(18(31). 10. 1911, м. Чериков, нині Могильовської обл., Білорусь – 04. 05. 2000, Харків) – фізик-теоретик. Батько І. Ахієзера, брат Н. Ахієзера. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1941), академік НАНУ (1964). Заслужений діяч науки УРСР (1986). Премія ім. Л. Мандельштама АН СРСР...
(31. 10. 1933, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія) – русинський письменник, журналіст, перекладач, громадсько-культурний діяч у Сербії. Член СП (1974) і СЖ (1949) Воєводини та Югославії, Спілки самодіял. театр. колективів Воєводини (1980). Пише по-русинськи, укр. і серб. мовами. Закін....
(18(31). 10. 1909, м. Таганрог, нині Ростовської обл., РФ — 26. 12. 1997, Київ) — матеріалознавець, фахівець у галузі порошкової металургії. Доктор технічних наук (1953), професор (1954), академік НАНУ (1961). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1970). Державна премія УРСР у галузі науки і...
(31. 10. 1924, Київ – 28. 01. 1986, Москва, похов. у Львові) – архітектор, дизайнер, графік, скульптор. Чоловік Музи, батько Наталії Консулових. Член СА УРСР (1952). Заслужений архітектор УРСР (1976). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1978). Навч. у Моск. архіт. інституті (1943–47),...
(31. 10. 1948, с. Хижа Виноградівського, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл.) — мікробіолог, генетик. Доктор біологічних наук (1986), професор (1990), академік НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Премія імені...
(31. 10. 1934, м. Казань, Татарстан, РФ — 10. 02. 2002, Харків) — художник-монументаліст. Чоловік Г. Тищенко. Член НСХУ (1976). Закінчив Казанське художнє училище (1959), Харківський художньо-промисловий інститут (1965; майстерня С. Бесєдіна), де відтоді й працював (нині...
(31. 10. 1935, Київ – 22. 04. 2016, там само) – учасниця правозахисного руху. Дружина Ю. Бадзя. Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009). Закін. Київський університет (1957). Відтоді працювала у Інституті літ-ри АН УРСР, де познайомилася з І. Світличним, Л. Коваленком, Ю. Бадзьом, В. Стусом, які...
(Grimsted Patricia Kennedy; 31. 10. 1935, м. Елкінс, шт. Зх. Вірджинія, США) – американський історик й архівознавець. 1957 закін. Каліфорній. університет, де 1964 захистила доктор. дис. з історії. Відтоді співпрацює з дослід. інститутами, що вивчають історію Сх. Європи, зокрема від 1974 –...
(31. 10. 1960, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) – молекулярний біолог. Племінник І.-Н. Мончака. Доктор біологічних наук (1991). Член НТШ у Канаді (1998). Родини батьків із Тернопільщини і Львова 1944 виїхали до Німеччини і Франції, згодом – до Канади. Закін. Університет Мак-Ґілла (1982),...
(19(31). 10. 1895, м. Більськ Гроднен. губ., нині м. Більськ Підляський, Польща – 15. 10. 1943, похов. у с. Томашівка Фастів. р-ну Київ. обл.) – акушер-гінеколог. Доктор медичних наук (1936), професор (1938). Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник воєн. дій 1918–20, 1-ї та 2-ї світ....
(31. 10. 1940, с. Тишківка Добровеличків. р-ну Кіровогр. обл. – 05. 03. 2009, Запоріжжя) – актор. Народний артист України (1994). Закін. Харків. театр. інститут (1963; курс Д. Антоновича). Відтоді працював у Полтав. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Гоголя; 1965–67 – Севастоп. рос. драм. театрі ім. А....
(31. 10. 1892, с. Хотинець Яворів. пов., нині Ярослав. пов., Польща – 28. 02. 1962, Львів) – музикознавець, диригент, педагог, мовознавець-україніст, громадський діяч. Доц. (1955). Навч. на філол. факультеті Львів. університету (1911–14), закін. Львів. консерваторію (1926). У 1914 мобіліз. до...
(31. 10. 1929, с. Піски-Удайські Чорнухинського, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 18. 02. 1999, там само) — біохімік, фізіолог. Доктор біологічних наук (1976), професор (1982). Премія РМ СРСР (1984). Закінчила Білоцерківський сільськогосподарський інститут (Київська обл., 1956). Працювала...
(León María Teresa; псевд. – Isabel Inghirami; 31. 10. 1903, м. Лоґроньйо, провінція Бурґос, Іспанія – 13. 12. 1988, Мадрид) – іспанська письменниця, публіцистка, перекладачка, громадсько-культурна діячка. Дружина Р. Альберті. Отримала ступ. бакалавра з філософії та літ-ри у Мадрид....
(31. 10. 1926, Львів – 01. 04. 2014, Київ) – музикознавець, педагог. Дочка П. Пшенички. Доктор мистецтвознавства (1982), професор (1995). Член НСКУ (1959). Премія ім. М. Лисенка (2000). Закін. Львів. консерваторію (1950; кл. фортепіано Т. Шухевича) та аспірантуру при ІМФЕ АН УРСР (Київ, 1954;...
(31. 10. 1972, м. Городок Хмельн. обл.) – майстриня витинання та бісероплетіння. Член НСМНМУ (2015). 1-е м. 1-ї Міжнар. виставки-конкурсу «Золоті руки майстрів. Батик», 3-є м. Всеукр. виставки-конкурсу «Золоті руки майстрів. Бісер», 1-е м. 2-ї Міжнар. виставки-конкурсу «Бісерний ексклюзив» (усі –...
(31. 10. 1953, с. Нова Скварява Жовків. р-ну Львів. обл.) – художник декоративного скла і педагог. Чоловік О. Звір. Обл. мист. премія ім. З. Флінти (1999). Член НСХУ (1998). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1981; викл. А. Бокотей, Б. Галицький, М. Лозинський)....
(31. 10. 1938, смт Сельцо Брян. обл., РФ) – графік, живописець і скульптор. Заслужений художник України (1993). Держ. нагорода. Член НСХУ (1971). Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1969; викл. В. Вєтрогонський, В. Звонцов, А. Пахомов). На творчій...
