(20. 01. 1940, с. Невірків Корец. р-ну Рівнен. обл. – 03. 05. 2014, Київ) – астроном. Доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1995). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1983). Премія ім. М. Барабашова НАНУ (1997). Закін. Львів. політех. інститут (1962). Відтоді працював у...
(20. 01. 1953, м. Конотоп Сумської обл.) — письменниця. Членкиня НСПУ (2004). Закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов (1976). Учителювала в Луганській та Сумській областях; 1990—2006 — кореспондент газети «Конотопський край». Очолювала літстудію «Джерела», поетичний клуб «Співуча...
(справж. – Григор’єв; 20. 01. 1924, с. Ставидла, нині Олександрів. р-ну Кіровогр. обл. – 21. 02. 1997, м. Ірпінь Київ. обл.) – прозаїк. Член СПУ (1986). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кіровогр. пед. інститут (1955). Перші оповідання надрук. у ж. «Дніпро» (1972, № 3). Працював дир. шкіл на...
(20. 01. 1928, с. Білики Миргородського, нині Шепетівського р-ну Полтавської обл. — 24. 12. 1997, м. Полонне Хмельницької обл.) — художник фарфору. Закінчила Миргородський керамічний технікум (1950; викладачі В. Панащатенко, Г. Павелко). Працювала художником Полонського фарфорового заводу...
(08(20). 01. 1888, Київ – 09. 04. 1979, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – педагог, громадська діячка. Дочка Якова та Любові, сестра Володимира, Миколи, Олександра Шульгиних, дружина Р. Іщука, мати Н. Іщук-Пазуняк. Член-кореспондент УВАН. Закін....
(20. 01. 1934, Херсон – 24. 01. 2016, Харків) – астроном. Канд. фіз-мат. н. (1966), професор (1982). Премія ім. М. Барабашова АН УРСР (1988). Золота медаль ім. М. Келдиша Федерації космонавтики СРСР (1987). Закін. Харків. університет (1957). Працював у Харків. автодорож. інституті (1957– 60),...
(20. 01. 1952, м. Кролевець Сум. обл.) – філософ, соціолог. Чоловік С. Сидоренко. Доктор філософських наук (1991). Закін. Київський університет (1974). Працював від 1977 в Інституті філософії НАНУ (Київ): 1991–94 – провідний науковий співробітник; від 1994 – ад’юнкт-проф. Університету Дж....
(20. 01. 1953, с. Новосілки Маневиц. р-ну Волин. обл.) – майстер художнього оброблення металу. Чоловік Л. Кубай. Член НСМНМУ (1999). Закін. Вижниц. училище приклад. мистецтва (Чернів. обл., 1978; викл. Е. Жуковський). Відтоді працює майстром по металу в Інституті проблем лиття НАНУ (Київ)....
(20. 01. 1965, Херсон – 07. 09. 1989, Москва) – баскетболіст (центровий). Заслужений майстер спорту СРСР (1988). Баскетболом почав займатися у тренера О. Шаповалової. Виступав за СКА (Київ), від 1985 – ЦСКА (Москва). Переможець Спартакіади народів СРСР (1986), чемпiон (1988) і срібний призер...
(08(20). 01. 1898, с. Мокшан, нині Пензен. обл., РФ – 19. 08. 1970, Москва) – мовознавець. Кандидат філологічних наук (1944). Закін. Моск. інститут сходознавства (1927). Учень А. Кримського. Працював викл. курсів сходознавства (1927–30) при Всеукр. наук. асоц. сходознавства, одночасно вів н.-д....
(20. 01. 1907, м. Вашківці, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 02. 05. 1967, м. Саскатун, провінція Саскачеван, Канада) – правознавець, політичний діяч. Батько Р.-Дж. Гнатишина. 1907 разом із батьками приїхав до Канади (м. Канор, провінція Саскачеван). Закін. Саскачеван. університет (1932), навч. в...
(20. 01. 1956, Черкаси – 16. 10. 2004, Київ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1998), професор (2002). Закін. Черкас. пед. інститут (1977). У 1977–89 працювала в Уман. пед. інституті (Черкас. обл.); 1990–2000 – у Черкас. інж.-технол. інституті: 1998–99 – завідувач кафедри української мови...
(20. 01. 1945, с. Ріпинці Бучац. р-ну Терноп. обл. – 28. 03. 2026, Тернопіль) – хоровий диригент, педагог. Народний артист України (2016). Закін. Львів. консерваторію (1972; кл. хор. диригування Ю. Луціва, сольного співу – О. Бандрівської та М. Байко). Відтоді працював у Тернополі:...
(20. 01. 1950, с. Андріївка Олевського, нині Коростенського р-ну Житомирської обл.) — поетеса. Член НСПУ (2006). Закінчила Український заочний політехнічний інститут (Харків, 1976). Працювала інженером-технологом на підприємстві «Кримський титан» (м. Армянськ, АР Крим, 1972—2007). Дебютувала 1963...
(20. 01. 1972, Полтава) – живописець. Член НСХУ (2003). Закін. Академію образотвор. мистецтва та архітектури (Київ, 1998; майстерня М. Стороженка). Працювала в Архіт.-проект. бюро при Адміністрації Президента України (1998–2003); викл. каф. малюнка та живопису факультету дизайну Київ....
(20. 01. 1972, м. Новокузнецьк Кемеров. обл., РФ) – легкоатлетка (стрибки у висоту). Майстер спорту міжнародного класу (1993). Закін. Микол. пед. інститут (1994). Учасниця 27-х (Сідней, 2000) та 28-х (Афіни, 2004, 5-е м.) Олімпійських ігор. Переможниця Кубка Європи серед дорослих (2002) та молоді...
(20. 01. 1952, Бухта Кузнецово Примор. краю, РФ) – живописець. Член НСХУ (2002). Закін. Латв. АМ (Риґа, 1982). Працював у Хмельн. худож.-вироб. майстернях (1982–92); від 2003 – викладач Хмельн. університету. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1996. Персон. – у Києві (2001), Дніпропетровську...
