(02(15). 12. 1914, Одеса – 23. 03. 1987, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1967), професор (1970). Закін. Одес. університет (1937). Працював завідувач відділу редакції обл. комсомол. газети, ст. викл. Одес. пед. інституту (1938–39); ст. викл. каф. філософії Одес. університету (1939–41),...
(03(15). 12. 1899, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь – 03. 05. 1976, Москва) – літературознавець. Член «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Закін. Харків. ІНО (1922). На поч. 1930-х рр. переїхав до Москви. Друкуватися почав 1920. Автор низки статей з укр. і зарубіж. літ-р, зокрема з теорії худож....
(15. 12. 1925, с. Садове, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. – 26. 06. 2018, Київ) – геофізик. Канд. фіз.-мат. (1956), д-р геол.-мінерал. (1986) н. Премія АН УРСР ім. В. Вернадського (1984). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Вінн. пед. інститут (1950). Учителював....
(15. 12. 1967, с. Коханівка Липовецького, нині Вінницького р-ну Вінницької обл.) — педагог. Доктор педагогічних наук (2017), професор (2022). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1992), де відтоді й працює (нині університет): 2003—04 — заступник декана фізико-математичного факультету,...
(15. 12. 1917, с. Кошелеве, нині Гомел. обл., Білорусь – 02. 07. 1972, Мінськ) – військовик. Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Одес. школу льотчиків (1940), Військ.-повітр. академію (1951), Академію Генштабу (Москва, 1959)....
(15. 12. 1920, с. Заріччя, нині Орлов. обл., РФ – 07. 03. 1984, м. Ульяновськ, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від 1941. Пораненим потрапив у нім. полон. Утримувався в таборі в м....
(15. 12. 1952, Київ) – лікар-пульмонолог. Дочка А. Футермана, сестра В. Малахова. Доктор медичних наук (2001). Закін. Київський медичний інститут (1976). Відтоді працювала в Інституті фтизіатрії і пульмонології АМНУ: 1984–2002 – старший науковий співробітник; від 2002 – відп. лікар Міжнар....
(15. 12. 1942, с. Дудченки Білопіл. р-ну Сум. обл.) – лікар-дерматовенеролог. Доктор медичних наук (1992), професор (1994). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Закін. Харків. мед. інститут (1971). Працював лікарем. В Укр. мед. стоматол. академії (Полтава, 1984–96 та від 2001): від 2001...
(15. 12. 1949, с. Копіювате Канівського р-ну Київської обл., нині с-ще Черкаського р-ну Черкаської обл.) — історик. Чоловік Н. Щербак. Доктор історичних наук (1993), професор (1996). Премія імені В. Веретенникова (2000). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1976), де відтоді й...
(03(15). 12. 1885, м. Переяслав, нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 17. 03. 1971, м. Казань, Татарстан, РФ) – лікар-терапевт. Дружина Ю. Лепського. Доктор медичних наук (1937), професор (1935). Заслужений діяч науки Татар. АРСР (1940). Державні нагороди СРСР. Закін. Париз. університет...
(15. 12. 1982, Київ) – живописець. Член НСХУ (2013). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2006; майстерня О. Лопухова). 2007–09 – викладач Київ. університету технологій та дизайну. На творчій роботі. Учасник всеукр., міжнародних художніх виставок від 2000. Персон. – у...
(02(15). 12. 1913, м. Могильов, Білорусь – 01. 10. 1991, Дніпропетровськ) – поет. Член СПУ (1957). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1941). Працював на виробництві. 1959–64 – директор видавництва «Промінь» (Дніпропетровськ). Від 1964 – на творчій...
(15. 12. 1904, м. Косів, нині Івано-Фр. обл. – 14. 03. 1991, там само) – майстер різьблення на дереві, педагог. Син В. Девдюка. Диплом та срібна медаль виставки в Кутах (нині смт Косів. р-ну, 1933). Навч. у батька. Викладав у його приват. школі різьблення. Досконало володів технікою сухого...
(15. 12. 1940, с. Вербів Бережан. р-ну Терноп. обл.) – живописець, графік. Лауреат 2-го Всесоюз. фестивалю нар. творчості (Москва, 1987). Закін. курси художників-оформлювачів наоч. агітації при Терноп. будинку політ. освіти (1966). Працював у м. Бережани: гіпсотехнік при центр. лікарні...
(Александровіч Сцяпан Хусейнавіч; 15. 12. 1921, с-ще Копиль, нині смт Мінської обл. – 01. 05. 1986, Мінськ) – білоруський письменник, літературознавець і критик. Учасник 2-ї світової війни. Доктор філологічних наук (1972), чл. СП Білорусії (1955). Закін. Білорус. університет (Мінськ, 1950). Викл....
(15. 12. 1905, с. Спендівка Васильківського пов. Київської губ., нині Шпендівка Обухівського р-ну Київської обл. — 01. 08. 1984, Київ) — вчений-агрохімік, фізіолог рослин. Кандидат сільськогосподарських (1940), доктор біологічних (1965) наук. Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Білоцерківський...
(15. 12. 1938, Тбілісі — 05. 12. 2014, Запоріжжя) — кібернетик. Доктор технічних наук (1995), професор (2001). Закінчив Харківський авіаційний інститут (1962). Працював 1962—73 у НВО «Хартрон» у Харкові; 1973—82 — у КБ «Електроавтоматика» НВО «Хартрон» у Запоріжжі; 1983—2014 — у Запорізькому...
(15. 12. 1947, Полтава) — графік. Заслужений працівник культури України (2009). Полтавська обласна премія імені П. Артеменка (1978). Закінчив Український поліграфічний інститут у Львові (1994). Працював в обласному художньо-виробничому комбінаті (1966—70, 1973—92), завідував відділом художньої...
