(13. 12. 1925, м. Умань Київ. губ., нині Черкас. обл. – 31. 03. 1996, Київ) – фахівець у галузi теплофiзики і теплоенергетики. Доктор технічних наук (1967), професор (1969), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986)....
(13. 12. 1948, с. Семенівна Шевченківського, нині Куп’янського р-ну Харківської обл. — 24. 01. 2020, Харків) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (2005), професор (2011), член-кореспондент НААНУ (2007). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013). Премія імені В. Юр’єва...
(криптонім — А. П.; 01(13). 12. 1867, Полтава — після 1917) — краєзнавець, педагог, перекладач. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1890) та історико-філологічний факультет Варшавського університету (1894). Викладав російську мову, історію та географію у Седлецькій гімназії; від 1900 служив у...
(Бакалейников Николай Романович; 01(13). 12. 1881, Москва – 06. 03. 1957, Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – російський флейтист, диригент, композитор. Професор (1940). Закін. Моск. консерваторію (1900; кл. флейти В. Кречмана). Уроки гармонії та контрапункту брав у С. Танєєва. Грав у оркестрі...
(13. 12. 1954, м. Самбір Дрогобицької, нині Львівської обл.) — акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1997), професор (2005). Заслужений діяч науки і техніки України (2010). Закінчив Івано-Франківський медичний інститут (1977). Працював лікарем. Від 1980 — у...
(Zakrzewski Stanisław; 13. 12. 1873, Варшава – 15. 03. 1936, Львів) – польський історик. Закін. Яґеллон. університет у Кракові, де захистив доктор. (1900) і габілітац. (1903) дис., навч. у Віден. і Берлін. університетах та Папській школі палеографії, дипломатики і архівістики в Римі. Від 1905...
(13. 12. 1908, с. Борщовичі, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 05. 12. 1992, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – кооперативний діяч. У Львові закін. учител. семінарію товариства «Рідна школа», реал. г-зію. Від 1928 уміщував статті в укр. часописах «Неділя», «Діло», «Новий час», «Наш...
(13. 12. 1930, м. Керч, нині АР Крим – 24. 11. 2002, Дніпропетровськ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1976), професор (1980). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1953), де 1953–56 та 1977–2002 й працював (нині Нац. гірн. університет): 1978–80 – зав., від 1980 – професор кафедри...
(13. 12. 1969, Харків) – фахівець у галузі теплофізики та теплоенергетики. Доктор технічних наук (2011), член-кореспондент НАНУ (2018). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008), премія АН України, Білорусі і Молдови (2012). Закін. Моск. авіац. інститут (1992). Відтоді працює в...
(30. 11 (13. 12). 1900, м. Замостя, нині Люблін. воєводства, Польща – 01. 10. 1970, Москва) – співак (лірико-драматичний баритон). Народний артист СРСР (1944). Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. кооп. інституті (1921–24), водночас брав уроки співу у приват. вокал. студії М. Лунда та був...
(01(13). 12. 1864, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 1943, Москва) – співачка (контральто), педагог. Закін. Вищі жін. курси та Муз. школу М. Тутковського у Києві, С.-Петербур. консерваторію (1888; кл. О. Полякової-Хвостової, Є. Цванцігер та К. Еверарді). 1890–91 удосконалювала...
(13. 12. 1923, с. Конюхи, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 16. 08. 2010, м. Лювен, Бельгія) – громадський діяч. Від 1941 – чл. управи Укр. освіт. товариства у рідному селі. 1944 емігрував до Німеччини. Закін. торг.-екон. ліцей у таборі для інтернованих у м-ку Берхтесґаден (Німеччина, 1948), Лювен....
(13. 12. 1941, ст. Радянська, Пн. Осетія, РФ) – фахівець у галузі фізичної оптоелектроніки. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1983). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закін. Томський інститут автоматиз. систем упр. (РФ, 1963), де відтоді й працював. 1973–84 – засн....
(13. 12. 1903, м. Валки, нині Харків. обл. – 27. 02. 1938, Харків) – японіст, перекладач. Закін. курси сх. мов Харків. філії Всеукр. наук. асоц. сходознавства (1929). Від 1931 – викладач Укр. вечір. технікуму сходознавства та сх. мов, вів японозн. семінар в Укр. НДІ сходознавства у Харкові;...
