(01. 01. 1903, с. Борщовичі, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 19. 02. 1985, м. Альфельд, Німеччина) — фізик. Дійсний чл. НТШ (1936). Від 1921 навчався в Українському таємному університеті у Львові, а від 1922 — і у Львівській політехніці. Був заарештований польською владою. Перед...
(Corneanu Leonid; справж. – Корнфельд; Cornfeld; 01. 01. 1909, с. Кошниця, нині Дубоссар. р-ну, Молдова – 27. 11. 1957, Кишинів) – молдавський письменник. Закін. молд. пед. школу (м. Балта, нині Одес. обл., 1930), навч. в аспірантурі Інституту ім. Т. Шевченка (Харків, 1930–32). Учасник 2-ї...
(01. 01. 1917, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл. – 05. 10. 1981, Москва) – військовик. Контр-адмірал (1958). Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Вище військ.-мор. училище ім. М. Фрунзе (1940), Військ.-мор. академію (1953),...
(псевд. – Микола Очерет; 01. 01. 1894, Полтавщина – 11. 04. 1967, м. Сиракузи, шт. Нью-Йорк, США) – публіцист. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1917). Учителював. 1944 емігрував, від 50-х рр. – у США. Автор числен. статей у часописах «Свобода» (Джерсі-Сіті), тижневиках «Новий шлях»...
(01. 01. 1935, с. Корощин Біло-Підляського пов. Люблін. воєводства, Польща) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990). Закін. Львів. політех. інститут (1962). Працював у Боково-Антрацит. геол.-розв. партії Донец. обл. (1954–57); від 1962 – в Інституті геології і геохімії горючих копалин...
(01. 01. 1924, Одеса – 1985, м. Гродно, Білорусь) – лікар-оториноларинголог. Доктор медичних наук (1972), професор (1974). Закін. Одес. мед. інститут (1948). Працював лікарем; 1951–56 – старший науковий співробітник ЛОР-клініки НДІ туберкульозу (Одеса); 1956–62 – у Запоріз. інституті...
(01. 01. 1885, м. Рудки, нині Самбір. р-ну Львів. обл. – 01. 07. 1962, Варшава) – інженер-будівельник, фахівець з залізобетонного будівництва, спортивний діяч. Закін. Політех. школу в Львові (1910). Відтоді працював з перервою інженером на буд-ві в Зх. Україні (переважно у Львові). 1914 служив у...
(01. 01. 1945, с. Іванківці Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл. – 27. 03. 1985, Київ) – диригент. Закін. Київську консерваторію (1971, кл. хор. диригування Д. Завадницького; 1978, кл. симф. диригування В. Гнєдаша). Від 1971 – гол. хормейстер і диригент оркестру, 1985 – зав. муз. частини Київ....
(01. 01. 1921, с. Вереміївка, нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 06. 05. 1997, Київ) — лікар. Доктор медичних наук (1972). Закінчила Київський медичний інститут (1947). Відтоді працювала в Українському науково-дослідному бюро санітарної статистики (Київ); 1949—59 — у Київському медичному...
(01. 01. 1951, Харків) – фахівець у галузі автоматичного керування. Син М. Любчика. Доктор технічних наук (1996), професор (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1997). Закін. Харків. політех. інститут (1973), де від 1980 й працює (нині Нац. тех. університет «Харків. політех....
(01. 01. 1909, м. Казань, нині Татарстан, РФ – 11. 08. 1971, Київ) – ґрунтознавець, економіст. Канд. с.-г. (1936), д-р екон. (1960) н., професор (1963). Закін. Ленінгр. с.-г. інститут (нині С.-Петербург, 1931) та ВПШ при ЦК ВКП(б) (1947). Від 1936 працював ст. н. с., 1937–40 – директор Закавказ....
(01. 01. 1943, с-ще Желєзнодорожне, нині Респ. Комі, РФ – 27. 03. 2001, С.-Петербург) – фахівець у галузі зварювального виробництва. Державна премія СРСР (1983). Закін. Микол. кораблебуд. інститут (1967). Відтоді працював на підприємстві «Адміралтейські верфі», де пройшов шлях від майстра...
