(15. 12. 1973, Київ — 23. 05. 2024, там само) — графік. Премія Товариства ілюстраторів (Нью-Йорк, США, 1994). Навчався в Республіканській художній школі в Києві, водночас 1985—91 відвідував приватну студію аналітичного малюнку М. Шкарапути та З. Кружкової. 1991 емігрував до США, де 1992—97...
(15. 12. 1951, с. Старовірівка, нині Нововодолаз. р-ну Харків. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1994), академік НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Премії імені К. Синельникова НАНУ (2010), імені О. Ахієзера НАНУ (2022). Закін. Харків....
(15. 12. 1923, с. Пушкарівка, нині Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. – 30. 01. 2009, Дніпропетровськ) – мовознавець. Доктор філологічних наук (1972), професор (1972). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. університет (1952), у якому працював: 1955–71 – старший викладач, доцент, у 1971 і від...
(03(15). 12. 1891, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 05. 12. 1968, Київ) – фахівець у галузі будівництва. Син Дмитра та брат Ольги Жудіних. Кандидат технічних наук (1938, без захисту дис.), професор (1958), член-кореспондент Академії будівництва і архітектури СРСР (1958). Державні нагороди. Закін....
(02(15). 12. 1906, м. Чорнобиль, нині Іванків. р-ну Київ. обл. – 21. 07. 1982, Одеса) – письменник. Член СПУ (1935). Учасник 2-ї світової війни. Закін. робітфак Одес. ІНО (1931). Очолював літ. частину Євр. театру в Одесі, відділ літ-ри г. «רעטעברא רעסעדאָ רעד» («Одес. робітник»). Дебютував...
(03(15). 12. 1885, м. Переяслав, нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 17. 03. 1971, м. Казань, Татарстан, РФ) – лікар-терапевт. Дружина Ю. Лепського. Доктор медичних наук (1937), професор (1935). Заслужений діяч науки Татар. АРСР (1940). Державні нагороди СРСР. Закін. Париз. університет...
(15. 12. 1935, с. Червоний Яр Балаклій., нині Ізюм. р-ну Харків. обл.) – фахівець у галузі фізичного виховання та спорту. Канд. н. з фіз. виховання та спорту (2001), професор (2003), суддя всесоюз. категорії з легкої атлетики (1991). Навч. у Черкас. пед. інституті (1957–58), закін. Харків. пед....
(15. 12. 1959, Харків) — економіст. Доктор економічних наук (2017), професор (2019). Закінчила Харківський автомобільно-дорожній інститут (1983). Відтоді працювала на автотранспортному підприємстві та у Харківському управлінні автомобільного транспорту; від 1989 — у Харківському виробничому...
(справж. – Орест Степанович; 15. 12. 1952, м. Гарфілд, шт. Вікторія, Австралія) – австралійський поет і драматург українського походження. Син С. Лисенка. Закін. укр. суботню школу ім. Т. Шевченка (1969), англ. середню школу (1971) у Мельбурні. Один із засн. молодіж. літ. ж. «Off the Record»...
(15. 12. 1942, с. Дудченки Білопіл. р-ну Сум. обл.) – лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1992), професор (1994). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Закін. Харків. мед. інститут (1971). Працював лікарем. В Укр. мед. стоматол. академії (Полтава, 1984–96 та від 2001): від 2001...
(15. 12. 1971, Київ) – мовознавець, перекладач. Син О. Страшенко. Доктор філологічних наук (2013). Член НСПУ (2012). Закін. Київський університет (1994), де відтоді й працює: від 2000 – доцент кафедри заг. мовознавства та класич. філології. Наукові дослідження: румун. філологія, історія Румунії,...
(15. 12. 1941, м. Махачкала, Дагестан, РФ – 30. 10. 2015, Київ) – лікар-нейрохірург. Батько М. Орлова. Доктор медичних наук (1985), професор (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закін. Вінн. мед. інститут (1965). Відтоді працював в Інституті нейрохірургії НАМНУ (Київ):...
(15. 12. 1934, Харків) – фахівець у галузі молекулярної спектроскопії. Син А. Короткова. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1995). Держ. премія України в галузі науки і техніки (2001). Закін. Київський університет (1957), де й працює відтоді: від 1993 – професор кафедри...
(15. 12. 1941, с. Лутик Вітеб. обл., Білорусь) – фахівець у галузі радіометрології. Доктор технічних наук (1998). Закін. Одес. гідрометеорол. інститут (1969), де відтоді й працював (нині екол. університет): 1971–74 – зав. лаб. метеорол. приладів, 1985–2010 – завідувач кафедри автоматизов. систем...
(15. 12. 1948, с. Андріївка, нині смт Балаклій. р-ну Харків. обл.) – лікар-кардіолог. Сестра П. Бездітка, мати О. Петюніної. Доктор медичних наук (2002), професор (2005). Закін. Харків. мед. інститут (1972), де відтоді й працює (нині університет): від 2003 – професор кафедри внутр. медицини і...
(15. 12. 1926, с. Сянічок, нині Польща – 27. 03. 2009, м. Валінґфорд, шт. Пенсильванія, США) – фізик. Чоловік Л. Біланюк. Доктор фіз. н. (1957). Іноз. чл. НАНУ (1992). Дійсний член УВАН у США (1975, від 1998 – президент) та НТШ (1975). Почес. д-р Львів. університету (2002). Премія ім. К....
(15. 12. 1922, м. Жмеринка, нині Вінн. обл. – 27. 02. 2011, Київ) – геоботанік, фахівець у галузі лісівництва. Доктор біологічних наук (1975), професор (1982). Закін. Львів. с.-г. інститут (1953). Від 1962 працював у Інституті ботаніки АН УРСР: 1974–78 – заступник директора з наукової роботи,...
(псевд. – Бучманівна; 15. 12. 1879, с. Пустомити, нині смт Львів. обл. – 19. 03. 1925, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – актриса, співачка (сопрано). Сестра А. Бучми. Закін. Львів. консерваторію (1894; кл. хорал. співу С. Невядомського). Співала у хорах «Лютня» та «Боян» (1894–98). Була...