(13. 12. 1937, с. Кустин, нині Рівнен. р-ну Рiвнен. обл. – 28. 06. 2023, Львів) – геоморфолог. Кандидат географічних наук (1971), професор (1991). Закiн. Львiв. університет (1958), де від 1961 і працював: 1971–74 – нач. н.-д. сектору, 1976–87, від 1990 – завідувач кафедри геоморфологiї та...
(13. 12. 1995, Луцьк — 28. 06. 2018, смт Південне Торецької міськради, нині Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 01. 07. 2018 у с. Омельне Ківерцівського (нині Луцького) р-ну Волинської обл.) — військовик. Старший солдат. Герой України (2019). Закінчив Луцьку школу-інтернат. Від початку...
(13. 12. 1928, м. Ніколаєвськ-на-Амурі Далекосхід. краю, РФ – 29. 09. 1991, Київ) – фахівець у галузі гірничої механіки. Доктор технічних наук (1973), професор (1974). Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1978). Державні нагороди СРСР. Закін. Сибір. автомоб.-дорож. інститут (м. Омськ, РФ,...
(Купершток Емілій; 01(13). 12. 1877, Херсон – 16. 11. 1960, Нью-Йорк) – диригент, педагог. Професор (1918). Заслужений артист Респ. (1923). Навч. в Одес. муз. училищі (кл. скрипки Г. Фрідмана, композиції – П. Молчанова), Віден. консерваторії (1891–93; кл. скрипки Й. Гельмесберґера, композиції –...
(13. 12. 1888, Київ. губ. – 17. 05. 1963, м. Ромни Сум. обл.) – хормейстер. Навч. на реґент. курсах у С. Бармотіна в Херсоні. Згодом переїхав до Рівного, де викладав спів у реал. школі, жін. гімназії та вчител. семінарії. З поч. 2-ї світової війни евакуювався у м. Ромни, де при Нар. театрі...
(01(13). 12. 1876, Смолен. губ., Росія – 20. 11(03. 12). 1917, м. Могильов, нині Білорусь) – військовик. Генерал-лейтенант (1917). Закін. Моск. військ. училище (1896), Микол. академію Генштабу (1902). Під час 1-ї світової війни перебував на команд. посадах, зокрема від вересня 1917 – начштабу...
(30. 11(13. 12). 1906, м. Новгород, нині Великий Новгород, РФ – 08. 04. 1985, Москва) – композитор, диригент, педагог. Канд. мистецтвознавства (1942), професор (1980). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1970). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1933; кл. композиції С. Богатирьова, диригування – Я....
(13. 12. 1948, Харків) – графік, публіцист. Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1977; викл. Ю. Киянський, А. Луценко). Відтоді працював художником-оформлювачем, провід. художником-конструктором, кер. групи естетики і нач. Бюро естетики у Харкові. Від поч. 1990-х рр. – на творчій роботі. Створює...
(13. 12. 1982, Київ) – артист балету. Син А. Козлова і Т. Боровик. Лауреат 4-го та 6-го міжнар. конкурсів балету ім. С. Лифаря (2002, 2006; обидва – Київ), срібна медаль 10-го міжнар. конкурсу арт. балету (Москва, 2005). Закін. Київ. хореогр. училище (2000; кл. В. Денисенка). Працював солістом...
(01(13). 12. 1898, м. Кaтеpинослaв, нині Дніпро – 01. 11. 1984, Київ) – пaлеоботaнік. Доктор геолого-мінералогічних наук (1943), професор (1945), чл.-коp. AН УPСP (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Зaкін. Катеринослав. ІНО (1923). Відтоді вчителювала в Дніпроп....
(01(13). 12. 1870, м. Золотоноша Полтавської губ., нині Черкаської обл. — 16. 03. 1942, за іншими даними — 01. 1943, Київ) — історик Церкви, візантолог, бібліограф. Доктор церковної історії (1917). Закінчив Полтавську духовну семінарію (1892), Санкт-Петербурзьку духовну академію (1896), де у...
(13. 12. 1945, с. Матюші Білоцерків. р-ну Київ. обл.) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (2003), професор (2006), почес. чл. УААН (2007). Закін. Білоцерків. с.-г. інститут (1973). Від 1976 працював у радгоспах Бровар. р-ну Київ. обл.; від 1982 – на керів. посадах у Бровар. райраді...