(01. 01. 1832, Тамбовcька губ., Росія — 05. 01. 1902, Київ) — правознавець, громадський діяч. Закінчив Московський університет зі ступенем кандидата права (1853). Відтоді працював у Рішельєвському ліцеї в Одесі: 1857 після захисту магістерської дисертації «Развитие понятий о преступлении и...
(01. 01. 1916, ст. Лозова, нині місто Харків. обл. – 09. 02. 2001, Київ) – мистецтвознавець, музично-громадська діячка, співачка (ліричне сопрано). Дружина Георгія, мати Олени Таранченків. Заслужений працівник культури УРСР (1967). Закін. Харків. муз.-драм. інститут (1936), Київ. інститут театр....
(01. 01. 1945, с. Різдвяни Галиц., нині Івано-Фр. р-ну Івано-Фр. обл. – 19. 01. 2016, там само) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Чоловік Н. Лемзякової. Член НСХУ (1977). Закін. Косів. училище приклад. мистецтва (1965; викл. В. Гавриш, В. Гуз). Працював 1964–2003 на Івано-Фр....
(01. 01. 1907, с. Лімна, нині Турків. р-ну Львів. обл. – 18. 12. 1995, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) – актриса, співачка (ліричне сопрано). В дитинстві разом з батьками переїхала на Закарпаття. Закін. г-зію, театр. курси в Ужгороді. Працювала на пошті та в асекурацій. товаристві; солісткою...
(Іпатава Вольга Міхайлаўна; 01. 01. 1945, смт Мир Корелиц. р-ну Гроднен. обл., Білорусь) – білоруська письменниця. Член СП Білорусі (1970). Закін. Білорус. університет (Мінськ, 1967), Літ. інститут (Москва, 1978). Працювала у ред. г. «Літаратура і мастацтва» (1970–73), «Чырвоная змена» (1973–79);...
(01. 01. 1935, с. Роздолівка Близнюків. р-ну Харків. обл.) – архітектор. Член СА РФ (1968). Закін. Моск. архіт. інститут (1965). Відтоді працював у інституті «Куйбишевцивілпроект» (нині м. Самара, РФ); 1979–93 – у Самар. архіт.-буд. інституті: 1983–88 – зав., 1988–93 – доцент кафедри архіт....
(01. 01. 1878, Одеса, за іншими даними — Кишинів — ?) — військовик. Генерал-хорунжий армії Української Держави (1918). Закінчив міське реальне училище, Московське військове училище (1898), Миколаївську академію Генштабу в Санкт-Петербурзі (1904). Служив у 73-му піхотному Кримському полку...
(01. 01. 1924, с. Янишівка Ставищенського р-ну Київської губ., нині Іванівка Білоцерківського р-ну Київської обл. — 07. 08. 1987, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1973), професор (1974), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1983). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський...
(01. 01. 1949, с. Паволочка Дзержинського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл.) — правознавець. Кандидат юридичних наук (1999). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1976), ВПШ при ЦК КПУ (1990). Працював у органах прокуратури Києва; від...
(01. 01. 1989, м. Берестечко Горохівського, нині Луцького р-ну Волинської обл.) — поетеса. Членкиня НСПУ (2019). Переможниця літературних конкурсів «Лицар Карпат» (2019), «Осьмачка-125» (2020). Закінчила Східноєвропейський університет (Луцьк) за спеціальностями «видавнича справа та редагування»...
(01. 01. 1893, с. Тенетиська Рава-Руського пов., нині Люблін. воєводства, Польща – 30. 06. 1970, Прага) – стенограф, перекладач, поет. Батько Л. Леонтович-Лошак. Член Спілки укр. лікарів Чехословаччини. 1917–18 – стенограф УЦР. Закін. гімназію у Львові (1920). Навч. на теол. факультеті Львів....
