(25. 02. 1951, Риґа) – соціальний гігієніст, історик медицини. Син К. Васильєва. Доктор медичних наук (1994), професор (1996). Закінчив Одеський медичний інститут (1974). У 1974–84 працював лікарем Одеської інфекційної лікарні; у 1984–94 – у Тернопільському медичному інституті; 1994–2010 –...
(25.02.1951, м. Володимир-Волинський, Волинська область) — живописець. Чоловік Л. Гвоздинської. Член НСХУ (від 1985 року). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1975; викладачі: С. Бесєдін, А. Константинопольський, О. Мартинець). Від 1975 працює в Рівненському художньо-виробничому...
(25. 02. 1926, с. Крилів, нині Корец. р-ну Рівнен. обл.) – кінооператор. Член НСКінУ (1983). Заслужений діяч мистецтв України (2004). Закін. ВДІК (1956; майстерня Б. Волчека). 1958–96 – на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, де як кінооператор-постановник брав участь у створенні х/ф...
(25. 02. 1926, с. Костянтинівка, нині Кіровоградської обл. — ?) — патоморфолог. Доктор медичних наук (1989), професор (1990). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Львівський медичний інститут (1954). Працював лікарем. Від 1956 — в Українському НДІ промислової медицини (м. Кривий...
(13. 12. 1926, Львів – 25. 02. 2010, там само) – історик, археограф, сходознавець, громадський діяч. Син Р.-М. Дашкевича й О. Степанів, чоловік Л. Дашкевич. Доктор історичних наук (1994), професор (1996). Дійсний член НТШ (1990), УВАН (1994). Премія фундації О. і Т. Антоновичів...
(06. 10. 1887, с. Цеперів, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 25. 02. 1958, Прага) — мовознавець, діалектолог, етнограф, педагог, громадський діяч. Доктор філологічних наук (1938), професор (1939). Дійсний член НТШ (1923). Закінчив польську гімназію у Львові (1907), був активним у таємному...
(08(20). 03. 1899, с. Старий Животів Таращан. пов. Київ. губ., нині с. Новоживотів Оратів. р-ну Вінн. обл. – 25. 02. 1945, м. Бад-Кіссінґен, Німеччина) – прозаїк, актор, драматург, перекладач. Навч. у Сквир. чол. гімназії (нині Київ. обл., 1912–18), на мед. факультеті Університету св. Володимира у...
(13. 09. 1931, м. Любачiв, нині Підкарпатського воєводства, Польща – 25. 02. 2024, м. Монреаль, Канада) – архiтектор. Брат Iринея та Люби (Любомири) Жуків. Почесний доктор Української академії мистецтв АМ (1992), почесний член Української академії архітектури (1992). Державна премія України у...
(псевдоніми і криптоніми: М. Сріблянський, М. Шаповалов, М. Бутенко, Понурий, М. С., М. Ш.; 26. 05(07. 06). 1882, с. Серебрянка Бахмутського пов. Катеринославської губ., нині Бахмутського р-ну Донецької обл. — 25. 02. 1932, м-ко Ржевніце поблизу Праги) — громадсько-політичний діяч, публіцист,...
(Аврам Ісакович; 15. 06. 1936, Київ – 25. 02. 2026, Єрусалим) – диригент, скрипаль, композитор, педагог. Професор (1995). Народний артист України (2003). Міжнародна премія «Echo klassik-2007» за найкращий запис класич. музики. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Навч. у Новосибір....
(05. 09. 1925, с. Порошкове, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 25. 02. 1996, Луцьк, похов. у Києві) – хоровий диригент, педагог. Батько Н. Кречко. Народний артист УРСР (1960). Закін. Київську консерваторію (1954; кл. хор. диригування Е. Скрипчинської, вокалу – І. Паторжинського)....
(13(25). 01. 1852, Харків – 25. 02. 1939, там само) – фізіолог, лікар-ендокринолог. Брат О. Данилевського. Доктор медицини (1877), професор (1883), академік АН УРСР (1926). Заслужений діяч науки УСРР (1926). Премії ім. Монтьона Париз. (1889), ім. К. Бера С.-Петербур. (1894) АН. Навч. у Казан....
(07. 05. 1925, смт Ічня, нині місто Черніг. обл. – 25. 02. 2020, Київ) – співачка (драматичне сопрано), педагог. Мати О. Немкович. Народний артист УРСР (1975). Лауреатка літ.-мист. премії ім. О. Cтороженка (2015). Закін. Київську консерваторію (1951; кл. сольного співу Д. Євтушенка). Відтоді –...