(20. 01. 1950, с. Станіславка Тульчин. р-ну Вінн. обл.) – фахівець у галузі електричного транспорту. Доктор технічних наук (2005), професор (2006). Здобув вищу тех. (1978) й екон. (1997) освіту в Харків. інституті інж. комунал. будівництва (нині академія міського господарства), де й працює: від...
(20. 01. 1949, м. Котовськ, нині Подільськ Одес. обл. – 24. 10. 2018, смт Велика Михайлівка Одес. обл., похов. у рідному місті) – графік, живописець. Заслужений художник України (2009). 1-е м. Міжнар. конкурсу «2000 років під зіркою Вифлеєма» (Одеса, 1999), диплом 1-го ступеня Всеукр. трієнале...
(20. 01. 1925, с. Великий Раковець, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. – 22. 10. 1999, м. Мукачеве Закарп. обл.) – прозаїк. Член НСПУ (1954). Літ. премія ім. А. Головка (1985). Закін. Ужгород. пед. училище (1947) та університет (1955). Учителював. Очолював Закарп. обл. організацію СПУ (1970–83),...
(20. 01. 1938, Харків) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1983), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Орден «За заслуги» 3-го (1998) та 2-го (2006) ступ. Закін. Харків. інститут інж. залізнич. транспорту (1960), стажувався у Центр. лаб. доріг та мостів Франції...
(20. 01. 1965, с. Юрпіль Маньків. р-ну Черкас. обл.) – історик. Доктор історичних наук (2013), професор (2015). Закін. Київський університет (1991). Відтоді працює у Нац. університеті харч. технологій (Київ): від 2001 – заступник декана з вихов. роботи факультету енергетики і енергоменеджменту,...
(20. 01. 1944, Харків — 01. 05. 2021, Київ) — бандуристка, педагог. Заслужена артистка УРСР (1977). Закінчила Київську консерваторію (1967; кл. С. Баштана). 1969—79 — солістка-бандуристка Державного оркестру народних інструментів УРСР; 1979—93 — у Консерваторії (обидва — Київ): від 1984 — старший...
(07(20). 01. 1908, с. Основа, нині Березів. р-ну Одес. обл. – 21. 10. 1982, Миколаїв) – фахівець у галузі кораблебудування. Доктор технічних наук (1971), професор (1978). Ленін. премія (1970). Герой Соц. Праці (1959). Державні нагороди СРСР. Закін. Микол. кораблебуд. інститут (1930). Від 1925...
(справж. – Махальников Сухер Якович; 20. 01. 1898, Кишинів – 15. 06. 1964, Одеса) – письменник. Член СПУ (1934). Від 1906 жив в Одесі. Дебютував на поч. 1920-х рр. Разом з Е. Багрицьким та М. Матяшем ініціював створення робітн. літ. гуртка «Потоки», який згодом перетворився на асоц. пролетар....
(20. 01. 1928, м. Кобеляки, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 12. 08. 2004, Київ) — фахівець у галузі гідродинаміки. Доктор технічних наук (1977), професор (1989). Закінчив Київський гідромеліоративний інститут (1951). Від 1954 працював в Інституті гідромеханіки НАНУ (Київ): від 1977 —...
(20. 01. 1915, Харків – 2004, Ізраїль) – математик. Син С. Ландкофа. Доктор фізико-математичних наук (1967), професор (1968). Закін. Харків. університет (1937), де від 1940 й працював: доцент, від 1968 – професор кафедри теорії функцій. Згодом – проф., завідувач кафедри математики Харків....
(20. 01. 1974, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (2007), професор (2019). Міжнародна премія імені К. Іто та премія імені І. Виговського (Польща; обидві — 2022). Закінчив Київський університет (1995), де 1995—98 й працював. Від 1999 — в Інституті математики НАНУ (Київ): від 2007 —...
(Лісна; 20. 01. 1959, Львів) – славіст, мовознавець, культуролог. Кандидат філологічних наук (1988). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2010). Закін. Львівський університет (1982). Працювала у Дипломат. академії МЗС РФ, Моск. держ. лінгвіст. університеті, на Курсах української мови у Культур....
(20. 01. 1951, Київ) – скульптор. Канд. архітектури (1987). Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1975; викл. М. Лисенко, І. Макогон, В. Швецов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1986; кер. В. Бородай). Працював на Київ. твор.-вироб. комбінаті, 1975–85 – керівник гуртка...
(20. 01. 1946, м. Ворошиловград, нині Луганськ) – фахівець у галузі фізичної культури і спорту. Доктор н. з фіз. виховання і спорту (2003), професор (2002). Майстер спорту з фехтування, майстер спорту міжнародного класу із сучас. п’ятиборства (1971), Заслужений тренер України (1990). Має держ....
(псевд. – Соколенко; 20. 01. 1918, с. Хишевичі, нині Городоцького р-ну Львів. обл. – 26. 04. 2005, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Гемптонбурґ, шт. Нью-Йорк, США) – військовик, громадський діяч, меценат. Навч. у Перемишл. гімназії. Від 1938 служив у польс. війську. На поч. 2-ї світової війни 1939...
(20. 01. 1899, с. Сасів, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 04. 01. 1993, м. Сейнт-Петерсбурґ, шт. Флорида, похов. у м. Парма, шт. Огайо, США) – церковний діяч УГКЦ. Служив у полку УСС (1917–18), був четарем УГА (1918–20). Навч. у гімназії у Тернополі (1911–14), закін. академ. гімназію (1918) та...
(07(20). 01. 1911, с. Терновське, нині Труновське Ставропольського краю, РФ — 11. 05. 1992, Вінниця) — актор. Народний артист УРСР (1967). Державні нагороди СРСР. Закінчив драматичну студію при Сталінградському театрі драми (нині Волгоград). 1931—37 працював у Пермському пересувному драматичному...
(08(20). 01. 1892, с. Гути, нині смт Богодухів. р-ну Харків. обл. – 27. 07. 1976, м. Курган, РФ) – геоботанік. Мати М. Кушніренко. Професор (1931). Державні нагороди СРСР. Закін. Стебутов. вищі жін. с.-г. курси в Петрограді (нині С.-Петербург, 1915). Відтоді брала участь в експедиціях у...
