Працював...
(19. 06. 1929, Київ – 30. 10. 2009, там само) – психолог. Доктор психологічних наук (1990). Закін. Київський університет (1952). Відтоді учителював у школах Сталіно (нині Донецьк), Ірпеня (Київ. обл.); працював ред. відділ. ж. «Радянська школа» (1958–60); від 1960 – в Інституті психології АПНУ...
(31. 08. 1931, Одеса — 30. 10. 2018, Харків) — фізик. Батько О. Чечкіна. Доктор фізико-математичних наук (1986). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Закінчив Харківський університет (1953). Від 1954 працював у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний...
(12(24). 09. 1896, Київ – 30. 10. 1955, Москва) – математик, педагог. Доктор фізико-математичних наук (1935), професор (1937). Член-кореспондент АПН РРФСР (1944). Закін. Харків. університет (1919). Від 1921 – викладач Харків. геодез. інституту. 1926–28 – наук. відрядження у Париз. університет....
(11. 06. 1926, Харків — 30. 10. 1999, там само) – театрознавець. Доктор мистецтвознавства (1972), професор (1974). Закін. Харків. театр. інститут (1949). Працював ст. методистом обл. Будинку нар. творчості, педагогом у ВНЗах Харкова: від 1954 – у Худож. інституті, а від 1956 – у Бібліотечному...
(29. 07. 1938, с. Добропілля, нині місто Донец. обл. — 30. 10. 2014, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1993), професор (2000). Закін. Запоріз. пед. інститут (1966). Учителював; від 1972 – у Криворіз. пед. університеті: 1982–84 – декан факультету...
(12. 03. 1939, Київ – 30. 10. 2004, Миколаїв, похов. у Києві) – балалаєчник, педагог. Професор (1996). Народний артист України (1996), засл. арт. Амер. асоц. домри і балалайки (1985). Закін. Київську консерваторію (1963; кл. Є. Блінова). Відтоді (з перервою) – соліст Нац. філармонії України,...
(20. 02. 1946, с. Селище Корсунь-Шевченків., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 30. 10. 2019, Київ) – артист розмовного жанру, актор. Заслужений артист України (1997). Дипломант Респ. конкурсу арт. естради (1978). Закін. Респ. студію естрадно-цирк. мистецтва при Укрконцерті (Київ, 1967; викл....
(28. 03. 1909, с. Дмитріївка, нині Саратов. обл., РФ – 30. 10. 1943, похов. у с. Лозуватка Криворіз. р-ну Дніпроп. обл.) – військовик. З походження українець. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Терсин. с.-г....
(21. 01. 1938, м. Слов’янськ, нині Краматорського р-ну Донецької обл. — 30. 10. 1992, Донецьк) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1991). Закінчив Донецький політехнічний інститут (1967), де відтоді й працював (нині Донецький технічний університет): 1991—92 — професор. Наукові...
(Klering Hans Karl; 08. 11. 1906, Берлін – 30. 10. 1988, там само) – німецький актор. У кін. 1920-х рр. – актор робітн. театрів, учасник самодіял. театр. колективів, агітпропгруп компартії Німеччини. Від 1931 – у СРСР. Працював у Театрі робітн. молоді у Москві, згодом – у німецькомов. театрі. Від...
(08. 06. 1926, м. Мала Виска Кіровогр. обл. – 30. 10. 1991, Сімферополь) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1981), професор (1984). Учасник 2-ї світової війни. Урядові нагороди. Закін. Київ. пед. інститут іноз. мов (1953). Учителював. Викладав у Черкас. пед. інституті (1954–55); у...
(30. 08 (12. 09). 1908, Миколаїв – 30. 10. 1994, Київ) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1959). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Закін. Київський університет (1938). Працював в Інституті геол. наук АН УРСР: завідувач відділу геології...
(18. 08. 1856, Вар-шава – 30. 10. 1912, Львів) – композитор, хоровий диригент, педагог. Навч. у Мюнхен. муз. академії (кл. Й. Райнберґера), Віден. консерваторії (кл. Ф. Кренна), а також в Італії. Згодом переїхав до Львова, керував концертами Галиц. муз. товариства, очолював хори т-в «Ехо»...
(11. 12. 1927, м. Богуслав, нині Київ. обл. – 30. 10. 2006, Київ) – живописець. Член НСХУ (1963). Закін. Київський художній інститут (1950; викл. О. Сиротенко, О. Фомін, О. Шовкуненко, Т. Яблонська). Автор станк. живопис. полотен у стилі реалізму з елементами імпресіонізму. Для творчості Е....
(16. 03. 1884, с. Серено-Завод Калуз. губ., Росія – 30. 10. 1937, Москва) – радянський і партійний діяч. 1904 вступив до РСДРП(б), став чл. її Харків. комітету. Займався рев. діяльністю, зокрема у Луганську, Харкові, Ризі, Петрограді (нині С.-Петербург). Учасник більшов. перевороту 1917 у...