(19(31). 10. 1844, м. Старокостянтинів, нині Хмельн. обл., за ін. даними – побл. м. Новоград-Волинський, нині Житомир. обл. – 26. 03(08. 04). 1912, С.-Петербург) – економіст, публіцист. Навч. у кадет. корпусі, перебував на військ. службі. Закін. С.-Петербур. університет (1867). У тому ж році...
(31. 10. 1886, Харків – 1968, Москва) – архітектор. Закін. Вище тех. училище у Відні (1911), диплом якого 1913 підтвердив у С.-Петербур. інституті цивіл. інж. Працював 1911–13 у С.-Петербурзі, 1913–16 – у Харкові, 1916–21 – у Полтаві. Від 1922 – у Москві: архітектор об’єдн. «Стандартбуд», від...
(31. 10. 1932, Харків – 28. 10. 2010, там само) – бібліограф. Мати Л. Стародубцевої. Кандидат педагогічних наук (1978), професор (1989). Закін. Харків. бібліотеч. інститут (1954), де 1963–99 й працювала (нині академія культури): від 1966 – завідувач кафедри тех. б-к і наук. інформації, від...
(псевдонім — Білий; 31. 10. 1931, с. П’ядики, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — учасник національно-визвольного руху. Брат В. Площака. Під час 2-ї світової війни збирав зброю, мав зв’язок з ОУН, допомагав повстанцям. Працював на виробництві. 1955 став членом-засновником молодіжної...
(справж. – Ходимчук Діамара Олексіївна; ін. псевд. – Карпо Кропива; 31. 10. 1925, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл.) – письменниця, актриса. Дочка О. Ходимчука та Н. Пилипенко. 1942 вивез. на примус. роботи до Німеччини. Від 1945 жила у Парижі, де закін. Вищі курси франц. мови і працювала...
(31. 10. 1889, с. Мушкатівка, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 03. 08. 1962, м. Міхаловце, нині Кошиц. краю, Словаччина) – правознавець, військовик. 1907 закін. гімназію в м. Бучач (нині Терноп. обл.), вивчав право у Львів. університеті. 1910 взяв участь в укр. студент. виступі, за що був...
(31. 10. 1958, Львів) — археолог. Доктор історичних наук (2015). Закінчила Львівський університет (1981). Від 1989 працює в Інституті українознавства НАНУ (Львів): від 2000 — старший науковий співробітник відділу археології. Наукові дослідження: археологія Середньовіччя та Нової доби (гончарне...
(31. 10. 1948, с. Пишненки Зіньків. р-ну Полтав. обл.) – фахівець у галузі розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ. Доктор технічних наук (1996), професор (2005). Закін. Харків. політех. інститут (1973). Працював 1975–78 у Полтав. комплекс. н.-д. лаб., 1988–99 – відділі Укр. НДІ...
(31. 10. 1938, м. Макіївка, нині Донецького р-ну Донецької обл. — 10. 05. 2014, м. Краснодон, нині Сорокине Довжанського р-ну Луганської обл.) — фізіолог. Син А. Цирульникова. Доктор біологічних наук (1982), професор (1993). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка...
(31. 10. 1959, м. Жданов Сталін. обл., нині Маріуполь Донец. обл. – 21. 07. 2021, Харків) – лікар-дерматовенеролог. Син І. Маврова. Доктор медичних наук (1996), професор (2000). Закін. Харків. мед. інститут (1985), де й працював до 1993. Від 1995 – в Інституті дерматології та венерології НАМНУ...
(справж. – Коваленко Дмитро Михайлович; ін. псевд.: Оболонь, Рокитянський, Михайлович, Ген Ушер, Стьопченко; 18(31). 10. 1904, с. Фидрівка, нині Федорівка Глобин. р-ну Полтав. обл. – 21. 02. 1992, Київ, похов. у рідному селі) – прозаїк, літературознавець. Батько О. Коваленко. Кандидат...
(19(31). 10. 1875, Одеса – 11. 02. 1942, Париж) – живописець, керамік. Онук та учень І. Айвазовського. Закін. Одес. Рішельєв. училище (1896), Вище художнє училище при С.-Петербур. АМ (1902; викл. А. Куїнджі, О. Кисельов), навч. у Мюнхені у Ш. Холлоші та Феррі-Шмідта (1897–99). Подорожував...
(19(31). 10. 1895, с. Нижня Сироватка Сумського пов. Харківської губ., нині Сумського р-ну Сумської обл. — 11. 11. 1970, Прага) — вчений-агроном. Доктор технічних наук (1928). Учасник 1-ї світової війни. 1920 емігрував. Закінчив Вищу школу сільського і лісового господарства (Прага, 1926). Працював...
(псевд.: Второв, Красавец, Фомин та ін.; 31. 10. 1873, Київ – 1933, Ленінград, нині С.-Петербург) – партійний діяч. Від 1891 навч. в Університеті св. Володимира у Києві. 1896 заарешт., за звинуваченням у членстві у нелегал. студент. гуртках засланий на 3 р. в Уфим. губ. (нині Башкортостан, РФ),...
(31. 10. 1958, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – живописець, графік. Член НСХУ (1987). Закін. Одес. пед. інститут (1986; викл. В. Гегамян, О. Недошитко). Працює в Одесі: на худож.-оформлюв. комбінаті (1979–82); засн. культур. фонду «Ковчег» (1991); президент Гільдії дизайнерів Одеси (від...
(31. 10. 1949, с. Олександрівка Томашпіл. р-ну Вінн. обл.) – фахівець у галузі залізничного транспорту. Доктор технічних наук (1997), професор (2001). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2020). Закін. Дніпроп. інститут інж. залізнич. транспорту (1979). Працював пом. машиніста, машиністом локомотива...
(31. 10. 1965, м. Мелітополь Запоріз. обл.) – філософ. Канд. геол.-мінерал. (1996), д-р філос. (2011) н., професор (2011). Закін. Мелітоп. пед. інститут (1988), Переяслав-Хмельн. пед. університет (Київ. обл., 2004). Від 1984 працює у Мелітоп. пед. університеті: 1997–2003 – декан соц.-гуманітар....
