Зміст
(20. 09. 1923, с. Мощиново, нині Монастирщинського району Смоленської обл., РФ – 07. 06. 1992, Москва) – військовий діяч. Головний маршал авіації (1984). Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1948). Учасник другої світової війни. Ленінська премія (1984). Державні та бойові нагороди СРСР В армії від 1941, на фронті від 1943. Закінчив Качинську...
Р. В. Руденко
– науково-популярний журнал для молоді. Виходить від 2000 у Києві українською мовою накладом 1000 примірників. Засновано – НАНУ, НАПНУ, ТОВ «Колега». Публікує статті провідних вчених України про нові вітчизняні та світові науково-технічні досягнення, подає інформацію з різних галузей знань та сфер діяльності людини, висвітлює питання збереження та...
Т. А. Галькевич
(05. 02. 1922, м. Грайворон, нині Бєлгородської обл., РФ – 24. 05. 1995, Харків) – економіст. Доктор економічних наук (1972), професор (1973). Закінчив Харківський автошляховий інститут (1951). Працював на виробництві (1952–55); від 1955 – у Харківському інженерно-економічному інституті (нині економічний університет): 1967–88 – завідувач кафедри...
О. Г. Зима
(09. 03. 1950, Миколаїв) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1992), професор (1994). Закінчив Одеський університет (1973), де відтоді й працює: від 1994 – завідувач кафедри лексикології і стилістики англійської мови, водночас 1998–2006 – декан по роботі з іноземними студентами. Наукові дослідження: теорія вербальної і паравербальної...
В. А. Кухаренко
– польсько-українська освітня установа. Засновано 2000 у Любліні з ініціативи Б. Осадчука та за підтримки Є. Клочовскі та Є. Ґедройца, студії розпочато 2001. У створенні взяли участь Університет М. Кюрі-Склодовської (Люблін), Люблінський католицький університет, Київський і Львівський університети, Національний університет «Києво-Могилянська...
М. І. Зимомря
– навчальний заклад Української Православної Церкви в Канаді. Засновано 1946 у Вінніпезі з ініціативи предстоятеля УПЦ у США та Канаді митрополита Іоанна (Теодоровича). Мала чотирирічну програму навчання із досконалим опануванням української мови та низкою українознавчих предметів. Спочатку розміщувалася у будинку колишнього англіканського...
Д. В. Степовик
(англ. college) – навчальний заклад у Великій Британії, США та інших країнах. Деякі К. виконують функції наукових закладу. К. бувають 3-х типів: перші прирівнюють до вищій школі 1–2-го рівнів акредитації; другі займають проміжне становище між середніми навчальними закладами і вищими навчальними закладами; треті мають статус середньої школи і...
В. І. Кизенко, М. П. Савченко
(25. 08. 1967, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2004), доктор габілітований (м. Ганновер, Німеччина, 2002), член-кореспондент НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Закінчив Київський університет (1988). Відтоді працював у Інституті металофізики НАНУ; від 2012 – провідний науковий співробітник...
Ж. В. Гуменюк-Сичевська
(від лат. сollectivus – збірний) – група людей, об’єднаних спільною діяльністю, що ґрунтується на спільних інтересах, нормах, соціально значущих цілях. Найчастіше термін «К.» використовують стосовно компактних соціальних груп, які функціонують у певних сферах суспільного життя (трудові, навчальні, аматорські тощо). У такому значенні К. складається...
Є. І. Головаха
(відділ. лат. collectivus – збірний) – одне з найбагатозначніших понять у соціогуманітарних науках. Уперше його використав французький економіст К. Пеккер у праці «Theorie nouvelle d’economie sociale el politique» («Новітні теорії соціальної і політичної економії», Париж, 1842) на позначення ідеального, на його думку, соціального ладу з...
С. В. Кульчицький, Е. І. Драніщева
– система закріплених у Статуті ООН норм міжнародного права, що регулює порядок колективного прийняття на державному рівні рішень щодо застосування сили з метою підтримання або відновлення міжнародного миру та безпеки. Термін «колективна безпека» запроваджено у практику міжнародних відносин 1922 у рамках Ліги Націй. Після другої світової...
С. В. Різник
(від лат. collectio – збирання) – систематизоване, упорядковане зібрання найрізноманітніших однорідних предметів, що має широкий діапазон наукової, історичної, художньої, літературної, матеріальної цінності. В основі колекціонування – пізнання, реалізація певного спектра інтересів. Колекціонування набуло розвитку в добу Відродження....
І. С. Диченко
(29. 12. 1956, смт Дубівське Ворошиловградської, нині Луганської обл.) – живописець. Закінчила Харківський інститут залізничного транспорту (1993). Малювати навчалася у брата О. Ямполя. Від 1995 працювала в управлінні «Антрацитвантажтранс» (Луганська обл.): старший електромеханік залізничничної станції «Комсомольська». Від 2000 – на творчій...
Т. П. Кутова
(02. 03. 1959, м. Умань Черкаської обл.) – хімік. Доктор хімічних наук (2001), професор (2003). Закінчив Київський університет (1981), де відтоді й працює: від 2003 – завідувач кафедри хімії високомолекулярних сполук. Наукові дослідження: фотохімія та фотофізика органічних сполук, полімерів; квантово-хімічні розрахунки; синтез мономерів та...
А. Ф. Маслюк
(20. 04(02. 05). 1856, Кишинів – 04. 12. 1946, Москва) – мінералог, петрограф. Походив з давнього козацько-старшинського роду; низка його представників займалася педагогічною діяльністю в різних містах України та зробила значний внесок у розвиток української освіти. Дитячі та юнацькі роки К. минули в Херсоні (1861–67) та Катеринославі (нині...
