Зміст
(06. 09. 1879, с. Березів Вижний, нині Верхній Березів Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 03. 1959, Торонто) – громадський діяч. Під час 1-ї світової війни – офіцер австро-угор. і нім. армій, бойові нагороди. Закін. Карлів університет (Прага, 1906). Працював суддею, приват. адвокатом на Косівщині, Коломийщині та Жидачівщині (1910–39). У роки 2-ї...
М. В. Савчук
(20. 06. 1906, с. Люча Коломий. пов., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 16. 11. 1952, Торонто) – мовознавець. Брат К. Ґеника-Березовського. Дійсний член НТШ. Закін. Яґеллон. університет (Краків, 1933), зі ступ. магістра за пр. «Гуцульський говір» та д-ра філософії за дослідж. «Мова Василя Стефаника» (1939). Разом з І. Зілинським здійснив наук....
П. І. Арсенич
(20. 06. 1978, м. Жидачів Львів. обл.) – важкоатлет. Майстер спорту (1996), майстер спорту міжнародного класу (2002). Займатися важкою атлетикою почав у тренера Б. Цара. Чемпіон України (2005) у ваговій категорії до 85 кг. Володар Кубків України 2003, 2004 і 2006. Рекордсмен України у ривку (169 кг і 171 кг). Найкращий результат – 368 кг у сумі...
В. В. Драга
– міжнародна конференція з економічних та фінансових питань. Відбувалася 10 квітня – 19 травня 1922 у м. Ґенуя (Італія). У ній взяли участь представники 29-ти держав, а також 5-ти домініонів Великої Британії; США були представлені спостерігачем. Участь УСРР у конф. здійснювалася через єдине представництво РСФРР. До складу делегації РСФРР увійшов...
М. М. Варварцев
– скелястий мис на Південному березі Криму. Знаходиться побл. смт Гурзуф АР Крим. Вис. до 70 м. Утвор. вапняками, має пірамідал. форму. Характерні невеликі карст. форми рельєфу. У товщі Ґ. с. пробито тунель, з якого відкривається панорама Артеку. На мисі – залишки середньовіч. Ґенуез. фортеці. До Ґ. с. примикає Кипарисний парк (пам’ятка...
О. Г. Кузнецов
(Gerhard Jan; справж. – Бардах Віктор-Лев; Bardach Wiktor Lew; 17. 01. 1921, Львів – 20. 08. 1971, Варшава) – польський письменник, публіцист. До 2-ї світової війни – чл. сіоніст. організації «Бейтар». Від 1940 – у польс. війську в Франції, учасник Руху Опору у Франції, 1945–55 – офіцер польс. війська, учасник боїв проти УПА в Бескидах (1946–47)....
С. Заброварний
(тюрк. «герден», «гардан» – шия) – узагальнена назва жіночих та чоловічих прикрас з дрібного намиста, бісеру й стеклярусу. Відомі у багатьох країнах світу. Мистецтво виготовлення прикрас з дріб. намистинок, бісеру й стеклярусу (нанизування, або силяння) – один із давніх видів нар. декор.-ужитк. мистецтва. Осн. матеріал для виготовлення прикрас –...
Е. М. Джигурда-Литвинець
(14. 04. 1916, с. Жаб’є, нині смт Верховина Івано-Фр. обл. — 23. 01. 1999, м. Редінґ, шт. Пенсильванія, США) — артистка балету, хореограф. Дочка Богдана, онука Романа Заклинських. Диплом і 1-а нагорода 1-го фестивалю укр. танку і музики за сольний та дует. танці. Навч. у Львові, закін. Високу школу танку у Відні (1944; кл. Р. Хлядека). Виступала у...
В. Д. Туркевич
(09. 04. 1950, с. Ямниця Тисмениц. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – майстер художнього оброблення металу. Чоловік І. Костюк. Член НСМНМУ (2000). Закін. Львів. училище приклад. мистецтва (1969; викл. М. Варення, Л. Лесюк, С. Мельничук). Працював 1971–2003 на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті. На творчій роботі. Займається худож. ковальством,...
Г. В. Карась
(25. 09. 1938, с. Скоморохи, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 05. 06. 2002, Тернопіль, похов. у смт Велика Березовиця Терноп. р-ну Терноп. обл.) – археолог, громадсько-політичний діяч, мистецтвознавець. Син Петра, брат Олега Ґерет. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Літ. премія ім. братів Б. і Л. Лепких (1997), Всеукр. археол. премія ім. В....