(18(31). 10. 1914, Одеса – 10. 10. 1995, там само) – живописець. Сестра О. Нудельмана, дружина Б. Мінкуса. Закін. Одес. художнє училище (1930; викл. М. Муцельмахер, Л. Мучник, Т. Фраєрман). Брала участь у міських виставках від 1931. Під час 2-ї світової війни евакуйована до Башкирії (РФ)....
(31. 10. 1946, Берлін) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1985). Закін. Київський університет (1969), де відтоді й працює на факультеті кібернетики: асп., доцент (1978–82), професор кафедри чисельних методів матем. фізики (1983–94), завідувач кафедри теор. кібернетики...
(31. 10. 1951, Київ) – математик, фізик. Доктор фізико-математичних наук (1996), професор (2004). Закін. Моск. фіз.-тех. інститут (1974). Працював 1974–75 в Інституті гідромеханіки АН УРСР; 1975–78 – в Інституті кібернетики АН УРСР; 1978–82 – в Інституті металофізики АН УРСР; 1982–87 – в...
(31. 10. 1974, с. Сліпорід-Іванівка Гребінків. р-ну Полтав. обл.) – бандуристка, педагог. правознавець. Народний артист України (2009). Кандидат юридичних наук (2013). Закін. Нац. юрид. академію України (Харків, 2003), Харків. інститут мистецтв (2005). Від 2003 працює у Нац. юрид. університеті...
(31. 10. 1951, м. Яранськ Кіров. обл., РФ – 24. 11. 2020, Дніпро) – фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Канд. екон. (2006), д-р тех. (2012) н., академік НАНУ (2015). Герой України (2020, посмертно). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Орден «За заслуги» 3-го (2002)...
(31. 10. 1946, с. Межиріччя Павлоград. р-ну Дніпроп. обл. – 03. 06. 2020, Дніпро) – літературознавець. Доктор філологічних наук (1995), професор (1997). Закін. Дніпроп. університет (1969), де відтоді й працювала (нині Дніпров. університет): завідувач кафедри філол. та культурол. підготовки...
(31. 10. 1959, с. Глибока Долина Демидів. р-ну Рівнен. обл.) – радіоеколог. Доктор сільськогосподарських наук (2012). Закін. Львів. лісотех. інститут (1981). У 1984–91 працював в Укр. НДІ ліс. господарства і агролісомеліорації (Харків); 1991–96 – нач. лаб. – нач. відділу НВО «Прип’ять» (м....
(31. 10. 1942, м. Кизил-Арват, нині Гизиларбат, Туркменістан — 11. 08. 2012, Полтава) — фахівець у галузі видобування газу. Доктор економічних наук (2009). Закінчив Грозненський нафтовий інститут (Чечня, РФ, 1967). Від 1960 працював в управлінні «Грознафтогаз»; від 1967 — на промислі з розробки...
(19(31). 10. 1896, с. Носівка Черніг. губ., нині місто Черніг. обл. – 15. 10. 1975, Мюнхен) – журналіст, політичний діяч. Під час боїв за Київ взимку 1917–18 – співорганізатор і командир Студент. куреня (важко поранений побл. заводу «Арсенал»), згодом – підполковник Армії УНР. Перебував у...
(31. 10. 1948, с. Вістова Калус. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – фахівець у галузі нафтогазового обладнання. Доктор технічних наук (1999), професор (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008). Закін. Івано-Фр. інститут нафти і газу (1975), де від 1983 й працює (нині...
(31. 10. 1957, м. Трускавець Дрогобицької обл., нині Дрогобицького р-ну Львівської обл.) — лікар-педіатр. Доктор медичних наук (1996), професор (1997). Закінчив Тернопільський медичний інститут (1981), де відтоді й працював клінічним ординатором; 1984—94 — у Запорізькому медичному інституті; від...
(31. 10. 1964, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – актриса, педагог. Заслужений артист України (2000). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1985; викл. В. Зимня, В. Топчій). Відтоді працює у Нац. драм. театрі ім. І. Франка (Київ). Водночас від 2004 викладає у Київ. університеті театру, кіно і...
(31. 10. 1981, Чернігів — 22. 07. 2023, Луганська обл., похований 26. 07. 2023 у рідному місті) — військовик. Майор. Герой України (2024, посмертно). Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №29 та Чернігівський педагогічний університет. Брав активну участь у Революції гідності. У березні 2014...
(справж. – Дергачов; 31. 10. 1927, с. Олександрівка Друга, нині Старобешів. р-ну Донец. обл. – 20. 11. 2021, м. Ватутіне Звениг. р-ну Черкас. обл.) – письменник. Член НСПУ (1981). Закін. Харків. політех. інститут (1952). Працював у колгоспі, водієм на шахтах Донбасу, інж., кер. цеху, 1973–91 –...
(31. 10. 1959, м. Майкоп Краснодар. краю, РФ) – режисер-мультиплікатор. Член НСКінУ (1997). Закін. архіт. факультет Київ. інж.-буд. інституту (1986) та Вищі курси сценаристів і режисерів у Москві (1992; майстерня Ф. Хитрука, Е. Назарова). 1987–90 – художник-мультиплікатор Творчого об’єдн. худож....
(31. 10. 1941, м. Ростов-на-Дону, РФ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1993). Закін. Ростов. університет (1964). Від 1967 працює в ННЦ «Харків. фіз.-тех. інститут» НАНУ: нач. лаб. матем. моделювання радіац. пошкоджень (1976–2003), ст. н. с. (від 2003); за сумісництвом 1995–97 – проф....
(31. 10. 1937, Київ) – фахівець у галузі теплотехніки. Доктор технічних наук (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Київ. технол. інститут харчової промисловості (1961). Працювала в Укр. НДІ м’ясо-молоч. промисловості (1961–64); від 1976 – в Інституті тех....
(31. 10. 1984, Харків) — економіст. Доктор економічних наук (2020), професор (2021). Закінчила Харківський економічний університет за спеціальностями «маркетинг» (2007) і «управління навчальним закладом» (2017), Національний юридичний університет за спеціальністю «право» (Харків, 2022). Від 2007...
(31. 10. 1988, Суми) – економіст. Доктор економічних наук (2022). Закін. Сум. університет за спеціальностями «менеджмент організацій» (магістр, 2011) і «прикладна математика» (спеціаліст, 2012), Сум. пед. університет за спеціальністю «середня освіта (математика та інформатика)» (магістр, 2020)....
