(16. 12. 1930, Тифліс, нині Тбілісі — 27. 02. 2010, Москва) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1965), академік АН Грузії (1974; у 1986—2005 — її президент) та РАН (1990), віце-президент Міжнародної асоціації академій наук (1995—2005). Державні премії СРСР (1973) та РФ...
(16. 12. 1946, за паспортом – 01. 01. 1947, с. Третяківка Біловод. р-ну Ворошиловгр., нині Луган. обл. – 07. 07. 2009, Київ) – поет, перекладач, літературознавець, журналіст, паліндроміст. Член НСПУ (1997). Літ. премія ім. М. Рильського (2007). Закін. Луган. пед. інститут (1968). Був методистом...
(16. 12. 1936, Житомир — 14. 02. 2023, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1976), професор (1991), член-кореспондент НАНУ (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (1987), премія імені С. Пекара НАНУ (2005). Закінчив Київський університет (1959). Відтоді працював в...
(16. 12. 1948, с. Гоголів Броварського р-ну Київської обл.) – хімік, фахівець у галузі фізичної хімії, фізико-хімічної медицини та фізико-хімії наноструктур і наноматеріалів. Чоловік Л. Карачевцевої. Доктор хімічних наук (1990), професор (1992), академік НАНУ (2012). Державна премія УРСР у галузі...
(16. 12. 1935, Москва – 07. 06. 2014, Київ) – артистка балету, балетмейстер, мистецтвознавець. Дружина А. Смирнова. Заслужений артист України (1998). Член Всеукр. хореогр. спілки (2002). Закін. Моск. хореогр. училище (1954; викл. Т. Лішевич, О. Сергієвська, С. Холфіна), Держ. академію керівних...
(16. 12. 1946, м. Красний Кут Саратов. обл., РФ) – композитор, баяніст, диригент, музичний критик, педагог, музично-громадський діяч. Професор (1996). Заслужений діяч мистецтв України (1995). Обл. премія ім. С. Прокоф’єва (1992). Член НСКУ (1979), НСЖУ (2005). Лауреат конкурсів композиторів на...
(від 2-ї пол. 1930-х рр. – Фріцович; 16. 12. 1899, Берлін – 25. 07. 1987, там само) – фізик-експериментатор. Доктор фізико-математичних наук (1940, без захисту дис.). Навч. в університетах Фрайбурґа, Кіля (обидва – Німеччина) та Берліна (1918–24). У 1924 підготував дис. на ступ. д-ра філософії з...
(справж. – Марцинюк; псевд.: Агасфер, Іній, М. Кравчук; 16. 12. 1915, с. Копитів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 11. 01. 1994, м. Блумінґтон, шт. Індіана, США) – журналіст, бібліотекознавець, громадсько-політичний діяч. Член ОУН. Дит. і юнац. роки провів у с. Боб’ятин на Сокальщині. Закін....
(03(16). 12. 1917, ст. Слюдянка, нині Іркут. обл., РФ – 07. 12. 2000, м. Васильків Київ. обл.) – майстер художньої кераміки. Батько Сергія, дід Івана Денисенків. Заслужений діяч мистецтв України (1995). Золота (1961), срібні (1962, 1968) та бронз. (1965) медалі ВДНГ СРСР. Премія ім. К. Білокур...
(16. 12. 1938, с. Нагоряни, нині Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства, Польща — 03. 04. 2015, Київ, похований у с. Гаї Розтоцькі Зборівського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — хімік. Батько Івана та Любові Патриляків. Доктор хімічних наук (1986). Заслужений діяч науки і...
(псевд. – Стефанія Кіцера-Горбенко; 16. 12. 1908, с. Цінева Долин. пов. Станіслав. губ., нині с. Ценява Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. – 22. 06. 1997, Львів, похов. у рідному селі) – мистецтвознавець, громадсько-культурний діяч, фотограф, етнограф, поет. Навч. на філос. факультеті Львів....
(Деникин Антон Иванович; 04(16). 12. 1872, м. Влоцлавськ Варшав. губ., ни- ні м. Влоцлавек – 07. 08. 1947, м. Анн-Арбор, шт. Мічиґан, США) – російський військовий і політичний діяч. Закін. Київ. піхотне юнкер. училище (1892), Академію Генштабу (1899). Відзначився під час рос.-япон. війни 1904–05....
(Кандинский Василий Васильевич; 04(16). 12. 1866, Москва – 13. 12. 1944, містечко Неї-сюр-Сен, Франція) – російський живописець, мистецтвознавець. Закін. Одес. гімназію (1885), навч. у Моск. університеті (1893), у Мюнхені: у школі А. Ажбе (1896) та АМ (1900; майстерня Ф. фон Штука). Учасник...
(16. 12. 1928, м. Бердянськ, нині Запорізької обл. — 21. 05. 2001, Риґа) — фахівець в галузі фізичної хімії та технології неорганічних матеріалів. Доктор хімічних наук (1968), академік АН Латвії (1971) та РАН (1987). Заслужений діяч науки і техніки Латвійської РСР (1978), заслужений вчений...
(16. 12. 1995, м. Лебедин, нині Сумського р-ну Сумської обл. — 06. 11. 2014, Донецьк, похований на Алеї Слави у Сумах) — добробатівець, наймолодший «кіборг». Герой України (2016, посмертно). Після закінчення (2011) 9-ти класів Сумської школи № 9 навчався в Сумському хіміко-технологічному центрі...
(03(16). 12. 1914, Вінниця — 28. 12. 1989, Київ) — письменник. Член СПУ (1946). Учасник 2-ї світової війни. 1921 родина переїхала в с. Хорошеве (нині смт Харківського р-ну Харківської обл.). Закінчив Харківський педагогічний інститут (1936). У повоєнні роки працював у ЗМІ, був заступником голови...
(16. 12. 1941, с. Болохів Долинського, нині Калуського р-ну Іван-Франківської обл. — 21. 01. 2008, Київ) — співробітник органів державної безпеки. Батько В. Пристайка. Генерал-лейтенант юстиції (1998). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2001). Закінчив Харківський юридичний інститут (1968),...