(29. 04. 1977, с. Мартинівське Вознесенського р-ну Миколаївської обл. — 25. 02. 2022, поблизу с. Глібівка Вишгородського р-ну Київської обл.) — військовик. Підполковник. Герой України (2022, посмертно). Закінчив Харківський інститут льотчиків Військово-повітряних сил (1998, спеціальність «льотна...
(Ірина Йосипівна; 29. 01. 1919, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 25. 02. 2009, м. Цірль, Австрія) – співачка (мецо-сопрано). Вокал. освіту здобула в А. Дідура (Львів, 1939) та у А. Бар-Мільденбурґ (Відень, 1944). Удосконалювала вокал. майстерність у Вищій муз. школі «Моцартеум» (м....
(11. 10. 1905, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 25. 02. 1966, м. Нью-Йорк, США) – громадський діяч, публіцист. 1929 вступив до ВКП(б). Під час насильниц. колективізації брав участь у вилученні хліба у селян. Навч. у Дніпродзержин. металург. інституті (Дніпроп. обл.), де товаришував із Л....
(1863, Львів — 25. 02. 1928, там само) — скульптор. Батько К. Пер’є. Закінчив Реальну школу у Львові; здобував освіту у Львівській політехніці на будівельному відділі (1887—88). Крім навчання в батька, скульптора А.-М.-Ш. Пер’є, до липня 1884 працював челядником у фірмі Л. Шимзера, а від 1885 як...
(11. 01. 1848, с. Гірне, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 25. 02. 1921, Львів) – архітектор, громадський діяч. Батько Є. Нагірного. Навч. у Львів. тех. академії (1870–71), Федерал. політехніці в Лозанні (Швейцарія, 1871–75). Жив у Цюриху, працював у проект. конторах і держ. установах Швейцарії....
(03. 09. 2000, с. Черче Рогатинського, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 25. 02. 2022, Київська обл., похований 28. 02. 2022 у с. Сокільники Львівського р-ну Львівської обл.) — військовик. Лейтенант. Герой України (2022, посмертно). Мешкав в околиці Львова — у с. Сокільники....
(08(21). 03. 1914, с. Хотіївка, нині Корюків. р-ну Черніг. обл. – 25. 02. 1991, Чернівці) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1968), професор (1968). Літ. премія ім. Д. Загула (1991). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. пед. інститут (1940). Учителював;...
(09. 08. 1838, с. П’ятигірці, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. – 25. 02. 1917, Петроград, нині С.-Петербург) – громадський діяч, фахівець у галузі фізичного виховання. Брат М. Бутовського. Генерал-лейтенант (1897). Член МОК (1894–1900). Закінчив Петровський кадетський корпус у Полтаві, де працював...
(Ярема Володимир Васильович; 09. 12. 1915, с. Глідні Березів. пов., нині Підкарпат. воєводства, Польща – 25. 02. 2000, Львів) – церковний діяч. 1931–38 навч. малярства у П. Ковжуна, розписував церкви на Львівщині. 1938–39 служив у польс. війську, брав участь у перших боях 2-ї світової війни, був...
(08. 03. 1925, за паспортом – 1922, с. Будаївка, нині у складі м. Боярка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл. – 25. 02. 2000, Київ) – письменник, сценарист. Кандидат історичних наук (1970). Член НСПУ (поч. 1960-х рр.), НСКінУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський...
(04. 02. 1978, Київ — 25. 02. 2024, Бахмутський р-н Донецької обл.) — військовик. Майор. Герой України (2025, посмертно). Закінчив хіміко-машинобудівний факультет Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (2000, спеціальність...
(20. 02. 1989, с. Поступель Ратнівського, нині Ковельського р-ну Волинської обл. — 25. 02. 2022, Київська обл., похований у м. Володимир Волинської обл.) — військовик. Герой України (2022, посмертно). Мешкав у Зимненській громаді Володимирського р-ну. Тривалий час працював електриком на залізниці....
(26. 04. 1968, с. Маломихайлівка Покров., нині Синельників. р-ну Дніпроп. обл. – 25. 02. 2022, похов. 06. 03. 2022 у м. Миргород Полтав. обл.) – військовик. Полковник. Герой України (2022, посмертно). Орден Данила Галицького (2016). Закін. Харків. вище військ. авіац. училище льотчиків (1989)....
