(01(13). 12. 1877, с. Селевинці, нині Монастирок Немирівського. р-ну Вінницької обл. – 23. 01. 1921, с. Марківка, нині Теплицького р-ну Вінницької обл.) – композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, фольклорист. Навчався у Шаргороській духовній школі (нині Вінницької обл.,...
(13. 12. 1926, Львів – 25. 02. 2010, там само) – історик, археограф, сходознавець, громадський діяч. Син Р.-М. Дашкевича й О. Степанів, чоловік Л. Дашкевич. Доктор історичних наук (1994), професор (1996). Дійсний член НТШ (1990), УВАН (1994). Премія фундації О. і Т. Антоновичів...
(13. 12. 1902, м. Колорадо-Спрінґс, шт. Колорадо, США — 08. 05. 1979, м. Мюнхен, Німеччина) — американський соціолог, фундатор школи структурного функціоналізму, один із засновників соціальної антропології та теоретичної соціології. Здобув ступінь бакалавра в Емгерстському коледжі (шт....
(30. 11(13. 12). 1915, с. Ничипорівка, нині Яготин. р-ну Київ. обл. – 18. 05. 1994, Київ) – співак-бандурист, диригент. Народний артист УРСР (1986). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київську консерваторію (1947; кл. хор. диригування Г. Верьовки і Г. Компанійця). Від 1936 –...
(01 (13). 12. 1877, с. Бодана Сімферопольського повіту Таврійської губернії, нині с. Петрове Сімферопольського р-ну, АР Крим – 17. 04. 1938, Сімферополь) – живописець, історик, етнограф, музеєзнавець. Брат А. Боданінського. Член-кореспондент Всесоюзної академії художніх наук (1927). Початкову...
(13. 12. 1961, Одеса) — історик, письменник, громадський діяч. Доктор історичних наук (2017). Закінчив Одеський університет (1985). Працював у Одеському інституті інженерів морського флоту; Одеському університеті внутрішніх справ: від 2008 — професор кафедри соціально-економічних дисциплін; від...
(13. 12. 1946, Одеса — 17. 02. 2025, там само) — графік, живописець, художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дружина М. Ворохти. Членкиня НСХУ (2008). Закінчила художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту (1971; викладач В. Єфименко). Від 1972 — викладач кафедри рисунка...
(13. 12. 1961, Донецьк) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (2003), професор (2014), академік НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Закінчив Київське відділення Московського фізико-технічного інституту (1985). Відтоді працює в Інституті...
(13. 12. 1970, м. Корюківка Чернігівської обл. — 17. 12. 2025, Черкаська обл.) — військовик. Полковник. Герой України (2022). Ордени Данила Галицького (2012), Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022). Навчався у Сизранському військовому авіаційному училищі льотчиків (РФ). Від початку 1990-х рр. —...
(13. 12. 1962, м. Новокузнецьк Кемеров. обл., РФ) – спортсмен (дзюдо). Майстер спорту (1983), заслужений майстер спорту (2005). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Освіта середня. Бронзовий призер 12-х Паралімп. ігор (Афіни, 2004). Бронз. (провінція Квебек, Канада, 2003), сріб. (м. Сан-Паулу,...
(13. 12. 1917, м. Стрий, нині Львів. обл. – 07. 05. 2002, Торонто) – піаністка, педагог, громадська діячка. Дочка Меланії та Михайла Кравців, сестра Д.-Т. Ємець-Кравців. Фортепіан. гри навч. у Стрий. філії Вищого муз. інституту (педагоги С. Окуневська, Г. Левицька), закін. Муз. академію у Відні...
(13. 12. 1946, м. Конотоп Сумської обл.) — фахівець у галузі будівництва та реконструкції залізниць. Батько Д. Кургана. Доктор технічних наук (2004), професор (2006). Закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту (1971). Відтоді працював на будівництві залізниць; від...
(13. 12. 1979, м. Кременчук Полтавської обл. — 29. 06. 2022, поблизу с. Дементіївка Харківського р-ну Харківської обл., похований 01. 07. 2022 у с. Пришиб Кременчуцького р-ну) — військовик. Майор. Герой України (2024, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022, посмертно). Закінчив...
(13. 12. 1946, Київ) – композитор і піаніст. Заслужений артист УРСР (1987). Лауреат Міжнар. конкурсу піаністів ім. Б. Сметани (1971, Ґран-Прі), лауреат всесоюз. фестивалів «Пісня року» (1984–85). Закін. фортепіан. факультет Київ. консерваторії (1972; кл. Т. Кравченко). Композиції навч. у Г....
(13. 12. 1973, Рівне) – психолог. Доктор психологічних наук (2013), професор (2014). Закін. Рівнен. пед. інститут (1995). Учителювала (1993–96). Від 1996 працює в Рівнен. гуманітар. університеті: від 2005 – завідувач кафедри практики англ. мови. Наукові дослідження: проблеми психолінгвістики,...
(13. 12. 1952, с. Чабарівка Гусятин. р-ну Терноп. обл.) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (2003), професор (2004). Закін. Терноп. мед. інститут (1976). Працював лікарем. Від 1981 – у Терноп. мед. університеті: 2004–05 – професор кафедри факультет. хірургії, від 2005 – професор кафедри заг. та...
(13. 12. 1914, с. Білка, нині Тростянец. р-ну Сум. обл. – 10. 02. 2003, Київ) – мистецтвознавець, художник і колекціонер. Член НСХУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953). Працював н. с. у Нац. музеї укр. мистецтва...
(13. 12. 1949, с. Караван Нововодолаз. р-ну Харків. обл.) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1999), професор (2008). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009). Закін. Івано-Фр. інститут нафти і газу (1976). Працював 1968–69...
(13. 12. 1949, с. Кінські Роздори Пологівського р-ну Запорізької обл.) — фахівець у галузі ливарного виробництва й економічної кібернетики. Доктор технічних (1993) і економічних (2004) наук, професор (2001). Закінчив Запорізький машинобудівний інститут (нині Національний університет «Запорізька...