(16. 12. 1869 – 13. 10. 1963, Франція) – політичний діяч, фінансист. Закін. Олександрів. ліцей (С.-Петербург, 1890). Від 1891 працював у Особл. канцелярії по кредит. частині Міністерства фінансів Росії; від 1895 – у Держ. банку Росії: пом. правителя канцелярії; від 1897 – пом. дир. С.-Петербур....
(16. 12. 1953, с. Недра Березанського, нині Броварського р-ну Київської обл.) – фахівець у галузі матеріалознавства. Доктор технічних наук (2002), професор (2022), член-кореспондент НАНУ (2024). Закінчив Київський університет (1976). Працює від 1979 в Інституті надтвердих...
(Alberti Rafael; 16. 12. 1902, м. Пуерто-де-Санта-Марія, провінція Кадіс, Іспанія – 28. 10. 1999, там само) – іспанський поет. Творчу кар’єру розпочинав як художник. У літературі належав до т. зв. «Покоління 1927 року». За першу зб. віршів «Marinero en tierra» («Моряк на суходолі», 1925)...
(04(16). 12. 1876, Миколаїв – 1955) – фахівець у галузі математики і механіки. Професор (1946). Закін. Новорос. університет в Одесі (1900). Відтоді до 1909 викладав математику в Одес. чол. гімназії № 5; 1909–12 – викладач вищої математики Микол. інж. військ. училища (Петроград). Від 1912 –...
(16. 12. 1913, Львів – 05. 04. 1986, там само) – живописець, графік. Брат Ю.-А. Ліщинського. Чоловік Мирослави, батько Любарта Ліщинських, дід С. Салюк. Член СХУ (1939). Закін. відділ декор. мистецтва і худож. промислу Держ. тех. школи (Львів, 1937), навч. у Варшав. АМ (1937–39; кл. М....
(04(16). 12. 1898, с. Буринь Путивл. пов. Курської губ., Росія, нині місто Сум. обл. – 16. 10. 1966, Харків) – ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1940), професор (1941), член-кореспондент АМН СРСР (1957). Заслужений діяч науки УРСР (1952). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед....
(Lewiński Zbigniew Brochwicz; 16. 12. 1877, м. Кельце, нині Свентокшис. воєводства, Польща – 19. 12. 1951, м. Ґлазґо, Шотландія, Велика Британія) – польський архітектор. Навч. в АМ у С.-Петербурзі (1896–1903). Відтоді удосконалював знання з архітектури у Німеччині та Великій Британії. 1905–15...
(16. 12. 1980, Київ) – живописець, графік, скульпторка, мистецтвознавець. Дочка А. Куща. Почес. чл. НСХУ (2008). Навч. у Міжнар. інституті іноз. мов (Вашинґтон, 1992–93), на курсах з мистецтва, мистецтвознавства та анатомії Академії Л. де Медічі у Флоренції (Італія, 1996–98), Нац. академії...
(16. 12. 1970, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (2016). Премія НАНУ для молодих вчених (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2013). Закінчив Київський університет (1993). Відтоді (з перервою) працює у Національному інституті стратегічних досліджень: 1997—2009 — завідувач відділу...
(16. 12. 1933, Ашґабат — 25. 06. 2022, Київ) — хімік-технолог, організатор вищої освіти. Доктор технічних наук (1975), професор (1976), член-кореспондент НАПНУ (1994). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Державні нагороди СРСР. Депутат...
(04(16). 12. 1895, м-ко Сорочинці, нині с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. — 06. 07. 1967, Львів) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Друга дружина В. Гаґенмейстера. Закінчила відділ ткацтва і вишивки Миргородської кустарної школи; навчалася в Художньо-промисловій...
(16. 12. 1973, Севастополь) – мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (2006). Член НСХУ (2000). Закін. Київський художній інститут (1996). Працює у Київ. дит. АМ: 1996–2003 – у виставк. центрі, водночас від 1998 – викладач історії мистецтва Вищого мист. коледжу; від 2007 – науковий співробітник...
(справж. – Терпило Данило Ількович; 16. 12. 1886, містечко Трипілля Київ. губ., нині село Обухів. р-ну Київ. обл. – листопад 1919, с. Стрітівка, нині Кагарлиц. р-ну Київ. обл.) – військовий і громадський діяч. Брав участь у рев. подіях 1905. Очолював Трипіл. організацію Рос. партії...
(16. 12. 1909, с. Ясіня Мараморос. комітату, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. – 09. 03. 2002, Ужгород) – громадсько-політичний діяч Закарпаття. Доктор права (1932). Закін. юрид. факультет Карлового університету в Празі. У міжвоєн. період – інструктор спорт.-вихов. організації «Січ», чл....
(16. 12. 1914, Відень — 31. 05. 1995, м. Перемишль, Підкарпатське воєводство, Польща) — український диригент, педагог і культурно-громадська діячка у Польщі. Дочка Е. Крушельницької. Закінчила українську жіночу гімназію при Інституті для дівчат (1932), Музичний інститут імені М. Лисенка (1936; кл....
(16. 12. 1926, Чернігів – 12. 12. 1997, Київ) – математик. Батько О. Далецького. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1965). Акад. НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1951). Відтоді –...
(16. 12. 1950, Харків) – фахівець у галузі інформатики. Син О. Метешкіна. Доктор технічних наук (2006), професор (2011). Закін. Харків. авіац. інститут (1968), Військ. інж. радіотех. академію ППО (Харків, 1983), де у 1978–2003 й працював. 1975–78 – на військ. службі у містах Брест і Барановичі...
(16. 12. 1953, Київ) – актриса. Заслужений артист України (2005). Закін. Харків. інститут мистецтв (1975; викл. В. Афанасьєв). Відтоді працювала до 1980 у Харків. театрі ляльок ім. Н. Крупської. Від 1981 – у Київ. муніцип. театрі ляльок; водночас від 2005 – старший викладач кафедри актор....