(08(20). 01. 1881, м. Кунгур, нині Перм. краю, РФ – 12. 12. 1967, Москва) – живописець, графік, мистецтвознавець. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956). Чл.-засн. Асоц. художників Росії (1922–30). У Москві закін. Строганов. вище худож.-тех. училище (1908; викл. С. Іванов, К. Коровін, К. Первухін)...
(20. 01. 1938, м. Миронівка Київ. обл.) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1993). Закін. Білоцерків. с.-г. інститут (1960). Працював агрономом у Черніг. обл. Від 1968 – старший науковий співробітник Житомир. с.-г. дослід. станції; від 1973 – в Інституті картоплярства УААН (смт...
(07(20). 01. 1913, м. Костянтиноград Полтав. губ., нині м. Красноград Харків. обл. – 22. 08. 1994, Луганськ) – літературознавець. Кандидат філологічних наук (1967), професор (1980). Закін. Харків. університет (1934). Учителював 1934–36 у Харків. серед. школі № 40, 1936– 37 – викладач укр. літ-ри...
(Marshall Herbert Percival James; 20. 01. 1906, Лондон – 28. 05. 1991, м. Кауфолд, графство Вест-Сассекс, Велика Британія) – англійський кінорежисер, теоретик кіно, літератор, перекладач. Навч. у Вищому інституті кінематографії у Москві (1931–33; учень С. Ейзенштейна і С. Міхоелса),...
(Eterović Nicola; 20. 01. 1951, м. Пучіща, нині Хорватія) – церковний діяч РКЦ. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2004). Закін. Григоріан. університет (1977) і Папську церк. академію (1980, ступ. д-ра) в Римі. Відтоді – на дипломат. службі Святого Престолу. 1990–99 – радник секції зв’язків...
(20. 01. 1938, с. Дударків Бориспіл. р-ну Київ. обл. – 30. 07. 2010, Харків) – фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічних наук (1988), професор (1991). Закін. Харків. авіац. інститут (1966), де відтоді й працював (нині Нац. аерокосміч. університет «Харків. авіац. інститут»): 1975–98 –...
(20. 01. 1977, Чернівці) – тренер (паверліфтинг), фахівець у галузі фізичної культури і спорту. Канд. н. з фіз. виховання і спорту (2004). Майстер спорту (1996). Суддя нац. категорії (2005). Заслужений тренер України (2009). Закін. Нац. університет фізичного виховання і спорту України (Київ,...
(20. 01. 1927, м. Жмеринка, нині Вінн. обл. – 09. 03. 1992, Київ) – фахівець у галузі будівництва мостів і тунелів залізничного транспорту. Кандидат технічних наук (1969). Премія РМ СРСР (1972). Закін. Моск. інститут інженерів залізнич. транспорту (1951). Працював 1949–71 у Мостобуд. тресті № 1...
(07(20). 01. 1915, м. Оренбург, Росія – 04. 10. 2001, Москва) – фахівець у галузі хімічного і радіаційного захисту. Доктор хімічних наук (1962), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закінчив Військову академію хімічного захисту (Москва, 1940). Працював у...
(07(20). 01. 1916, улус Хизил-Хас, нині Хакасія, РФ – 16. 11. 1976, м. Абакан, Хакасія) – хакаський письменник і перекладач. Кандидат філологічних наук (1948). Член СП СРСР (1948). Закін. Абакан. пед. інститут (1945). Учителював. Очолював Хакас. НДІ мови, літ-ри й історії (1944–55) та Хакас....
(20. 01. 1944, м. Александров Владимир. обл., РФ) – лікар-педіатр, фізіотерапевт. Доктор медичних наук (1994), професор (1995). Закін. Крим. мед. інститут (Сімферополь, 1967). Працював лікарем. Від 1970 – у Крим. мед. університеті: від 1982 – завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії...
(20. 01. 1896, с. Кінашів Рогатинського пов., нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 14. 02. 1983, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) — правознавець. Навчався у Львівському (1913—14) і Віденському (1916—17) університетах, завершив правничі студії 1918 у Львові. Під час 1-ї світової...
(20. 01. 1939, Казань, нині Татарстан, РФ) – геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1977), професор (1993). Держ. премії УРСР у галузі н. і т. (1985, 1995). Закін. Київський університет (1961). Працював інж. Гірсько-Алтай. геофіз. експедиції (1961–63); від 1963 – в Інституті геофізики НАНУ...
(20. 01. 1871, Відень – 19. 11. 1946, м. Вроцлав, Польща) – архітектор. Син Альфреда, брат Казімєжа-Норберта Каменобродських. Навч. у Політех. школі у Львові (1889–94). Від 1899 працював у Львові на посаді архітектора Крайового відділу, виконував за його дорученням типові проекти різних споруд,...
(20. 01. 1941, с. Сєдове Новоазов. р-ну, нині Донец. обл.) – фахівець у галузі прикладної математики і будівельної механіки. Доктор технічних наук (2001). Закін. Дніпроп. університет (1964). Працював майстром каф. буд. механіки (1965–66); заст. начальника, нач. електрон. машини, доцент кафедри...
(20. 01. 1896, с. Кирдани Васильківського пов. Київської губ., нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 07. 03. 1982, Київ) — педагог. Батько Ю. Шиманського, дід Г. Рудько. Кандидат педагогічних наук (1947), професор (1964). Учасник 1-ї та 2-ї світових воєн. Державні нагороди СРСР. Закінчив...
(20. 01. 1924, с. Байцури, нині Бєлгородської обл., РФ — 17. 11. 2008, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1970), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1999), Б. Хмельницького 3-го ступеня (2000). Закінчив Київський педагогічний...
(20. 01. 1940, м. Темрюк Краснодарського краю, РФ) — соціолог. Доктор філософських наук (1989), професор (2000). Премія імені М. Грушевського НАНУ (2001). Закінчив Київський університет (1967). Від 1971 працював у Інституті філософії АН УРСР; 1991—2006 — завідувач, від 2006 — головний науковий...
