(16. 12. 1922, м. Олександрія, нині Кіровогр. обл. – 29. 04. 1978, Кіровоград, нині Кропивницький) – актриса, співачка (колоратурне сопрано). Закін. Одес. консерваторію (1941). Працювала в Олександрій. драм. театрі (1941–44), Харків. (1946–47), Терноп. (1947–50), Дрогоб. (Львів. обл., 1950–51),...
(16. 12. 1909, с. Лящівка, нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. – 23. 06. 1969, с. Іркліїв Чорнобаїв. р-ну) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1931. Закін. Ленінгр. школу підвод. плавання (нині С.-Петербург,...
(16. 12. 1959, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 01. 01. 1997, там само) – легкоатлет (потрійний стрибок). Майстер спорту міжнародного класу (1981). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1981). Чемпіон Європи (Будапешт, 1983; Гааґа, 1989). Бронзовий призер чемпіонатів Європи (м. Мілан, Італія, 1982; м....
(16. 12. 1978, с. Дорогинка Ічнян. р-ну Черніг. обл.) – футболіст (нападник). Майстер спорту міжнародного класу (2011). Орден «За мужність» 3-го (2009) та 2-го (2013) ступ. Навч. у Переяслав-Хмельн. пед. університеті (Київ. обл., від 2013). Чемпіон 21-х (Тайбей, 2009), срібний призер 22-х (Софія,...
(04(16). 12. 1897, м. Маріуполь, нині Донец. обл. – 19. 09. 1945, Москва) – співак (драматичний тенор). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1928; кл. М. Чемезова), Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1931; кл. І. Томарса). 1931–35 – соліст Ленінгр., 1935–36 – Київ. театрів опери та балету,...
(16. 12. 1912, с-ще Дмитрієвськ, нині м. Макіївка Донец. обл. – 15. 09. 1991, Черкаси) – військовик. Герой Радянського Союзу (1940). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. В армії від 1932, на фронті від 1940. Закін. прискор. курси танк.-тех. училища (1936), Військ....
(16. 12. 1915, містечко Піщанка, нині смт Вінн. обл. – 04. 04. 1984) – історик КПРС. Доктор історичних наук (1961), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ленінгр. інститут політосвіти (нині С.-Петербург, 1941). Викладав філософію та історію КПРС у вищих військ.-мор....
(16. 12. 1914, м. Замостя Холмської губ., нині Люблінського воєводства, Польща — 01. 11. 1977, Луцьк) — диригент. Заслужений артист УРСР (1952). Державні нагороди СРСР. Закінчив Варшавську консерваторію (1937). Від 1939 викладав у гімназіях та семінаріях м. Грубешів (нині Люблінського воєводства)....
(16. 12. 1946, м. Білгород-Дністровський Одес. обл.) – промисловець. Герой України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Микол. кораблебуд. інститут (1975). Працював 1963–65 у союз. проект. бюро «Машпроект», 1969–2001 – у ВО «Зоря» (обидва – Миколаїв), пройшов...
(16. 12. 1977, Миколаїв) – письменник. Син О. Зими. Член НСПУ (2003). Міжнар. укр.-нім. премія ім. О. Гончара (2003). Закін. Київський університет (2000). Працює на телебаченні. Друкується від 1995. Автор зб. поезій «Етюди сонячних країн» (1998), роману про сучас. шоу-бізнес «Гра в піжмурки»...
(16. 12. 1912, с. Знаменське, нині Свердлов. обл., РФ – 23. 06. 1942) – військовик. Герой Радянського Союзу (1942). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від 1934. Закін. Єйську військ. школу мор. льотчиків (РФ, 1936). На фронті від 1941. До вересня 1941 здійснив 128...
(16. 12. 1911, с-ще Амур-Чернозем Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині у межах Дніпра — 23. 10. 2010, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — військовик. Повний кавалер ордена Слави (1945 — двічі, 1966). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії 1933—36, від...
