ВСІ ТОМИ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Енциклопедія Сучасної України

Том 24

Енциклопедія Сучасної України. Т. 24: «О»
ISBN978-966-02-9960-3
ISBN серії966-02-2074-X
УДК030(477)
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
ЗасновникиНАН України; НТШ
Гол. редкол.І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін.
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
Місце виданняКиїв
Рік2022
Обсяг944 с.

Том містить 3 тис. статей

Сторінка 3 із 101

Зміст

Обернена функція

О. ф. (обернене відображення) до даної функції y = f(x), що визначена на множині X і множиною значень якої є множина Y, називається така функція x = φ(y), яка визначена на множині значень заданої функції f(x) та ставить у відповідність кожному елементу з множини Y те значення з множини X, для якого f(x) = y. Відтак множина визначення функції y =...
С. Я. Янченко

Обертання Землі

– див. Земля, Доба, Пори року.

Обертас Вадим Вікторович

(07. 08. 1963, с. Сагайдак Решетилів., нині Миргород. р-ну Полтав. обл.) – майстер виготовлення чоловічих військових строїв, взуття, кінської збруї. Член НСМНМУ (2010). Освіта середня; відвідував театр. студію при Полтав. міському Будинку культури (1976–80). Співпрацює з кінним театром «Укр. козаки» (від 1992). Майстерності навч. самотужки. Вироби...
А. П. Маркар’ян

Обертин

– село Івано-Франківського (до липня 2020 – Тлумацького) району Івано-Франківської області. У жовтні 2020 з Обертинської селищної (підпорядк. с. Гончарів) і Гавриляцької, Гарасимівської, Жуківської (с. Олещин), Хотимирської (с. Жабокруки) та Яківської сільських рад утворено Обертинську селищну громаду (160,3 км2, 9026 осіб). Село розташоване на р....
Р. М. Кащук

Обертинська Анеля Петрівна

(10. 01. 1939, с. Рожнятівка, нині Тульчин. р-ну Вінн. обл. – 01. 08. 2012, Київ) – культуролог. Кандидат педагогічних наук (1977), професор (1992). Заслужений діяч мистецтв України (1991). Закін. Харків. інститут культури (1967). Від 1974 – у Київ. інституті культури: від 1987 – завідувач кафедри режисури театраліз. вистав і свят, від 1992 –...
С. О. Соболєвська

Оберучев Костянтин Михайлович

(04. 06. 1864, Київ – 29. 09. 1929, м. Нью-Йорк, США) – військовик, громадсь­кий діяч. Генерал-майор (1917). Закін. військ. г-зію, Михайлів. артилер. училище (1884) й академію в С.-Пе­тербурзі. Від 1889 служив на Київ. артилер. полігоні: від 1904 – в. о. нач.; 1906 – нач. навч. артилер. полігону Туркестан. військ. округу. У тому ж році вийшов у...
К. Є. Науменко

Оберюхтін Михайло Дмитрович

(14. 06. 1924, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ – 25. 12. 1993, Львів) – баяніст, педагог. Професор (1990). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Закін. Київську консерваторію (1950; кл. М. Геліса). Відтоді викладав у Львів. консерваторії. Уперше опрацював систему артикуляц. і фразувал. засобів залежно від ведення міху баяністом, обґрунтував...
Б. М. Фільц

Обеста

– річка в Курській області (РФ) та Шосткинському районі Сумської області, ліва притока Клевені (басейн Десни). Довжина 52 км, площа водозбірного басейну 518 км2. Бере початок на Зх. від с. Акимовка Курської обл. Долина переважно коритоподібна; шир. до 4,0 км, глибина до 30 м. Заплава двостороння, у серед. і нижній течіях заболочена;...
В. В. Гребінь

Обжелян Юрій Васильович

(08. 05. 1962, смт Добровеличківка, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. – 16. 02. 2012, там само) – прозаїк, кіносценарист. Член НСПУ (2004). Переможець 1-го обл. літ. конкурсу ім. В. Гончаренка (2000), лауреат конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова» (2001, 2002), літ. премії ім. Є. Маланюка (2012, посмертно). Закін. Микол. пед. інститут...
В. В. Бондар