(20. 01. 1911, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 23. 11. 1987, там само) – фахівець у галузі промислового будівництва. Член СА СРСР (1938; 1968–70 – голова Дніпроп. обл. організації). Професор (1966). Ленін. премія (1959). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. інж.-буд. інститут (1932),...
(08(20). 01. 1860, Харків – ?, Севастополь) – лікар-педіатр. Доктор медицини (1890). Закін. Харків. університет (1886). Від 1887 працював у дит. лікарні П. Ольденбургського та вихов. будинку в С.-Петербурзі; 1890–93 викладав фармакологію на курсах Червоного хреста; водночас від 1890 –...
(20. 01. 1942, с. Бик Саратов. обл., РФ) – поет, виконавець у жанрі авторської пісні. Член НСПУ (1975). Обл. культурол. премія ім. М. Аркаса (2008), Всеукр. літ. премія ім. М. Ушакова (2009). Закін. Микол. пед. інститут (1964). Учителював у Миколаєві, працював на китобій. флотилії «Радянська...
(20. 01. 1987, Миколаїв) – спортсменка (стрибки у воду). Заслужений майстер спорту України (2005). Закін. Микол. університет (2009). Переможниця юнац. чемпіонатів Європи (м. Женева, Швейцарія, 2002; м. Единбурґ, Велика Британія, 2003; м. Ахен, Німеччина, 2004), світу (м. Белем, Бразилія,...
(20. 01. 1928, с. Драбівка, нині Корсунь-Шевченків. р-ну Черкас. обл. – 25. 11. 2006, Київ) – письменник. Член НСПУ (1976). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. залізнич. технікум (1949), навч. у Всесоюз. заоч. інституті інж. залізнич. транс- порту (1955–60). Працював на залізниці, від...
(20. 01. 1919, Харків – 26. 06. 2007, там само) – фахівець у галузі турбінобудування. Доктор технічних наук (1968), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1985). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1979). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Ленінгр....
(20. 01. 1925, Одеса — 04. 03. 2011, там само) — диригент, педагог. Заслужений артист України (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня. Закінчив музичну школу П. Столярського, Одеську (1948; кл. В. Мордаковича, О. Климова), Ленінградську (нині Санкт-Петербург, 1953; кл. Є. Грикурова, М....
(20. 01. 1951, Ужгород) – філософ. Доктор філософських наук (1993), професор (1992). дійс. чл. НАМУ (2017). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2011, 2017, 2020). Закін. Київську консерваторію...
(20. 01. 1951, Київ) – скульптор. Канд. архітектури (1987). Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1975; викл. М. Лисенко, І. Макогон, В. Швецов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1986; кер. В. Бородай). Працював на Київ. твор.-вироб. комбінаті, 1975–85 – керівник гуртка...
(Eterović Nicola; 20. 01. 1951, м. Пучіща, нині Хорватія) – церковний діяч РКЦ. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2004). Закін. Григоріан. університет (1977) і Папську церк. академію (1980, ступ. д-ра) в Римі. Відтоді – на дипломат. службі Святого Престолу. 1990–99 – радник секції зв’язків...
(псевд.: Гаврило Говорилович, Гав-рило, Панас Кущенко, Стецько та ін.; 20. 01. 1901, с. Дорошівці, нині Чернів. р-ну Чернів. обл. – 09. 05. 1975, м. Ґура-Гуморулуй, Румунія) – письменник, педагог, перекладач, театральний діяч, фольклорист. Навч. в укр. гімназії м. Кіцмань (нині Чернів. р-ну,...
(17. 01. 1945, с. Ялта, нині смт Першотравн. р-ну Донец. обл. – 20. 01. 2002, Київ) – композитор, педагог, диригент, музично-громадський діяч. Чоловік М. Копиці, батько К. Карабиця. Професор (2000). Народний артист України (1991). Член НСКУ (1972). Закін. Київську консерваторію (1971; викл. Б....
(Менделеев Дмитрий Иванович; 27. 01(08. 02). 1834, м. Тобольськ, Росія – 20. 01(02. 02). 1907, С.-Петербург) – російський хімік. Член-кореспондент С.-Петербурзької АН (1876). Почесний член Університету св. Володимира в Києві, Новоросійського університету в Одесі, Харківського університету (усі...
(05. 07. 1992, с. Борбин Млинівського, нині Дубенського р-ну Рівненської обл. — після 20. 01. 2015, Донецьк, похований 20. 02. 2015 у рідному селі) — військовик, один із «кіборгів». Солдат. Герой України (2021, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2015, посмертно). Навчався у ПТУ на...
(12(24). 06. 1887, м. Виборг С.-Петербур. губ., нині Ленінгр. обл., РФ – 20. 01. 1938, Київ, похов. у с-щі Биківня Київ. обл.) – графік, мистецтвознавець і видавець. Чоловік В. Корецької. З походження естонець. Закін. С.-Петербур. центр. училище тех. рисування (1913). Працював 1914–16 викл....
(20. 09. 1930, м. Тифліс, нині Тбілісі – 20. 01. 2014, там само) – грузинський фізик. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1982), академік НАН Грузії (1988). Державна премія Грузії у галузі н. і т. (2002). Орден В. Ґорґасалі 3-го ступеня (2000). Навч. у Тбіліс. університеті...
(Жаков Каллистрат Фалалеевич; 18(30). 09. 1866, с. Давпон, нині у складі м. Сиктивкар, Респ. Комі, РФ – 20. 01. 1926, Риґа, 1990 перепохов. у Сиктивкарі) – російський письменник, педагог, етнограф, філософ, математик. З походження комі. Навч. в Університеті св. Володимира (Київ, 1896–99), закін....
(06. 09. 1989, смт Рокитне, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 20. 01. 2015, Донецьк, похований 19. 02. 2015 у рідному селищі) — медичний працівник, один із українських «кіборгів». Молодший сержант медичної служби. Герой України (2015, посмертно). Закінчив Білоцерківський базовий медичний...
(06. 12. 1897, Львів — 20. 01. 1974, м. Лівінґстон, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — правознавець, політичний діяч, публіцист. Син Костя і Йосипи, брат Степана Паньківських. Вивчав право у Празі, де очолював групу української студентської молоді. 1924—39 займався адвокатською...