(16. 12. 1929, с. Райгородка Новоайдар., нині Щастин. р-ну Луган. обл. – 19. 04. 2003, Луганськ) – скульптор-декоратор. Член НСХУ (1971). Закін. Ворошиловгр. художнє училище (нині Луганськ, 1952). У 1974–82 – викладач худож. школи Ворошиловграда. Основна галузь – монумент. скульптура. Учасник...
(16. 12. 1974, м. Бєлгород, РФ) – лікар-хірург. Доктор медичних наук (2020). Закін. Харків. мед. університет (1998). Від 1994 працював у мед. закладах Харкова; 2007–20 – в Інституті підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Нац. фармацевт. університету; водночас від 2012 – науковий...
(16. 12. 1966, Харків) – ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (2016). Закін. Харків. зоовет. інститут (1990). Працювала зав. діагност. лаб. Харків. птахофабрики (с. Руська Лозова, нині Харків. р-ну Харків. обл., 1990–92); від 1996 – у ННЦ «Інститут експерим. і клін. вет. медицини»...
(Landmann Michael; 16. 12. 1913, м. Базель, Швейцарія – 25. 01. 1984, м. Хайфа, Ізраїль) – швейцарський філософ, культуролог, соціолог. Доктор філософських наук (1943). Асист. Г. Шмаленбаха (м. Базель, 1946–51) та К. Ясперса (від 1948). Проф. УВУ в Берліні (1951–78). Відтоді – у м. Хайфа. Наукові...
(псевд.: Тихон, Негорев; 04(16). 12. 1876, м. Новохоперськ, нині Воронез. обл., РФ – 29. 12. 1928, Москва) – політичний діяч, публі-цист. Від 1892 навч. у гімназіях Харкова та Сімферополя, від 1895 – у С.-Петербур. університеті, звідки 1899 виключений за керівництво студент. політ. страйком....
(04(16). 12. 1890, с. Карач Євпаторій. пов. Таврій. губ., нині у межах с. Скворцове Сімфероп. р-ну АР Крим – 1937) – гірничий інженер. Професор (1925). Закін. Катеринослав. гірн. інститут (1917), де відтоді й працював (нині Нац. тех. університет «Дніпров. політехніка»): від 1924 – проф., 1928–33 –...
(16. 12. 1980, Львів) — правознавець. Доктор юридичних наук (2010), професор (2013). Закінчив Львівський університет (2004). Від 2008 — завідувач кафедри державного управління та адміністративного менеджменту, від 2010 — проректор з наукової роботи Класичного приватного університету (Запоріжжя);...
(16. 12. 1952, с. Пристін Куп’ян. р-ну Харків. обл.) – мистецтвознавець. Член НСХУ (1999). Закін. Харків. університет (1975), Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1986). Від 1979 працює у Харків. ХМ: від 1995 – завідувач відділу вітчизн. дореволюц....
(03(16). 12. 1909, Київ – 14. 03. 2002, похов. у м. Стемфорд, шт. Коннектикут, США) – лікар-гігієніст. Брат М. Габовича. Доктор медичних наук (1952), професор (1953). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський медичний інститут (1931). Працював у Центр. інституті удосконалення...
(16. 12. 1867, Саксонія, Німеччина – 23. 01. 1936, Мінськ) – правознавець. Доктор юридичних наук (1922), академік АН Білоруської РСР (1928). Закін. С.-Петербур. університет (1890), де відтоді й працював. 1894 студіював законодавство у Дерпт. університеті (нині м. Тарту, Естонія), згодом навч. у...
(16. 12. 1958, Львів) – живописець, графік, мистецтвознавець. Син Б. Коха, чоловік О. Погрібної-Кох. Дипломи міжнар. мистецьких виставок у Литві, Польщі, Україні. Член мист. товариства «Шлях» (1980–92). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1986; викл. В. Овчинников). Учасник всеукраїнських та...
(16. 12. 1985, Вінниця) – скульптор. Син Володимира і Тамари, брат Романа Оврахів. Член НСХУ (2008). Закін. Львів. АМ (2008; викл. Я. Скакун, І. Самотос, В. Гурмак). На творчій роботі. Основні галузі – монум.-декор. та станк. скульптура. У станк. роботах тяжіє до узагальн. пластики, монум.,...
(16. 12. 1858, містечко Германівка, нині село Обухів. р-ну Київ. обл. – 1920-і рр.) – правознавець. 1881 закін. Університет св. Володимира у Києві зі ступ. канд. законознавства, де від 1882 був стипендіатом каф. міжнар. права. Від 1884 – приват-доцент, від 1889 (після захисту магістер. дис....
(16. 12. 1884, с. Гадинківці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 13. 02. 1938, Київ) – актор, режисер. Навч. в гімназії у Тернополі (1882–1900). Був актором Театру «Руської бесіди» у Львові (1901–06), згодом Театру М. Садовського, з яким 1909 переїхав до Києва, де поставив виставу «З доброго...
(16. 12. 1938, м. Кременчук Полтавської обл. – 22. 09. 2024) – лікар-інфекціоніст. Доктор медичних наук (1985), професор (1986). Закінчив Львівський медичний інститут (1963). Працював на СЕС Львова та області. Від 1968 – у Львівському медичному університеті: від 1986 – професор кафедри...
(16. 12. 1935, Харків — 09. 10. 2018, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1980). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Закінчив Харківський університет (1959). Працював 1959—60 в Інституті радіофізики та електроніки АН УРСР; 1960—2015 — у...
(04(16). 12. 1886, с. Бобрин Сум. пов. Харків. губ. – ?) – фахівець у галузі сільського господарства, поет. Закін. Катериносл. реал. школу (1904) та Моск. землемір. інститут (1910) за фахом «економіка й техніка землевпорядкування». До 1918 працював інж., техніком-землеміром у Полтав. і Київ....
(16. 12. 1974, м. Костянтинівка, нині Краматорського р-ну Донецької обл.) — фізик. Син В. Герасимчука. Доктор фізико-математичних наук (2017). Закінчив Харківський університет (1997). Працював 2000—01 у Фізико-технічному інституті низьких температур НАНУ (Харків); 2001—07 — у Національному...