(01. 01. 1931, м. П’ятигорськ Ставроп. краю, РФ – 16. 12. 2006, Донецьк) – прозаїк. Член НСПУ (1983). Закін. П’ятигор. пед. інститут (1954). Від 1969 – директор школи у м. Красний Луч (нині Луган. обл.). Писав російською мовою. Дебютував 1971 у ж. «Донбасс» оповіданням «Самый ли трудный день?»....
(01. 01. 1963, с. Міана, нині Ахалс. обл., Туркменістан) – фахівець у галузі інформаційних технологій. Доктор технічних наук (1999), професор (2006). Закін. Харків. інститут радіоелектроніки (1985). Працював 1990–93 в обчислювал. центрах Туркменістану; 1993–95 – ген. дир. туркмено-турец....
(01. 01. 1937, с. Жашків, нині місто Черкас. обл. – 16. 11. 2003, Київ) – економіст, статистик. Доктор економічних наук (1991). Закін. Київ. інститут нар. господарства (1965). Працював рай. інспектором Центр. стат. управління (ЦСУ) Івано-Фр. та Київ. обл. (1960–67); м. н. с., ст. н. с. Укр. філії...
(01. 01. 1911, с. Лабова Малопольського воєводства, Польща — ?) — писанкарка. Лауреатка 1 го ступеня конкурсу Етнографічного музею у Вроцлаві (1968), 1 а нагорода на загальнопольському конкурсі в Кракові (1969). Закінчила вчительську семінарію. 1 вересня 1939 заарештована й ув’язнена в концтаборі...
(01. 01. 1952, м. Ходорів Жидачів. р-ну Львів. обл. – 29. 12. 2013, Одеса) – лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (1994), професор (2001), член-кореспондент НАМНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закін. Одес. мед. інститут (1974)....
(01. 01. 1951, смт Сокиряни, нині місто Чернів. обл. – 04. 06. 2009, Київ) – фахівець у галузі харчових технологій. Доктор технічних наук (1991), професор (1995). Закін. Київ. технол. інститут харчової промисловості (1973). Відтоді працював в Інституті колоїд. хімії та хімії води, від 1978 – в...
(19. 12. 1902(01. 01. 1903), Одеса – 07. 11. 1989, Москва) – диригент, композитор. Навч. в Одес. консерваторії (1913–23; кл. скрипки Ф. Ступки). 1927 брав уроки диригування у Г. Столярова, 1934–36 – уроки гармонії та поліфонії у І. Способіна (Москва). Від 1922 – скрипаль в укр. пересув. театрі у...
(01. 01. 1939, с. Чеpнявa Волочис. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл.) – фахівець у галузі інформаційних технологій. Дійсний член НТШ. 1949 емігрував до Австралії. Закін. Аделаїд. університет (1961), здобув ступ. д-pa кібеpнетики в Мaссaчусет. технол. інституті (СШA, 1973). Інж.-дослідник у...
(01. 01. 1939, с. Лука Лохвицького, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 05. 01. 2017, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1993). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Закінчив Київський політехнічний інститут (1966). Відтоді працював в Інституті...
(01. 01. 1937, с. Сабардинка Акмолин. обл., Казахстан) – економіст. Кандидат економічних наук (1968), професор (1997). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Закін. Киргиз. університет (м. Фрунзе, нині Бішкек, 1963). Працював у Інституті автоматики Киргиз. АН (Фрунзе, 1963–75); Міністерстві...
(01. 01. 1953, Київ — 1997, Канада) — фахівець у галузі інформаційних технологій. Доктор технічних наук (1992). Закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації (1975). Працював 1975—77 у Київському кущовому інформаційно-обчислювальному центрі Українського управління цивільної авіації;...
(01. 01. 1922, с. Грищинці, нині Канів. р-ну Черкас. обл. – 26. 02. 1995, смт Олександрівка Кіровогр. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. с.-г. технікум у м. Бобринець (Кіровогр. обл., 1941), Ленінгр. інститут...
(01. 01. 1930, м. Рубцовськ, нині Алтай. краю, РФ) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1973). Закін. Томський політех. інститут (РФ, 1952). Очолював лаб. ядер. реакцій на малих енергіях НДІ ядер. фізики (м. Томськ, 1952–60), каф. фізики Запоріз. маш.-буд. (1960–76) та...
