Державні свята
1382
Том 7
Енциклопедія Сучасної України. Т. 7: «Ґ» – «Ді»| ISBN | 978-966-02-4457-3 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2007 |
| Обсяг | 708 с. |
Том містить 2.6 тис. статей
Сторінка 3 із 89
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(Gardiner Sunray; 24. 08. 1927, Лондон – 31. 05. 1999, м. Манчестер, Велика Британія) – англійський мовознавець-русист, перекладачка. Навч. в Інституті славістики Лондон. університету (1946–51). Викладала рос. мову в Манчестер. університеті (1952–99). Під впливом В. Свободи зацікавилася творчістю Т. Шевченка. Для англомов. вид. праці Ю. Бойка...
Р. П. Зорівчак
(García Lorca Federico; 05. 06. 1898, с. Фуенте Вакерос побл. м. Ґранада, Іспанія – 19. 08. 1936, с. Віснар побл. Ґранади) – іспанський поет, драматург. Закін. Ґранад. університет (1923). Творчість Ґ. Л. розвинулася під впливом фольклору Андалусії, традиц. для Іспанії культу любові та смерті, шляхетності, краси і вірності. Соц. несправедливість і...
М. І. Литвинець
(García Márques Gabriel; 06. 03. 1927, містечко Аракатака, Колумбія – 17. 04. 2014, Мехіко) – колумбійський письменник. Нобелів. пре-мія (1982). Навч. на факультеті права та політології Колумб. університету в Боґоті (1947–48). У 1948–57 був репортером низки нац. видань. Здійснивши подорож до соціаліст. країн Сх. Європи, зокрема й в СРСР,...
С. Ю. Борщевський
(Gartner Theodor; 04. 11. 1843, Відень – 29. 04. 1925, м. Іннсбрук, Австрія) – австрійський мовознавець. Закін. Віден. університет. Учителював в Угорщині; від 1885 – проф. франц. мови Чернів. університету, від 1899 – Іннсбруц. університету. Досліджував румун. говори на тер. Буковини. Спільно зі С. Смаль-Стоцьким написав пр. «Grammatik der...
О. В. Добржанський
(псевд.: Дозоров, Зорін та ін.; 26. 09 (08. 10). 1882, м. Суздаль, нині Владимир. обл., РФ – 15. 04. 1939) – громадсько-політичний діяч, поет. Навч. у Моск. учител. інституті, з якого 1901 виключ. за участь у політ. діяльності як чл. РСДРП. 1901, 1906, 1914 був заарешт., однак втікав із заслання. 1907 відійшов від більшовиків, був прибічником...
Р. В. Руденко
(02. 01. 1947, м. Моніно Моск. обл.) – тренер, засновник санного спорту в Україні. Майстер спорту (1973). Перший заслужений тренер України з санного спорту (1975). Закін. Ленінгр. інститут авіац. приладобудування (1970, нині С.-Петербург). Від 1971 у Києві працював тренером спорт. клубу «Дніпро» спортивного товариства «Авангард», від 1976 –...
П. А. Копил, О. С. Пустовойт
( ; 05. 11. 1938, Тбілісі) – грузинський диригент, керівник естрадних та джазових оркестрів і ансамблів. Закін. Груз. політех. інститут (Тбілісі, 1961), навч. у Київ. (від 1968; кл. М. Скорика), закін. Тбіліс. (1973; кл. А. Баланчивадзе) консерваторії. 1962–68 – керівник естрад. оркестру «Антей»; водночас 1964–66 – худож. кер. і диригент...
В. С. Симоненко
( ; 23. 07(05. 08). 1914, м. Тифліс, нині Тбілісі – 09. 02. 1974, там само) – грузинський літературознавець і перекладач. Доктор філологічних наук (1961), професор (1962). Закін. Тбіліс. університет (1936). Автор дослідж. – («Питання теорії художнього перекладу. Проблеми реалістичного перекладу», 1959), «» («Вступ до теорії художнього перекладу»,...
О. Н. Мушкудіані
(; 06(19). 11. 1902, с. Гореша, нині Пн. Осетія, РФ – 24. 08. 1974, Тбілісі) – грузинський поет, драматург, перекладач. Навч. у Тбіліс. університеті (1921–26). У 20-х рр. був чл. групи футуристів-лефівців. Автор кількох поет. збірок, трагедій «» («Бахтріоні», за однойм. поемою Важі Пшавели), «» («Амірані»), в яких відображено героїчне минуле груз....
О. Н. Мушкудіані
(14. 12. 1942, с. Брижава Перемишл. воєводства, Польща – 24. 03. 2011, м. Стрий Львів. обл.) – церковний діяч УГКЦ. Під час акції «Вісла» 1947 з батьками переселений на Ольштинщину (Пн. Польща). Закін. Малу духовну семінарію. 1962 вступив до чину отців вербістів, навч. у місій. семінарії у м. Ниса (1966–70). Висвяч. у червні 1970 А. Козловецьким,...