(09(21). 05. 1896, м. Лебедин Харків. губ., нині Сум. обл. – 30. 10. 1937, Москва) – радянський і партійний діяч. Закін. Лебедин. г-зію, навч. на мед. факультеті Харків. університету. Від 1916 – чл. РСДРП(б). Перебував на парт. роботі й керів. посадах у Лебедині, Воронежі, Самарі (обидва – РФ)....
(30. 12. 1921, м. Козелець, нині смт Черніг. р-ну Черніг. обл. – 30. 10. 2001, Київ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Чкалов. військ. авіац. училище (нині м. Оренбург, 1941), Краснодар. вищу...
(12. 02. 1946, Львів – 30. 10. 2014, там само) – тренер (стрільба з лука). М. сп., заслужений тренер України (1978). Закін. Львів. інститут фізичної культури (1975). Працював 1968–69 тренером-викл. СКА; від 1969 – директор комплекс. ДЮСШ «Спартак»; від 1971 – старший тренер спортивного...
(03. 01. 1943, м. Вознесенськ Микол. обл. – 30. 10. 2012, Одеса) – фахівець у галузі машинобудування. Брат А. Лінчевського. Доктор технічних наук (1993), професор (1994). Закін. Одес. політех. інститут (1968), де відтоді й працював (нині університет): 1979–87 – декан мех.-технол. ф-ту, 1993–2000...
(1907, м. Ґемптон, провінція Саскачеван, Канада – 30. 10. 1969, Торонто) – лікар-стоматолог, громадський діяч. Навч. у Саскачеван. університеті (м. Саскатун), закін. Торонт. університет (1944, ступ. д-ра медицини). Працював військ. лікарем. Від 1946 провадив приватну лікар. практику в Торонто....
(16. 02. 1985, м. Верхівцеве Верхньодніпровського, нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл. — 30. 10. 2023, поблизу м. Авдіївка Покровського р-ну Донецької обл., похований 02. 11. 2023 у рідному місті) — військовик. Солдат. Герой України (2024, посмертно). У липні 2023 був мобілізований....
(05. 11. 1921, с. Бані Березові Коломий. пов., Галичина, нині Баня-Березів Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 10. 2005, Чикаґо) – діяч кооперативного руху. Навч. у Львів. ліс. інституті, закін. Мюнхен. університет (лісова інженерія, 1949). Переїхав до Чикаґо (шт. Іллінойс, США), 1950–52 – асист....
(04. 06. 1890, м. Вільно, нині Вільнюс – 30. 10. 1972, Одеса) – живописець. Закін. Миргород. худож.-пром. школу (нині Полтав. обл., 1917), Одес. худож. інститут (1930; викл. П. Волокидін, Д. Крайнєв). Учасник мистецьких виставок від 1930-х рр. Персон. – в Одесі (1968). Створював...
(05. 09. 1917, Миколаїв — 30. 10. 1976, с-ще Понінка Полонського, нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1936. Закінчив Качинську військову авіаційну школу пілотів (поблизу...
(05. 10. 1913, с. Новоолексіївка, нині Примор. р-ну Запоріз. обл. – 30. 10. 1941, похов. у м. Сватове Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1941, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1935, на фронті від серпня...
(10. 03. 1904, с. Старе Мурапталово, нині Башкортостан, РФ – 30. 10. 1986, м. Уфа, Башкортостан) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. На фронті від 1942. Відзначився 27 вересня 1943 як командир шабел. відділ. 58-го...
(09 (22). 02. 1915, м. Радомишль, нині Житомир. обл. – 30. 10. 1983, Київ) – промисловець, фахівець у галузі машинобудування. Герой Соц. Праці (1975). Кандидат технічних наук (1971). Державна премія СРСР (1970). Ленінська премія (1982). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут...
(23. 05. 1938, м. Лисичанськ Ворошиловгр., нині Луган. обл. – 30. 10. 1998, Луганськ) – актор. Заслужений артист УРСР (1990). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1967; викл. М. Верхацький). Працював у Луган. (1958–98, з перервою), Донец. (м. Маріуполь, 1960–63) обл. рос. драм. театрах. З. –...
(02. 01. 1925, с. Летичівка, нині Монастирищен. р-ну Черкас. обл. – 30. 10. 1970, Черкаси) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944, 1945 – двічі). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. фабрично-завод. (1940), автомоб. (1945) училища. В армії і на фронті від 1943. Відзначився під час...
(07. 07. 1923, м. Тихорєцьк, нині Краснодар. краю, РФ – 30. 10. 2007, похов. у Києві) – військовик. Герой Рад. Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від лютого, на фронті від серпня 1942. Закін. прискор. курс Ростов. військ. артилер. училища (РФ,...