(01. 01. 1919, Київ – 05. 11. 1988, там само) – фахівець у галузі оптичних приладів. Доктор технічних наук (1962), професор (1965). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1970). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1941), Військ.-повітр....
(01. 01. 1931, с. Сушки Гельм’язів., нині Канів. р-ну Черкас. обл. – 21. 10. 1991, Дніпропетровськ) – інженер-металург. Доктор технічних наук (1974), професор (1986). Закін. Дніпроп. металург. інститут (1953). У 1956– 91 працював в Інституті чорної металургії АН УРСР: асист., від 1961 – старший...
(01. 01. 1918, м. Перемишль, нині Польща – 10. 08. 1992, м. Піттсбурґ, шт. Пенсильванія, США) – лікар-стоматолог. Студіював педагогіку, музику й спів у Львові, від 1939 – медицину в Берліні. Закін. Ерланґен. університет (1947). У 1948 емігрував до Буенос-Айреса, отримав дозвіл на дантистичну...
(01. 01. 1949, м. Усть-Каменогорськ, Казахстан) – письменниця. Дружина В. Кордуна. Член НСПУ (1998). Закін. Київський університет (1972). Працювала від 1986 ред. відділу поезії видавництва «Дніпро»; 1996–2007 – ген. дир. Гол. об’єдн. правової інформації та пропаганди правових знань МЮ України....
(01. 01. 1940, с. Хряськ Колків., нині Маневиц. р-ну Волин. обл.) – ґрунтознавець. Доктор біологічних наук (1990), професор (2002). Закін. Одес. університет (1969), де відтоді й працює: від 1996 – завідувач кафедри географії України. 1971–92 – наук. кер. експедиції каф. ґрунтознавства і...
(01. 01. 1950, Харків) – фізик. Доктор фізико-математичних наук (1990). Закін. Харків. університет (1971). Відтоді працював в Інституті радіофізики та електроніки АН УРСР (Харків; від 1987 – старший науковий співробітник). 1993 емігрував. Напрям наук. діяльності – вивчення кінетич. ефектів в...
(01. 01. 1918, с. Алтинівка, нині Кролевец. р-ну Сум. обл. – 09. 09. 1998, м. Єрусалим, Ізраїль) – фахівець у галузі радіоелектроніки. Доктор технічних наук (1972), професор (1974). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. політех. інститут (1940), де 1946–79 й працював: 1973–79...
(псевд. і крипт.: П. Гай, П. Городецький, П. Михайлович, Кооператор, П., П. Г., П-ч та ін.; 20. 12. 1878 (01. 01. 1879) – ?) – поет. Закін. учител. інститут (1906). Співред. київ. г. «Відродження» (1918). Дебютував низкою віршів 1907 у ж. «Рідний край»; друкувався у «Літературно-науковому...
(01. 01. 1948, м. Новосибірськ, РФ — 01. 03. 2009, Київ) — гідробіолог. Доктор біологічних наук (1994). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1972). Відтоді працював у Інституті гідробіології НАНУ (Київ): від 1985 — заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу санітарної...
(01. 01. 1951, с. Яришів Яришівського, нині Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.) — письменник, краєзнавець. Член НСПУ (2019), НСЖУ (2013). Премії «Гранослов» (1993), імені М. Трублаїні (1995), імені В. Забаштанського, «Кришталева вишня» (обидві — 2018), імені В. Вовкодава (2020), імені Я....
(01. 01. 1863, Краків – серпень 1942, Львів) – фізіолог. Доктор медичних наук (1894), професор (1895). Почес. проф. Львів. університету (1935), почес. чл. АН у Кракові (1913). Почес. чл. лікар. т-в у Вільно (1895), у Кракові (1917), віце-президент (1900–01) і президент (1901–02) Львів. лікар....
