(30. 10. 1940, х. Ленінський Ростов. обл., РФ – 17. 12. 1999, Одеса) – метеоролог. Доктор географічних наук (1994), професор (1992). Закін. Одес. гідрометеорол. інститут (1962). Відтоді працював у Гідрометцентрі СРСР (Москва). Від 1969 – в Одес. гідрометеорол. інституті: від 1974 – завідувач...
(18(30). 10. 1897, м. Митищі, нині Моск. обл., РФ – 18. 08. 1964, Київ) – актор. Заслужений артист УРСР (1953). Закін. театр. студію в Москві (1918). Працював у театрах Рад. армії (1918–24), рос. драм. театрах Ташкента (1924–28), Москви (1928–31), Миколаєва (1931–36), Маріуполя (1936–38),...
(18(30). 10. 1893, с. Піщане Полтав. пов. Полтав. губ. – 25. 10. 1984, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) – мікробіолог, громадський діяч. Батько Я. Корсунського. Дійсний член НТШ. Навч. у Харків. вет. інституті (1915–19). Працював вет. лікарем. 1922–30 – асист., доцент кафедри...
(30. 10. 1957, с. Новомалин Остроз. р-ну Рівнен. обл. – 15. 04. 2020, Львів) – географ. Доктор географічних наук (2000), професор (2001). Закін. Львівський університет (1983), де відтоді й працює: від 2001 – завідувач кафедри фіз. географії. Наукові дослідження: фіз. географія, ландшафтознавство...
(30. 10. 1945, с. Саївка П’ятихат. р-ну Дніпроп. обл.) – фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (2003). Закін. Дніпроп. металург. інститут (1968), де відтоді й працював до 1971; від 1971 – в Інституті чорної металургії НАНУ (Дніпропетровськ): від 2003 – старший науковий співробітник...
(30. 10. 1928, м. Кременець, нині Терноп. обл.) – український військовий і громадський діяч у США. Полковник армії США (1971). У 1944 емігрував на Захід. Навч. в укр. гімназії у м. Зальцбурґ (Австрія). 1947 переїхав до США. Від 1952 – у сухопут. військах, згодом – у ВПС США. Служив у Кореї, Пд....
(30. 10. 1959, Львів) – диригент, педагог. Народний артист України (2017). Закін. Рівнен. інститут культури (1984; викл. Г. Садовий). Відтоді працює у Рівнен. укр. муз.-драм. театрі: 1990–93 – зав. муз. частини, від 1993 – гол. диригент. Водночас від 1996 викладає в Інституті мистецтв Рівнен....
(30. 10. 1930, смт Ладижин, нині місто Тростянец. р-ну Вінн. обл.) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1975), професор (1977). Закін. Чернів. університет, де й викладав: професор кафедри експерим. фізики. 1977–79 – професор кафедри вищої математики та інж. графіки Київ. вищого військ....
(Marciniak Tadeusz; 30. 10. 1895, Львів – 26. 08. 1966, Варшава) – польський анатом. Професор (1938). Закін. мед. факультет Львів. університету (1922), де відтоді й працював (згодом Львів. мед. інститут): 1944–45 – завідувач кафедри нормал. анатомії, 1944 – декан мед. ф-ту; 1946–60 – завідувач...
(30. 10. 1880, містечко Бранешті, Буковина, нині Молдова – 17. 09. 1964, м. Брно, нині Чехія) – культурно-освітній діяч. Закін. філос. факультет Чернів. університету (1906). Працював проф. учит. семінарій у Чернівцях та Дрогобичі (нині Львів. обл.). Учасник 1-ї світової війни, у складі УГА воював...
(30. 10. 1923, с. Велика Грибановка, нині Воронез. обл., РФ – 07. 07. 1995, Житомир) – історик КПРС. Доктор історичних наук (1974), професор (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бойові на-городи. Закін. Київський університет (1949). Відтоді працював у Артемів. учител. інституті (Сталін., нині...
(30. 10. 1961, м. Ясинувата Донец. обл.) – фізіолог. Доктор медичних наук (2005), професор (2008). Закін. Донец. мед. інститут (1990), де й працював (нині університет). Від 2006 – завідувач кафедри фізіології, фіз. та психол. реабілітації Донец. інституту здоров’я, фіз. виховання і спорту. Вивчає...
(30. 10. 1941, м. Барановичі Брестської обл., Білорусь — 13. 05. 1995, Чернівці) — співак (баритон). Заслужений артист УРСР (1986). Закінчив Ужгородське музичне училище (1961). Працював артистом хору Державної хорової капели УРСР «Думка» (Київ). Від 1977 — артист хору та соліст Буковинського...
(30. 10. 1956, с. Підвиноградів Виноградів. р-ну Закарп. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2005). Закін. Ужгород. університет (1979), де відтоді й працює: від 2005 – професор кафедри твердотіл. електроніки. Досліджує процеси самоорганізації та формування дисипатив. структур у...
(30. 10. 1959, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – актриса. Заслужений артист України (2020). Закін. Дніпроп. театр. училище (1983; майстерня В. Ковалевського). Відтоді працює у Дніпроп. рос. драм. театрі ім. М. Горького (нині Дніпров. театр драми і комедії). Ролі: Анна Андріївна («Ревізор» М....
(30. 10. 1895, с. Дички, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 26. 03. 1961, Нью-Йорк) – громадський діяч. Служив у лавах УСС (1914), УГА (1917–20). Навч. у Віден. університеті. 1923 емігрував до США. Секр. (1933–50), голова (1950–61) Укр. нац. союзу. Перший голова Об’єднання бувших...