(16. 12. 1924, с. Георгіївка, нині Семипалатин. обл., Казахстан) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від вересня 1942, на фронті від березня 1943. Відзначився у вересні 1943 під час форсування р. Прип’ять у р-ні с. Копачі...
(16. 12. 1950, Харків) – фахівець у галузі інформатики. Син О. Метешкіна. Доктор технічних наук (2006), професор (2011). Закін. Харків. авіац. інститут (1968), Військ. інж. радіотех. академію ППО (Харків, 1983), де у 1978–2003 й працював. 1975–78 – на військ. службі у містах Брест і Барановичі...
(16. 12. 1950, Львів) — хімік. Син Н. Рудакової. Доктор хімічних наук (2009), професор (2012). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1973), де від 1975 й працює (нині Національний університет «Львівська політехніка»): від 2009 — професор кафедри фізичної, аналітичної та загальної хімії....
(16. 12. 1925, с. Малі Дмитровичі Обухів. р-ну, нині Київ. обл. 19. 05. 2021, Київ) – майстриня народної ляльки. Член НСМНМУ (2004). Закін. Київ. машинобуд. технікум (1959). Працювала від 1943 у Києві: робітницею печей, 1948–55 – бракувальницею готової продукції хлібозаводу № 1; 1956–80 – на...
(16. 12. 1925, с. Лисичинці Підволочис. р-ну, нині Терноп. обл.) – скульптор. Член НСХУ (1974). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956; майстерня А. Оверчука). Працював у Терноп. товаристві художників (1956–63); від 1963 – викладач Львів. училища приклад. мистецтва,...
(04(16). 12. 1900, с. Нова Михайлівка, нині у складі Дніпропетровська – 25. 05. 1956, Буенос-Айрес) – співак (тенор), музичний критик, педагог. Закін. Дніпроп. муз. технікум (1932; кл. З. Малютіної). Відтоді – соліст Філармонії, 1935–43 – Театру опери та балету (обидва – Дніпропетровськ), 1943–44...
(Кирилов Микола Якович; 04(16). 12. 1850, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 22. 07. 1928, Одеса) – церковний діяч РПЦ. Закін. Донську духовну семінарію (Росія, 1873) і Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1880). У травні 1874 рукопоклад. на священика, 4 липня того ж року...
(10. 03. 1930, Чернігів – 16. 12. 1994, Київ) – математик, кібернетик. Чоловік Тетяни, батько Михайла Михалевичів. Доктор фізико-математичних наук (1968), професор (1966), академік НАНУ (1973) та РАН (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1990). Державна премія України в...
(31. 03 (13. 04). 1906, Полтава – 16. 12. 1997, Київ) – письменниця, перекладачка. Дочка Дмитра Олексійовича, сестра Дмитра Дмитровича, мати Валерії Іваненків. Член НСПУ (1934). Республіканська літературна премія ім. Лесі Українки (1974). Закінчила Харківський ІНО (1926). Улітку 1924 і 1925...
(Maugham William Somerset; 25. 01. 1874, Париж – 16. 12. 1965, містечко Сен-Жан-Кап-Ферра, побл. м. Ніцца, Франція) – англійський письменник, драматург, критик. Студіював філософію та літературу в Гайдельберзі (Німеччина, від 1889), навч. у мед. школі при лікарні св. Томаса (Лондон, від 1892)....
(05. 02. 1924, Чернівці – 16. 12. 1942, с. Михайлівка Гайсин. р-ну Вінн. обл.) – поетеса. Писала нім. мовою. Все своє коротке життя прожила у Чернівцях, де навч. у євр. гімназії, – аж до депортації 1942 у «трудовий» табір Трансністрії, де померла від висип. тифу. Її нерідко порівнюють із голланд....
(21. 01. 1912, Київ — 16. 12. 1999, шт. Нью-Джерсі, США) — диригент, піаніст, педагог. Доцент (1966). Заслужений артист УРСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський музично-драматичний інститут (1932; кл. фортепіано К. Михайлова, симфонічного диригування — Г. Таранова, Д. Бертьє,...