(01(13). 12. 1869, Одеса — 28. 09. 1928, там само) — лікар-рентґенолог. Професор (1921). Закінчив Московський університет (1895). Працював в Одесі в приватному Хіміко-бактеріологічному інституті, на початку 1900-х рр. організував у місті приватний рентґенівський кабінет. Водночас від 1902 — в...
(псевдо: Чернець, Чорнота, Ярема; 13. 12. 1913, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 03. 12. 1987, там само, похований у Львові) — учасник національно-визвольного руху. 1929 став членом ОУН, був референтом пропаганди і повітовим провідником. Закінчив Торговельну школу «Просвіти» у...
(13. 12. 1952, Херсон) – прозаїк, перекладач. Член СП РФ (1991), Рос. ПЕН-Центру (1996). Пушкін. премія фонду А. Тьопфера (Гамбурґ, 1993), премія Берлін. АМ (1995), літ. премія ім. Ю. Казакова (2000). Закін. Львівський університет (1975). Відтоді реставрував вітражі у Львові. Представник львів....
(Мезьер Августа Владимировна; 13(25). 12. 1862 (за ін. даними – 1869), м. Царське Село, нині м. Пушкін С.-Петербур. міськради – 02. 06. 1935, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський бібліограф, книгознавець, письменниця, перекладачка. Закін. Смол. інститут (С.-Петербург, 1895). Від 1894...
(13. 12. 1945, м. Кримськ Краснодар. краю, РФ) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (2012). Закін. Дніпроп. металург. інститут (нині Дніпро, 1974). Працював на виробництві (1963–80); н. с. Херсон. індустр. інституту (1980–81) та Нац. металург. академії України (Дніпропетровськ,...
(13. 12. 1960, Запоріжжя) – режисер, композитор. Перший приз Міжнар. фестивалю короткометраж. фільмів у Братиславі (1992, за фільм «Похмурий ранок»). Закін. Київ. інститут культури (1982). На творчій роботі. Автор музики до укр. фільмів «Неосяжне» (1989), «Панове, врятуймо Місяць» (обидва – реж....
(01(13). 12. 1886, м. Єлабуга, нині Татарстан, РФ – 11. 09. 1964, Львів) – співак (бас-баритон), педагог. Заслужений артист УРСР (1931). Закін. Муз.-драм. училище Моск. філармоній. товариства (1911; кл. Л. Донського, Д. Корсі-Соколова), куди вступив за рекомендацією Ф. Шаляпіна. 1902–05 брав...
(Мерена; 13. 12. 1914, с. Поляни, Польща – 11. 08. 2005, м. Торонто, Канада) – писанкарка, громадська діячка. Заслужений майстер народної творчості України (1994). Навч. в Новому Санчі, Перемишлі (обидва – Польща), Львові, Самборі (Львів. обл.). 1934 отримала диплом вчителя. Мала муз. слух та...
(Morton William Lewis; 13. 12. 1908, м. Ґладстоун, провінція Манітоба, Канада – 07. 12. 1980, м. Медисин-Гет, провінція Альберта, Канада) – канадський історик. Здобув ступ. бакалавра (1932) у Манітоб. університеті (м. Вінніпеґ), бакалавра (1934) і магістра (1937) – в Оксфорд. університеті (Велика...
(13. 12. 1902, с. Кривче, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. – 07. 09. 1969, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – правознавець, громадсько-політичний діяч. 1904 разом із родиною виїхав до Канади. Закін. учител. семінарію, учителював у м. Роблін. 1933 здобув докторат з права в Університеті...
(01(13). 12. 1869, м. Архангельськ, Росія – 04. 08. 1937, Одеса) – лікар-хірург. Доктор медицини (1909), професор (1920). Учасник рос.-япон. 1904–05 та 1-ї світ. воєн. Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1894). Працював військ. лікарем. 1899–1900 – у складі сан. загону для боротьби з...
(13. 12. 1920, м. Киштим, нині Челябін. обл., РФ) – фахівець у галузі технології неорганічних речовин. Доктор технічних наук (1972), професор (1974). Закін. Урал. індустр. інститут (м. Свердловськ, нині м. Єкатеринбург, РФ, 1944). Працював на виробництві (1944–50); у Свердлов. філії НДІхіммаш...