С. І. Дмитришин
(Guadeloupe, Département d’Outre-Mer de la Guadeloupe et Dépendances) – заморський департамент Франції у Вест-Індії в архіпелазі Малих Антильських островів Карибського моря. До складу входять о-в Ґваделупа, дрібні о-ви Марі-Ґалант, Дезірад, Ле-Сент, Сен-Бартельмі, Птіт-Тер і пн. частина о-ва Сен-Мартен (пд. належить Нідерландам). Площа 1,78...
В. І. Ткаченко
(03. 03. 1919, с. Уканеті, Грузія – 22. 06. 1970, м. Кутаїсі, Грузія) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. На фронті від 1942. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра побл. м. Канів (нині Черкас. обл.). Від грудня 1944 працював у м. Кутаїсі, де його ім’ям названо...
П. М. Бузницький
(Guatemala, República de Guatemala) – держава в Центральній Америці. На Зх. і Пн. межує з Мексикою, на Пн. Сх. – з Белізом, на Пд. Сх. – з Гондурасом і Сальвадором. На Пд. і Пд. Сх. омивається водами Тихого океану, на Сх. – Гондурас. затоки Кариб. моря. Площа 108,9 тис. км2. Насел. 12,7 млн осіб (2006): індіанці, більшість з яких відносять до...
В. В. Дроздов
(1901, м. Кутаїсі, Грузія – 02. 09. 1937) – промисловець. Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. інституті зовн. торгівлі (1922–25). З 15 р. брав активну участь у рев. русі в Кутаїс. губ. 1921–22 працював у Тбілісі в Закрайкомі під керівництвом С. Орджонікідзе. Під час навчання вступив до троцькіст. організації. Від 1925 – у торг. представництві...
В. І. Малигін, Т. І. Шмідт
(23. 04. 1907, с. Бареулі, Грузія – липень 1990, Тбілісі) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Тбіліс. індустріал. інститут (1937), курси молодших лейтенантів (1942). На фронті від серпня 1942. Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра побл. м. Верхньодніпровськ...
А. К. Немикін
( ; 29. 07(10. 08). 1897, с. Ціхіа, нині у складі м. Ткібулі, Грузія – 01. 12. 1952, Тбілісі) – грузинський письменник. Рання творчість позначена символіст. мотивами (поет. зб. «» / «Ночі»; « » / «Месія ослів»; обидві – 1921). Відійшовши від символізму, Ґ. створив романи «» («Тео», 1929), «» («Багаття», 1931), в яких змалював картини становлення...
О. Н. Мушкудіані
(Guyane, Departement d’Outre-Mer de la Guyane française) – заморський департамент Франції на північному сході Південної Америки. На Сх. і Пд. межує з Бразилією, на Зх. – з Сурінамом, на Пн. і Пн. Сх. її омиває Атлантич. океан. Площа 91 тис. км2. Насел. 199,5 тис. осіб (2006), переважно ґвіанці. Адм. центр – Каєнна (62,9 тис. осіб, 2006). Адм....
Д. П. Урсу
(Guiné-Bissau, República da Guiné-Bissau) – держава у Західній Африці. На Пн. межує з Сенеґалом, на Сх. і Пд. – з Ґвінеєю, на Зх. її омиває Атлантич. океан (берег. лінія 350 км). Окрім материк. частини, складається ще з бл. 60 прилеглих о-вів (о-ви Біжаґош та ін.). Площа 36,1 тис. км2. Насел. 1,46 млн осіб (2006): баланте – 27 %,...
В. І. Ткаченко
(Guinée, Republique de Guinée) – держава у Західній Африці. На Пн. Зх. межує з Ґвінеєю-Бісау, на Пн. – з Сенеґалом, на Пн. і Пн. Сх. – з Малі, на Сх. – з Кот-д’Івуаром, на Пд. і Пд. Зх. – з Ліберією і Сьєрра-Леоне, на Зх. її омиває Атлантич. океан (довж. берег. лінії 320 км). Площа 245,9 тис. км2. Насел. 8,1 млн осіб (2006): фульбе –...
В. І. Ткаченко
(Гвишиани Алексей Джерменович; 29. 10. 1948, Москва) – російський фахівець у галузі геофізики, інформатики та системного аналізу. Іноз. чл. НАНУ (2003–22). Член-кореспондент РАН (2006). Доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1989). Закін. Моск. університет (1971). Від 1978 працює в Об’єдн. інституті фізики Землі РАН: зав. лаб. матем....