(16. 12. 1958, м. Осінники Кемеров. обл., РФ) – актор. Народний артист України (2010). Закін. театр. студію при Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (1978; викл. О. Ріпко, Б. Антків, В. Овсійчук, Л. Каганова, Б. Кох). 1981–85 працював у Львів. ТЮГу. Від 1985 – актор Нац. укр. драм. театру...
(16. 12. 1967, м. Свердловськ Луган. обл.) – піаністка, композитор. Член НСКУ (1998). Заслужений діяч мистецтв України (2017). Закін. фортепіанний (1991, кл. І. Рябова) та композиторський (1993, кл. Я. Лапинського) факультети Нац. муз. академії. Від 1994 працює викл. композиції, інструментування,...
(16. 12. 1957, м. Фрунзе, нині Бішкек) – композитор, диригент, педагог. Доц. (2014). Народний артист України (2009). Закін. Львів. консерваторію (1982; кл. М. Оберюхтіна). 1983–95 – керівник оркестру та диригент Ансамблю пісні і танцю Прикарп. військ. округу; від 1995 – викладач Муз. училища,...
(16. 12. 1951, м. Дубно Рівнен. обл.) – фахівець у галузі харчових технологій. Доктор технічних наук (2004). Премія УААН «За видатні досягнення в аграр. науці» (1999). Закін. Київський університет (1974). Від 1975 працювала в Інституті мікробіології і вірусології АНУ; від 1993 – завідувач відділу...
(16. 12. 1938, Москва) — металознавець, фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла. Доктор технічних наук (1988). Закінчив Московський інженерно-фізичний інститут (1968). Відтоді працював в Інституті проблем міцності АН УРСР (Київ); від 1981 — у Національному технічному університеті...
(Кирилов Микола Якович; 04(16). 12. 1850, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 22. 07. 1928, Одеса) – церковний діяч РПЦ. Закін. Донську духовну семінарію (Росія, 1873) і Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1880). У травні 1874 рукопоклад. на священика, 4 липня того ж року...
(16. 12. 1921, м. Ізюм, нині Харків. обл. – 10. 06. 2000, Київ) – письменник. Член НСПУ (1957). Закін. Київський університет (1950) та Вищі літ. курси при Літ. інституті у Москві (1960). Працював на виробництві (1941–42), літ. працівником г. «Радянська Україна» (1949– 50) та завідувач відділу...
(16. 12. 1950, Харків) – фахівець у галузі інформатики. Син О. Метешкіна. Доктор технічних наук (2006), професор (2011). Закін. Харків. авіац. інститут (1968), Військ. інж. радіотех. академію ППО (Харків, 1983), де у 1978–2003 й працював. 1975–78 – на військ. службі у містах Брест і Барановичі...
(16. 12. 1950, Львів) — хімік. Син Н. Рудакової. Доктор хімічних наук (2009), професор (2012). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1973), де від 1975 й працює (нині Національний університет «Львівська політехніка»): від 2009 — професор кафедри фізичної, аналітичної та загальної хімії....
(16. 12. 1925, с. Малі Дмитровичі Обухів. р-ну, нині Київ. обл. 19. 05. 2021, Київ) – майстриня народної ляльки. Член НСМНМУ (2004). Закін. Київ. машинобуд. технікум (1959). Працювала від 1943 у Києві: робітницею печей, 1948–55 – бракувальницею готової продукції хлібозаводу № 1; 1956–80 – на...
(16. 12. 1925, с. Лисичинці Підволочис. р-ну, нині Терноп. обл.) – скульптор. Член НСХУ (1974). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956; майстерня А. Оверчука). Працював у Терноп. товаристві художників (1956–63); від 1963 – викладач Львів. училища приклад. мистецтва,...
(04(16). 12. 1900, с. Нова Михайлівка, нині у складі Дніпропетровська – 25. 05. 1956, Буенос-Айрес) – співак (тенор), музичний критик, педагог. Закін. Дніпроп. муз. технікум (1932; кл. З. Малютіної). Відтоді – соліст Філармонії, 1935–43 – Театру опери та балету (обидва – Дніпропетровськ), 1943–44...
(Кирилов Микола Якович; 04(16). 12. 1850, м. Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ – 22. 07. 1928, Одеса) – церковний діяч РПЦ. Закін. Донську духовну семінарію (Росія, 1873) і Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1880). У травні 1874 рукопоклад. на священика, 4 липня того ж року...
(10. 03. 1930, Чернігів – 16. 12. 1994, Київ) – математик, кібернетик. Чоловік Тетяни, батько Михайла Михалевичів. Доктор фізико-математичних наук (1968), професор (1966), академік НАНУ (1973) та РАН (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1990). Державна премія України в...
(31. 03 (13. 04). 1906, Полтава – 16. 12. 1997, Київ) – письменниця, перекладачка. Дочка Дмитра Олексійовича, сестра Дмитра Дмитровича, мати Валерії Іваненків. Член НСПУ (1934). Республіканська літературна премія ім. Лесі Українки (1974). Закінчила Харківський ІНО (1926). Улітку 1924 і 1925...
(Maugham William Somerset; 25. 01. 1874, Париж – 16. 12. 1965, містечко Сен-Жан-Кап-Ферра, побл. м. Ніцца, Франція) – англійський письменник, драматург, критик. Студіював філософію та літературу в Гайдельберзі (Німеччина, від 1889), навч. у мед. школі при лікарні св. Томаса (Лондон, від 1892)....
(05. 02. 1924, Чернівці – 16. 12. 1942, с. Михайлівка Гайсин. р-ну Вінн. обл.) – поетеса. Писала нім. мовою. Все своє коротке життя прожила у Чернівцях, де навч. у євр. гімназії, – аж до депортації 1942 у «трудовий» табір Трансністрії, де померла від висип. тифу. Її нерідко порівнюють із голланд....
(21. 01. 1912, Київ — 16. 12. 1999, шт. Нью-Джерсі, США) — диригент, піаніст, педагог. Доцент (1966). Заслужений артист УРСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський музично-драматичний інститут (1932; кл. фортепіано К. Михайлова, симфонічного диригування — Г. Таранова, Д. Бертьє,...