(25. 05. 1930, смт Олевськ, нині місто Коростенського р-ну Житомирської обл. — 20. 01. 2025, м. Вишгород Київської обл.) — фахівець у галузі гідроенергетики. Герой України (2002). Кандидат технічних наук (1988), професор (2004). Державна премія УРСР (1972) та України (2005) в галузі науки і...
(1927, Львів – 20. 01. 2006) – скульптор і живописець. Син М. Голубця. Вивчав в Іннсбруц. університеті арх-ру і образотворче мистецтво (Австрія, 1946–49) та Чиказ. мист. інституті дизайн інтер’єрів (1954–58). Працював викл. Інтернац. академії в Чикаґо (1980–81). Учасник худож. виставок. Персон. –...
(10. 12. 1938, Харків — 20. 01. 2024, там само) – лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1992), професор (1992). Акад. Польс. академії медицини (кавалер її золотої медалі ім. А. Швейцера, 2000), Всесвіт. мед. академії ім. А. Швейцера (2000). Закін. Харків. мед. інститут (1962), де відтоді й...
(06. 09. 1932, с. Ферлеїв, нині с. Липівка Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 20. 01. 2004, Львів) – художник декоративної кераміки та скла, живописець, монументаліст. Член НСХУ (1970). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1967; викл. Д. Довбошинський, Д. Крвавич, Р.-С....
– козацько-старшинський, згодом – дворянський рід. З цього роду походили відомий математик 19 ст. М. Остроградський, Михайло Михайлович і Михайло Олександрович Остроградські. Інші представники: (08(20). 08. 1843, Полтав. губ. – 16. 03. 1932, Полтава) – військовик. Генерал від кавалерії...
(псевд.: Басок, Гилька та ін.; 1878, с. Федюківка Таращан. пов. Київ. губ., нині Лисян. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1938, Москва) – громадсько-політичний діяч, дипломат. Закін. 2-у Київ. гімназію (1896), навч. у Новоолександрів. інституті с. господарства і лісівництва (нині м. Пулави Люблін....
(29. 02. 1940, м. Ростов-на-Дону, РФ — 20. 01. 2020, Дніпро) — мистецтвознавиця. Членкиня НСХУ (1977). Закінчила Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1963). У 1969—2012 працювала в Дніпровському художньому музеї: 1988—2003 — директор, 2003—12 — заступник...
(01. 11. 1973, смт Деражня, нині місто Хмельницького р ну Хмельницької обл. — 20. 01. 2015, Донецьк, похований 01. 05. 2015 у рідному селищі) — військовик, один із українських «кіборгів». Старший лейтенант. Герой України (2015, посмертно). Навчався у Львівському вищому військовому училищі...
(07. 08. 1952, с. Чинадієве, нині смт Мукачівського р-ну Закарпатської обл. — 20. 01. 2024, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1997), професор (2002), академік НАНУ (2021). Заслужений діяч науки і техніки України (2013). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Закінчив...
(26. 09. 1928, с. Бравича Каларас. р-ну, Молдова – 20. 01. 2022, Кишинів) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1974), академік Молд. АН (1992). Державна премія Молд. РСР (1981) та СРСР (1988) у галузі н. і. т. Державні нагороди СРСР і Молдови. Закін. Кишинів. університет...
(Debeljak Tine; 27. 04. 1903, м. Шкоф’я Лока, нині Словенія – 20. 01. 1989, Буенос-Айрес) – словенський літературознавець, критик, публіцист, поет і перекладач. Закін. славіст. студії в Люблян. університеті (1927), здобув ступ. д-ра філології (1936). Працював викл. у м. Никшич (Чорногорія), від...
(Киселёв Александр Александрович; 06. 06. 1838, фортеця Свеаборґ, нині у складі Гельсинкі – 20. 01. 1911, С.-Петербург) – російський живописець. Дійсний член АМ (1899). Навч. у С.-Петербурзі на юрид. факультеті Університету (1858–61), в АМ (1862–63; мала і велика срібні медалі; викл. С....
(17. 06. 1933, х. Вовків Комишнян. р-ну Харків. обл., нині Миргород. р-ну Полтав. обл. – 20. 01. 2018, м. Миргород) – графік і живописець. Член НСХУ (1978). Закін. Миргород. керам. технікум (1957; викл. М. Писанко), Київ. худож. інститут (1969; викл. П. Білецький, Л. Чичкан). Працював 1968–91 на...
(05. 08. 1948, с. Веребськ Брян. обл., РФ – 20. 01. 2024, Харків) – фахівець у галузі авіаційних двигунів. Батько Д. Долматова. Доктор технічних наук (1993), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закін. Харків....
(02(15). 07. 1908, Петро-Мар’ївський рудник, нині м. Первомайськ Луган. обл. – 20. 01. 1954, Москва) – прозаїк. Член секретаріату СП СРСР. Співзасн. об’єдн. пролетар. письменників Донбасу «Забой» та однойм. двотижневика (1924). Працював у г. «Всесоюзная кочегарка» (м. Горлівка Донец. обл.), де у...
(22. 09. 1922, м. Умань Київської губ., нині Черкаська обл. – 20.01.1993, Київ) – мовознавець. Дружина О. Мельничука. Доктор філологічних наук (1974), професор (1985). Закінчила Київський педагогічний інститут (1946). Працювала вчителем. У 1950–82 – в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ):...
(12. 08. 1937, Ленінград, нині С.-Петербург – 20. 01. 2019, Київ) – xімік. Доктор хімічних наук (1980), професор (1981). Закін. Київський університет (1959), де й працював від 1962: професор (від 1981), зав. (1988–98) каф. орган. хімії. Голова Укр. нац. комісії з хім. термінології і...
(27. 09. 1980, Львів – 20. 01. 2003, Київ, похов. у Львові) – поетеса, журналістка. Онука Р. Братуня, праонука М. Шпака. Лауреатка Міжнар. літ. конкурсу «Гранослов» (Київ, 2001). Член НСПУ (2008, посмертно). Навч. у Карловому (Прага, 1997–98) і Нью-Йорк. (1998–99) університетах, закін....