(13. 12. 1978, Київ) – скульптор. Брат П. Озюменка. Член НСХУ (2004). Закінчив Державну художню середню школу ім. Т. Шевченка (1997), Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2003; викл. І. Макогон, В. Швецов, В. Бородай). Учасник всеукраїнських та міжнародних художніх і...
(13. 12. 1959, м. Нововолинськ, нині Володимирського р-ну Волинської обл.) — архітектор. Чоловік О. Плотнікової. Член НСАУ (2005). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1983). Працював 1983—90 у Київській філії інституту «ДіпроНДІздоров’я»; 1991—92 — головний архітектор проєкту,...
(13. 12. 1921, с. Червоний Шахтар, нині Ізюм. р-ну Харків. обл. – 05. 01. 1998, Харків) – фахівець у галузі хімічного машинобудування. Батько О. Єфимова. Доктор технічних наук (1972), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. політех. інститут (1950), де...
(13(25). 12. 1872, с. Босарево Калуз. губ., нині Орлов. обл., РФ – 02. 06. 1949, Одеса) – живописець, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941). Член Товариства пд.-рос. художників (1916), Товариства ім. К. Костанді (1925–29), СХУ (1938). Закін. Одес. рисув. школу (1890), С.-Петербур. АМ...
(13. 12. 1936, Київ – 07. 08. 2016, там само) – музикознавець, етномузиколог, педагог. Канд. мистецтвознавства (1973). Член НСКУ (1979). Закін. Київську консерваторію (1960; викл. Ф. Аерова) та аспірантуру при ній (1967; кер. Н. Горюхіна). 1959–63 працювала в ІМФЕ АН УРСР; від 1968 – у Нац. муз....
(13. 12. 1959, Київ) – живописець. Заслужений художник України (2002). Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1992; викл. В. Джулай, Л. Міляєва). Працював 1981–95 художником-конструктором Київ. ювелір. заводу. Відтоді – на творчій роботі. 2001 у Києві відкрив власну галерею...
(13. 12. 1906, с. Драгово, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 17. 03. 1994, Ужгород) — поет, перекладач. Член СПУ (1989). Закінчив Ужгородський університет (1959). Учителював у рідному селі та Хусті, працював секретарем газети «Сталінське слово» (Хуст, 1946—51). Перша збірка — «Гірські...
(30. 11 (13. 12). 1911, Київ – 01. 11. 1982, Ленінград, похов. у Києві) – гідpогеолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1962), професор (1963), чл.-коp. AН УPСP (1964). Заслужений діяч науки Укpaїни (1981). Пpемія ім. В. Веpнaдського АН УРСР (1985), премія РМ СРСР (1991). Державні нагороди...
(13. 12. 1962, с. Пересопниця Рівненського р-ну Рівненської обл.) — живописець, графік. Обласна премія імені М. Коцюбинського (2024). Член НСХУ (2010). Закінчив факультет художнього оформлення Київського художньо-промислового технікуму (1983), Київський художній інститут (1991; викладачі Т. Лящук,...
(Брюсов Валерий Яковлевич; 01(13). 12. 1873, Москва – 09. 10. 1924, там само) – російський поет. Брат О. Брюсова. Закін. Моск. університет (1899). Вірші почав писати від 1881. У колектив. зб. «Русские символисты» (1894), складеній гол. чином із віршів Б., та зб. «Chefs d’oeuvre» («Шедеври»,...
(Марковников Владимир Васильевич; 13(25). 12. 1837, м. Княгинін, нині Княгиніно Нижньогород. обл., РФ – 29. 01(11. 02). 1904, Москва) – російський хімік-органік. Почес. чл. Університету св. Володимира в Києві (1900) та Харків. університету (1901). Закін. Казан. університет (Росія, 1860), де й...
(псевд. — Григоренко; 13. 12. 1927, с. Козацьке, нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 21. 03. 1973, там само) — письменник, художник. Син Івана, брат Володимира Підоплічків. З раннього віку писав вірші. 1947 вступив на філологічний факультет Київського університету. Входив до групи...
(01(13). 12. 1865, С.-Петербург – ?) – фахівець у галузі зоології, громадсько-політичний діяч. Батько М. Ваґнера. Доктор зоології (1897). Закін. С.-Петербур. університет (1888), де відтоді й працював. 1895–96 – співроб. Зоол. інституту (м. Гайдельберґ, Німеччина) та Неаполітан. зоол. станції...
(13. 12. 1829, с. Борщівці, нині Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. – 01(14). 01. 1905, с. Струга, нині Новоушиц. р-ну Хмельн. обл.) – фольклорист і етнограф. Член Рос. геогр. товариства (1856). Закін. Кам’янець-Поділ. повіт. школу (нині Хмельн. обл., 1840). Працював від 1848 фельдшером у с....
(13. 12. 1864, с. Петраківці, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 14. 12. 1940, м. Сопот, Польща) – військовик. Генерал-полковник Армії УНР. Закін. Псков. кадет. корпус (1883), Костянтинів. артилер. училище (1884), офіцер. артилер. школу (1889). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї...
(13. 12. 1935, с. Нова Басань Бобровиц. р-ну Черніг. обл. – 13. 12. 2013, с. Козари Носів. р-ну Черніг. обл.) – письменник. Брат В. Лопати. Член літ. спілки «Чернігів». Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1958). Учителював, 25 р. був дир. Козар. серед. школи. Писав оповідання, новели,...
(13. 12. 1999, Харків — 28. 04. 2024, поблизу с. Сергіївка Сватівського р-ну Луганської обл.) — військовик. Солдат. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2024). На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) долучився до Запорізької...
(13. 12. 1921, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 16. 03. 2005, Вільнюс, похов. у Москві) – трубач, педагог. Професор (1971). Нар. арт. РРФСР (1976). Лауреат Всесоюз. конкурсу виконавців на духових інструментах (Москва, 1941, 3-я премія), Всесвіт. фестивалю молоді та студентів (Прага, 1947, 1-а...