(Коржинский Дмитрий Сергеевич; 01(13). 09. 1899, С.-Петербург – 16. 12. 1985, Москва) – російський геолог, петрограф. Син С. Коржинського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1940), академік АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1946) і Ленін. (1958) премії....
(справж. – Косяк; 13(26). 11. 1909, с. Кривчунка Таращан. пов. Київ. губ., нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – письменник, драматург, кіносценарист. Батько О. Левади. Член СПУ (1936). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні...
(04(17). 11. 1905, с. Ручки, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – мовознавець. Дід С. Іванова та Л. Пішої. Доктор філологічних наук (1964), професор (1965). Закін. Дніпроп. ІНО (1929 – мовно-літ., 1930 – соц.-екон. відділ.). Працював викл. української мови у Дніпродзержин....
(22. 10. 1918, Харків – 16. 12. 2005, Москва) – мовознавець, історик культури. Син М. Мелетинського. Доктор філологічних наук (1968). Закін. Моск. інститут філософії, літ-ри та історії (1940), прискорені курси військ. перекладачів. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 воював на Пд. і...
(23. 11. 1931, с. Августівка, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 16. 12. 2018, Київ) — економіст, політичний діяч. Батько А. Швайки. Доктор економічних наук (2001), професор (1996). Народний депутат України (1990—94). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Орден «За заслуги»...
(03. 10. 1922, с. Чернихів, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 16. 12. 2019, м. Мельбурн, Австралія) — архітектор, громадський діяч. Батько М. Павлишина. Медаль ордена Австралії (1988). Студіював у Віденському технічному університеті (1941—45). У 1946 в Дармштадті одержав диплом...
(22. 07. 1930, с. Зушиці, нині Городоцького р-ну Львів. обл. – 16. 12. 2007, Львів) – кераміст і живописець. Член НСХУ (1980). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1963; викл. Т. Порожняк, І. Севера, В. Черкасов). Відтоді працював викл. Косів. училища приклад. мистецтва;...
(24. 02 (09. 03). 1917, с. Гаївка, нині Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. – 16. 12. 1990, Львів) – фахівець у галузі нафтогазової геології. Доктор геолого-мінералогічних наук (1961), професор (1963), академік АН УРСР (1979). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1971), премія ім. В....
(04(17). 02. 1908, ст. Боровйонка Новгород. губ., Росія – 16. 12. 1934, Київ) – поет. Брат О. Влизька. Закін. Київ. ІНО. 1917 родина В. переїхала на батьківщину діда (с. Сигнаївка, нині Шполян. р-ну Черкас. обл.). Був чл. літ. організацій «Молодняк», ВУСПП, співробітничав у ж. укр. футуристів...
(13. 04. 1896, Львів – 16. 12. 1971, Краків) – живописець, графік, педагог і громадський діяч. Член Асоц. незалеж. укр. мистців (1932). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1913–15), закін. Краків. АМ (1925; викл. Я. Войнаровський, С. Дембіцький). 1915 вступив до Легіону УСС. Після...
(14. 05. 1929, с. Мар’янівка, нині Петрів. р-ну Кіровогр. обл. – 16. 12. 2009, Київ) – фольклорист і літературознавець. Доктор філологічних наук (1970), професор (1982). Закін. Київський університет (1952). Працював ред. у Держлітвидаві (1955–57), у відділі фольклористики ІМФЕ АН УРСР (1957– 76):...
(Козаков Михаил Эммануилович; 11(23). 08. 1897, ст. Ромодан, нині смт Миргород. р-ну Полтав. обл. – 16. 12. 1954, Москва) – прозаїк, драматург. Закін. Лубен. гімназію (нині Полтав. обл., 1916), навч. на мед. та юрид. ф-тах Університету св. Володимира у Києві (1916–17). Признач. 1919 комісаром...
(09. 06. 1945, с. Бакота Кам’янець-Поділ. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині зняте з обліку – 16. 12. 2016, Москва) – легкоатлетка (метання диска, штовхання ядра). Заслужений майстер спорту СРСР (1971). Закін. Єреван. інститут фізичної культури (1969) і Моск. мед. стоматол. інститут (1986)....
(09. 06. 1947, с. Острожець Млинівського р-ну Рівненської обл. – 16. 12. 2022, м. Трускавець Львівської обл.) – лікар. Доктор медичних наук (1996), професор (2000), академік НАМНУ (2021). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Державні премії України у галузі науки і техніки (1999) та у...
(16. 04. 1925, с. Олексiївка, нині Скадов. р-ну Херсон. обл. – 16. 12. 1998, Київ) – фахівець у галузі ветеринарної вiрусології. Доктор біологічних наук (1970), професор (1972), член-кореспондент УААН (1991), Рос. академії с.-г. наук (1975). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Учасник...
(13(26). 06. 1903, Київ – 16. 12. 1966, м. Воронеж, РФ) – диригент, педагог. Нар. арт. РРФСР (1958). Закін. Київську консерваторію (1924; кл. контрабаса Б. Воячека). Брав уроки диригування у Л. Штейнберга. Творчу діяльність розпочав у оркестрі Київ. опер. театру. Працював диригентом Київ....
(справж. – Георгій; 02(15). 02. 1900, станиця Донська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ – 16. 12. 1941, м. Магадан, РФ) – письменник. Чоловік Віри, батько Бориса Коржевських. Член укр. секції Краснодар. асоц. пролетар. письменників. Закін. Катеринодар. учител. семінарію (нині м....
(16. 11. 1935, Чернігів – 16. 12. 2020, м. Керч, АР Крим) – океанолог. Доктор географічних наук (1991), професор (1999). Закін. Ленінгр. вище інж. мор. училище (1957). Працював інж., ст. інж. в Архангельську, Калінінграді (1957–60); інж. (1960–63), ст. н. с. (1964–67), зав. лаб. (1968–74)...
