Державні свята
1385
Том 7
Енциклопедія Сучасної України. Т. 7: «Ґ» – «Ді»| ISBN | 978-966-02-4457-3 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2007 |
| Обсяг | 708 с. |
Том містить 2.6 тис. статей
Сторінка 10 із 89
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(20. 09. 1896, с. Чуровичі, нині Орлов. обл., РФ – грудень 1973, Дніпропетровськ) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1941), професор (1945). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. інститут (1922). Працював епідеміологом. 1933–39 – зав. обл. епідеміол. відділу Ленінгр. інституту епідеміології та мікробіології (нині С.-Петербург);...
Л. М. Сладкова
(псевд.: Бей, Бульба, Модест, Шолом; 19. 08. 1910, с. Бишки, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 16. 06. 1950, Львів) – військовий діяч ОУН і УПА. Брат С. Ґоляша. Член ОУН від 1929. За націоналіст. діяльність був ув’язнений у польс. тюрмах. У 1930-х рр. – чл. Бережан. повіт. й окруж. проводів ОУН; від 1940 – Крайового проводу Зх. укр. земель. Вступив...
Б. І. Мельничук
(псевд. – Мар; 26. 12. 1919, с. Бишки, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 28. 05. 2003, м. Палатіне, похов. у м. Блумінґдейл, шт. Іллінойс, США) – військовий діяч ОУН і УПА. Брат Г. Ґоляша. Навч. у Кременец. учител. інституті (Терноп. обл., 1940), Львів. політехніці (1943–44), Укр. тех.-госп. інституті (Реґенсбурґ, 1950). У 1940–41 діяв у підпіллі –...
Б. І. Мельничук
; 02(15). 07. 1911, с. Степанцмінда, нині смт Казбеґі, Грузія – 13. 03. 1997, Тбілісі) – грузинський поет. Закін. Тбіліс. університет (1933). Автор поет. зб. («Пісня андезита», 1932), «» («Вірші», 1933; 1937), («Дар’ял», 1940), «» («Балади», 1946; 1958), «» («Вірші та балади», 1960), » («Кістки і скелі», 1964), «» («Клятва», 1976), «» («Вибране»,...
О. Н. Мушкудіані
(Gomułka Władysław; 05. 02. 1905, м. Кросно, нині Польща – 01. 09. 1982, Варшава) – польський комуністичний діяч, політик. З 14-ти р. працював слюсарем, симпатизував соціаліст. ідеям, брав участь у роботі молодіж. організацій Польс. соціаліст. партії (ПСП) і профспілк. русі, друкувався у лівій періодиці. У 1925–26 входив до Незалеж. селян. партії,...
Л. О. Зашкільняк
(21. 05. 1969, Тбілісі – 16. 09. 2000) – журналіст, громадський діяч. Народився у сім’ї українки О. Корчак (Леся Ґонґадзе) та учасника груз. дисидент. руху 1960-х рр. Р. Ґонґадзе. Герой України (2005, посмертно). Премія Організації з безпеки та співробітництва (2001, посмертно). Навч. у Тбіліс. інституті іноз. мов, закін. Львів. університет...
Ю. І. Шаповал
– перебіг подій, що відбуваються унаслідок вбивства опозиційного журналіста Г. Ґонґадзе. 16 вересня 2000 після неоднораз. залякувань владою він безслідно зник. 19 вересня 2000 журналісти передали Президентові України Л. Кучмі відкритий лист з вимогами якнайшвидшого розслідування та оголосили про початок акції «Знайдіть журналіста», що мала...
Ю. І. Шаповал
(Goněc Vladimír; 12. 03. 1950, м. Брно, Чехія) – чеський історик. Кандидат історичних наук (1984), д-р габілітов. (1991). Закін. Інститут історії філос. факультету Університету ім. Т. Масарика (Брно, 1973), де відтоді й працює: від 1998 – заступник директора Інституту. Читає лекції з історії європ. інтеграції, історії Європи, Росії, України,...
М. І. Мушинка
(справж. – Ґонський; 1891, с. Зелена Бродів. пов., Галичина – 25. 06. 1951, м. Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія, США) – винахідник. 1907 емігрував до Канади, працювавна буд-ві, водночас студіював у галузях електротехніки, механіки й архітектури. Від 1912 у м. Едмонтон почав проводити експерименти з електрикою, винайшов апарат для безперерв....
А. Макух
(01. 04. 1878, м. Заліщики, нині Терноп. обл. – 17. 01. 1947, м. Ґрудзьондз, нині Польща) – географ, етнограф. Учасник 1-ї світової війни. Закін. учит. семінарію у Львові (1898), склав іспит на вчителя нар. шкіл з польс. мовою викладання (1903). Вчителював. Брав участь у громад., культ.-осв. і спорт. житті польс. громади. Член коломий. гімнаст....
