Державні свята
1382
Том 7
Енциклопедія Сучасної України. Т. 7: «Ґ» – «Ді»| ISBN | 978-966-02-4457-3 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2007 |
| Обсяг | 708 с. |
Том містить 2.6 тис. статей
Сторінка 6 із 89
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(Goetz Leopold Karl; 07. 10. 1868, м. Карлсруе, Німеччина – 02. 04. 1931, Берлін) – німецький історик Церкви і права. Доктор теології (1899). Закін. Берн. університет (1891). Був священиком (1892–1900). Від 1902 – надзвич., від 1920 – звич. проф. Бонн. університету. Автор низки праць з історії Церкви, культури та держави доби Київ. Русі, зокрема...
Я. Д. Ісаєвич
(1890, м. Золотоноша Полтав. губ., нині Черкас. обл. – ?) – лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1946), професор (1947). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1917). Працював лікарем. 1930–49 – в Укр. н.-д. шкірно-венерол. інституті (Харків, з перервою), де очолював відділ сифілідології; під час 2-ї світової війни – у Томському мед....
Г. К. Кондакова
(13. 04. 1896, Львів – 16. 12. 1971, Краків) – живописець, графік, педагог і громадський діяч. Член Асоц. незалеж. укр. мистців (1932). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1913–15), закін. Краків. АМ (1925; викл. Я. Войнаровський, С. Дембіцький). 1915 вступив до Легіону УСС. Після поранень 1919 потрапив до табору інтернованих у Домб’є...
І. Д. Головацький
(10. 10. 1910, с. Ляцко Добромил. пов., нині с. Солянуватка Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 19. 02. 1993, м. Фашінал, Бразилія, похов. у м. Куритиба, шт. Парана, Бразилія) – громадський діяч, журналіст. Чоловік О. Мак. Закін. гімназію у м. Перемишляни (нині Львів. обл.), студіював право у Львів. університеті. Друкуватися розпочав у пресі...
П. П. Гай-Нижник
(Goetz Serge Volodymyr; 16. 04. 1946, містечко Лаон побл. Парижа) – французький перекладач. З походження українець. Навч. у Школі сх. мов у Парижі, здобув дипломи фахівця з укр. (1968) та магістра з рос. (1969) мов. Викладав рос. мову в ліцеях м. Сен-Етьєнн (1969–70), Бурж (1973–88), коледжі (1988–2006) та Університеті (1991–2001) Орлеана. 1970–73...
А. І. Жуковський
(07. 01. 1949, с. Кушниця Іршав. р-ну Закарп. обл.) – фахівець у галузі фізичної оптики. Доктор фізико-математичних наук (1994). Закін. Ужгород. університет (1971). Від 1974 працює в Інституті фізики напівпровідників НАНУ (Київ; з перервою 1979–94 – у Президії НАНУ): від 1994 – зав. лаб., від 1995 – завідувач відділу оптоелектрон....
М. Я. Валах
(20. 07. 1957, м. Застафоні, Грузія) – гандболістка (воротар). Майстер спорту міжнародного класу (1976). Заслужений майстер спорту СРСР (1982). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2006). Закін. Київський інститут фізичної культури (1982). Почала займатися гандболом від 1968 у тренера Й. Зупка. 1971–89 грала в першій та вищій лігах чемпіонату СРСР у...
В. М. Рева
(від нім. Gestalt – образ, структура, цілісна форма і психологія) – напрям у психології, в якому за основний пояснювальний принцип узято цілісне поєднання елементів психічного життя, яке не може бути зведене до суми окремих складових – ґештальтів. Започаткували у 1-й чв. 20 ст. нім. вчені М. Вертгаймер, В. Келер і К. Коффка, виступивши проти...
В. Ф. Маценко
(Gieysztor Aleksander; 17. 07. 1916, Москва – 09. 02. 1999, Варшава) – польський історик. Доктор історичних наук (1945), академік Польс. АН (1980), іноз. чл. НАНУ (1991). У 1921 разом із батьками переїхав до Польщі. Закін. Варшав. університет (1937). Під час нім. окупації співпрацював у Бюро інформації і пропаганди Армії Крайової, читав лекції у...
Л. О. Зашкільняк
(02. 09. 1905, Львів – 19. 12. 1970, Краків) – лікар. Закін. мед. факультет Львів. університету (1933), де відтоді й працював (згодом мед. інститут): завідувач кафедри патол. фізіології (1942–44); мав лікар. практику у Кракові (1945–47); проф., завідувач кафедри заг. та експерим. патології Яґеллон. університету у Кракові (1947–70); водночас –...