(Коржинский Дмитрий Сергеевич; 01(13). 09. 1899, С.-Петербург – 16. 12. 1985, Москва) – російський геолог, петрограф. Син С. Коржинського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1940), академік АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1946) і Ленін. (1958) премії....
(справж. – Косяк; 13(26). 11. 1909, с. Кривчунка Таращан. пов. Київ. губ., нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – письменник, драматург, кіносценарист. Батько О. Левади. Член СПУ (1936). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні...
(04(17). 11. 1905, с. Ручки, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – мовознавець. Дід С. Іванова та Л. Пішої. Доктор філологічних наук (1964), професор (1965). Закін. Дніпроп. ІНО (1929 – мовно-літ., 1930 – соц.-екон. відділ.). Працював викл. української мови у Дніпродзержин....
(22. 10. 1918, Харків – 16. 12. 2005, Москва) – мовознавець, історик культури. Син М. Мелетинського. Доктор філологічних наук (1968). Закін. Моск. інститут філософії, літ-ри та історії (1940), прискорені курси військ. перекладачів. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 воював на Пд. і...
(23. 11. 1931, с. Августівка, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 16. 12. 2018, Київ) — економіст, політичний діяч. Батько А. Швайки. Доктор економічних наук (2001), професор (1996). Народний депутат України (1990—94). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Орден «За заслуги»...
(03. 10. 1922, с. Чернихів, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 16. 12. 2019, м. Мельбурн, Австралія) — архітектор, громадський діяч. Батько М. Павлишина. Медаль ордена Австралії (1988). Студіював у Віденському технічному університеті (1941—45). У 1946 в Дармштадті одержав диплом...
(22. 07. 1930, с. Зушиці, нині Городоцького р-ну Львів. обл. – 16. 12. 2007, Львів) – кераміст і живописець. Член НСХУ (1980). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1963; викл. Т. Порожняк, І. Севера, В. Черкасов). Відтоді працював викл. Косів. училища приклад. мистецтва;...
(24. 02 (09. 03). 1917, с. Гаївка, нині Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. – 16. 12. 1990, Львів) – фахівець у галузі нафтогазової геології. Доктор геолого-мінералогічних наук (1961), професор (1963), академік АН УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1971), премія ім. В....
(04(17). 02. 1908, ст. Боровйонка Новгород. губ., Росія – 16. 12. 1934, Київ) – поет. Брат О. Влизька. Закін. Київ. ІНО. 1917 родина В. переїхала на батьківщину діда (с. Сигнаївка, нині Шполян. р-ну Черкас. обл.). Був чл. літ. організацій «Молодняк», ВУСПП, співробітничав у ж. укр. футуристів...
(13. 04. 1896, Львів – 16. 12. 1971, Краків) – живописець, графік, педагог і громадський діяч. Член Асоц. незалеж. укр. мистців (1932). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1913–15), закін. Краків. АМ (1925; викл. Я. Войнаровський, С. Дембіцький). 1915 вступив до Легіону УСС. Після...
(14. 05. 1929, с. Мар’янівка, нині Петрів. р-ну Кіровогр. обл. – 16. 12. 2009, Київ) – фольклорист і літературознавець. Доктор філологічних наук (1970), професор (1982). Закін. Київський університет (1952). Працював ред. у Держлітвидаві (1955–57), у відділі фольклористики ІМФЕ АН УРСР (1957– 76):...
(Козаков Михаил Эммануилович; 11(23). 08. 1897, ст. Ромодан, нині смт Миргород. р-ну Полтав. обл. – 16. 12. 1954, Москва) – прозаїк, драматург. Закін. Лубен. гімназію (нині Полтав. обл., 1916), навч. на мед. та юрид. ф-тах Університету св. Володимира у Києві (1916–17). Признач. 1919 комісаром...
