Державні свята
1382
Том 7
Енциклопедія Сучасної України. Т. 7: «Ґ» – «Ді»| ISBN | 978-966-02-4457-3 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2007 |
| Обсяг | 708 с. |
Том містить 2.6 тис. статей
Сторінка 4 із 89
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(09. 12. 1905, м. Перемишль, нині Польща – 22. 04. 1985, Львів) – графік, живописець і педагог. Заслужений художник УРСР (1972). Член СХУ (1958). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1926–32), закін. Львів. політех. інститут (1933; викл. Л. Тирович). Викладала у Львів. худож.-пром. училищі (1933–50), інституті прикладного та...
В. Ю. Могилевський
(27. 09 (10. 10). 1908, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 06. 09. 1982, Москва) – архітектор. Заслужений архітектор РФ (1948). Закін. Моск. архіт. інститут (1934). У 1949–54 – керівник архіт.-планув. майстерні інституту «Білдержпроект» (Мінськ). Від 1954 – у проект. установах Москви. У 1960-х рр. був заст. нач. Гол. архіт. управління...
А. І. Шушківський
(Gegenbauer Leopold Bernhard; 02. 02. 1849, м. Аспергофен, Австрія – 03. 06. 1903, Відень) – австрійський математик. Член Віден. АН. Закін. Віден. університет (1869). Проф. Чернів. (1876–81), Іннсбруц. (1881–93), від 1893 – Віден. університетів. Досліджував теорію чисел, зокрема простих чисел, і теорію функцій. Його ім’ям названо класи спец....
В. К. Маслюченко
( ; 20. 01(01. 02). 1881, с. Салхіно, Грузія – 05. 06. 1954, Париж) – грузинський громадсько-політичний і державний діяч. Закін. курс юрид. факультету Моск. університету. Працював пом. присяж. повіреного. 1907–12 – обраний від Кутаїс. губ. в 3-ю Держ. думу, де обіймав одне з провід. місць у с.-д. фракції; виступав з питань суду, тюрем, нар....
О. Н. Мушкудіані
(справж. – Савицький Олексій Васильович; ін. псевд. – Олесь Ясний; 18(30). 03. 1896, м. Золотоноша, нині Черкас. обл. – 15. 07. 1937, Київ?) – письменник-гуморист, драматург. Член літ. організації «Плуг» (1924). Навч. у Держ. муз.-драм. інституті у Києві. Друкувався від 1923 у ж. «Всесвіт», «Знання», «Нова громада», «Сільський театр», «Червоний...
В. Т. Поліщук
(псевд. – Ґедройц Сергій; 07(19). 04. 1870, с. Слободище Брян. губ., Росія – влітку 1932, Київ) – лікар-хірург, письменниця. Доктор медицини (1912), професор (1929). Учасниця рос.-япон. та 1-ї світ. воєн. Закін. курси П. Лесгафта у С.-Петербурзі, Лозанн. університет (Швейцарія, 1898). Працювала у хірург. клініці Цезаря Ру; від 1900 – лікарем у...
І. М. Полякова
(Giedroyc Jerzy; 27. 07. 1906, Мінськ – 14. 09. 2000, м. Мезон-Лаффіт, Франція) – польський політичний діяч, видавець, культуролог. Почесний доктор Яґеллонського університету (Краків) та почесний член Польського історичного товариства (1991). Орден Почесного Легіону, Офіцерський хрест Румунської Корони, Кавалерський хрест Бельгійської Корони,...
О. С. Рубльов
(06. 04. 1872, м. Бендери Бессараб. губ., нині Молдова – 05. 10. 1932, Москва) – ґрунтознавець, агрохімік. Академік АН СРСР (1929), ВУАН (1930). Ленін. премія (1927). Закін. Київ. кадет. корпус, С.-Петербур. ліс. інститут (1897, звання вченого лісівника 1-го ступеня), навч. у Михайлів. артилер. училищі у С.-Петербурзі. Вільний слухач С.-Петербур....
В. А. Вергунов
– брати. (01(13). 05. 1853, Миколаїв? – 30. 12. 1933, Харків) – скульптор і меценат. Вільний слухач С.-Петербур. АМ. Входив до складу гурту художників М. Самокиша, Л. Антокольського, А. Куїнджі, В. Васнецова; товаришував із І. Рєпіним, Д. Яворницьким, В. Мате, дир. Харків. худож. училища А. Любимовим. 1912 на Всерос. з’їзді рос. художників...