(13. 12. 1983, смт Мангуш Першотравн. р-ну Донец. обл.) – спортсмен (паверліфтинг). Майстер спорту міжнародного класу (2003). Закін. Бердян. пед. університет (2005). Чемпіон світу серед юнаків 2001; срібний призер 2002 і чемпіон Європи 2003 серед юніорів. Бронзовий призер чемпіонатів Європи і...
(13. 12. 1935, с. Закорчицьке, нині у межах м. Корець Рівнен. р-ну Рівнен. обл. – 20. 09. 2021, Київ) – фахівець у галузі термічного оброблення сталей. Доктор технічних наук (1985), професор (1986). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1961). Від 1955...
(13. 12. 1951, Київ) – біолог. Доктор біологічних наук (2001), професор (2004). Премія ім. С. Гершензона НАНУ (2006). Закін. Київ. університет (1975). Від 1973 працює в Інституті молекуляр. біології і генетики НАНУ (Київ): від 2002 – завідувач відділу геноміки людини. Наукові дослідження:...
(13. 12. 1940, м. Єнакієве Сталін., нині Донец. обл. – 01. 08. 2002, Донецьк) – гірничий інженер. Доктор технічних наук (1991), професор (1991). Закін. Донец. політех. інститут (1965). Працював від 1963 на вугіл. шахтах Донбасу; від 1975 – в Донец. політех. інституті (нині тех. університет):...
(13. 12. 1925, м. Фастiв, нині Київ. обл. – 19. 10. 1943, там само) – поет. Член ОУН (1942). Працював секр. на бiржі праці. Друкував листівки із закликом до молоді ухилятися від примус. вивезення у Німеччину. Першi вірші – антибiльшов. спрямування, громадян. звучання – вирiзнялися зрiлим...
(13. 12. 1952, с. Тутовичі Сарнен. р-ну Рівнен. обл.) – музикознавець. Сестра А. Дувіряка. Доктор мистецтвознавства (2005). Член НСКУ (1993). Закін. Львів. консерваторію (1976; кл. Л. Баб’юк-Коссак, С. Павлишин). Працювала викл. Івано-Фр. муз. училища, муз. шкіл Львова, лектором-музикознавцем...
(Граков Борис Николаевич; 01(13). 12. 1899, м. Онєга, Росія – 14. 09. 1970, Москва) – російський археолог. Чоловік О. Кривцової-Гракової. Доктор історичних наук (1939). Закін. Моск. університет (1922). Працював у Держ. істор. музеї у Москві (1919–29); від 1931 – в Інституті археології АН СРСР...
(30. 11(13. 12). 1905, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 24. 10. 1989, там само) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1967), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. ІНО (1930). Відтоді працював у Дніпроп. інституті інж. залізнич. транспорту;...
(13. 12. 1982, м. Нетішин Хмельн. обл.) – співачка (ліричне сопрано). Заслужений артист України (2012). Закін. студію при Нац. укр. нар. хорі ім. Г. Верьовки (2002; викл. Р. Мироненко), Нац. пед. університет (2011; викл. А. Авдієвський, З. Корінець; обидва – Київ). Від 2001 – арт. Нац. укр....
(13. 12. 1953, с. Васильківці Погребищенського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл.) — співак і педагог. Чоловік О. Зав’ялової. Доктор мистецтвознавства (1997), професор (2002). Закінчив Московський музично-педагогічний інститут (1980). Відтоді працював у Сумській філармонії; 1984—85 — викладач...
(13. 12. 1978, Київ) – скульптор. Брат А. Озюменка. Член НСХУ (2004). Закінчив Державну художню середню школу ім. Т. Шевченка (1997), Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2003; викл. І. Макогон, В. Чепелик, В. Бородай). Учасник всеукраїнських та міжнародних художніх і...
(01(13). 12. 1884, м. Єлисаветград, нині Кропивницький — 27. 03. 1968, Прага) — історик. Брат Г. Флоровського, племінник Михайла та Сергія Попруженків. Доктор історичних наук (1936), професор (1948). Закінчив 4-у класичну гімназію (1903) та історико-філологічний факультет Новоросійського...
(13. 12. 1932, с. Бурбине Оболонського р-ну Харківської обл., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 14. 11. 2015, Київ) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1969), професор (1970), дійсний член АПН СРСР (1990), академік НАПНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1992)....
(справж. – Пінчук; 01(13). 12. 1897, містечко Лоєв Мінс. губ., нині смт Гомел. обл., Білорусь – 14. 08. 1979, Мінськ) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1943), професор (1945). Заслужений діяч науки Білоруської РСР (1967). Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. Державні нагороди СРСР. Закін. мед....
(30. 11(13. 12). 1905, с. Триліси, нині Олександрів. р-ну Кіровогр. обл. – 06. 09. 1942) – письменник. Закін. Черкас. пед. технікум (1931), Одес. пед. інститут (1937). Від 1931 – у м. Чигирин (нині Черкас. обл.): учителював, зав. пед. частини зразк. школи, зав. райметодкабінету. Дебютував 1925 у...
(13. 12. 1961, м. Теребовля Терноп. обл.) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (2007). Закін. Чернів. університет (1984), де відтоді й працює (від 2007 – професор кафедри заг. фізики). Досліджує фізику нерівноваж. процесів, фаз. переходи у конденсов. середовищі, стохаст. процеси у фіз....
(13. 12. 1911, с. Висова, нині Малопольс. воєводства, Польща – 09. 08. 1987, с. Лисиничі Пустомитів. р-ну Львів. обл.) – майстер різьблення на дереві, педагог. Закін. з відзнакою Горлиц. ремісн.-різьбяр. школу Й. Потоцького (нині Малопольс. воєводство, 1933). У скульптурно-меблевій майстерні його...