(27. 12. 1887, Бахмут, нині м. Артемівськ Донец. обл. – 30. 10. 1950, Москва) – шахіст. Грос-мейстер СРСР (1929), міжнар. гросмейстер (1950). Учасник Всерос. турнірів: 1909 – 10–11-е м., 1911 – 6–8-е м., 1913 – 3-є м. Переможець Пд.-рос. турніру в Одесі (1910). У турнірі міст (1923) – 2-е м. У...
(12(25). 11. 1900, с. Пониква, нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 30. 10. 1968, Львів) – прозаїк. Член СПУ (1954). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Укр. комуніст. інститут журналістики (Харків, 1934). Працював у ньому викл.; згодом – у пресі. Друкувався від 1931. Автор повісті «Напередодні»...
(26. 11. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 30. 10. 1982, Одеса) – диригент. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Закін. Львів. консерваторію (1953; кл. Ф. Долгової). Від 1946 – диригент Львів. оперети, переведеної 1954 в Одесу (згодом театр муз. комедії), 1954–82 – її гол. диригент....
(12. 03. 1917, с. Осиновка, нині Саратов. обл., РФ – 30. 10. 1986, м. Шостка Сум. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від 1941. Закін. Подол. артилер. училище (РФ, 1943), курси командирів...
(15. 05. 1916, с. Лапушино Тобольської губ., нині Тюменської обл., РФ — 30. 10. 1943, похований у с. Петрове, нині с-ще Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії 1935—37, на...
(13. 11. 1922, с. Нова П’ятина, нині Пензен. обл., РФ – 30. 10. 1943, похов. у с. Петрове, нині смт Кіровогр. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1941. Відзначився восени 1943 під час...
(1924, х. Надєжевка Ростов. обл., РФ – 30. 10. 1943, похов. у Запоріжжі) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії і на фронті від 1942. Відзначився у вересні 1943 під час визволення с. Петро-Свистунове Вільнян. р-ну...
(1899, с. Грузьке, нині Голованів. р-ну Кіровогр. обл. – 30. 10. 1922, там само) – отаман. 1919 командував загоном Повстан. армії Н. Махна. У 1919– 22 очолював повстан. загін, який діяв у Голованів., Первомай., Балт. та Уман. р-нах на тер. ниніш. Кіровогр., Микол., Одес. та Черкас. обл. Загинув у...
(23. 05. 1961, Київ – 29. 10. 2025, там само) – військовий диригент. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Закін. Моск. консерваторію (1984; викл. Л. Святошинський). Відтоді – військ. диригент оркестру, 1986–90 – гол. військ. диригент Осинорощин. гарнізону Ленінгр. військ. округу (нині...
(12. 02. 1932, за паспортом — 1931, м. Сінно Вiтебської обл., Білорусь — 29. 10. 2025, Київ) — лiтературознавець, критик, публіцист, лексикограф. Кандидат філологічних наук (1969), професор (1993). Член НСПУ (2012). Премії імені Г. Сковороди (1993), імені І. Нечуя-Левицького (2006), імені В....
(22. 02. 1952, Полтава — 30. 10. 2024, там само) — композитор, музикознавець, диригент, музично-громадська діячка. Член НСКУ (1996), СК Абхазії (1992). Ґран-Прі Міжнародного музичного фестивалю (м. Фівіццано, Італія, 1998, у співавт.) та міжрегіонального фестивалю молодіжних театрів «Південні...
(21. 07. 1953, с. Бутенки Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 2005, Черкаси) – графік. Член НСХУ (1992). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1980; викл. Ю. Гапон, В. Овчинников, Ю. Чаришников). Відтоді працював художником НДІ тех.-екон. дослідж.; 1987–98 – у Черкас. майстернях Худож. фонду...
(05. 11. 1921, с. Бані Березові Коломий. пов., Галичина, нині Баня-Березів Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 10. 2005, Чикаґо) – діяч кооперативного руху. Навч. у Львів. ліс. інституті, закін. Мюнхен. університет (лісова інженерія, 1949). Переїхав до Чикаґо (шт. Іллінойс, США), 1950–52 – асист....
(24. 01 (06. 02). 1914, с. Кодня, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 30. 10. 1995, Київ) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1965), професор (1972), член-кореспондент НАНУ (1973). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Учасник 2-ї світової війни....
(04(17). 03. 1909, м. Корець, нині Рівнен. обл. – 30. 10. 1995, С.-Петербург) – астроном. Доктор фіз.-мат. н., професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1934). Від 1937 працював у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР (побл....
(27. 12. 1887, Бахмут, нині м. Артемівськ Донец. обл. – 30. 10. 1950, Москва) – шахіст. Грос-мейстер СРСР (1929), міжнар. гросмейстер (1950). Учасник Всерос. турнірів: 1909 – 10–11-е м., 1911 – 6–8-е м., 1913 – 3-є м. Переможець Пд.-рос. турніру в Одесі (1910). У турнірі міст (1923) – 2-е м. У...