(09. 06. 1945, с. Бакота Кам’янець-Поділ. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині зняте з обліку – 16. 12. 2016, Москва) – легкоатлетка (метання диска, штовхання ядра). Заслужений майстер спорту СРСР (1971). Закін. Єреван. інститут фізичної культури (1969) і Моск. мед. стоматол. інститут (1986)....
(09. 06. 1947, с. Острожець Млинівського р-ну Рівненської обл. – 16. 12. 2022, м. Трускавець Львівської обл.) – лікар. Доктор медичних наук (1996), професор (2000), академік НАМНУ (2021). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Державні премії України у галузі науки і техніки (1999) та у...
(16. 04. 1925, с. Олексiївка, нині Скадов. р-ну Херсон. обл. – 16. 12. 1998, Київ) – фахівець у галузі ветеринарної вiрусології. Доктор біологічних наук (1970), професор (1972), член-кореспондент УААН (1991), Рос. академії с.-г. наук (1975). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Учасник...
(13(26). 06. 1903, Київ – 16. 12. 1966, м. Воронеж, РФ) – диригент, педагог. Нар. арт. РРФСР (1958). Закін. Київську консерваторію (1924; кл. контрабаса Б. Воячека). Брав уроки диригування у Л. Штейнберга. Творчу діяльність розпочав у оркестрі Київ. опер. театру. Працював диригентом Київ....
(справж. – Георгій; 02(15). 02. 1900, станиця Донська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ – 16. 12. 1941, м. Магадан, РФ) – письменник. Чоловік Віри, батько Бориса Коржевських. Член укр. секції Краснодар. асоц. пролетар. письменників. Закін. Катеринодар. учител. семінарію (нині м....
(16. 11. 1935, Чернігів – 16. 12. 2020, м. Керч, АР Крим) – океанолог. Доктор географічних наук (1991), професор (1999). Закін. Ленінгр. вище інж. мор. училище (1957). Працював інж., ст. інж. в Архангельську, Калінінграді (1957–60); інж. (1960–63), ст. н. с. (1964–67), зав. лаб. (1968–74)...
(02. 04. 1923, Львів – 16. 12. 2003, Нью-Йорк) – живописець, графік і мистецтвознавець. Срібна медаль Академії Т. Кампанелли (Рим, 1970). Під час 2-ї світової війни вивез. до Німеччини. Навч. у Р. Лісовського, приват. школі Е. Козака (1946–49), Мюнхен. АМ. 1949 виїхав до США. Закін. Нью-Йорк....
(19. 11. 1908, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 16. 12. 1991, м. Вроцлав, Польща) – хімік. Дружина В. Тшебятовського. Доктор хімічних наук (1949), професор (1954), академік Польс. АН (1972). Закін. Львів. політехніку (1932), де відтоді й працювала. Під час 2-ї світової війни – на хім....
(11(24). 04. 1909, с. Крапивня Стародуб. пов. Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 16. 12. 1976, Київ) – історик, археолог. Доктор історичних наук (1962), професор (1967). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній...
(23. 12. 1908 (05. 01. 1909), с. Юхимівці, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. – 16. 12. 1973, Тернопіль) – художник театру і живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Член СХУ. Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. худож. інституті (1929–30), закін. Всерос. АМ у Ленінграді (нині...
(Wołoszynowski Julian; 04. 04. 1898, с. Серби, нині Гонтівка Чернів. р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 1977, Варшава) – польський письменник, актор і театрознавець. Син Й. Волошиновського. Навч. на юрид. факультеті Університету св. Володимира (Київ, 1915–18) та у Варшав. університеті (від 1919). У 1916–...
(10. 03. 1926, Луганськ – 16. 12. 2023, Львів) – лікар-патологоанатом. Доктор медичних наук (1966), професор (1967), член-кореспондент НАНУ (1991), академік АМНУ (2002). Заслужений діяч науки УРСР (1988). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Закін. Чернів. мед. інститут...