(13. 12. 1938, с. Зубне, округ Гуменне, Словаччина – 28. 07. 2008, м. Пряшів, Словаччина) – громадсько-культурний діяч. Закін. Пед. школу в Пряшеві (1957). Учителював. Від 1973 – завідувач відділу нар. худож. творчості ЦК Культур. союзу укр. трудящих (нині – Союз русинів-українців Словац. Респ.)....
(Касаткин Николай Алексеевич; 13. 12. 1859, Москва – 07. 12. 1930, там само) – російський живописець. Народний художник РСФРР (1923). Член Товариства передвижників (1891). Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1883; викл. В. Перов, І. Прянишников). Працював у ньому викл....
(13. 12. 1929, м. Туапсе, нині Краснодар. краю, РФ) – хімік. Доктор хімічних наук (1979), професор (1983). Закін. Харків. університет (1954), де 1957–61 й працював. 1961–83 – керівник лаб. ВНДІ монокристалів (Харків); 1983–93 – зав., від 1993 – професор кафедри хімії. Харків. тех. університету...
(13. 12. 1926, с. Пуків, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл.) – майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (1993). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1963). Учителювала; 1954–55 – інспектор шкіл Рогатин. р-ну; від 1955 – у Львові: у школі-інтернаті № 5, 1974–84 – у серед. школі № 31. Учасниця...
(Cronia Arturo; 13. 12. 1889, м. Задар, нині Хорватія – 11. 05. 1967, м. Падуя, Італія) – італійський славіст. Закін. гімназію у Задарі (1914), студії слов’ян. мов Університету Праги (1919), Університет Падуї (1921), захистив дис. про вплив Данте на серб.-хорват. літературу, яка була опубл. того...
(13. 12. 1947, м. Реґенсбурґ, Німеччина) — лікар-психіатр. Син П. Пундія, брат О. Пундія, Л. Пундій-Бозьо та Х. Пундій-Нечвід. 1950 разом із батьками емігрував до США. Закінчив Школу українознавства, передмедичні студії в Іллінойському університеті (м. Чикаґо, 1969), Автономний університет у...
(13. 12. 1965, Харків) — хімік, матеріалознавець. Кандидат хімічних (2008), доктор технічних (2021) наук. Закінчила Харківський університет (1988). Від 1994 працює у Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» НАНУ (Харків): від 2015 — старший науковий співробітник. Наукові...
(13. 12. 1947, м. Єнакієве Сталінської обл., нині Горлівського р-ну Донецької обл.) — фізико-хімік, фахівець у галузі інженерної екології. Доктор технічних наук (1995), професор (2001). Закінчила Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1970). Відтоді працювала у Дніпродзержинському технічному...
(13. 12. 1937, Харків – 17. 05. 2007, Москва) – фахівець у галузі фізико-хімічних основ створення конструкційних металевих матеріалів. Доктор технічних наук (1976), професор (1985), академік РАН (2003). Премія ім. П. Аносова РАН (2005). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище...
(13. 12. 1887, с. Деребчин Ямпільського пов. Подільської губ., нині Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 15. 01. 1961, Варшава) — живописець, графік і сценограф. Брат З. Пронашка. Навчався у Краківській академії мистецтв (1909—10; викладачі Л. Вичулковський, С.-М. Дембіцький). 1914—17 — у м....
(13. 12. 1881, с. Городище Сквир. пов. Київ. губ., нині Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 25. 07. 1925, м. Лунінець, нині Брест. обл., Білорусь) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Закін. Чугіїв. піхотне юнкер. училище (нині Харків. обл., 1906), Олександрів. військ.-юрид. академію...
(13. 12. 1915, містечко Кридор, провінція Саскачеван, Канада – 09. 03. 1989, м. Фонтана, шт. Каліфорнія, США) – канадська та американська актриса, радіожурналістка українського походження. Дружина Р. Лапіки. Вивчала музику в Саскачеван. та Нью-Йорк. університетах. Виступала в аматор. виставах...
(13. 12. 1934, с. Ґералтів, округ Пряшів, нині Словаччина) – мовознавець. Доктор філософії (1979). Закін. ВШ педагогіки у Пряшеві (1958). Учителював. 1960–90 – зав. Кабінету української мови Крайового пед. інституту в Пряшеві. Щороку організовував двотижневі курси удосконалення знань з...