(02. 04. 1923, Львів – 16. 12. 2003, Нью-Йорк) – живописець, графік і мистецтвознавець. Срібна медаль Академії Т. Кампанелли (Рим, 1970). Під час 2-ї світової війни вивез. до Німеччини. Навч. у Р. Лісовського, приват. школі Е. Козака (1946–49), Мюнхен. АМ. 1949 виїхав до США. Закін. Нью-Йорк....
(19. 11. 1908, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ – 16. 12. 1991, м. Вроцлав, Польща) – хімік. Дружина В. Тшебятовського. Доктор хімічних наук (1949), професор (1954), академік Польс. АН (1972). Закін. Львів. політехніку (1932), де відтоді й працювала. Під час 2-ї світової війни – на хім....
(11(24). 04. 1909, с. Крапивня Стародуб. пов. Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 16. 12. 1976, Київ) – історик, археолог. Доктор історичних наук (1962), професор (1967). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній...
(23. 12. 1908 (05. 01. 1909), с. Юхимівці, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. – 16. 12. 1973, Тернопіль) – художник театру і живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Член СХУ. Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. худож. інституті (1929–30), закін. Всерос. АМ у Ленінграді (нині...
(Wołoszynowski Julian; 04. 04. 1898, с. Серби, нині Гонтівка Чернів. р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 1977, Варшава) – польський письменник, актор і театрознавець. Син Й. Волошиновського. Навч. на юрид. факультеті Університету св. Володимира (Київ, 1915–18) та у Варшав. університеті (від 1919). У 1916–...
(10. 03. 1926, Луганськ – 16. 12. 2023, Львів) – лікар-патологоанатом. Доктор медичних наук (1966), професор (1967), член-кореспондент НАНУ (1991), академік АМНУ (2002). Заслужений діяч науки УРСР (1988). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Закін. Чернів. мед. інститут...
(Kubacki Wacław; 07. 09. 1907, містечко Нєшава, нині Куяв.-Помор. воєводства, Польща – 16. 12. 1992, м. Краків, Польща) – польський письменник, літературознавець. Закін. гімназію у Львові (1927), Яґеллон. університет (Краків, 1932). Від 1949 – проф. Познан., від 1953 – Яґеллон. університетів....
(12(24). 01. 1888, Одеса – 16. 12. 1965, Москва) – літературознавець, письменник. Член СП СРСР. Доктор філологічних наук (1940). Закін. Рішельєв. гімназію (Одеса), студіював право у Сорбонн. університеті (Париж, 1906–07), закін. юрид. факультет Новорос. університету (Одеса, 1911). Після...
(02. 01. 1887, Чернігів – 16. 12. 1919, ст. Знам’янка) – єгиптолог. Закін. С.-Петербур. університет (1910), де був залишений для підготовки до професор. звання. Відряджений до Німеччини, працював над магістер. дис. у семінарі єгиптолога А. Ермана (захистив 1919 у Харкові). Вивчав папірус №...
(30. 05. 1936, с-ще Гребінка Харків. обл., нині місто Полтав. обл. – 16. 12. 1980, Київ) – математик. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1978). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1981, посмертно). Закін. Львівський університет (1958). Відтоді працював інж.-конструктором...
(24. 08. 1945, с. Ільїчівка Ошської обл., Киргизстан – 16. 12. 2010, Хмельницький) – фахівець у галузі електроніки. Доктор технічних наук (1995), професор (1996). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. інститут (Хмельн. обл., 1970). Відтоді працював дир. шкіл у Деражнян. р-ні Хмельн. обл.; 1981–86 – на...
(06. 07. 1917, Львів – 16. 12. 1991, там само) – лікар. Кандидат медичних наук (1953). Закін. Львівський університет (1941). Працював лікарем (1941–45); від 1945 – у Львів. мед. інституті: на каф. пропедевтики (пізніше – шпитал. терапії), від 1957 – доцент кафедри шпитал. терапії, зав. курсу...
(05(17). 10. 1898, м. Кам’янець-Подільський Подільської губ., нині Хмельницької обл. — 16. 12. 1976, Харків) — письменниця, журналістка, перекладачка. Дружина Івана Дніпровського. Членкиня СПУ (1946). Після закінчення Київської жіночої учительської семінарії імені К. Ушинського (1917) вчителювала...
(псевд. – Мишевський; 20. 05. 1886, Київ – 16. 12. 1943, Париж) – актор, режисер, організатор театральної справи. Син М. Миклашевського. Закін. Олександрів. ліцей (1904) та Імператор. драм. школу (1911; викл. В. Давидов) у С.-Петербурзі. Працював у Держ. канцелярії; 1907–12 – арт. Старовин....
(25. 03. 1942, с. Чистогалівка Чорнобильського р-ну Київської обл., нині в зоні відчуження, знято з обліку – 16. 12. 2019, Донецьк) – письменник. Член Національної спілки письменників України (1975). Закінчив Донецький університет (1970). Працював завідувачем бюро пропаганди Донецької обласної...
(01. 07. 1862, м. Владимир, нині РФ – 16. 12. 1919, Київ) – лікар. Доктор медицини (1898), професор (1913). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1887), де згодом працював на мед. факультеті (1903–19): асист., доцент, проф. акушер.-гінекол. клініки, від 1913 – завідувач кафедри Учасник...
(04(16). 12. 1895, м. Вільно, нині Вільнюс – 16. 12. 1961, Київ) – графік, дизайнер. Батько Л. Міляєвої, дід Олександра, прадід Анастасії Подерв’янських. Закін. класичну гімназію (1913), відвідував приватну студію І. Рибакова у Вільні. Брав участь у 1-й світ. війні. Навч. у...
(12. 04. 1916, с. Кам’янка Нова Рава-Руського пов., Галичина – 16. 12. 1993, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) – греко-католицький священик, композитор. Митрофор. протоієрей (1975). Закін. Перемис. духовну семінарію (Польща, 1939). Навч. співу й композиції у В. Новаківського та Р....
(29. 11(12. 12). 1914, с. Розсохуватка, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. – 16. 12. 1993, Київ) – історик. Брат О. Лихолата, чоловік І. Мельникової. Доктор історичних наук (1963), професор (1978). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980)....
