ВСІ ТОМИ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Енциклопедія Сучасної України

Том 7

Енциклопедія Сучасної України. Т. 7: «Ґ» – «Ді»
ISBN978-966-02-4457-3
ISBN серії966-02-2074-X
УДК030(477)
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
ЗасновникиНАН України; НТШ
Гол. редкол.І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін.
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
Місце виданняКиїв
Рік2007
Обсяг708 с.

Том містить 2.6 тис. статей

Сторінка 5 із 89

Зміст

Ґеник-Березовський Михайло Васильович

(06. 09. 1879, с. Березів Вижний, нині Верхній Березів Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 03. 1959, Торонто) – громадський діяч. Під час 1-ї світової війни – офіцер австро-угор. і нім. армій, бойові нагороди. Закін. Карлів університет (Прага, 1906). Працював суддею, приват. адвокатом на Косівщині, Коломийщині та Жидачівщині (1910–39). У роки 2-ї...
М. В. Савчук

Ґеник-Березовський Юліан Михайлович

(20. 06. 1906, с. Люча Коломий. пов., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 16. 11. 1952, Торонто) – мовознавець. Брат К. Ґеника-Березовського. Дійсний член НТШ. Закін. Яґеллон. університет (Краків, 1933), зі ступ. магістра за пр. «Гуцульський говір» та д-ра філософії за дослідж. «Мова Василя Стефаника» (1939). Разом з І. Зілинським здійснив наук....
П. І. Арсенич

Ґентош Андрій Володимирович

(20. 06. 1978, м. Жидачів Львів. обл.) – важкоатлет. Майстер спорту (1996), майстер спорту міжнародного класу (2002). Займатися важкою атлетикою почав у тренера Б. Цара. Чемпіон України (2005) у ваговій категорії до 85 кг. Володар Кубків України 2003, 2004 і 2006. Рекордсмен України у ривку (169 кг і 171 кг). Найкращий результат – 368 кг у сумі...
В. В. Драга

Ґенуезька конференція 1992

– міжнародна конференція з економічних та фінансових питань. Відбувалася 10 квітня – 19 травня 1922 у м. Ґенуя (Італія). У ній взяли участь представники 29-ти держав, а також 5-ти домініонів Великої Британії; США були представлені спостерігачем. Участь УСРР у конф. здійснювалася через єдине представництво РСФРР. До складу делегації РСФРР увійшов...
М. М. Варварцев

Ґенуезька скеля

– скелястий мис на Південному березі Криму. Знаходиться побл. смт Гурзуф АР Крим. Вис. до 70 м. Утвор. вапняками, має пірамідал. форму. Характерні невеликі карст. форми рельєфу. У товщі Ґ. с. пробито тунель, з якого відкривається панорама Артеку. На мисі – залишки середньовіч. Ґенуез. фортеці. До Ґ. с. примикає Кипарисний парк (пам’ятка...
О. Г. Кузнецов

Ґергард Ян

(Gerhard Jan; справж. – Бардах Віктор-Лев; Bardach Wiktor Lew; 17. 01. 1921, Львів – 20. 08. 1971, Варшава) – польський письменник, публіцист. До 2-ї світової війни – чл. сіоніст. організації «Бейтар». Від 1940 – у польс. війську в Франції, учасник Руху Опору у Франції, 1945–55 – офіцер польс. війська, учасник боїв проти УПА в Бескидах (1946–47)....
С. Заброварний

Ґердан

(тюрк. «герден», «гардан» – шия) – узагальнена назва жіночих та чоловічих прикрас з дрібного намиста, бісеру й стеклярусу. Відомі у багатьох країнах світу. Мистецтво виготовлення прикрас з дріб. намистинок, бісеру й стеклярусу (нанизування, або силяння) – один із давніх видів нар. декор.-ужитк. мистецтва. Осн. матеріал для виготовлення прикрас –...
Е. М. Джигурда-Литвинець