(03(15). 12. 1858, С.-Петербург – 1918, там само) – анатом, лікар-хірург. Доктор медицини (1889), професор (1903). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1884), де й працював від 1887: від 1889 – прозектор, від 1892 – приват-доцент кафедри нормал. анатомії, 1902–12 – завідувач кафедри...
(15. 12. 1909, Львів – 14. 02. 1983, м. Ґлівіце, нині Сілез. воєводства, Польща) – графік, живописець. Член Спілки львів. графіків (1934), Товариства графіків Кракова (1936), Львів. профес. союзу артистів-пластиків (1937). Закін. Львів. худож.-пром. школу (1932; викл. К. Сіхульський, Л. Тирович)....
(15. 12. 1935, с. Червоний Яр Балаклій., нині Ізюм. р-ну Харків. обл.) – фахівець у галузі фізичного виховання та спорту. Канд. н. з фіз. виховання та спорту (2001), професор (2003), суддя всесоюз. категорії з легкої атлетики (1991). Навч. у Черкас. пед. інституті (1957–58), закін. Харків. пед....
(03(15). 12. 1887, с. Іваніно Курс. губ., Росія – 1959, Харків) – фахівець у галузі машинобудування. Професор (1929). Закін. Харків. технол. інститут (1916). Протягом 1916–59 працював у Харків. політех. інституті: від 1926 – завідувач кафедри деталей машин; водночас у 1930–41 – завідувач кафедри...
(15. 12. 1918, с. Майдан, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 20. 07. 2010, Львів) — архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1970). Член НСАУ (1953; від 1980 — відповідальний секретар Львівського відділення). Почесний член Української академії архітектури (1992). Премiя РМ СРСР...
(Нәҗми Кави; справж. – Нәҗметдинов Кави Һибәт улы, Нежметдінов Каві Гіб’ятович; 02(15). 12. 1901, с. Красний Остров, нині Нижньогород. обл., РФ – 24. 03. 1957, м. Казань, Татарстан, РФ) – татарський письменник, громадський діяч. Член правління СП СРСР (1934), голова СП Татарстану (1934–37)....
(15. 12. 1912, м. Гомель, Білорусь — 07. 08. 2001, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1958), професор (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Премія РМ СРСР (1978). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001, посмертно). Учасник радянсько-фінської та 2-ї світової воєн....
(15. 12. 1885, с. Олексіївка Бахмут. пов. Катеринослав. губ., нині Амвросіїв. р-ну Донец. обл. – ?) – сходознавець, орієнталіст, громадсько-політичний діяч на Далекому Сході. Закін. Ізюм. реал. училище (1903), згодом – Пензен. художнє училище (Росія). 1906–10 навч. на китай.-маньчжур. відділ....
(Володимиp Романович; 15. 12. 1931, м. Сєрадзь, нині Лодз. воєводства, Польщa – 02. 11. 1996, с. Скіллмен побл. м-ка Монтґомері, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – фізик. З походження українець. Наприкінці 2-ї світової війни з батьком виїхав до Німеччини, де перебував у таборі...
(15. 12. 1915, м. Оренбург, Росія – 27. 01. 2002, Київ) – архітектор. Батько О. Колесникова. Канд. архітектури (1949). Почес. чл. Укр. академії архітектури (1997). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1938), де 1947–99 й працював (нині університет будівництва і...
(15. 12. 1912, с. Захарівка, нині Вовчан. р-ну Харків. обл. – 26. 12. 1976, Вашинґтон) – громадсько-культурний діяч, журналіст. Із замож. родини, розкуркулений, переслідуваний рад. владою. Закін. Харків. пед. інститут (1941). Учителював. Голова місц. осередку товариства «Просвіта» (1942–43). У...
(15. 12. 1867, Львів – 06. 12. 1931, там само) – правознавець. Навч. у Львові в академ. гімназії та Університеті. Від 1900 працював нотаріусом у м-ку Рожнятів (нині смт Івано-Фр. обл.), згодом – нач. суду в м-ку Краковець (нині смт Яворів. р-ну Львів. обл.). Член Укр. нац.-демократ. партії. 1908...
(15. 12. 1931, с. Станіслав Білозерського, нині Херсонського р-ну Херсонської обл. — 26. 04. 1983, Одеса) — патофізіолог. Доктор медичних наук (1970), професор (1971). Закінчив Одеський медичний інститут (1955). Працював лікарем. Від 1957 — в Алтайському медичному інституті (м. Барнаул, РФ):...
(15. 12. 1923, м. Кам’янське, нині Дніпропетровської обл. — 30. 08. 2012, там само) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1972), професор (1973). Закінчив Дніпродзержинський вечірній металургійний інститут (нині Кам’янське, 1946). Працював 1944—48 на Дніпровському металургійному...
(15. 12. 1937, с. Новомар’ївка Брат. р-ну Микол. обл. – 28. 04. 1998, Москва) – поет, перекладач, літературний критик. Брат А. Котенка. Закін. Літ. інститут у Москві (1965). Працював у пресі. Від поч. 1960-х рр. писав переважно російською мовою. Перші вірші українською мовою опубл. у зб....
(15. 12. 1959, Харків) — економіст. Доктор економічних наук (2017), професор (2019). Закінчила Харківський автомобільно-дорожній інститут (1983). Відтоді працювала на автотранспортному підприємстві та у Харківському управлінні автомобільного транспорту; від 1989 — у Харківському виробничому...
(15. 12. 1930, с-ще ім. Паризької Комуни, нині м. Перевальськ Луган. обл.) – металофізик. Батько К. Михаленкова. Доктор фізико-математичних наук (1982). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988). Закін. Київ. політех. інститут (1954). Від 1955 працює в Інституті металофізики НАНУ...
(15. 12. 1945, м. Орськ Оренбур. обл., РФ) – імунолог. Доктор медичних наук (1991), професор (2000). Закін. Горьків. мед. інститут (1970). Працювала лікарем-хірургом (1970– 75) у м. Леґніца (Польща), у Київ. НДІ інфекц. хвороб (1976– 78), від 1978 – у Нац. мед. університеті: ст. н. с., у 1993–97...