(01(13). 01. 1884, містечко Свинюхи Луцького пов. Волин. губ., нині с. Привітне Локачин. р-ну Волин. обл. – 1967, м. Курськ, РФ) – педагог, журналіст, видавець, краєзнавець. Брат Костянтина, батько Олега Маригодових. Орден «Знак пошани». Закін. Моск. університет (1908). Відтоді...
(01. 01. 1883, м. Катеринослав, нині Дніпро – 25. 01. 1971, Тернопіль) – диригент, композитор. Навч. музики від 1895. Брав участь у діяльності мандрів. оркестрів (грав на тромбоні, фортепіано, фісгармонії). Закін. Саратов. консерваторію (нині РФ; кл. диригування). Був диригентом і музикантом...
(01. 01. 1892, с. Пляхова Бердичів. пов. Київ. губ., нині Козятин. р-ну Вінн. обл. – 1982) – військовик, хімік. Закін. Софій. духовну школу (Київ, 1906) та 4 кл. Київ. духов. семінарії (1910), навч. на хім. факультеті Київ. політех. інституту (1910–14). З поч. 1-ї світової війни мобілізов. до...
(01. 01. 1947, с. Бродівське Остроз. р-ну Рівнен. обл. – 11. 07. 2013, Київ) – архітектор. Член-кореспондент Укр. академії архітектури (2000). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1971). Відтоді працював архітектором Вінн. філії інституту «Діпроцивільпромбуд»; обіймав посади гол. архітектора...
(Lackovic Croata Ivan; 01. 01. 1932, с. Батинське, Копривниц.-Крижевац. жупанія, Хорватія – 29. 08. 2004, Заґреб) – хорватський графік, живописець і громадсько-політичний діяч. Член Хорват. товариства художників. Депутат Палати жупаній Хорват. парламенту. Працював 1945–68 на пошті. Від 1957 жив у...
(01. 01. 1896, с. Тересва, нині с-ще Тячівського р-ну Закарпатської обл. — 06. 01. 1997, Прага) — громадсько-політичний діяч. Навчався у гімназіях міст Берегове та Мукачево (нині обидва — Закарпатської обл.), 1918 здобув докторат із права у Будапештському університеті. Працював у органах місцевої...
(01. 01. 1954, с. Гордіївка Брян. обл., РФ) – економіст. Дружина А. Гойчука. Доктор економічних наук (2005). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1976). Працювала в Києві у Респ. інформ.-обчислюв. центрі Міністерства заготівель УРСР (1976–78); Інституті аграр. економіки УААН (1981–94); від 1994 – у...
(01. 01. 1931, с. Саверці Попільнянського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 28. 07. 1991, Харків) — фізик. Доктор технічних наук (1988). Закінчив Харківський університет (1958). Відтоді працював у Харківському фізико-технічному інституті: 1988—91 — завідувач лабораторії металознавства і...
(01. 01. 1929, с. Ісаєве, нині Микол. р-ну Одес. обл.) – лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1987), професор (1988). Закін. Одес. мед. інститут (1952), де відтоді й працює (нині університет): організував і очолював (від 1978) каф. терапії факультету підвищення кваліфікації лікарів, професор...
(01. 01. 1965, м. Мурманськ, РФ) — радіоастроном. Доктор фізико-математичних наук (2010). Державна премія України в галузі науки і техніки (2018), премія імені С. Брауде НАНУ (2024). Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (1987). Від 1991 працює у Радіоастрономічному інституті НАНУ...
(01. 01. 1914, Київ — 01. 01. 1987, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1965). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1933). Працював у Київському технологічному інституті та Київському політехнічному інституті; від 1948 — у Київському університеті імені Т....
(01. 01. 1919, м. Перемишль, нині Польща – 06. 03. 2007, м. Арлінґтон, шт. Техас, США) – лікар-стоматолог. Вивчала германістику у Львів. університеті (1937–39). На поч. 2-ї світової війни переїхала до Кракова, згодом – у Берлін, де розпочала стоматол. студії, закін. Університет ім....
(01. 01. 1948, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі промислової теплоенергетики та металургійної теплотехніки. Доктор технічних наук (1994), професор (2001). Закін. Дніпроп. металург. інститут (1972), де відтоді й працює (нині Нац. металург. академія України): від 1995 – професор кафедри пром....
