ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
ТОМ 5
ISBN: 966-02-3355-8 (Т. 5)
УДК: 030(477)
Енциклопедія Сучасної України. Т. 5: «Вод» – «Гн» / Гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. 728 с.
Том містить 3.4 тис. статей
– вид спорту, що включає різноманітні змагання на моторних суднах. Популярними є швидкісні змагання на певні дистанції і за визначений час (годинна гонка), рідше проводять змагання в...
С. К. Фомін, С. Г. Асташова
– вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців у галузі водного господарства. Підпорядк. Мін-ву освіти і науки України. Засн. 1922 як Київ. інж.-меліоратив. технікум, від 1930 –...
В. С. Мошинський
(03. 04. 1932, с-ще Вільхівка, нині Успенка Лутугин. р-ну Луган. обл.) – композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Член НСКУ (1967). Закін. Київську консерваторію (1956; кл. М. Вілінського)....
Т. І. Киреєва
(Водовозов Василий Васильевич; 22. 12. 1864(03. 01. 1865), С.-Петербург – 07. 10. 1933, побл. м. Збраслав, нині Чехія) – російський громадський і політичний діяч, публіцист. Від 1883 навч. на істор.-філол., 1885–87 –...
А. І. Шушківський
(01. 07. 1935, Харків – 04. 12. 1997, там само) – фехтувальник (рапіра), тренер. Закін. Київський інститут фізичної культури (1959). Призер Спартакіад народів СРСР 1956 (4-е м. в індивід. заліку) та 1963 (чемпіон у...
Ю. І. Грот
– кількісне зіставлення водних ресурсів та потреб у воді всіх галузей народного господарства певної території. При складанні В. б. визначають ресурси поверхн. і підзем. вод та оцінюють...
А. В. Яцик
(ВАТ «УНДІВЕП») – наукова установа, що займається водогосподарсько-екологічними питаннями в Україні. Створ. 1974 у Києві як Укр. філія Центр. НДІ комплекс. використання водних ресурсів...
А. В. Яцик
– гірський хребет в Українських Карпатах, переважно на межі Львівської та Закарпатської областей. Ін. назва – Верховинський Вододільний хребет. Простягається від верхів’я р. Уж до...
О. О. Кагало
– частина Карпатської гірської країни (Українських Карпат), в межах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. У її складі – Вододіл., Верховин. і Привододіл. хребти,...
О. О. Кагало
– територія, з якої надходить поверхневий чи підземний стік до річок, озер чи інших водотоків і водойм. Ін. назва – водозабірний басейн. Розрізняють В. поверхневі і підземні. В Україні...
І. В. Соловій
(28. 05(09. 06). 1888, Севастополь – 30. 10. 1972, Миколаїв) – архівіст, філолог. Закін. істор. (1912) і слов’яно-рос. (1917) відділ. Харків. університету. Викладала рос. мову й історію в Карасубазар. чол. гімназії...
І. Б. Матяш
(25. 07. 1921, с. Машликіно, нині Ростов. обл., РФ – 07. 01. 1981, м. Рибінськ Ростов. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1940,...
С. О. Єфимов
(Wodonga) – місто у штаті Вікторія, Австралія. Знаходиться за 320 км на Пн. Сх. від Мельбурна. Осередок м’ясо-молоч. виробництва. Насел. разом із сусіднім м. Олбері (шт. Новий Пд. Вельс) складає 98...
Л. І. Саєнко
– система споруд і устаткування для забезпечення необхідної якості та кількості води у водних об’єктах. До В. к. належать споруди мех., біол., фіз.-хім. очищення стіч. вод, системи зворот....
О. В. Дезірон, О. В. Таранюк
– ліси, які регулюють водний режим певної місцевості; смуги лісів по берегах річок, озер, водосховищ та інших водних об’єктів, що безпосередньо прилягають до русла річки чи берега...
С. А. Генсірук, М. Н. Зеленський
(15(28). 05. 1915, м. Юзівка, нині Донецьк – 03. 02. 2000, там само) – скульпторка і живописець. Дружина Володимира Макаровича, мати Володимира, Олександра та Ольги Костіних. Член НСХУ (1947). Закін. Київський...
Р. Г. Клименко
(11. 01. 1973, с. Рокитне Яготин. р-ну Київ. обл.) – спортсменка (біатлон). Заслужений майстер спорту України (1995). Призерка чемпіонатів світу 1995 (5-е м. в естафеті 4 × 7,5 км), 1996 (2-е м. у команд. гонці та...
С. К. Фомін
(Algae) – поліфілетична група нижчих (сланевих) фотоавтотрофних організмів, які мешкають переважно у водному середовищі або вторинно пристосувалися до життя у ґрунті чи в інших умовах. За...
О. М. Виноградова
– падіння води в річці у місцях різкої зміни висоти її дна з утворенням одного чи кількох уступів. В. характерні для гір. річок, проте бувають і на рівнинних. Якщо річка тече по місцевості,...
А. В. Яцик
– штучна водойма, що утворюється при спорудженні гребель у долинах річок і призначена для нагромадження та перерозподілу запасів води залежно від потреб народного господарства. В Україні...
А. В. Яцик
(18. 09. 1938, Чернігів) – фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічних наук (1997), професор (2001). Закін. Київ. політех. інститут (1960). Відтоді працював у оборонній промисловості. Від 2000 – проф....
