ВСІ ТОМИ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
Енциклопедія Сучасної України

Том 7

Енциклопедія Сучасної України. Т. 7: «Ґ» – «Ді»
ISBN978-966-02-4457-3
ISBN серії966-02-2074-X
УДК030(477)
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
ЗасновникиНАН України; НТШ
Гол. редкол.І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін.
ВидавецьІнститут енциклопедичних досліджень НАН України
Місце виданняКиїв
Рік2007
Обсяг708 с.

Том містить 2.6 тис. статей

Сторінка 2 із 89

Зміст

Ґайана, Кооперативна Республіка Ґайана

(Guyana, Cooperative Republic of Guyana) – держава на північному узбережжі Південної Америки. На Пн. омивається водами Атлантич. океану, на Сх. межує з Сурінамом, на Пд. і Пд. Зх. – з Бразилією, на Пн. Зх. – з Венесуелою. Площа 214,97 тис. км2. Насел. 767,3 тис. осіб (2006), переважно ґайанці. Держ. мовою є англ., використовують також гінді...
В. І. Ткаченко

Ґайда Анатолій Володимирович

(23. 02. 1955, с. Бариш Бучац. р-ну Терноп. обл.) – фармацевт. Доктор хімічних наук (1993). Закін. Моск. університет (1977). Працював у ВНДІ генетики та селекції пром. мікроорганізмів (Москва, 1980–82); кер. н.-д. робіт Львів. філії Київ. НДІ гематології та переливання крові (1982–97); дир. укр.-амер. СП «БіоМарк» (1997–2000); від 2000 – керівник...
В. О. Логінський

Ґайда Роман Пантелеймонович

(09. 10. 1928, с. Підмихайля, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. – 24. 06. 1998, Львів) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1988). Дійсний член НТШ (1992). Закін. Львівський університет (1951). Відтоді працював у ньому: 1973–78 – завідувач кафедри теор. фізики; 1978–86 – старший науковий співробітник Інституту прикладних...
І. Р. Юхновський

Ґайдош Маріан

(Gajdoš Marian; 30. 06. 1948, с. Смольник Ґельниц. округи, нині Словаччина) – словацький історик. Закін. Університет ім. П. Шафарика в Пряшеві (1972). Працював істориком у Сх.-словац. музеї у м. Кошиці (1972–75); від 1975 – в Інституті сусп. наук Словац. АН: від 2004 – директор Член комітету Асоц. україністів Словаччини, Словац. істор. товариства,...
М. І. Мушинка

Ґайдош Ян

(11. 01. 1927, м. Бардіїв, нині Словаччина) – церковний діяч УГКЦ у Словаччині. Навч. у Вищій богослов. школі у Пряшеві (1947–48), Карловому університеті (Прага, 1948–50, 1968–70). Після заборони УГКЦ на Пряшівщині був на примус. роботах у військ. таборах (1950–53), на буд-ві у Празі (1954–68). У 1970 хіротонізов. на священика. Настоятель храму у...
М. І. Мушинка

Ґалаґан Валентина Яківна

(10. 02. 1952, Вінниця – 20. 08. 2007, Київ) – історик, педагог. Доктор історичних наук (1991), професор (1995). Закін. Київський університет (1976). Працювала у Київ. інституті нар. господарства (1976–79); Київ. інституті харч. технологій (1981–83); Київ. інституті культури (1983–89); від 1989 – у Київ. університеті економіки і технологій...
О. М. Отич

Ґалаґан Володимир Іванович

(11. 02. 1960, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (2004), професор (2006). Закін. Київський університет (1982). Працював у слідчих підрозділах УВС Києва (1982–89); від 1992 – в Укр. академії внутр. справ (нині Київ. університет внутр. справ): 2001–03 – в. о. нач. каф. розкриття злочинів, від 2004 – професор кафедри досудового...
Ж. В. Удовенко