Н. Ф. Казановська
(Grzędźielska Maria; 07. 12. 1906, містечко Гримайлів, нині смт Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 25. 05. 2000, м. Люблін, Польща) – польський історик літератури, поетеса. Доктор філології (1931). Закін. Львівський університет. Викладала полоністику в гімназіях Львова, Самбора і Золочева (до 1939). У 1944 заарешт. органами НКВС, ув’язн. на 5 р. Від...
В. В. Ханас
(Grzędzielski Władysław; псевд.: Анджей, Блажей, Еустахи, Іден; 05. 06. 1904, містечко Гримайлів, нині смт Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 05. 06. 1949, с. Балін Кемеров. обл., РФ) – польський громадський і військовий діяч. Закін. юрид. факультет Львів. університету (1927), працював у адміністрації Львів. воєводства. 1935–39 – віце-староста м. Турка...
Л. О. Зашкільняк
(Grzymalski Wiesław; 27. 03. 1881, м. Вадовіце, Польща – 20. 01. 1941, Львів) – польський архітектор і живописець. Навч. у Львів. політехніці. Працював у Львові, від 1923 – викладач Львів. політехніки, від 1937 – професор кафедри орнам. рисунків і оздоблення інтер’єрів. 1910 за його проектом було оформлено зали Заг. виставки архітектури у Львові....
Ю. О. Бірюльов
(псевд.: Вигнанець, Мрія; 15. 10. 1895, с. Острiвець, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 19. 12. 1973, Львiв) – письменник. Брат С. Ґжицького. Закiн. Терноп. г-зiю (1917). Служив у австр. армії, від 1918 – поручник УГА. 1919 потрапив у оточення і залишився на тер. Рад. України. Закін. Харків. інститут с. господарства та лісівництва (1926)....
В. О. Мельник, В. Буцевицький
(14. 01. 1900, с. Острiвець, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 19. 08. 1976, Львiв) – біохімік. Брат В. Ґжицького. Доктор вет. (1931) і бiол. (1940) н., професор (1940), академік Укр. академії с.-г. наук (1959), член-кореспондент АН УРСР (1951). Дійсний член НТШ (1942). Заслужений діяч науки УРСР (1960). Студіював право в Укр. таєм....
Р. Й. Кравців, В. Л. Галяс
(05. 04. 1912, с. Крайня Поляна, округ Свидник, нині Словаччина – 08. 09. 1987, Братислава) – словацький скульптор. З походження українець. Закін. Академію образотвор. мистецтва у Празі (1937). Викладав у м. Пряшів (нині Словаччина). Від 1940 – у Братиславі. Член групи художників «Генерація 1909». Брав участь у колектив. мист. виставках у...
М. І. Мушинка
(Gibraltar, Dominion of Gibraltar) – залежна територія Великої Британії на півдні Піренейського півострова. На Пн. межує з Іспанією (довж. 1,2 км; відділена нейтрал. зоною), зі Сх. омивається Середзем. морем, на Пд. – Ґібралтар. протока. Площа 6,5 км2. Насел. 28,8 тис. осіб (2004): 80,6 % – громадяни Ґ., 11,6 % – Великої...
О. В. Вакуленко
(Gibson Mel; 03. 01. 1956, м. Пікскілл, шт. Нью-Йорк, США) – австралійський та американський актор, режисер і продюсер. Закін. Інститут драм. мистецтва у Сіднеї (1977). Дебютував на телебаченні. Популярність здобув, знявшись у фантаст. трилері «Скажений Макс» (1979). Вдалими були також ролі у фільмах «Ґалліполі» (1981), «Рік небезпечного життя»...
В. М. Войтенко, С. О. Плахотнюк
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998; кл. вокалу К. Огнєвого). Від 1988 – соліст Закарп....
Н. П. Потушняк
(10. 02. 1962, м. Душеті, Грузія) – живописець і скульптор. Член НСХУ (1995). Закін. Тбіліс. АМ (1986; викл. С. Калва, К. Касрадзе, Ш. Саладзе). Учасник регіон. та всеукр. мистецьких виставок від 1995. Персон. – у Хмельницькому (1995, 1999, 2002). Живописні твори Ґ. алегорично-метафоричні, в основі сюжетів – роздуми на морал.-етичні теми. Для...
В. М. Голунський
(06(18). 12. 1895, Київ – 06. 04. 1935, там само) – міколог. Навч. на Вищих жін. курсах, закін. Університет св. Володимира у Києві. Працювала у Ботан. саду Університету св. Володимира; н. с. відділу спорових рослин, зав. лаб. мікології Київ. НДІ ботаніки. У 1920-х рр. ви- явила та описала нові таксони, зокрема рід анаморф. гриба Fominia (F. rubi...
