(20. 01. 1950, с. Жовтневе Короп. р-ну Черніг. обл.) – лікар-гігієніст. Брат В. Вороненка, батько Н. Педаченко. Доктор медичних наук (1991), професор (1991), академік НАМНУ (2011), академік Польс. академії медицини (2003), Всесвіт. мед. академії ім. А. Швейцера (2003). Заслужений діяч науки і...
(20. 01. 1936, с. Улянівка, нині с-ще Сумського р-ну Сумської обл. — 28. 04. 2022, Львів) — композитор. Член НСКУ (1991). Премія імені Б. Лятошинського (2003). Закінчив Київську консерваторію (1966; кл. композиції К. Данькевича, інструментовки — Б. Лятошинського, поліфонії — Л. Ревуцького)....
(20. 01. 1944, с. Матусів Шполян. р-ну Київ. обл., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл.) – актор, педагог. Народний артист України (2018). Член НСКінУ (1978). Закін. Київ. інститут театр мистецтва (1969; курс В. Денисенка, К. Степанкова). Відтоді працює на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О....
(20. 01. 1944, с. Себякіно Орлов. обл., РФ) – танцівник, балетмейстер, педагог. Чоловік В. Короткової. Професор (1995). Народний артист України (1994). Обл. премія ім. В. Винниченка (1995). Орден «За заслуги» 3-го (1999) та 2-го (2009) ступ. Закін. Орлов. хореогр. школу (РФ, 1958), філол....
(20. 01. 1953, Херсон) – педагог. Доктор педагогічних наук (1996), професор (1999). Закін. Рівнен. пед. інститут (1976), де й працювала від 1979. Від 1988 – у Прикарп. університеті (Івано-Франківськ): 1990–93 – завідувач кафедри педагогіки і психології, від 1998 – теорії та методики дошкіл....
(20. 01. 1942, с. Капітанівка, нині Комінтернів. р-ну Одес. обл. – 23. 10. 2002, Київ) – трубач, музично-громадський діяч. Брат В. Євдокименка, чоловік С. Ротару. Народний артист України (1992). Закін. Чернів. університет (1971), Київ. інститут культури (1982). У 1971–77 – арт. вокал.-інструм....
(20. 01. 1941, Київ – 27. 02. 2024, там само) – лiтературознавець. Дочка Василя, сестра Юрія Костенків. Доктор фiлологічних наук (1985), професор (1987). Закiнчила Київський університет (1963), де й працювала вiд 1969: від 1987 – професор кафедри теорії літератури, компаративістики і...
(20. 01. 1944, с. Стещина Кагановицького, нині Вишгородського р-ну Київської обл.) – фахівець у галузі будівельної техніки. Доктор технічних наук (1988), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008),...
(20. 01. 1936, с. Ішків, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 19. 12. 2008, Тернопіль) — майстер рогозоплетіння. Чоловік М. Ремінецької. Заслужений майстер народної творчості України (2006). Член НСМНМУ (1990). Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (Тернопільська обл.,...
(20. 01. 1934, Черкаси — 02. 12. 2022, там само) — фізик. Доктор технічних наук (1989), професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закінчив Черкаський педагогічний інститут (1959). Працював 1960—63, 1975—90 у Дніпропетровському металургійному інституті (нині Дніпро); 1963—74...
(20. 01. 1966, м. Інта, РФ) – акордеоніст, музично-громадський діяч. Заслужений артист України (2000). Лауреат низки міжнар. конкурсів акордеоністів, зокрема «Кубок світу» (м. Сетубаль, Португалія, 1993), у м. Андрезьє-Бутеон (Франція, 1994, Ґран-Прі та золота медаль), «Stefano Bizzari» (м. Моро...
(20. 01. 1918, с. Введенка, нині Липецької обл., РФ — 28. 02. 2006, Київ) — лікар-хірург. Чоловік Сюзанни, батько Сергія Шалімових. Доктор медичних наук (1959), професор (1961), академік НАНУ (1978) та АМНУ (1993). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Державні премії УРСР у галузі науки і техніки...
(20. 01. 1937, с. Остапівка Лубен. р-ну Полтав. обл.) – вчений-агроном, селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1997), професор (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1997). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закін. Ленінгр. с.-г. інститут (нині С.-Петербург,...
(20. 01. 1983, с. Горбове Ємільчинського, нині Звягельського р-ну Житомирської обл.) — фізико-хімік. Кандидат фізико-математичних (2010), доктор хімічних (2021) наук. Державна премія України в галузі науки і техніки (2020). Закінчив Національний педагогічний університет (Київ, 2006). Працював...
(20. 01. 1969, с. Миколаївка Борзнянського, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2018). Закінчила Київський університет (1993). Відтоді працювала у відділі структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства НАНУ; від 2012 — старший науковий...
(20. 01. 1940, с. Отказне Ставроп. краю, РФ – 18. 05. 1994, м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – учасник демократичного руху в СРСР, радянський політв’язень, історик. Закінчив історичний факультет Харківського університету (1968). Навчався у Московському історико-архівному інституті (1957–59;...
(20. 01. 1953, Чернівці) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1998), професор (2002). Закін. Чернів. мед. інститут (1976). Працював лікарем. Від 1979 – в Укр. мед. стоматол. академії (Полтава; з перервою): від 2013 – завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2; у 1989–91 перебував у...
(20. 01. 1973, с. Староміщина Підволочис. р-ну Терноп. обл.) – церковний діяч УГКЦ. Доктор канон. права (2000), професор (2010). Митрофор. протоієрей (2007). Закін. Івано-Фр. духовну семінарію (1995), юрид. факультет Івано-Фр. інституту права, економіки та будівництва (2004), Київ. міжнар....
(20. 01. 1944, м. Камишлов Свердлов. обл., РФ) – філософ. Доктор соціологічних наук (1992), професор (1996). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Закін. Київський університет (1972). Відтоді працював у Києві: викл. Автомоб.-дорож. інституту; 1977–87 – старший викладач, доцент ВПШ при...