(30. 10. 1956, с. Подюга Архангел. обл., РФ) – фахівець у галузі кораблебудування. Доктор технічних наук (2007), професор (2008). Закін. Севастоп. приладобуд. інститут (1979), де й працює від 1982 (нині тех. університет): професор кафедри судноводіння та безпеки судноплавства (від 2006)....
(30. 10. 1951, Львів) – фізико-хімік. Доктор технічних наук (2004), професор (2006). Закін. Львів. політех. інститут (1973), де відтоді й працює (нині Нац. університет «Львівська політехніка»): від 2006 – завідувач кафедри хім. технології силікатів. Наукові дослідження: склокристалічні матеріали;...
(30. 10. 1966, Київ) – скульптор. Син Людмили та Павла Кальницьких. Член НСХУ (2002). Закін. Укр. АМ (Київ, 1993; викл. В. Борисенко, М. Вронський). Від 1999 – викладач Київ. дит. АМ. Учасник міських, всеукр. худож. виставок від 1990-х рр. Створює монумент.-скульптурні композиції та пам’ятники у...
(30. 10. 1929, м. Гомель, Білорусь – 11. 06. 1988, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі проектування і міцності елементів ракетних конструкцій. Один із перших ракетобудівників в Україні. Закін. Дніпроп. університет (1954). Відтоді працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ): від 1962 – нач. групи....
(18(30). 10. 1894, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 03. 09. 1971, Харків) – прозаїк. Член СПУ (1935). Навч. у Золотоніс. гімназії (1905–07). Працював у місц. газетах і журналах, на радіо, потім в Одесі, у фотокінотресті. Писав російською мовою. Автор книг нарисів, оповідань: «Люди и грузы»...
(30. 10. 1937, с-ще Ясинувата, нині місто Донец. обл. – 06. 11. 2001, Хмельницький) – фізико-хімік. Доктор технічних наук (1994), професор (1994). Закін. Львівський університет (1966). Працював у ньому; у Технол. університеті Поділля (Хмельницький; 1969–2001): завідувач кафедри хім. технології...
(18 (30). 10. 1859, м. Козелець, нині Черніг. обл. – 14. 11. 1929, Київ) – правознавець. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1883). У 1883– 1921 – на службі по суд. відомству, деякий час – секр. Київ. окруж. суду. Від 1889 – секр. Київ. суд. палати. Від 1892 – повітовий чл. окруж. суду на...
(30. 10(12. 11). 1912, с. Кромово, нині Брян. обл., РФ – 22. 06. 1942, похов. у с. Троїцьке Шевченків. р-ну Харків. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1941. Відзначився у червні 1942...
(30. 10. 1937, м. Іркутськ, РФ) – тренер (велоспорт). Майстер спорту (1956), заслужений тренер України (1986). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1964). Працював тренером-викл. спорт. т-в «Спартак» (1964–68) та «Колос» (1968–71); від 1971 – зав. велобази, від 1973 – тренер-викл., від 1977...
(30. 10. 1920, с. Дептівка Конотопського пов. Чернігівської губ., нині Конотопського р-ну Сумської обл. — 08. 10. 1993, с-ще Дмитрівка Бахмацького, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР....
(18(30). 10. 1883, Київ – ?) – живописець і графік. Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1906), де отримав малі срібні медалі за малюнки з натури (1903, 1906) та звання неклас. художника. Учителював 1906–14 у м. Новоржев (нині Псков. обл., РФ); у Катеринославі (нині...
(30. 10. 1920, с. Красне, нині смт Красний Смолен. обл., РФ – 25. 03. 1944, с. Мала Слобідка Кодим. р-ну Одес. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939. Закін. Саратов. бронетанк. училище (РФ,...
(30. 10. 1985, м. Феодосія, нині АР Крим) – боксер. Майстер спорту міжнародного класу (2007). Навчався в Миколаївському університеті (від 2002). Бронзовий призер чемпіонатів Європи 2003 (Польща) та світу 2007 (Чикаґо). 5-е місце на змаганнях на Кубок світу 2005. Переможець Міжнародного турніру...
(30. 10. 1956, Львів) – тренер (стрільба з гвинтівки). Дружина і тренер В. Грищенка. Майстер спорту Заслужений тренер України (1989). Закін. Дніпроп. університет (1982). Працювала викл. каф. фіз. виховання Запоріз. машинобуд. інституту (1978–85), тренером-викл. ДЮСШ № 7 (1985–93) та школи вищої...
(30. 10. 1956, Київ) – графік. Дочка Д. Захарченка. Член НСХУ (1988). Закін. Ленінгр. вище худож.-пром. училище (нині С.-Петербург, 1979; викл. В. Петров, З. Томашевська). На творчій роботі. Розробляє дизайн інтер’єрів. Тв.: інтер’єри – для ресторану «Оболонь» (1996), перукарні «Магія» (2003),...
(справж. – Бєлінська Олена Вікторівна; 30. 10. 1946, с. Олександрівка Золочів. р-ну Харків. обл.) – поетеса. Член НСПУ (2004). Закін. Харків. університет (1970). Працювала у Мурман. та Архангел. обл. (обидві – РФ) вихователькою. 1990 повернулася в Україну. Дебютувала 1967 у ж. «Малятко» (Київ)....
(30. 10. 1911, с. Соколова Балка, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. – 08. 03. 1975, м. Мельбурн, шт. Вікторія, Австралія) – майстриня художньої вишивки. Мати Ф. Карюк. 1943 виїхала з родиною з України, від 1949 – у Австралії. Вишивала рушники, жін. сорочки і блузки традиц. полтав. візерунками і...