(31. 10. 1974, Харків) – економіст. Доктор економічних наук (2010), професор (2013). Закін. Харків. екон. університет (1996). Від 2000 працював у Харків. регіон. інституті держ. упр. Нац. академії держ. упр. при Президентові України: 2001–02 – декан вечір. ф-ту; 2006–07 – в Інституті держ. упр....
(31. 10. 1968, Львів) – архітектор. Доктор архітектури (2014). Закін. Львів. політех. інститут (1990). Відтоді працює у Рівному: архітектор філії інституту «Діпромісто» (до 1994); у 1998–2000 – старший викладач Інституту слов’янознавства Київ. славістич. університету; водночас від 1998 – у Нац....
(18(31). 10. 1907, Одеса – 14. 11. 1973, м. Ставрополь, РФ) – актор. Нар. арт. РРФСР (1953). Від 1919 мешкав у Ставрополі. Сценічну діяльність розпочав 1926. Працював у Ростові-на-Дону, Таганрозі, Омську, Оренбурзі (усі – РФ), Миколаєві, Севастополі, Ашґабаті. Від 1938 – актор Ставроп. драм....
(31. 10. 1978, Київ) — фахівець у галузі ливарного виробництва. Доктор технічних наук (2023). Закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (2001), де від 2005 й працює: від 2006 — вчений секретар, водночас від 2009 — доцент, від 2025 — професор кафедри...
(31. 10. 1921, м. Казань, Татарстан, РФ — 11. 05. 1986, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — мікробіолог. Доктор медичних наук (1970). Закінчила 2-й Ленінградський медичний інститут (1944). Працювала у Ленінградських санітарно-гігієнічному (1944—49) та педіатричному (1949—51 та 1971—86) медичних...
ЄРЕ́МЕНКО Ольга Володимирівна (31. 10. 1969, Суми) — педагог. Доктор педагогічних наук (2011), професор (2012). Закінчила Сумський педагогічний інститут (1996), де від 1993 й працює (нині університет): від 2010 — професор кафедри хорового диригування, вокалу та методики музичного навчання, від...
(31. 10. 1950, Житомир) – тренер (спортивна акробатика). Заслужений тренер України (1995). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (Хмельн. обл., 1977). Від 1971 працює ст. тренером відділ. спорт. акробатики Житомир. ДЮСШ № 2. Голова суддів. колегії України зі спорт. акробатики (2000). Серед...
(справж. – Ходимчук Діамара Олексіївна; ін. псевд. – Карпо Кропива; 31. 10. 1925, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл.) – письменниця, актриса. Дочка О. Ходимчука та Н. Пилипенко. 1942 вивез. на примус. роботи до Німеччини. Від 1945 жила у Парижі, де закін. Вищі курси франц. мови і працювала...
(31. 10. 1925, Львів — 17. 11. 1991, Київ) — мовознавиця, літературознавиця. Дочка Тараса, онука Івана Франків. Кандидат філологічних наук (1954). Закінчила Львівський університет (1949). Працювала 1953—87 в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ): від 1956 — старший науковий співробітник. 1969 за...
(19(31). 10. 1875, Одеса – 11. 02. 1942, Париж) – живописець, керамік. Онук та учень І. Айвазовського. Закін. Одес. Рішельєв. училище (1896), Вище художнє училище при С.-Петербур. АМ (1902; викл. А. Куїнджі, О. Кисельов), навч. у Мюнхені у Ш. Холлоші та Феррі-Шмідта (1897–99). Подорожував...
(31. 10. 1875, с. Денисів, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 25. 06. 1966, Канада) – фольклорист. Батько А. та І. Глинок. Співак і музикант хору О. Вітошинського у родин. селі. Член товариства «Просвіта». Записував нар. пісні, надсилав їх І. Франку, М. Павлику, В. Гнатюку, О. Маковею. Автор кн....
(07(19). 12. 1888, м. Мітава, нині Єлґава, Латвія – 31. 10. 1968, м. Новосибірськ, РФ) – військовик, правознавець, педагог. 1894 родина К. переїхала до Житомира. Закін. Житомир. гімназію (1906), Київ. військ. училище (1908). Відтоді служив у 19-му Костром. піхот. полку (з перервою на навч....
(29. 06(12. 07). 1907, с. Ново-Новицьке Сураз. пов. Черніг. губ., нині Новоновицька Брян. обл., РФ – 31. 10. 1974, Київ) – правознавець, дипломат, громадський діяч. Доктор юридичних наук (1958), професор (1959), член-кореспондент АН УРСР (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1967)....
(Pešek Josef; 04. 03. 1872, м. Сазава, нині Середньочеського краю, Чехія — 31. 10. 1924, Прага) — чеський громадсько-освітній діяч, педагог, журналіст, редактор. Від вересня 1919 — шеф шкільного відділу цивільної управи Підкарпатської Русі, міністерством шкільництва Чехо-Словацької республіки йому...
(24. 08. 1937, Херсон — 31. 10. 2023, м. Світловодськ Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.) — скульптор-медальєр. Заслужений художник України (2022). Обласна премія імені О. Осмьоркіна (2013). Член НСХУ (1980), Міжнародної федерації медальєрів Fidem (1998, Париж). Закінчив Дніпропетровське...
(28. 01(10. 02). 1903, с. Кищенці, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 31. 10. 1985, Львів) – живописець і графік. Батько Ярослава, дід Ольги Кравченків. Член СХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1930; викл. М. Бойчук, А. Таран). Заарешт. у серпні 1930 «за системат. антирад. діяльність»,...
(04(17). 09. 1901, м. Новомосковськ Катеринославської губ., нині Дніпропетровської обл. – 31. 10. 1977, Київ) – живописець і графік, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946). Народний художник УРСР (1963) та СРСР (1976). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1972). Державні...
(12. 01. 1942, м. Саратов, РФ – 31. 10. 2020, Київ) – океанолог, геофiзик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1991), академік НАНУ (1997). Премiя iм. В. Вернадського АН УРСР (1989). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Заслужений діяч науки і техніки України...
(21. 01(03. 02). 1901, с. Теньки Казан. губ., нині Татарстан, РФ – 31. 10. 1960, Харків) – біохімік. Доктор біологічних наук (1939), професор (1934), академік АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1926), де й працював (згодом Харків....