(15. 12. 1960, м. Прокоп’євськ Кемеровської обл., РФ) — архітектор. Кандидат архітектури (2011). Член НСАУ (1988). Дійсний член Української академії архітектури (2009). Закінчила Харківський інженерно-будівельний інститут (1983). Відтоді працювала в архітектурно-проєктних установах Харкова,...
(15. 12. 1961, м. Кремінна Луган. обл.) – історик, політолог. Канд. істор. (1989), д-р політ. (2007) н., професор (2011). Закін. Ворошиловгр. пед. інститут (нині Луганськ, 1983). Від 1984 працювала у Ворошиловгр. с.-г. інституті (нині Луган. аграр. університет); 2002–06 – декан факультету історії...
(15. 12. 1934, с. Вільшани, нині смт Дергачів. р-ну Харків. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1976), професор (1981). Закін. Харків. політех. інститут (1958). Відтоді працює у Харків. університеті: завідувач кафедри неорган. хімії (1980–85), професор кафедри експерим. фізики (від...
(15. 12. 1939, м. Красний Лиман, нині Лиман Донец. обл.) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1984), професор (1985). Закін. Донец. індустр. інститут (1962), де 1965–2014 й працював (нині тех. університет): від 1981 – завідувач кафедри геоінформатики та геодезії. Від 2014 – професор кафедри...
(15. 12. 1915, м. Оренбург, Росія – 27. 01. 2002, Київ) – архітектор. Батько О. Колесникова. Канд. архітектури (1949). Почес. чл. Укр. академії архітектури (1997). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1938), де 1947–99 й працював (нині університет будівництва і...
(15. 12. 1952, Львів) — економіст. Доктор економічних наук (2003), професор (2004). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1975), де відтоді й працює (нині Національний університет «Львівська політехніка»): 1994—2002 — завідувач кафедри економіки, фінансів та обліку, 2002—22 — завідувач, від...
(15. 12. 1951, м. Ленінськ-Кузнецький Кемеров. обл., РФ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (2007). Закін. Київський університет (1974), де й працює від 1976: від 2007 – професор кафедри матем. аналізу. Наукові дослідження: граничні теореми для випадк. процесів і полів, функціон....
(Нәҗми Кави; справж. – Нәҗметдинов Кави Һибәт улы, Нежметдінов Каві Гіб’ятович; 02(15). 12. 1901, с. Красний Остров, нині Нижньогород. обл., РФ – 24. 03. 1957, м. Казань, Татарстан, РФ) – татарський письменник, громадський діяч. Член правління СП СРСР (1934), голова СП Татарстану (1934–37)....
(15. 12. 1929, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 16. 09. 1992, Київ) – фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (1992). Закін. Ростов. інж.-буд. інститут (1953). Відтоді працював у тресті «Стальконструкція» (м. Ворошиловськ, нині Алчевськ Луган. обл.); 1954–59 – у...
(15. 12. 1938, с. Ландарі, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. – 02. 06. 2020, Хмельницький) – актор, педагог. Заслужений артист України (1995). Закін. Харків. інститут мистецтв (1966; викл. В. Смоляк, А. Литвинчук). Відтоді – актор Чернів. ім. О. Кобилянської, 1968–70 – Івано-Фр. ім. І. Франка,...
(15. 12. 1977, м. Боярка Києво-Святошин. р-ну Київ. обл.) – графік, живописець. Чоловік О. Остапчук, онук Євгена та Клавдії Кудряшових. Член НСХУ (2008). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2003; викл. М. Компанець). Працював 1995–97 художником-декоратором Нац....
(15. 12. 1960, смт Октябрське Красногвардій. р-ну, нині АР Крим) – педагог. Доктор педагогічних наук (2005), професор (2006). Закінчила Бердянський (1986) та Слов’янський (1989) педагогічні інститути. Від 1993 – у Запорізькій обласній академії післядипломної педагогічної освіти: від 1996 –...
(15. 12. 1950, м. Кізел Молотов. обл., нині Перм. краю, РФ) – філософ. Доктор філософських наук (2009). Закін. Моск. університет (1976). Відтоді працює у Нац. аерокосміч. університеті «Харків. авіац. інститут»: від 2000 – керівник лаб. дистанц. освіти, від 2001 – завідувач кафедри філософії, від...
(15(27). 12. 1881, Київ – ?) – фахівець у галузі електротехніки. Професор (1919). Закін. Київ. політех. інститут (1909). У 1909–20 працював на інж. посадах у гол. майстернях Пд.-Зх. залізниці; 1919–30 – проф. Одес. політех. інституту, водночас очолював Одес. вищий електротех. технікум; 1930–33 –...
(15. 12. 1967, Київ) – літературознавець. Доктор філологічних наук (2007). Закін. Київ. пед. інститут (1990). Відтоді працює у ньому (нині Нац. пед. університет): від 2008 – професор кафедри рос. та зарубіж. літ-ри Інституту іноз. філології. Досліджує поетику рос. прози 19–20 ст., літературу...
(15. 12. 1952, Київ) – лікар-пульмонолог. Дочка А. Футермана, сестра В. Малахова. Доктор медичних наук (2001). Закін. Київський медичний інститут (1976). Відтоді працювала в Інституті фтизіатрії і пульмонології АМНУ: 1984–2002 – старший науковий співробітник; від 2002 – відп. лікар Міжнар....
(15. 12. 1946, м. Сталіно, нині Донецьк) – біофізик. Доктор біологічних наук (1986). Закін. Донец. університет (1970). Працював в Інституті біохімії АН Узбец. РСР (Ташкент, 1970–72); від 1972 – в Інституті фізіології НАНУ (Київ): від 1989 – зав. лаб. нейробіології, від 1996 – провідний науковий...
(15. 12. 1930, м. Саратов, РФ) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1974), професор (1984). Закін. Саратов. мед. інститут (1954), де й працювала до 1958. У 1958–59 – в Інституті клін. медицини (нині Інститут кардіології НАМНУ); від 1959 – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології...
(15. 12. 1924, Севастополь) – фахівець у галузі рослинництва. Батько В. Гармашова. Доктор сільськогосподарських наук (1973), професор (1987). Закін. Крим. с.-г. інститут (Сімферополь, 1951). Працював н. с., завідувач відділу зрошув. землеробства Крим. с.-г. дослід. станції (с. Клепиніне...