(30. 10. 1935, с. Ярове Кам’ян. р-ну, нині Черкас. обл.) – співак. Заслужений артист УРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. курси культпрацівників у Черкасах (1956). Від 1957 – арт. Черкас. нар. хору. У репертуарі – українські народні пісні «Чорнії брови», «Ой чий то кінь стоїть» (обидві –...
(30. 10. 1931, с. Руський Кукмор, нині Марій. Респ., РФ – 28. 04. 2006, Москва) – військовий диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969), засл. арт. Бурят. АРСР (1963), засл. діяч культури Польс. Нар. Респ. (1975), нар. арт. РРФСР (1980). Закін. Інститут військ. диригентів у Москві...
(30. 10. 1938, м. Краснодон Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – естрадний співак (тенор широкого діапазону). Заслужений артист УРСР (1973). Закін. Всерос. творчу майстерню естрад. мистецтва (Москва, 1962). 1963–91 – соліст Микол. філармонії; 1972– 81 – худож. кер. вокал.-інструм. ансамблю «Багряні...
(30. 10. 1948, смт Делятин, нині Надвірнян. р-ну Івано-Фр. обл.) – спортсмен (важка атлетика, паверліфтинг). Батько Ю. Калини. Майстер спорту з важкої атлетики (1976), майстер спорту міжнародного класу з паверліфтингу (1992). Бронзовий призер чемпіонату Європи з паверліфтингу (1992, сума...
(30. 10. 1911, містечко Вакав, провінція Саскачеван, Канада – 15. 04. 1977, Вінніпеґ) – громадська діячка, правознавець. Закін. Манітоб. університет (1934). Під час навчання очолювала укр. студент. клуб «Прометей». Працювала юристом, 1965 признач. королів. адвокатом, 1968–75 – суддя Вінніпез. суду...
(30. 10. 1914, с. Смоківка, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 25. 11. 1995, Полтава) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1936. Закін. Єйське військ.-мор. авіац. училище (РФ, 1937), Іванов. вищу школу штурманів ВПС...
(30. 10. 1868, с. Велика Павлівка, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 02. 04. 1944, Київ) – майстер люльок. Робити люльки навч. у батька. Виготовляв традиц. для місц. осередку (провідного для Лівобереж. України) люльки з клена, оббиваючи міддю й карбуючи орнам. смужками. Люльки експонували від...
(30. 10. 1928, с. Лапшин, нині Бережан. р-ну Терноп. обл.) – громадсько-культурний діяч, педагог. Член НТШ (1972). У 1940-х рр. емігрував до Канади. Закін. університети у Торонто (1958) та Оттаві (1964), очолював укр. студент. громаду. Від 1959 працював у б-ці Торонт. університету, від 1972 –...
(30. 10. 1967, м. Трускавець Львів. обл.) – майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (1993). Закін. Дрогобиц. пед. інститут (Львів. обл., 1990). Учителювала. Від 1990 – асист. Дрогобиц. пед. інституту, від 1995 – директор Трускавец. музею М. Біласа. Учасниця всеукр., обл. виставок і показів...
(30. 10. 1956, с. Новоживотів Іллінец. р-ну Вінн. обл.) – політичний діяч. Народний депутат України (від 2002). Закін. Комунар. гірн.-металург. інститут (1983). Працював на виробництві. 1995–2002 – голова Незалеж. профспілки гірників України та об’єдн. Вільних профспілок України. Безпартійний....
(30. 10. 1987, Ленінград, нині С.-Петербург) – боксер. Майстер спорту міжнародного класу (2009). Навч. у Кам’янець-Поділ. університеті (Хмельн. обл., від 2005). Бронзова призерка чемпіонатів Європи (м. Оденсе, Данія, 2007; Миколаїв, 2009). Чемпіонка України (2004–09). Володарка Кубка України...
(30. 10. 1912, м. Охтирка, нині Сум. обл. – 05. 02. 1945, м. Валч, Польща) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1941, на фронті від 1942. Відзначився взимку 1945 під час боїв на тер. Польщі. Загинув у бою. Його ім’ям...
(30. 10. 1975, Алма-Ата, нині Алмати) – мовознавець. Доктор філологічних наук (2009). Закін. Кіровогр. пед. університет (1998). Працював у відділі ономастики Інституту української мови НАНУ (Київ, 2001–06); від 2009 – завідувач кафедри мовної підготовки Кіровогр. юрид. інституту Харків....
(30. 10. 1975, Дніпропетровськ) – математик. Син В. Капустяна. Доктор фізико-математичних наук (2008), професор (2011). Закін. Київський університет (1997), де від 1999 й працює: від 2010 – професор кафедри диференціал. та інтеграл. рівнянь. Основні напрями наук. досліджень: теорія глобал....
(30. 10. 1950, Харків) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (2009), професор (2022). Закінчив Київський політехнічний інститут (1973). Працював в Інституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (Київ, 1972—80), Президії АН УРСР (1980—84), Відділенні природних дисперсних систем Інституту...
(30. 10. 1950, м. Кілія Одес. обл.) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (1991), професор (1996). Закін. Одес. мед. інститут (1973), де відтоді й працює (нині університет; з перервою): від 1996 – професор кафедри заг. хірургії; 1975–80 – лікар в Одесі. Розробляє патогенетично обґрунтовані методи...
(30. 10. 1925, Житомир — 24. 12. 2006, Київ) — лікар-стоматолог, біохімік. Доктор біологічних наук (1968). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський стоматологічний інститут (1950). Працював в Інституті біохімії АН УРСР (Київ): старший науковий співробітник — керівник групи електронної...