(15. 12. 1922, с. Цур Нагірно-Карабах. автоном. обл., Азербайджан – 13. 07. 1995, Донецьк) – живописець. Член НСХУ (1988). Закін. Харків. худож. інститут (1952; майстерня С. Прохорова, викл. – С. Бесєдін, Г. Томенко). Працював оформлювачем на Донец. худож.-вироб. комбінаті (1952– 95). Брав участь...
(03(15). 12. 1891, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 05. 12. 1968, Київ) – фахівець у галузі будівництва. Син Дмитра та брат Ольги Жудіних. Кандидат технічних наук (1938, без захисту дис.), професор (1958), член-кореспондент Академії будівництва і архітектури СРСР (1958). Державні нагороди. Закін....
(15. 12. 1864, Київ – ?) – військовик. Генерал-лейтенант (1915). Закін. 4-й Моск. кадет. корпус (1882), 3-є Олександрів. військ. училище (1884), Микол. академію Генштабу (1893). Служив у лейб-гвардії Волин. полку, штабах піхот. дивізій і армій. корпусів, був начштабу 18-ї піхот. дивізії,...
(15. 12. 1929, с. Ровеньки, нині Бєлгород. обл., РФ – 19. 08. 2009, Луганськ) – скульптор. Член НСХУ (1963). Закін. Ворошиловгр. художнє училище (нині Луганськ, 1951; викл. В. Мухін), Харків. худож. інститут (1958; викл. О. Кокель, І. Мельгунова). Працював у Луганську: 1958–64 – у худож.-вироб....
(15. 12. 1869, маєток Гривнеки Венден. пов. Ліфлянд. губ., нині Латвія – ?) – фахівець у галузі садівництва. Закін. Уман. училище землеробства і садівництва (нині Черкас. обл., 1891). У 1895–97 викладав у додатк. класах із садівництва та городництва Жиздрин. училища (нині Калуз. обл., РФ);...
(15. 12. 1953, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія) — русинський журналіст, громадсько-культурний діяч в Югославії та Сербії. Член спілки журналістів Сербії (пише русинською і сербською мовами). Закінчив економічний факультет Новосадського університету у Суботиці (1979), відділення...
(15. 12. 1924, Севастополь) – фахівець у галузі рослинництва. Батько В. Гармашова. Доктор сільськогосподарських наук (1973), професор (1987). Закін. Крим. с.-г. інститут (Сімферополь, 1951). Працював н. с., завідувач відділу зрошув. землеробства Крим. с.-г. дослід. станції (с. Клепиніне...
(15. 12. 1958, с. Рівнопіль Великоновосілківського, нині Волноваського р-ну Донецької обл.) — літературознавець. Доктор філологічних наук (2006), професор (2011). Дійсний член НТШ (2015). Закінчила Донецький університет (1980), де від 1984 й працює (від 2014 — у Вінниці): 2007—15 — завідувач...
(15. 12. 1937, м. Ізюм Харківської обл. — 18. 09. 2002, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1990). Закінчив Харківський університет (1961). Працював 1961—93 та 1996—2002 у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАНУ: 1986—87 — провідний науковий...
(15. 12. 1889, Полтавщина — 25. 01. 1981, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — диригент, громадський діяч. Навчався у Полтавській духовній семінарії, закінчив Музичне училище в Катеринославі (нині Дніпро). Готувався стати співаком (баритон), однак...
(15. 12. 1934, Харків) – фахівець у галузі молекулярної спектроскопії. Син А. Короткова. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1995). Держ. премія України в галузі науки і техніки (2001). Закін. Київський університет (1957), де й працює відтоді: від 1993 – професор кафедри...
(15(27). 12. 1881, Київ – ?) – фахівець у галузі електротехніки. Професор (1919). Закін. Київ. політех. інститут (1909). У 1909–20 працював на інж. посадах у гол. майстернях Пд.-Зх. залізниці; 1919–30 – проф. Одес. політех. інституту, водночас очолював Одес. вищий електротех. технікум; 1930–33 –...
(03(15). 12. 1876, с. Вєряєво Тамбов. губ., нині Рязан. обл., РФ – 1945, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – лікар-гігієніст. Проф. Закін. Харків. університет (1904). Працював земським лікарем. 1917 – зав. Одес. міського сан. бюро; 1917–20 – зав. сан.-статистич. бюро Одес. повіт. земської...
(15. 12. 1908, Полтава — 04. 04. 1972, Київ) — графік, дизайнер. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Член СХУ (1941). Закінчив Харківський художній інститут (1935; викладачі І. Падалка, В. Касіян, О. Довгаль). Автор мистецького оформлення зарубіжної архітектурної, педагогічної та...
(15. 12. 1905, с. Садир-Багай Євпаторійського пов. Таврійської губ., нині Хмельове Євпаторійського р-ну, АР Крим — 09. 11. 1967, м. Ош, Киргизстан) — тюрколог, літературознавець, педагог. Кандидат філологічних наук (1939). Закінчив Кримський педагогічний інститут (Сімферополь, 1930), де пізніше й...
(15. 12. 1949, Москва – 16. 04. 2021, Київ) – спортсмен (дзюдо, самбо). Заслужений майстер спорту СРСР з дзюдо (1974). Кандидат педагогічних наук (1989). Закін. Київський інститут фізичної культури (1972). Чемпіон 21-х Олімпійських ігор з дзюдо (м. Монреаль, Канада, 1976). Сріб. (Відень, 1975) та...
(15. 12. 1953, Київ) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004). Закінчив Київський медичний інститут (1976). Працював 1976—88 у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії; від 1988 — лікар загальної хірургії Київської міської...
