Зміст
(від грец. εὖ – добре, υάνατοζ – смерть) – навмисне позбавлення життя безнадійно хворої людини з метою припинення її страждань. Е. розглядають у філософії, мед. та юрид. деонтології, практ....
В. П. Заблоцький
(грец. εὐϕημισμός – пом’якшений вислів) – слово або вислів, які вживають для непрямого, прихованого, пом’якшеного чи ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість їх прямої...
О. О. Тараненко
(від франц. égalité – рівність) – принцип організації соціальних відносин у державі та суспільстві на засадах рівного економічного, передусім майнового, стану громадян. Такого стану, на...
Є. І. Суїменко
(Egán Edmund; 13. 07. 1851, містечко Чакторня, Австро-Угорщина, нині Чаковець, Хорватія – 20. 09. 1901, Ужгород) – угорський економіст. З походження шотландець. Навч. у Вищій екон. школі в Галле (Німеччина),...
М. І. Мушинка
(Egbert Jan; 26. 05. 1941, Берлін) – німецький політолог. 1961–69 вивчав історію, географію, політологію та педагогіку в навч. закладах м. Марбурґ, Берліна та Братислави. 1969 здобув ступ. д-ра філософії у...
А. І. Кудряченко
(справж. ім’я – Борух; 30. 07(11. 08). 1869, Одеса – 1946, Вільнюс) – живописець і графік. Член Товариства пд.-рос. художників (1893), Товариства ім. К. Костанді (1922), СХ Литов. РСР (1944). Навч. в Одес. рисув....
Т. А. Галькевич, С. Г. Крижевська
– карстова порожнина у Гірсько-Кримській карстовій області, на Карабі-яйлі. Протяжність 255 м, глиб. 60 м. Утвор. у вапняках. Вхід знаходиться у карст. лійці на дні сухої долини Егіз-Тинах....
Ю. І. Шутов
, Г. М. Амелічев
(лат. еgo – я) – частина складних слів, що вказує на виділення власної особи та підкреслення своєї значущості, напр.: егоїзм, егоцентризм.
(франц. égoїsme, від его…) – ціннісна орієнтаціяї суб’єкта, яка полягає у переважанні в його діяльності та поведінці корисливих особистих потреб при ігноруванні інтересів інших людей і...
М. М. Заброцький, А. С. Лобанова
(від его… і психологія) – один із напрямів психоаналізу, який досліджує проблеми людського «Я». Виникла як реакція на ортодоксал. фройдизм. На відміну від останнього, де осн. роль у...
М. М. Заброцький
(від его… і центр) – зосередженість особистості на власних цілях, прагненнях та переживаннях і неспроможність внаслідок цього сприймати іншу людину як відмінну від себе особистість. На...
М. М. Заброцький
(від грец. ἔδαфος – ґрунт, земля і сфера) – атмосферне, ґрунтове та водне середовище, що оточує окремий організм і перебуває з ним у структурній єдності. Формується під впливом цього...
М. А. Голубець
(25. 04. 1932, Київ – 16. 10. 1983, там само) – тренер (спортивна гімнастика). Чоловік Т. Перської. Заслужений тренер України та СРСР (1984, посмертно). Закін. Київський інститут фізичної культури (1956). Від...
Л. Г. Спекторов
(Эдельштейн Виталий Иванович; 17(29). 04. 1881, м. Казань, Росія – 01. 08. 1965, Москва) – російський фахівець у галузі овочівництва. Почес. чл. ВАСГНІЛ (1956). Герой Соц. Праці (1961). Сталінcька премія (1946)....
О. П. Гарбар
(16(28). 08. 1869, містечко Балаклія, нині місто Харків. обл. – 22. 01. 1952, Ленінград, нині С.-Петербург) – геолог, геоморфолог, географ. Доктор геол.-мінерал. н., проф. Заслужений діяч н. РРФСР (1936)....
І. І. Ткаченко, А. І. Шушківський
(23. 04. 1938, Байдарська долина, нині тер. Балаклав. р-ну, АР Крим) – кримськотатарська письменниця, перекладач. Член СП СРСР (1975), НСПУ (1993). Закін. факультет журналістики Ташкент. університету (1975)....
