Костенко Ліна Василівна
645
Том 14
Енциклопедія Сучасної України. Т. 14: «Кол» – «Кос»| ISBN | 978-966-02-7304-7 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2014 |
| Обсяг | 767 с. |
Том містить 3.1 тис. статей
Сторінка 2 із 105
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(20. 09. 1923, с. Мощиново, нині Монастирщин. р-ну Смолен. обл., РФ – 07. 06. 1992, Москва) – військовий діяч. Гол. маршал авіації (1984). Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1948). Учасник 2-ї світової війни. Ленін. премія (1984). Державні та бойові нагороди СРСР В армії від 1941, на фронті від 1943. Закін. Качин. військ. авіац. школу...
Р. В. Руденко
– науково-популярний журнал для молоді. Виходить від 2000 у Києві українською мовою накладом 1000 прим. Засн. – НАНУ, НАПНУ, ТОВ «Колега». Публікує статті провід. вчених України про нові вітчизн. та світ. наук.-тех. досягнення, подає інформацію з різних галузей знань та сфер діяльності людини, висвітлює питання збереження та зміцнення здоров’я,...
Т. А. Галькевич
(05. 02. 1922, м. Грайворон, нині Бєлгород. обл., РФ – 24. 05. 1995, Харків) – економіст. Доктор економічних наук (1972), професор (1973). Закін. Харків. автошлях. інститут (1951). Працював на виробництві (1952–55); від 1955 – у Харків. інж.-екон. інституті (нині екон. університет): 1967–88 – завідувач кафедри економіки маш.-буд. промисловості,...
О. Г. Зима
(09. 03. 1950, Миколаїв) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1992), професор (1994). Закін. Одес. університет (1973), де відтоді й працює: від 1994 – завідувач кафедри лексикології і стилістики англ. мови, водночас 1998–2006 – декан по роботі з іноз. студентами. Наукові дослідження: теорія вербал. і паравербал. комунікації, комунікативна...
В. А. Кухаренко
– польсько-українська освітня установа. Засн. 2000 у Любліні з ініціативи Б. Осадчука та за підтримки Є. Клочовскі та Є. Ґедройца, студії розпочато 2001. У створенні взяли участь Університет М. Кюрі-Склодовської (Люблін), Люблін. катол. університет, Київ. і Львів. університети, Нац. університет «Києво-Могилян. академія». Колегіум зміцнював...
М. І. Зимомря
– навчальний заклад Української Православної Церкви в Канаді. Засн. 1946 у Вінніпезі з ініціативи предстоятеля УПЦ у США та Канаді митрополита Іоанна (Теодоровича). Мала чотирирічну програму навч. із досконалим опануванням української мови та низкою українозн. предметів. Спочатку розміщувалася у будинку колиш. англікан. Колегії св. апостола і...
Д. В. Степовик
(англ. college) – навчальний заклад у Великій Британії, США та інших країнах. Деякі К. виконують функції наук. закладу. К. бувають 3-х типів: перші прирівнюють до ВШ 1–2-го рівнів акредитації; другі займають проміжне становище між серед. навч. закладами і ВНЗами; треті мають статус серед. школи і призначені для учнів, старших 16 р. У Великій...
В. І. Кизенко, М. П. Савченко
(25. 08. 1967, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2004), д-р габіліт. (м. Ганновер, Німеччина, 2002), член-кореспондент НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Закін. Київський університет (1988). Відтоді працював у Інституті металофізики НАНУ; від 2012 – провідний науковий співробітник Інституту...
Ж. В. Гуменюк-Сичевська
(від лат. сollectivus – збірний) – група людей, об’єднаних спільною діяльністю, що ґрунтується на спільних інтересах, нормах, соціально значимих цілях. Найчастіше термін «К.» використовують стосовно компакт. соц. груп, які функціонують у певних сферах сусп. життя (трудові, навч., аматор. тощо). У такому значенні К. складається з окремих індивідів,...
Є. І. Головаха
(від. лат. collectivus – збірний) – одне з найбагатозначніших понять у соціогуманітарних науках. Уперше його використав франц. економіст К. Пеккер у праці «Theorie nouvelle d’economie sociale el politique» («Новітні теорії соціальної і політичної економії», Париж, 1842) на позначення ідеал., на його думку, соц. ладу з усуспільненими продуктив....