(20. 08. 1960, м. Павлоград Дніпропетровської обл. — 20. 01. 2023, Київ) — громадсько-політичний діяч. Народний депутат України (1998—2002, 2002—06). Кандидат соціологічних наук (1999). Орден «За заслуги» 3-го (2000) та 2-го (2003) ступенів. Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро,...
(Hellens Franz; справж. – ван Ерманжан Фредерік; Van Ermenghem Frédéric; 08. 09. 1881, Брюссель – 20. 01. 1972, там само) – бельгійський письменник, літературознавець, перекладач. Закін. юрид. факультет Ґент. університету (Бельгія, 1905). Писав франц. мовою. Був знайомий з М. Горьким, переклав...
(08. 09. 1908, с. Моринці, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1972, Київ) – мовознавець. Брат Я. Білоштана. Кандидат філологічних наук (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. Всесоюз. заоч. ІНО (1933) і Харків. торг.-екон. інститут (1938), екстерном –...
(10. 12. 1928, с. Баштечки, нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1994, Київ) – фахівець у галузі фізики Сонця. Брат В. Гуртовенко. Доктор фізико-математичних наук (1976), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Премія ім. М. Барабашова АН УРСР (1990). Державна премія...
(справж. – Нухим Аронович; 27. 12. 1903, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 20. 01. 1938, Київ) – мовознавець. Член-кореспондент АН УРСР (1934). Закін. Харків. ІНО (1925), де й працював 1925–27; водночас 1926–27 – у ред. г. «Красная армия»; в Інституті євр. пролетар. культури ВУАН (Харків)....
(04. 12. 1945, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. – 20. 01. 1996, м. Мукачеве Закарп. обл.) – актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1981). Обл. премія ім. братів Є. та Ю.-А. Шерегіїв (1995). Закін. Харків. інститут театр. мистецтва (1973; курс Ф. Александріна). Відтоді працював реж., від 1985 –...
(23. 10. 1933, с. Козина Галиц., нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 20. 01. 2004, нині Івано-Франківськ) – графік і живописець. Член НСХУ (1965). Закін. Косів. училище прикладного та декоративного мистецтва (Івано-Фр. обл., 1962; викл. М. Варення, В. Гуз, О. Соломченко, М. Федірко). Відтоді...
(24. 01. 1954, Київ – 20. 01. 2015, там само) – поетеса, режисер, сценарист. Член НСПУ (2000). Лауреатка Міжнар. конкурсу молодих літераторів «Гранослов» (1995). Закін. Київ. інститут культури (1978; викл. А. Гузєєв). Працювала реж.-постановником, ведучою концерт. і цирк. програм в «Укрцирку»,...
(11. 03. 1942, смт Верхньоторецьке, нині Ясинуват. р-ну Донец. обл. – 20. 01. 2024, Київ) – архітектор. Канд. архітектури (2000). Дійсний член Укр. академії архітектури (2003; від 2006 – зав. відділ. містобудування). Член НСАУ (1979). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1971). Працював 1971–81 в...
(26. 11. 1943, м. Воронеж, РФ – 20. 01. 2005, Київ) – лікар-гастроентеролог. Доктор медичних наук (1984), професор (1990). Закін. Київський медичний інститут (1967). Працювала 1971–73 в Інституті біохімії АН УРСР (Київ); 1973–88 – у Київ. мед. інституті; 1988–98 – проф., завідувач кафедри...
(06. 09. 1929, м. Тирасполь, нині Молдова – 20. 01. 2009, Черкаси) – письменник, журналіст, винахідник. Член НСЖУ (1957). Виховувався у дитбудинку через арешт батьків 1937 за політ. звинуваченнями. Від 1944 – у Черкасах. Закін. факультет журналістики Київ. університету (1960). Працював у...
(21. 04. 1876, с. Саджівка, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 20. 01. 1955, м. Елізабет, шт. Нью-Джерсі, США) – священик УГКЦ, громадський діяч. Почес. чл. товариства «Просвіта» (1928). Закін. гімназію в Тернополі (1896), навч. у Львів. духов. семінарії. 1900 рукопоклад. на священика єпископом...
(24. 03(05. 04). 1897, х. Очеретова Балка побл. станиці Новокорсунська, нині Краснодар. краю, РФ – 20. 01. 1984, Київ) – історик авіації. Навч. у Тифліс. (1915–18) та Катериносл. (нині Дніпропетровськ, 1918–19) землемір. училищах, Кубан. політех. інституті (РФ, 1919–21), закін. Київ. політех....
(15(28). 09. 1912, Москва – 20. 01. 1984, Київ) – режисер, театрознавець. Син Л. Гаккебуш та З. Маргуліса, чоловік К. Гаккебуш, прийомний син В. Василька. Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1934; курс В. Василька). Працював реж. у театрах Донецька, Києва, Харкова, Чернівців. Режисер. роботи Г....
(Кирилловский Александр Александрович; 09. 09. 1914, м. Тамбов, Росія – 20. 01. 1997, м. Краснодар, РФ) – російський актор, режисер, драматург. Заслужений діяч мистецтв Кубані (1995). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Архангел. театр. училище (РФ, 1939). Репрес. 1933. Покарання...
(11. 01. 1948, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. – 20. 01. 2005, Москва) – журналіст. Навч. у Херсон. пед. інституті, закін. ВДІК (Москва, 1978). Журналіст. діяльність розпочав у шкіл. роки як фотокор. у газетах Кривого Рогу. 1971 переїхав до Москви. Працював на різних роботах; від 1978 – на Центр....
(02. 07. 1934, с. Кублик Брест. обл., Білорусь – 20. 01. 2003, Львів) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1983), професор (1999). Закін. Львів. мед. інститут (1958). Працював лікарем. Від 1960 – у Львів. НДІ епідеміології та гігієни: від 1973 – зав. лаб. рикетсій. інфекцій. Вивчав...
(01. 11. 1968, м. Горлівка Донецької обл. — 20. 01. 2026, Київ) — громадський діяч, підприємець, меценат. Відзнака «Сталевий хрест» (2023). Закінчив біологічний факультет Московського університету (1992), Вищу школу економіки в Москві (2005). У 1992 розпочав власний бізнес у РФ; 1997 заснував...