М. В. Савчук
(28. 06. 1876, Львів – 27. 06. 1941, там само) – мікробіолог. Професор (1929). Закін. Львівський університет (1901, ступ. д-ра усіх лікар. н.), де відтоді й працював (з перервою): 1902–04 – керівник гістомікробіол. лаб. при каф. акушерства та гінекології, від 1936 – завідувач кафедри лікар. мікробіології, 1938–39 – декан лікар. ф-ту; водночас від...
С. В. Різничок, В. В. Данилейченко
(10. 09. 1857, с. Бережниця, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 23. 07. 1909, с. Татарів, нині Яремчан. міськради Івано-Фр. обл.) – лікар-стоматолог. Доктор медицини (1901), професор (1909). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1883). Спеціалізувався у Берлін. університеті (1886–87). Працював лікарем у Кракові та Львові. 1902–09 – доцент, 1909 –...
В. С. Гриновець
(Gore Albert Arnold; 31. 03. 1948, Вашинґтон) – віце-президент США (1993–2001). Закінчив Гарвардський університет (1969). Служив військовим репортером у В’єтнамі, 1971–76 – у г. «Tennessean» (м. Нешвіл, шт. Теннессі). Вивчав право і релігію. 1976 обраний до Палати представників Конгресу США від шт. Теннессі, 1984 – до Сенату США. 1988 і 2000 –...
Ю. М. Щербак
(01. 11. 1845, м. Санок, нині Підкарпат. воєводства, Польща – 01. 01. 1920, Львів) – церковний діяч РКЦ. Студіював право у Львів. університеті (1864–66), закін. Вищу духовну семінарію у Львові (1869). У липні 1871 висвячений, служив вікарієм і адміністратором на Галичині (Войнилів, Букачівці, Жидачів, Городок). Від 1877 – у Львові в парафії св....
В. В. Расевич
– система гірських хребтів у зовнішній смузі Українських Карпат. Центральна частина Лісистих Карпат. Знаходиться між долинами р. Мизунка та Ріка на Пн. Зх. і Прут на Пд. Сх., між зовн. краєм Карпат на Пн. і Середньо-Карпат. улоговиною на Пд., у межах Івано-Фр. і Закарп. обл. Пл. бл. 2500 км2. Ґ. – з суворими клімат. умовами і склад. рельєфом...
О. О. Кагало
– природний заповідник. Знаходиться у Надвірнян. р-ні Івано-Фр. обл. Створ. 1996, підпорядк. Мін-ву охорони природ. середовища України. Площа 5344 га. У тектоніч. плані – Скибова структурно-фаціал. зона. Ґрунт. покрив складається переважно з лісових бурозем., дерново-бурозем. і гірсько-лучних буроземів. Залежно від висоти над р. м. виділяють 3...
Г. О. Масляк
– ботанічний заказник загальнодержавного значення (від 1974). Знаходиться на пд. макросхилах Ґорґан на вис. 1100–1500 м над р. м., у Тячів. р-ні Закарп. обл., на тер. Плай. лісництва держ. підприємства «Усть-Чорнян. лісове та мислив. госп-во». Площа 248 га. Охороняється острів. незайманий ліс із сосни кедрової європейської (вік від 200 р.) –...
О. О. Кагало
(06. 07. 1926, с. Горгадзнеби, Грузія – 07. 03. 1996, Одеса) – лікар-офтальмолог, мікрохірург. Доктор медичних наук (1975), професор (1984). Заслужений діяч науки УРСР (1989). Закін. Одес. мед. інститут (1954). Відтоді працював в Інституті очних хвороб і тканин. терапії АМНУ (Одеса): 1975–96 – зав. відділ. патології і мікрохірургії рогівки. Вивчав...
Н. М. Мойсеєва
(Gorgolewski Zygmunt; 14. 02. 1845, м. Солець, нині Польща – 05. 07. 1903, Львів) – польський архітектор. Закін. Королів. буд. академію у Берліні (1871). Працював будівничим у Берліні, водночас – асистент кафедри архіт. проектування Королів. буд. академії. Згодом перебував на держ. службі у міністер. буд. комісії. 1877–79, 1886–88 – у Міністерстві...
Ю. О. Бірюльов, Б. Бакула
(07(20). 09. 1905, с. Гуріанта, Грузія – 12. 01. 1973, Київ) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Тбіліс. університет (1929). Брав участь у створенні Абастуман. обсерваторії (Грузія), де був заст. дир. і ст. н. с. 1936–40 працював у Тбіліс. університеті; 1940–41 –...