В. А. Лавренюк
(03. 06. 1940, с. Скоморохи, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 28. 08. 2014, Івано-Франківськ) – скрипаль, педагог. Син Петра, брат Ігоря Ґерет. Заслужений артист України (1999). Обл. літ.-мист. премія ім. В. Стефаника (1999). Закін. Львів. консерваторію (1968; викл. З. Дашак, М. Колесса). Відтоді – викладач, 1979–2001 – завідувач відділу...
М. С. Литвин
(псевд. – Олесь Ґерета; 22. 06. 1902, містечко Козова, нині смт Терноп. обл. – 01. 05. 1974, Тернопіль, похов. у с. Велика Березовиця, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл.) – культурний діяч. Батько Ігоря та Олега Ґерет. 1919 – доброволець УГА. Навч. в Укр. таєм. університеті (1924–25), закін. Торг. академію у Львові. 1928–33 – у Львів. богослов....
П. З. Гуцал
(24. 09. 1922, Краків – 04. 10. 2007, м. Стебник Дрогоб. р-ну Львів. обл.) – громадський і релігійний діяч. Закін. Інститут Василіян у м. Бучач (нині Терноп. обл., 1938), Школу тропіч. медицини у Бельгії (1942), Станіслав. семінарію (нині Івано-Франківськ, 1945). У 1942, щоб уникнути примус. мобілізації до нім. армії, виїхав у Галичину, де був...
В. В. Овсієнко
(22. 11. 1883, м. Сокаль, нині Львів. обл. – 07. 07. 1949, Львів) – географ, краєзнавець. Батько Олександра Володимировича, дід Олександра Олександровича Ґериновичів. Доктор географічних наук (1919), професор (1922). Член Кам’янець-Поділ. наук. при ВУАН товариства (1925), НТШ. Закін. філос. факультет Львів. університету (1909). Учителював на...
О. М. Завальнюк
(10. 03. 1913, м. Самбір, нині Львів. обл. – 03. 02. 1997, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – літератор, режисер. Син Володимира, батько Олександра Ґериновичів, чоловік Р. Ґеринович-Ланської. Навч. у Моск. військ.-інж. академії (1930-і рр.). У 1940–41 і 1946–48 – зав. літ. частини Львів. театру опери та балету. Під час 2-ї світової війни керував...
О. О. Ґеринович
(09. 03. 1936, м. Новосибірськ, РФ) – диригент, педагог. Син О. Ґериновича та Р. Ґеринович-Ланської, онук В. Ґериновича. Професор (1998). Закін. Львів. консерваторію (1960, кл. віолончелі П. Пшенички; 1962, кл. оперно-симф. диригування І. Паїна), де відтоді й працює (з перервою, нині муз. академія): від 1998 – завідувач кафедри оркестр....
В. Є. Камінський
(23. 10 (05. 11). 1912, м. Царицин, нині Волгоград, РФ – 18. 08. 1995, Львів) – артистка балету, хореограф, педагог. Дружина Олександра Володимировича, мати Олександра Олександровича Ґериновичів. Навч. у Ленінгр. хореогр. училищі (нині С.-Петербург, 1920–31; кл. А. Ваганової). 1935–39 – солістка Ленінгр. ім. С. Кірова, 1939–44 та 1946–58 –...
О. Р. Паламарчук
(26. 01. 1904, м. Новгород, Росія – 29. 09. 1979, Варшава) – архітектор і мистецтвознавець. Доктор технічних наук (1949), професор (1954). Закін. Варшав. політехніку (1936), де 1947–54 й працював. Від 1954 – проф. Вроцлав. політехніки (Польща). 1936–39 досліджував замки та фортеці Зх. Поділля (зокрема в с. Язловець, нині Бучац. р-ну Терноп. обл.)...
Ю. О. Бірюльов
(14. 06. 1897, Київ – 28. 12. 1989, м. Равдон, провінція Квебек, Канада) – сценограф, художниця, журналістка. Дружина Ю. Русова. Навч. мистецтва у Києві під керівництвом М. Бойчука, В. Кричевського, Г. Нарбута. Продовжила художні студії у Флоренції, Ніці та Парижі. Закін. Нац. школу мистецтв у Парижі (1927). Працювала дизайнером у Парижі, Празі,...
Н. М. Сидоренко
(Шігада; 1870, м. Бейрут, Сирія, нині Ліван – 19. 04. 1934, там само) – церковний діяч Антіохійської Греко-Православної Церкви. Студіював богослов’я у Духов. семінарії Бейрут. єпархії. Хіротонізов. на священика і 1895 відряджений місіонером до Бразилії. 1900 повернувся у Сирію, обраний на кафедру Селевкій. митрополії. 1913 виїхав до Пн. Америки,...