(01. 01. 1976, Київ) – літературознавець, поетеса. Дочка Г. Сімахіної. Доктор філологічних наук (2010), професор (2013). Член НСПУ (2015). Закін. Нац. університет «Києво-Могилян. академія» (1998) та Нац. пед. університет (Київ, 2017). Від 1998 працює у Нац. університеті харч. технологій (Київ):...
(01. 01. 1951, с. Чехівка Чорнобаїв. р-ну, нині Черкас. обл.) – режисер. Брат В. Ілляшенка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Закін. Київ. інститут культури (1972; викл. Б. Мешкіс, В. Ткаченко), інститут театр. мистецтва (1980; викл. С. Сміян, В. Судьїн). 1980–87 – реж., 1987–2002 – гол....
(01. 01. 1951, с. Бада Читин. обл., РФ) – геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1990), професор (2007). Закін. Львівський університет (1973). Відтоді працював у НВО «Термоприлад»; 1975–2000 – в Інституті геології та геохімії горючих копалин НАНУ (обидва – Львів): 1991–97 – завідувач відділу...
(01. 01. 1951, м. Спаськ-Дальній Примор. краю, РФ – 26. 05. 2013, Чернівці) – художниця декоративного ткацтва. Дружина В. Михайленка. Обл. премія ім. Г. Гараса (2009). Член НСХУ (1992). Закін. худож.-графіч. факультет Хабаров. пед. інституту (РФ, 1973; викл. Є. Вольгушев, Є. Фентисов). Відтоді –...
(01. 01. 1951, с. Вільхове Ульянов. р-ну Кіровогр. обл.) – художниця монументального та декоративно-ужиткового мистецтва. Дружина В. Рудакова. Член НСХУ (1993). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1974; викл. М. Безпальків, М. Токар). Працювала в Одесі...
(01. 01. 1951, Ворошиловград, нині Луганськ — 22. 11. 2024, Київ) — фахівець у галузі теплофізичного приладобудування. Доктор технічних наук (2016). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004), премія імені Г. Проскури НАНУ (2016). Закінчив Київський технологічний інститут харчової...
(01. 01. 1951, с. Колгоспівка Петриківського р-ну, нині Іванівка Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 23. 03. 2001, там само) — художниця петриківського розпису. Мати Ліани і Тетяни Склярів. Членкиня НСХУ (1994). Освіта середня. Основам петриківського розпису навчалася у В. Соколенка та Ф....
(01. 01. 1951, с. Городниця Городенків. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – економіст. Доктор економічних наук (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Кам’янець-Поділ. с.-г. інститут (Хмельн. обл., 1979), Терноп. академію нар. господарства (1999). Працював на підприємствах АПК і...
(01. 01. 1951, м. Старобільськ Ворошиловгр., нині Луган. обл. – 03. 04. 2011, Луганськ) – актор. Заслужений артист України (2009). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1976; курс Д. Франька). Відтоді працював у Микол. рос. драм. театрі ім. В. Чкалова; від 1986 – у Луган. укр. муз.-драм....
(01. 01. 1951, с. Борівське, нині смт Сіверськодонецької міськради Луганської обл.) – легкоатлетка (біг). Майстер спорту міжнародного класу Закінчила Одеський технологічний інститут харчової промисловості (1977). Чемпіонка (1974–75), срібна призерка (1972) чемпіонатів СРСР на дистанції 800 м....
(01. 01. 1951, Харків) – фахівець у галузі автоматичного керування. Син М. Любчика. Доктор технічних наук (1996), професор (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (1997). Закін. Харків. політех. інститут (1973), де від 1980 й працює (нині Нац. тех. університет «Харків. політех....
(01. 01. 1951, смт Сокиряни, нині місто Чернів. обл. – 04. 06. 2009, Київ) – фахівець у галузі харчових технологій. Доктор технічних наук (1991), професор (1995). Закін. Київ. технол. інститут харчової промисловості (1973). Відтоді працював в Інституті колоїд. хімії та хімії води, від 1978 – в...