(13. 12. 1975, Харків) – спортсмен (армспорт). Закін. Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут» (1999). Чемпіон світу (2000) та Європи (1999– 2001), срібний призер чемпіонатів світу (1999, 2001). В. О. Петренко
(13. 12. 1930, Одеса – 03. 12. 2020, Одеса) – лікар-хірург. Син Олександра, онук Ісака Гешеліних. Доктор медичних наук (1974), професор (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Закін. Одес. мед. інститут (1953). Працював лікарем (до 1978); зав. курсу онкології (1978–89), завідувач...
(псевд. і крипт.: Вировий, Мирон, Микола Карівський, М. К., Колос Іван, Грицько, Роман, М. Д., м. д.; 13. 12. 1901, с. Карів Рава-Рус. пов., нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 17. 05. 1955, Львів) – військовий і політичний діяч. Брат П. Дужого. 1918–20 – підхорунжий УГА, від 1920 – командир роти...
(Авраменко-Ирій; 01(13). 12. 1893, м. Широке Таврій. губ., нині смт Дніпроп. обл. – жовтень 1944, Донецьк) – актор, публіцист, громадський діяч. Член «Просвіти». Закін. земську школу в Широкому, брав участь у роботі самодіял. драм. гуртка. 1912 вступив до Київ. сільгосптехнікуму, проте навч....
(13. 12. 1939, с. Рогачів Баранів. р-ну Житомир. обл. – 24. 08. 2016, Житомир) – політичний діяч. Учасник нац.-визв. руху в Україні від поч. 60-х рр. В ув’язненні провів 27 р., із них 24 – в камерах. Уперше заарешт. КДБ 13 квітня 1960 за розповсюдження антикомуніст. листівок, засудж. до 3-х р....
(13. 12. 1932, Ленінград, нині С.-Петербург) – географ. Доктор географічних наук (1985), професор (1988). Закін. Ленінгр. університет (1959). Відтоді працював в Арктич. та антарктич. НДІ (Ленінград); від 1986 – завідувач кафедри кліматології Одес. екол. університету. 1999 повернувся до...
(13. 12. 1951, Київ) – біолог. Доктор біологічних наук (2001), професор (2004). Премія ім. С. Гершензона НАНУ (2006). Закін. Київ. університет (1975). Від 1973 працює в Інституті молекуляр. біології і генетики НАНУ (Київ): від 2002 – завідувач відділу геноміки людини. Наукові дослідження:...
(13. 12. 1926, Львів – 25. 02. 2010, там само) – історик, археограф, сходознавець, громадський діяч. Син Р.-М. Дашкевича й О. Степанів, чоловік Л. Дашкевич. Доктор історичних наук (1994), професор (1996). Дійсний член НТШ (1990), УВАН (1994). Премія фундації О. і Т. Антоновичів...
(13. 12. 1926, с. Пуків, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл.) – майстриня художньої вишивки. Член НСМНМУ (1993). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1963). Учителювала; 1954–55 – інспектор шкіл Рогатин. р-ну; від 1955 – у Львові: у школі-інтернаті № 5, 1974–84 – у серед. школі № 31. Учасниця...
(псевд. і крипт.: Вировий, Мирон, Микола Карівський, М. К., Колос Іван, Грицько, Роман, М. Д., м. д.; 13. 12. 1901, с. Карів Рава-Рус. пов., нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 17. 05. 1955, Львів) – військовий і політичний діяч. Брат П. Дужого. 1918–20 – підхорунжий УГА, від 1920 – командир роти...
(01(13). 12. 1876, Смолен. губ., Росія – 20. 11(03. 12). 1917, м. Могильов, нині Білорусь) – військовик. Генерал-лейтенант (1917). Закін. Моск. військ. училище (1896), Микол. академію Генштабу (1902). Під час 1-ї світової війни перебував на команд. посадах, зокрема від вересня 1917 – начштабу...
(31. 12. 1826(12. 01. 1827), с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензенської області, РФ – 30. 11(13. 12). 1911, С.-Петербург) – хімік, один із засновників фізичної хімії. Брат Андрія, батько Олексія Бекетових. Доктор хімічних наук (1865), академік Імператорської академії наук (1886)....
(06(19). 12. 1913, с. Ольхове, нині Вологодська обл., РФ – 13. 12. 2002, Київ) – видатний хірург, біокібернетик, філософ, письменник. Заслужений діяч науки УРСР (1959), академік НАНУ (1969) і АМНУ (1993). Ленінська премія (1961). Герой Соціалістичної Праці (1973). Державні премії УРСР (1978, 1988)...
(25. 03(06. 04). 1836, хутір поблизу м. Дубоссари Тираспольського пов. Херсонської губ., нині Молдова — 30. 11(13. 12). 1904, с. Яківці Полтавського пов. Полтавської губ., нині у межах Полтави) — лікар-хірург. Доктор медицини (1863), професор (1870). Закінчив Московський університет (1859). Відтоді...
(09. 02. 1936, с. Нагірянка, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 13. 12. 2023, Львів) — співачка (сопрано), диригент, педагог, громадська діячка. Доцент (2005). Народна артистка України (2020). Орден «Хрест» 2-го ступеня за заслуги у відродженні української культури та української пісні...
(Кандинский Василий Васильевич; 04(16). 12. 1866, Москва – 13. 12. 1944, містечко Неї-сюр-Сен, Франція) – російський живописець, мистецтвознавець. Закін. Одес. гімназію (1885), навч. у Моск. університеті (1893), у Мюнхені: у школі А. Ажбе (1896) та АМ (1900; майстерня Ф. фон Штука). Учасник...
(Анненский Иннокентий Фёдорович; 20. 08(01. 09). 1855, Омськ, Росія – 30. 11(13. 12). 1909, С.-Петербург) – російський поет, драматург, перекладач, критик та літературознавець. Закін. С.-Петербур. університет (1879). За дипломну працю «Южнорусский язык», виконану під керівництвом академік І....