В. О. Добровольський
– релігійне свято, що завершує рiздвяно-новорiчну обрядовiсть. Ін. назви – Богоявлення, Хрещення Господнє, Водохрестя, Водосвяття, Йордан. Святкується 19 сiчня. Щодо походження свята iснують...
В. Т. Скуратівський
– річка у Добропільському й Олександрівському районах Донецької області, ліва притока Самари (басейн Дніпра). Бере початок побл. с. Нововодяне на Донец. височині. Довж. 28 км, пл. бас....
О. О. Кисельова
(20. 10. 1886, м. Сміла, нині Черкас. обл. – 10. 05. 1940, Київ) – отаман. Член УПСР (1905). Очолював бойові дружини есерів. У 1907 був заарешт. й висланий (після півріч. ув’язнення у Лук’янів. в’язниці Києва)...
Р. М. Коваль
(03. 07. 1933, м. Іпатово Ставропол. краю, РФ) – фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Закін. Азово-Чорномор. інститут механізації с. господарства (м. Зерноград, РФ, 1956)....
В. І. Дуганець
(10. 08. 1918, с. Новосьоли, нині Краснояр. краю, РФ – 01. 10. 1943, похов. у смт Кринички Дніпроп. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943, посмертно). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та...
А. К. Немикін
(24. 12. 1892(05. 01. 1893), м. Костянтиноград Полтав. губ., нинi м. Красноград Харкiв. обл. – 30. 11. 1971, Севастополь) – зоолог-гідробіолог. Доктор біологічних наук (1934), професор (1941), член-кореспондент АН...
А. Г. Сивцова
(14. 04. 1955, Запоріжжя) – майстер художнього оброблення металу та каменю, ювелір. Лауреат Всесоюз. оглядів самодіял. творчості трудящих (1982–85). Чл.НСМНМУ (1991). Мистецтву навч. у Г. Гридасова....
С. В. Латанський
(справж. – Вассерман; 23. 12. 1924, Харків – 11. 09. 1987, Одеса) – актор. Чоловік М. Дьоміної. Народний артист УРСР (1964), нар. арт. СРСР (1976). Навч. в Ленінгр. інституті театр. мистецтва (нині С.-Петербург,...
І. М. Сікорська
– селище міського типу Донецької області, підпорядковане Добропільській міській раді. Знаходиться у зх. частині Донец. обл., за 20 км від м. Добропілля, за 7 км від м. Білицьке та за...
Т. В. Іванова
(01. 03. 1940, Краків) – акушер-гінеколог. Син Я. Воєвідки. Доктор медицини (1971). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). У 1949 з батьками емігрував до США. Закін. Гелен. коледж (шт. Монтана, 1963), навч. у...
П. Пундій
(03. 05. 1891, Прага – березень 1944) – лікар, громадський діяч. Закін. мед. студії у Празі. Під час 1-ї світової війни – військ. лікар УСС. Згодом відісланий урядом УНР до Берліна, де очолив сан. місію,...
П. Пундій, Я. В. Ганіткевич
(05. 03. 1882, с. Петранка, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 03. 1920, с. Піщана, нині Балт. р-ну Одес. обл.) – військовик УГА. Закін. Праз. університет (1910). Працював адвокатом у м. Чортків (нині Терноп....
К. Є. Науменко
(26. 10. 1909, Чернівці – 25. 01. 1981, м. Ріно, шт. Невада, США) – акушер-гінеколог, громадський діяч. Батько І. Воєвідки. Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1933), де й працював до 1941. Відтоді – доцент,...
П. Пундій, Я. В. Ганіткевич
(03. 04. 1938, м. Анапа Краснодар. краю, РФ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1991), професор (2002). Закін. Ленінгр. гірн. інститут (1965). Працював техніком-геологом у Лутугин. геол.-розв....
В. Б. Гапєєв
(09. 08. 1977, Київ) – дизайнер. Дочка Ю. Воєводи та Л. Даценко. 2-а премія Всеукр. виставки «Життя шрифту» (Київ, 2003). Член НСХУ (2005). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва та архітектури (Київ, 2001;...
І. І. Блохіна
(22. 06. 1944, м. Паризька Комуна Ворошиловгр. обл., нині м. Алчевськ Луган. обл.) – графік і живописець. Чоловік Л. Даценко, батько Є. Воєводи. Член НСХУ (1977). Закін. Київський художній інститут (1972;...
В. М. Прядко
(Vojvodina) – автономний край у складі Сербії і Чорногорії. С.-г. центр Балкан. Пл. 21,5 тис. км2. Насел. понад 2 млн осіб (2004), серед нац. груп – серби, угорці, чорногорці, румуни, словаки. Тут мешкає...
О. В. Мишанич, М. М. Цап
(21. 04. 1946, Харків – 27. 06. 2021, там само) – фахівець у галузі радіаційного матеріалознавства. Брат Володимира Воєводіна. Доктор фізико-математичних наук (1995). Закін. Харків. університет (1970)....
І. М. Неклюдов
(16. 01. 1937, Харків – 2008, там само) – геолог, мінералог. Брат Віктора Воєводіна. Доктор геолого-мінералогічних наук (1985). Закін. Харків. університет (1960). У 1960–70 – учасник геол.-розв. експедицій...
Д. Є. Макаренко