Ґалаґан Микола Михайлович

(24. 09 (07. 10). 1882, с. Требухів Остер. пов. Черніг. губ., нині Бровар. р-ну Київ. обл. – після 01. 11. 1955) – громадсько-політичний діяч, дипломат, журналіст. Походив із відомого укр. козац.-старшин. роду. Закін. Колегію П. Ґалаґана (1902) і Університет св. Володимира у Києві (1908). Від 1903 – чл. РУП. 1904 заарешт., покарання відбував у...
Д. В. Веденєєв

Ґалаґана Павла колегія

– приватний навчальний заклад з гуманітарним українознавчим ухилом. Засн. 1870 (відкритий 1 жовтня 1871) у Києві з ініціативи й на кошти Г. Ґалаґана на відзнаку пам’яті його сина Павла, який помер від тифу у 16 р. До Колегії приймали юнаків, що досягли цього віку; у середньому навчалося 30 стипендіатів та 40–50 учнів за батьків. рахунок. Мала 4...
С. І. Білокінь

Ґалаґанов Іван Олексійович

(05(18). 06. 1915, с. Мала Рибка Саратов. обл., Росія – 2009, Донецьк) – живописець. Член НСХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1950; викл. В. Костецький, Г. Меліхов, К. Трохименко). Працював викл. Чембер. пед. училища (Пензен. обл., РФ, 1940–44). Учасник обл., респ. мистецьких виставок від 1952. Персон. – у Донецьку (1987). Автор...
Р. Г. Клименко

Ґаладза Петро

(05. 05. 1955, містечко Севіклі, шт. Пенсильванія, США) – церковний діяч УГКЦ. Магістр літургії Університету Нотр-Дам (шт. Індіана, 1988), д-р богослов’я Торонт. університету (1995). У 1981–86 – пом. настоятеля церкви св. Володимира і Ольги в Чикаґо (шт. Іллінойс), 1986–88 – настоятель церкви св. Михаїла в м. Мішуока (шт. Індіана), 1988–94 –...
С. О. Плахотнюк

Ґаландюк Михайло

(04. 02. 1914, с. Гаї, нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 04. 11. 1997, Торонто) – меценат і громадський діяч. Емігрував до Канади на поч. 1950-х рр. Член Укр. культур. центру та хору «Обнова» кредит. спілки «Будучність». Виграв у лотерею бл. 4-х млн канад. дол. , що після вдалої інвестиції зросли до 7-ми млн. Вражає патріотизм цього укр. робітника,...
С. В. Ільницький

Ґалілея дача

– лісовий заказник загальнодержавного значення (від 1974). Знаходиться у Чортків. та Борщів. р-нах Терноп. обл., на тер. Улашків. лісництва. Площа 1856 га. Перебуває у віданні Чортків. держлісгоспу. Охороняється високопродуктив. масив дубових лісів переважно штуч. походження з великою кількістю екзотів. Гол. лісоутворюючі породи: дуб звичайний і...
О. О. Кагало

Ґалль Ян-Кароль

(18. 08. 1856, Вар-шава – 30. 10. 1912, Львів) – композитор, хоровий диригент, педагог. Навч. у Мюнхен. муз. академії (кл. Й. Райнберґера), Віден. консерваторії (кл. Ф. Кренна), а також в Італії. Згодом переїхав до Львова, керував концертами Галиц. муз. товариства, очолював хори т-в «Ехо» (1896–1912) та «Кінор» (1903–12), а також муз. товариство...
Л. З. Мазепа

Ґамбія, Республіка Ґамбія

(Gambia, Republic of Gambia) – держава на західному узбережжі Африки. На Зх. омивається водами Атлантич. океану (берег. лінія 80 км), на Пн., Сх. і Пд. межує з Сенеґалом. Площа 11,3 тис. км2. Насел. 1,47 млн осіб (2006): племена малінке – 42 %, фульбе – 18 %, волоф – 16 %, джола – 10 %, серахули – 9 % та ін....
В. І. Ткаченко