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(02. 02. 1880, провінція Бачка, нині у складі Сербії — 13. 12. 1922, Ужгород) — військовик, громадсько-політичний діяч. Закінчив кадетську школу. Від 1899 перебував на військовій службі в австро-угорській армії. 1911 вийшов у відставку. Працював нотаріусом на Закарпатті. З початком 1-ї світової...
(29. 01. 1905, с. Зарічеве, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 13. 12. 1944, Ужгород) – мовознавець, видавець. Вивчав право у Будапешт. університеті (1924–28; здобув докторат права), продовжив навчання на філол. факультеті Печського університету (Угорщина). Закінчив Яґеллонський...
(13. 11. 1948, с. Оленівка Магдалинівського, нині Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл. — 13. 12. 2022, Дніпро) — фахівець у галузі будівельних матеріалів і виробів, організатор вищої інженерної освіти. Доктор технічних наук (2002), професор (1995). Державна премія України в галузі науки і...
(Жукович Платон Николаевич; 26. 09 (08. 10). 1857, м. Пружани Гроднен. губ., нині Білорусь – 13. 12. 1919, Петроград, нині С.-Петербург) – російський історик Церкви. Доктор церк. історії (1901), член-кореспондент РАН (1918). Дійсний член НТШ (1910). Закін. Литов. духовну семінарію (Вільно, нині...
(06. 01. 1886, Херсон – 13. 12. 1936, Луцьк) – військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. кадет. корпус, Михайлів. артилер. училище. У роки 1-ї світової війни – командир гармат. дивізіону, полковник. Восени 1917 сформував і очолив окрему кінно-гірську гарматну батарею у складі Гайдамац....
(11(23). 05. 1867, м. Єлисаветград, нині Кропивницький – 13. 12. 1946, Київ) – лікар-гігієніст. Доктор медицини (1904), професор (1915). Закінчив Московський університет (1895). Працював лікарем; в Юр’євському (нині м. Тарту, Естонія, 1901) та Новоросійському (Одеса, 1904) університетах;...
(справж. – Гусєв; 11(23). 01. 1879, м. Саратов, нині РФ – 13. 12. 1948, США) – актор, режисер, драматург, театральний критик. Батько О. Глаголіна. Заслужений артист Респ. (1922). Закін. 1-е реал. училище в С.-Петербурзі (1896), навч. на Драм. курсах у В. Давидова та Ю. Озаровського. Сценічну...
(05. 06. 1960, с. Гостролуччя Баришів. р-ну Київ. обл. – 13. 12. 2008, Київ, похов. у рідному селі) – актриса, режисер. Заслужений артист України (2003). Член НСТДУ (1991), НСКінУ (1996). Закін. театр. студію при театрі ім. І. Франка (1979; викл. П. Нятко, В. Дашенко, О. Шаварський), Рос....
(14(26). 03. 1894, маєток Ловра побл. с. Янівка Глухів. пов. Черніг. губ., нині с. Первомайське Глухів. р-ну Сум. обл. – 13. 12. 1918, Київ) – авіаконструктор, військовий льотчик. Учасник 1-ї світової війни. На поч. 1900-х рр. разом із родиною переїхав до Києва. 1908 вступив до авіац. гуртка при...
(29. 01. 1869, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельницької обл. — 13. 12. 1930, Львів) — живописець. Закінчив Краківську академію мистецтв (Польща, 1895; викладачі Ф. Цинк, В. Лущкевич); навчався в Мюнхені (Німеччина) в ательє С. Грохольського (1898—99). Від жовтня 1899 працював у Львові, брав...
(29. 07. 1933, м. Омськ, РФ — 13. 12. 2021, Київ) — живописець. Чоловік Г. Неледви, батько О. Рижих. Народний художник України (2004). Академік НАМУ (2006). 1-а премія Республіканської виставки молодих художників (Київ, 1968), лауреат всесоюзних конкурсів портрета (Москва, 1977—78). Член НХСУ...
(Дионизій-Микола Омелянович; 08. 01. 1952, м. Мукачеве Закарп. обл. – 13. 12. 1993, Ужгород) – поет, публіцист, перекладач, журналіст, громадський діяч. Член СПУ (1991). Літ. премія ім. В. Симоненка (2002). Закін. Ужгород. університет (1974). Працював перекладачем з чес. і словац. мов у бюро...
(29. 07. 1920, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 13. 12. 1991, Київ) – актор, педагог. Батько Є. Гашинського. Доц. (1985). Народний артист СРСР (1971). Закін. укр. студію при Держ. інституті театр. мистецтва (Москва, 1945; курс М. Тарханова). 1946–48 – арт. Київ. держ. театру УРСР, 1948– 90 –...
(справж. – Клюнков; 20. 08(01. 09). 1873, с. Великі Горки Владимир. губ., Росія – 13. 12. 1943, Москва) – живописець, графік, скульптор. Член товариства «Моск. салон» (1910–16), об’єдн. «Союз молоді» (1913–14), «Трамвай В» (1915), «0,10» (1915–16), «Магазин», «Супремус» і «Бубновий валет» (усі –...
(29. 01. 1946, Київ – 13. 12. 2018, м. Ірпінь, нині Бучанського р-ну Київської обл.) – живописець. Член НСХУ (1994). Навч. у Київ. училищі приклад. мистецтва (1963), закін. Київ. інж.-буд. інститут (1969). 1969–78 працювала архітектором у Респ. реставрац. майстернях (нині «Укрпроектреставрація»)....
(30. 08. 1890, м. Стрий, нині Львів. обл. – 13. 12. 1980, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – філателіст. Брат І.-О. Максимчука. По материн. лінії належав до роду Петрушевичів. Закін. гімназію в Стрию і Торг. академію у Відні. Під час навч. входив до таєм. студент. гуртка, за участь у...
(León María Teresa; псевд. – Isabel Inghirami; 31. 10. 1903, м. Лоґроньйо, провінція Бурґос, Іспанія – 13. 12. 1988, Мадрид) – іспанська письменниця, публіцистка, перекладачка, громадсько-культурна діячка. Дружина Р. Альберті. Отримала ступ. бакалавра з філософії та літ-ри у Мадрид....