Обжут Андрій

(02. 02. 1854, с. Сьолкова, нині Малопольс. воєводства, Польща – 29. 09. 1910, м. Нові Бенатки, нині Чехія) – лікар-патологоанатом. Доктор медицини (1887). Закін. гімназію в м. Новий Сонч (Польща), мед. факультет Яґеллон. університету в Кракові (1881). Відтоді працював військ. лікарем у Празі й водночас навч. в австр. патологоанатома Х. Кіарі....
Л. І. Волос

Обзоръ техническихъ журналовъ русскихъ и иностанныхъ

– місячник. Видавали в Києві (1907–08) та Одесі (1908). Зав­дання ред. журналу – у реферат. формі ознайомити фахівців із різногалуз. новинками, опублікованими переважно в зарубіж. журналах. Реферати проілюстровані малюнками та кресленнями. Осн. відділи: «Наукові дослідження», «Рушійна сила і машини», «Знаряддя і механічні пристосування»,...
А. М. Волобуєва, Н. М. Сидоренко

Обзоры текущей популярной литературы

– періодичне видання Бібліотечної комісії Київського товариства грамотності. Друкували 1907 в Києві. Ред. і видавець – Н. Тархов. Створено як продовження щоріч. зб. «Народная литература» (Київ, 1903–06). Часопис допомагав читачам зорієнтуватися серед розмаїття популяр. видань, подаючи рец. на книги за розділами: право, держава і сусп. життя,...
А. М. Волобуєва, Н. М. Сидоренко

Обитічна

– річка в Пологівському і Бердянському районах Запорізької області. Довжина 96 км, площа водозбірного басейну 1437 км2. Бере початок на пд. схилах Приазовської височини, на Зх. від с. Смирнове Пологів. р-ну, впадає в Обитічну затоку Азовського моря на Пд. Зх. від с. Преслав Бердян. р-ну. Долина у верхів’ях V-подібна, з крутими схилами та...
В. В. Гребінь

Обитічна затока

– затока у північній частині Азовського моря, обмежена з боку моря Обитічною косою. Довжина 30 км, глиб. переважно 6–8 м. Материкові береги високі, подекуди розчленовані балками. Дно вкрите мулом, біля берегів – мулом з черепашками. Пересічна температура води влітку +22–27 °С (макс. до 32 °С). Взимку замерзає. Солоність води до 13,8 ‰....
С. Г. Богуславський

Обитічна коса

– див. «Коса Обитічна».

Обитічна коса

– невеликий півострів в Азовсь­кому морі. Знаходиться у Бердян. р-ні Запоріз. обл., побл. м. Приморськ. Назва коси походить від нині забутого місц. геогр. терміна «обіток» («потік води, що щось огинає»), а від нього похід. прик­метник обитічний, тобто обтічний. О. к. є однією з найдовших піщаних кіс на Азов. морі; простягається на 32 км у...
Н. О. Роскос

Обідін Дмитро Миколайович

(08. 07. 1972, м. Краснодар, РФ) – фахівець у галузі літальних апаратів та силових установок. Доктор технічних наук (2013), професор (2014). Закін. Харків. інститут льотчиків ВПС (1994). Служив у ЗС України на посадах наук.-пед. та команд. складу; 2009–17 – зав., від 2018 – професор кафедри льотної експлуатації, аеродинаміки та динаміки польоту,...
О. М. Дмитрієв

Обідній Михайло Юрійович

(літ. псевд. – Мочарський М.; 24. 06. 1889, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 07. 01. 1938, м. Мукачево, нині Закарп. обл.) – поет, музеолог, етнограф. Навч. у Миргород. 4-клас. училищі, 1907 у Катеринодарі (нині Краснодар, РФ) склав іспити на право бути вчителем. До 1910 учителював на Кубані, потім повернувся в Україну і спів­працював з...
П. П. Ротач