А. І. Шушківський
(26. 04. 1956, м. Жданов, нині Маріуполь Донецької обл.) – тренер (греко-римська боротьба), фахівець у галузі фізичної культури і спорту. Кандидат наук з фізичної культури та спорту (2007). Майстер спорту (1978). Заслужений тренер України (1993). Суддя міжнародної категорії (2000).Закінчив Краснодарський інститут фізичної культури (РФ, 1981)....
М. П. Пустовалов, Н. О. Тарасова
(23. 08(04. 09). 1880, Миколаїв – 23. 05. 1942, Ташкент) – військовик. Генерал-лейтенант (1940). Доктор військових наук (1941), професор (1938). Учасник російсько-японської 1904–05 і 1-ї світової воєн, воєнних дій 1918–20. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище (1900), Миколаївську військову академію (1912). Служив у 52-му піхотному...
Р. В. Пилипчук
(17. 04. 1923, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – прозаїк. Член НСПУ (1995), Міжнародного ПЕН-клубу. Закінчивши школу у Львові, працювала в бібліографічному відділенні НТШ. На початку другої світової війни виїхала до Австрії, де закінчила філософські студії в Іннсбруцькому університеті. Від 1949 – у США. Викладала в школі українознавства у м....
П. В. Одарченко
(10. 06. 1923, с. Крамарівка поблизу м. Ярослав, нині Польща) – лікар-стоматолог. Вивчав політичні науки у Віденському університеті. 1943 заарештований, перебував у в’язницях Відня та м. Лінц (Австрія). Закінчив Тюбінґенський університет (Німеччина, 1949, ступінь магістра політичних наук), в якому згодом студіював стоматологію. Під час...
П. Пундій, Я. В. Ганіткевич
(29. 04. 1969, м. Вахрушеве Краснолуц. міськради Луган. обл.) – легкоатлет (метання молота). Майстер спорту міжнародного класу (1988). Закін. Луган. пед. інститут (1996). Срібний призер Кубка Європи (1995). Чемпіон світу серед юніорів (м. Садбері, Канада, 1988). Переможець (м. Баффало, США, 1993), срібний призер (м. Катанія, Італія, 1997)...
О. М. Хорунжа
(08. 02. 1939, с. Буринь, нині місто Сумської обл.) – співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Професор (1994). Народний артист УРСР (1972). Депутат ВР УРСР (1975–85). Державні нагороди СРСР. Закінчила Київську консерваторію (1964; кл. М. Донець-Тессейр). Солістка Донецького театру опери та балету (1964–89). Водночас від 1981 викладає у...
Л. Л. Декурно
(06. 03. 1936, Харків) – гітарист, керівник ансамблів та оркестрів, педагог. Учень К. Смаги. Закінчив Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1990; викл. Г. Ліщинер). Грав в естрадному оркестрі Будинку культури МВС УРСР (1957–58), ансамблі під керівництвом П. Бриля (1958), естрадному оркестрі Української республіканської естради під...
Ю. З. Марков
(12. 02. 1932, с. Мончинцi Калинiвського р-ну Вiнницької обл. – 21. 04. 2024, Київ) – прозаїк, публiцист. Член НСПУ (1969). Державна премія України імені Т. Шевченка (1992). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2008) ступенів. Закінчив Київський університет (1958). Працював у Києві: у редакції газети «Молодь України» (1959), «Патрiот...
Л. В. Череватенко
(01. 03. 1935, м. Ленінград, нині Санкт-Петербург – 27. 04. 1996, Київ) – геолог, петрограф, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1976). Закінчив Київський університет (1958). Відтоді працював у Інституті геології та геофізики Сибірського відділення АН СРСР (м. Новосибірськ, РФ); 1978–96 – в Інституті геохімії, мінералогії та...
Д. С. Черниш
(21. 05. 1958, Запоріжжя) – патофізіолог. Доктор медичних наук (1993), професор (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018). Премія АМНУ (1998). Закінчив Запорізький медичний інститут (1981), де відтоді працює (нині університет): 1994–2003 – 2-й проректор з навчальної роботи,...
В. О. Туманський
(26. 06. 1956, м. Владивосток, РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закінчив Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут (1978), де відтоді до 1994 викладав на кафедрі технології пластмас (нині Український хіміко-технологічний університет). 1994–2002 очолював відділ розроблення та...
О. В. Черваков
(27. 01. 1921, Київ – 12. 08. 2010, там само) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від 1941. Закінчив Ленінградське артилерійське училище (нині Санкт-Петербург, 1941). Відзначився 2 жовтня 1943 під час форсування Дніпра поблизу Києва. Після...
П. Д. Пиріг
(16. 05. 1927, с. Вільшани, нині смт Дергачівського р-ну, Харківської обл. – 20. 08. 1992, Харків) – живописець. Член СХУ (1965). Закінчив Харківський художній інститут (1955; викл. О. Кокель, П. Котов, Л. Чернов). Відтоді працював у ньому: від 1991 – завідувач кафедри живопису. Учасник всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставок...
Л. М. Гутник
(27. 02. 1958, с. Ярове Кам’янського р-ну Черкаської обл.) – фахівець у галузі статистики. Доктор економічних наук (2008). Орден княгині Ольги 3-го (2003) і 2-го (2008) ступенів. Закінчила Одеський інститут народного господарства (1979). Відтоді працювала у Головному управлінні статистики АР Крим: 1999–2008 – начальник; водночас 1996–2008...
Я. В. Колесник
(12. 06. 1952, Миколаїв) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2005), професор (2011). Закінчила Одеський університет (1974), де й працює від 1977: завідувач кафедри болгарської філології (від 2007). Наукові дослідження: болгарські переселенські говірки, процеси дебалканізації у болгарських говірках Південної України, проблеми взаємодії...
П. Ю. Гриценко