І. О. Дудка
(Giżycki Jan Marek; псевд.: Волиняк, Марек Гоздава; 07(19). 05. 1844, с. Михнівка Старокостянтин. пов. Волин. губ., нині Теофіпол. р-ну Хмельн. обл. – 25. 06. 1925, Краків) – польський історик, краєзнавець. Закін. гімназію у Рівному (1865). Навч. у Новорос. університеті (Одеса), закін. Дерпт. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1870). Учителював...
І. А. Стасюк
(Guillevic Eugène; 05. 08. 1907, с. Карнак, Франція – 19. 03. 1997, Париж) – французький поет, перекладач. Учасник Руху Опору. Дебютував зб. «Requiem» («Реквієм», 1938) про громадян. війну в Іспанії. Його поезії у наступ. зб. «Terraqué» («З глини та води», 1942), «Exécutoire» («Злами», 1947) мають протибуржуазне та антифашист. звучання. Зб....
В. І. Ткаченко
(Gil Andrzej; 01. 12. 1963, м. Люблін, Польща) – польський історик. Закін. Катол. університет у Любліні (1988). Працював у Держ. архіві в Любліні (1988–90); вчителював (1990–2000); від 2002 – в Інституті Центр.-Сх. Європи (Люблін): від 2003 – заступник директора 1999 захистив доктор. дис. «Територіальна організація Холмської православної єпархії...
Я. Д. Ісаєвич
(16. 04. 1932, с. Ленківці, нині у складі Чернівців – 19. 05. 2025, Німеччина) – скрипаль, композитор, диригент, педагог. Народний артист України (2002). Обл. літ.-мист. премія ім. С. Воробкевича (2000). Закін. Київську консерваторію (1956; кл. О. Манилова). Відтоді вів кл. скрипки у Чернів. муз. училищі та муз. школі № 1 (1958–2005 – її дир.). За...
Т. В. Сулятицький
(1872, Київ – 05. 09. 1954, Баку) – лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1941). Заслужений діяч науки (1928). Герой Праці (1938). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1897). Відтоді працював у клініці В. Чернова, від 1903 – зав. дит. зараз. відділ. Александров. лікарні; водночас проводив дослідж. у Київ. бактеріол. інституті. Від 1905 – у...
Н. М. Рій, Р. В. Руденко
(26. 12. 1889 (07. 01. 1890), м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 19. 05. 1963, там само) – лікар-отоларинголог. Доктор медичних наук (1936), професор (1936). Закін. Ляйпциз. університет (1914). Працював військ. лікарем (1915–21); у Дніпроп. мед. інституті (1921–30); організатор і завідувач кафедри оториноларингології Дніпроп. інституту...
І. М. Полякова
(05. 01. 1935, м. Мозир, Білорусь) – фахівець у галузі техніко-економічних досліджень та перспектив використання надтвердих матеріалів. Доктор економічних наук (1988). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1957). Відтоді працював на Дослід. заводі твердосплав. інструменту; від 1959 – у ЦКТБ твердосплав. і алмаз. інструменту...
Н. Ф. Колесниченко
(21. 06. 1933, Київ – 23. 07. 1963, там само) – графік і живописець. Закін. Київський художній інститут (1958; викл. О. Пащенко). Працював у галузях станк. і книжк. графіки, живопису, пейзажу, портрета, багатофігур. композицій. Учасник мистецьких виставок. Персон. – у Києві (1965). Літографії позначені надзвич. серйозністю (категор. відмова від...
І. М. Блюміна
(23. 04. 1938, м. Костянтинівка, нині Донец. обл. – 24. 01. 2006, Львів) – художник декоративного скла. Народний художник України (1992). Бронз. (1972, 1985) та срібна (1978) медалі ВДНГ. Член НСХУ (1976). Закін. Львів. політех. інститут (1960). Працював на Львів. скляному вироб. об’єдн. «Райдуга» (1960–2001): художник, заст. гол. художника, від...
Т. С. Нечипоренко
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Директорія Української Народної Республіки
1143 -
Девіантна поведінка
1082 -
Дитячі ігри
1082 -
Дебільність
1017 -
Дашавське газове родовище і газосховище
952 -
Дискурс
641 -
Ґ
609 -
Діалект
462 -
Дивізіон
461 -
Дисидентський рух
460 -
Діалекти української мови
455