( ; 18(30). 10. 1875, м. Александрополь, нині Ґюмрі, Вірменія – 17. 10. 1957, Єреван) – вірменський письменник. Академік АН Вірм. РСР (1943). Сталінcька премія (1946). Навч. у Ваґаршапат. духов. семінарії (нині м. Ечміадзін, Вірменія; 1889–92); у 1893–95 – вільний слухач Ляйпциз. університету...
(16(28). 04. 1876, м-ко Сміла Черкаського пов. Київської губ., нині місто Черкаського р-ну Черкаської обл. — 30. 10. 1958, Харків) — фахівець у галузі аерогідродинаміки та гідромашинобудування. Доктор технічних наук (1937), професор (1925), академік АН УРСР (1929). Заслужений діяч науки і техніки...
(справж. – Полотнюк Дарина Дмитрівна; 05. 05. 1907, Чернівці – 30. 10. 1982, Львів) – письменниця, громадська діячка. Мати Яреми, бабуся Ярини Полотнюків. Народилася в сім’ї учителя і письменника Д. Макогона. Буковина була 1918 окупована Румунію, українська мова і культура зазнавали...
(01(13). 09. 1878, м. Єлисаветград Херсон. губ., нині Кіровоград – 30. 10. 1929, Прага) – правознавець, історик права, політичний діяч. Син Митрофана, брат В’ячеслава, батько Галини та Ростислава Лащенків. Закін. гімназію в Єлисаветграді (1896), юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві...
(псевд. і крипт.: Клен Юрій, Явір Гордій, О. Б.; 04. 10. 1891, с. Сербинівка, нині Жмерин. р-ну Вінн. обл. – 30. 10. 1947, м. Авґсбурґ, Німеччина) – поет, літературознавець і перекладач. Батько В. Бурґгардта. Член літ. групи «Неокласики». Доктор філол. н. Закін. 1-у (Олександрівську) гімназію та...
(04. 10. 1918, м. Катеринослав, нині Дніпро — 30. 10. 1999, Київ) — живописець і педагог. Народний художник УРСР (1963) та СРСР (1979). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Сталінська премія (1948, 1950). Державна премія України імені...
(15(27). 02. 1875, с. Михайлівка Пензенської губернії, Росія — 30. 10. 1956, Одеса) — лікар-офтальмолог, хірург. Доктор медицини (1908), академік АН УРСР (1939) та АМН СРСР (1944). Заслужений діяч науки УСРР (1935). Герой Соціалістичної Праці (1950). Сталінська премія (1941). Золота медаль імені...
(псевд. і крипт.: Євген Бачина-Бачинський, Дукельський, Іван Муратов, Євген, Б. та ін.; 12(24). 08. 1885, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 30. 10. 1978, м. Бюль, Швейцарія) – громадсько-політичний та церковний діяч, військовик, журналіст. Брат Сергія та Леоніда, батько Василя Бачинських....
(05. 11. 1941, с. Старий Вишнівець, нині у складі смт Вишнівець Збараз. р-ну Терноп. обл. – 30. 10. 2020, Львів) – графік і живописець. Засл. художник України (2020). Член НСХУ (1982). Лауреат Міжнар. конкурсу книжк. знака «Леся Українка та родина Косачів в екслібрисі» (2003, с. Колодяжне Ковел....
(09. 11. 1930, м. Сокол, нині Вологодської обл., РФ — 30. 10. 2013, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1969), член-кореспондент НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Державні премії УРСР (1978) та України (1993) у галузі науки і техніки. Закінчив...
(15. 04. 1940, с. Новоукраїнка Куйбишевського, нині Більмацького р-ну Запорізької обл. – 30. 10. 2019, Київ, похований у с. Саварка Богуславського р-ну Київської обл.) – живописець, мистецтвознавець. Член НСХУ (1999). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1968; викладачі В. Єрмилов,...
(27. 12. 1890 (08. 01. 1891), м. Могильов, нині Білорусь – 30. 10. 1964, Львів) – філолог-класик, історик. Доктор філол. (1934) та істор. (1943) н., професор (1934). Закін. С.-Петербур. університет (1913, нагородж. Великою золотою медаллю за магістер. працю з історії Беотій. союзу, опубл....
(28. 05(09. 06). 1888, Севастополь – 30. 10. 1972, Миколаїв) – архівіст, філолог. Закін. істор. (1912) і слов’яно-рос. (1917) відділ. Харків. університету. Викладала рос. мову й історію в Карасубазар. чол. гімназії (нині м. Білогірськ, АР Крим, 1912– 17); українознавство, рос. мову та історію у...
(25. 06(08. 07). 1904, Ташкент – 30. 10. 1974, Кишинів) – фітопатолог. Доктор сільськогосподарських наук (1944), професор (1945). Член-кореспондент АН Молдав. РСР (1970). Заслужений діяч науки Молдав. РСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. ІНО (1930). У 1925– 27 працював у НДІ ботаніки (Київ),...
(Lévi-Strauss Claude; 28. 11. 1908, Брюссель – 30. 10. 2009, Париж) – французький філософ, антрополог. Член-кореспондент Британ. АН (1966), іноз. чл. НАН США (1967), чл. Франц. АН (1973). Доктор філософії (1948). Навч. у Сорбонні (Париж). Від 1935 – проф. Університету в Сан-Паулу (Бразилія),...
(01(13). 08. 1892, м. Єлисаветград Херсон. губ., нині Кіровоград – 30. 10. 1960, Москва) – радянський і партійний діяч. Закін. приватні муз. (1908) та оперно-муз. (1909) школи. Працював піаністом у кінотеатрах. Від 1915 – рядовий муз. служби одного із полків рос. армії. 1917 вступив до партії...