(Սիլվա Բարունակի Կապուտիկյան; справж. ім’я – Сірвард, Սիրվարդ; 20. 01. 1919, Єреван – 25. 08. 2006, там само) – вірменська письменниця, громадсько-політична діячка. Заслужений діяч культури Вірм. РСР (1970), засл. працівник культури Груз. РСР (1980). Член СП Вірменії (1941), Міжнар. «ПЕН-клубу»....
(20. 01. 1974, м. Прилуки Чернігівської обл.) — актриса. Заслужена артистка України (2015). Закінчила Київський інститут театрального мистецтва (1995; курс І. Молостової). Відтоді — актриса Національного драматичного театру імені І. Франка (Київ). Створила низку найрізноманітніших образів. П....
(20. 01. 1947, с. Комсомольське Козятин. р-ну Вінн. обл.) – тренер (важка атлетика). Заслужений тренер України (1993). Суддя міжнар. категорії (1993). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Київський інститут фізичної культури (1973), де й викладав; 1992–2012 – тренер, гол. тренер...
(20. 01. 1955, Київ) — мовознавець, краєзнавець. Доктор філологічних наук (2016), професор (2021). Закінчила Київський університет (1981), де й працювала лаборантом кафедри російської мови філологічного факультету (1984—86), асистентом тієї ж кафедри (1986—87) та кафедри російської мови для...
(20. 01. 1938, с. Олексіївка Сум. р-ну, нині Сум. обл. – 26. 09. 2022, Суми) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва, живописець і графік. Дружина В. Єрмоленка. Член НСХУ (1982). Закін. Одес. художнє училище (1962; викл. Т. Єгорова, М. Павлюк). Учителювала; працювала живописцем...
- (08(20). 01. 1865, с. Соляниківка Куп’янського пов. Харківської губ., нині зняте з обліку — 21. 01. 1919, ст. Затишшя Тираспольського пов. Херсонської губ., нині с-ще Роздільнянського р-ну Одеської обл., похований в Одесі) — економіст, історик, громадський діяч. Доктор політичної економії (1898),...
(20. 01. 1955, Харків) – провізор. Брат П. Кабачного. Доктор фармацевтичних наук (1986), професор (1989). Закін. Харків. фармацевт. інститут (1977), де й працює від 1978 (нині Нац. фармацевт. університет): від 1989 – завідувач кафедри фіз. та колоїд. хімії. Розробляє технології та системи...
(20. 01. 1959, с. Урмань Бережанського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — прозаїк. Членкиня НСПУ (2024). Премія імені М. Утриска (2022). Закінчила Львівський університет (1984). Працювала викладачем історії (1982—2018). Від 2019 — на творчій роботі. Авторка повістей «Не заблукати в...
(20. 01. 1994, м. Чугуїв Харківської обл. — 20. 03. 2022, похований у Києві) — військовик, правоохоронець. Майстер-сержант. Герой України (2022, посмертно). Закінчив Куп’янський медичний коледж (Харківська обл.). Від 2015 служив у лавах Національної гвардії України: фельдшером групи окремого...
(20. 01(01. 02). 1885, м. Ніжин, нині Чернігівська обл. – 05. 04. 1960, м. Мельбурн, шт. Вікторія, Австралія) – актриса, співачка (мецо-сопрано). Закінчила Музично-драматичну школу ім. М. Лисенка (Київ, 1912). Творчу діяльність розпочала 1906 у молодіжному театрі в Ніжині під...
(07(20). 01. 1915, м. Нерчик Читин. обл., нині Забайкал. краю, РФ – 06. 11. 1994, Київ) – співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Професор (1977). Нар. арт. Казах. РСР (1947). Лауреат Всесоюз. конкурсу вокалістів (Москва, 1939). Закін. Держ. муз.-пед. інститут ім. Гнесіних (Москва,...
(20. 01. 1973, с. Серебрія Бершадського, нині Гайсинського р-ну Вінницької обл.) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (2014), професор (2016). Закінчив Український аграрний університет (Київ, 1994), де відтоді й працює (нині Національний університет біоресурсів і природокористування...
(20. 01. 1958, м. Аґджабеді, Азербайджан) – економіст. Доктор економічних наук (2010), професор (2011). Закін. Полтав. кооп. інститут (1984). Від 1981 працював у органах спожив. кооперації Полтав. обл.; від 1998 – у Полтав. аграр. академії: від 2012 – завідувач кафедри бізнес-адміністрування та...
(20. 01. 1941, Львів — 11. 09. 2024, Вінниця) — лікар-терапевт, фармаколог. Доктор медичних наук (1991), професор (1993). Закінчила Вінницький медичний інститут (1964), де й працювала від 1966 (нині університет): 2005—22 — завідувач, 2022—24 — професор кафедри клінічної фармації та клінічної...
(20. 01. 1952, с. Садова Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл.) – письменник, художник. Член НСПУ (2003). Закін. Тульчин. муз. училище (Вінн. обл.), Одес. пед. інститут (1977; викл. П. Гордійчук, М. Солом’яний). Керував духовими оркестрами, хорами, ансамблями у с. Порик Хмільн. р-ну Вінн. обл. (1971–76)...
(20. 01. 1951, Ужгород) – філософ. Доктор філософських наук (1993), професор (1992). дійс. чл. НАМУ (2017). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2011, 2017, 2020). Закін. Київську консерваторію...
(20. 01. 1939, с. Леськине Антрацитівського, нині Ровеньківського р-ну Луганської обл.) — фізик. Батько Г. Петченка. Доктор фізико-математичних наук (1992), професор (1993). Закінчив Харківський університет (1967), де 1973—75 й працював. 1967—70 — в Інституті біофізики АН СРСР (м. Пущино...