Ґердан-Заклинська Олена

(14. 04. 1916, с. Жаб’є, нині смт Верховина Івано-Фр. обл. — 23. 01. 1999, м. Редінґ, шт. Пенсильванія, США) — артистка балету, хореограф. Дочка Богдана, онука Романа Заклинських. Диплом і 1-а нагорода 1-го фестивалю укр. танку і музики за сольний та дует. танці. Навч. у Львові, закін. Високу школу танку у Відні (1944; кл. Р. Хлядека). Виступала у...
В. Д. Туркевич

Ґеренда Зиновій Кайтанович

(09. 04. 1950, с. Ямниця Тисмениц. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – майстер художнього оброблення металу. Чоловік І. Костюк. Член НСМНМУ (2000). Закін. Львів. училище приклад. мистецтва (1969; викл. М. Варення, Л. Лесюк, С. Мельничук). Працював 1971–2003 на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті. На творчій роботі. Займається худож. ковальством,...
Г. В. Карась

Ґерета Ігор Петрович

(25. 09. 1938, с. Скоморохи, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 05. 06. 2002, Тернопіль, похов. у смт Велика Березовиця Терноп. р-ну Терноп. обл.) – археолог, громадсько-політичний діяч, мистецтвознавець. Син Петра, брат Олега Ґерет. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Літ. премія ім. братів Б. і Л. Лепких (1997), Всеукр. археол. премія ім. В....
В. А. Лавренюк

Ґерета Олег Петрович

(03. 06. 1940, с. Скоморохи, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 28. 08. 2014, Івано-Франківськ) – скрипаль, педагог. Син Петра, брат Ігоря Ґерет. Заслужений артист України (1999). Обл. літ.-мист. премія ім. В. Стефаника (1999). Закін. Львів. консерваторію (1968; викл. З. Дашак, М. Колесса). Відтоді – викладач, 1979–2001 – завідувач відділу...
М. С. Литвин

Ґерета Петро Федорович

(псевд. – Олесь Ґерета; 22. 06. 1902, містечко Козова, нині смт Терноп. обл. – 01. 05. 1974, Тернопіль, похов. у с. Велика Березовиця, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл.) – культурний діяч. Батько Ігоря та Олега Ґерет. 1919 – доброволець УГА. Навч. в Укр. таєм. університеті (1924–25), закін. Торг. академію у Львові. 1928–33 – у Львів. богослов....
П. З. Гуцал

Ґерилюк-Купчинський Петро-Йосафат

(24. 09. 1922, Краків – 04. 10. 2007, м. Стебник Дрогоб. р-ну Львів. обл.) – громадський і релігійний діяч. Закін. Інститут Василіян у м. Бучач (нині Терноп. обл., 1938), Школу тропіч. медицини у Бельгії (1942), Станіслав. семінарію (нині Івано-Франківськ, 1945). У 1942, щоб уникнути примус. мобілізації до нім. армії, виїхав у Галичину, де був...
В. В. Овсієнко

Ґеринович Володимир Олександрович

(22. 11. 1883, м. Сокаль, нині Львів. обл. – 07. 07. 1949, Львів) – географ, краєзнавець. Батько Олександра Володимировича, дід Олександра Олександровича Ґериновичів. Доктор географічних наук (1919), професор (1922). Член Кам’янець-Поділ. наук. при ВУАН товариства (1925), НТШ. Закін. філос. факультет Львів. університету (1909). Учителював на...
О. М. Завальнюк

Ґеринович Олександр Володимирович

(10. 03. 1913, м. Самбір, нині Львів. обл. – 03. 02. 1997, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – літератор, режисер. Син Володимира, батько Олександра Ґериновичів, чоловік Р. Ґеринович-Ланської. Навч. у Моск. військ.-інж. академії (1930-і рр.). У 1940–41 і 1946–48 – зав. літ. частини Львів. театру опери та балету. Під час 2-ї світової війни керував...
О. О. Ґеринович