(09. 01. 1932, с. Торків Шпиків., нині Тульчин. р-ну Вінн. обл. – 25. 02. 2004, Київ) – ентомолог. Чоловік Н. Масюк і Р. Андреєвої, батько В. Доліна. Доктор біологічних наук (1974), професор (1978), член-кореспондент НАНУ (1985). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Премія ім. Д....
(14. 01. 1887, м. Ясло, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 25. 02. 1972, м. Вроцлав, нині Нижньосілезького воєводства, Польща) — математик. Член-кореспондент Польської АН (1952). Навчався у Львівському (1905—06) та Ґеттінґенському (Німеччина, 1906—11) університетах. 1911 отримав докторську...
(17(30). 06. 1916, Черкаси — 25. 02. 2004, Київ) — фахівець у галузі будівництва. Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1973). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1940). Відтоді до червня 1942 працював на...
(Głowiak Tadeusz; 02. 01. 1935, с. Люта, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 25. 02. 2003, м. Вроцлав, Польща) – польський хімік. Доктор хімічних наук (1967; габіліт. 1978), професор (1990). Закін. Вроцлав. університет (1959), стажувався у Моск. університеті (1961–62). Від 1975 – засн. і кер. каф....
(05. 09. 1922, Миколаїв – 25. 02. 2000, там само) – лікар. Доктор медичних наук (1972), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Станіслав. мед. інститут (нині Івано-Франківськ, 1956). Працював лікарем. У 1966–98 – у Микол. пед. інституті: від 1973 –...
(Herrmann Joachim; 19. 12. 1932, м. Любнітц, Німеччина – 25. 02. 2010, Берлін) – німецький історик, археолог. Акад. Нім. АН (1974), іноз. чл. НАНУ (1990). Закін. Університет Гумбольдта у Берліні (1958). У 1970–90 – директор Центр. інституту давньої історії і археології Нім. АН. Наукові праці у...
(псевд. – Наглядач; 27. 06. 1900, с. Морозівка, нині Іллiнец. р-ну Вінн. обл. – 25. 02. 1935, Харків) – письменник, публiцист. Закiн. прогiмназiю. Учасник Визв. змагань 1917–21, старшина армії УНР, 1921 був інтернов. у Польщі, де навч. 1922 на факультеті гуманітар. наук Варшав. університету;...
(14. 04. 1919, м. Орша, нині Білорусь – 25. 02. 1980, Харків) – живописець і графік. Мати Н. Петрової. Член СХУ (1960). Закін. Харків. худож. інститут (1949; викл. С. Бесєдін, О. Кокель, Д. Шавикін). Учасниця респ., всесоюз. і міжнар. мистецьких виставок від 1951. Відтоді працювала на Харків....
(Зимин Александр Александрович; 22. 02. 1920, Москва – 25. 02. 1980, там само) – російський історик. Доктор історичних наук (1959), професор (1970). Закін. Середньоазій. університет (Ташкент, 1942). Відтоді – в Інституті історії АН СРСР (Москва): 1951–80 – старший науковий співробітник; водночас...
(Богдашевський Дмитро Іванович; 19. 10. 1861, Волинь – 25. 02. 1933, Київ) – церковний діяч РПЦ і богослов. Доктор богослов’я (1904). Почес. чл. Моск. (1914), Петрогр. та Казан. (1915) духов. академій. Церк. нагороди. Закін. Київ. духовну академію (1886). Працював у ній (від 1887): від 1890 –...
(10(22). 07. 1868, Полтав. губ. – 25. 02. 1939, Париж) – військовик. Генерал-лейтенант (1914). Закін. Петров. Полтав. кадет. корпус (1885), Микол. інж. училище (1888) й академію Генштабу (1897). Відтоді служив у Київ. військ. окрузі: від 1902 – старший ад’ютант штабу округу. Під час рев. подій...
(02. 02. 1919, с. Полтавка, нині смт Баштанка Микол. обл. – 25. 02. 1996, Одеса) – лiтературознавець. Доктор фiлологічних наук (1967), професор (1970). Член СПУ (1962). Учасник 2-ї світової війни. Закiн. Одес. університет (1947), де й працював від 1949: від 1956 – доцент, завідувач кафедри укр....