(Дашкевич Владимир Сергеевич; 20. 01. 1934, Москва) – російський композитор. Член СК РФ (1965). Закін. Моск. інститут тонких хім. технологій (1956), муз.-пед. інститут ім. Гнесіних (1962; викл. А. Хачатурян). Голова Міжнар. асоц. композитор. організацій (1993). Ініціатор створення і кер. Гільдії...
(20. 01. 1959, с. Кирнасівка, нині с-ще Тульчинського р-ну Вінницької обл.) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (2004), професор (2006). Закінчив Вінницький медичний інститут (1986), де відтоді й працює (нині університет): від 2016 — завідувач кафедри загальної хірургії. Досліджує особливості...
(20. 01. 1971, м. Прилуки Чернігівської обл.) — математик. Доктор фізико-математичних наук (2008), професор (2013). Закінчив Український педагогічний університет (Київ, 1993), де від 1996 й працює (нині Український університет): 2009—11 та від 2016 — професор, 2011—16 — завідувач кафедри...
(20. 01. 1950, м. Сталіно, нині Донецьк) – математик. Доктор фізико-математичних наук (2010). Закін. Донец. університет (1972), де 1994–2007 й працював; 1969–71 вчителював у м. Авдіївка Донец. обл.; 1971–76 – в Інституті економіки промисловості АН УРСР (Донецьк); 1976–78 – у Донец. н.-д. вугіл....
(20. 01. 1974, Львів) – мистецтвознавець, художниця декоративного текстилю. Канд. мистецтвознавства (2008). Член НСХУ (2010). Закін. Укр. академію друкарства (Львів, 2000). Від 1998 – у Львів. палаці мистецтв: від 1999 – куратор худож. виставок, від 2004 – заступник директора з наук.-мист....
(20. 01. 1974, м. Кіровськ Мурман. обл., РФ) – графік. Член НСХУ (2010). Закін. факультет образотвор. та декор.-приклад. мистецтва Харків. пед. університету (1999). Худож. майстерності навч. у В. Єліна і В. Ковтуна. На творчій роботі. Авторка сюжет. композицій, зокрема до творів М. Гоголя,...
(псевд.: Гаврило Говорилович, Гав-рило, Панас Кущенко, Стецько та ін.; 20. 01. 1901, с. Дорошівці, нині Чернів. р-ну Чернів. обл. – 09. 05. 1975, м. Ґура-Гуморулуй, Румунія) – письменник, педагог, перекладач, театральний діяч, фольклорист. Навч. в укр. гімназії м. Кіцмань (нині Чернів. р-ну,...
(20. 01. 1884, м. Чуднів, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 02. 09. 1952, с-ще Абезь, Республіка Комі, РФ) — фахівець у галузі матеріалознавства, громадсько-політичний діяч. Батько І. Богун-Чопівської та Ю. Фещенка-Чопівського. Член-кореспондент Польської академії технічних наук (1933)....
(20. 01. 1922, с. Погірці, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 23. 05. 2012, містечко Енсдорф, Німеччина) – церковний діяч УГКЦ. Доктор богослов’я (1972). Після отримання атестату зрілості у Львів. гімназії 1939–43 навч. у Салезіан. малій семінарії у м. Івреа, 1944–47 – у м. Фольїццо (вивчав...
(20. 01. 1942, Одеса) – художник театру. Батько М. Кужелєвої. Член НСХУ (1970). Закін. Харків. худож. інститут (1966; майстерня Б. Косарева), навч. у Д. Лідера у Театр. товаристві. Працював гол. художником: Харків. (1966–76) та Одес. (1976–82) ТЮГів; 1984–87 – Дніпродзержин. муз.-драм. театру...
(20. 01. 1899, с. Княгиничі, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 31. 05. 1967, м. Мюнхен, Німеччина) — громадсько-політичний діяч. Брат З. Пеленського. Навчався у Стрийській гімназії (нині Львівська обл., 1910—14). Долучився до створення «Пласту», заснував гурток «Пугачі». 1917...
(20. 01. 1958, Київ) – геолог, ґемолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1993). Закінчив Київський університет (1980). Працював 1979–93 в Інституті геохімії і фізики мінералів АНУ (Київ); 1993–2008 – засновник і директор Державного ґемологічного центру України; 2008–12 – директор наукових...
(20. 01. 1937, с. Іскрене, нині Шполян. р-ну Черкас. обл.) – співак (тенор), педагог. Чоловік С. Криворучко. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Закін. Київську консерваторію (1965; кл. М. Єгоричевої). 1966–73 – соліст Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка; 1973–77 – Ансамблю пісні і...
(20. 01. 1947, с. Вербень Млинів. р-ну Рівнен. обл.) – аграрій, політичний діяч. Народний депутат України (1994–98, 1998–2002, від 2002). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1996, 2000, 2002). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2012). Закін. Луцький пед. інститут (1974), Львів. аграр....
(20. 01. 1958, с. Заріччя Гуляйпіл. р-ну Запоріз. обл.) – прозаїк, публіцист, кінодраматург. Член НСПУ (1995), НСЖУ (1983). Премія ж. «Дніпро» (1989). Закін. Київський університет (1980). Працював кор. гуляйпіл. рай. г. «Зоря комунізму» (1980–83); завідувач відділу обл. г. «Комсомолець...
(Менк Владимир Карлович; 20. 01(01. 02). 1856, м. Архангельськ, Росія – 27. 12. 1920, Київ) – російський живописець, педагог. Закін. рисув. школу при Т-ві підтримки художників (1878), навч. як вільний слухач у С.-Петербур. АМ (1876–81; закін. зі сріб. медаллю), водночас брав приватні уроки в І....
(20. 01. 1910, м. Олександрія, нині Кіровоградської обл. — 07. 03. 1996, м. Генічеськ Херсонської обл.) — живописець, графік і мистецтвознавець. Член СХУ (1951). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Одеський художній інститут (1936). Викладав малюнок, живопис, композицію в...
(20. 01. 1915, с. Струпків, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. – 06. 02. 2011, м. Мюнхен, Німеччина) – історик. Член УВАН (1947), НТШ (1988). Закінчив польську гімназію, навчався у греко-католицькій семінарії (1938–39) у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Вчителював. За належність...