(Werezub Luella; 29. 03. 1918, м-ко Золотоноша Київської губ., нині місто Черкаської обл. — 30. 10.1979, Оттава, похована в Осґуді, провінція Онтаріо, Канада) — канадський міколог українського походження. Доктор філософії (1957). На початку 1920-х рр. разом із родиною емігрувала до Канади....
(22. 02. 1952, Полтава — 30. 10. 2024, там само) — композитор, музикознавець, диригент, музично-громадська діячка. Член НСКУ (1996), СК Абхазії (1992). Ґран-Прі Міжнародного музичного фестивалю (м. Фівіццано, Італія, 1998, у співавт.) та міжрегіонального фестивалю молодіжних театрів «Південні...
(Pelše Rūdolfs Jēkabs; 25. 11(07. 12). 1880, Цераукська вол. Бауського пов. Курляндської губ., нині Бауський край, Латвія — 30. 10. 1942, м. Петропавловськ, Казахстан) — латвійський художник-кераміст. Ґран-Прі Всесвітньої виставки в Парижі (1937). Державні нагороди Латвії. Член Товариства...
(25. 02 (09. 03). 1883, станиця Петровська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ – 30. 10. 1979, побл. м. Нью-Йорк, США) – військовик. Генерал-майор (1918). Перший військ. отаман Кубан. козачого війська в еміграції (1920–58). Закін. Воронез. Михайлів. кадет. корпус (Росія, 1901), Микол....
(08(20). 02. 1870, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 30. 10. 1938, Одеса) – фахівець у галузі виноградарства, письменник. Професор (1919). Закін. Нац. школу агрокультури в м. Монпельє (Франція, 1894). Працював у винороб. господарствах Кутаїс. губ. і Бессарабії, зокрема від 1905 – на Одес....
(08. 12. 1935, м. Ростов-на-Дону, РФ — 30. 10. 2018, Риґа) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1983), ґабілітований доктор математики (1992), професор (1989). Закінчив Чернівецький університет (1959), де 1960—63 та 1968—72 й працював. 1973—79 — заступник директора Обчислювального центру...
(псевд.: Коваль, Залужний, Семен, Маркевич; 06. 07. 1904, с. Угорники, нині у складі Івано-Фр. міськради – 30. 10. 1977, м. Мюнхен, Німеччина) – учасник національно-визвольного руху. Навч. у Станіслав. гімназії (нині Івано-Франківськ), Львів. та Яґеллон. (Краків) університетах. Провід. чл. й...
(11. 01. 1893, с. Єлецько-Миколаєвське, нині Євецько-Миколаївка Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. – 30. 10. 1937, Москва) – партійний і радянський діяч. Навч. у залізнич. училищі, працював на виробництві. 1909 вступив до РСДРП(б), вів парт.-організац. роботу в м. Катеринослав (нині...
(21. 03. 1926, с. Вага, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл. – 30. 10. 2007, м. Йонкерс, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – кінорежисер. Середню освіту здобув у гімназії (м. Бережани Терноп. обл.) і торг. школі (м. Рогатин Станіслав., нині Івано-Фр. обл., 1944). Після 2-ї...
(24. 09. 1862, с. Пашенівка Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 1923, Бухарест) – військовик. Походив із давнього козац. роду, нащадок гетьмана Д. Апостола, далекий родич відомого математика 19 ст. М. Остроградського. Контр-адмірал (1918). Закін. Мор. корпус...
(06(18). 06. 1874, Луцьк — 30. 10. 1943, Київ) — хімік-технолог. Закінчив Харківський технологічний інститут (1898). Працював інженером на хімічних підприємствах (1898—1903); водночас 1901—05 — у Харківському технологічному інституті; 1903—05 стажувався у Німеччині, Франції, Швейцарії; 1906 —...
(21. 07. 1846, Симбірська губ., Росія — 30. 10. 1905, Санкт-Петербург) — математик. Навчався у Санкт-Петербурзькому університеті (1864—66), закінчив Московський університет (1868), де був залишений для підготовки до професорського звання. Від 1871 викладав у Москві у технічному училищі, 6-й...
(24. 01 (06. 02). 1914, с. Кодня, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 30. 10. 1995, Київ) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1965), професор (1972), член-кореспондент НАНУ (1973). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Учасник 2-ї світової війни....
(псевд. – В. Комаха; 08(20). 04. 1847, Київ. губ. – 17(30). 10. 1915, Петроград, нині С.-Петербург) – лікар, публіцист. Навч. в Університеті св. Володимира у Києві, Моск. університеті (1865–70). Займався літ. діяльністю, а саме готував компіляції, реферати й переклади для ж. «Русское...
(29. 10(10. 11). 1871, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 30. 10. 1921, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) – гірничий інженер-маркшейдер. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1894) та С.-Петербур. гірн. інститут (1901). У 1902–03 проходив стажування у Німеччині, Франції та Великій...
(12(24). 04. 1888, С.-Петербург – 30. 10. 1937, Москва) – партійний і радянський діяч. Закін. торг.-пром. школу у С.-Петербурзі (1905). Від 1907 – чл. РСДРП. Учасник захоплення влади більшовиками в Петрограді у жовт. 1917. У грудні 1917 – січні 1918 – секр. Єкатеринбур. комітету, січні–травні...
(09. 04. 1938, м. Кременчук Полтавської обл. — 30. 10. 1996, Київ) — ветеринарний лікар. Доктор біологічних наук (1975), професор (1992). Навчався у Білоцерківському сільськогосподарському інституті (від 1955), закінчив Московський технологічний інститут м’ясної та молочної промисловості (1960),...