(04. 05. 1931, Тернопіль – 31. 10. 1996, Міссіссоґа, Канада) – політичний і громадський діяч, історик, журналіст. Під час 2-ї світової війни сім’я виїхала до Німеччини. Закін. укр. реал. гімназію в Новому Ульмі (1949). Згодом переїхав до США. Вищу освіту здобув в університетах Сіттон Голл...
(04. 08. 1931, Київ – 31. 10. 2018) – режисер, театральний діяч, педагог. Професор (1994). Народний артист УРСР (1988), РФ (2004). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2004, 2016). Премії НСТДУ «Тріумф» (2001) та ім. С. Данченка (2005), «Київська...
(18. 04. 1937, с. Хрестителеве Чорнобаївського р-ну Київської обл., нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 31. 10. 2021, Одеса) — письменник, публіцист. Член НСПУ (1969). Національна премія України імені Т. Шевченка (2012). Премії імені М. Трублаїні (1992), імені Лесі Українки (2002), «Звук...
(19. 02. 1890, м. Умань, нині Черкас. обл. – 31. 10. 1944, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – співачка (ліричне сопрано), актриса. Закін. Муз.-драм. школу ім. М. Лисенка у Києві (1909; кл. вокалу О. Муравйової, фортепіано – М. Лисенка), відтоді працювала у Театрі М. Садовського під...
(30. 07 (12. 08). 1911, с. Кремінна, нині місто Луган. обл. – 31. 10. 1992, Київ) – фізико-хімік, матеріалознавець. Батько Бориса та Віктора Єременків. Доктор хімічних наук (1961), професор (1960), академік АНУ (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і...
(03(15). 10. 1852, с. Дофінівка, нині у складі Одеси – 31. 10. 1921, Одеса) – живописець і педагог. Член Товариства передвижників (1897). Закін. Одес. рисув. школу (1874; викл. Л. Іоріні, Ф. Мальман), АМ у С.-Петербурзі (1882; викл. М. Клодт, П. Чистяков; від 1907 – її академік). 1885–1921 –...
(Daszyński Ignacy; 26. 10. 1866, м. Збараж, нині Терноп. обл. – 31. 10. 1936, м. Бистра, Польща) – польський громадсько-політичний діяч. Навч. на природн. відділ. Яґеллон. університету (Краків), з якого виключений за участь у студент. виступах. Виїхав до Парижа, згодом – до Цюриха, де...
(14 (26). 07 (за ін. даними – 15(27). 06). 1876, Одеса – 31. 10. 1937, Харків) – лікар-анатом. Доктор медичних наук (1908), професор (1916), академік ВУАН (1934). Ленін. премія (1927). Закін. мед факультет Харків. університету (1903), де відтоді й працював (згодом мед. інститут): 1917–37 (з...
(13. 08. 1922, с. Малі Сорочинці, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. – 31. 10. 2003, м. Нью-Йорк, США) – письменник, публіцист. Навч. у Гадяц. пед. технікумі (Полтав. обл.) та Харків. учител. інституті (1939–41). У повоєн. час жив у м. Реґенсбурґ (Німеччина), де почав займатися літ. творчістю....
(13. 02. 1948, Київ – 31. 10. 2018, там само) – прозаїк, драматург, кінорежисер. Син О. Жолдака. Член НСПУ (1993), НСКінУ (2000). Закін. Київський університет (1972). Учителював, був ведучим теле- і радіопрограм. Від 1989 – гол. ред. Нац. культурно-вироб. центру «Рось». Водночас викл. сценар....
(Rozvoda Jaroslav; криптонім — Я. Р.; 08. 10. 1868, с. Хрудима, Чехія — 31. 10. 1920, Прага) — чеський журналіст, перекладач, редактор. Після закінчення гімназії у Німецькому Броді студіював право у Празі. Потім продовжив освіту у Львівському університеті, де ближче познайомився з життям і...
(11. 12. 1925, с. Балти, нині Курської обл., РФ – 31. 10. 1997, Київ) – кінодраматург, сценарист. Чоловік М. Кринициної, батько А. Суріної. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Член НСКінУ. Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Артемів. учител. інститут (нині м. Бахмут...
(30. 10. 1877, с. Добрячин, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 31. 10. 1942, м. Бухара, Узбекистан) – громадсько-політичний діяч, дипломат. Навч. у Львів. і Віден. університетах, 1910 здобув докторат із права. Працював адвокатом у м. Рава-Руська (нині Жовків. р-ну Львів. обл., від 1912) і Бережани...
(17(29). 01. 1896, м. Сквира, нині Київ. обл. – 31. 10. 1981, Мінськ) – фахівець у галузі будівництва доріг. Доктор технічних наук (1957), професор (1958), член-кореспондент АН Білоруської РСР (1959). Закін. Петрогр. інститут інж. шляхів сполучення (нині С.-Петербург, 1921). Працював 1926–29...
(04(17). 04. 1912, Харків – 31. 10. 1994, Київ) – поет. Батько І. Бичка, чоловік Б. Бичко-Бєлової. Член СПУ (1938). Премії ім. М. Островського (1970), ім. Лесі Українки (1977). Закін. Харків. ІНО (1932). Працював учителем, зав. літ. частини Харків. ТЮГу ім. М. Горького, відп. ред. г. «Зірка» (від...
(17(29). 04. 1861, Миколаїв — 31. 10. 1919, Київ) — економіст. Доктор політекономії та статистики (1899). Закінчив 1-у Київську гімназію (1879) і Університет св. Володимира у Києві (1883, зі ступенем кандидата), де був залишений для підготовки до професорського звання на кафедрі поліекономії та...
(02(15). 09. 1915, с. Худяки, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. – 31. 10. 1971, Київ) – історик. Батько О. Гуржія. Доктор історичних наук (1953), професор (1955), член-кореспондент АН УРСР (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Одес. університет (1941). Від 1945 – в Інституті...
(Степан-Василь; 27. 11. 1923, м. Золочів, нині Львів. обл. – 31. 10. 2014, Івано-Франківськ) – церковний діяч УГКЦ. Орден «За заслуги» 3-го (2009) та 2-го (2013) ступ. Закін. нар. школу в Золочеві (1938). У 1944 емігрував до Німеччини, згодом – до США. 1949 вступив до новіціату монастиря ЧСВВ у м....