Ґамов Джордж

(Георгій Антонович; 20. 02(04. 03). 1904, Одесa — 19. 08. 1968, м. Болдер, шт. Колоpaдо, СШA) — фізик і астрофізик. Член-кореспондент АН СРСР (1932—38, у 1990 посмертно поновлений). Член АН Данії (1950) та США (1953). Навчався у Новоросійському (Одеса, 1922—23) та Ленінградському (нині Санкт-Петербург, 1923—26) університетах, відвідував лекції О....
Ю. М. Ранюк

Ґамота Джордж

(Юрій Богданович; 06. 05. 1939, Львів) – фізик. Іноз. чл. НАНУ (2000). Емігрував з родиною до США 1949. Закін. Університет Міннесоти (1961), здобув ступ. д-ра фізики у Мічиґан. університеті (1966). Працював н. с. «Bell Labоratories» (1967–75), очолював дослід. підрозділ у МО США, Інститут науки і технології Мічиґан. університету, корпорацію...
С. М. Рябченко

Ґамрекелі Іраклій Ілліч

( ; 05(17). 05. 1894, м. Горі, нині Грузія – 10. 05. 1943, Тбілісі) – грузинський художник театру. Заслужений діяч мистецтв Груз. РСР (1934). Навч. у Тифліс. школі живопису та скульптури (нині Тбілісі, 1910; викл. М. Скліфасовський). 1923–43 – гол. художник Груз. драм. театру ім. Ш. Руставелі (Тбілісі), де оформив вистави: «Гамлет» (1925),...
В. Т. Габелко

Ґамсахурдіа Звіад Костянтинович

( ; 31. 03. 1939, Тбілісі – 31. 12. 1993, Самеґрело, Грузія, похов. у м. Грозний, Чечня, РФ, перепохов. 01. 04. 2007 у Тбілісі) – президент Грузії (1991–92), письменник, перекладач, літературознавець. Син К. Ґамсахурдії. Доктор філологічних наук (1991). Закін. факультет зх. мов і літ-ри Тбіліс. університету (1962). Працював у ньому 1975–86;...
В. В. Коробка

Ґамсахурдіа Константіне Симонович

( ; 03(15). 05. 1893, с-ще Абаша Кутаїс. губ., нині місто в Грузії – 17. 07. 1975, Тбілісі) – грузинський письменник і літературознавець. Батько З. Ґамсахурдії. Академік АН Груз. РСР (1944). Після закін. Кутаїс. гімназії (1911) відбув до Німеччини, де навч. у Ляйпциз. і Мюнхен. університетах, закін. філос. факультет Берлін. університету (1919)....
О. Н. Мушкудіані

Ґана, Республіка Ґана

(Ghana, Republic of Ghana) – держава у Західній Африці. На Пн. і Пн. Зх. межує з Буркіна-Фасо, на Сх. – з Тоґо, на Зх. – з Кот-д’Івуаром. На Пд. омивається водами Атлантич. океану (довж. берег. лінії 539 км). Назву отримала від ранньодерж. утворення в Африці, яке склалося у 3 ст. на тер. Зх. Судану у верхів’ях річок Ніґер і Сенеґал. Площа...
В. І. Ткаченко

Ґане Тамара

(Gane Tamara; 19. 03. 1909, м. Болград, нині Одес. обл.) – румунська перекладачка, літературознавець. Закін. Ясський університет (Румунія, 1934). Працювала в посольстві Румунії у СРСР (1949). У 1951–69 – професор кафедри історії рос. і рад. літ-ри Бухарест. університету. Досліджувала румун.-рос. і румун.-рад. літ. взаємини. Авторка передмови до...
О. С. Романець