(псевдоніми: Зеленко, Пакс та ін.; 26. 07. 1902, с. Тулиголове, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 30. 10. 1979, м. Мюнхен, Німеччина) — громадсько-політичний діяч, журналіст. Вивчав політологію у Берліні, працював кореспондентом г. «Діло» (Львів, 1926—28), головним редактором тижневика...
(16(28). 10. 1886, Одеса – 30. 10. 1938, Варшава) – військовик. Батько Г. Змієнко-Сенишин. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Одес. піхотне юнкер. училище (1906), офіцер. артилер. школу (1912), Микол. академію Генштабу (1914). Під час 1-ї світової війни – командир батальйону, від 1916 – ст....
(08. 10. 1932, Харків – 30. 10. 2010, м. Єрусалим, Ізраїль) – живописець, графік, архітектор. Канд. архітектури (1963). Закін. Харків. буд. інститут (1956). Від 1959 – у Києві, де працював художником, скульптором, архітектором Зонал. НДІ експерим. проектування. Виконав у Києві осн. архіт. роботи...
(псевд. і крипт.: Евг., Бох., Е. Б., Евгенія, М-а, Марта та ін.; 03. 01. 1867, с. Красносільці, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. – 30. 10. 1944, с. Голешів, нині Жидачів. р-ну Львів. обл.) – письменниця, фольклористка, педагог, громадсько-культурна діячка. Навч. у Терноп. учит. семінарії. Від 1885...
(04(17). 03. 1909, м. Корець, нині Рівнен. обл. – 30. 10. 1995, С.-Петербург) – астроном. Доктор фіз.-мат. н., професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1934). Від 1937 працював у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР (побл....
(29. 08(11. 09). 1904, с. Великий Браталів, нині Любар. р-ну Житомир. обл. – 30. 10. 1941, Київ) – історик, археолог. Прадід О. Никифорук. 1933 закін. Київ. університет, де продовжив навч. в аспірантурі під керівництвом О. Оглоблина. 1935 через донос про «розкуркулених» батьків і «сумнівні»...
(28. 03. 1950, смт Карлівка, нині місто Полтав. обл. – 30. 10. 2021, Київ) – актор. Заслужений артист України (2008). Член НСКінУ (1988). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1975; викл. М. Карасьов). Грав у Ворошиловгр. драм. театрі (нині Луганськ, 1975–76), Криворіз. рос. муз.-драм. театрі...
(23. 03(05. 04.) 1915, с. Монгол, нині Хабаров. краю, РФ – 30. 10. 1996, Хабаровськ, РФ) – ульчський письменник. Член СП СРСР (1972). Державні нагороди СРСР. Закін. Далекосхід. технікум народів Півночі (Хабаровськ, 1935). Учителював. Секр. виконкому райради депутатів трудящих, згодом – на...
(17(30). 08. 1903, с. Мусійки, нині Решетилів. р-ну Полтав. обл. – 30.10.1980, Одеса) – вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1949), професор (1952), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Сталін. (1947) та Ленін. (1963) премії. Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові...
(06. 03. 1895, с. Рутченкове Області Війська Донського, нині у складі Донецька – 30. 10. 1953, Москва) – учений в галузі вугільної промисловості. Кандидат технічних наук (1937). Сталінcька премія (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. гірн. інститут (1930). Від 1907 працював на шахтах...
(20. 11. 1928, с. Сороки, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 30. 10. 2017, Буенос-Айрес) – економіст, історик, соціолог. Доктор екон. н. УВУ (1976). Навч. в Іннсбруц. університеті (Австрія, 1949–50), Арґентин. університеті Дж. Кеннеді (1970–71), закін. Понтифікал. катол. університет Арґентини в...
(04(17). 06. 1902, Баку – 30. 10. 1970, Ленінград, нині С.-Петербург) – лікар-уролог. Доктор медичних наук (1940), професор (1940). Навч. у Бакин. університеті (1921–23), закін. 2-й Моск. університет (1926). Відтоді працював у 1-му Моск. мед. інституті: у 1936 – завідувач кафедри урології;...
(22. 11(05. 12). 1914, с-ще Гірницьке, нині смт Сніжнян. міськради Донец. обл. – 30. 10. 1998, Київ) – футболіст (півзахисник, захисник), тренер. Майстер спорту (1941). Заслужений тренер України (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Почав грати у футбол 1929 у юнацьких командах...
(26. 09. 1936, с. Сир-Дар’я Ташкент. обл. — 30. 10. 2009, Одеса) — фахівець у галузі радіоелектроніки. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Закінчив Одеський політехнічний інститут (1964), де відтоді й працював (згодом університет): від 1976 — декан факультету підвищення кваліфікації...
(22. 01. 1911, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ – 30. 10. 1978, м. Краматорськ Донец. обл.) – фахівець у галузі машинобудування. Кандидат технічних наук, професор (1966; першим серед науковців Донбас. маш.-буд. академії отримав це звання). Після закінчення Новочеркас. політех. інституту...
(псевд. і крипт.: В. Дончак, Бен д’Е, Л. Любава, О. Кей, Вол. Токар, Ст. Петелько, Ол. Райт, Студент, П. Р. Бендя та ін.; 05. 01. 1923, ст. Слов’яно-Сербська, нині смт Луган. обл. – 30. 10. 1991, Лондон) – прозаїк, публіцист, громадсько-політичний діяч. Як солдат рад. армії потрапив у нім. полон...