(Kubacki Wacław; 07. 09. 1907, містечко Нєшава, нині Куяв.-Помор. воєводства, Польща – 16. 12. 1992, м. Краків, Польща) – польський письменник, літературознавець. Закін. гімназію у Львові (1927), Яґеллон. університет (Краків, 1932). Від 1949 – проф. Познан., від 1953 – Яґеллон. університетів....
(12(24). 01. 1888, Одеса – 16. 12. 1965, Москва) – літературознавець, письменник. Член СП СРСР. Доктор філологічних наук (1940). Закін. Рішельєв. гімназію (Одеса), студіював право у Сорбонн. університеті (Париж, 1906–07), закін. юрид. факультет Новорос. університету (Одеса, 1911). Після...
(02. 01. 1887, Чернігів – 16. 12. 1919, ст. Знам’янка) – єгиптолог. Закін. С.-Петербур. університет (1910), де був залишений для підготовки до професор. звання. Відряджений до Німеччини, працював над магістер. дис. у семінарі єгиптолога А. Ермана (захистив 1919 у Харкові). Вивчав папірус №...
(30. 05. 1936, с-ще Гребінка Харків. обл., нині місто Полтав. обл. – 16. 12. 1980, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1978). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1981, посмертно). Закін. Львівський університет (1958). Відтоді працював інж.-конструктором...
(24. 08. 1945, с. Ільїчівка Ошської обл., Киргизстан – 16. 12. 2010, Хмельницький) – фахівець у галузі електроніки. Доктор технічних наук (1995), професор (1996). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (Хмельн. обл., 1970). Відтоді працював дир. шкіл у Деражнян. р-ні Хмельн. обл.; 1981–86 – на...
(06. 07. 1917, Львів – 16. 12. 1991, там само) – лікар. Кандидат медичних наук (1953). Закін. Львівський університет (1941). Працював лікарем (1941–45); від 1945 – у Львів. мед. інституті: на каф. пропедевтики (пізніше – шпитал. терапії), від 1957 – доцент кафедри шпитал. терапії, зав. курсу...
(05(17). 10. 1898, м. Кам’янець-Подільський Подільської губ., нині Хмельницької обл. — 16. 12. 1976, Харків) — письменниця, журналістка, перекладачка. Дружина Івана Дніпровського. Членкиня СПУ (1946). Після закінчення Київської жіночої учительської семінарії імені К. Ушинського (1917) вчителювала...
(псевд. – Мишевський; 20. 05. 1886, Київ – 16. 12. 1943, Париж) – актор, режисер, організатор театральної справи. Син М. Миклашевського. Закін. Олександрів. ліцей (1904) та Імператор. драм. школу (1911; викл. В. Давидов) у С.-Петербурзі. Працював у Держ. канцелярії; 1907–12 – арт. Старовин....
(25. 03. 1942, с. Чистогалівка Чорнобильського р-ну Київської обл., нині в зоні відчуження, знято з обліку – 16. 12. 2019, Донецьк) – письменник. Член Національної спілки письменників України (1975). Закінчив Донецький університет (1970). Працював завідувачем бюро пропаганди Донецької обласної...
(01. 07. 1862, м. Владимир, нині РФ – 16. 12. 1919, Київ) – лікар. Доктор медицини (1898), професор (1913). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1887), де згодом працював на мед. факультеті (1903–19): асист., доцент, проф. акушер.-гінекол. клініки, від 1913 – завідувач кафедри Учасник...
(04(16). 12. 1895, м. Вільно, нині Вільнюс – 16. 12. 1961, Київ) – графік, дизайнер. Батько Л. Міляєвої, дід Олександра, прадід Анастасії Подерв’янських. Закін. класичну гімназію (1913), відвідував приватну студію І. Рибакова у Вільні. Брав участь у 1-й світ. війні. Навч. у...
(12. 04. 1916, с. Кам’янка Нова Рава-Руського пов., Галичина – 16. 12. 1993, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – греко-католицький священик, композитор. Митрофор. протоієрей (1975). Закін. Перемис. духовну семінарію (Польща, 1939). Навч. співу й композиції у В. Новаківського та Р....