(15. 12. 1942, с. Брицьке Липовец. р-ну Вінн. обл.) – живописець, графік, художник-оформлювач. Закін. Моск. заоч. нар. університет (1969; викл. Р. Закін). Працював оформлювачем на підприємствах Вінниці. На творчій роботі. Переважають спокійні, врівноважені, чіткі тони; іноді з’являються яскраві...
(15. 12. 1864, Київ – ?) – військовик. Генерал-лейтенант (1915). Закін. 4-й Моск. кадет. корпус (1882), 3-є Олександрів. військ. училище (1884), Микол. академію Генштабу (1893). Служив у лейб-гвардії Волин. полку, штабах піхот. дивізій і армій. корпусів, був начштабу 18-ї піхот. дивізії,...
(15. 12. 1927, м. Самара, РФ) – мікробіолог. Доктор медичних наук (1973), професор (1989). Закін. Харків. мед. інститут (1951). Від 1955 очолювала бактеріол. лаб. у м. Глазов (Удмуртія, РФ); від 1957 – у Львів. НДІ епідеміології та гігієни: від 1964 – зав. лаб. мікробіології. Від 1996 – у...
(15. 12. 1921, смт Ружин, нині Житомир. обл. – 25. 12. 2001, Львів) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1968), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. мед. інститут (1949), де й працював (1950–58); від 1958 – в Інституті спадк. патології АМНУ (Львів):...
(15. 12. 1912, с. Захарівка, нині Вовчан. р-ну Харків. обл. – 26. 12. 1976, Вашинґтон) – громадсько-культурний діяч, журналіст. Із замож. родини, розкуркулений, переслідуваний рад. владою. Закін. Харків. пед. інститут (1941). Учителював. Голова місц. осередку товариства «Просвіта» (1942–43). У...
(15. 12. 1922, с. Цур Нагірно-Карабах. автоном. обл., Азербайджан – 13. 07. 1995, Донецьк) – живописець. Член НСХУ (1988). Закін. Харків. худож. інститут (1952; майстерня С. Прохорова, викл. – С. Бесєдін, Г. Томенко). Працював оформлювачем на Донец. худож.-вироб. комбінаті (1952– 95). Брав участь...
(15. 12. 1962, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – живописець. Кандидат педагогічних наук (2013). Член Національної спілки дизайнерів України (2007), НСХУ (2013). Закін. худож.-графіч. факультет Криворіз. пед. інституту (1985; викл. В. Авраменко, В. Непомнящий, В. Стасевич). Відтоді працює у ньому...
(15. 12. 1950, Київ) – архітектор. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. Ю. Асєєв, А. Добровольський, О. Музика). Відтоді працює у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 2000 – доцент кафедри теорії, історії...
(15. 12. 1933, м. Грозний Чечено-Інгус. АРСР, РФ) – історик. Доктор історичних наук (1987), професор (1989). Закін. Ростов. університет (РФ, 1963). Працював у Одес. політех. інституті (1964–66); Ростов. університеті (1970–74); Одес. університеті (1974–77); перебував на парт. роботі в Одес....
(15. 12. 1970, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (2010). Закін. Київ. політех. інститут (1994), де й працював 1997–98. Від 1998 – в Інституті математики НАНУ (Київ): від 2006 – старший науковий співробітник Наукові дослідження: нескінченновимір. аналіз, числення Віка на просторах...
(15. 12. 1959, Львів) – економіст. Син В. Кульчицького. Доктор економічних наук (2004), професор (2006). Закін. Львівський університет (1982). Відтоді працював у Львів. муз. академії; від 1995 – у Львів. університеті: від 2005 – професор кафедри екон. теорії та маркетингу. Наукові дослідження:...
(15. 12. 1927, с. Тумча, Карело-Фін. АР, нині Карелія, РФ – 21. 04. 1990, Київ) – живописець. Батько І. Кіршиної. Закін. Київський художній інститут (1966). На становлення творчості К. вплинуло спілкування з В. Зарецьким та Б. Плаксієм. Працював викл. ізостудії Будинку культури «Більшовик»...
(15. 12. 1952, м. Владимир, РФ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (2004). Закін. Моск. університет (1975). Від 1978 – у Таврій. університеті (Сімферополь): від 2001 – завідувач кафедри диференціал. та інтеграл. рівнянь. Наукові дослідження присвяч. теорії стійкості динам. процесів...
(15. 12. 1964, Львів) – художниця декоративного скла, мистецтвознавець. Член Львів. асоц. художників-вітражистів «Вікно» (1999). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1989; викл. Б. Галицький, О. Звір, В. Рижанков). 1989–96 – реставратор Музею історії релігії у Львові;...
(15. 12. 1904, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. – 14. 03. 1991, там само) – майстер різьблення на дереві, педагог. Син В. Девдюка. Диплом та срібна медаль виставки в Кутах (нині смт Косів. р-ну, 1933). Навч. у батька. Викладав у його приват. школі різьблення. Досконало володів технікою сухого...
(15. 12. 1937, м. Ойрот-Тура, нині Горно-Алтайськ, Алтай, РФ) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1990), професор (1992). Закін. Чернів. мед. інститут (1965). Працював лікарем. Від 1971 – у Буковин. мед. університеті (Чернівці): 1978–85 – декан лікув. ф-ту, 1991–2006 – зав., від 2006 –...
(02(15). 12. 1913, м. Могильов, Білорусь – 01. 10. 1991, Дніпропетровськ) – поет. Член СПУ (1957). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1941). Працював на виробництві. 1959–64 – директор видавництва «Промінь» (Дніпропетровськ). Від 1964 – на творчій...
(15. 12. 1975, Чернігів) – економіст. Доктор економічних наук (2010), професор (2011). Закін. Київ. екон. університет (1998). Працювала у Черніг. інституті економіки і упр. (1999–2003); від 2003 – у Черніг. технол. університеті: від 2008 – професор кафедри фінансів. Наукові дослідження:...