(20. 10. 1892, м. Калуш, нині Івано-Фр. обл. – 30. 10. 1990, Львів) – дитяча письменниця. Дружина Олександра, мати Романа, бабуся Ігоря Бариляків, сестра М. Козоріса. Закін. учител. семінарію у Львові (1913). До 1920 вчителювала у Володимирі-Волинському (нині Волин. обл.). Відтоді мешкала у...
(23. 08. 1915, м. Саранськ, нині Мордовія, РФ – 30. 10. 1990, Львів) – інженер-будівельник. Доктор технічних наук (1968), професор (1969). Закін. Дніпроп. інститут залізнич. транспорту (1939). Працювала інж. відділу мостів у «Дніпротранспроекті» (Дніпропетровськ, 1941–44), «Сибтранспроекті»...
(22. 10. 1926, м. Русе, Болгарія – 30. 10. 2000, Київ) – металофізик. Чоловік С. Ларикової. Доктор технічних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Державні нагороди СРСР. Закін. Софій. політех. інститут (1951). Відтоді працював у Софій. університеті; від 1956 – в...
(справж. – Крикун; 15(28). 01. 1901, с. Комишувате, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл. – 30. 10. 1998, Київ) – співак (баритон). Заслужений артист УРСР (1951). Закін. Бакин. консерваторію (1934; кл. К. Книжникова). 1934–41 – соліст Азерб. театру опери та балету, 1941–44 – Ансамблю пісні й танцю...
(11. 11. 1925, с. Андріївка Селидів., нині Великоновосілків. р-ну Донецької обл. – 30. 10. 1979, Київ) – лікар-хірург. Брат О. Матяшиної. Доктор медичних наук (1965), професор (1966). Заслужений діяч науки УРСР (1979). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив...
(01. 01. 1946, Одеса – 30. 10. 2001, там само) – піаніст. Чоловік Г. Попової. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Лауреат Респ. конкурсу піаністів (Київ, 1972). Закін. Одес. консерваторію (1969; кл. І. Сухомлинова), Київ. консерваторію (асистентура і стажування, кер. Т. Кравченко). Працював...
(17. 02. 1912, с. Більче, нині Микол. р-ну Львів. обл. – 30. 10. 1963, с-ще Долинка побл. м. Караґанда, Казахстан, перепохов. 30. 04. 1990 у с. Рясне-Руське Яворів. р-ну Львів. обл.) – церковний діяч УГКЦ. Навч. у Греко-катол. духов. семінарії у Львові (1931–34). Хіротонізов. на священика 1936...
(01. 12. 1891, м. Городло Люблін. губ., нині Польща – 30. 10. 1978, м. Володимир-Волинський Во-лин. обл.) – український педагог, журналіст і громадський діяч у Холмщині. Навч. у Холм. гімназії, Університеті св. Володимира у Києві (1910–12), Петрогр. університеті (нині С.-Петербург), закін. вечір....
(Gurbа Jan; 15. 02. 1929, м. Любартув, Польща – 30. 10. 2021, м. Люблін, Польща) – польський археолог. Закін. Університет М. Кюрі-Складовської у Любліні, де й працював від 1952: 1974–94 – завідувач кафедри археології, водночас 1987–90 – декан Гуманітар. відділу. 1961 захистив доктор. дис. «Вплив...
(22. 06. 1930, смт Опішня, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 2009, там само) – майстриня народної керамічної скульптури. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1988). Член НСХУ (1971). Лауреат 2-го всеукр. конкурсу дит. іграшки (1-а премія, 1954), ВДНГ УРСР (1981), Всесоюз. фестивалю...
(04. 03. 1939, м. Ворошиловград, нині Луганськ – 30. 10. 1996, там само) – лікар-онколог, письменник. Кандидат медичних наук (1974). Член НСПУ (1995). Закін. Ворошиловгр. мед. інститут (1964). Відтоді працював у Луган. обл. онкол. диспансері: від 1975 – гол. лікар; водночас 1995–96 викладав у...
(21. 07. 1953, с. Бутенки Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 2005, Черкаси) – графік. Член НСХУ (1992). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1980; викл. Ю. Гапон, В. Овчинников, Ю. Чаришников). Відтоді працював художником НДІ тех.-екон. дослідж.; 1987–98 – у Черкас. майстернях Худож. фонду...
(12. 02. 1932, за паспортом — 1931, м. Сінно Вiтебської обл., Білорусь — 29. 10. 2025, Київ) — лiтературознавець, критик, публіцист, лексикограф. Кандидат філологічних наук (1969), професор (1993). Член НСПУ (2012). Премії імені Г. Сковороди (1993), імені І. Нечуя-Левицького (2006), імені В....
(22. 02. 1952, Полтава — 30. 10. 2024, там само) — композитор, музикознавець, диригент, музично-громадська діячка. Член НСКУ (1996), СК Абхазії (1992). Ґран-Прі Міжнародного музичного фестивалю (м. Фівіццано, Італія, 1998, у співавт.) та міжрегіонального фестивалю молодіжних театрів «Південні...
(21. 07. 1953, с. Бутенки Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 30. 10. 2005, Черкаси) – графік. Член НСХУ (1992). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1980; викл. Ю. Гапон, В. Овчинников, Ю. Чаришников). Відтоді працював художником НДІ тех.-екон. дослідж.; 1987–98 – у Черкас. майстернях Худож. фонду...
(05. 11. 1921, с. Бані Березові Коломий. пов., Галичина, нині Баня-Березів Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 30. 10. 2005, Чикаґо) – діяч кооперативного руху. Навч. у Львів. ліс. інституті, закін. Мюнхен. університет (лісова інженерія, 1949). Переїхав до Чикаґо (шт. Іллінойс, США), 1950–52 – асист....