(20. 01. 1953, Харків) – мовознавець. Дочка І. Тургенєва. Доктор філологічних наук (2008), професор (2011). Закін. Харків. університет (1975), де відтоді й працює: від 2009 – професор кафедри англ. філології. Наукові дослідження: діяльніс. підхід до аналізу мови і дискурсу; еколінгвістика. Пр.:...
(20. 01. 1956, смт Любешів Волин. обл.) – правознавець. Доктор юридичних наук (2001), професор (2002), член-кореспондент НАПрНУ (2010). Закін. Львівський університет (1978), де від 1982 й працював: 2001–02 – професор кафедри кримінал. права та кримінології; 2002–14 – декан юрид. факультету і...
(справж. – Михайло Саулович; 08(20). 01. 1891, м. Тальне, нині Черкас. обл. – 05. 04. 1967, Нью-Йорк) – скрипаль. У 7 р. виконував з оркестром Концерт № 7 Ш. Беріо. Навч. в А. Фідельмана в Одесі; в С.-Петербур. консерваторії (1901–04; кл. скрипки Л. Ауера, кл. композиції Ц. Кюї). 1904 дав...
(20. 01. 1928, с. Білики Миргородського, нині Шепетівського р-ну Полтавської обл. — 24. 12. 1997, м. Полонне Хмельницької обл.) — художник фарфору. Закінчила Миргородський керамічний технікум (1950; викладачі В. Панащатенко, Г. Павелко). Працювала художником Полонського фарфорового заводу...
(Маляревский Иван Васильевич; 20. 01(01. 02). 1846, Курська губ., нині РФ – 29. 05(11. 06). 1915, с. Сумське, нині у складі м. Нова Ладога Ленінгр. обл., РФ) – російський лікар-психіатр, педагог, письменник. Після закінчення повіт. пед. училища до 1869 працював нар. учителем. Зацікавившись...
(20. 01. 1953, м. Конотоп Сумської обл.) — письменниця. Членкиня НСПУ (2004). Закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов (1976). Учителювала в Луганській та Сумській областях; 1990—2006 — кореспондент газети «Конотопський край». Очолювала літстудію «Джерела», поетичний клуб «Співуча...
(20. 01. 1951, Ужгород) – філософ. Доктор філософських наук (1993), професор (1992). дійс. чл. НАМУ (2017). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2011, 2017, 2020). Закін. Київську консерваторію...
(20. 01. 1951, Київ) – скульптор. Канд. архітектури (1987). Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1975; викл. М. Лисенко, І. Макогон, В. Швецов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1986; кер. В. Бородай). Працював на Київ. твор.-вироб. комбінаті, 1975–85 – керівник гуртка...
(Eterović Nicola; 20. 01. 1951, м. Пучіща, нині Хорватія) – церковний діяч РКЦ. Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2004). Закін. Григоріан. університет (1977) і Папську церк. академію (1980, ступ. д-ра) в Римі. Відтоді – на дипломат. службі Святого Престолу. 1990–99 – радник секції зв’язків...
(псевд.: Гаврило Говорилович, Гав-рило, Панас Кущенко, Стецько та ін.; 20. 01. 1901, с. Дорошівці, нині Чернів. р-ну Чернів. обл. – 09. 05. 1975, м. Ґура-Гуморулуй, Румунія) – письменник, педагог, перекладач, театральний діяч, фольклорист. Навч. в укр. гімназії м. Кіцмань (нині Чернів. р-ну,...
(17. 01. 1945, с. Ялта, нині смт Першотравн. р-ну Донец. обл. – 20. 01. 2002, Київ) – композитор, педагог, диригент, музично-громадський діяч. Чоловік М. Копиці, батько К. Карабиця. Професор (2000). Народний артист України (1991). Член НСКУ (1972). Закін. Київську консерваторію (1971; викл. Б....
(Менделеев Дмитрий Иванович; 27. 01(08. 02). 1834, м. Тобольськ, Росія – 20. 01(02. 02). 1907, С.-Петербург) – російський хімік. Член-кореспондент С.-Петербурзької АН (1876). Почесний член Університету св. Володимира в Києві, Новоросійського університету в Одесі, Харківського університету (усі...
(05. 07. 1992, с. Борбин Млинівського, нині Дубенського р-ну Рівненської обл. — після 20. 01. 2015, Донецьк, похований 20. 02. 2015 у рідному селі) — військовик, один із «кіборгів». Солдат. Герой України (2021, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2015, посмертно). Навчався у ПТУ на...
(12(24). 06. 1887, м. Виборг С.-Петербур. губ., нині Ленінгр. обл., РФ – 20. 01. 1938, Київ, похов. у с-щі Биківня Київ. обл.) – графік, мистецтвознавець і видавець. Чоловік В. Корецької. З походження естонець. Закін. С.-Петербур. центр. училище тех. рисування (1913). Працював 1914–16 викл....
(20. 09. 1930, м. Тифліс, нині Тбілісі – 20. 01. 2014, там само) – грузинський фізик. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1982), академік НАН Грузії (1988). Державна премія Грузії у галузі н. і т. (2002). Орден В. Ґорґасалі 3-го ступеня (2000). Навч. у Тбіліс. університеті...
(25. 05. 1930, смт Олевськ, нині місто Коростенського р-ну Житомирської обл. — 20. 01. 2025, м. Вишгород Київської обл.) — фахівець у галузі гідроенергетики. Герой України (2002). Кандидат технічних наук (1988), професор (2004). Державна премія УРСР (1972) та України (2005) в галузі науки і...
(Жаков Каллистрат Фалалеевич; 18(30). 09. 1866, с. Давпон, нині у складі м. Сиктивкар, Респ. Комі, РФ – 20. 01. 1926, Риґа, 1990 перепохов. у Сиктивкарі) – російський письменник, педагог, етнограф, філософ, математик. З походження комі. Навч. в Університеті св. Володимира (Київ, 1896–99), закін....