(05. 02. 1925, Черкаси – 16. 12. 2013, Київ) – лікар-отоларинголог. Дружина В. Кошлякова. Доктор медичних наук (1967), професор (1977). Навч. у Ленінгр. електротех. інституті інженерів зв’язку (нині С.-Петербург, 1942–44), Крим. мед. інституті (Сімферополь, від 1944), закін. 1-й Моск. мед....
(15. 03. 1916, с. Криші, нині Оренбурзької обл., РФ — 16. 12. 1997, Сімферополь) — скульпторка. Членкиня СХУ (1950). Учасниця 2-ї світової війни. Закінчила Інститут живопису, скульптури та архітектури в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1950; майстерня А. Матвєєва). Працювала в Сімферополі:...
(24. 09. 1921, с. Толстяково, нині Моск. обл. – 16. 12. 2002, Київ) – конструктор кріотехнічних пристроїв. Закін. Моск. інститут хім. машинобудування (1946). У 1941–43 працював на оборон. заводах; 1947–94 – в Інституті фізики НАНУ (Київ): 1981–92 – завідувач відділу кріоген. приладобудування, від...
(06. 12. 1929, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 16. 12. 2011, Єрусалим) – композитор, музикознавець, педагог. Нар. арт. Молдови (1992). Міжнародна премія ім. С. Кусевицького (1986). Закін. Львів. консерваторію (1955; кл. композиції Р. Сімовича), аспірантуру при Моск. консерваторії...
(30. 08. 1913, с. Попівка, нині Широке Барського р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 2005, Москва) – спортсмен (греко-римська боротьба), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер СРСР (1963), суддя міжнар. категорії (1968). Навч. у Моск. інституті фізичної культури. Один із сильніших...
(15. 02. 1891, с. Нова Жучка, нині у складі Чернівців – 16. 12. 1955, Красноярський край, РФ) – політичний діяч, журналіст. Закін. Чернів. держ. гімназію (1911). Під час 1-ї світової війни перебував у лавах австр. армії, після розпаду Австро-Угорської монархії – УГА. З окупацією Галичини поляками...
(07. 01. 1907, м. Чигирин Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 16. 12. 1994, Київ) — біохімік. Доктор біологічних наук (1958). Закінчила Київський ІНО (1928). У 1930—34 — викладач Технікуму при 1-й Київській взуттєвій фабриці. 1936—41, 1943—72 — науковий співробітник, згодом...
(19. 04. 1942, х. Голодаєво, нині у межах м. Старобільськ Луган. обл. – 16. 12. 2003, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – актриса, режисер. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Закін. Київ. театр. інститут (1966). У 1966–68 працювала в Одес. та Сум. драм. театрах. Від 1968 – у Криворіз. театрі...
(29. 01. 1942, м. Новгород-Сіверський Черніг. обл. – 16. 12. 2014, там само) – колекціонер матеріалів про «Слово о полку Ігоревім». Кандидат філологічних наук (2003). Закін. Харків. політех. інститут (1966). Працював на оборон. підприємствах (1968–90). Від 1975 збирає та досліджує матеріали,...
(17. 02. 1943, Львів – 16. 12. 2023, там само) – культурно-громадський діяч. Заслужений працівник культури України (1993). Премія ім. Лео Вітошинського (Австрія, 2000), М. Стріхаржа (Німеччина, 2003). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000, 2006, 2009). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2010)...
(27. 08. 1930, с. Мельничі, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. – 16. 12. 1977, Тернопіль) – фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1976). Закін. Львівський університет (1958). Учителював; працював у Терноп. філії Львів. політех. інституту (1962–67); Терноп....
(21. 12. 1861, м. Угнів, нині Червоноград. р-ну Львів. обл. – 16. 12. 1944, с. Купновичі, нині Самбір. р-ну Львів. обл.) – громадський діяч. Закін. Академ. гімназію у Львові (1881) та теол. факультет Львів. університету (1887). У тому ж році висвяч. на священика. 1894–1913 – парох у с. Хишевичі...
(06. 08. 1921, Прага – 16. 12. 1970, м. Патерсон, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадсько-політичний діяч. Син П. Макаренка, брат Л. Макаренко-Починок. Здобув ступ. магістра права у Карловому університеті (Прага, 1945), магістра політ. наук і дипломатії – у Лювен....
(дівоче – Бут; 26. 12. 1937, Київ – 16. 12. 2008, там само) – бандуристка, співачка (сопрано). Народний артист УРСР (1977). Член Національної спілки кобзарів України (Київ). Лауреатка Всесвіт. фестивалю молоді та студентів (Варшава, 1955; у складі тріо). Закін. Київську консерваторію (1966; кл....
(Łoziński Bronisław; псевд.: Bartek Szkolarz, Tadeusz Słowiński; 23. 10. 1848, с. Смольниця, нині Шльон. воєводства, Польща – 16. 12. 1911, Львів) – польський історик. Брат В. Лозінського. Член-кореспондент Академії знань у Кракові (1896), чл. Львів. істор. товариства (1892). Навч. у гімназіях у...
(18. 09. 1938, с. Гуменці Кам’янець-Подільського р-ну, нині Хмельницької обл. – 16. 12. 2019, Чернівці) – патофізіолог. Кандидат медичних (1968), доктор біологічних (1990) наук, професор (1992). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1965), де відтоді й працював (нині Буковинський медичний...
(28. 10. 1930, с-ще Прокоп’євськ, нині місто Кемеровської обл., РФ — 16. 12. 1996, м. Маріуполь Донецької обл.) — актор. Заслужений артист УРСР (1968). Закінчив студію при Кустанайському драматичному театрі (нині Костанай, Казахстан). Працював у театрах Дніпродзержинська (нині Кам’янське...
(17. 07. 2000, с. Коршів Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 16. 12. 2022, с. Яковлівка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 22. 12. 2022 в рідному селі) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2024, посмертно). Навчався в Коропецькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою...