(06. 06. 1906, с. Мишурин Ріг Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ., нині Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. – 13. 12. 1983, м. Новий Ульм, Німеччина) – громадсько-політичний діяч, публіцист, редактор. Закін. Харків. інститут нар. господарства (1936). Відверто засуджував політику голодомору...
(14(26). 10. 1892, с. Міські Млини, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. – 13. 12. 1918, Чернігів) – письменник. Навч. у Полтав. і Харків. (1910–14) г-зіях, на юрид. факультеті Харків. університету. 1916 як актив. діяч рев. студент. руху висланий у м. Іргиз (Казахстан), звідки повернувся навесні 1917....
(псевд.: Верес, Чавун, Чугайстер; 20. 03. 1915, с. Карашинці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 13. 12. 1945, побл. с. Романів Луц. р-ну Волин. обл.) – діяч ОУН. Закін. польс. гімназію у Тернополі (1935), навч. у Львів. політехніці (1935–39). Від 1931 – чл. Юнацтва ОУН; 1940–41 – провідник ОУН...
(17(29). 09. 1880, м. Мелітополь Таврійської губ., нині Запорізької обл. — 13. 12. 1961, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — гірничий інженер, геолог, петрограф. Прадід Т. Чаркіної. Доктор геолого-мінералогічних наук (1927), професор (1914). Закінчив Катеринославське вище гірниче училище (нині...
(21. 08(02. 09). 1880, Миколаїв – 13. 12. 1938, м. Хуст, нині Закарп. обл.) – військовик, актор і режисер. Син М. Аркаса (1852– 1909). Вихованець Мор. кадет. корпусу. Служив офіцером, після відставки зайнявся театр. діяльністю, подорожував з мандрівними трупами. 1914 перейшов до трупи крим....
(Aleixandre y Merlo Vicente; 28. 04. 1898, Севілья, Іспанія – 13. 12. 1984, Мадрид) – іспанський поет. Академік Іспан. Королів. Академії. Нобелівська премія в галузі літ-ри (1977). Разом із Ф. Ґарсіа Лоркою, Р. Альберті належав до т. зв. Покоління 1927 року. Перша зб. «Aÿmbito» («Оточення»,...
(26. 09(08. 10). 1852, с. Лучиці Мозер. пов. Мінської губ., нині Білорусь – 30. 11(13. 12). 1903, Київ) – морфолог та систематик рослин. Батько Є. Бордзиловського. Дійсний член Київ. товариства природодослідників. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1883). У 1884–1903 – лаборант, хранитель...
(29. 07(10. 08). 1910, ст. Боровйонка Новгород. губ., Росія – 13. 12. 1996, Київ) – художник і поет. Брат О. Влизька. Учасник 2-ї світової війни. Навч. мистецтву у Ф. Кричевського. 1930 вступив до Київ. худож. інституту. Виключ. на 1-му курсі «за контррев. діяльність», ув’язн. на півроку. Працював...
(15. 07. 1899, Одеса – 13. 12. 1958, Київ) – археолог. Кандидат історичних наук (1943). Закін. Волин. ІНО (Житомир, 1925). Працювала у Волин. н.-д. музеї під керівництвом С. Гамченка (Житомир, 1920–25), проходила аспірант. підготовку в Держ. археол. інституті матеріал. культури та Ленінгр....
(20. 02. 1923, с. Залуква, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. – 13. 12. 1990, Варшава) – історик, філолог, перекладач. Доктор гуманістичних наук (1967). Представник караїм. народності. Навч. у польс. гімназії Станіслава (нині Івано-Франківськ). На формування укр. симпатій А. вплинули учитель гімназії...
(13. 12. 1935, с. Нова Басань Бобровиц. р-ну Черніг. обл. – 13. 12. 2013, с. Козари Носів. р-ну Черніг. обл.) – письменник. Брат В. Лопати. Член літ. спілки «Чернігів». Закін. Ніжин. пед. інститут (Черніг. обл., 1958). Учителював, 25 р. був дир. Козар. серед. школи. Писав оповідання, новели,...
(Жабборов Жуманиёз; 25. 10. 1930, кишлак Пулати Кашкадар’їн. обл., Узбекистан – 13. 12. 2010, Ташкент) – узбецький поет, перекладач. Член СП Узбекистану (1953). Заслужений діяч мистецтв Узбекистану (1990). Закін. філол. факультет Середньоазіат. університету (Ташкент, 1952) та курси при Літ....
(псевд. і крипт.: Винников К. П., Мирославський-Винников К. П., Мир-ский К. П.; ? – 13. 12. 1907, Москва) – український артист, режисер, антрепренер і драматург. Один із перших організаторів театр. справи на Далекому Сході (від 1896). Від 1880 – на сцені. 1898 уперше привіз укр. трупу на Далекий...
(08. 06. 1932, с. Мишковичі, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 13. 12. 1999, Львів) – геолог. Брат О. Іванюти. Доктор геолого-мінералогічних наук (1977), професор (1983). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Орден «За заслуги» 3-го...
(Eрғалиев Хамид; 14(27). 10. 1916, аул Аккистау, нині Атираут. обл., Казахстан – 13. 12. 1997, Алмати) – казахський поет. Нар. письменник Казахстану (1986). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Казах. університет (Алма-Ата, нині Алмати, 1948). Автор кн. «Әке сыры» («Сповідь батька», 1947), «Біздің...
(08. 07. 1932, м. Фастів Київ. обл. – 13. 12. 2003, Львів) – легкоатлет (десятиборство). Майстер спорту міжнар. кл. (1961). Закін. Львів. інститут фізичної культури (1954). Учасник 16-х (Мельбурн, 1956), 17-х (Рим, 1960, 4-е м.) Олімпійських ігор. Рекордсмен Європи (1961). Виступав за спортивне...