(06. 09. 1989, смт Рокитне, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 20. 01. 2015, Донецьк, похований 19. 02. 2015 у рідному селищі) — медичний працівник, один із українських «кіборгів». Молодший сержант медичної служби. Герой України (2015, посмертно). Закінчив Білоцерківський базовий медичний...
(06. 12. 1897, Львів — 20. 01. 1974, м. Лівінґстон, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — правознавець, політичний діяч, публіцист. Син Костя і Йосипи, брат Степана Паньківських. Вивчав право у Празі, де очолював групу української студентської молоді. 1924—39 займався адвокатською...
(10. 12. 1938, Харків — 20. 01. 2024, там само) – лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1992), професор (1992). Акад. Польс. академії медицини (кавалер її золотої медалі ім. А. Швейцера, 2000), Всесвіт. мед. академії ім. А. Швейцера (2000). Закін. Харків. мед. інститут (1962), де відтоді й...
(06. 09. 1932, с. Ферлеїв, нині с. Липівка Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 20. 01. 2004, Львів) – художник декоративної кераміки та скла, живописець, монументаліст. Член НСХУ (1970). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1967; викл. Д. Довбошинський, Д. Крвавич, Р.-С....
(1927, Львів – 20. 01. 2006) – скульптор і живописець. Син М. Голубця. Вивчав в Іннсбруц. університеті арх-ру і образотворче мистецтво (Австрія, 1946–49) та Чиказ. мист. інституті дизайн інтер’єрів (1954–58). Працював викл. Інтернац. академії в Чикаґо (1980–81). Учасник худож. виставок. Персон. –...
(псевд.: Басок, Гилька та ін.; 1878, с. Федюківка Таращан. пов. Київ. губ., нині Лисян. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1938, Москва) – громадсько-політичний діяч, дипломат. Закін. 2-у Київ. гімназію (1896), навч. у Новоолександрів. інституті с. господарства і лісівництва (нині м. Пулави Люблін....
– козацько-старшинський, згодом – дворянський рід. З цього роду походили відомий математик 19 ст. М. Остроградський, Михайло Михайлович і Михайло Олександрович Остроградські. Інші представники: (08(20). 08. 1843, Полтав. губ. – 16. 03. 1932, Полтава) – військовик. Генерал від кавалерії...
(29. 02. 1940, м. Ростов-на-Дону, РФ — 20. 01. 2020, Дніпро) — мистецтвознавиця. Членкиня НСХУ (1977). Закінчила Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1963). У 1969—2012 працювала в Дніпровському художньому музеї: 1988—2003 — директор, 2003—12 — заступник...
(07. 08. 1952, с. Чинадієве, нині смт Мукачівського р-ну Закарпатської обл. — 20. 01. 2024, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1997), професор (2002), академік НАНУ (2021). Заслужений діяч науки і техніки України (2013). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Закінчив...
(01. 11. 1973, смт Деражня, нині місто Хмельницького р ну Хмельницької обл. — 20. 01. 2015, Донецьк, похований 01. 05. 2015 у рідному селищі) — військовик, один із українських «кіборгів». Старший лейтенант. Герой України (2015, посмертно). Навчався у Львівському вищому військовому училищі...
(26. 09. 1928, с. Бравича Каларас. р-ну, Молдова – 20. 01. 2022, Кишинів) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1974), академік Молд. АН (1992). Державна премія Молд. РСР (1981) та СРСР (1988) у галузі н. і. т. Державні нагороди СРСР і Молдови. Закін. Кишинів. університет...
(Debeljak Tine; 27. 04. 1903, м. Шкоф’я Лока, нині Словенія – 20. 01. 1989, Буенос-Айрес) – словенський літературознавець, критик, публіцист, поет і перекладач. Закін. славіст. студії в Люблян. університеті (1927), здобув ступ. д-ра філології (1936). Працював викл. у м. Никшич (Чорногорія), від...
(Киселёв Александр Александрович; 06. 06. 1838, фортеця Свеаборґ, нині у складі Гельсинкі – 20. 01. 1911, С.-Петербург) – російський живописець. Дійсний член АМ (1899). Навч. у С.-Петербурзі на юрид. факультеті Університету (1858–61), в АМ (1862–63; мала і велика срібні медалі; викл. С....
(12. 08. 1937, Ленінград, нині С.-Петербург – 20. 01. 2019, Київ) – xімік. Доктор хімічних наук (1980), професор (1981). Закін. Київський університет (1959), де й працював від 1962: професор (від 1981), зав. (1988–98) каф. орган. хімії. Голова Укр. нац. комісії з хім. термінології і...
(05. 08. 1948, с. Веребськ Брян. обл., РФ – 20. 01. 2024, Харків) – фахівець у галузі авіаційних двигунів. Батько Д. Долматова. Доктор технічних наук (1993), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закін. Харків....
(22. 09. 1922, м. Умань Київської губ., нині Черкаська обл. – 20.01.1993, Київ) – мовознавець. Дружина О. Мельничука. Доктор філологічних наук (1974), професор (1985). Закінчила Київський педагогічний інститут (1946). Працювала вчителем. У 1950–82 – в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ):...
(17. 06. 1933, х. Вовків Комишнян. р-ну Харків. обл., нині Миргород. р-ну Полтав. обл. – 20. 01. 2018, м. Миргород) – графік і живописець. Член НСХУ (1978). Закін. Миргород. керам. технікум (1957; викл. М. Писанко), Київ. худож. інститут (1969; викл. П. Білецький, Л. Чичкан). Працював 1968–91 на...
(02(15). 07. 1908, Петро-Мар’ївський рудник, нині м. Первомайськ Луган. обл. – 20. 01. 1954, Москва) – прозаїк. Член секретаріату СП СРСР. Співзасн. об’єдн. пролетар. письменників Донбасу «Забой» та однойм. двотижневика (1924). Працював у г. «Всесоюзная кочегарка» (м. Горлівка Донец. обл.), де у...