(15. 12. 1921, станиця Темижбецька, нині Краснодар. краю, РФ – 14. 07. 2003, м. Воронеж, РФ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Урюпін. військ.-піхотне училище (РФ, 1941), курси «Постріл» (1942),...
(15. 12. 1951, м. Ленінськ-Кузнецький Кемеров. обл., РФ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (2007). Закін. Київський університет (1974), де й працює від 1976: від 2007 – професор кафедри матем. аналізу. Наукові дослідження: граничні теореми для випадк. процесів і полів, функціон....
(15. 12. 1951, с. Старовірівка, нині Нововодолаз. р-ну Харків. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1994), академік НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Премії імені К. Синельникова НАНУ (2010), імені О. Ахієзера НАНУ (2022). Закін. Харків....
(15. 12. 1926, с. Лозни Летичів. р-ну, нині Хмельн. обл. — 04. 03. 2012, с. Кармалюкове Жмерин. р-ну Вінн. обл., похований у с. Курилівці Жмерин. р-ну) – краєзнавець і фольклорист. Член НСЖУ (1996). Премія ім. П. Чубинського Укр. товариства охорони пам’яток історії та культури (1996). Репрес....
(15. 12. 1926, с. Сянічок, нині Польща – 27. 03. 2009, м. Валінґфорд, шт. Пенсильванія, США) – фізик. Чоловік Л. Біланюк. Доктор фіз. н. (1957). Іноз. чл. НАНУ (1992). Дійсний член УВАН у США (1975, від 1998 – президент) та НТШ (1975). Почес. д-р Львів. університету (2002). Премія ім. К....
(Нәҗми Кави; справж. – Нәҗметдинов Кави Һибәт улы, Нежметдінов Каві Гіб’ятович; 02(15). 12. 1901, с. Красний Остров, нині Нижньогород. обл., РФ – 24. 03. 1957, м. Казань, Татарстан, РФ) – татарський письменник, громадський діяч. Член правління СП СРСР (1934), голова СП Татарстану (1934–37)....
(03(15). 12. 1876, с. Вєряєво Тамбов. губ., нині Рязан. обл., РФ – 1945, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – лікар-гігієніст. Проф. Закін. Харків. університет (1904). Працював земським лікарем. 1917 – зав. Одес. міського сан. бюро; 1917–20 – зав. сан.-статистич. бюро Одес. повіт. земської...
(Сергій Михайлович; 02(15). 04. 1904, Київ – 15. 12. 1986, м. Лозанна, Швейцарія, похов. у м-ку Сент-Женев’єв-де-Буа, Франція) – артист балету, балетмейстер, педагог, дослідник хореографічного мистецтва, публіцист, театрально-громадський діяч. Золота медаль Парижа, приз «Золотий балетний...
(04(17). 11. 1908, с. Феськівка, нині Менського р-ну Черніг. обл. – 15. 12. 1994, Київ, похов. у м. Ірпінь Київ. обл.) – перекладач, поет, літературознавець. Член СПУ (1968–73, від 1988), дійс. чл. НТШ (1993). Премія ім. М. Рильського (1989), медаль ім. М. Грушевського НТШ (1993). Державна...
Порфирій Денисович (05(17). 03. 1856, с. Костянтинівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині Сахновщин. р-ну Харків. обл. – 15. 12. 1933, м. Красноград Харків. обл.) – графік, живописець, фольклорист, етнограф. Навч. у С.-Петербур. АМ (1873–81; викл. І. Крамськой), отримав велику срібну медаль...
(крипт. і псевд.: Г. К., Грицько Коваленко, К. Вільний та ін.; 24. 01(05. 02). 1868, с. Липняки Переяслав. пов. Полтав. губ., нині у складі смт Баришівка Київ. обл. – 15. 12. 1937, Полтава) – письменник, етнограф, графік, живописець, громадсько-культурний діяч. Закін. Полтав. чол. фельдшер. школу...
(справж. – де Тессейр; 22. 04(04. 05). 1889, Київ – 15. 12. 1974, там само) – співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Дружина М. Донця. Професор (1953). Народний артист УРСР (1965). Урядові нагороди. У дит. роки вивчала гру на скрипці, співала в гімназій. хорі. Навч. у Муз.-драм. школі...
(16(28). 12. 1866, с. Чоботарка, нині Заболотне Крижопіл. р-ну Вінн. обл. – 15. 12. 1929, Київ, похов. у рідному селі) – лікар-епідеміолог, мікробіолог. Доктор медицини (1908), професор (1898), академік АН СРСР (1929), ВУАН (1922; 1928–29 – президент). Закін. Новорос. університет в Одесі (1891),...
(15(28). 08. 1908, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 15. 12. 1979, Київ) – графік, живописець. Дід О. Литвиненка. Народний художник УРСР (1960). Член СХУ (1943). Навч. у худож. студії М. Самокиша в Сімферополі (1929–30), на робітфаці при Харків. худож. інституті (1932–34), у студії І. Селезньова...
(справж. – Сопляков Костянтин Степанович; ін. псевд.: Едвард Стріха, Кость Соколовський, Варвара Жукова, Нехтенборенг; 02. 08. 1888, с. Велика Меженка, за ін. даними – 1880, слобода Євстратовка, Воронез. губ., Росія – 15. 12. 1934, Київ) – письменник, публіцист, театрознавець, політичний діяч....
(19. 09 (02. 10). 1910, с. Остап’є Хорол. пов., нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 15. 12. 1996, Харків) – хімік-технолог. Батько Ю. Бережного. Доктор технічних наук (1947), професор (1947), академік НАНУ (1979). Закін. Харків. хім.-технол. інститут (1932). Відтоді працював в Укр. НДІ...
(20. 10(01. 11). 1869, Київ – 15. 12. 1943, Москва) – фізіолог, нейрогістолог. Батько М. Леонтовича. Доктор медицини (1900), біол. н. (1937), професор (1913), академік АН УРСР (1929). Заслужений діяч науки УРСР (1939). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1893), де й працював від 1895:...