(15. 12. 1932, с. Вовча Гора, нині Поліське Козелец. р-ну Черніг. обл. – 21. 01. 1993, Київ) – вчений-селекціонер. Канд. с.-г. н. (1977). Премія ім. В. Юр’єва НАНУ (1994, посмертно). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1964). Від 1949 працював у Центр. ботан. саду ім. М. Гришка АНУ (Київ), де був...
(15. 12. 1908, Полтава — 04. 04. 1972, Київ) — графік, дизайнер. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Член СХУ (1941). Закінчив Харківський художній інститут (1935; викладачі І. Падалка, В. Касіян, О. Довгаль). Автор мистецького оформлення зарубіжної архітектурної, педагогічної та...
(15. 12. 1949, Москва – 16. 04. 2021, Київ) – спортсмен (дзюдо, самбо). Заслужений майстер спорту СРСР з дзюдо (1974). Кандидат педагогічних наук (1989). Закін. Київський інститут фізичної культури (1972). Чемпіон 21-х Олімпійських ігор з дзюдо (м. Монреаль, Канада, 1976). Сріб. (Відень, 1975) та...
(15. 12. 1921, станиця Темижбецька, нині Краснодар. краю, РФ – 14. 07. 2003, м. Воронеж, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Урюпін. військ.-піхотне училище (РФ, 1941), курси «Постріл» (1942),...
(15. 12. 1949, м. Павлоград Дніпроп. обл.) – фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Кандидат технічних наук (1984). Держ. премії УРСР (1985) та України (2002) в галузі н. і т., премія ім. М. Янгеля АНУ (1993). Закін. Дніпроп. університет (нині Дніпро, 1972). Відтоді працює у КБ «Південне»...
(15. 12. 1975, Чернігів) – економіст. Доктор економічних наук (2010), професор (2011). Закін. Київ. екон. університет (1998). Працювала у Черніг. інституті економіки і упр. (1999–2003); від 2003 – у Черніг. технол. університеті: від 2008 – професор кафедри фінансів. Наукові дослідження:...
(15. 12. 1950, м. Кізел Молотов. обл., нині Перм. краю, РФ) – філософ. Доктор філософських наук (2009). Закін. Моск. університет (1976). Відтоді працює у Нац. аерокосміч. університеті «Харків. авіац. інститут»: від 2000 – керівник лаб. дистанц. освіти, від 2001 – завідувач кафедри філософії, від...
(15. 12. 1950, Київ) – архітектор. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. Ю. Асєєв, А. Добровольський, О. Музика). Відтоді працює у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): від 2000 – доцент кафедри теорії, історії...
(15. 12. 1925, с. Садове, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. – 26. 06. 2018, Київ) – геофізик. Канд. фіз.-мат. (1956), д-р геол.-мінерал. (1986) н. Премія АН УРСР ім. В. Вернадського (1984). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Вінн. пед. інститут (1950). Учителював....
(15. 12. 1925, с. Новотроїцьк, нині Алтай. краю, РФ – 21. 10. 1943, похов. у с. Деражичі Гомел. обл., Білорусь) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. В армії від січня, на фронті від серпня 1943. Відзначився 27 вересня...
(15. 12. 1900, м. Люблін, нині Польща – 27. 05. 1936, Львів) – історик, педагог, громадський діяч. Син К. Лоського. Навч. у 2-й Укр. гімназії ім. Кирило-Мефодіїв. товариства у Києві. У січні 1918 вступив до Студент. куреня Армії УНР. 16(29) січня 1918 взяв участь у бою побл. ст. Крути (нині...
(Сергій Михайлович; 02(15). 04. 1904, Київ – 15. 12. 1986, м. Лозанна, Швейцарія, похов. у м-ку Сент-Женев’єв-де-Буа, Франція) – артист балету, балетмейстер, педагог, дослідник хореографічного мистецтва, публіцист, театрально-громадський діяч. Золота медаль Парижа, приз «Золотий балетний...
(04(17). 11. 1908, с. Феськівка, нині Менського р-ну Черніг. обл. – 15. 12. 1994, Київ, похов. у м. Ірпінь Київ. обл.) – перекладач, поет, літературознавець. Член СПУ (1968–73, від 1988), дійс. чл. НТШ (1993). Премія ім. М. Рильського (1989), медаль ім. М. Грушевського НТШ (1993). Державна...
(крипт. і псевд.: Г. К., Грицько Коваленко, К. Вільний та ін.; 24. 01(05. 02). 1868, с. Липняки Переяслав. пов. Полтав. губ., нині у складі смт Баришівка Київ. обл. – 15. 12. 1937, Полтава) – письменник, етнограф, графік, живописець, громадсько-культурний діяч. Закін. Полтав. чол. фельдшер. школу...
(справж. – де Тессейр; 22. 04(04. 05). 1889, Київ – 15. 12. 1974, там само) – співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Дружина М. Донця. Професор (1953). Народний артист УРСР (1965). Урядові нагороди. У дит. роки вивчала гру на скрипці, співала в гімназій. хорі. Навч. у Муз.-драм. школі...
Порфирій Денисович (05(17). 03. 1856, с. Костянтинівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині Сахновщин. р-ну Харків. обл. – 15. 12. 1933, м. Красноград Харків. обл.) – графік, живописець, фольклорист, етнограф. Навч. у С.-Петербур. АМ (1873–81; викл. І. Крамськой), отримав велику срібну медаль...
(справж. – Сопляков Костянтин Степанович; ін. псевд.: Едвард Стріха, Кость Соколовський, Варвара Жукова, Нехтенборенг; 02. 08. 1888, с. Велика Меженка, за ін. даними – 1880, слобода Євстратовка, Воронез. губ., Росія – 15. 12. 1934, Київ) – письменник, публіцист, театрознавець, політичний діяч....
(01(13). 01. 1890, слобода Маяк, нині село Ізюмського р-ну Харківської обл. — 15. 12. 1967, Бейрут) — інженер-конструктор, математик, винахідник. Після закінчення Харківської духовної семінарії (1910) вступив на механічне відділення Московського технічного училища, де захопився авіацією (був...