(27. 09. 1980, Львів – 20. 01. 2003, Київ, похов. у Львові) – поетеса, журналістка. Онука Р. Братуня, праонука М. Шпака. Лауреатка Міжнар. літ. конкурсу «Гранослов» (Київ, 2001). Член НСПУ (2008, посмертно). Навч. у Карловому (Прага, 1997–98) і Нью-Йорк. (1998–99) університетах, закін....
(справж. – Нухим Аронович; 27. 12. 1903, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 20. 01. 1938, Київ) – мовознавець. Член-кореспондент АН УРСР (1934). Закін. Харків. ІНО (1925), де й працював 1925–27; водночас 1926–27 – у ред. г. «Красная армия»; в Інституті євр. пролетар. культури ВУАН (Харків)....
(20. 08. 1960, м. Павлоград Дніпропетровської обл. — 20. 01. 2023, Київ) — громадсько-політичний діяч. Народний депутат України (1998—2002, 2002—06). Кандидат соціологічних наук (1999). Орден «За заслуги» 3-го (2000) та 2-го (2003) ступенів. Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро,...
(Hellens Franz; справж. – ван Ерманжан Фредерік; Van Ermenghem Frédéric; 08. 09. 1881, Брюссель – 20. 01. 1972, там само) – бельгійський письменник, літературознавець, перекладач. Закін. юрид. факультет Ґент. університету (Бельгія, 1905). Писав франц. мовою. Був знайомий з М. Горьким, переклав...
(08. 09. 1908, с. Моринці, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1972, Київ) – мовознавець. Брат Я. Білоштана. Кандидат філологічних наук (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. Всесоюз. заоч. ІНО (1933) і Харків. торг.-екон. інститут (1938), екстерном –...
(10. 12. 1928, с. Баштечки, нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1994, Київ) – фахівець у галузі фізики Сонця. Брат В. Гуртовенко. Доктор фізико-математичних наук (1976), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Премія ім. М. Барабашова АН УРСР (1990). Державна премія...
(04. 12. 1945, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. – 20. 01. 1996, м. Мукачеве Закарп. обл.) – актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1981). Обл. премія ім. братів Є. та Ю.-А. Шерегіїв (1995). Закін. Харків. інститут театр. мистецтва (1973; курс Ф. Александріна). Відтоді працював реж., від 1985 –...
(26. 11. 1943, м. Воронеж, РФ – 20. 01. 2005, Київ) – лікар-гастроентеролог. Доктор медичних наук (1984), професор (1990). Закін. Київський медичний інститут (1967). Працювала 1971–73 в Інституті біохімії АН УРСР (Київ); 1973–88 – у Київ. мед. інституті; 1988–98 – проф., завідувач кафедри...
(23. 10. 1933, с. Козина Галиц., нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 20. 01. 2004, нині Івано-Франківськ) – графік і живописець. Член НСХУ (1965). Закін. Косів. училище прикладного та декоративного мистецтва (Івано-Фр. обл., 1962; викл. М. Варення, В. Гуз, О. Соломченко, М. Федірко). Відтоді...
(24. 01. 1954, Київ – 20. 01. 2015, там само) – поетеса, режисер, сценарист. Член НСПУ (2000). Лауреатка Міжнар. конкурсу молодих літераторів «Гранослов» (1995). Закін. Київ. інститут культури (1978; викл. А. Гузєєв). Працювала реж.-постановником, ведучою концерт. і цирк. програм в «Укрцирку»,...
(11. 03. 1942, смт Верхньоторецьке, нині Ясинуват. р-ну Донец. обл. – 20. 01. 2024, Київ) – архітектор. Канд. архітектури (2000). Дійсний член Укр. академії архітектури (2003; від 2006 – зав. відділ. містобудування). Член НСАУ (1979). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1971). Працював 1971–81 в...
(06. 09. 1929, м. Тирасполь, нині Молдова – 20. 01. 2009, Черкаси) – письменник, журналіст, винахідник. Член НСЖУ (1957). Виховувався у дитбудинку через арешт батьків 1937 за політ. звинуваченнями. Від 1944 – у Черкасах. Закін. факультет журналістики Київ. університету (1960). Працював у...
(30. 03. 1933, Херсон – 20. 01. 2022, м. Гола Пристань Херсон. обл.) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1991), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Премія УААН «За видатні досягнення в аграр. науці» (1999). Орден «За заслуги» 3-го...
(15(28). 09. 1912, Москва – 20. 01. 1984, Київ) – режисер, театрознавець. Син Л. Гаккебуш та З. Маргуліса, чоловік К. Гаккебуш, прийомний син В. Василька. Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1934; курс В. Василька). Працював реж. у театрах Донецька, Києва, Харкова, Чернівців. Режисер. роботи Г....
(21. 04. 1876, с. Саджівка, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 20. 01. 1955, м. Елізабет, шт. Нью-Джерсі, США) – священик УГКЦ, громадський діяч. Почес. чл. товариства «Просвіта» (1928). Закін. гімназію в Тернополі (1896), навч. у Львів. духов. семінарії. 1900 рукопоклад. на священика єпископом...
(24. 03(05. 04). 1897, х. Очеретова Балка побл. станиці Новокорсунська, нині Краснодар. краю, РФ – 20. 01. 1984, Київ) – історик авіації. Навч. у Тифліс. (1915–18) та Катериносл. (нині Дніпропетровськ, 1918–19) землемір. училищах, Кубан. політех. інституті (РФ, 1919–21), закін. Київ. політех....
(02. 07. 1934, с. Кублик Брест. обл., Білорусь – 20. 01. 2003, Львів) – лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1983), професор (1999). Закін. Львів. мед. інститут (1958). Працював лікарем. Від 1960 – у Львів. НДІ епідеміології та гігієни: від 1973 – зав. лаб. рикетсій. інфекцій. Вивчав...