(13. 04. 1926, Київ — 13. 12. 1997, там само) — фахівець у галузі міцності матеріалів. Доктор технічних наук (1964), професор (1967). Державні премії УРСР (1969) та України (1993) в галузі науки і техніки, СРСР (1982), премія імені О. Динника НАНУ (1997). Закінчив Київський політехнічний інститут...
(04. 04. 1925, с. Студениця Коростишів. р-ну, нині Житомир. обл. – 13. 12. 2005, Вінниця) – лікар. Батько О. Кучука. Доктор медичних наук (1965), професор (1966). Закін. Львів. мед. інститут (1951). Працював лікарем. 1953–65 – у Львів. НДІ гематології та переливання крові (нині Інститут патології...
(14. 06. 1936, м. Левиці, нині Нітранського краю, Словаччина — 13. 12. 2005, м. Бpжецлав Південноморавського краю, Чехія) — перекладач, прозаїк. Навчався на медичному факультеті Університету імені Я. Коменського у Братиславі (1954—57), закінчив філософський факультет Університету імені П. Шафарика...
(псевд.: Вороний, Чернець, Чубатий, Роман; 06. 02. 1920, с. Старий Люблинець Львів. воєводства, Польща – 13. 12. 2012, Львів) – військовик. Полковник УПА (1946). Золотий хрест Бойової заслуги УПА 2-го кл. (1946). Член ОУН (1939). У липні 1941 у складі похід. групи ОУН вирушив у Рівнен. обл., де...
(25. 02. 1893, Одеса – 13. 12. 1982, Київ) – лікар. Батько В. Кушніра. Кандидат медичних наук (1949). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. університет (1920). Працював лікарем. 1928–32 – нач. лікув. і курорт., 1936–38 – лікув.-профілакт., 1943–45 – лікув. управлінь Нар. комісаріату охорони...
(01. 01. 1916, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 13. 12. 1996, Київ) – правознавець, дипломат. Батько В. Забігайла. Доктор юридичних наук (1965), професор (1967). Закін. Київський університет (1940), Дипломат. академію МЗС СРСР (Москва, 1952). Працював у органах прокуратури Ростов. обл. (РФ),...
(Ярушевич Борис Дорофійович; 31. 12. 1891(12. 01. 1892), м. Ковно, нині Каунас, Литва – 13. 12. 1961, Москва) – церковний діяч РПЦ. Закін. С.-Петербур. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1914). У тому ж році прийняв чернечий постриг і висвяч. на ієродиякона та ієромонаха. Від 1915...
(09. 05. 1937, м. Біла Церква Київ. обл. – 13. 12. 2005, Київ) – фахівець у галузі алелопатії. Доктор біологічних наук (1985), професор (1995). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1989). Закін. Білоцерків. с.-г. інститут (1961). Працював у Полярно-альпій. ботан. саду Кольської філії АН СРСР (РФ,...
(07. 11. 1936, с. Коростки Любарського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 13. 12. 1992, Одеса) — хімік. Доктор хімічних наук (1990), професор (1991). Закінчив Одеський політехнічний інститут (1963). Працював на виробництві; від 1969 — в Одеському університеті: 1977—86 — завідувач кафедри...
(26. 11. 1908, с. Павлівка Маріупольського пов. Катеринославської губ., нині Волноваського р-ну Донецької обл. — 13. 12. 1984, Київ) — фахівець у галузі ультраакустики. Доктор хімічних наук (1944), професор (1947). Закінчив Харківський університет (1935). Працював на виробництві (1921—28); у НДІ...
(07. 07. 1886, с. Нижчі Луб’янки, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. – 13. 12. 1985, м. Гемтремк, шт. Мічиґан, США) – диригент, культурний і громадський діяч. Брат Д. Атаманця. Закін. трирічну вчител. школу в Станіславі, нині Івано-Франківськ (1903). Від 1913 – у США (м. Детройт). 1921 переїхав до...
(10. 09. 1920, Одеса – 13. 12. 1982, Київ) – письменник, критик. Брат В. Богуцького. Член СПУ. Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закін. Одес. пед. інститут (1947). Працював ред. у видавництві «Радянський письменник», завідувач відділу критики в ред. журналів «Дніпро» і «Советская...
(27. 12. 1931, м. Іваново, РФ – 13. 12. 2020, Черкаси) – графік, живописець. Чоловік Неоніли, батько Лева Недосєків. Член НСХУ (1990). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1967; викл. В. Бунов, А. Попов). Працював 1967–91 монументалістом у Худож. фонді СХУ. Учасник обл., всеукр. мистецьких...
(25. 12. 1914, с. Свен Плейн, провінція Саскачеван, Канада — 13. 12. 1998, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) — канадський хореограф українського походження. Брав участь у діяльності українсько-канадських молодіжних організацій, організатор Союзу української молоді в Західній...
(06. 09. 1955, м. Калінінград, РФ — 13. 12. 2023, Київ) — ботанік. Доктор біологічних наук (1993), професор (2003). Премія імені М. Холодного АН УРСР (1990). Закінчив Черкаський педагогічний інститут (1977). Відтоді працював в Інституті ботаніки НАНУ (з перервою): 2001—02 — старший науковий...
(12. 01. 1893, м. Красне, нині смт Буського р-ну Львів. обл. – 13. 12. 1953, м.Станіслав, нині Івано-Франківськ) – композитор, скрипаль, педагог. Закін. учител. семінарію у Станіславові (1911) та Львів. муз.-пед. інститут (1923; кл. скрипки Й. Москвичева). 1914–20 – учасник визвольної війни у...
(15. 08. 1914, м. Костянтиноград Харків. губ., нині Красноград Харків. обл. – 13. 12. 1978, Львів) – фахівець у галузі автоматики й інформатики, кібернетик. Кандидат технічних наук (1950), член-кореспондент АН УРСР (1961). Закін. Моск. енергет. інститут (1939). У 1939–40 та 1941–45 – в армії,...