(19. 09 (02. 10). 1910, с. Остап’є Хорол. пов., нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 15. 12. 1996, Харків) – хімік-технолог. Батько Ю. Бережного. Доктор технічних наук (1947), професор (1947), академік НАНУ (1979). Закін. Харків. хім.-технол. інститут (1932). Відтоді працював в Укр. НДІ...
(1887, м. Баб’як Каліш. пов., нині Польща – 15. 12. 1935, Київ) – письменник, літературознавець. Член СПУ. Дебютував із віршами у варшав. періодиці 1906. Писав євр. мовою (ідиш). У доробку В.: поезія й проза, драматургія й публіцистика, літературознавчі дослідж. П’єси В. входили до репертуару...
(15(28). 08. 1908, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 15. 12. 1979, Київ) – графік, живописець. Дід О. Литвиненка. Народний художник УРСР (1960). Член СХУ (1943). Навч. у худож. студії М. Самокиша в Сімферополі (1929–30), на робітфаці при Харків. худож. інституті (1932–34), у студії І. Селезньова...
(20. 10(01. 11). 1869, Київ – 15. 12. 1943, Москва) – фізіолог, нейрогістолог. Батько М. Леонтовича. Доктор медицини (1900), біол. н. (1937), професор (1913), академік АН УРСР (1929). Заслужений діяч науки УРСР (1939). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1893), де й працював від 1895:...
(Анатолій Михайлович; 05 (за ін. даними – 10). 05. 1902, Київ – 15. 12. 1974, м. Нейї-сюр-Сен побл. Парижа) – режисер. Учасник 2-ї світової війни. Орден Почес. Легіону. Бойові нагороди Франції. Дит. і юнац. роки провів у Києві. Вивчав філософію у Петрогр. університеті (нині С.-Петербург),...
(21. 08. 1938, с. Черемушна Валківського р-ну Харківської обл. – 15. 12. 2022, там само) – літературознавець, музикознавець, журналіст. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Член НСЖУ (1977), НСПУ (2005). Закінчив Харківський університет (1966). Працював у Головній редакції УРЕ (1967–68),...
(25. 01. 1893, с. Диниска, нині Дениси Жовків. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1968, м. Коломия Івано-Фр. обл.) – перекладач, педагог, есперантист, громадсько-культурний діяч. Від 1897 мешкав у Коломиї. Закін. Коломий. гімназію (1913), студіював філософію і природн. науки у Віден. університеті...
(16(28). 12. 1866, с. Чоботарка, нині Заболотне Крижопіл. р-ну Вінн. обл. – 15. 12. 1929, Київ, похов. у рідному селі) – лікар-епідеміолог, мікробіолог. Доктор медицини (1908), професор (1898), академік АН СРСР (1929), ВУАН (1922; 1928–29 – президент). Закін. Новорос. університет в Одесі (1891),...
(09. 03. 1902, с. Минківка, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 15. 12. 1937, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – письменник, журналіст. Чоловік О. Шпоти. Член ВУСПП, СПУ (1934). Закін. Катеринослав. укр. гімназію (нині Дніпро, 1921). У липні–грудні 1919 – у складі повстан. загону Т. Гладченка,...
(11(23). 03. 1895, м. Вільно, нині Вільнюс – 15. 12. 1989, Київ) – живописець і графік. Чоловік Н. Котек, батько О. Єржиковського. Заслужений художник УРСР (1985). Член СХУ (1938). Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1928; майстерня Ф....
(Галич Александр Аркадьевич; справж. – Гинзбург; Ґінзбурґ; 19. 10. 1918, Дніпропетровськ – 15. 12. 1977, Париж) – російський драматург, поет. Член СП СРСР (1955–71, поновлено 1988), СКін СРСР (1958–72, поновлено 1988). Навч. у Літ. інституті в Москві (1935– 36); Оперно-драм. студії К....
(справжнє — Ланшин Мирон Олексійович; 08(21). 08. 1903, м. Олександрівськ Катеринославської губ., нині Запоріжжя, за ін. даними — м. Проскурів, нині Хмельницький — 15. 12. 1949, Одеса) — літературознавець, поет, перекладач. Член СПУ (1941). Навчався в Олександрівській класичній гімназії. Закінчив...
(24. 06(07. 07). 1906, с. Слобода, нині у складі м. Хмільник Вінн. обл. – 15. 12. 1965, Київ) – літературознавець, кіносценарист. Батько М. Копиці, дід К. Карабиця. Член СПУ (1940). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. на Вищих пед. курсах у Вінниці (1922–24), у Кам’янець-Поділ....
(04. 12. 1892, с. Золотареве Мараморос. комітату, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 15. 12. 1983, м. Лендсдейл, шт. Філадельфія, США) – культурно-освітній і церковний діяч. Закін. Ужгород. духовну семінарію (1918). 26 травня 1918 висвяч. на греко-катол. священика. Душпастирював у парафіях...
(07. 12. 1928, с. Городище, нині Нікопол. р-ну Дніпроп. обл. – 15. 12. 2017, Київ) – літературознавець і критик. Закін. Київський університет (1961). Кандидат філологічних наук (1980). Член НСПУ (1975). У 1963– 67 – кор. г. «Літературна Україна», 1967–68 – відп. секр. Комісії критики СПУ, 1968–72...
(10(22). 10. 1884, містечко Любомль, нині місто Волин. обл. – 15. 12. 1984, Одеса) – етнограф, історик, мовознавець. Кандидат філологічних наук (1943). Закін. Юр’єв. (нині Тартус.) університет (Естонія, 1912). Від 1922 викладав в Одес. інституті нар. господарства, ІНО, пед. інституті, від 1937 –...
(20. 10. 1922, Одеса – 15. 12. 2003, там само) – фахівець у галузі підйомно-транспортної техніки і механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Доктор технічних наук (1980), професор (1981). Закін. Одес. технол. інститут (1951), де від 1954 й працював (нині академія харч. технологій): від 1963 –...
(22. 12. 1925, м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. – 15. 12. 2004, Львів) – фотохудожник-портретист. Брат В. Барана, батько Р. Баран. Член Спілки фотохудожників України (1989). Закін. Краків. вищу художню школу (1947; викл. Я. Лукавецький, Р. Зорій). Завідував фотостудіями у Снятині, Станіславі (нині...