(24. 06(07. 07). 1906, с. Слобода, нині у складі м. Хмільник Вінн. обл. – 15. 12. 1965, Київ) – літературознавець, кіносценарист. Батько М. Копиці, дід К. Карабиця. Член СПУ (1940). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. на Вищих пед. курсах у Вінниці (1922–24), у Кам’янець-Поділ....
(04. 12. 1892, с. Золотареве Мараморос. комітату, нині Хуст. р-ну Закарп. обл. – 15. 12. 1983, м. Лендсдейл, шт. Філадельфія, США) – культурно-освітній і церковний діяч. Закін. Ужгород. духовну семінарію (1918). 26 травня 1918 висвяч. на греко-катол. священика. Душпастирював у парафіях...
(11(23). 03. 1895, м. Вільно, нині Вільнюс – 15. 12. 1989, Київ) – живописець і графік. Чоловік Н. Котек, батько О. Єржиковського. Заслужений художник УРСР (1985). Член СХУ (1938). Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1928; майстерня Ф....
(15. 03. 1939, с. Ширмівка Погребищенського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 15. 12. 2020, Черкаси) — педагог. Доктор педагогічних наук (1991), професор (1993). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1963). Учителював; від 1965 працював у Полтавському педагогічному інституті; 1972—90 —...
(Анатолій Михайлович; 05 (за ін. даними – 10). 05. 1902, Київ – 15. 12. 1974, м. Нейї-сюр-Сен побл. Парижа) – режисер. Учасник 2-ї світової війни. Орден Почес. Легіону. Бойові нагороди Франції. Дит. і юнац. роки провів у Києві. Вивчав філософію у Петрогр. університеті (нині С.-Петербург),...
(17. 11. 1939, с. Дуба, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – не пізніше 15. 12. 1985, Одес. обл., похов. у Дубі) – поет. У 1950-х рр. з родиною висланий до Тюмен. обл. (РФ). Після повернення в Україну навч. на рос. відділ. філол. факультету Івано-Фр. пед. інституту (1963–65), водночас учителював....
(16 (28). 04. 1873, м. Павловськ, нині Воронез. обл., РФ – 15. 12. 1942, м. Кзил-Орда, Казахстан) – зоолог-морфолог. Доктор біологічних наук (1914). Премія ім. М. Ахматова РАН (1915). Закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Моск. університету (1896). Від 1897 працював у Зоол. музеї цього...
(Галич Александр Аркадьевич; справж. – Гинзбург; Ґінзбурґ; 19. 10. 1918, Дніпропетровськ – 15. 12. 1977, Париж) – російський драматург, поет. Член СП СРСР (1955–71, поновлено 1988), СКін СРСР (1958–72, поновлено 1988). Навч. у Літ. інституті в Москві (1935– 36); Оперно-драм. студії К....
(25. 03(07. 04). 1903, с. Кривуші, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. – 15.12.1963, Чернівці) – письменник, культурний діяч. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Інститут червоної професури (Харків, 1937). У 1930–31 працював у ред. ж. «Молодняк». 1940 переїхав до Чернівців як уповноважений СПУ,...
(21. 08. 1938, с. Черемушна Валківського р-ну Харківської обл. – 15. 12. 2022, там само) – літературознавець, музикознавець, журналіст. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Член НСЖУ (1977), НСПУ (2005). Закінчив Харківський університет (1966). Працював у Головній редакції УРЕ (1967–68),...
(07. 12. 1928, с. Городище, нині Нікопол. р-ну Дніпроп. обл. – 15. 12. 2017, Київ) – літературознавець і критик. Закін. Київський університет (1961). Кандидат філологічних наук (1980). Член НСПУ (1975). У 1963– 67 – кор. г. «Літературна Україна», 1967–68 – відп. секр. Комісії критики СПУ, 1968–72...
(25. 01. 1893, с. Диниска, нині Дениси Жовків. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1968, м. Коломия Івано-Фр. обл.) – перекладач, педагог, есперантист, громадсько-культурний діяч. Від 1897 мешкав у Коломиї. Закін. Коломий. гімназію (1913), студіював філософію і природн. науки у Віден. університеті...
(24. 03. 1927, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 15. 12. 2003, Київ) – мистецтвознавець, майстриня художньої вишивки та бісероплетіння. Срібні медалі ВДНГ СРСР (Москва, 1983–84). Закін. Київ. гідромеліорат. інститут (1950). Відтоді працювала м. н. с. Київ. облуправління с. господарства та...
(справж. ім’я – Мотл; 16(29). 10. 1909, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 15. 12. 1943) – поет. Дід М. Вайсберґа. Член СПУ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. євр. відділ. Моск. університету (1934), аспірантуру Інституту євр. культури АН УРСР (1936). Друкувався від 1926. Г.-поет – патріот,...
(18. 05. 1942, Уфа, Башкортостан, РФ – 15. 12. 2011, м. Дубна Моск. обл.) – фізик. Син Миколи Миколайовича, брат Миколи Миколайовича (молодшого), онук Миколи Михайловича Боголюбових. Премії ім. М. Крилова та М. Боголюбова НАНУ (2000). Доктор фізико-математичних наук (1972)....
(справж. – Бабенко Трохим Іванович; 1898, с. Хрещатик, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. – 15. 12. 1921, Черкащина) – отаман. Учасник 1-ї світової війни, нагородж. 2-ма Георгіїв. хрестами. Після проголошення УНР – старшина укр. війська. Організовував повстання проти білогвардійців і більшовиків у...
(22. 12. 1925, м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. – 15. 12. 2004, Львів) – фотохудожник-портретист. Брат В. Барана, батько Р. Баран. Член Спілки фотохудожників України (1989). Закін. Краків. вищу художню школу (1947; викл. Я. Лукавецький, Р. Зорій). Завідував фотостудіями у Снятині, Станіславі (нині...