В. М. Палій
(Gdańsk) – місто, центр Поморського воєводства у Польщі. Знаходиться на узбережжі Ґдан. затоки (бас. Балтій. моря), у гирлі р. Вісла. Площа 262 км2. Насел. 458 тис. осіб (2006). Разом із м. Ґдиня і Сопот утворює т. зв. Троймісто (понад 800 тис. осіб). Уперше документально згадується наприкінці 10 ст. 1260 отримало статус міста, розвинулося як...
П. Кремінський
(29. 01. 1944, с. Кожухівка Коростен. р-ну Житомир. обл.) – диригент, педагог. Батько С. Ґданського. Заслужений артист України (2000). Закін. Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1964; кл. І .Журомського) і консерваторію (1972; кл. баяна М. Різоля, диригування – Ю. Тарнопольського). 1964–67 – диригент-концертмейстер Ансамблю пісні й...
В. М. Гайдабура
(27. 09 (09. 10). 1868 (за ін. даними – 1867), Херсон – 13. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – актор, режисер, письменник. Син Г. Ґе. Заслужений артист держ. академ. театрів (1922). Герой Праці. Навч. у Рішельєв. та 1-й гімназіях в Одесі, звідки був відрахов. за порушення дисципліни. Закін. реал. училище у Миколаєві (1886), театр. школу Д....
П. Г. Усенко
(псевд. – Григ. Лядава; 25. 01 (06. 02). 1830, м. Воронеж, Росія – 01(14). 11. 1911, Миколаїв) – громадський діяч, краєзнавець, письменник. Походив із дворян Полтав. губ. Брат Миколи Ґе, батько Григорія Ґе. Закін. 2-у київ. гімназію (1846) та Школу гвардій. прапорщиків і кавалерій. юнкерів (С.-Петербург, 1849), де працював від 1854, після військ....
П. Г. Усенко
(30. 09. 1857, м. Флоренція, Італія – 05. 11. 1938, замок Женжен побл. Женеви) – громадсько-культурний діяч, публіцист, художник. Брат Г. Ґе. 1871 із батьками переїхав до С.-Петербурга, 1879 повернувся до Італії. Навч. у Флорентій. АМ, студіював теологію у Сорбонні (Париж). 1880 приїхав на х. Іванівський (нині х. Ґе побл. м. Бахмач Черніг. обл.)....
Р. І. Доценко
(Gebauer Jan; 08. 10. 1838, с. Убіславіце, нині округ Їчін, Чехія – 25. 05. 1907, Прага) – чеський мовознавець. Член Ко- ролів. чес. товариства наук (1883), Чес. АН та мистецтв (1890) та Краків. АН. Премія ім. А. Котля- ревського. Класичну та слов’ян. філологію вивчав у Карловому університеті в Празі. 1862–73 – учитель серед. шкіл. 1866...
М. І. Мушинка
(Goebbels Paul Joseph; 29. 10. 1897, м. Рейдт, Німеччина – 01. 05. 1945, Берлін) – державний і політичний діяч нацистської Німеччини. Найближчий друг і соратник А. Гітлера. Закінчив Гайдельберзький університет (1922). У 1924 вступив до нацистської партії. Спочатку входив до її лівого крила і навіть вимагав виключити А. Гітлера з партії за...
М. В. Коваль
(20. 07. 1864, с. Кальник, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл. – 26. 04. 1931, Ужгород) – культурно-громадський і церковний діяч. Закін. Будапешт. духовну семінарію. 1889 висвяч., признач. префектом Ужгород. духов. семінарії. Від 1892 – катехит школи для дівчат. Від 1898 – папський капелан, від 1902 – радник Духов. консисторії. Від 1906 – катехит...
В. В. Ґабор
(Göbel Ernst; 24. 03. 1946, м. Зеельбах, Німеччина) – німецький фізик. Іноз. чл. НАНУ (1997). Закін. Університет у Франкфурті-на-Майні (1970). Здобув ступ. д-ра у Штуттґарт. університеті (1973; габілітов. 1979), де й працював 1976–80. У 1980–86 – в Інституті досліджень твердого тіла Товариства М. Планка (Штуттґарт); 1986–94 – проф. Мар-бур....
В. М. Палій
(Göbner Rolf; 30. 10. 1942, м. Цвіккау, Німеччина) – німецький літературознавець, славіст. Голова Нім. асоц. україністів (від 2000). Закін. Ростоц. університет (Німеччина, 1966). Працював ред. видавництва «Aufbau-Verlag» (Берлін, 1966–70). У 1970–91 як н. с. Центр. інституту історії літ-ри АН Німеччини (Берлін) досліджував укр. літературу в...
М. К. Наєнко
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Директорія Української Народної Республіки
1143 -
Девіантна поведінка
1082 -
Дитячі ігри
1082 -
Дебільність
1017 -
Дашавське газове родовище і газосховище
952 -
Дискурс
641 -
Ґ
609 -
Діалект
462 -
Дивізіон
461 -
Дисидентський рух
460 -
Діалекти української мови
455