Брежнєв Леонід Ілліч
702
Том 3
Енциклопедія Сучасної України. Т. 3: «Біо» – «Бя»| ISBN | 966-02-2682-9 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2004 |
| Обсяг | 695 с. |
Том містить 3.2 тис. статей
Сторінка 3 із 106
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
– історично сформований комплекс живих організмів (рослин, грибів, тварин, мікроорганізмів), які об’єднані загальною областю поширення та населяють якусь певну територію (акваторію), але не завжди екологічно взаємозв’язані (як це має місце у біоценозі). Термін «Б.» застосовується для сукупностей живих організмів, поширених у межах певних...
І. Г. Ємельянов
– галузь промисловості, основним видом діяльності якої є вирощування різноманітних мікроорганізмів (бактерій, грибів, одноклітинних водоростей, актиноміцетів, найпростіших тварин) з метою одержання лікарських препаратів, зокрема антибіотиків, а також інших корисних речовин і просто кормової маси. Мікроорганізми характеризуються надзвичайно високою...
Д. М. Гродзинський
– науково-дослідна установа, що займається створенням та впровадженням промислових біотехнологій, біологічної та кліматичної техніки для виробництва й використання біологічних засобів захисту рослин від шкідників та хвороб. Створ. в Одесі 1988 як Всесоюз. н.-д., конструктор. і проектно-технол. центр «Біотехніка». Від 1991 – сучасна назва. У складі...
А. Ф. Завгородній, П. І. Іваненко
(від біо… і грец. τέχνη – майстерність) – наука про активний цілеспрямований вплив людини на природні комплекси з метою поліпшення умов існування дикої фауни та збільшення ємності середовища для них; комплекс технічних і господарських заходів, спрямованих на збереження видового різноманіття диких тварин. Б. вивчає напрями й методи впливу на...
В. Д. Бондаренко
(ДНКІБШМ) – науково-дослідна установа, що розробляє та вдосконалює технології виробництва біологічних препаратів для потреб ветеринарної медицини. Підпорядк. Мін-ву аграр. політики України. Засн. 1991 у Києві як Укр. зонал. наук.-контрол. лаб. Держ. інституту вет. препаратів (Київ. філія Держ. наук.-контрол. інституту вет. препаратів і корм....
Л. І. Акименко
(від біо… і технологія) – сукупність методів використання біологічних реакцій та процесів життєдіяльності живих організмів у процесі виробництва цінної продукції для потреб медицини, сільського господарства, харчової промисловості. Від 70-х рр. 20 ст. Б. набула значного розвитку, пов’язаного передусім з використанням методів генної інженерії і...
Ю. Ю. Глеба
(від біо… та тип) – група особин популяції того чи іншого виду, які характеризуються тотожним фенотипом (при цьому їхня генетична ідентичність не завжди є обов’язковою) та відрізняються від інших особин деякими особливостями способу життя чи поведінкою, але не мають різких морфологічних відмінностей. Термін «біотип» запропонував данський генетик...
І. Г. Ємельянов
– породоутворювальний мінерал класу силікатів. Назва походить від прізвища франц. фізика й мінералога Ж. Біо. Ін. назви: слюда залізна, магнієво-залізна та ромбічна, евхлорит. K(Mg, Fe2+, Mn)3[(OH, F)2](Al, Fe3+) Si3O10. Б. належить до групи пошир. мінералів, що становлять бл. 4 % усієї маси зем. кори. Елемент. склад змінний: MgO...
А. Я. Радзивілл
(від біо… і грец. τόπος – місце) – ділянка земної поверхні (суходолу або дна водойми) з однотипними умовами рельєфу, кліматичними особливостями та іншими абіотичними чинниками (світло, тиск, рН-середовища, механічні та фізико-хімічні властивості субстрату, мінеральні й органічні речовини тощо), яку займає певне біотичне угруповання (біоценоз). Між...
І. Г. Ємельянов
– підприємство, на якому в контрольованому й регульованому режимах вирощують мікроорганізми, гриби, рослини, птахів та одержують відповідну продукцію у вигляді природної біомаси різноманітного застосування. Як правило, Б. – це капітал. будівлі, де передбачені контроль та цілеспрямов. регуляція осн. умов оптим. життєзабезпечення організмів...
