Зміст
– жанр дитячого фольклору. Ін. назва – утішки. Переважно короткі віршов. твори, які виконують речитативом або наспівують на простеньку мелодію; адресують немовлятам, які сприймають їх як набір приєм. звуків і рухів, а також дітям, які вже дещо розуміють зі звернених до них слів. З. супроводжують гойдання дитини в колисці, підкидання на коліні чи...
Г. В. Довженок
(19. 08. 1957, с. Підлісне Нестеров. р-ну, нині Зіболки Жовків. р-ну Львів. обл. – 01. 08. 2020, Львів, похов. у рідному селі) – математик. Доктор фізико-математичних наук (2006), професор (2008). Закін. Львівський університет (1979). Відтоді працював в Інституті приклад. проблем механіки і математики АН УРСР (Львів); від 1987 – у Львів....
Я. Г. Притула
(01(14). 01. 1910, с. Залуччя, нині Вітеб. обл., Білорусь – 27. 01. 1955, похов. у Ленінграді, нині С.-Петербург) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії і на фронті від 1941. Відзначився 24 вересня 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Гребені Кагарлиц. р-ну Київ. обл. Після...
Т. М. Лебединська
(15. 04. 1942, м. Фролово Сталінгр., нині Волгогр. обл., РФ – 24. 07. 2014, Київ) – письменниця. Мати М. Муляр. Член НСПУ (1987). Мешкала у Києві. Інвалід по зору. Почала друкуватися від 1965. Авторка зб. пейзаж., інтим. і філос. лірики «Цветет ольха» (1980), «Тополиный бег» (1985), «Окна нашего детства» (1988), «Иду на голос» (1990), «Дом с...
Л. Г. Рева
– iсторико-географiчний регiон у Росiйськiй Федерацiї. На його території розташувалася Республіка Бурятія та Забайкальський край (до 2008 – Читинська область й Агінський Бурятський автономний округ). Сучасний Забайкальський край межує з Амурською областю, Іркутською областю, Республікою Бурятія та Якутія, має зовнішній кордон із Китаєм і...
В. А. Чорномаз
(25. 02. 1903, С.-Петербург – 08. 10. 1993, м. Нижній Тагіл Свердлов. обл., РФ) – фахівець у галузі металургії. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. технол. інститут (1930). Відтоді працював на Харків. паровозобуд. заводі, пройшовши шлях від технолога до заст. гол. металурга. 1941 разом з його колективом евакуйований у Нижній Тагіл, де до 1955 –...
І. І. Ткаченко, А. І. Шушківський
(25. 02. 1897, м. Аткарськ, нині Саратов. обл., РФ – 1974, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – актор. Заслужений артист УРСР (1953). Працював у театрах Росії (1932–37), Казахстану (1941–43), міських театрах Дніпродзержинська (Дніпроп. обл., 1937–49, з перервою) та Кривого Рогу (1949–63). Ролі: Карпо Сидорович («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Антип...
Т. С. Шевченко
(29. 11. 1956, с. Надеждівка Криворіз. р-ну Дніпроп. обл.) – вчений-агроном, ґрунтознавець. Доктор сільськогосподарських наук (2005), професор (2005). Закін. Дніпроп. с.-г. інститут (1983), де відтоді й працював (нині аграр. університет): 1996–2001 – декан агроном. ф-ту, 2000–08 – завідувач кафедри ґрунтознавства та екології; 2008–09 – директор...
А. Д. Балаєв
(09. 07. 1962, Полтава) – актор, режисер, театральний діяч. Закін. Держ. інститут театр. мистецтва (Москва, 1987; курс Л. Касаткіної). Премія ім. І. Буйницького (1996). Ґран-Прі низки міжнар. театр. фестивалів. Працював актором драм. театрів Москви, Вологди, Ярославля (усі – РФ); Альтернатив. театру-студії під керівництвом В. Григолюнаса (Мінськ,...
В. М. Лебедєва
(; 27. 12. 1908(09. 01. 1909), с. Рогачів Новоград-Волин. пов. Волин. губ., нині Баранів. р-ну Житомир. обл. – 19. 02. 1975, Київ) – єврейський письменник, прозаїк, драматург. Член СПУ (1934). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. хедер, навч. на курсах Всеукр. інституту праці в Києві. Працював на буд-ві. 1932–33 – аспірант Інституту...