М. М. Бесхмельніцина
(גארדין יעקב; псевд.: Яків Михайлович, Ян, Іван Колючий; 01. 05. 1853, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 10. 06. 1909, Нью-Йорк) – єврейський публіцист і драматург. Займався самоосвітою. Від 1870 друкував у часописах Одеси й С.-Петербурга нариси і розповіді з євр. життя. Під впливом реліг.-сусп. поглядів Л. Толстого і баптистів, а також народн....
А. Г. Кержнер
(;גורדון אהרון-דויד 10. 06. 1856, с. Троянів, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 22. 02. 1922, кібуц Деґанія, Палестина, нині Ізраїль) – сіоністський філософ. Отримав традиц. євр. освіту. Служив чиновником у барона Г. Ґінцбурґа. На власному прикладі вирішив розпочати втілення ідеї повернення євреїв до Палестини і 1904 оселився в м. Петаx-Тіква....
А. Г. Кержнер
(29. 12. 1900, с. Палашівка, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 21. 01. 1998, Вінніпеґ) – громадський і кооперативний діяч, письменник. 1918–19 – доброволець УГА. Виїхав до Чехо-Словаччини, вивчав бібліотекознавство та кооперацію у Ліберцях і Брно. Від 1923 – у Канаді. Співзасн. і кер. (1947–52) кредит. кооперативи Пн. Вінніпеґа. Голова Товариства...
Б. І. Мельничук
(Gostyńska Anna; 14. 06. 1847, Варшава – 13. 07. 1918, Львів) – польська актриса. Сценічну діяльність розпочала 1873 у варшав. літніх театрах. Згодом грала в різних провінц. мандрів. трупах, керувала власною трупою. Від 1880 – у Львів. театрі. Актриса характер. плану, володіла мистецтвом сценіч. перевтілення. Успішно виконувала як трагедійні, так...
Г. І. Веселовська
(1858, Львів – 1934, там само) – скульпторка. Навч. у Львів. худож.-пром. школі (1880–83; викл. Т. Вишньовецький), у Відні в Худож.-пром. школі та в майстерні С.-Р. Левандовського (1884–86). Від 1886 працювала у Львові, викладала рисунок у жін. учител. семінарії. Брала участь у львів. мист. виставках від 1886. На Заг. крайовій виставці 1894...
Ю. О. Бірюльов
(Gostkowski Roman; 02. 09. 1837, с. Тшицеж побл. с. Седльце, нині Новосондецького пов. Малопольського воєводства, Польща — 27. 03. 1912, Львів) — польський фахівець у галузі залізничного транспорту. Закінчив Політехнічну школу у Відні (1858). У 1860—65 працював на Південній залізниці у Відні; 1865—72 — Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці;...
Б. Л. Рубльов, Г. К. Белявська
(Gottwald Klement; 23. 11. 1896, с-ще Дєдіце побл. м. Вишков, Австро-Угорщина, нині Чехія – 14. 03. 1953, Прага) – чехословацький комуністичний і державний діяч. За фахом – столяр. Під час 1-ї світової війни воював на укр. землях у складі австро-угор. армії, з якої дезертирував і здався у рос. полон. У 1921 був серед засн. КП Чехословаччини (КПЧ),...
М. І. Мушинка
(14. 11. 1910, м. Тифліс, нині Тбілісі – 01. 05. 1977, Москва) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Держ. премії СРСР (1950, 1951). Закін. Тбіліс. інж.-буд. інститут (1934), прискорені курси Військ.-інж. академії (1942). В армії від липня 1941, на фронті від вересня 1942....
О. В. Ватажок
(11. 12. 1939, Москва) – диригент. Нар. арт. УРСР. Закін. Моск. консерваторію (кл. Ф. Мюллера), аспірантуру при ній (кл. оперно-симф. диригування А. Гаука, Л. Ґінзбурґа). Стажувався у Віден. муз. академії (1970–71; кл. Г. Сваровського). Працював диригентом Держ. симф. оркестрів Казах. РСР (1967–68), Грузин. РСР (1968–77), Аджар. АРСР (засн.,...
В. М. Кузнецов
(03(15). 10. 1889, с. Острів, нині Підкарп. воєводства, Польща – 11. 02. 1994, Лондон) – громадський діяч. Закін. філос. факультет Краків. університету (поч. 1930-х рр.). Як чл. ОУН заарешт. польс. поліцією і засланий до концтабору Береза Картузька (1934–35). Звільн. у жовтні 1935. Заст. дир., від 1936 – власник книгарні НТШ у Перемишлі. Під час...
М. М. Романюк, Л. Пекарська
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Директорія Української Народної Республіки
1143 -
Дитячі ігри
1111 -
Девіантна поведінка
1083 -
Дебільність
1017 -
Дашавське газове родовище і газосховище
953 -
Дискурс
643 -
Ґ
612 -
Діалект
463 -
Дисидентський рух
462 -
Дивізіон
462 -
Діалекти української мови
461