Л. Я. Сіренко
– підприємство з виробництва бактерійних препаратів на основі натуральної біологічної сировини. Підпорядк. МОЗ України. Розташ. у Києві. Засн. 1896 як Бактеріол. інститут (дир. В. Чернов), осн. напрямом діяльності якого було дослідж. та виготовлення лікув. та профілакт. бактеріол. засобів. Від 1918 – Сан.-бактеріол. інститут. 1960 Інститут...
Р. О. Коляденко
(від біо… і фізика) – наука, що використовує принципи і методи фізичних наук у біології. В комплексі з іншими дисциплінами (біохімія, фізіологія, молекулярна біологія тощо) Б. вивчає процеси функціонування і структуру біол. систем на різних рівнях їх організації (молекулярному, мембранному, клітинному, популяційному). Б. акцентує увагу переважно...
В. Л. Зима
(УБФТ) – всеукраїнська добровільна, самоврядна науково-громадська організація біофізиків-фахівців, які ведуть дослідження в галузі біофізики та суміжних наук. Створена 1993 з ініціативи кафедри біофізики Київського університету та АНУ. Основним завданням УБФТ є сприяння розвиткові біофізики й біофізичної освіти в Україні, співробітництво зі...
В. Л. Зима
– науково-дослідна установа. Засн. 1925 у Харкові (від 1931 – у Києві). У складі Інституту відділи: біохімії коферментів, молекуляр. імунології, нейрохімії, біохімії м’язів, структури і функції білка, регуляції обміну речовин, біохімії ліпідів, хімії та біохімії ферментів, біохімії сенсор. і рецептор. систем, наук.-тех. інформації; лабораторії:...
В. І. Назаренко
(УБТ) – всеукраїнська добровільна, самоврядна науково-громадська організація біохіміків-фахівців, які ведуть дослідження в галузі біохімії і молекулярної біології та в суміжних напрямах фізико-хімічної біології. Засн. 1928 О. Палладіним як Укр. фізіол. товариство, перейм. згодом в Укр. товариство фізіологів, біохіміків і фармакологів. 1959 воно...
В. І. Назаренко
(від біо... і хімія) – наука, яка вивчає структуру, функції та шляхи перетворення речовин, що входять до складу живих організмів, а також зв’язок цих перетворень з діяльністю органів і тканин. Ін. назви – фізіологічна, або біологічна, хімія. З огляду на те, що Б. є «хімією усього живого», вона умовно ділиться на окремі напрями: Б. людини і тварин,...
Г. Х. Мацука, С. В. Комісаренко
(від біо... і ...ценоз) – сукупність живих істот (рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів) у межах однієї екосистеми або біогеоценозу, взаємопов’язаних між собою біотичними зв’язками і певним, створеним ними біоценотичним середовищем. Біоценоз разом з біотопом утворює біогеоценоз. Сукупність усіх біоценозів Землі називають біосторомою....
М. А. Голубець
– наука про біоценози, їх склад, будову, поширення, часову й просторову динаміку, особливості взаємовідношень між їхніми компонентами, корисні функції та охорону. Термін «Б.» запропоновано 1918 швейцар. геоботаніком Г. Ґамсом. Розвиток цієї галузі знань за кордоном пов’яз. із працями Ф. Даля в Німеччині, Ф. Клементса і В. Шелфорда в США, П....
М. А. Голубець
(від біо... і грец. ϰύϰλος – круг, коло, круговерть) – найбільший екологічний підрозділ біосфери. Виділяють Б.: суша, море та внутр. водойми. Під морем розуміють власне моря, океани та солоні приморські водойми – лагуни та лимани, під внутр. водоймами – річки, озера, водосховища, канали. Кожний Б. поділяється на біохори, які складаються з багатьох...
Ю. П. Зайцев
(лат. bi.., від bis – двічі та грец. πατρίς (πατρίδυς) – батьківщина) – особи, які є громадянами двох або більше країн (подвійне громадянство, біпатризм). Б. інколи називають біполідами. З погляду права, біпатризм є конкрет. випадком широкого кола явищ багатогромадянства, оскільки існують прав. підстави для особи бути громадянином кількох країн....