В. Б. Богуславська
(25. 01. 1934, Полтава) – фахівець у галузі обчислювальної техніки. Доктор технічних наук (1980), професор (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1976), Державна премія СРСР (1981). Закін. Київ. політех. інститут (1956). Відтоді працював у Інституті кібернетики НАНУ (Київ; з...
М. В. Бобко
(04. 08. 1949, Київ – 16. 04. 2013, там само) – гідрогеолог. Доктор технічних наук (1995). Закін. Київський університет (1971). Відтоді (з перервою) працював у Інституті тех. теплофізики НАНУ: від 1993 – завідувач відділу технології видобування геотермал. енергії; від 2004 – завідувач відділу відновлюв. орган. енергоносіїв Інституту відновлюв....
С. О. Кудря
– гідрологічний заказник загальнодержавного значення (від 1980). Знаходиться в Ємільчин. р-ні Житомир. обл., на тер. Глумчан. лісництва. Площа 1095 га. Перебуває у віданні Ємільчин. держлісгоспу. Охороняється комплекс верхового (оліготрофного) болота, розташ. у релікт. долині. З болота витікають декілька малих річок бас. Уборті. У рослин. покриві...
Т. Л. Андрієнко
(18. 07. 1918, х. Бабенків, нині с. Бабенкове Ізюм. р-ну Харків. обл. – 20. 04. 2016, с. Дешки Богуслав. р-ну Київ. обл.) – живописець, педагог і громадський діяч. Батько Галини та Ростислава Забашт. Народний художник України (1999). Срібна (2007) та золота (2008) медалі АМУ. Член НСХУ (1951). Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Бойові нагороди....
М. В. Дьомін
(11. 07. 1934, Харків) – фахівець у галузі технології машинобудування. Доктор технічних наук (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2020). Закін. Київ. політех. інститут (1956). Відтоді працював на виробництві; від 1964 – в Укр. НДІ авіац. технології (Київ): від 1995 – гол. н. с. і...
А. В. Калиниченко
(09. 04. 1956, Київ) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка Василя, сестра Ростислава Забашт. Заслужений діяч мистецтв України (2025). Премія ім. К. Білокур (2009). Член НСХУ (1982). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. М. Безпальків, Є. Коцюба, В. Овсійчук, В. Шелест). Працювала...
О. Ю. Косміна
(02(15). 09. 1908, м. Омськ, Росія – 20. 05. 1954, Харків) – живописець. Член СХУ (1947). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. худож. інститут (1947; викл. О. Кокель, С. Прохоров). Працював викл. у школі НКВС у Харкові (1934–39), художником при Будинку Червоної армії (м. Іваново, РФ, червень–жовтень 1942). Основна галузь – станк. живопис....
А. О. Ігнатьєва
(21. 01(03. 02). 1918, м. Прилуки, нині Черніг. обл. – 21. 07. 1990, Київ) – письменниця. Дружина Андрія Малишка. Член СПУ (1950). Закінчила Одеський водний інститут (1941), мовно-літературний факультет Київського педагогічного інституту (1953). Працювала інженером на верф’ях Волги та Дніпра. 1949–50 очолювала відділ поезії журналу «Дніпро»...
В. П. Моренець
(08. 09. 1959, Київ) – мистецтвознавець. Син Василя, брат Галини Забашт, чоловік Н. Дяченко-Забашти. Член НСХУ (2008). Закін. Київський художній інститут (1982). Працював м. н. с. Музею нар. архітектури та побуту України (Київ, 1982, 1984–87); н. с. Музею гончарства в смт Опішня (Зіньків. р-ну Полтав. обл., 1988–89); м. н. с. Інституту...
Т. Г. Печенюк
(21. 02. 1937, Київ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1994). Закін. Київ. політех. інститут (1959). Від 1966 – у Київ. університеті: від 1992 – професор кафедри молекуляр. фізики. Дослідж. у галузі фізики полімерів, молекуляр. і мед. фізики. Пр.: Фізична механіка полімерів: Навч. посіб. К., 1999; Фізика полімерів: Навч....