(Кирилловский Александр Александрович; 09. 09. 1914, м. Тамбов, Росія – 20. 01. 1997, м. Краснодар, РФ) – російський актор, режисер, драматург. Заслужений діяч мистецтв Кубані (1995). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Архангел. театр. училище (РФ, 1939). Репрес. 1933. Покарання...
(05. 07. 1958, с. Саджава Богородчанського р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл. – 20. 01. 1999, Івано-Франківськ) – майстер художнього різьблення на дереві. Брат Ярослава та Михайла Вороничів. Член НСХУ (1985). Закінчив Косівський технікум народних художніх промислів (1979; викл. С....
(22. 05. 1934, с. Сальниця Уланівського, нині Хмільницького р-ну Вінницької обл. — 20. 01. 2001, Черкаси) — архітектор. Державна премія України імені Т. Шевченка (1987), Державна премія СРСР (1989). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1964). Працював 1964—67 у Черкаській філії...
(22. 10. 1932, Київ – 20. 01. 2021, там само) – тренер (веслування на байдарках і каное). Заслужений тренер України (1986). Кандидат медичних наук (1971). Закінчив Київський медичний інститут (1957). Працював лікарем (1958–74); у Київському медичному інституті (1974–89); водночас – тренер...
(11. 01. 1948, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. – 20. 01. 2005, Москва) – журналіст. Навч. у Херсон. пед. інституті, закін. ВДІК (Москва, 1978). Журналіст. діяльність розпочав у шкіл. роки як фотокор. у газетах Кривого Рогу. 1971 переїхав до Москви. Працював на різних роботах; від 1978 – на Центр....
(1887, с. Звиняч, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 20. 01. 1958, м. Провіденс, шт. Род-Айленд, США) – правознавець, громадський діяч. Брат Івана, Михайла, Теодозія-Тита, батько Віри Галущинських. Доктор права (1914). Навч. у гімназіях Бучача та Львова, закін. Львів. університет (1909). Докторат...
(Мұстафин Ғабиден; 16(29). 11. 1902, місцевість Сартюбе, нині Тельман. р-ну Караґандин. обл., Казахстан – 20. 01. 1985, Алма-Ата, нині Алмати) – казахський письменник. Член-кореспондент АН Казах. РСР (1958), нар. письменник Казахстану (1984). Державна премія Казах. РСР ім. Абая (1953). Навч. в...
(23. 10(05. 11). 1904, с. Моринці, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 20. 01. 1985, Київ) – літературознавець. Брат А. Білоштана. Доктор філологічних наук (1969), професор (1969). Закін. Київ. ІНО (1929). Від 1930 викладав у ВНЗах. Працював зав. наук. ред. мистецтва (1958–60), літ-ри, мови та...
(01. 11. 1968, м. Горлівка Донецької обл. — 20. 01. 2026, Київ) — громадський діяч, підприємець, меценат. Відзнака «Сталевий хрест» (2023). Закінчив біологічний факультет Московського університету (1992), Вищу школу економіки в Москві (2005). У 1992 розпочав власний бізнес у РФ; 1997 заснував...
(02. 07. 1908, с. Жапалів, Ярославщина, нині Польща – 20. 01. 1986, м. Бренфорд, провінція Онтаріо, Канада) – правознавець, письменник, бібліограф. Закін. Львівський університет (1937), бібліотечні студії Оттав. університету (1961). Адвокат. практика у м. Цєханув (1930-і рр., Польща), вів...
(26. 03. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 20. 01. 2006, там само) – живописець. Член НСХУ (1970). Учасник 2-ї світової війни. Навч. в Одес. худож. училищі (1937–41; викл. Є. Буковецький, Д. Крайнєв). Працював від 1946 в артілі «Червоний живопис» та Худож. фонді УРСР (1951–78). Учасник обл....
(15. 01. 1930, Запоріжжя – 20. 01. 2003, Німеччина) – композитор. Зарубіж. чл. НСКУ. Закін. Київську консерваторію (1955; кл. композиції Б. Лятошинського). Відтоді – муз. ред. Укр. радіо (до 1961). Від 1962 – на творчій роботі. Від 2002 мешкав у Німеччині. Працював переважно у жанрі муз. комедії....
(05. 08. 1883, с. Хлиплі, нині Мостис. р-ну Львів. обл. – 20. 01. 1938, Львів) – педагог, історик. Доктор філософії (1908). Закін. у Львові гімназію та університет. До 1914 викладав історію й географію у Станіславі (нині Івано-Франківськ) і Коломиї (нині Івано-Фр. обл.). 1915–21 мешкав у Росії,...
(18. 02(02. 03). 1897, Київ – 20. 01. 1979, Москва) – живописець, графік і скульптор. Брат Володимира та Соломона Вайсблатів. Член СХУ (1937). Закін. Київ. художнє училище (1918; викл. Ф. Кричевський), ВДХУТЕМАС (1925; викл. С. Волнухін, О. Осьмьоркін). Від 1918 брав участь у мист. виставках....
(16(28). 02. 1879, м. Тифліс, нині Тбілісі – 20. 01. 1950, Москва) – фахівець у галузі механіки ґрунтів. Син М. Герсеванова. Доктор технічних наук (1935), професор (1923), член-кореспондент АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки СРСР (1936). Сталінcька премія (1948). Закін. С.-Петербур....
(15(27). 04. 1868, м. Ольвіополь Херсон. губ., нині у складі м. Первомайськ Микол. обл. – 20. 01. 1946, Софія) – лікар-гістолог. Доктор медицини (1900), професор (1902). Закін. Університет св. Володимира в Києві (1894). Спеціалізувався із заг. патології у В. Підвисоцького. Працював земським...
(02. 05. 1930, с. Береги, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 20. 01. 2016, Київ) – гірничий інженер. Державні нагороди СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Львів. політех. інститут (1954). Відтоді працював у Борислав. нафтопром. упр. (нині Львів. обл.); 1955–66 – в об’єдн....