С. В. Кульчицький, Е. І. Драніщева
– система закріплених у Статуті ООН норм міжнародного права, що регулює порядок колективного прийняття на державному рівні рішень щодо застосування сили з метою підтримання або відновлення міжнародного миру та безпеки. Термін «колективна безпека» запроваджено у практику міжнародних відносин 1922 у рамках Ліги Націй. Після другої світової...
С. В. Різник
(від лат. collectio – збирання) – систематизоване, упорядковане зібрання найрізноманітніших однорідних предметів, що має широкий діапазон наукової, історичної, художньої, літературної, матеріальної цінності. В основі колекціонування – пізнання, реалізація певного спектра інтересів. Колекціонування набуло розвитку в добу Відродження....
І. С. Диченко
(29. 12. 1956, смт Дубівське Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – живописець. Закін. Харків. інститут залізнич. транспорту (1993). Малювати навч. у брата О. Ямполя. Від 1995 працювала в упр. «Антрацитвантажтранс» (Луган. обл.): ст. електромеханік залізнич. ст. «Комсомольська». Від 2000 – на творчій роботі. Учасниця мистецьких виставок від 2002....
Т. П. Кутова
(02. 03. 1959, м. Умань Черкас. обл.) – хімік. Доктор хімічних наук (2001), професор (2003). Закін. Київський університет (1981), де відтоді й працює: від 2003 – завідувач кафедри хімії високомолекуляр. сполук. Наукові дослідження: фотохімія та фотофізика орган. сполук, полімерів; квантово-хім. розрахунки; синтез мономерів та полімер. матеріалів...
А. Ф. Маслюк
(20. 04(02. 05). 1856, Кишинів – 04. 12. 1946, Москва) – мінералог, петрограф. Походив з давнього козац.-старшин. роду; низка його представників займалася пед. діяльністю в різних містах України та зробила знач. внесок у розвиток укр. освіти. Дит. і юнац. роки К. минули в Херсоні (1861–67) та Катеринославі (нині Дніпро; 1867–75), де його...
А. І. Шушківський
(26. 04. 1956, м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл.) – тренер (греко-римська боротьба), фахівець у галузі фізичної культури і спорту. Канд. н. з фізичної культури та спорту (2007). Майстер спорту (1978). Заслужений тренер України (1993). Суддя міжнар. категорії (2000).Закін. Краснодар. інститут фіз. культури (РФ, 1981). Працював у Маріуполі...
М. П. Пустовалов, Н. О. Тарасова
(23. 08(04. 09). 1880, Миколаїв – 23. 05. 1942, Ташкент) – військовик. Генерал-лейтенант (1940). Доктор військових наук (1941), професор (1938). Учасник рос.-япон. 1904–05 і 1-ї світ. воєн, воєн. дій 1918–20. Закін. Одес. піхотне юнкер. училище (1900), Микол. військ. академію (1912). Служив у 52-му піхот. Вілен. полку, 218-му піхот. Борисогліб....
Р. В. Пилипчук
(17. 04. 1923, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – прозаїк. Член НСПУ (1995), Міжнар. ПЕН-клубу. Закінчивши школу у Львові, працювала в бібліогр. відділ. НТШ. На поч. 2-ї світової війни виїхала до Австрії, де закін. філос. студії в Іннсбруц. університеті. Від 1949 – у США. Викладала в школі українознавства у м. Ньюарк; 1971–96 – у ред. г....
П. В. Одарченко
(10. 06. 1923, с. Крамарівка побл. м. Ярослав, нині Польща) – лікар-стоматолог. Вивчав політ. науки у Віден. університеті. 1943 заарешт., перебував у в’язницях Відня та м. Лінц (Австрія). Закін. Тюбінґен. університет (Німеччина, 1949, ступ. магістра політ. н.), в якому згодом студіював стоматологію. Під час навч. очолював Укр. студент....
П. Пундій, Я. В. Ганіткевич
(29. 04. 1969, м. Вахрушеве Краснолуц. міськради Луган. обл.) – легкоатлет (метання молота). Майстер спорту міжнародного класу (1988). Закін. Луган. пед. інститут (1996). Срібний призер Кубка Європи (1995). Чемпіон світу серед юніорів (м. Садбері, Канада, 1988). Переможець (м. Баффало, США, 1993), срібний призер (м. Катанія, Італія, 1997)...