(05. 07. 1958, с. Саджава Богородчанського р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл. – 20. 01. 1999, Івано-Франківськ) – майстер художнього різьблення на дереві. Брат Ярослава та Михайла Вороничів. Член НСХУ (1985). Закінчив Косівський технікум народних художніх промислів (1979; викл. С....
(1887, с. Звиняч, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 20. 01. 1958, м. Провіденс, шт. Род-Айленд, США) – правознавець, громадський діяч. Брат Івана, Михайла, Теодозія-Тита, батько Віри Галущинських. Доктор права (1914). Навч. у гімназіях Бучача та Львова, закін. Львів. університет (1909). Докторат...
(26. 03. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 20. 01. 2006, там само) – живописець. Член НСХУ (1970). Учасник 2-ї світової війни. Навч. в Одес. худож. училищі (1937–41; викл. Є. Буковецький, Д. Крайнєв). Працював від 1946 в артілі «Червоний живопис» та Худож. фонді УРСР (1951–78). Учасник обл....
(22. 05. 1934, с. Сальниця Уланівського, нині Хмільницького р-ну Вінницької обл. — 20. 01. 2001, Черкаси) — архітектор. Державна премія України імені Т. Шевченка (1987), Державна премія СРСР (1989). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1964). Працював 1964—67 у Черкаській філії...
(30. 03. 1933, Херсон – 20. 01. 2022, м. Гола Пристань Херсон. обл.) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1991), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Премія УААН «За видатні досягнення в аграр. науці» (1999). Орден «За заслуги» 3-го...
(23. 10(05. 11). 1904, с. Моринці, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1985, Київ) – літературознавець. Брат А. Білоштана. Доктор філологічних наук (1969), професор (1969). Закін. Київ. ІНО (1929). Від 1930 викладав у ВНЗах. Працював зав. наук. ред. мистецтва (1958–60), літ-ри, мови та...
(02. 07. 1908, с. Жапалів, Ярославщина, нині Польща – 20. 01. 1986, м. Бренфорд, провінція Онтаріо, Канада) – правознавець, письменник, бібліограф. Закін. Львівський університет (1937), бібліотечні студії Оттав. університету (1961). Адвокат. практика у м. Цєханув (1930-і рр., Польща), вів...
(05. 08. 1883, с. Хлиплі, нині Мостис. р-ну Львів. обл. – 20. 01. 1938, Львів) – педагог, історик. Доктор філософії (1908). Закін. у Львові гімназію та університет. До 1914 викладав історію й географію у Станіславі (нині Івано-Франківськ) і Коломиї (нині Івано-Фр. обл.). 1915–21 мешкав у Росії,...
(Мұстафин Ғабиден; 16(29). 11. 1902, місцевість Сартюбе, нині Тельман. р-ну Караґандин. обл., Казахстан – 20. 01. 1985, Алма-Ата, нині Алмати) – казахський письменник. Член-кореспондент АН Казах. РСР (1958), нар. письменник Казахстану (1984). Державна премія Казах. РСР ім. Абая (1953). Навч. в...
(15(27). 04. 1868, м. Ольвіополь Херсон. губ., нині у складі м. Первомайськ Микол. обл. – 20. 01. 1946, Софія) – лікар-гістолог. Доктор медицини (1900), професор (1902). Закін. Університет св. Володимира в Києві (1894). Спеціалізувався із заг. патології у В. Підвисоцького. Працював земським...
(09. 02. 1926, Москва — 20. 01. 1984, Черкаси) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1979), професор (1980). Від 1932 мешкав у м. Фрунзе (нині Бішкек), від 1942 навчався у військово-морських спецшколі та училищі, брав участь у бойових походах на Каспії, зазнав контузії. Закінчив...
(15. 01. 1930, Запоріжжя – 20. 01. 2003, Німеччина) – композитор. Зарубіж. чл. НСКУ. Закін. Київську консерваторію (1955; кл. композиції Б. Лятошинського). Відтоді – муз. ред. Укр. радіо (до 1961). Від 1962 – на творчій роботі. Від 2002 мешкав у Німеччині. Працював переважно у жанрі муз. комедії....
(16(28). 02. 1879, м. Тифліс, нині Тбілісі – 20. 01. 1950, Москва) – фахівець у галузі механіки ґрунтів. Син М. Герсеванова. Доктор технічних наук (1935), професор (1923), член-кореспондент АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки СРСР (1936). Сталінcька премія (1948). Закін. С.-Петербур....
(18. 02(02. 03). 1897, Київ – 20. 01. 1979, Москва) – живописець, графік і скульптор. Брат Володимира та Соломона Вайсблатів. Член СХУ (1937). Закін. Київ. художнє училище (1918; викл. Ф. Кричевський), ВДХУТЕМАС (1925; викл. С. Волнухін, О. Осьмьоркін). Від 1918 брав участь у мист. виставках....
(Глишић Милован; 06. 01. 1847, с. Градац побл. м. Валєво, нині Сербія – 20. 01. 1908, м. Дубровник, нині Хорватія) – сербський письменник, перекладач. Навч. у Белґрад. гімназії, на тех. та філос. ф-тах. Працював у Держ. друкарні, г. «Српске новине», драматургом Нац. театру, заст. дир. Нац. б-ки....
(14. 12. 1933, м. Стрий, нині Львів. обл. – 20. 01. 2002, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – живописець, графік, скульптор. Син Едварда, брат Яреми Козаків. У 1940-х рр. – у таборах для переміщених у Берхтесґадені (Німеччина). Від 1949 – у США. Закін. Центр твор. студій (Детройт, 1956). Живопис...
(17. 10. 1951, Одеса — 17. 05. 2026, там само) — живописець. Член НСХУ (1986). Закінчив Одеське художнє училище (1971; викладачі В. Філіпенко, Т. Єгорова) та Київський художній інститут (1977; майстерня В. Пузиркова, викладачі Л. Вітковський, В. Сингаївський, Т. Голембієвська, В. Забашта)....