Є. Г. Мірошниченко
(17. 12. 1918, с. Спас, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 17. 12. 2005, м. Колледж-Парк, шт. Меріленд, США) – ветеринарний лікар, громадський діяч. Доктор ветеринарної медицини (1946). Навч. у Львів. вет. інституті (1939–44), Університеті вет. медицини (Ляйпциґ, 1944–45), Вищій вет. школі (м. Ганновер, Німеччина, 1945–46), Університеті шт....
М. В. Савчук
(21. 08. 1907, с. Старина, Пряшівщина, нині Словаччина – 08. 03. 1992, м. Жіліна, Словаччина) – економіст. Доктор права. Закін. Мукачів. торг. академію (1927), Вищу торг. школу в Празі (1932). Працював у Чехословац. (1932–76) і Словац. (1939–45) банках. У 1938–39 – радник уряду Карпат. України у Празі. 1940 запропонував проект вирішення укр. нац....
М. М. Вегеш
(19. 09. 1961, Львів) – живописець. Син Ксенії, онук Миколи, правнук Філарета Колесс, брат О. Ґелитовича. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1984; викл. О. Мінько), навч. у К. Звіринського. Від 1984 – викладач Львів. дит. худож. школи. Учасник обл., всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1985. Персон. – у Львові...
Р. М. Яців
(22. 07. 1968, Львів) – графік і живописець. Син Ксенії, онук Миколи, правнук Філарета Колесс, брат А. Ґелитовича. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1992; викл. О. Мінько), Люблін. катол. університет (Польща, 2004; викл. К. Кляуза), навч. у К. Звіринського. Від 1996 – декоратор Нац. укр. драм. театру ім. М....
Р. М. Яців
(Gellner Ernest Andre; 09. 12. 1925, Париж – 05. 11. 1995, Прага) – англійський філософ, антрополог і соціолог. Член Британ. Академії (1974). Один із засн. Європ. асоц. соц. антропології. З євр. німецькомов. сім’ї. Навч. у Праз. англ. грамат. школі. Навесні 1939 родина емігрувала до Великої Британії. 1944–45 Ґ. служив у складі чес. механізов....
Г. В. Касьянов
(1891, Львів – 1966, м. Єрусалим, Ізраїль) – історик, громадський діяч. Навч. у гімназії м. Броди, Берлін. і Віден. університетах (докторат, 1914). Під час 1-ї світової війни – офіцер австро-угор. армії. На поч. 1919 був радником віден. представництва Євр. нац. ради Галичини, що діяла при уряді ЗУНР у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). У...
Я. Д. Ісаєвич, А. Г. Кержнер
(03. 01. 1910, м. Скрентон, шт. Пенсильванія, США – 04. 10. 1998, там само) – американська журналістка. З походження українка. 1940–52 – відп. ред. англомов. відділу г. «Нар. воля» (орган Укр. робітн. союзу) у Скрентоні. Авторка популяр. брошур з історії України державниц. спрямування: «The Story of Ukraine» («Розповідь про Україну», 1932),...
Р. П. Зорівчак
(17. 12. 1893, м. Ярославль, Росія – 02. 09. 1984, Львів) – мистецтвознавець. Доктор історичних наук та мистецтвознавства (1921). Дійсний член Польс. АН (1945). Закін. Львівський університет (1920). У 1923–38 – викладач історії мистецтва у Львів. політех. інституті; від 1928 – у Львів. університеті: від 1936 – проф., 1946–49 – в. о. завідувача...
Р. М. Яців
(21. 03. 1922, с. Чернятин, нині Жмерин. р-ну Вінн. обл. – 28. 03. 2003, Київ) – композитор. Член НСКУ (1955). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київську консерваторію (1952; кл. Б. Лятошинського). Від 1951 – муз. ред., 1967–90 – ст. ред. видавництва «Музична Україна» (Київ). Творчості Ґ. притаманне звернення до нац. мелодики з...
Т. О. Швачко
(14. 01. 1949, м. Камінь-Каширський Волин. обл.) – графік і дизайнер. Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1976). Розробляє дизайн графіч. систем. Автор логотипів фірм. стилю ВАТ «Волиньагрохім», підприємств «Самсон», «Аполлон», «Олень»; а також плакатів, листівок, оформлення кн.: «Посланіє» Т. Шевченка (Будапешт), «Рідкісні рослини Волині»...
В. В. Стасенко
(30. 10 (11. 11). 1880, Москвa – 19. 05. 1943, Ухтa-Іжемський тaбіp, нині Респ. Комі, РФ) – геолог. Професор (1925). Закін. Кaтеpинослав. гіpн. інститут (1912), де 1912–37 й працював (нині Нац. гірн. університет, Дніпропетровськ): завідувач кафедри заг. геології та гідpогеології (1925–35), завідувач кафедри гідрогеології та інж. геології...
