ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

ВСІ ТОМИ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24

ЕСУ

ТОМ 21
ISBN: 978-966-02-9001-3 (Т. 21)
УДК: 030(477)
Енциклопедія Сучасної України. Т. 21: «Мікро» – «Моя» / Гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, . 712 с.
Том містить 2.2 тис. статей
Сторінка 2


Зміст

– термін, що переважно застосовують у лазерній техніці щодо невеликих за розмірами твердотільних лазерів з діодною накачкою, активним середовищем яких є лазерний кристал, часто...

(від мікро... та ...літ) – дуже дрібні голчасті чи пластинкоподібні кристалики, що трапляються в основній масі ефузивних гірських порід. М. протиставляються більш крупним і раннім...

(англ. Micronesia, Federated States of Micronesia) – держава в однойменному регіоні, на архіпелазі Каролінських островів у західній частині Тихого океану. До М. входять 607 дріб. о-вів, з яких 65 заселені. Площа...

(від мікро... та франц. organisme) – мікроскопічні, не видимі неозброєним оком одно- (археї, мікоплазми, рикетсії, бактерії, актиноміцети, синьо-зелені водорості) або багатоклітинні (дріжджі,...

– матеріали, що мають пори діаметром менше 2 нм (мікропори) та характеризуються особливим механізмом адсорбції, що відрізняється від адсорбції молекул на плоскій поверхні чи в макро- та...

– підприємство в галузі приладобудування. Засн. 1946 у Львові як завод тресту «Центротеплоконтроль» Наркомату авiац. промисловості СРСР (Москва). З поч. привати­за­цiї 1996 на базi Львiв. заводу...

– програмно-керований універсальний пристрій для цифрового оброблення дискретної та (або) аналогової інформації, побудований на одній або декількох великих інтегральних схемах (ВІС). М....

(від мікро... та рельєф) – форми рельєфу земної поверхні, що ускладнюють поверхню мезоформ і мають розміри від кількох до десятків метрів. Відносні перевищення їхніх меж зазвичай не більші,...

(від мікро... і соціологія) – розділ соціології, що вивчає структуру та функціонування малих соціальних груп. У центрі дослідж. М. – невеликі за обсягом соц. групи (мережі) зі стійкими...

– специфічна мікрофлора, для якої ґрунт є природним середо­вищем, також вульгарна сапрофітна мікрофлора (бактерії, актиноміцети та гриби-мікроміцети). Відіграє надважливу роль в...

– звичайні й патологічні бактерії та гриби, виявлені в (або на) організмі чи якомусь органі. Організм дорослої людини заселений понад 500-ми видами мікроорганізмів (переважно анаеробними)....

– електромагнітне випромінювання, що охоплює діапазони хвиль довжиною від 1 м до 1 мм і частотою від 300 МГц до 300 ГГц. До мікрохвиль зараховують як діапазон ультрависоких частот (УВЧ; довж....

(від мікро... та грец. κεφαλή – голова) – вроджена вада тіла, ознакою якої є аномальне нерівномірне зменшення голови (розмірів і маси мозку й черепа) при збереженні нормальних або зменшених...

(Mikszáth Kálmán; 16. 01. 1847, містечко Склабоня, комітат Ноґрад, Австрія, нині округ Вельки Кртіш, Словаччина – 28. 05. 1910, Будапешт) – угорський письменник. Почес. чл. Угор. АН (1889). Студіював право в...

(від грец. μίξις – змішування і τροφή – їжа, живлення) – усі наземні та водяні рослини, що містять фотосинтетичні пігменти – автотрофи, живляться неорганічними речовинами, що є у повітрі,...

(22. 12. 1951, м. Сокаль Львів. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2006), професор (2008). Закін. Львів. політех. інститут (1974). Від 1975 (з перервою) працювала у Львів. відділ. Інституту економіки...

(01. 03. 1965, Львів) – живописець, графік, художник декоративно-ужиткового мистецтва. Член НСХУ (2008). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1989; викл. О. Звір, В. Марчак, Л....

(23. 01. 1955, м. Бердянськ Запоріз. обл.) – графік, педагог. 1-а премія Всесоюз. конкурсу на кращий агітплакат і 2-а премія Міжнар. конкурсу плакатів Нац. т-в Червоного Хреста (обидва – Москва, 1985),...

(23. 07. 1964, Львів) – графік, живописець. Член НСХУ (2012). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1989; викл. Г. Кудлаєнко, Л. Медвідь, І. Микитюк, І. Самотос). Відтоді працювала...

(07. 09. 1960, с. Свобода Берегів. р-ну Закарп. обл.) – правознавець. Чоловік М. Мікуліної. Доктор юридичних наук (2009), професор (2006). Закін. Воєн. інститут МО СРСР (Москва, 1988). Служив у органах військ....

(03(16). 11. 1907, Одеса – 24. 11. 1972, Харків) – хімік. Доктор хімічних наук (1968), професор (1969). Премія ім. М. Курнакова АН СРСР (1950). Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. вищому тех. училищі (1926–30), закін....

(02(14). 02. 1895, м. Владимир, Росія – 13. 05. 1985, Москва) – конструктор авіаційних двигунів. Племінник і учень М. Жуковського. Генерал-майор-інженер (1944). Академік АН СРСР (1943). Герой Соц. Праці (1940)....

(15. 08. 1963, с. Свобода Берегів. р-ну Закарп. обл.) – правознавець. Дружина В. Мікуліна. Доктор юридичних наук (2015). Закін. Ужгород. університет (1988) і Нац. академію СБУ (Київ, 2002), де й працює від 1996:...

(Mikułowski-Pomorski Jόzef; 01. 07. 1868, с. Маліце-Косьцельне, нині Свентокшис. воєводства, Польща – 04. 05. 1935, Варшава) – польський вчений-агрохімік. Член-кореспондент Чехо-Сло­вац. рільн. академії (1928), чл....

(29. 01. 1963, с-ще Цементний Брян. обл., РФ) – фахівець у галузі хімічного машино- та апаратобудування. Доктор технічних наук (2010), професор (2011). Закін. Київ. політех. інститут (1986), де відтоді й працює...

(21. 09. 1895, Львів – 26. 08. 1978, Варшава) – мікробіо­лог. Доктор медицини, професор (1944), чл. Польс. АН (1960). Закін. мед. факультет Львів. університету, де й працював: 1935–39 – доцент кафедри...

(16. 10. 1918, м. Полонне, нині Хмельн. обл. – 25. 01. 2013, Ізраїль) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1966), професор (1968). Закін. Вінн. мед. інститут (1941), де 1944–91 і працювала: 1961–88 – зав., від 1988 –...

(Mikusiński Jan Stefan; 03. 04. 1913, Станіслав, нині Івано-Франківськ – 27. 07. 1987, м. Катовіце, Польща) – польський математик. Дійсний член Польс. АН (1971), почес. чл. Польс. матем. товариства (1983), іноз. чл. Серб. АН...

(псевд.: Анатольєв, Костін, Максимов, Леканов; 05. 11. 1926, м. Усть-Сисольськ, нині Сиктивкар, Респ. Комі, РФ – 11. 01. 1993, там само) – комі фольклорист, літературознавець і критик. Доктор філологічних...

(08. 04. 1904, Львів – ?) – правознавець. Навч. у гімназіях м. Закопане (нині Польща) та Львова, закін. Львів. університет (1929). У 1929–33 – аплікант окруж. суду у Львові. 1932 здобув докторат, 1939 – доктор....
Стор. 2 із 75    Назад 1 2 3 4 Вперед

Популярні статті цього тому