О. П. Лановенко, О. К. Шевченко
– соснові ліси, які ростуть на добре дренованих піщаних і супіщаних ґрунтах. Термін «Б.» з’явився у спец. літературі наприкінці 20 ст. Звичайно в Б. деревостан утворює сосна з домішкою берези, підлісок відсутній; у трав’яно-чагарник. ярусі переважають брусниця, чорниця, грушанки, плауни, одинарник європейський та псамофіти. Добре виявлений моховий...
Т. Л. Андрієнко
(1912, м. Гомель, нині Білорусь – 06. 10. 1943, похов. у с. Бородаївка Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943, посмертно). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. В армії від 1936, на фронті від 1941. Закін. курси «Постріл» (1942). Відзначився у вересні– жовтні 1943 під час...
А. К. Немикін
(27. 02. 1927, м. Бердичів, нині Житомир. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (1991), професор (1994). Премія ім. О. Шліхтера АН УРСР (1987). Закін. Сталін. індустр. інститут (нині Донецьк, 1956). Працював у Донец. н.-д. вугіл. інституті: ст. н. с., зав. лаб. (1956–75). Від 1975 – зав. сектору проблем упр. нар. госп-вом у регіонах Інституту...
О. М. Щедрін
(26. 03. 1908, Житомир – 07. 10. 1943, похов. у м. Остер, нині Козелец. р-ну Черніг. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1930, на фронті від 1941. Закін. Військ.-політ. школу (1934). Відзначився у жовтні 1943 під час форсування Дніпра в р-ні с....
П. С. Слідзюк
(псевд. – Оксана Оксаненко; 12. 03. 1890, м. Городок, нині Львів. обл. – 21. 02. 1959, Львів) – піаністка, педагог і громадська діячка. Дочка О. Бажанської-Озаркевич, онука П. Бажанського. Закін. Вищий муз. інститут у Львові (1908). У 1914–18 – на еміграції у Відні. Удосконалювала майстерність у Віден. академії (кл. Є. Лялєвича). Засн. і кер....
О. Р. Паламарчук
(голланд. beurs, нім. Börse, від франц. bourse – гаманець) – установа для оформлення фінансових і комерційних угод щодо продажу товарів, цінних паперів та валюти. Назва «Б.» походить від імені голланд. купця Van der Beurse, в домі якого відбувалися сходини купців у 15 ст. Б. є юрид. особою, яка володіє відокремленим майном і має відповідні права й...
О. І. Береславська
– установа, яка здійснює посередницькі функції між працівниками й роботодавцями, збирає і надає інформацію про наявність вакансій, сприяє підготовці й перепідготовці кадрів, створенню робочих місць, швидкому переміщенню робочої сили, забезпеченню ефективної зайнятості працездатного населення, частково регулює процес зайнятості. Має відділ. в...
С. В. Мочерний
(Biržiška Mykolas; 24. 08. 1882, м. Вієкшняй, нині Литва – 24. 08. 1962, Лос-Анджелес, США) – литовський літературознавець, фольклорист, громадсько-політичний діяч. Академік АН Литов. РСР (1941). Професор (1922). Закін. Моск. університет (1907). Член С.-д. партії Литви (1905), від 1908 співпрацював у Литов. наук. товаристві (пізніше був його...
Р. І. Доценко
– сукупність правових норм, що регулюють відносини, пов’язані з проведенням біржових операцій. Ці норми належать до різних галузей права, насамперед цивіл. і госп., фінансового та ін., метою яких є забезпечення законності й захисту інтересів дріб. фірм. Осн. нормат. актами, що регулюють дані відносини в Україні, є закони «Про товарну біржу», «Про...
С. Т. Кадькаленко
(справж. – Бірзгаліс; 24. 01(05. 02). 1898, м. Вольмар, нині Валмієра, Латвія – 15. 12. 1968, Риґа) – живописець і мистецтвознавець. Навч. 1916–18 в Училищі тех. рисування Штігліца (Петроград), 1923–26 – у М. Самокиша в Сімферополі. Делегат 1-го і 2-го Всерос. з’їздів Рад. Виконав транспаранти, якими був прикрашений актовий зал Смольного 25–26...
Р. Д. Бащенко