(02. 01. 1968, с. Кулажинці Гребінківського, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 31. 10. 2020, Житомир) — геолог. Доктор геологічних наук (2011), професор (2014). Закінчив Київський університет (1994). Працював 1994 та 1998—99 в Інституті геологічних наук НАНУ (Київ); 1999—2019 — в Уманському...
(23. 01(04. 02). 1861, с. Микуличі, нині Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. – 31. 10. 1921, Одеса) – лікар-терапевт. Батько Л. Коровицького. Доктор медицини (1897), професор (1908). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1884). Працював лікарем у Житомирі; водночас від 1884 був ред. г....
(01. 01. 1956, с. Мельниця-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл. – 31. 10. 2012, Харків) – графік. Брат І. Бондаря-Терещенка. Член Нац. укр. асоціації митців (1995). Закін. архіт. факультет Харків. інституту комунал. господарства (1978). Працював у галузі станк. графіки, живопису на склі, книжк....
(справж. – Митрофан; 05(18). 08. 1912, с. Кулажинці, нині Гребінків. р-ну Полтав. обл. – 31. 10. 1986, смт Баранівка Житомир. обл.) – майстер художньої кераміки. Закін. Одес. художнє училище (1947; викл. Д. Крайнєв, Г. Теннер). Відтоді працював на Баранів. фарфор. заводі (м. Баранівка Житомир....
(23. 10 (05. 11). 1907, Полтава – 31. 10. 1995, Харків) – композитор, диригент, педагог. Член СКУ (1938). Закін. Харків. консерваторію (1938; кл. М. Тіца), де і викладав до 1949 (з перервою). 1941–44 – зав. муз. частини і диригент Рос. драм. театру ім. Т. Шевченка (м. Леніногорськ, нині Ріддер,...
(21. 04. 1929, м. Чеслав, Чехо-Словаччина, нині Чехія – 31. 10. 1985, м. Буффало, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – біохімік. З походження українець. Дійсний член НТШ (1965). Початк. освіту здобув у школах Ужгорода і м. Хуст (нині Закарп. обл.), навч. у гімназіях...
(08. 05. 1930, с. Нижнє Селище, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 31. 10. 2009, Ужгород) – історик, краєзнавець, журналіст. Доктор історичних наук (1997). Член НСЖУ (1957). Закін. відділ. журналістики ВПШ у Києві (1956). У 1956–61 – ред. Великоберезнян. рай. г. «Радянське село» (Закарп. обл.);...
(08(20). 08. 1858, С.-Петербур. губ. – 31. 10. 1920, м. Томськ, РФ) – лікар-дерматовенеролог. Доктор медицини (1892). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1884). Відтоді працював у Київ. військ. шпиталі; водночас від 1888 виконував обов’язки ст. лікаря Київ. міського арсеналу; від...
(15. 08. 1939, с. Нова Чернещина Сахновщинського, нині Берестинського р-ну Харківської обл. — 31. 10. 2019, Харків) — радіофізик. Доктор фізико-математичних наук (2000), професор (2013). Закінчив Харківський університет (1967). Працював 1968—75 у Харківському інституті радіоелектроніки; від 1975 —...
(18(30). 03. 1892, с. Ісаківці Кам’янець-Поділ. пов. Поділ. губ., нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 31. 10. 1971, м. Нью-Гейвен, шт. Коннектикут, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – військовик, громадсько-політичний діяч. Почес. д-р екон. н. Укр. тех.-госп. інституту...
(18. 09. 1934, с. Пінковці, округ Собранці, нині Словаччина – 31. 10. 2020, м. Пряшів, Словаччина) – український живописець, педагог у Словаччині. Сестра С. Гапака. Кандидат наук (1981), доцент (1983). Закінчила російську гімназію в Гуменному (нині Словаччина, 1953), Вищу педагогічну школу в...
(31. 07. 1910, м. Слов’янськ, нині Донец. обл. – 31. 10. 2003, Львів) – лікар-інфекціоніст. Батько І. Мацієвського. Доктор медичних наук (1967). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. мед. інститут (1931). Працював у Військ.-мед. академії в Ленінграді (нині С.-Петербург, від 1935);...
(02. 10. 1903, Київ – 31. 10. 1947, Буенос-Айрес, Арґентина) – художник. Онук по матері митця-баталіста В. Верещагіна. Почав студіювати малярство в Краків. АМ і продовжував у Київ. худож. інституті (1922–30, у М. Бойчука, Ф. Кричевського, О. Мурашка, І. Падалки). Проектував гобелени. Деякий час...
(15. 04. 1938, м. Бобринець, нині Кіровогр. обл. – 31. 10. 2014, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – поет, літературознавець. Член НСПУ (1966). Респ. премія ім. А. Малишка (1983), літ. премія «Благовіст» (2008), Міжнар. літ.-мист. премія ім. Г. Сковороди (2010). Закін. Дніпроп. університет (1962)....
(02. 08. 1921, с. Новоселиця, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 31. 10. 2001, Івано-Франківськ) – лікар, біохімік. Доктор медичних наук (1960), професор (1961). Заслужений діяч науки і техніки України (1965). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Донец. мед. інститут...
(17(29). 09. 1896 – 31. 10. 1977, м. Ялта, нині АР Крим) – лікар-фтизіохірург. Доктор медичних наук (1943), проф. Закін. Казан. університет (Росія, 1922). Працював лікарем. 1926–49 – зав. відділ. легеневої хірургії туберкульоз. санаторію в смт Лівадія (Ялтин. міськради); 1949–77 – в НДІ фіз....
(25. 05 (07. 06). 1902, містечко Гостомель, нині смт Ірпін. міськради Київ. обл. – 31. 10. 1995, Нью-Йорк) – піаніст, педагог. Професор (1941). 1-а премія Всеукр. конкурсу піаністів (Харків, 1931). Навч. у М. Домбровського у Києві, закін. Київ. консерваторію (1923; кл. Ф. Блуменфельда)....