Ґеринович Олександр Олександрович

(09. 03. 1936, м. Новосибірськ, РФ) – диригент, педагог. Син О. Ґериновича та Р. Ґеринович-Ланської, онук В. Ґериновича. Професор (1998). Закін. Львів. консерваторію (1960, кл. віолончелі П. Пшенички; 1962, кл. оперно-симф. диригування І. Паїна), де відтоді й працює (з перервою, нині муз. академія): від 1998 – завідувач кафедри оркестр....
В. Є. Камінський

Ґеринович-Ланська Руфіна Михайлівна

(23. 10 (05. 11). 1912, м. Царицин, нині Волгоград, РФ – 18. 08. 1995, Львів) – артистка балету, хореограф, педагог. Дружина Олександра Володимировича, мати Олександра Олександровича Ґериновичів. Навч. у Ленінгр. хореогр. училищі (нині С.-Петербург, 1920–31; кл. А. Ваганової). 1935–39 – солістка Ленінгр. ім. С. Кірова, 1939–44 та 1946–58 –...
О. Р. Паламарчук

Ґеркен Богдан Казимирович

(26. 01. 1904, м. Новгород, Росія – 29. 09. 1979, Варшава) – архітектор і мистецтвознавець. Доктор технічних наук (1949), професор (1954). Закін. Варшав. політехніку (1936), де 1947–54 й працював. Від 1954 – проф. Вроцлав. політехніки (Польща). 1936–39 досліджував замки та фортеці Зх. Поділля (зокрема в с. Язловець, нині Бучац. р-ну Терноп. обл.)...
Ю. О. Бірюльов

Ґеркен-Русова Наталія

(14. 06. 1897, Київ – 28. 12. 1989, м. Равдон, провінція Квебек, Канада) – сценограф, художниця, журналістка. Дружина Ю. Русова. Навч. мистецтва у Києві під керівництвом М. Бойчука, В. Кричевського, Г. Нарбута. Продовжила художні студії у Флоренції, Ніці та Парижі. Закін. Нац. школу мистецтв у Парижі (1927). Працювала дизайнером у Парижі, Празі,...
Н. М. Сидоренко

Ґерманос

(Шігада; 1870, м. Бейрут, Сирія, нині Ліван – 19. 04. 1934, там само) – церковний діяч Антіохійської Греко-Православної Церкви. Студіював богослов’я у Духов. семінарії Бейрут. єпархії. Хіротонізов. на священика і 1895 відряджений місіонером до Бразилії. 1900 повернувся у Сирію, обраний на кафедру Селевкій. митрополії. 1913 виїхав до Пн. Америки,...
С. О. Плахотнюк

Ґеровський Георгій Юліанович

(06. 10. 1886, Львів – 05. 02. 1959, м. Пряшів, нині Словаччина) – мовознавець, історик, педагог. Брат О. Ґеровського, онук А. Добрянського. Виховувався у діда в м. Іннсбрук (Австрія). Вивчав славістику у Чернів. (1907–09) та індоєвропеїстику в Ляйпциз. (1909–11) університетах. Викладав рос. мову у школах м. Саратов (1918–22), Закарп. України і...
О. В. Мишанич, М. І. Мушинка

Ґеровський Олексій Юліанович

(31. 08. 1883, Львів – 17. 04. 1972, Нью-Йорк) – громадсько-політичний діяч. Брат Г. Ґеровського, онук А. Добрянського. Виховувався у діда в м. Іннсбрук (Австрія). Закін. юрид. факультет Чернів. університету (ступ. д-ра). Видавав русофіл. тижневик «Русская правда» (Чернівці, 1910–13), брав участь у Мараморош-Сиґет. суд. процесах, у грудні 1913...
І. В. Крупський