(10. 11. 1937, м. Козятин Вінн. обл. – 25. 02. 2017, Київ) – лікар-кардіохірург. Брат Ю. Зіньковського. Доктор медичних наук (1976), професор (1983), член-кореспондент АМНУ (1994). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988). Орден «За...
ПАП Степан Васильович (псевдонім — Пугач; 01. 03. 1917, с. Березово, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 25. 02. 1990, м. Кошиці, Словаччина) — церковний і громадський діяч, історик. 1928—36 навчався у Хустській гімназії. Вступив до молодіжної організації «Пласт», був активним учасником...
(псевд. і крипт.: Бодак Музика; Л-к В., Како Іорь, Кок-lop, В. Ф. Л. та ін.; 02. 09. 1857, с. Годів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 25. 02. 1909, Львів) – письменник, журналіст, перекладач. Закін. Бережан. гімназію (нині Терноп. обл., 1876) та Львів. університет (1880). Від 1873 дописував до г....
(02. 04. 1921, м. Кривий Ріг Катеринославської губ., нині Дніпропетровської обл. — 25. 02. 1998, Київ) — оператор. Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Всесоюзний інститут кінематографії (Москва, 1953). Відтоді працював оператором «Київнаукфільму». Зняв стрічки:...
(27. 03. 1931, с. Вовківці, нині Дністрове Борщів. р-ну Терноп. обл. – 25. 02. 1995, м. Заліщики Терноп. обл.) – письменник. Член НСПУ (1995). Закін. філол. факультет Чернів. університету (1957), факультет журналістики ВПШ при ЦК КПУ (Київ, 1965). Учителював; працював кор. г. «Надзбручанська...
(22. 07 (03. 08). 1872, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл. – 25. 02. 1944, Москва) – геолог, палеонтолог, природознавець. Академік АН СРСР (1929). Сталінcька премія (1943). Закін. С.-Петербур. гірн. інститут (1896), природниче відділ. С.-Петербур. університету (1898). Від 1896 – науковий...
(08. 11. 1939, с. Кам’янече Новоархангел. р-ну Кіровогр. обл. – 25. 02. 2007, Київ) – біохімік. Доктор біологічних наук (1977), професор (1987), академік НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Премія ім. О. Палладіна АН...
(13. 05. 1962, Тернопіль – 25. 02. 2018, Київ) – поет, перекладач. Кандидат філологічних наук (1989). Член НСПУ (1987). Закін. Київський університет (1985), вивчав таджиц. і перську мови та класичну й сучасну літ-ри Сходу в Інституті мови та літ-ри в Душанбе (1985–88). Від 1989 – науковий...
(26. 10. 1936, Вінниця – 25. 02. 1985, там само) – важкоатлет, тренер. Майстер спорту (1958), почес. м. сп. СРСР (1965). Закін. Вінн. пед. інститут (1960). Чемпіон (1958–60), бронзовий призер (1961) чемпіонатів України. Встановив 10 рекордів України, зокрема 4 світ. у жимі: 145,5 кг, 148,0 кг...
(30. 08. 1890, с. Боромля, нині Тростянец. р-ну Сум. обл. – 25. 02. 1954, Москва) – економіст. Професор (1925), член-кореспондент АН Білоруської РСР (1929–40, 1945–54). Закін. Київ. комерц. інститут (1917), Інститут червоної професури (1924). Від 1926 працював у Харків. с.-г. інституті; від 1931...
(справжнє — Горбенко; 25. 10. 1893, поблизу м. Хорол, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 25. 02. 1983, Москва) — організатор виробництва та вищої авіаційної освіти. Учасник 1-ї світової війни, більшовицького перевороту 1917, воєнних дій 1918—20. У період бурхливих революційних подій початку...
(30. 11. 1983, Київ — 25. 02. 2014, там само, похований у с. Перевіз Васильківського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — учасник Революції гідності. Герой України (2014, посмертно). Від 2000 мешкав у м. Боярка Києво-Святошинського, нині Фастівського р-ну. Закінчив ПТУ № 33 і Національну...
(12(25). 03. 1900, м. Слободське, нині Кіров. обл., РФ – 25. 02. 1975, Київ) – інженер-будівельник. Доктор технічних наук (1951), професор (1951). Закін. Ленінгр. політех. інститут (1926). Від 1930 працював у ВНЗах. 1932–41 – доцент, заст. декана, наук. секретар Гідрометеорол. інституту...