Д. Є. Макаренко
– родина акторів. (15. 01. 1842, с. Люлинці, нині Вишнівка Погребищен. р-ну Вінн. обл. – 23. 01. 1908,Львів). 1859–69 грав у польс.-рос.-укр. трупах на Правобережжі. 1869 переїхав до Галичини. Працював 1869–1905 у Театрі товариства «Руська бесіда» у Львові (1898–1900 – управитель); в укр. (1873–83) та польс.-укр. (1885–89) трупах О. Бачинського....
Р. Я. Пилипчук
(27. 08. 1851 – 11. 01. 1914) – фахівець з технології мінеральних речовин. Професор (1899). Закін. курс С.-Петербур. технол. інституту (1872), здобув ступ. д-ра у Ґеттінґен. університеті (Німеччина, 1875). У 1876 спільно з Д. Менделєєвим вивчав нафт. промисел, видобування й перегонку нафти у Пн. Америці. 1877–85 – доцент Варшав. університету....
Ю. І. Зайцев
(від лат. gemma – дорогоцінний камінь, самоцвіт, перлина і …логія) – сукупність знань про дорогоцінні різновиди мінералів і органогенних утворень, а також їхні замінники – штучні аналоги та природні імітації. Ґ. знаходиться на межі науки та мистецтва, тісно пов’язана з геологією, мінералогією, худож. обробленням матеріалів, декор.-приклад....
П. М. Баранов
– напрям наукових досліджень у гуманітарних галузях знань, в основу яких поряд з іншими покладено принцип соціально й культурно обумовлених відмінностей між чоловіком і жінкою. Термін «ґендер» (від англ. gender – стать, рід), що використовувався спочатку в англомов. працях з лінгвістики для позначення грамат. роду, всередині 20 ст. поширився у...
Л. В. Гриневич, О. В. Пилипчук
(Гензель Павел Петрович; 27. 01(08. 02). 1878, Москва – 28. 02. 1949, шт. Іллінойс, США) – російський економіст. Закін. Моск. практ. академію комерц. наук (1896) і Моск. університет (1902), де відтоді (з перервою) й працював: 1903–28 – професор кафедри фінанс. права; 1918–20 – проф., декан юрид. факультету Таврій. університету (Сімферополь);...
О. В. Тимощук, М. В. Прохорчик
(05. 03. 1926, с. Вижній Березів, нині Верхній Березів Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 16. 04. 2016, м. Коломия Івано-Фр. обл.) – майстриня художньої вишивки і ткацтва. Заслужений майстер народної творчості України (1997). Член НСХУ (1989), НСМНМУ (1992). Вивезена 1947 з рідними до Сибіру, втекла додому й переховувалася. Закін. Коломий. пед. училище...
І. С. Федів
(01. 01. 1936, с. Нижній Березів, нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 26. 10. 2026, Івано-Франківськ) — лікар-хірург, винахідник. Доктор медичних наук (1975), професор (1978). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Премія АМНУ (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закінчив з відзнакою Станіславський медичний інститут...
Н. М. Середюк
(11. 04. 1928, с. Солописки побл. Праги – 01. 02. 1991, Прага) – український літературознавець, мовознавець і перекладачка у Чехії. Дружина Костянтина Ґеника-Березовського. Закін. Карлів університет у Празі, де студіювала слов’ян. (зокрема укр.), герман. філології. Її вчителями були І. Панькевич, І. Зілинський, чес. літературознавці-компаративісти...
М. Х. Коцюбинська
(21. 06. 1857, с. Березів Нижній Коломий. пов., нині Нижній Березів Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 05. 02. 1925, Вінніпеґ) – громадсько-політичний діяч. Закін. Укр. академ. гімназію у Львові, студіював право у Чернів. університеті. 1882 у рідному селі заснував школу. Підтримував зв’язки з І. Франком, М. Павликом. Заарешт. 1880 за пропаганду...
П. І. Арсенич
(27. 07. 1919, с. Люча Коломий. пов., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 19. 12. 1988, Прага) – мовознавець. Брат Юліана, чоловік Зіни Ґеників-Березовських. Навч. у Яґеллон. університеті (Краків, 1938). З поч. 2-ї світової війни переїхав до Праги, де брав участь у підпіл. антифашист. русі, 1942 арешт. ґестапо, до кін. війни перебував у концтаборі...
М. В. Савчук
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Директорія Української Народної Республіки
1143 -
Девіантна поведінка
1082 -
Дитячі ігри
1082 -
Дебільність
1017 -
Дашавське газове родовище і газосховище
952 -
Дискурс
641 -
Ґ
609 -
Діалект
462 -
Дивізіон
461 -
Дисидентський рух
460 -
Діалекти української мови
455