С. О. Плахотнюк
(06. 10. 1886, Львів – 05. 02. 1959, м. Пряшів, нині Словаччина) – мовознавець, історик, педагог. Брат О. Ґеровського, онук А. Добрянського. Виховувався у діда в м. Іннсбрук (Австрія). Вивчав славістику у Чернів. (1907–09) та індоєвропеїстику в Ляйпциз. (1909–11) університетах. Викладав рос. мову у школах м. Саратов (1918–22), Закарп. України і...
О. В. Мишанич, М. І. Мушинка
(31. 08. 1883, Львів – 17. 04. 1972, Нью-Йорк) – громадсько-політичний діяч. Брат Г. Ґеровського, онук А. Добрянського. Виховувався у діда в м. Іннсбрук (Австрія). Закін. юрид. факультет Чернів. університету (ступ. д-ра). Видавав русофіл. тижневик «Русская правда» (Чернівці, 1910–13), брав участь у Мараморош-Сиґет. суд. процесах, у грудні 1913...
І. В. Крупський
(05. 05. 1933, с. Стопніца, побл. м. Кєльце, Польща) – графік, живописець, майстриня художньої кераміки і текстилю. Від 1950 – у США. Закін. Нортвестерн. університет (1959), Інститут мистецтв у Чикаґо. 1958–62 – у Парижі. Власниця керам. ательє у Нью-Йорку. Учасниця худож. виставок від 1960. Персон. – у Парижі (1960), Нью-Йорку (1969). Керам....
Р. М. Яців
(09. 07. 1939, с. Блудів Ровен. пов. Волин. воєводства, Польща, нині с. Світанок Корец. р-ну Рівнен. обл.) – історик. Син С. Ґеруса, брат І.-І. Ґерус-Тарнавецької. Дійсний член УВАН (1976), НТШ. Закін. Торонт. університет зі ступенем д-ра філософії (1970). Від 1967 працює у Манітоб. університеті: від 1986 – проф. Голова дирекції (від 2005) Колегії...
М. Г. Железняк
(19. 10. 1900, м. Корець, нині Рівнен. обл. – 08. 10. 1988, Вінніпеґ) – церковний діяч. Батько І.-І. Ґерус-Тарнавецької та О. Ґеруса. Дійсний член УВАН у Канаді (1970). Протопресвітер. Закін. Кременец. духовну семінарію (нині Терноп. обл., 1923), богослов. факультет Варшав. університету (1929). Рукополож. 1923 митрополитом Православ. Церков у...
М. Г. Железняк
(27. 03. 1924, м. Почаїв Рівнен. пов. Волин. воєводства, Польща, нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 05. 07. 2011, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – мовознавець. Дочка Сергія, сестра Олега Ґерусів, дружина М.-З. Тарнавецького. Доктор славістики УВУ (Мюнхен, 1966). Дійсний член УВАН у Канаді. Студіювала медицину в м. Ґеттінґен...
М. Г. Железняк
(Gessner Hubert; 20. 10. 1871, містечко Валаські Клобуки, нині Чехія – 24. 04. 1943, Відень) – австрійський архітектор. Навч. у О. Ваґнера при Віден. АМ (1894–98). Проектував типові для 1920-х рр. житл. споруди. Представник декор. сецесіону. За його проектами у Відні споруджено Робітн. дім на вул. Лаксенбургер, № 8–10 (1901), друкарню «Форвертс»...
О. І. Шилюк
(нім. Gestapo, скорочено від Geheime Staatspolizei – таємна державна поліція) – один із інструментів встановлення гітлерівської диктатури у нацистській Німеччині та реалізації німецької окупаційної політики в роки Другої світової війни. Ґ. створив 1933 Г. Герінг шляхом реорганізації політ. поліц. органів Ваймар. республіки. Від 1934 його очолював...
Р. В. Пилипчук
– культурно-освітня установа, що сприяє культурному обміну між Німеччиною та іншими державами, забезпечує розвиток і поширення німецької мови у світі. Діють 128 таких організацій у 76-ти країнах. В Україні засн. 1993 (Київ). Співпрацює з укр. театрами, музеями, навч. закладами, бібліотеками, Укр. асоц. германістів, Мін-вом освіти і науки України....
Н. Г. Гончаренко
(італ. Ghetto) – частина міста, виокремлена для проживання євреїв. Поняття «ґетто» походить, імовірно, від назви гарматної майстерні у Венеції, поблизу якої від 1516 розміщувався єврейський квартал. Починаючи від 14–15 ст. поселення євреїв у західноєвропейських містах в окремих дільницях, де діяло єврейське самоврядування, стало примусовим,...
М. В. Стріха