(01. 11. 1930, с. Кобильниця, нині Свидницького округу, Словаччина — 14. 12. 2025, м. Пряшів, Словаччина) — український літературознавець, критик, перекладач у Словаччині. Кандидат філологічних наук (1964), професор (1981). Член НСПУ (2004), Спілки українських письменників Словаччини (1990),...
(22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія – 13. 12. 2025, Київ) – літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і...
(16. 11. 1959, с. Білки Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. – 12. 12. 2025, Львів) – співак (тенор), композитор, педагог. Народний артист України (2002). Ґран-Прі Міжнар. фестивалю «Золоті трембіти» (м. Трускавець Львів. обл., 1990). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 1998;...
(22. 10. 1918, Харків – 16. 12. 2005, Москва) – мовознавець, історик культури. Син М. Мелетинського. Доктор філологічних наук (1968). Закін. Моск. інститут філософії, літ-ри та історії (1940), прискорені курси військ. перекладачів. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 воював на Пд. і...
(30. 08. 1913, с. Попівка, нині Широке Барського р-ну Вінн. обл. – 16. 12. 2005, Москва) – спортсмен (греко-римська боротьба), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1950), заслужений тренер СРСР (1963), суддя міжнар. категорії (1968). Навч. у Моск. інституті фізичної культури. Один із сильніших...
(справж. – Косяк; 13(26). 11. 1909, с. Кривчунка Таращан. пов. Київ. губ., нині Жашків. р-ну Черкас. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – письменник, драматург, кіносценарист. Батько О. Левади. Член СПУ (1936). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні...
(04(17). 11. 1905, с. Ручки, нині Гадяц. р-ну Полтав. обл. – 16. 12. 1995, Київ) – мовознавець. Дід С. Іванова та Л. Пішої. Доктор філологічних наук (1964), професор (1965). Закін. Дніпроп. ІНО (1929 – мовно-літ., 1930 – соц.-екон. відділ.). Працював викл. української мови у Дніпродзержин....
(Коржинский Дмитрий Сергеевич; 01(13). 09. 1899, С.-Петербург – 16. 12. 1985, Москва) – російський геолог, петрограф. Син С. Коржинського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1940), академік АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1969). Сталін. (1946) і Ленін. (1958) премії....
16 грудня на Спільному зібр. обрано делегацію для зустрічі з Директорією; 28 грудня В. Вернадський, А....
16 грудня 1918 за підтримки більшовиків проголошено Литов. рад. респ., від 27 лютого 1919 до 12 липня 1920 існувала Литов....
16 грудня більшовики втретє зайняли Київ, а до середини лютого 1920 витіснили з України війська А. Денікіна....
16 грудня 1960 року), шляховик (8 травня 1962 року), працівник культури (15 жовтня 1965 року), юрист (18 січня 1966 року), працівник торгівлі (21 липня 1966 року), меліоратор (25 серпня 1966 року), працівник промисловості, машинобудівник, працівник транспорту, зв’язківець, геолог, працівник служби побуту, працівник вищої школи, архітектор (10 жовтня 1969 року), економіст (20 вересня 1972 року), працівник охорони здоров’я (3 листопада 1975 року), інженер сільського господарства, механізатор сільського господарства (17 жовтня 1977 року), риболов, працівник житлово-комунального господарства (16 ж...
16 грудня берлін. делегація провела спільне засідання з чл. Сімфероп. мусульман. комітету. Е. Киримал і А....
16 грудня 1998 під час робочого візиту до Італії та В. Прем’єр-міністр України передав різдвяне послання Президента України....
16 грудня 1992 діє Ген. консульство України в Мюнхені. Широкомасштаб. акціями стали Дні України в Б. (5–10 травня 1993), Дні культури Б....
16 грудня 1992 стало першою консул. установою за кордоном. Від жовтня 1992 у Києві діє представництво Фонду Г....
16 грудня 1971, коли у столицю вступили індій. війська й загони бенґальських патріотів. 1972 Б. як суверенну державу визнав СРСР....
16 грудня 1992. Від травня 2001 у Баґдаді працює укр. посольство. 2003–05 в І. перебував укр. контингент з миротвор....
16 грудня 1943 під час бомбардування нім. літаками сан. ешелону на роз’їзді Сухий у с. Сахнівщина, 28 мемор....
16 грудня 1919 Червона армія відбила Київ у денікінців. Під час артилер. обстрілу будівлю Л. д. значно пошкоджено....
16 грудня 1972 ГА ООН ухвалила Конвенцію про заборону Б. з., що набрала чинності 1975. Конвенція також забороняє накопичення ін....
16 грудня 1966) зазначено: 1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на: а) участь у культурному житті; б) користування результатами наукового прогресу та їх практичне застосування; в) користування захистом моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з будь-якими науковими, літературними чи художніми працями, автором яких вона є....
16 грудня 2017 р.). Х., 2017. Н. З. Сварич...
16 грудня – Київ, 30 грудня – місто Катеринослав (нині Дніпро). 30 грудня 1919 року А. Денікін скасував Особливу нараду й створив другий уряд – при головнокомандувачеві ЗСПР, а 4 січня 1920 року прийняв від О....
16 грудня 1993. Відповідно до Кодексу законів про працю України (ст. 130) працівник несе матеріал. відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього труд....
16 грудня 1932 волин. воєвода видав постанову про ліквідацію Л. п. «П.», у липні 1934 вона припинила діяльність остаточно....
16 грудня 1922 ВУЦВК прийняв постанову про затвердження і введення в дію у лютому 1923 на тер. УСРР єдиної системи судових органів на чолі з Найвищим Судом УСРР, на який покладались обов’язки розгляду найбільш складних справ....
16 грудня 1918 згідно з постановою Спіл. зібрання УАН при Істор.-філол. відділі для видання істор.-геогр....
16 грудня 1944 заарешт. рад. органами держ. безпеки за звинуваченнями у зраді Батьківщині та участі в діяльності ОУН Буковини....
16 грудня 1920 та від 17 січня 1921 (обидва позначені як № 1). Друк тижневика спричинив конфлікт із Радою Українського клубу в Харбіні, яка намагалася відмежуватися від нього і заборонила редакції розташовуватися в Народному домі, що належав клубу....