(17. 06. 1938, м. Шахти Ростов. обл., РФ – 25. 02. 1987, Одеса) – кібернетик. Доктор технічних наук (1979), професор (1981). Державна премія УРСР (1990). Закін. Київ. політех. інститут (1965), де й працював від 1967: інж., асист., ст. викл., від 1974 – доцент, від 1979 – професор кафедри тех....
(01(13). 08. 1876, с. Нижній Карачан, нині Воронез. обл., РФ – 25. 02. 1965, Одеса) – лікар-хірург. Професор (1927). У 1897 вступив до Томського університету (Росія), закін. мед. факультет Юр’єв. університету (нині Тарту, Естонія, 1902). Від 1903 працював лікарем в Одесі. Учасник рос.-япон....
(23. 10. 1900, м. Богучар, нині Воронезької обл., РФ — 25. 02. 1986, Харків) — лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1948), професор (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1963). Закінчила Харківський медичний інститут (1924). Працювала 1925—41 та 1943—45 в Українському психоневрологічному інституті...
(Witkowski Wiesław; 07. 01. 1927, Варшава – 25. 02. 2022, м. Краків, Польща) – польський мовознавець-славіст. Доктор філологічних наук (1963), д-р габіліт. (1969). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1952), де від 1954 працював: 1973–93 – керівник закладу російської мови (від 1978 –...
(18. 05. 1935, с. Довге, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 25. 05. 1992, Тернопіль) — фахівець у галузі легкої промисловості. Доктор технічних наук (1981), професор (1982). Закінчив Всесоюзний заочний інститут текстильної і легкої промисловості (Москва, 1957). Від 1963 працював на...
(23. 04. 1937, м. Улан-Уде, Бурятія, РФ – 25. 02. 2020, Дніпро) – фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Держ. премії СРСР (1973) та України (2010) у галузі н. і т. Орден «За заслуги» 3-го (2001) і 2-го (2007) ступ. Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. університет (1960). Відтоді...
(Poničan Ján; псевдонім — Ján Rob; 15. 06. 1902, с. Очова, нині округ Зволен, Словаччина — 25. 02. 1978, Братислава) — словацький поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач. Навчався у Чеському технічному університеті (1920—22), закінчив юридичний факультет Карлового університету (1927) в...
(21. 12. 1886, с. Рожневі Поля, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 25. 02. 1973, м. Нью-Йорк, США) – педагог, громадсько-культурний діяч. Закін. філос. факультет Львів. університету (1913). Учителював в укр. гімназіях Львова, Чорткова (нині Терноп. обл.) та Станіслава (нині Івано-Франківськ,...
(28. 01. 1911, Львів – 25. 02. 1968, Варшава) – хоровий диригент, композитор, педагог, музично-громадський діяч. Навч. в Університеті і Консерваторії Польс. муз. товариства у Львові. Після львів. маніфестацій 1936 був змушений покинути Львів і 1937–39 працював учителем у м. Буско-Здруй (нині...
(15. 02. 1922, містечко Ржищів, нині місто Київ. обл. – 25. 02. 1977, Москва) – математик. Доктор технічних наук (1960), професор (1962). Член-кореспондент АН СРСР (1966). Закін. водночас Моск. артилер. академію та Моск. університет (1952). Працював на кер. посадах в інститутах МО СРСР у Москві....
(28. 06. 1948, с. Червоне Широків. р-ну Дніпроп. обл. – 25. 02. 2023, с. Широка Долина Криворіз. р-ну Дніпроп. обл.) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1994), професор (2001). Закін. Запоріз. пед. інститут (1970). Учителював у Запоріз. і Дніпроп. обл.; працював у Криворіз. пед. інституті:...
(21. 09. 1934, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 25. 02. 2017, там само) — фахівець у галузі космічних систем та апаратів. Державна премія СРСР (1986). Державні нагороди СРСР. Заслужений працівник промисловості України (1996). Закінчив Дніпропетровський університет (1956). Відтоді працював у КБ...
(20. 10(02. 11). 1900, с. Зозів, нині Липовец. р-ну Вінн. обл. – 25. 02. 1979, Київ) – травматолог-ортопед. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський медичний інститут (1926). Працював в Укр. НДІ травматології та ортопедії (Київ):...