(24. 01 (06. 02). 1914, с. Кодня, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 30. 10. 1995, Київ) – геолог, стратиграф-палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1965), професор (1972), член-кореспондент НАНУ (1973). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1976). Учасник 2-ї світової війни....
(04(17). 03. 1909, м. Корець, нині Рівнен. обл. – 30. 10. 1995, С.-Петербург) – астроном. Доктор фіз.-мат. н., професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1934). Від 1937 працював у Гол. (Пулков.) астроном. обсерваторії АН СРСР (побл....
(27. 12. 1887, Бахмут, нині м. Артемівськ Донец. обл. – 30. 10. 1950, Москва) – шахіст. Грос-мейстер СРСР (1929), міжнар. гросмейстер (1950). Учасник Всерос. турнірів: 1909 – 10–11-е м., 1911 – 6–8-е м., 1913 – 3-є м. Переможець Пд.-рос. турніру в Одесі (1910). У турнірі міст (1923) – 2-е м. У...
30 жовтня. На цей час Україна виконала тільки 40 % встановленого хлібозаготівел. плану: бл. 1,5 тис. укр....
30 жовтня Укр. парламентарна репрезентація поставила перед австр. урядом вимогу про передачу в руки Укр....
30 жовтня 1981 СРСР вивів на орбіту М. к. с. «Венера-13» та 4 листопада 1981 «Венера-14». Посадка обох відбулася 1 і 5 березня на відстані 950 км один від одного....
30 жовтня 1920 після тривалого протистояння влада в місті остаточно перейшла до більшовиків. 1920–22 – у складі Запоріз....
30 жовтня 1940 французів до співпраці з нацистською Німеччиною. Під час 2-ї світової війни К. був присутнім майже в кожній окупованій тим чи іншим тоталітарним агресором країні, тому термін швидко увійшов до багатьох мов, але з негативною семантикою....
30 жовтня 1708 гетьмана України І. Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ Ґустава, де було прийнято рішення про формування військ....
30 жовтня 2015, Київ. К., 2015. Ч. 1; Годзінська І., Ткебучава І., Самашко А. Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича // Зелені Карпати....
30 жовтня 1918 створено повстанський Оперативний штаб на чолі з генеральним хорунжим О. Осецьким. Поразка Центральних держав у 1-й світовій війні катастрофічно погіршила міжнародне і внутрішнє становище Української Держави, призвела до кризи влади, політичної ізоляції гетьмана П....
30 жовтня 1996 «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», від 10 грудня 1997 «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та ін....
30 жовтня 1992 мавритан. влада визнала незалежність України. 4 грудня 2003 Україна і М. уклали міжуряд....
30 жовтня (12 листопада) УЦР заслухала доповідь М. Грушевського про проект Конституції України. Нею передбачене встановлення федератив....
30 жовтня 1943, прийнятою на Моск. конф. 1943 за участі СРСР, США, Великої Британії та Франції, та Лондон....
30 жовтня 1943 на засіданні ВУ були підбиті підсумки вербувал. кампанії: зголосилося до вступу в дивізію понад 82 тис....
30 жовтня Я. Собеський, отримавши звістку про наближення гол. сил П. Дорошенка, віддав наказ про припинення облоги....
30 жовтня. 1941–43 тут діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали 565 жит., з них 285 загинули....
30 жовтня 1913 суд присяжних виправдав М. Бейліса. 1926 у Нью-Йорку вийшли мемуари Б. «Історія моїх страждань»....
30 жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією; зазнав знач. втрат. До квітня 1944 у Г. велися бої за Арабатську Стрілку....
30 жовтня 1997) партія сформувала перший в історії України «тіньовий уряд» на чолі з Ю. Тимошенко. Під час передвиборчої кампанії 1998 проти «Г....
30 жовтня 1920 остаточно встановлено більшовицьку. Від 1923 – село Великобілозер., потім – Василів. р-нів; від 1932 – Дніпроп....
30 жовтня 2012 у Нац. музеї літ-ри України (Київ) у рамках Всеукр. культ.-мист. акції «Мистецтво одного села» відбувалася виставка, присвяч....
30 жовтня 1943 до 8 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Під час визволення села загинули 443 рад....
30 жовтня 1941 до 12 квітня 1944 – під нім. окупацією. Діяло підпілля. Встановлено монумент воїнам-визволителям і пам’ятний знак воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни....
30 жовтня 1943 – під нім. окупацією. Нацисти розстріляли 22 особи. Під час визволення Н. були вбиті 76 рад....
30 жовтня 1941 до 11 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1961 у К. містився штаб будівництва Пн....
30 жовтня 1941 до 12 квітня 1944 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 300 сейтлерівців, з них 106 загинули....
30 жовтня 1941 до 4 липня 1942, Одеси – від 10 серпня до 16 жовтня 1941) зірвала плани вермахту щодо т....
30 жовтня 1943 біля м. Мелітополь (Запоріз. обл.) перейшли на бік рад. армії. З них у м. Усмань (Липец....
30 жовтня 1947 у Женеві 23-ма країнами світу ген. угоди про зниження мит. тарифів з метою лібералізації і розвитку зовн....
30 жовтня 1961 на о-вах Нова Земля (РФ). Від 1971 – смт. У Б. є Чокрацьке озеро, грязі якого мають бальнеол....
30 жовтня 1941 побл. М. рад. війська розпочали оборонні бої на підступах нім. військ до Севастополя. Згодом рад....
30 жовтня вони увійшли у м. Генічеськ (Херсон. обл.) і дісталися узбережжя затоки Сиваш, 1 листопада подолали укріплення Турец....