(Andziulaitis-Kalnėnas Juozas; 01(13). 12. 1864, с. Ґайсряй, Латвія – 30. 01. 1916, Нью-Брітен, США) – литовський поет. Закін. учител. семінарію (1883). Працював у ж. «Aušroje» (1884–86), збирав і публікував фольклорні, етногр. матеріали. Від 1886 жив у США, де після закінчення 1894 мед. коледжу...
(13. 12. 1936, с. Новоалександрівка Томської обл., РФ) – фізико-хімік, матеріалознавець. Доктор хімічних наук (1985), професор (1991). Закін. Урал. політех. інститут (1963; м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ). Відтоді працював на виробництві у Свердловську. 1971–74 – у ВНДІ реактивелектрон...
(13. 12. 1944, м. Нижній Тагіл Свердлов. обл., РФ – 04. 12. 2009, Київ) – фахівець у галузі радіонавігації. Доктор технічних наук (1992), професор (1994). Закін. Київ. вище інж.-авіац. військ. училище ВПС (1968). У 1962–2000 – на військ. службі в ЗС на керівних, інж. та наук.-пед. посадах;...
(13(25). 12. 1872, Київ — 13. 09. 1947, там само) — художник-етнограф. Закiнчив Університет св. Володимира (1896), Рисувальну школу М. Мурашка (1918) у Києві. Працював бухгалтером банку в Санкт-Петербурзi. У вiльний час займався етнографiєю, їздив в експедицiї на Київщину. Зробив понад 10 тис....
(01(13). 12. 1869, Городець Калуз. губ., Росія – 10. 03. 1947, Москва) – фізик. Доктор фізики (1905). Закін. Моск. університет (1892), де залиш. для підготовки до професор. звання і працював від 1894: від 1899 – приват-доцент теор. фізики. 1906–20 – у Новорос. університеті: завідувач кафедри...
(13. 12. 1948, м. Великий Токмак, нині Токмак Запоріз. обл.) – хімік-технолог. Доктор технічних наук (2003), професор (2006). Заслужений діяч науки і. т. України (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Харків. політех. інститут (1971), де відтоді й працює (нині...
(13. 12. 1935, м. Березники Молотов., нині Перм. обл., РФ) – фізик. Доктор технічних наук (1985), професор (1991). Член-кореспондент Крим. АН (2000). Закін. Моск. університет (1959). Працював м. н. с. Інституту гірничої справи АН СРСР (м. Люберці Моск. обл., 1959–62); в НДІ «Сапфір» у Москві:...
(Хорольський Євген Миколайович; 13. 12. 1886, с. Богоріздв’янка Ананьїв. пов. Херсон. губ., нині Рождественка Микол. р-ну Одес. обл. – 25. 08. 1967, Житомир) – церковний діяч РПЦ. Закін. церк.-парафіял. школу, Демидів. учит. школу. Був послушником Свято-Троїц. монастиря у Києві, 1912–18 –...
(13. 12. 1925, станиця Кутаїська, нині у складі м. Гарячий Ключ Краснодар. краю, РФ – 06. 09. 1979, м. Кокчетав, нині Кокшетау Акмолин. обл., Казахстан) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1943....
(13. 12. 1951, Київ) – біолог. Доктор біологічних наук (2001), професор (2004). Премія ім. С. Гершензона НАНУ (2006). Закін. Київ. університет (1975). Від 1973 працює в Інституті молекуляр. біології і генетики НАНУ (Київ): від 2002 – завідувач відділу геноміки людини. Наукові дослідження:...
(13. 12. 1926, Львів – 25. 02. 2010, там само) – історик, археограф, сходознавець, громадський діяч. Син Р.-М. Дашкевича й О. Степанів, чоловік Л. Дашкевич. Доктор історичних наук (1994), професор (1996). Дійсний член НТШ (1990), УВАН (1994). Премія фундації О. і Т. Антоновичів...
(13. 12. 1926, с. Пуків, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл.) – майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (1993). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1963). Учителювала; 1954–55 – інспектор шкіл Рогатин. р-ну; від 1955 – у Львові: у школі-інтернаті № 5, 1974–84 – у серед. школі № 31. Учасниця...
(псевд. і крипт.: Вировий, Мирон, Микола Карівський, М. К., Колос Іван, Грицько, Роман, М. Д., м. д.; 13. 12. 1901, с. Карів Рава-Рус. пов., нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 17. 05. 1955, Львів) – військовий і політичний діяч. Брат П. Дужого. 1918–20 – підхорунжий УГА, від 1920 – командир роти...