(06. 01. 1928, м. Дружківка, нині Донец. обл. – 31. 10, за ін. даними – 25. 11. 2005, там само) – живописець. Дід Т. Мельничук. З 15-ти р. відвідував образотворчу студію при Палаці культури Дружків. маш.-буд. заводу. Навч., але через матеріал. труднощі не завершив Ворошиловгр. (нині Луган.)...
(12. 09. 1911, с. Двурічний Кут Харківського пов. Харківської губ., нині Харківського р-ну Харківської обл. — 31. 10. 1996, Харків) — вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1967), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Одеський...
(14. 11. 1933, с. Савинці Миргород. р-ну Харків., нині Полтав. обл. – 31. 10. 2014, смт Опішня, нині Полтав. р-ну Полтав. обл.) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, гончар. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1976). Бронз. медаль ВДНГ (1983). Член НСХУ (1969). Гончар. справі навч....
(30. 10. 1866, с. Лучка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 31. 10. 1924, с. Могильниця, нині у складі м. Теребовля Терноп. обл.) – педагог, етнограф, громадсько-культурний діяч. Член НТШ (1905). Закін. Терноп. учител. семінарію (1887). Учителював. На поч. 1-ї світової війни працював у школах...
(14. 09. 1917, Київ – 31. 10. 2001, там само) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1978). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди. Закін. Київський університет (1939). Працював геологом у геол. експедиціях (1939–68). Від 1968 – на наук. роботі: ст. н. с. сектору металогенії...
(04. 08. 1931, Одеса – 31. 10. 1978, Київ) – фізик і біолог. Чоловік Мотрони, батько Олександра Жидкових. Доктор біологічних наук (1976). Навч. у Харків. університеті (1948–49), закін. фіз. (1953) і біол. (1966) факультети Київ. університету. Працював у Інституті фізики АН УРСР (Київ, 1952–53);...
(11. 04. 1889, Тернопіль – 31. 10. 1968, Краків) – правознавець. Закін. Львівський університет (1911), продовжив навч. в університетах Галле (Німеччина, 1912–13), Берліна (1913), Оксфорда (Велика Британія, 1913–16), де здобув ступ. бакалавра. Викладав у Королів. коледжі в Лондоні (1915), Оксфорді...
(30. 08. 1950, м. Макіївка, нині Донец. обл. – 31. 10. 2006, смт Буча Ірпін. міськради Київ. обл., похов. в Ірпені) – композитор. Член НСКУ (1977). Закін. Київську консерваторію (1974; кл. Ю. Іщенка). 1970–75 – худож. кер. вокал.-інструм. ансамблю «Кобза» (Київ); 1976–78 – концертмейстер Київ....
(15. 07. 1923, Харків – 31. 10. 2003, там само) – правознавець. Доктор юридичних наук (1981), професор (1983). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. юрид. інститут (1948). Працював на Харків. курсах підвищення кваліфікації прокурорів Прокуратури СРСР: від 1949 – зав....
(21. 07. 1937, Київ – 31. 10. 2011, там само) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1977), професор (1991). Державна премія України у галузі н. і т. (1995). Закін. Київ. політех. інститут (1960). Відтоді працювала в Інституті фізики напівпровідників НАНУ (Київ): 1990–97 – зав. лаб. флуктуац....
(02. 01. 1938, с. Горбок, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. – 31. 10. 1994, Київ) – лікар. Доктор медичних наук (1987). Закін. Київський медичний інститут (1964). Від 1965 – в Інституті ендокринології та обміну речовин АМНУ (Київ): 1991–94 – зав. лаб. експерим. андрології. Вивчав проблеми репродукції,...
(16. 11. 1912, м. Джерсі-Сіті, шт. Нью-Джерсі, США – 31. 10. 1982, м. Стемфорд, шт. Коннектикут, США) – політеконом, громадський діяч. Дійсний член НТШ (1980). Разом з батьками, що походили з Лемківщини, приїхав до рідного краю. Закін. укр. гімназію в м. Перемишль (нині Польща, 1932), відтоді...
(23. 04. 1906, Київ – 31. 10. 1953, там само) – звукооператор. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. інститут кінематографії (1936). Від 1930 працював на «Українфільмі» (від 1939 – Київ. кіностудія худож. фільмів, нині Нац. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Озвучив німі стрічки...
(21. 12. 1877, м. Поріччя, нині Демидов Смолен. обл., РФ – 31. 10. 1946, Київ) – майстриня декоративного мистецтва. Мати І. Болсунова. Майстер нар. творчості УРСР (1936). Навч. у Київ. рисув. школі М. Мурашка (1894–97) та на курсах худож. руч. праці Курдюмових у Києві (1909–11). Працювала...
(13(25). 11. 1893, Одеса — 31. 10. 1980, там само) — оперний співак (тенор). Заслужений артист УРСР (1956). Вокальну освіту здобув приватно, співав у церковному хорі. 1913—16 — у хорі Одеської опери. 1916—26, 1927—33, 1941—60 — соліст Одеського, 1926—27 — Харківського, 1933—39 — Свердловського...
(11. 07. 1911, м. Лебедин, нині Сум. обл. – 31. 10. 1980, Харків) – фахівець у галузі будівництва автомобільних доріг. Доктор технічних наук (1958), професор (1962). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. автомоб.-дорож. інститут (1935), де відтоді й працював (з перервою):...
(19. 12. 1902 (01. 01. 1903), Одеса – 31. 10. 1984, Вінниця) – лікар. Доктор медичних наук (1940), професор (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. мед. інститут (1926), де відтоді й працював (до 1941): ординатор, асист., доцент кафедри патофізіології. 1941–44 – зав. терапевт. відділ. лікарні...
(23. 05. 1961, Київ – 29. 10. 2025, там само) – військовий диригент. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Закін. Моск. консерваторію (1984; викл. Л. Святошинський). Відтоді – військ. диригент оркестру, 1986–90 – гол. військ. диригент Осинорощин. гарнізону Ленінгр. військ. округу (нині...
(12. 02. 1932, за паспортом — 1931, м. Сінно Вiтебської обл., Білорусь — 29. 10. 2025, Київ) — лiтературознавець, критик, публіцист, лексикограф. Кандидат філологічних наук (1969), професор (1993). Член НСПУ (2012). Премії імені Г. Сковороди (1993), імені І. Нечуя-Левицького (2006), імені В....