(04. 04. 1942, Київ – 17. 05. 2026, там само) – фахівець у галузі автоматизованих систем керування. Батько О. Зайченко. Доктор технічних наук (1981), професор (1983). Закін. Київ. політех. інститут (1965), де відтоді й працював (нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. інститут»):...
(21. 10. 1948, с. Козинка Бєлгородської обл., РФ – 14. 05. 2026, Київ) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1994), професор (1996). Закінчив Київський політехнічний інститут (1974), де відтоді й працював (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»):...
(25. 05. 1930, смт Олевськ, нині місто Коростенського р-ну Житомирської обл. — 20. 01. 2025, м. Вишгород Київської обл.) — фахівець у галузі гідроенергетики. Герой України (2002). Кандидат технічних наук (1988), професор (2004). Державна премія УРСР (1972) та України (2005) в галузі науки і...
(02. 05. 1930, с. Береги, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 20. 01. 2016, Київ) – гірничий інженер. Державні нагороди СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Львів. політех. інститут (1954). Відтоді працював у Борислав. нафтопром. упр. (нині Львів. обл.); 1955–66 – в об’єдн....
(23. 05. 1939, Чернігів – 20. 01. 2016, Київ) – фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1992), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Премія ім. Л. Писаржевського НАНУ (1998). Закін. Київ. політех. інститут (1961). Відтоді працював в Інституті фіз. хімії НАНУ (Київ): 1983–89...
(1927, Львів – 20. 01. 2006) – скульптор і живописець. Син М. Голубця. Вивчав в Іннсбруц. університеті арх-ру і образотворче мистецтво (Австрія, 1946–49) та Чиказ. мист. інституті дизайн інтер’єрів (1954–58). Працював викл. Інтернац. академії в Чикаґо (1980–81). Учасник худож. виставок. Персон. –...
(26. 03. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 20. 01. 2006, там само) – живописець. Член НСХУ (1970). Учасник 2-ї світової війни. Навч. в Одес. худож. училищі (1937–41; викл. Є. Буковецький, Д. Крайнєв). Працював від 1946 в артілі «Червоний живопис» та Худож. фонді УРСР (1951–78). Учасник обл....
(04. 12. 1945, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. – 20. 01. 1996, м. Мукачеве Закарп. обл.) – актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1981). Обл. премія ім. братів Є. та Ю.-А. Шерегіїв (1995). Закін. Харків. інститут театр. мистецтва (1973; курс Ф. Александріна). Відтоді працював реж., від 1985 –...
(02. 07. 1908, с. Жапалів, Ярославщина, нині Польща – 20. 01. 1986, м. Бренфорд, провінція Онтаріо, Канада) – правознавець, письменник, бібліограф. Закін. Львівський університет (1937), бібліотечні студії Оттав. університету (1961). Адвокат. практика у м. Цєханув (1930-і рр., Польща), вів...
20 січня 1992 «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» створили нове правове поле для АНУ, визначили її місце та роль у житті укр....
20 січня 1991 в Криму було проведено референдум із питання: «Ви за відтворення Кримської АРСР як суб’єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?» Більшість кримчан (93 %) дали позитивну відповідь....
20 січня 1700, вперше використав поняття швидкості та прискорення в диференціал. вигляді. Подальшим досягненням у К....
20 січня скласти військ. присягу на вірність народу України. У відповідь на це звернення частина особового складу окремих підрозділів Чорномор....
20 січня 1920 розстріляли княгиню М. Щербатову, її сина та дочку. 1923–30 – у складі Вінн. округи; від 1932 – Вінн....
20 січня 1919, коли укр. повстанці під проводом отамана Маєвського роззброїли румун. окупац. владу на Хотинщині й створили Бессараб....
20 січня 1919 – у м. Ходорів (нині Жидачів. р-ну; обидва – Львів. обл.), у червні – в м. Бучач, Чортків, Товсте (нині смт Заліщиц....
20 січня 1942 у передмісті Берліна Ванзеє відбулась конференціях вищих чинів СС, ґестапо та керівників окупованих країн, на якій вирішено 11 млн євреїв з 33-х країн (у це число ввійшли також євреї країн, які нацисти планували завоювати, і тих, що були в союзі з Німеччиною) депортувати у заздалегідь підготовлені табори смерті, розміщені переважно на території окупованої Польщі – Аушвіц, Майданек, Треблінка та ін....
20 січня–5 березня 1944) були вбиті 572 рад. воїни. На фронтах 2-ї світової війни загинули 237 воїнів-земляків....
20 січня 1991 щодо статуту Криму, ВР УРСР прийняла рішення про відновлення Крим. АРСР (від 24 квітня 1992 – АР Крим)....
20 січня 1919 загони Червоної армії встановили рад. владу. 1923 на цукр. заводі відлили перший пам’ятник Т....
20 січня 1919 року більшовики зайняли Херсон, 30 січня – Миколаїв, 7 лютого – Одесу, а 1 березня вийшли на лінію Мозир–Овруч–Коростень–Летичів–річка Дністер....
20 січня 1943 – під нім. і угор. окупацією (включений до складу райхскомісаріату «Україна»). Нині працюють шкіряний завод, м’ясокомбінат, завод із виробництва солоду; діють краєзн....
20 січня 1924 (Харків) – прийняв постанову про ратифікацію договору про утворення СРСР і союз. Конституції, доручив ВУЦВК внести необхідні зміни в Конституцію УРСР....
20 січня 1919 ректор семінарії, канонік Ф. Чижевський, доповідав Консисторії, що заг. кількість семінаристів сягає 57-ми осіб....
20 січня 1913 до 30 червня 1914 (тоді побачило світ останнє (6-е) число) виходила щомісяця паралельно польс....
20 січня 1906 газету закрито за розпорядженням міністра внутр. справ Росії П. Дурново. Наступ. дня вийшла під назвою «Кіевскіе отголоски», однак цензор виявив зв’язок із г....
20 січня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у Є. працює підприємство з виробництва борошна та макаронів....
20 січня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У 2-й пол. 1960-х рр. у Л. проживала 1721 особа. У рад. період Литвинів....