(справжнє — Ланшин Мирон Олексійович; 08(21). 08. 1903, м. Олександрівськ Катеринославської губ., нині Запоріжжя, за ін. даними — м. Проскурів, нині Хмельницький — 15. 12. 1949, Одеса) — літературознавець, поет, перекладач. Член СПУ (1941). Навчався в Олександрівській класичній гімназії. Закінчив...
(псевдонім — Л. Гайний; 1899, с. Яблунів Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 15. 12. 1950, Київ) — літературознавець, критик. Член СПУ, ВУСПП. Закінчив Київський ІНО (1928) та аспірантуру. Викладав у цьому ВНЗі. Працював у редакції газети «Пролетарська правда»,...
(25. 11. 1869, м. Переяслав Полтав. губ., нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 15. 12. 1938, м. Рязань, РФ) – живописець. Член Асоц. художників рев. Росії (1925). Заслужений діяч мистецтв РФ (1932). Навч. у Київ. столярно-різьбяр. майстерні (від 1883), Моск. училищі живопису, скульптури та...
(30. 09(12. 10). 1857, м. Тифліс, нині Тбілісі – 02(15). 12. 1904, м. Порт-Артур, нині Люйшунь, Китай, похов. у С.-Петербурзі) – військовик. Генерал-лейтенант (1904). Походив із укр. козац. роду з м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ), який отримав дворян. титул. Закін. Полоц. військ. гімназію...
(26. 08. 1996, смт Гусятин, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 15. 12. 2022, поблизу с-ща Підгородне Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 23. 12. 2022 на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря Тернополя) — військовик. Капітан. Герой України (2023, посмертно). Орден Богдана...
(05. 02. 1927, Одеса — 15. 12. 1980, Москва) — лікар-офтальмолог. Син В. Філатова. Доктор медичних наук (1972). Закінчив Одеський медичний інститут (1952). Працював в Одеському НДІ очних хвороб і тканинної терапії: 1964—80 (з перервами) — завідувач відділення відшарування сітківки; 1972—74 —...
(справж. – Бірзгаліс; 24. 01(05. 02). 1898, м. Вольмар, нині Валмієра, Латвія – 15. 12. 1968, Риґа) – живописець і мистецтвознавець. Навч. 1916–18 в Училищі тех. рисування Штігліца (Петроград), 1923–26 – у М. Самокиша в Сімферополі. Делегат 1-го і 2-го Всерос. з’їздів Рад. Виконав транспаранти,...
(23. 03. 1915, с. Єліно, нині Челябін. обл., РФ – 15. 12. 1991, Київ) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. У ЗС (ВМФ) від 1937. Закін. буд. технікум у Магнітогорську (Челябін. обл., 1930), Військ.-господар. школу. У жовтні–грудні...
(09. 03. 1902, с. Минківка, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 15. 12. 1937, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – письменник, журналіст. Чоловік О. Шпоти. Член ВУСПП, СПУ (1934). Закін. Катеринослав. укр. гімназію (нині Дніпро, 1921). У липні–грудні 1919 – у складі повстан. загону Т. Гладченка,...
(07. 07. 1947, Херсон – 15. 12. 2016, там само) – графік, живописець. Член НСХУ (1988). Закін. Одес. театр.-худож.-тех. училище (1970; викл. О. Пилявський). Працював 1970–74 на Одес. кіностудії худож. фільмів, де брав участь в оформленні картин: «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (реж....
(01(13). 01. 1890, слобода Маяк, нині село Ізюмського р-ну Харківської обл. — 15. 12. 1967, Бейрут) — інженер-конструктор, математик, винахідник. Після закінчення Харківської духовної семінарії (1910) вступив на механічне відділення Московського технічного училища, де захопився авіацією (був...
(23. 06 (06. 07). 1906 (за ін. даними – 1908), с. Опришки, нині Глобин. р-ну Полтав. обл. – 12(за ін. даними – 15). 12. 1942, м. Старобільськ Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – музикознавець, фольклорист, співак, педагог. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кременчуц. пед. технікум (нині Полтав....
(22. 05. 1919, с. Софіївка, нині Дніпроп. обл. – 15. 12. 2011, Київ) – скульптор. Член СХ СРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. худож. училище (1939) та Київ. худож. інститут (1952, учителі з фаху М. Лисенко, О. Олійник). Працював у царині станк. та...
(20. 02. 1931, с. Градизьк, нині с-ще Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 15. 12. 2024, Київ) — архітектор. Кандидат архітектури (1970), професор (1994). Почесний член Української академії архітектури (2022). Премія РМ СРСР (1978). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1961)....
(04. 04. 1910, с. Юр’ямпіль, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. – 15. 12. 1944, Львів) – поет. Член літ. організації «Горно» (1929), СПУ (1939). Закін. Львів. політех. інститут (1936). Працював інж. у м. Лодзь (Польща). Друкувався від 1929 як поет-модерніст. Від 1931 співпрацював із львів. ж....
(19. 05. 1951, м. Новочеркаськ Ростов. обл., РФ – 15. 12. 2020, Дніпро) – фахівець у галузі гірничої механіки, теплоенергетики, ракетно-космічного комплексу. Доктор технічних наук (1990), член-кореспондент НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Закін. Дніпроп. гірн. інститут...
(19. 12. 1927, Київ — 15. 12. 2012, там само) — фахівець у галузі електромеханіки. Батько О. Поповича. Доктор технічних наук (1974), професор (1974). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Закінчив Київський політехнічний інститут (1951), де від 1956 й працював (нині Національний...
(07. 01. 1923, с. Муроване, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1985, Львів) – майстер гутного скла. Член СХУ (1968). Освіта середня. Працював на підприємствах худож. скла Львова (1938–58). Відтоді – на творчій роботі. 1962–73 – на Львів. керам.-скульптур. ф-ці Худож. фонду УРСР. Учасник...