(09. 02. 1926, Москва — 20. 01. 1984, Черкаси) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1979), професор (1980). Від 1932 мешкав у м. Фрунзе (нині Бішкек), від 1942 навчався у військово-морських спецшколі та училищі, брав участь у бойових походах на Каспії, зазнав контузії. Закінчив...
(25. 05. 1930, смт Олевськ, нині місто Коростенського р-ну Житомирської обл. — 20. 01. 2025, м. Вишгород Київської обл.) — фахівець у галузі гідроенергетики. Герой України (2002). Кандидат технічних наук (1988), професор (2004). Державна премія УРСР (1972) та України (2005) в галузі науки і...
(02. 05. 1930, с. Береги, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 20. 01. 2016, Київ) – гірничий інженер. Державні нагороди СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Львів. політех. інститут (1954). Відтоді працював у Борислав. нафтопром. упр. (нині Львів. обл.); 1955–66 – в об’єдн....
(23. 05. 1939, Чернігів – 20. 01. 2016, Київ) – фізико-хімік. Доктор хімічних наук (1992), професор (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Премія ім. Л. Писаржевського НАНУ (1998). Закін. Київ. політех. інститут (1961). Відтоді працював в Інституті фіз. хімії НАНУ (Київ): 1983–89...
(1927, Львів – 20. 01. 2006) – скульптор і живописець. Син М. Голубця. Вивчав в Іннсбруц. університеті арх-ру і образотворче мистецтво (Австрія, 1946–49) та Чиказ. мист. інституті дизайн інтер’єрів (1954–58). Працював викл. Інтернац. академії в Чикаґо (1980–81). Учасник худож. виставок. Персон. –...
(26. 03. 1918, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 20. 01. 2006, там само) – живописець. Член НСХУ (1970). Учасник 2-ї світової війни. Навч. в Одес. худож. училищі (1937–41; викл. Є. Буковецький, Д. Крайнєв). Працював від 1946 в артілі «Червоний живопис» та Худож. фонді УРСР (1951–78). Учасник обл....
(04. 12. 1945, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. – 20. 01. 1996, м. Мукачеве Закарп. обл.) – актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1981). Обл. премія ім. братів Є. та Ю.-А. Шерегіїв (1995). Закін. Харків. інститут театр. мистецтва (1973; курс Ф. Александріна). Відтоді працював реж., від 1985 –...
(02. 07. 1908, с. Жапалів, Ярославщина, нині Польща – 20. 01. 1986, м. Бренфорд, провінція Онтаріо, Канада) – правознавець, письменник, бібліограф. Закін. Львівський університет (1937), бібліотечні студії Оттав. університету (1961). Адвокат. практика у м. Цєханув (1930-і рр., Польща), вів...
20 січня 1992 «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» створили нове правове поле для АНУ, визначили її місце та роль у житті укр....
20 січня 1991 в Криму було проведено референдум із питання: «Ви за відтворення Кримської АРСР як суб’єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?» Більшість кримчан (93 %) дали позитивну відповідь....
20 січня 1700, вперше використав поняття швидкості та прискорення в диференціал. вигляді. Подальшим досягненням у К....
20 січня скласти військ. присягу на вірність народу України. У відповідь на це звернення частина особового складу окремих підрозділів Чорномор....
20 січня 1920 розстріляли княгиню М. Щербатову, її сина та дочку. 1923–30 – у складі Вінн. округи; від 1932 – Вінн....
20 січня 1919, коли укр. повстанці під проводом отамана Маєвського роззброїли румун. окупац. владу на Хотинщині й створили Бессараб....
20 січня 1919 – у м. Ходорів (нині Жидачів. р-ну; обидва – Львів. обл.), у червні – в м. Бучач, Чортків, Товсте (нині смт Заліщиц....
20 січня 1942 у передмісті Берліна Ванзеє відбулась конференціях вищих чинів СС, ґестапо та керівників окупованих країн, на якій вирішено 11 млн євреїв з 33-х країн (у це число ввійшли також євреї країн, які нацисти планували завоювати, і тих, що були в союзі з Німеччиною) депортувати у заздалегідь підготовлені табори смерті, розміщені переважно на території окупованої Польщі – Аушвіц, Майданек, Треблінка та ін....
20 січня–5 березня 1944) були вбиті 572 рад. воїни. На фронтах 2-ї світової війни загинули 237 воїнів-земляків....
20 січня 1991 щодо статуту Криму, ВР УРСР прийняла рішення про відновлення Крим. АРСР (від 24 квітня 1992 – АР Крим)....
20 січня 1919 загони Червоної армії встановили рад. владу. 1923 на цукр. заводі відлили перший пам’ятник Т....
20 січня 1919 року більшовики зайняли Херсон, 30 січня – Миколаїв, 7 лютого – Одесу, а 1 березня вийшли на лінію Мозир–Овруч–Коростень–Летичів–річка Дністер....
20 січня 1943 – під нім. і угор. окупацією (включений до складу райхскомісаріату «Україна»). Нині працюють шкіряний завод, м’ясокомбінат, завод із виробництва солоду; діють краєзн....
20 січня 1924 (Харків) – прийняв постанову про ратифікацію договору про утворення СРСР і союз. Конституції, доручив ВУЦВК внести необхідні зміни в Конституцію УРСР....
20 січня 1919 ректор семінарії, канонік Ф. Чижевський, доповідав Консисторії, що заг. кількість семінаристів сягає 57-ми осіб....
20 січня 1913 до 30 червня 1914 (тоді побачило світ останнє (6-е) число) виходила щомісяця паралельно польс....
20 січня 1906 газету закрито за розпорядженням міністра внутр. справ Росії П. Дурново. Наступ. дня вийшла під назвою «Кіевскіе отголоски», однак цензор виявив зв’язок із г....
20 січня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у Є. працює підприємство з виробництва борошна та макаронів....
20 січня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У 2-й пол. 1960-х рр. у Л. проживала 1721 особа. У рад. період Литвинів....