(05. 10. 1931, м. Темір, Казахстан – 31. 10. 2015, Київ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1982), професор (1984), академік НАПрНУ (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1999), княгині Ольги 3-го ступеня (2003). Закінчила Львівський...
(06. 01. 1928, м. Дружківка, нині Донец. обл. – 31. 10, за ін. даними – 25. 11. 2005, там само) – живописець. Дід Т. Мельничук. З 15-ти р. відвідував образотворчу студію при Палаці культури Дружків. маш.-буд. заводу. Навч., але через матеріал. труднощі не завершив Ворошиловгр. (нині Луган.)...
(23. 10 (05. 11). 1907, Полтава – 31. 10. 1995, Харків) – композитор, диригент, педагог. Член СКУ (1938). Закін. Харків. консерваторію (1938; кл. М. Тіца), де і викладав до 1949 (з перервою). 1941–44 – зав. муз. частини і диригент Рос. драм. театру ім. Т. Шевченка (м. Леніногорськ, нині Ріддер,...
(25. 05 (07. 06). 1902, містечко Гостомель, нині смт Ірпін. міськради Київ. обл. – 31. 10. 1995, Нью-Йорк) – піаніст, педагог. Професор (1941). 1-а премія Всеукр. конкурсу піаністів (Харків, 1931). Навч. у М. Домбровського у Києві, закін. Київ. консерваторію (1923; кл. Ф. Блуменфельда)....
(28. 01(10. 02). 1903, с. Кищенці, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 31. 10. 1985, Львів) – живописець і графік. Батько Ярослава, дід Ольги Кравченків. Член СХУ (1972). Закін. Київський художній інститут (1930; викл. М. Бойчук, А. Таран). Заарешт. у серпні 1930 «за системат. антирад. діяльність»,...
(21. 04. 1929, м. Чеслав, Чехо-Словаччина, нині Чехія – 31. 10. 1985, м. Буффало, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – біохімік. З походження українець. Дійсний член НТШ (1965). Початк. освіту здобув у школах Ужгорода і м. Хуст (нині Закарп. обл.), навч. у гімназіях...
31 жовтня 2019 ЮНЕСКО включила О. до переліку твор. міст світу в галузі літ-ри. Визначал. роль в мист....
31 жовтня цього ж року у Києві проведено фестиваль кубин. культури «К. – птах свободи», у рамках якої відбулися: виставка живопису та фото про К....
31 жовтня 1999. ЦВК було зареєстр. 15 кандидатів (з них 6 – за рішенням Верховного Суду України, оскільки ЦВК поставила під сумнів факт зібрання цими кандидатами 1 млн підписів на їхню підтримку)....
31 жовтня 1918 – Українська генеральна команда), до якого ввійшли І. Рудницький, С. Горук, Д. Паліїв, В....
31 жовтня 1918 сотник легіону УСС Д. Вітовський від імені Військ. комітету заявив кер-ву Укр. нац. ради: «Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, завтра його візьмуть поляки!» – й отримав згоду на збройне повстання....
31 жовтня 1967 – до 50-річчя; А. 4 листопада 1977 – 60-річчя; 18 червня 1987 – 70-річчя) чи до річниці ін....
31 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяв осередок руху Опору. З метою відтягнення частини нім....
31 жовтня 2004 та повтор. голосувань 21 листопада і 26 грудня 2004. Останнє було проведено згідно з рішенням Верховного Суду України від 3 грудня 2004 у справі за скаргою на бездіяльність ЦВК, дії з встановлення результатів повтор....
31 жовтня 2004 і показав, що у західних і центральних областях перевага була за лідером «Нашої України» В....
31 жовтня 1353. Першим очільником О. був Ян з Лайса. У 15 ст. місто зазнало неоднораз. руйнувань внаслідок воєн між Тевтон....
31 жовтня — 1 листопада 2017), В. Зеленського (19 травня 2023, 27 лютого, 12 червня 2024, 10 березня 2025)....
31 жовтня 1967), Дружби народів (17 грудня 1972), Трудової Слави 3-х ступ. (18 січня 1974), «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-х ступ....
31 жовтня 1941 до 5 вересня 1943 – під нім. окупацією. Завдані місту збитки становили понад 437 млн крб....
31 жовтня 1918 щочетверга у Львові обсягом 16 сторінок; загалом – 9 чисел. Ред. – громад. та пед. діяч А....
31 жовтня 1918). 1 листопада 1918 інтернований укр. підрозділами намісник К. фон Гуйн підписав протокол про передачу влади своєму заст....
31 жовтня 1941 – 11 квітня 1944) на тер. р-ну нацисти створили низку концентрац. таборів. У відповідь на фашист....
31 жовтня 1941 до 11 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти влаштували на тер. бавовноочис....
31 жовтня 1939 у доповіді ВР заявив, що «не лише безглуздо, а й злочинно вести таку війну, як війна за знищення гітлеризму»....
31 жовтня 1943 – під нім. окупацією. Від 1958 – смт. У рад. період працювали птахокомбінат, маслосиророб....
31 жовтня 1941 – 13 квітня 1944) більшу частину колекції та архів розграбовано. У перші післявоєнні роки музей складався з відділів: природи, дорев....
31 жовтня – 4 листопада 1988 – у Нью-Йорку, заключне засідання – 15–18 листопада 1989 у Лондоні. На них розглянуто свідчення, надані позивачем, серед них – матеріали комісії Конгресу США з голоду 1932–33 в Україні та перша в УРСР наук....
31 жовтня – 11 грудня 1943 військами Пн.-Кавказ. фронту (після 20 листопада 1943 – Окрема Примор. армія, командувач – генерал-полковник І....
31 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. Гітлерівці розстріляли 41 жит....
31 жовтня – 1 листопада 1918, коли Січові стрільці під командуванням Д. Вітовського захопили гол. місто Сх....
31 жовтня 1941 до 1 вересня 1943 – під нім. окупацією. У брат. могилі поховано 39 воїнів-визволителів, які загинули наприкінці серпня – на поч....
31 жовтня 1921 у Харкові декретом Раднаркому УСРР для регулювання кооп. руху; формування єдиних принципів функціонування різних видів кооперації; скликання кооп....