(29. 11(12. 12). 1914, с. Розсохуватка, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 16. 12. 1993, Київ) – історик. Брат О. Лихолата, чоловік І. Мельникової. Доктор історичних наук (1963), професор (1978). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980)....
(05. 02. 1925, Черкаси – 16. 12. 2013, Київ) – лікар-отоларинголог. Дружина В. Кошлякова. Доктор медичних наук (1967), професор (1977). Навч. у Ленінгр. електротех. інституті інженерів зв’язку (нині С.-Петербург, 1942–44), Крим. мед. інституті (Сімферополь, від 1944), закін. 1-й Моск. мед....
(15. 03. 1916, с. Криші, нині Оренбурзької обл., РФ — 16. 12. 1997, Сімферополь) — скульпторка. Членкиня СХУ (1950). Учасниця 2-ї світової війни. Закінчила Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1950; майстерня А. Матвєєва). Працювала в Сімферополі:...
(24. 09. 1921, с. Толстяково, нині Моск. обл. – 16. 12. 2002, Київ) – конструктор кріотехнічних пристроїв. Закін. Моск. інститут хім. машинобудування (1946). У 1941–43 працював на оборон. заводах; 1947–94 – в Інституті фізики НАНУ (Київ): 1981–92 – завідувач відділу кріоген. приладобудування, від...
(06. 12. 1929, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 16. 12. 2011, Єрусалим) – композитор, музикознавець, педагог. Нар. арт. Молдови (1992). Міжнародна премія ім. С. Кусевицького (1986). Закін. Львів. консерваторію (1955; кл. композиції Р. Сімовича), аспірантуру при Моск. консерваторії...
(30. 08. 1913, с. Попівка, нині Широке Барського р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 2005, Москва) – спортсмен (греко-римська боротьба), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер СРСР (1963), суддя міжнар. категорії (1968). Навч. у Моск. інституті фізичної культури. Один із сильніших...
(15. 02. 1891, с. Нова Жучка, нині у складі Чернівців – 16. 12. 1955, Красноярський край, РФ) – політичний діяч, журналіст. Закін. Чернів. держ. гімназію (1911). Під час 1-ї світової війни перебував у лавах австр. армії, після розпаду Австро-Угорської монархії – УГА. З окупацією Галичини поляками...
(07. 01. 1907, м. Чигирин Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 16. 12. 1994, Київ) — біохімік. Доктор біологічних наук (1958). Закінчила Київський ІНО (1928). У 1930—34 — викладач Технікуму при 1-й Київській взуттєвій фабриці. 1936—41, 1943—72 — науковий співробітник, згодом...
(19. 04. 1942, х. Голодаєво, нині у межах м. Старобільськ Луган. обл. – 16. 12. 2003, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – актриса, режисер. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Закін. Київ. театр. інститут (1966). У 1966–68 працювала в Одес. та Сум. драм. театрах. Від 1968 – у Криворіз. театрі...
(29. 01. 1942, м. Новгород-Сіверський Черніг. обл. – 16. 12. 2014, там само) – колекціонер матеріалів про «Слово о полку Ігоревім». Кандидат філологічних наук (2003). Закін. Харків. політех. інститут (1966). Працював на оборон. підприємствах (1968–90). Від 1975 збирає та досліджує матеріали,...
(17. 02. 1943, Львів – 16. 12. 2023, там само) – культурно-громадський діяч. Заслужений працівник культури України (1993). Премія ім. Лео Вітошинського (Австрія, 2000), М. Стріхаржа (Німеччина, 2003). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000, 2006, 2009). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2010)...
(27. 08. 1930, с. Мельничі, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. – 16. 12. 1977, Тернопіль) – фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1976). Закін. Львівський університет (1958). Учителював; працював у Терноп. філії Львів. політех. інституту (1962–67); Терноп....