(16 (28). 04. 1873, м. Павловськ, нині Воронез. обл., РФ – 15. 12. 1942, м. Кзил-Орда, Казахстан) – зоолог-морфолог. Доктор біологічних наук (1914). Премія ім. М. Ахматова РАН (1915). Закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Моск. університету (1896). Від 1897 працював у Зоол. музеї цього...
(30. 09(12. 10). 1857, м. Тифліс, нині Тбілісі – 02(15). 12. 1904, м. Порт-Артур, нині Люйшунь, Китай, похов. у С.-Петербурзі) – військовик. Генерал-лейтенант (1904). Походив із укр. козац. роду з м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ), який отримав дворян. титул. Закін. Полоц. військ. гімназію...
(20. 02. 1931, с. Градизьк, нині с-ще Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 15. 12. 2024, Київ) — архітектор. Кандидат архітектури (1970), професор (1994). Почесний член Української академії архітектури (2022). Премія РМ СРСР (1978). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1961)....
(справж. ім’я – Мотл; 16(29). 10. 1909, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 15. 12. 1943) – поет. Дід М. Вайсберґа. Член СПУ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. євр. відділ. Моск. університету (1934), аспірантуру Інституту євр. культури АН УРСР (1936). Друкувався від 1926. Г.-поет – патріот,...
(24. 03. 1927, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 15. 12. 2003, Київ) – мистецтвознавець, майстриня художньої вишивки та бісероплетіння. Срібні медалі ВДНГ СРСР (Москва, 1983–84). Закін. Київ. гідромеліорат. інститут (1950). Відтоді працювала м. н. с. Київ. облуправління с. господарства та...
(07. 07. 1947, Херсон – 15. 12. 2016, там само) – графік, живописець. Член НСХУ (1988). Закін. Одес. театр.-худож.-тех. училище (1970; викл. О. Пилявський). Працював 1970–74 на Одес. кіностудії худож. фільмів, де брав участь в оформленні картин: «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (реж....
(23. 06 (06. 07). 1906 (за ін. даними – 1908), с. Опришки, нині Глобин. р-ну Полтав. обл. – 12(за ін. даними – 15). 12. 1942, м. Старобільськ Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – музикознавець, фольклорист, співак, педагог. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кременчуц. пед. технікум (нині Полтав....
(04(16). 09. 1881, м. Аккерман Бессарабської губ., нині Білгород-Дністровський Одеської обл. — 15. 12. 1919, м. Ішим, нині Тюменської обл., РФ) — лікар, революційний діяч. Навчався на фізико-математичному (від 1901), закінчив медичний (1910) факультет Новоросійського університету в Одесі. Під час...
(15. 03. 1939, с. Ширмівка Погребищенського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 15. 12. 2020, Черкаси) — педагог. Доктор педагогічних наук (1991), професор (1993). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1963). Учителював; від 1965 працював у Полтавському педагогічному інституті; 1972—90 —...
(18. 02. 1914, Київ — 15. 12. 1985, там само) — фахівець у галузі радіотехніки. Кандидат технічних наук (1948). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1937), де відтоді й працював. У роки 2-ї світової війни керував радіовузлом Українського штабу партизанського руху; під його керівництвом...
(04. 04. 1910, с. Юр’ямпіль, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. – 15. 12. 1944, Львів) – поет. Член літ. організації «Горно» (1929), СПУ (1939). Закін. Львів. політех. інститут (1936). Працював інж. у м. Лодзь (Польща). Друкувався від 1929 як поет-модерніст. Від 1931 співпрацював із львів. ж....
(Крубер Александр Александрович; 10(22). 08. 1871, м. Воскресенськ, нині Істра Моск. обл. – 15. 12. 1941, Москва) – російський карстознавець. Професор (1919). Срібна медаль ім. П. Семенова-Тянь-Шанського Рос. геогр. товариства. Закін. Моск. університет (1896), де був залишений для підготовки...
(25. 03(07. 04). 1903, с. Кривуші, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. – 15.12.1963, Чернівці) – письменник, культурний діяч. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Інститут червоної професури (Харків, 1937). У 1930–31 працював у ред. ж. «Молодняк». 1940 переїхав до Чернівців як уповноважений СПУ,...
(справж. – Мушников; 21. 10. 1921, м. Петропавловськ, нині Пн.-Казахстан. обл., Казахстан – 15. 12. 1994, Харків) – письменник. Член СПУ (1952). Учасник 2-ї світової війни. До Харкова родина М. переїхала 1924. Навч. у Харків. університеті (1940–41), закін. Літ. інститут у Москві (1955). Після...
(19. 12. 1927, Київ — 15. 12. 2012, там само) — фахівець у галузі електромеханіки. Батько О. Поповича. Доктор технічних наук (1974), професор (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Закінчив Київський політехнічний інститут (1951), де від 1956 й працював (нині Національний...
(ქუთათელაძე იოველ; 01(13). 10. 1887, м. Хоні, нині Цулукідзе, Грузія – 15. 12. 1963) – грузинський фармакохімік. Доктор біологічних наук (1936), професор (1921), академік АН Груз. РСР (1946). Заслужений діяч науки Груз. РСР (1941). Закін. Новорос. університет в Одесі (1910), де відтоді й...
(справж. – Буковська; липень 1874, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 15. 12. 1968, Москва) – співачка (сопрано). Закін. Моск. консерваторію (1896; кл. Є. Лавровської). 1896–97 – солістка Харків., 1897–1901 – Маріїн. (С.-Петербург) опер. Вперше в Росії виконала партії Ґретель в опері «Гензель і...
(18. 05. 1942, Уфа, Башкортостан, РФ – 15. 12. 2011, м. Дубна Моск. обл.) – фізик. Син Миколи Миколайовича, брат Миколи Миколайовича (молодшого), онук Миколи Михайловича Боголюбових. Премії ім. М. Крилова та М. Боголюбова НАНУ (2000). Доктор фізико-математичних наук (1972)....
(12. 12. 1904, с. Зуя, нині с-ще Білогірського р-ну, АР Крим — 15. 12. 1978, Київ) — зоолог, гідробіолог. Закінчив Кримський університет (1926). Працював на кафедрах зоології Кримського (1926—38), Орловського (1939—50) та Іжевського (1950—55; обидва — РФ) педагогічних інститутів; від 1955 — в...