30 жовтня. На цей час Україна виконала тільки 40 % встановленого хлібозаготівел. плану: бл. 1,5 тис. укр....
30 жовтня Укр. парламентарна репрезентація поставила перед австр. урядом вимогу про передачу в руки Укр....
30 жовтня 1981 СРСР вивів на орбіту М. к. с. «Венера-13» та 4 листопада 1981 «Венера-14». Посадка обох відбулася 1 і 5 березня на відстані 950 км один від одного....
30 жовтня 1920 після тривалого протистояння влада в місті остаточно перейшла до більшовиків. 1920–22 – у складі Запоріз....
30 жовтня 1940 французів до співпраці з нацистською Німеччиною. Під час 2-ї світової війни К. був присутнім майже в кожній окупованій тим чи іншим тоталітарним агресором країні, тому термін швидко увійшов до багатьох мов, але з негативною семантикою....
30 жовтня 1708 гетьмана України І. Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ Ґустава, де було прийнято рішення про формування військ....
30 жовтня 2015, Київ. К., 2015. Ч. 1; Годзінська І., Ткебучава І., Самашко А. Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича // Зелені Карпати....
30 жовтня 1918 створено повстанський Оперативний штаб на чолі з генеральним хорунжим О. Осецьким. Поразка Центральних держав у 1-й світовій війні катастрофічно погіршила міжнародне і внутрішнє становище Української Держави, призвела до кризи влади, політичної ізоляції гетьмана П....
30 жовтня 1996 «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», від 10 грудня 1997 «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та ін....
30 жовтня 1992 мавритан. влада визнала незалежність України. 4 грудня 2003 Україна і М. уклали міжуряд....
30 жовтня (12 листопада) УЦР заслухала доповідь М. Грушевського про проект Конституції України. Нею передбачене встановлення федератив....
30 жовтня 1943, прийнятою на Моск. конф. 1943 за участі СРСР, США, Великої Британії та Франції, та Лондон....
30 жовтня 1943 на засіданні ВУ були підбиті підсумки вербувал. кампанії: зголосилося до вступу в дивізію понад 82 тис....
30 жовтня Я. Собеський, отримавши звістку про наближення гол. сил П. Дорошенка, віддав наказ про припинення облоги....
30 жовтня. 1941–43 тут діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали 565 жит., з них 285 загинули....
30 жовтня 1913 суд присяжних виправдав М. Бейліса. 1926 у Нью-Йорку вийшли мемуари Б. «Історія моїх страждань»....
30 жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією; зазнав знач. втрат. До квітня 1944 у Г. велися бої за Арабатську Стрілку....
30 жовтня 1997) партія сформувала перший в історії України «тіньовий уряд» на чолі з Ю. Тимошенко. Під час передвиборчої кампанії 1998 проти «Г....
30 жовтня 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Від 1923 – село Великобілозер., потім – Василів. р-нів; від 1932 – Дніпроп....
30 жовтня 2012 у Нац. музеї літ-ри України (Київ) у рамках Всеукр. культ.-мист. акції «Мистецтво одного села» відбувалася виставка, присвяч....
30 жовтня 1943 до 8 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Під час визволення села загинули 443 рад....
30 жовтня 1941 до 12 квітня 1944 – під нім. окупацією. Діяло підпілля. Встановлено монумент воїнам-визволителям і пам’ятний знак воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни....
30 жовтня 1943 – під нім. окупацією. Нацисти розстріляли 22 особи. Під час визволення Н. були вбиті 76 рад....
30 жовтня 1941 до 11 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1961 у К. містився штаб будівництва Пн....
30 жовтня 1941 до 12 квітня 1944 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 300 сейтлерівців, з них 106 загинули....
30 жовтня 1941 до 4 липня 1942, Одеси – від 10 серпня до 16 жовтня 1941) зірвала плани вермахту щодо т....
30 жовтня 1943 біля м. Мелітополь (Запоріз. обл.) перейшли на бік рад. армії. З них у м. Усмань (Липец....
30 жовтня 1947 у Женеві 23-ма країнами світу ген. угоди про зниження мит. тарифів з метою лібералізації і розвитку зовн....
30 жовтня 1961 на о-вах Нова Земля (РФ). Від 1971 – смт. У Б. є Чокрацьке озеро, грязі якого мають бальнеол....
30 жовтня 1941 побл. М. рад. війська розпочали оборонні бої на підступах нім. військ до Севастополя. Згодом рад....
30 жовтня вони увійшли у м. Генічеськ (Херсон. обл.) і дісталися узбережжя затоки Сиваш, 1 листопада подолали укріплення Турец....