С. Ф. Соколовська
(05. 10. 1940, с. Браїлів, нині смт Жмерин. р-ну Вінн. обл. – 02. 12. 2001, Київ) – поет, перекладач. Член НСПУ (1967). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1986). Всеукр. літ. премія ім. В. Свідзинського (2001). Орден «За мужність» 3-го ступеня (1997). У 18-річ. віці внаслідок нещасного випадку втратив зір і руки. Закін. Київський...
А. О. Ткаченко
(11. 03. 1956, с. Постійне Костопіл. р-ну Рівнен. обл.) – графік і живописець. Член НСХУ (1986). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1982; викл. Т. Драган, М. Курилич, М. Яців). Працював на Львів. худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України. На творчій роботі. Учасник обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1981....
Р. М. Яців
(01(14). 06. 1900, с. Ружаниця, нині Брест. обл., Білорусь (за ін. даними – с. Нестеровичі, нині Гроднен. обл., Білорусь) – 21. 12. 1981, Прага) – співак (тенор), педагог. Навч. на юрид. факультеті Університету в м. Харбін (нині Китай). Брав уроки вокалу в Ю. Плотникової у Харбіні (1925–29), удосконалював вокал. майстерність у Ф. Карпі в Мілані...
І. М. Сікорська
(справж. – Забіла; 20. 03(01. 04). 1868, м. Ковно, нині Каунас, Литва – 21. 06 (04. 07). 1913, С.-Петербург) – співачка (лірико-колоратурне сопрано). Дружина М. Врубеля, небога П. Забіли (Забелло). Закін. Київ. інститут шляхет. дівчат (викл. М. Лисенко), С.-Петербур. консерваторію (1891; викл. Н. Ірецька, О. Палечек). Удосконалювала майстерність у...
І. М. Сікорська
(Забелин Иван Егорович; 17(29). 09. 1820, м. Твер, Росія – 31. 12. 1908 (13. 01. 1909), Москва) – російський історик, археолог, археограф. Член-кореспондент (1884), почес. чл. (1892) С.-Петербур. АН. Навч. у Преображен. сиріт. училищі (Москва, 1832–37), однак завершеної серед. шкіл. освіти не мав. Відтоді працював у «Оружейній» палаті; 1848–59 –...
В. В. Отрощенко
(10. 12. 1943, м. Каменськ-Уральський Свердлов. обл., РФ) – фахівець у галузі металургії. Кандидат технічних наук (1972). Закін. Ленінгр. політех. інститут (1969, нині С.-Петербург). Від 1972 (з перервою) працює у НДПІ титану (Запоріжжя): 1984–91 – зав. лаб. електролізу магнію, 1991–2000 – провідний науковий співробітник, 2000–01 – заступник ген....
В. О. Александров
(05. 06. 1938, с. Миронів Алтай. краю, РФ – 15. 05. 2020, Вінниця) – спортсмен (дзюдо), тренер. Почес. м. сп. (1967), заслужений тренер України (2001). Закін. Вінн. пед. інститут (1971). Чемпіон ЗС (1966–67) та Ракет. військ (1965–66) СРСР. Неодноразовий чемпіон України. Тренер збірної команди студентів СРСР (1982–88), Нац. параолімп. збірної...
І. Р. Лозовський
(01. 08. 1921, с. Восточне, нині Акмолин. обл., Казахстан – 21. 08. 2006, Москва) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії і на фронті від 1941. Навч. в енергет. технікумі, закін. Моск. артилер.-мінометне училище (1942) та інститут міжнар. відносин. Відзначився 1943 під час...
А. К. Немикін
(19. 10. 1954, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – англомовна письменниця США українського походження. Дит. роки З. минули в укр. кварталі Чикаґо – Українському селі. Здобула ступ. бакалавра (1983) і магістра (1991) гуманітар. н. у Вермонт. коледжі Університету Норвіч (м. Монтпілієр, шт. Вермонт). Від 1991 мешкає у м-ку Апопка побл. м. Орландо (шт....
Р. П. Зорівчак
(27. 05. 1944, Київ – 21. 03. 2005, там само) – правознавець, дипломат. Син К. Забігайла. Доктор юридичних наук (1983), професор (1990). Закін. Київський університет (1967). Працював у Інституті держави і права АН УРСР (Київ, 1967–88); у 1988–92 – заступник директора з наукової роботи, водночас 1989–92 і 1996–2003 – завідувач кафедри порівнял....
В. М. Матвієнко