(09(22). 01. 1902, м. Книшин, нині Польща – 15. 12. 1980, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1952), професор (1955), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Сталінcька премія (1947). Закін. Харків. вет. інститут (1928). Відтоді працював у системі Наркомзему УРСР; 1938–77 –...
(26. 03 (07. 04). 1884, м. Муром, нині Владимир. обл., РФ – 15. 12. 1922, Київ) – вчений-агроном. Закін. Муром. реал. училище, Київ. політех. інститут (1909). Під час навч. завідував дослід. полем Всерос. товариства цукрозаводчиків у Київ. губ. (1908), проводив досліди з мінерал. добривами у...
(25. 11. 1869, м. Переяслав Полтав. губ., нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 15. 12. 1938, м. Рязань, РФ) – живописець. Член Асоц. художників рев. Росії (1925). Заслужений діяч мистецтв РФ (1932). Навч. у Київ. столярно-різьбяр. майстерні (від 1883), Моск. училищі живопису, скульптури та...
(11. 04. 1961, Київ – 15. 12. 2005, там само) – живописець. Дочка С. Гроша, дружина С. Галчанського. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1985; майстерня В. Шаталіна). Від 1987 брала участь у всеукр. та міжнар. мист. виставках. Персон. – у Києві (1997). Від 2004 – викладач кафедри...
(Morariu Alexandru (Leca); 25. 07. 1888, Чернівці – 15. 12. 1963, м. Римніку-Вилча, Румунія) – румунський літературознавець, фольклорист, мовознавець. Доктор філології (1921). Премія АН Румунії (1926). Учасник 1-ї світової війни. Закін. Чернів. університет (1912), де пізніше й працював: 1922–44...
(25. 10(07. 11). 1913, с. Агарково Тульс. губ., Росія, нині знято з обліку – 15. 12. 1989, м. Бердянськ Запоріз. обл., похов. у Москві) – військовик. Генерал-майор авіації (1959). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР....
(справж. – Бірзгаліс; 24. 01(05. 02). 1898, м. Вольмар, нині Валмієра, Латвія – 15. 12. 1968, Риґа) – живописець і мистецтвознавець. Навч. 1916–18 в Училищі тех. рисування Штігліца (Петроград), 1923–26 – у М. Самокиша в Сімферополі. Делегат 1-го і 2-го Всерос. з’їздів Рад. Виконав транспаранти,...
(07. 01. 1923, с. Муроване, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1985, Львів) – майстер гутного скла. Член СХУ (1968). Освіта середня. Працював на підприємствах худож. скла Львова (1938–58). Відтоді – на творчій роботі. 1962–73 – на Львів. керам.-скульптур. ф-ці Худож. фонду УРСР. Учасник...
(18. 09. 1938, с. Глібки Красилів. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл. – 15. 12. 1996, Київ) – лікар-гематолог. Доктор медичних наук (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Закін. Київський медичний інститут (1967). Відтоді працював у Київ. НДІ гематології та...
(04. 07. 1939, Суми – 15. 12. 2018, Харків) – фахівець у галузі фізики твердого тіла. Доктор фізико-математичних наук (1988). Державна премія СРСР (1983). Закін. Харків. університет (1961). Від 1962 працював у ННЦ «Харків. фіз.-тех. інститут» НАНУ: ст. н. с., від 1975 – нач. лаб., від 1979 –...
(09. 06. 1919, м. Золотоноша, нині Черкас. обл. – 15. 12. 1977, Мінськ) – шахіст і шаховий теоретик. Міжнар. гросмейстер (1950). Заслужений тренер СРСР (1964). Заслужений майстер спорту СРСР (1948). Закін. Дніпроп. університет (1955). Тренер олімпій. команди СРСР (1958–70), тренер і секундант...
(17. 11. 1939, с. Дуба, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – не пізніше 15. 12. 1985, Одес. обл., похов. у Дубі) – поет. У 1950-х рр. з родиною висланий до Тюмен. обл. (РФ). Після повернення в Україну навч. на рос. відділ. філол. факультету Івано-Фр. пед. інституту (1963–65), водночас учителював....
(25. 10. 1931, с. Корякіни, нині Перм. обл., РФ – 15. 12. 2004, м. Рязань, РФ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1980), професор (1982), член-кореспондент АПрНУ (1993). Заслужений діяч науки РФ (1996). Закін. Моск. ВШ МВС СРСР (1962). Від 1963 працював у її Перм. філії; 1972–76 – нач. н.-д....
(22. 06. 1955, с. Березоточа Лубен. р-ну Полтав. обл. – 15. 12. 2020, Полтава) – ботанік. Дочка Д. Івашина. Доктор біологічних наук (2012), професор (2015). Закін. Донец. університет (1977). Відтоді працювала у Донец. ботан. саду АН УРСР. Від 1982 – у Полтав. пед. університеті: від 2012 –...
(17. 10. 1938, с. Явора, нині Турків. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1995, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1992), професор (1993). Закін. Київський університет (1966). Працював 1966–72 викл., ст. викл. каф. філософії Київ. інституту нар. господарства; 1975–77 – викладач кафедри філософії та...
(псевдонім — Л. Гайний; 1899, с. Яблунів Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 15. 12. 1950, Київ) — літературознавець, критик. Член СПУ, ВУСПП. Закінчив Київський ІНО (1928) та аспірантуру. Викладав у цьому ВНЗі. Працював у редакції газети «Пролетарська правда»,...
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(20. 02. 1931, с. Градизьк, нині с-ще Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 15. 12. 2024, Київ) — архітектор. Кандидат архітектури (1970), професор (1994). Почесний член Української академії архітектури (2022). Премія РМ СРСР (1978). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1961)....
(11. 04. 1961, Київ – 15. 12. 2005, там само) – живописець. Дочка С. Гроша, дружина С. Галчанського. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1985; майстерня В. Шаталіна). Від 1987 брала участь у всеукр. та міжнар. мист. виставках. Персон. – у Києві (1997). Від 2004 – викладач кафедри...