(21. 12. 1861, м. Угнів, нині Червоноград. р-ну Львів. обл. – 16. 12. 1944, с. Купновичі, нині Самбір. р-ну Львів. обл.) – громадський діяч. Закін. Академ. гімназію у Львові (1881) та теол. факультет Львів. університету (1887). У тому ж році висвяч. на священика. 1894–1913 – парох у с. Хишевичі...
(06. 08. 1921, Прага – 16. 12. 1970, м. Патерсон, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадсько-політичний діяч. Син П. Макаренка, брат Л. Макаренко-Починок. Здобув ступ. магістра права у Карловому університеті (Прага, 1945), магістра політ. наук і дипломатії – у Лювен....
(дівоче – Бут; 26. 12. 1937, Київ – 16. 12. 2008, там само) – бандуристка, співачка (сопрано). Народний артист УРСР (1977). Член Національної спілки кобзарів України (Київ). Лауреатка Всесвіт. фестивалю молоді та студентів (Варшава, 1955; у складі тріо). Закін. Київську консерваторію (1966; кл....
(Łoziński Bronisław; псевд.: Bartek Szkolarz, Tadeusz Słowiński; 23. 10. 1848, с. Смольниця, нині Шльон. воєводства, Польща – 16. 12. 1911, Львів) – польський історик. Брат В. Лозінського. Член-кореспондент Академії знань у Кракові (1896), чл. Львів. істор. товариства (1892). Навч. у гімназіях у...
(18. 09. 1938, с. Гуменці Кам’янець-Подільського р-ну, нині Хмельницької обл. – 16. 12. 2019, Чернівці) – патофізіолог. Кандидат медичних (1968), доктор біологічних (1990) наук, професор (1992). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1965), де відтоді й працював (нині Буковинський медичний...
(28. 10. 1930, с-ще Прокоп’євськ, нині місто Кемеровської обл., РФ — 16. 12. 1996, м. Маріуполь Донецької обл.) — актор. Заслужений артист УРСР (1968). Закінчив студію при Кустанайському драматичному театрі (нині Костанай, Казахстан). Працював у театрах Дніпродзержинська (нині Кам’янське...
(17. 07. 2000, с. Коршів Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 16. 12. 2022, с. Яковлівка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 22. 12. 2022 в рідному селі) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2024, посмертно). Навчався в Коропецькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою...
(01. 11. 1930, с. Кобильниця, нині Свидницького округу, Словаччина — 14. 12. 2025, м. Пряшів, Словаччина) — український літературознавець, критик, перекладач у Словаччині. Кандидат філологічних наук (1964), професор (1981). Член НСПУ (2004), Спілки українських письменників Словаччини (1990),...
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(22. 10. 1918, Харків – 16. 12. 2005, Москва) – мовознавець, історик культури. Син М. Мелетинського. Доктор філологічних наук (1968). Закін. Моск. інститут філософії, літ-ри та історії (1940), прискорені курси військ. перекладачів. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 воював на Пд. і...
(30. 08. 1913, с. Попівка, нині Широке Барського р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 2005, Москва) – спортсмен (греко-римська боротьба), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер СРСР (1963), суддя міжнар. категорії (1968). Навч. у Моск. інституті фізичної культури. Один із сильніших...
(справж. – Косяк; 13(26). 11. 1909, с. Кривчунка Таращан. пов. Київ. губ., нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – письменник, драматург, кіносценарист. Батько О. Левади. Член СПУ (1936). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні...
(04(17). 11. 1905, с. Ручки, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – мовознавець. Дід С. Іванова та Л. Пішої. Доктор філологічних наук (1964), професор (1965). Закін. Дніпроп. ІНО (1929 – мовно-літ., 1930 – соц.-екон. відділ.). Працював викл. української мови у Дніпродзержин....
(Коржинский Дмитрий Сергеевич; 01(13). 09. 1899, С.-Петербург – 16. 12. 1985, Москва) – російський геолог, петрограф. Син С. Коржинського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1940), академік АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1946) і Ленін. (1958) премії....
16 грудня на Спільному зібр. обрано делегацію для зустрічі з Директорією; 28 грудня В. Вернадський, А....