Обіжевський заказник

– ботанічний заказник загальнодержавного значення (від 1992). Знаходиться побл. с. Добрівляни Чортків. р-ну Терноп. обл., у ме­жах лісового урочища Обіжева. Площа 162 га. Перебуває у віданні Чортків. лісового господарства Заліщиц. лісництва. Входить до складу нац. природ. парку «Дністровський каньйон». Створ. 1974 з метою охорони лісового урочища...
В. П. Коломійчук

Обіжник

– неперіодичне видання Української пресової агенції. Серед ін. заголовків – «Загальна кореспонденція “Українпресу”», «Обіж­ник». Тарнівське Українське Пресове Бюро («Україн­прес»)», «Україн­прес». Видавали від лютого до кінця листопада 1921 (загалом 122 числа) у м. Тарнів (Польща). «О.» був призначений для інформування укр. політ. емігрантів та...
Н. М. Сидоренко

Обірек Юліан

(крипт.: J. О.; 01. 01. 1862, Львів – 31. 08. 1939) – видавець, редактор. Від 1879 – друкар у Ставропігій. інституті у Львові. Тоді ж вступив до Товариства друкарів і працівників спорідн. професій «Ognisko». Там познайомився з діячами робітн. руху А. Маньковським, Ю. Худецом, під впливом яких став соціалістом. Один із засн. Галиц. с.-д. партії...
Г. О. Маценко

Обіух Іван Данилович

(17. 01. 1920, с. Світильня, нині Бровар. р-ну Київ. обл. – 23. 01. 1980, Київ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940, на фронті від 1941. Відзначився у вересні–жовтні 1943 як понтонер-моторист катера 7-го окремого моторизов. понтонно-мост. батальйону під час...
О. Л. Плахотнюк

Обласна військова адміністрація

– тимчасовий державний орган. О. в. а. створюють на тер. областей, де введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, запровадження та здійснення разом із військ. командуванням заходів правового режиму воєн. стану, оборони, цивіл. захисту, громад. безпеки і порядку, захисту критич. інфраструктури, охорони прав, свобод і...
О. В. Константий

Обласна державна адміністрація

– місцевий орган виконавчої влади, що в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території області, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною обласною радою. Є складовою частиною системи органів держ. виконав. влади в Україні. Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (1999) О. д. а. очолює голова,...
О. В. Батанов

Обласна рада

– орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інте­реси територіальних громад сіл, селищ і міст області. Порядок формування та організації діяльності О. р. визначено Конституцією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997), ін. правовими актами. О. р. складається із депутатів, яких обирає насел. р-нів і міст обл....
О. В. Батанов

Область

– частина певної території (насамперед держави), виокремлена за адміністративно-політичними, історичними, етнічними, економіко-господарськими, природними та іншими особливостями. Як правило, О. має статус адміністративно-територіальної одиниці. Утворення з такою назвою входять до системи адм.-територ. устрою України, Білорусі, РФ, Болгарії,...
О. В. Батанов

Область Війська Донського

– див. Всевелике Військо Донське, Донщина.

Облицювальні матеріали

– природні та штучні матеріали, що використовують у будівництві для внутрішнього й зовнішнього оздоблення. Захисно-декор. облицювання призначене для прикрашання будівель і споруд, захисту від руйнів. впливу вологи та морозу, шумо- та теплоізоляції тощо. Серед О. м.: кам’яні матеріали – плити і камені з граніту, габро, лабрадориту, діориту,...
О. В. Савченко

Облігація

– див. Державні цінні папери, Цінні папери.

Облік

– належним чином впорядкована, унормована й організована система збору, нагромадження, оброблення, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її окремих елементів чи сукупних даних, що відображають кількісну та/або якісну характеристику певних подій, явищ, процесів, об’єктів, су­б’єктів тощо. Є важливою складовою...
В. П. Нагребельний

Популярні статті цього тому в 2026 році