(08(21). 01. 1912, с. Борі, нині Орджонікідз. р-ну, Грузія – 08. 12. 1977, Тбілісі) – військовик. Учасник партизанського руху в Україні та Польщі під час 2-ї світової війни, капітан. Герой Радянського Союзу (1944). Держ нагороди СРСР. Закін. Тбіліс. лісотех. інститут (1938). Працював бригадиром...
(Petr Jan; 23. 09. 1931, Прага — 13. 12. 1989, там само) — чеський мовознавець, славіст, балканіст. Доктор філологічних наук (1980), професор (1981), член-кореспондент Чехословацької АН (1984). Студіював полоністику та сорабістику в Каpловому унівеpситеті у Пpазі (1950—52), у Ваpшаві (1952—53),...
(13. 10. 1936, Київ — 13. 12. 2023, там само) — геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990), професор (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закінчив Київський університет (1959). Працював у 1959—62 у польовій партії Південно-Казахстанської геофізичної...
(12. 08. 1940, с. Казанка, нині смт Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 31. 05. 2026, Черкаси) — актриса. Заслужена артистка УРСР (1978). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2007). Закінчила Дніпропетровське театральне училище (нині Дніпро, 1962; викладач О. Галун). Працювала у Дрогобицькому...
(18. 03. 1948, Вінниця – 26. 05. 2026) – педагог. Доктор педагогічних наук (2000), професор (1994), академік НАПНУ (2016). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1971). Відтоді працював у Вінницькому ПТУ № 4; 1981–83 – у Мозирському педагогічному інституті (Білорусь); від 1983 – у Вінницькому...
(07. 11. 1935, с. Нерпо Іркут. обл., РФ — 25. 05. 2026) – архітектор. Державна премія України в галузі архітектури (1991). Закін. архіт. факультет Новосибір. інж.-буд. інституту (1960). Осн. роботи: приміщення Наук.-тех. б-ки на 7 млн томів (1966), аеровокзал (1967), хокейний стадіон (1968),...
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(29. 07(10. 08). 1910, ст. Боровйонка Новгород. губ., Росія – 13. 12. 1996, Київ) – художник і поет. Брат О. Влизька. Учасник 2-ї світової війни. Навч. мистецтву у Ф. Кричевського. 1930 вступив до Київ. худож. інституту. Виключ. на 1-му курсі «за контррев. діяльність», ув’язн. на півроку. Працював...
(01. 01. 1916, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 13. 12. 1996, Київ) – правознавець, дипломат. Батько В. Забігайла. Доктор юридичних наук (1965), професор (1967). Закін. Київський університет (1940), Дипломат. академію МЗС СРСР (Москва, 1952). Працював у органах прокуратури Ростов. обл. (РФ),...
(15. 02. 1912, м-ко Носівка Ніжинського пов. Чернігівської губ., нині місто Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 13. 12. 1986, Київ) — гідрогеолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1958), професор (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпро,...
13 грудня 1991, постанова Президії ВР України від 17 січня 1992 «Про статус Академії наук Української РСР», Указ Президента України від 20 січня 1992 «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» створили нове правове поле для АНУ, визначили її місце та роль у житті укр....
13 грудня 1932 до секр. обкомів партії: «За останній час виявляється все більша кількість випадків зради з боку комуністiв, не тільки сільських працівників (голів колгоспів, секретарів осередків, голів сільрад та ін....
13 грудня того ж року Президія ВР СРСР ухвалила указ «О снятии ограничений в правовом положении с немцев и членов их семей, находящихся на спецпоселении»....
13 грудня 1917 1-й Курултай (з’їзд) К. т., який відбувся у Бахчисараї, ухвалив конституцію. Її опубліковно наступ....
13 грудня 1993 була створена мережа регіональних відділень та представництв, покликана разом із центральним апаратом організовувати і проводити П....
13 грудня 1998 відбувся 9-й з’їзд НРУ, який висунув для участі в президент. виборах 1999 кандидатуру колиш....
13 грудня того ж року. Гол. документом, що визначає осн. напрями укр.-болгар. співпраці, є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною та Респ....
13 грудня), з ним пов’язано традицію ворожіння на подружжя. У 20–21 ст. молодіжні ворожіння втратили магічну функцію і перетворилися на веселі, жартівливі традиційні ігри....
13 грудня 1812 побл. К. відбувся бій між рос. і франц. військами. Розвитку міста сприяло прокладення заліз-ниці: 1850–60 – Київ–К....
13 грудня 1886 велика пожежа знищила у місті 320 будинків, і 2 тис. мешканців залишилося без житла. Вдалося врятувати лише сх....
13 грудня) з Києва виведено розпропагов. більшовиками військ. частини. У відповідь РНК надіслала УЦР ультиматум, в якому вона не визнавалася легітим....
13 грудня 1946. 10 лютого 1947 у Парижі УРСР підписала мирні договори з Італією, Болгарією, Угорщиною, Румунією, Фінляндією....
13 грудня 1917, згідно з якою сформов. уряд – Директорію Криму на чолі з Н. Челебієвим і створ....
13 грудня) 1917 у Петрограді (нині Санкт-Петербург), її чисельність становила 80 тис. осіб. Лідери: Б....
13 грудня), Купала (7 липня) та в ін. дні. У нар. культурі існувало чимало вірувань про можливість причарування коханого....
13 грудня 1918 був затверджений блакитно-жовтий П. (блакитна барва вгорі, жовта внизу). У більшов....
13 грудня) 1917, поява «Манифеста…» стала пропагандист. акцією, намаганням перекласти вину за розв’язання зброй....
13 грудня 2001 у Б. створ. Держ. історико-культур. заповідник (містить 81 пам’ятку культури від 11 ст....
13 грудня 1991. Функції та структура А. П. У. кілька разів змінювалися. Нині А. П. У. діє відповідно до Положення, затвердж....
13 грудня 1943 залучено до чехословац. війська в СРСР; командир полку – В. Пржикрил, комісар – М. Глідер....
13 грудня того ж року). Літ.: Бабенко К. А. Конституційні засади розвитку і регулювання політико-правових відносин в Україні....