(18. 02. 1914, Київ — 15. 12. 1985, там само) — фахівець у галузі радіотехніки. Кандидат технічних наук (1948). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1937), де відтоді й працював. У роки 2-ї світової війни керував радіовузлом Українського штабу партизанського руху; під його керівництвом...
(04(16). 09. 1881, м. Аккерман Бессарабської губ., нині Білгород-Дністровський Одеської обл. — 15. 12. 1919, м. Ішим, нині Тюменської обл., РФ) — лікар, революційний діяч. Навчався на фізико-математичному (від 1901), закінчив медичний (1910) факультет Новоросійського університету в Одесі. Під час...
(26. 09(08. 10). 1899, містечко Ротмистрівка Черкас. пов. Київ. губ., нині село Смілян. р-ну Черкас. обл. – 15. 12. 1996, Харків) – лікар-патофізіолог. Доктор медичних наук (1955), професор (1961). Закін. Харків. мед. інститут (1923). Працював в Укр. психоневрол. інституті (Харків): 1925–41 –...
(09. 06. 1919, м. Золотоноша, нині Черкас. обл. – 15. 12. 1977, Мінськ) – шахіст і шаховий теоретик. Міжнар. гросмейстер (1950). Заслужений тренер СРСР (1964). Заслужений майстер спорту СРСР (1948). Закін. Дніпроп. університет (1955). Тренер олімпій. команди СРСР (1958–70), тренер і секундант...
(09(22). 01. 1902, м. Книшин, нині Польща – 15. 12. 1980, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1952), професор (1955), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Сталінcька премія (1947). Закін. Харків. вет. інститут (1928). Відтоді працював у системі Наркомзему УРСР; 1938–77 –...
(17. 10. 1938, с. Явора, нині Турків. р-ну Львів. обл. – 15. 12. 1995, Київ) – філософ. Доктор філософських наук (1992), професор (1993). Закін. Київський університет (1966). Працював 1966–72 викл., ст. викл. каф. філософії Київ. інституту нар. господарства; 1975–77 – викладач кафедри філософії та...
(ქუთათელაძე იოველ; 01(13). 10. 1887, м. Хоні, нині Цулукідзе, Грузія – 15. 12. 1963) – грузинський фармакохімік. Доктор біологічних наук (1936), професор (1921), академік АН Груз. РСР (1946). Заслужений діяч науки Груз. РСР (1941). Закін. Новорос. університет в Одесі (1910), де відтоді й...
(25. 10(07. 11). 1913, с. Агарково Тульс. губ., Росія, нині знято з обліку – 15. 12. 1989, м. Бердянськ Запоріз. обл., похов. у Москві) – військовик. Генерал-майор авіації (1959). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Державні та бойові нагороди СРСР....
(Крубер Александр Александрович; 10(22). 08. 1871, м. Воскресенськ, нині Істра Моск. обл. – 15. 12. 1941, Москва) – російський карстознавець. Професор (1919). Срібна медаль ім. П. Семенова-Тянь-Шанського Рос. геогр. товариства. Закін. Моск. університет (1896), де був залишений для підготовки...
(10(22). 10. 1884, містечко Любомль, нині місто Волин. обл. – 15. 12. 1984, Одеса) – етнограф, історик, мовознавець. Кандидат філологічних наук (1943). Закін. Юр’єв. (нині Тартус.) університет (Естонія, 1912). Від 1922 викладав в Одес. інституті нар. господарства, ІНО, пед. інституті, від 1937 –...
(справж. – Буковська; липень 1874, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 15. 12. 1968, Москва) – співачка (сопрано). Закін. Моск. консерваторію (1896; кл. Є. Лавровської). 1896–97 – солістка Харків., 1897–1901 – Маріїн. (С.-Петербург) опер. Вперше в Росії виконала партії Ґретель в опері «Гензель і...
(11. 04. 1961, Київ – 15. 12. 2005, там само) – живописець. Дочка С. Гроша, дружина С. Галчанського. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1985; майстерня В. Шаталіна). Від 1987 брала участь у всеукр. та міжнар. мист. виставках. Персон. – у Києві (1997). Від 2004 – викладач кафедри...
(1887, м. Баб’як Каліш. пов., нині Польща – 15. 12. 1935, Київ) – письменник, літературознавець. Член СПУ. Дебютував із віршами у варшав. періодиці 1906. Писав євр. мовою (ідиш). У доробку В.: поезія й проза, драматургія й публіцистика, літературознавчі дослідж. П’єси В. входили до репертуару...
(справж. – Мушников; 21. 10. 1921, м. Петропавловськ, нині Пн.-Казахстан. обл., Казахстан – 15. 12. 1994, Харків) – письменник. Член СПУ (1952). Учасник 2-ї світової війни. До Харкова родина М. переїхала 1924. Навч. у Харків. університеті (1940–41), закін. Літ. інститут у Москві (1955). Після...
(Mačys-Kėkštas Jonas; справж. – Mačys, Мачис; 17. 08. 1867, с. Інґаванґіс, нині Маріямпол. пов., Литва – 15. 12. 1902, Нью-Йорк, США) – литовський поет, публіцист, перекладач. Навч. у гімназії в Маріямполі. Один із перших литов. рев. поетів. Учасник гуртка любителів творчості Т. Шевченка в м....
(17. 10. 1951, Одеса — 17. 05. 2026, там само) — живописець. Член НСХУ (1986). Закінчив Одеське художнє училище (1971; викладачі В. Філіпенко, Т. Єгорова) та Київський художній інститут (1977; майстерня В. Пузиркова, викладачі Л. Вітковський, В. Сингаївський, Т. Голембієвська, В. Забашта)....
(04. 04. 1942, Київ – 17. 05. 2026, там само) – фахівець у галузі автоматизованих систем керування. Батько О. Зайченко. Доктор технічних наук (1981), професор (1983). Закін. Київ. політех. інститут (1965), де відтоді й працював (нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. інститут»):...