(01(13). 12. 1876, Смолен. губ., Росія – 20. 11(03. 12). 1917, м. Могильов, нині Білорусь) – військовик. Генерал-лейтенант (1917). Закін. Моск. військ. училище (1896), Микол. академію Генштабу (1902). Під час 1-ї світової війни перебував на команд. посадах, зокрема від вересня 1917 – начштабу...
(18(30). 11. 1887, м. Мстислав Смолен. губ., нині Могильов. обл., Білорусь – 13. 12. 1957, Москва) – математик. Син С. Дубнова. Доктор фізико-математичних наук (1936, без захисту дис.), професор (1936). Навч. у Новорос. університеті (Одеса, 1906–10), виключ. за участь у студент. заворушеннях,...
(15. 02. 1912, м-ко Носівка Ніжинського пов. Чернігівської губ., нині місто Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 13. 12. 1986, Київ) — гідрогеолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1958), професор (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпро,...
(27. 11. 1924, с. Малий Бурлук Великобурлуц. р-ну, нині Харків. обл. – 13. 12. 1994, Харків) – хімік-технолог. Батько О. Зайцева. Доктор технічних наук (1979), професор (1988). Державна премія України в галузі науки і техніки (1977, 1999). Премія РМ СРСР (1982). Закін. Харків. інж.-буд. інститут...
(18. 08. 1928, м. П’ятигорськ, нині Ставропольського краю, РФ — 13. 12. 1995, Львів) — флейтист, педагог. Гри на флейті навчився у батька — флейтиста Київської опери. 1948—50 студіював у Київській вечірній музичній школі для дорослих (кл. Г. Динова), закінчив Львівське музичне училище (1952),...
(11. 12. 1934, Київ — 13. 12. 1999, м. Хайфа, Ізраїль) — фахівець у галузі інструментального виробництва. Доктор технічних наук (1981), професор (1990). Закінчив Брянський інститут транспортного машинобудування (РФ, 1957). Працював 1958—94 в Інституті надтвердих матеріалів НАНУ (Київ): 1981—85 —...
(15. 07. 1925, м. Куп’янськ, нині Харківської обл. — 13. 12. 1998, Харків) — лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1974), професор (1987). Закінчила Харківський медичний інститут (1949), де й працювала. Від 1952 — в Українському НДІ клінічної та експериментальної неврології та психіатрії (Харків):...
(31. 08. 1948, м. Сталіно, нині Донецьк – 13. 12. 2002, там само) – економіст. Доктор економічних наук (1993), професор (2001). Закін. Донец. політех. інститут (1973). Працював у Донец. міській телефон. мережі (1970–77), обл. комітеті профспілки працівників зв’язку (1977–85), на обл. підприємстві...
(03(15). 03. 1896, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 13. 12. 1958, Ленінград, нині С.-Петербург) – скрипаль, педагог. Професор (1935). Навч. у Л. Ауера. Закін. Петрогр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1917; кл. С. Коргуєва). Концертував. Працював викл. у навч. закладах Баку (1924–26), 1-му...
(04(17). 04. 1900, с. Старі Санжари, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 13. 12. 1961, Ленінград, нині С.-Петербург) – співак (баритон), театральний діяч. Заслужений артист РРФСР (1939), засл. діяч мистецтв РРФСР (1951). Закін. Ленінгр. консерваторію (1931; кл. Ф. Левитського). Відтоді – соліст...
(12. 08. 1940, с. Казанка, нині смт Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 31. 05. 2026, Черкаси) — актриса. Заслужена артистка УРСР (1978). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2007). Закінчила Дніпропетровське театральне училище (нині Дніпро, 1962; викладач О. Галун). Працювала у Дрогобицькому...
(18. 03. 1948, Вінниця – 26. 05. 2026) – педагог. Доктор педагогічних наук (2000), професор (1994), академік НАПНУ (2016). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1971). Відтоді працював у Вінницькому ПТУ № 4; 1981–83 – у Мозирському педагогічному інституті (Білорусь); від 1983 – у Вінницькому...
(07. 11. 1935, с. Нерпо Іркут. обл., РФ — 25. 05. 2026) – архітектор. Державна премія України в галузі архітектури (1991). Закін. архіт. факультет Новосибір. інж.-буд. інституту (1960). Осн. роботи: приміщення Наук.-тех. б-ки на 7 млн томів (1966), аеровокзал (1967), хокейний стадіон (1968),...