Ґеруляк Ярослава

(05. 05. 1933, с. Стопніца, побл. м. Кєльце, Польща) – графік, живописець, майстриня художньої кераміки і текстилю. Від 1950 – у США. Закін. Нортвестерн. університет (1959), Інститут мистецтв у Чикаґо. 1958–62 – у Парижі. Власниця керам. ательє у Нью-Йорку. Учасниця худож. виставок від 1960. Персон. – у Парижі (1960), Нью-Йорку (1969). Керам....
Р. М. Яців

Ґерус Олег Сергійович

(09. 07. 1939, с. Блудів Ровен. пов. Волин. воєводства, Польща, нині с. Світанок Корец. р-ну Рівнен. обл.) – історик. Син С. Ґеруса, брат І.-І. Ґерус-Тарнавецької. Дійсний член УВАН (1976), НТШ. Закін. Торонт. університет зі ступенем д-ра філософії (1970). Від 1967 працює у Манітоб. університеті: від 1986 – проф. Голова дирекції (від 2005) Колегії...
М. Г. Железняк

Ґерус Сергій Васильович

(19. 10. 1900, м. Корець, нині Рівнен. обл. – 08. 10. 1988, Вінніпеґ) – церковний діяч. Батько І.-І. Ґерус-Тарнавецької та О. Ґеруса. Дійсний член УВАН у Канаді (1970). Протопресвітер. Закін. Кременец. духовну семінарію (нині Терноп. обл., 1923), богослов. факультет Варшав. університету (1929). Рукополож. 1923 митрополитом Православ. Церков у...
М. Г. Железняк

Ґерус-Тарнавецька Іраїда-Ірена Сергіївна

(27. 03. 1924, м. Почаїв Рівнен. пов. Волин. воєводства, Польща, нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 05. 07. 2011, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – мовознавець. Дочка Сергія, сестра Олега Ґерусів, дружина М.-З. Тарнавецького. Доктор славістики УВУ (Мюнхен, 1966). Дійсний член УВАН у Канаді. Студіювала медицину в м. Ґеттінґен...
М. Г. Железняк

Ґеснер Губерт

(Gessner Hubert; 20. 10. 1871, містечко Валаські Клобуки, нині Чехія – 24. 04. 1943, Відень) – австрійський архітектор. Навч. у О. Ваґнера при Віден. АМ (1894–98). Проектував типові для 1920-х рр. житл. споруди. Представник декор. сецесіону. За його проектами у Відні споруджено Робітн. дім на вул. Лаксенбургер, № 8–10 (1901), друкарню «Форвертс»...
О. І. Шилюк

Ґестапо

(нім. Gestapo, скорочено від Geheime Staatspolizei – таємна державна поліція) – один із інструментів встановлення гітлерівської диктатури у нацистській Німеччині та реалізації німецької окупаційної політики в роки Другої світової війни. Ґ. створив 1933 Г. Герінг шляхом реорганізації політ. поліц. органів Ваймар. республіки. Від 1934 його очолював...
Р. В. Пилипчук

Ґете-інститут Німецький культурний центр

– культурно-освітня установа, що сприяє культурному обміну між Німеччиною та іншими державами, забезпечує розвиток і поширення німецької мови у світі. Діють 128 таких організацій у 76-ти країнах. В Україні засн. 1993 (Київ). Співпрацює з укр. театрами, музеями, навч. закладами, бібліотеками, Укр. асоц. германістів, Мін-вом освіти і науки України....
Н. Г. Гончаренко

Ґетто

(італ. Ghetto) – частина міста, виокремлена для проживання євреїв. Поняття «ґетто» походить, імовірно, від назви гарматної майстерні у Венеції, поблизу якої від 1516 розміщувався єврейський квартал. Починаючи від 14–15 ст. поселення євреїв у західноєвропейських містах в окремих дільницях, де діяло єврейське самоврядування, стало примусовим,...
М. В. Стріха

Популярні статті цього тому в 2026 році