16 грудня 1918 за підтримки більшовиків проголошено Литов. рад. респ., від 27 лютого 1919 до 12 липня 1920 існувала Литов....
16 грудня більшовики втретє зайняли Київ, а до середини лютого 1920 витіснили з України війська А. Денікіна....
16 грудня 1960 року), шляховик (8 травня 1962 року), працівник культури (15 жовтня 1965 року), юрист (18 січня 1966 року), працівник торгівлі (21 липня 1966 року), меліоратор (25 серпня 1966 року), працівник промисловості, машинобудівник, працівник транспорту, зв’язківець, геолог, працівник служби побуту, працівник вищої школи, архітектор (10 жовтня 1969 року), економіст (20 вересня 1972 року), працівник охорони здоров’я (3 листопада 1975 року), інженер сільського господарства, механізатор сільського господарства (17 жовтня 1977 року), риболов, працівник житлово-комунального господарства (16 ж...
16 грудня берлін. делегація провела спільне засідання з чл. Сімфероп. мусульман. комітету. Е. Киримал і А....
16 грудня 1998 під час робочого візиту до Італії та В. Прем’єр-міністр України передав різдвяне послання Президента України....
16 грудня 1992 діє Ген. консульство України в Мюнхені. Широкомасштаб. акціями стали Дні України в Б. (5–10 травня 1993), Дні культури Б....
16 грудня 1992 стало першою консул. установою за кордоном. Від жовтня 1992 у Києві діє представництво Фонду Г....
16 грудня 1971, коли у столицю вступили індій. війська й загони бенґальських патріотів. 1972 Б. як суверенну державу визнав СРСР....
16 грудня 1992. Від травня 2001 у Баґдаді працює укр. посольство. 2003–05 в І. перебував укр. контингент з миротвор....
16 грудня 1943 під час бомбардування нім. літаками сан. ешелону на роз’їзді Сухий у с. Сахнівщина, 28 мемор....
16 грудня 1919 Червона армія відбила Київ у денікінців. Під час артилер. обстрілу будівлю Л. д. значно пошкоджено....
16 грудня 1972 ГА ООН ухвалила Конвенцію про заборону Б. з., що набрала чинності 1975. Конвенція також забороняє накопичення ін....
16 грудня 1966) зазначено: 1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на: а) участь у культурному житті; б) користування результатами наукового прогресу та їх практичне застосування; в) користування захистом моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з будь-якими науковими, літературними чи художніми працями, автором яких вона є....
16 грудня 2017 р.). Х., 2017. Н. З. Сварич...
16 грудня – Київ, 30 грудня – місто Катеринослав (нині Дніпро). 30 грудня 1919 року А. Денікін скасував Особливу нараду й створив другий уряд – при головнокомандувачеві ЗСПР, а 4 січня 1920 року прийняв від О....
16 грудня 1993. Відповідно до Кодексу законів про працю України (ст. 130) працівник несе матеріал. відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього труд....
16 грудня 1932 волин. воєвода видав постанову про ліквідацію Л. п. «П.», у липні 1934 вона припинила діяльність остаточно....
16 грудня 1922 ВУЦВК прийняв постанову про затвердження і введення в дію у лютому 1923 на тер. УСРР єдиної системи судових органів на чолі з Найвищим Судом УСРР, на який покладались обов’язки розгляду найбільш складних справ....
16 грудня 1918 згідно з постановою Спіл. зібрання УАН при Істор.-філол. відділі для видання істор.-геогр....
16 грудня 1944 заарешт. рад. органами держ. безпеки за звинуваченнями у зраді Батьківщині та участі в діяльності ОУН Буковини....
16 грудня 1920 та від 17 січня 1921 (обидва позначені як № 1). Друк тижневика спричинив конфлікт із Радою Українського клубу в Харбіні, яка намагалася відмежуватися від нього і заборонила редакції розташовуватися в Народному домі, що належав клубу....