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(29. 07(10. 08). 1910, ст. Боровйонка Новгород. губ., Росія – 13. 12. 1996, Київ) – художник і поет. Брат О. Влизька. Учасник 2-ї світової війни. Навч. мистецтву у Ф. Кричевського. 1930 вступив до Київ. худож. інституту. Виключ. на 1-му курсі «за контррев. діяльність», ув’язн. на півроку. Працював...
(01. 01. 1916, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 13. 12. 1996, Київ) – правознавець, дипломат. Батько В. Забігайла. Доктор юридичних наук (1965), професор (1967). Закін. Київський університет (1940), Дипломат. академію МЗС СРСР (Москва, 1952). Працював у органах прокуратури Ростов. обл. (РФ),...
(15. 02. 1912, м-ко Носівка Ніжинського пов. Чернігівської губ., нині місто Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 13. 12. 1986, Київ) — гідрогеолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1958), професор (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпро,...
13 грудня 1991, постанова Президії ВР України від 17 січня 1992 «Про статус Академії наук Української РСР», Указ Президента України від 20 січня 1992 «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» створили нове правове поле для АНУ, визначили її місце та роль у житті укр....
13 грудня 1932 до секр. обкомів партії: «За останній час виявляється все більша кількість випадків зради з боку комуністiв, не тільки сільських працівників (голів колгоспів, секретарів осередків, голів сільрад та ін....
13 грудня того ж року Президія ВР СРСР ухвалила указ «О снятии ограничений в правовом положении с немцев и членов их семей, находящихся на спецпоселении»....
13 грудня 1917 1-й Курултай (з’їзд) К. т., який відбувся у Бахчисараї, ухвалив конституцію. Її опубліковно наступ....
13 грудня 1993 була створена мережа регіональних відділень та представництв, покликана разом із центральним апаратом організовувати і проводити П....
13 грудня 1998 відбувся 9-й з’їзд НРУ, який висунув для участі в президент. виборах 1999 кандидатуру колиш....
13 грудня того ж року. Гол. документом, що визначає осн. напрями укр.-болгар. співпраці, є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною та Респ....
13 грудня), з ним пов’язано традицію ворожіння на подружжя. У 20–21 ст. молодіжні ворожіння втратили магічну функцію і перетворилися на веселі, жартівливі традиційні ігри....
13 грудня 1812 побл. К. відбувся бій між рос. і франц. військами. Розвитку міста сприяло прокладення заліз-ниці: 1850–60 – Київ–К....
13 грудня 1886 велика пожежа знищила у місті 320 будинків, і 2 тис. мешканців залишилося без житла. Вдалося врятувати лише сх....
13 грудня) з Києва виведено розпропагов. більшовиками військ. частини. У відповідь РНК надіслала УЦР ультиматум, в якому вона не визнавалася легітим....
13 грудня 1946. 10 лютого 1947 у Парижі УРСР підписала мирні договори з Італією, Болгарією, Угорщиною, Румунією, Фінляндією....
13 грудня 1917, згідно з якою сформов. уряд – Директорію Криму на чолі з Н. Челебієвим і створ....
13 грудня) 1917 у Петрограді (нині Санкт-Петербург), її чисельність становила 80 тис. осіб. Лідери: Б....
13 грудня), Купала (7 липня) та в ін. дні. У нар. культурі існувало чимало вірувань про можливість причарування коханого....
13 грудня 1918 був затверджений блакитно-жовтий П. (блакитна барва вгорі, жовта внизу). У більшов....
13 грудня) 1917, поява «Манифеста…» стала пропагандист. акцією, намаганням перекласти вину за розв’язання зброй....
13 грудня 2001 у Б. створ. Держ. історико-культур. заповідник (містить 81 пам’ятку культури від 11 ст....
13 грудня 1991. Функції та структура А. П. У. кілька разів змінювалися. Нині А. П. У. діє відповідно до Положення, затвердж....
13 грудня 1943 залучено до чехословац. війська в СРСР; командир полку – В. Пржикрил, комісар – М. Глідер....
13 грудня того ж року). Літ.: Бабенко К. А. Конституційні засади розвитку і регулювання політико-правових відносин в Україні....