Ш. Е. Юнусов
(12(24). 07. 1894, м. Батумі, нині Грузія – 15. 11. 1970, Москва) – цирковий артист і дресирувальник. Нар. арт. РРФСР (1939). Виступав від 1908 як гімнаст, акробат, еквілібрист. Автор і учасник атракціону «Політ...
А. З. Житницький
(17. 02. 1943, Львів – 16. 12. 2023, там само) – культурно-громадський діяч. Заслужений працівник культури України (1993). Премія ім. Лео Вітошинського (Австрія, 2000), М. Стріхаржа (Німеччина, 2003). Повний...
Н. М. Труш
(Edinburgh) – місто у Великій Британії, столиця Шотландії. Знаходиться побл. пд. узбережжя затоки Ферт-оф-Форт Північного м. Насел. 471 650 осіб (2008). Важливий транспорт. вузол, аеропорт, мор....
Н. В. Попович-Кузнецова
– журнал. Заснований 1997 у Києві як «Только ты», від 1998 – сучасна назва. Від 2000 видає видав. дім «Едіпрес-Україна». Виходить щомісяця рос. мовою; наклад 265 тис. прим. Уміщує матеріали, присвяч....
Н. В. Караваєва
Засн. у червні 1999 Регіон. Федерацією профспілок Луган. обл. Виходить щотижня, статті друкує укр. і рос. мовами; на-
клад 5330 прим. Розповсюджується на тер. Луганщини. Висвітлює проблеми вугіл....
Д. М. Жураковський
(18. 12. 1886, м. Бердянськ Таврій. губ., нині Запоріз. обл. – 02. 12. 1937) – історик. З походження німець. Вивчав історію в університетах Берліна й м. Базель (Швейцарія). 1911 опублікував у м. Галле...
І. Б. Усенко, А. І. Кудряченко
(Edmonton) – місто на Заході Канади, столиця провінції Альберта. Е. – важливий адм. та наук. центр, транспорт. вузол, центр хім. та нафтохім. промисловості. Розташ. на р. Пн. Саскачеван. Пл. 684 км2....
А. Макух
(15(27). 05. 1860, Одеса – 12. 02. 1924, о-в Мальта) – скульптор і педагог. Навч. в Одес. рисув. школі (1876–81; викл. Л. Іоріні), С.-Петербур. АМ (1881–83; від 1915 – її академік), у Парижі – в АМ Р. Жульєна (1887), приват....
С. Г. Крижевська
(справж. – Йоганн- Якоб; 1861, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ, за ін. даними – колонія Молочна Таврій. губ. – ?) – інженер-технолог, промисловець, громадський діяч. Батько К. Езау. Закін....
В. І. Лазебник
(03. 04. 1898, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 04. 06. 1997, м. Санта-Барбара, шт. Каліфорнія, США) – анатом рослин. Дочка І. Езау. Доктор філософії (1932), засл. проф. ботаніки, академік Швед. королів....
А. П. Ільїнська, М. В. Шевера
(Ezera Regîna; справж. прізвище – Кіндзуле; Kindzule; 20. 07. 1930, Риґа – 11. 06. 2002, там само) – латиська письменниця. Нар. письменниця Латв. РСР (1981). Державна премія Латв. РСР (1972). Закін. Латв. університет...
А. Г. Шпиталь
(грец. ἐσωτεριϰός – внутрішній, ἐξωτεριϰός – зовнішній) – поняття, що окреслюють мiру оприлюдненостi феноменiв культури. Перше охоплює явища культури, вiдкритi обраним – елiтi; друге –...
Н. В. Хамітов
(08(21). 01. 1906, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 15. 08. 1962, Львів) – астроном. Батько О. Ейгенсона. Доктор фізико-математичних наук (1938), професор (1939). Закін. Ленінгр. університет (нині...
О. О. Логвиненко
(08. 01. 1936, Ленінград, нині С.-Петербург) – астрофізик. Син М. Ейгенсона. Доктор фізико-математичних наук (1995). Закін. Львівський університет (1958). Відтоді працював у Львів. політех. інституті;...
О. С. Яцик