(30. 03. 1938, Сімферополь – 15. 12. 2005, там само) – біохімік. Доктор медичних наук (1974), професор (1979). Закін. Крим. мед. інститут (Сімферополь, 1961), де відтоді й працював (нині університет): 1986–96 – проректор з міжнар. зв’язків, водночас 1988–98 – зав., 1999–2005 – професор кафедри...
(02. 07. 1921, с. Верхня Зима, нині Іркут. обл., РФ – 15. 12. 2005, м. Красногорськ Моск. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від квітня, на фронті від вересня 1942. Відзначився 26 вересня 1943 під час...
(17. 10. 1938, с. Явора, нині Турків. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1995, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1992), професор (1993). Закін. Київський університет (1966). Працював 1966–72 викл., ст. викл. каф. філософії Київ. інституту нар. господарства; 1975–77 – викладач кафедри філософії та...
(18. 02. 1914, Київ — 15. 12. 1985, там само) — фахівець у галузі радіотехніки. Кандидат технічних наук (1948). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1937), де відтоді й працював. У роки 2-ї світової війни керував радіовузлом Українського штабу партизанського руху; під його керівництвом...
(07. 01. 1923, с. Муроване, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1985, Львів) – майстер гутного скла. Член СХУ (1968). Освіта середня. Працював на підприємствах худож. скла Львова (1938–58). Відтоді – на творчій роботі. 1962–73 – на Львів. керам.-скульптур. ф-ці Худож. фонду УРСР. Учасник...
(17. 11. 1939, с. Дуба, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – не пізніше 15. 12. 1985, Одес. обл., похов. у Дубі) – поет. У 1950-х рр. з родиною висланий до Тюмен. обл. (РФ). Після повернення в Україну навч. на рос. відділ. філол. факультету Івано-Фр. пед. інституту (1963–65), водночас учителював....
(16. 12. 1907, м. Павлоград Катеринослав. губ., нині Дніпроп. обл. – 15. 12. 1975, Одеса) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1931. Закін. курси політруків рот (1934), навч. у Військ.-політ. академії (Київ,...
(псевдонім — Л. Гайний; 1899, с. Яблунів Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 15. 12. 1950, Київ) — літературознавець, критик. Член СПУ, ВУСПП. Закінчив Київський ІНО (1928) та аспірантуру. Викладав у цьому ВНЗі. Працював у редакції газети «Пролетарська правда»,...
15 грудня, в Києві вже встановила свою владу Директорія. Але академіки (8 із 12) встигли провести 27 листопада 1918 перше Спільне зібр....
15 грудня 1935 у Харків. обл. діяли рос. Велико-Писарів., Олексіїв., Старовірів., Чугуїв.; Донец. – рос....
15 грудня 1945 Гросулов. р-н перейменовано на Великомихайлів. р-н, Валегоцулов. р-н – на Долин. р-н, Янів....
15 грудня 1956), яка відмовила їм у праві мешкати в Криму. Пізніше до переліку місцевостей, в яких заборонялося мешкати німцям, додано Запоріз....
15 грудня 1932 року політику українізації припинено, а всі українські культурно-просвітні установи в РСФРР ліквідовано....
15 грудня 1917 у Олександрівську відбулися бої між військами УЦР і більшовиками, внаслідок яких останні зазнали поразки....
15 грудня того ж року спочатку за допомогою аеродинам. гальмування, а потім – на парашутах та досяг поверхні планети, пропрацювавши там 23 хв....
15 грудня 1932 року про припинення українізації в краї були закриті всі україномовні газети, заборонено випуск національних книг та підручників, переведено на російську мову навчання всі україномовні школи, технікуми тощо....
15 грудня 1999 М. є гол. (провід.) органом у системі центр. органів виконав. влади щодо забезпечення реалізації держ....
15 грудня. Теоретично Церк. рада виступала за демократизацію церк. життя, однак практично намагалася забезпечити перевагу укр....
15 грудня остання склала повноваження і передала владу Директорії. 26 грудня 1918 Директорія проголосила відновлення УНР (Декларація Директорії УНР 1918)....
15 грудня 1923 етапування ув’язнених здійснювали Мурманською залізницею до Кемі, де знаходився пересильно-розподільчий пункт, далі — на пароплавах «Гліб Бокий», «Нева» та на баржі «Клара Цеткін» — на С....
15 грудня 1930 ЦВК і РНК СРСР з метою посилення спеціалізації в упр. окремими галузями прийняли постанову «О ликвидации наркоматов внутренних дел союзных и автономных республик»....
15 грудня 1997 КМ України прийняв Постанову «Про створення єдиної системи військової освіти», згідно з якою затверджено Концепцію В....
15 грудня 2017 у Нью-Делі, обрано нове кер-во: президент Т. Коно (Японія), ген. секр. П. Філліпс (Австралія), ген....
15 грудня 2005 № 1208 «Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 942 від 22 жовтня 2008)....
15 грудня 1928 ЦВК СРСР видав Закон «Про загальні основи землекористування та землеустрою», що став обов’язковим і в УСРР....
15 грудня 1992. В. С. У. розглядає кримінал., цивіл., трудові та ін. підвідомчі йому справи у касацій....
15 грудня. У преамбулі документа констатовано факт повалення гетьманського режиму П. Скоропадського, скасування дум і земств, жандармських управлінь, відновлення національно-персональної автономії, демократичних органів місцевого самоврядування тощо....
15 грудня 1879 на засіданні Археогр. комісії він зачитав записку про видані й надруковані за його ред....
15 грудня 1942 – вечір М. Голубця з нагоди його 50-річчя. У січні 1943 відбувся літ. вечір з нагоди роковин смерті В....
15 грудня 1999 на базі Міністерства освіти України і Держ. комітету України з питань науки та інтелектуал....
15 грудня 1934 у замітці «12!» І. Острописа, вміщено й карикатуру Е. Козака. Разом «Д.» виступила на твор....
15 грудня 1917) у м. Томськ (нині Томської обл., РФ), були представлені в Сибір. обл. думi (В. Яновицький, П....
15 грудня 1937 як «керів. учасник контррев. шпигун. повстан. організації». 11 квітня 1938 засудж. до розстрілу....