(21. 10. 1948, с. Козинка Бєлгородської обл., РФ – 14. 05. 2026, Київ) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1994), професор (1996). Закінчив Київський політехнічний інститут (1974), де відтоді й працював (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»):...
(07. 07. 1947, Херсон – 15. 12. 2016, там само) – графік, живописець. Член НСХУ (1988). Закін. Одес. театр.-худож.-тех. училище (1970; викл. О. Пилявський). Працював 1970–74 на Одес. кіностудії худож. фільмів, де брав участь в оформленні картин: «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (реж....
(19. 09 (02. 10). 1910, с. Остап’є Хорол. пов., нині Великобагачан. р-ну Полтав. обл. – 15. 12. 1996, Харків) – хімік-технолог. Батько Ю. Бережного. Доктор технічних наук (1947), професор (1947), академік НАНУ (1979). Закін. Харків. хім.-технол. інститут (1932). Відтоді працював в Укр. НДІ...
(26. 09(08. 10). 1899, містечко Ротмистрівка Черкас. пов. Київ. губ., нині село Смілян. р-ну Черкас. обл. – 15. 12. 1996, Харків) – лікар-патофізіолог. Доктор медичних наук (1955), професор (1961). Закін. Харків. мед. інститут (1923). Працював в Укр. психоневрол. інституті (Харків): 1925–41 –...
(18. 09. 1938, с. Глібки Красилів. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл. – 15. 12. 1996, Київ) – лікар-гематолог. Доктор медичних наук (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Закін. Київський медичний інститут (1967). Відтоді працював у Київ. НДІ гематології та...
(Сергій Михайлович; 02(15). 04. 1904, Київ – 15. 12. 1986, м. Лозанна, Швейцарія, похов. у м-ку Сент-Женев’єв-де-Буа, Франція) – артист балету, балетмейстер, педагог, дослідник хореографічного мистецтва, публіцист, театрально-громадський діяч. Золота медаль Парижа, приз «Золотий балетний...
15 грудня, в Києві вже встановила свою владу Директорія. Але академіки (8 із 12) встигли провести 27 листопада 1918 перше Спільне зібр....
15 грудня 1935 у Харків. обл. діяли рос. Велико-Писарів., Олексіїв., Старовірів., Чугуїв.; Донец. – рос....
15 грудня 1945 Гросулов. р-н перейменовано на Великомихайлів. р-н, Валегоцулов. р-н – на Долин. р-н, Янів....
15 грудня 1956), яка відмовила їм у праві мешкати в Криму. Пізніше до переліку місцевостей, в яких заборонялося мешкати німцям, додано Запоріз....
15 грудня 1932 року політику українізації припинено, а всі українські культурно-просвітні установи в РСФРР ліквідовано....
15 грудня 1917 у Олександрівську відбулися бої між військами УЦР і більшовиками, внаслідок яких останні зазнали поразки....
15 грудня того ж року спочатку за допомогою аеродинам. гальмування, а потім – на парашутах та досяг поверхні планети, пропрацювавши там 23 хв....
15 грудня 1932 року про припинення українізації в краї були закриті всі україномовні газети, заборонено випуск національних книг та підручників, переведено на російську мову навчання всі україномовні школи, технікуми тощо....
15 грудня 1999 М. є гол. (провід.) органом у системі центр. органів виконав. влади щодо забезпечення реалізації держ....
15 грудня. Теоретично Церк. рада виступала за демократизацію церк. життя, однак практично намагалася забезпечити перевагу укр....
15 грудня остання склала повноваження і передала владу Директорії. 26 грудня 1918 Директорія проголосила відновлення УНР (Декларація Директорії УНР 1918)....
15 грудня 1923 етапування ув’язнених здійснювали Мурманською залізницею до Кемі, де знаходився пересильно-розподільчий пункт, далі — на пароплавах «Гліб Бокий», «Нева» та на баржі «Клара Цеткін» — на С....
15 грудня 1930 ЦВК і РНК СРСР з метою посилення спеціалізації в упр. окремими галузями прийняли постанову «О ликвидации наркоматов внутренних дел союзных и автономных республик»....
15 грудня 1997 КМ України прийняв Постанову «Про створення єдиної системи військової освіти», згідно з якою затверджено Концепцію В....
15 грудня 2017 у Нью-Делі, обрано нове кер-во: президент Т. Коно (Японія), ген. секр. П. Філліпс (Австралія), ген....
15 грудня 2005 № 1208 «Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 942 від 22 жовтня 2008)....
15 грудня 1928 ЦВК СРСР видав Закон «Про загальні основи землекористування та землеустрою», що став обов’язковим і в УСРР....
15 грудня 1992. В. С. У. розглядає кримінал., цивіл., трудові та ін. підвідомчі йому справи у касацій....
15 грудня. У преамбулі документа констатовано факт повалення гетьманського режиму П. Скоропадського, скасування дум і земств, жандармських управлінь, відновлення національно-персональної автономії, демократичних органів місцевого самоврядування тощо....
15 грудня 1879 на засіданні Археогр. комісії він зачитав записку про видані й надруковані за його ред....
15 грудня 1942 – вечір М. Голубця з нагоди його 50-річчя. У січні 1943 відбувся літ. вечір з нагоди роковин смерті В....
15 грудня 1999 на базі Міністерства освіти України і Держ. комітету України з питань науки та інтелектуал....
15 грудня 1934 у замітці «12!» І. Острописа, вміщено й карикатуру Е. Козака. Разом «Д.» виступила на твор....
15 грудня 1917) у м. Томськ (нині Томської обл., РФ), були представлені в Сибір. обл. думi (В. Яновицький, П....
15 грудня 1937 як «керів. учасник контррев. шпигун. повстан. організації». 11 квітня 1938 засудж. до розстрілу....