Ґанзбурґ Григорій Ізраїльович

(25. 09. 1954, Харків) – музикознавець, композитор, педагог. Член НСКУ (1989), Національної всеукраїнської музичної спілки (1992). Премія ім. І. Слатіна (1997). Закін. Харків. спеціаліз. муз. школу (1973; кл. теорії музики І. Дубиніна, кл. історії музики Н. Тишко) та інститут мистецтв (1978; кл. Л. Булгакова). Відтоді до 1985 – викладач Полтав....
В. С. Грабовський

Ґанзбург Лазар Мойсейович

(20. 06 (03. 07). 1910, Полтава – 18. 10. 1995, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі двигунобудування. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. маш.-буд. інститут (1936). Відтоді працював на заводі № 29 (Запоріжжя; 1941–48 – Омськ, РФ); 1944–45 – заступник секр. Омського обкому ВКП(б) з авіац. промисловості. 1948–87 – на ВО «Пд. маш.-буд. завод»...
Г. М. Новіков

Ґаншинець Ришард

(Gansiniec Ryszard; 06. 03. 1888, м. Семяновіци Сілезькі, нині Сілез. воєводства, Польща – 08. 03. 1958, Краків) – польський мовознавець, літературознавець, історик культури, релігієзнавець, видавець. Доктор філос. (1917) та філол. (1951) н., член-кореспондент Польс. АН (1945–51). Навч. у духов. семінаріях Відня (1908–10) і Мюнстера (Німеччина,...
Н. П. Швець, Б. З. Якимович

Ґаприндашвілі Валеріан Іванович

( ; 21. 12. 1888(02. 01. 1889), м. Кутаїсі, Грузія – 31. 01. 1941, Тбілісі) – грузинський поет. Закін. Моск. університет (1914). Один із засн. групи груз. символістів «Блакитні роги». Автор праць з питань теорії літ-ри. Присвятив Т. Шевченку ст. « » («Великий поет братнього народу», 1936), вірші («Перед портретом Шевченка»), » («До Тараса...
О. П. Синиченко

Ґаприндашвілі Ханзерифа Іллівна

( ; 14. 12. 1924, Тифліс, нині Тбілісі) – грузинський фізик-технолог. Доктор технічних наук (1974), професор (1985). Заслужений діяч науки Грузії. Закін. Груз. індустр. інститут (1945). Відтоді працювала в н.-д. установах АН Грузії (1961–2007 – керівник відділу приклад. волоконної оптики Інституту кібернетики). Одна з засн. волоконної оптики в...
Т. Сулаберидзе

Ґараї Ґабор

(Garai Gábor; 27. 01. 1929, Будапешт – 16. 09. 1987, там само) – угорський поет і перекладач. Державна премія Угорщини ім. Л. Кошута (1965). Закін. Будапешт. університет (1960). Від 1964 – секр. Спілки угор. письменників. Автор поет. зб. «Zsufolt napok» («Насичені дні», 1956), «Ének gyógyúlásērt» («Пісні в ім’я одужання», 1958), «Emberi...
І. П. Мегела

Ґарда Орест Павлович

(03. 08. 1965, Львів) – актор. Народний артист України (2017). Закін. студію при Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (1984; кл. Б. Козака, Л. Каганової), факультет укр. філології Львів. університету (1995). Від 1984 – арт. Нац. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (Львів). Різноплан. актор. Водночас від 1991 працює на радіо...
Т. Батицька

Ґардзаніті Марчелло

(Garzaniti Marcello; 01. 03. 1956, м. Ла-Ґуайра, Венесуела) – італійський славіст. Після закінчення Болон. університету (Італія, 1979) стажувався у Ленінграді (нині С.-Петербург), згодом закін. філос. і богослов. студії у Латеран. і Грегоріан. папських університетах у Римі (1983 здобув ступ. бакалавра богослов’я). Спеціалізувався зі сх.-християн....
А. Ю. Ясіновський

Популярні статті цього тому в 2026 році