О. М. Хорунжа
(08. 02. 1939, с. Буринь, нині місто Сум. обл.) – співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Професор (1994). Народний артист УРСР (1972). Депутат ВР УРСР (1975–85). Державні нагороди СРСР. Закін. Київську консерваторію (1964; кл. М. Донець-Тессейр). Солістка Донец. театру опери та балету (1964–89). Водночас від 1981 викладає у Донец. муз....
Л. Л. Декурно
(06. 03. 1936, Харків) – гітарист, керівник ансамблів та оркестрів, педагог. Учень К. Смаги. Закін. Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1990; викл. Г. Ліщинер). Грав в естрад. оркестрі Будинку культури МВС УРСР (1957–58), ансамблі під керівництвом П. Бриля (1958), естрад. оркестрі Укр. респ. естради під керівництвом В. Лисиці (1959–61),...
Ю. З. Марков
(12. 02. 1932, с. Мончинцi Калинiв. р-ну Вiнн. обл. – 21. 04. 2024, Київ) – прозаїк, публiцист. Член НСПУ (1969). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1992). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2008) ступ. Закiн. Київ. університет (1958). Працював у Києві: у ред. г. «Молодь України» (1959), «Патрiот Батькiвщини» (1960), «Радянська...
Л. В. Череватенко
(01. 03. 1935, м. Ленінград, нині С.-Петербург – 27. 04. 1996, Київ) – геолог, петрограф, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1976). Закін. Київський університет (1958). Відтоді працював у Інституті геології та геофізики Сибір. відділ. АН СРСР (м. Новосибірськ, РФ); 1978–96 – в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ...
Д. С. Черниш
(21. 05. 1958, Запоріжжя) – патофізіолог. Доктор медичних наук (1993), професор (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018). Премія АМНУ (1998). Закін. Запоріз. мед. інститут (1981), де відтоді працює (нині університет): 1994–2003 – 2-й проректор з навч. роботи, водночас від 1995...
В. О. Туманський
(26. 06. 1956, м. Владивосток, РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закін. Дніпроп. хім.-технол. інститут (1978), де відтоді до 1994 викладав на каф. технології пластмас (нині Укр. хім.-технол. університет). 1994–2002 очолював відділ розроблення та дослідж. нових видів сировини НДІ...
О. В. Черваков
(27. 01. 1921, Київ – 12. 08. 2010, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від 1941. Закін. Ленінгр. артилер. училище (нині С.-Петербург, 1941). Відзначився 2 жовтня 1943 під час форсування Дніпра побл. Києва. Після війни продовжив...
П. Д. Пиріг
(16. 05. 1927, с. Вільшани, нині смт Дергачів. р-ну, Харків. обл. – 20. 08. 1992, Харків) – живописець. Член СХУ (1965). Закін. Харків. худож. інститут (1955; викл. О. Кокель, П. Котов, Л. Чернов). Відтоді працював у ньому: від 1991 – завідувач кафедри живопису. Учасник всеукр., всесоюз. і зарубіж. мистецьких виставок від 1951. Персон. – у...
Л. М. Гутник
(27. 02. 1958, с. Ярове Кам’ян. р-ну Черкас. обл.) – фахівець у галузі статистики. Доктор економічних наук (2008). Орден княгині Ольги 3-го (2003) і 2-го (2008) ступ. Закін. Одес. інститут нар. господарства (1979). Відтоді працювала у Гол. упр. статистики АР Крим: 1999–2008 – нач.; водночас 1996–2008 викладала у Таврій. університеті (обидва –...
Я. В. Колесник
(12. 06. 1952, Миколаїв) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2005), професор (2011). Закін. Одес. університет (1974), де й працює від 1977: завідувач кафедри болгар. філології (від 2007). Наукові дослідження: болгар. переселен. говірки, процеси дебалканізації у болгар. говірках Пд. України, проблеми взаємодії діалектів та діалект. систем,...
П. Ю. Гриценко
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Конфлікт
347 -
Конституція України
299 -
Космос
269 -
Колективна безпека
264 -
Контррозвідка
238 -
Композиційні матеріали
213 -
Корчинська Оксана Олександрівна
204 -
Композиція
198 -
Колгоспи
187 -
Колумбія
177 -
Корольов Сергій Павлович
177