(17. 10. 1951, Одеса — 17. 05. 2026, там само) — живописець. Член НСХУ (1986). Закінчив Одеське художнє училище (1971; викладачі В. Філіпенко, Т. Єгорова) та Київський художній інститут (1977; майстерня В. Пузиркова, викладачі Л. Вітковський, В. Сингаївський, Т. Голембієвська, В. Забашта)....
(04. 04. 1942, Київ – 17. 05. 2026, там само) – фахівець у галузі автоматизованих систем керування. Батько О. Зайченко. Доктор технічних наук (1981), професор (1983). Закін. Київ. політех. інститут (1965), де відтоді й працював (нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. інститут»):...
(21. 10. 1948, с. Козинка Бєлгородської обл., РФ – 14. 05. 2026, Київ) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1994), професор (1996). Закінчив Київський політехнічний інститут (1974), де відтоді й працював (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»):...
(05. 09. 1925, с. Порошкове, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 25. 02. 1996, Луцьк, похов. у Києві) – хоровий диригент, педагог. Батько Н. Кречко. Народний артист УРСР (1960). Закін. Київську консерваторію (1954; кл. хор. диригування Е. Скрипчинської, вокалу – І. Паторжинського)....
(02. 02. 1919, с. Полтавка, нині смт Баштанка Микол. обл. – 25. 02. 1996, Одеса) – лiтературознавець. Доктор фiлологічних наук (1967), професор (1970). Член СПУ (1962). Учасник 2-ї світової війни. Закiн. Одес. університет (1947), де й працював від 1949: від 1956 – доцент, завідувач кафедри укр....
(23. 10. 1900, м. Богучар, нині Воронезької обл., РФ — 25. 02. 1986, Харків) — лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1948), професор (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1963). Закінчила Харківський медичний інститут (1924). Працювала 1925—41 та 1943—45 в Українському психоневрологічному інституті...
25 лютого 1965, демонструвався на Міжнародній авіаційній виставці в Парижі (1965, 1967). Має 4 турбогвинт....
25 лютого 2010 по 22 лютого 2014: Президента, Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністра, Міністра, керівника іншого центрального органу виконавчої влади, голови Національного банку України, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, Державного комітету телебачення і радіомовлення, їхнього першого заступника, голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг, генерального прокурора, голови Служби безпеки Укр...
25 лютого 1926 затверджено «Пропозиції комісії в питанні про церковні справи», серед яких були схвалені намічені комісією «репресії керівників (Потієнка, Ярещенка і Шараєвського) автокефальної церкви, висвітлення у пресі їхньої контрреволюційної роботи»....
25 лютого 1946 у Володимир. соборі в Києві висвяч. на православ. єпископів М. Мельника й А. Пельвецького....
25 лютого 1932 перетворено на гол. упр., що дістало назву «Аерофлот». 19 травня 1934 в його структурі створено 12 територ....
25 лютого 1943 та від 6 березня до 14 вересня 1943 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. У червні 1942 у бою побл....
25 лютого 2014 року // Радіо Свобода. 2014, 25 лют.; Забужко О. Літопис самовидців: дев’ять місяців українського спротиву....
25 лютого 2010). Список істор. міст і смт затв. постановою КМ України від 26 липня 2001. У ньому зазначено 401 насел....
25 лютого 1956 новий кер. КПРС М. Хрущов виступив на 20-му з’їзді партії з доповіддю «О культе личности и его последствиях», текст якої у формі закритого листа ЦК КПРС відправлено у парткоми....
25 лютого 2017 р.). Хн., 2017. Ч. 1. І. Я. Павленко...
25 лютого – 3 березня 1921 (Харків) – розглянув питання відбудови нар. господарства, встановив орден Трудового червоного прапора УСРР, ратифікував союз....
25 лютого 1992 для вироблення осн. напрямів і механізмів діяльності органів держ. виконав. влади (припинила діяльність у жовтні того ж року)....
25 лютого 1948 – у Мюнхені (В. Божик, В. Витвицький, Є. Крахно, З. Лисько, А. Ольховський; було прочитано доповіді В....
25 лютого 1992, підпорядк. КМ України і є вищою ланкою нац. системи атестації наук. та наук.-пед. кадрів вищої кваліфікації....
25 лютого 1943 та від 16 березня до 28 лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У період 2-ї світової війни К....
25 лютого 1-а і 7-а бригади й група К. Гофмана 3-го корпусу УГА полковника Г. Коссака перерізали залізницю Львів– Перемишль і блокували 15-тисячний польс....