(01. 01. 1951, с. Яришів Яришівського, нині Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.) — письменник, краєзнавець. Член НСПУ (2019), НСЖУ (2013). Премії «Гранослов» (1993), імені М. Трублаїні (1995), імені В. Забаштанського, «Кришталева вишня» (обидві — 2018), імені В. Вовкодава (2020), імені Я....
(01. 01. 1926, с. Мар’янське, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 27. 09. 2005, м. Ялта, АР Крим) – бандурист, педагог, дослідник кобзарства Криму й Кубані. Чоловік Н. Нирко. Заслужений працівник культури України (1993). Учасник 2-ї світової війни. Гри на гітарі та мандоліні навч. у Л....
(01. 01. 1926, с. Бановка Кустанай. обл., нині Казахстан – 27. 05. 2005, Миколаїв) – живописець. Член НСХУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ташкент. художнє училище (1952; викл. П. Ган, О. Татевосян). Відтоді працював викл. рисунку Каракалпац. пед. училища (м. Чимбай, Узбекистан); від...
(Дубинин Михаил Михайлович; 19. 12. 1900(01. 01. 1901), Москва – 13. 07. 1993, там само) – російський фізико-хімік. Академік РАН (1943). Сталінcька премія (1942, 1950). Герой Соц. Праці (1969). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище (1921), де до 1932 й працював. Відтоді до 1949...
(20. 12. 1900(01. 01. 1901), с. Підлісці Кременец. пов. Волин. губ., нині Кременец. р-ну Терноп. обл. – 03. 03. 1991, Москва) – графік. Дочка О. Жолткевича. Член Асоц. художників-графіків (1926). Навч. у Вищому худож.-тех. інституті у Москві (1929–30; викл. М. Купріянов, В. Фаворський)....
(25. 08. 1862, Полтав. губ. – 01. 01. 1933, Париж) – дипломат. Орден Почес. легіону (1903). Закін. Олександрів. ліцей (С.-Петербург). Працював від 1890 2-м секр. дипломат. місії у Пекіні; від 1894 – секр. місії у Ріо-де-Жанейро; від 1896 – у Лісабоні; від 1899 – у Квантун. обл. (Росія, нині у...
(16(29). 08. 1903, с. Суходіл Глухівського пов. Чернігівської губ., нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — 01. 01. 1988, Москва) — педагог. Доктор педагогічних наук (1964), професор (1970), академік АПН СРСР (1968). Закінчив Глухівський ІНО (нині Сумська обл., 1923). Учителював у Глухові. Від 1931...
(20. 10. 1913, с. Малоянісоль Маріуп. пов. Катеринослав. губ., нині Нікол. р-ну Донец. обл. – 01. 01. 1991, Київ) – лікар-імунолог, епідеміолог. Доктор біологічних наук (1960), професор (1961). Закін. Дніпроп. мед. інститут (нині Дніпро, 1936). Відтоді працював н. с. Дніпроп. сан.-бактеріол....
(04(17). 06. 1900, містечко Кагарлик, нині місто Київ. обл. – 01. 01. 1965, Харків) – актор. Народний артист УРСР (1954). Навч. 1922–25 у Київ. муз.-драм. інституті (викл. Г. Ігнатович, Лесь Курбас). Працював 1923–65 у Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка. Знімався у кіно. К. – актор...
(12(25). 12. 1910, с. Ізрайлівка, нині Устинів. р-ну Кіровогр. обл. – 01. 01. 1990, Дніпропетровськ) – вчений-агроном. Доктор сільськогосподарських наук (1968), професор (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. с.-г. інститут (1933). Працював агрономом (1933– 39). Від 1946 – в Укр. НДІ...
(Башкиров Алексей Степанович; 19(31). 07. 1885, м. Кукмор Казан. губ., Росія – 01. 01. 1963, Москва) – російський археолог. Доктор історичних наук Закін. одночасно С.-Петербур. університет і Археол. інститут (1913). Н. с. Руського Археол. інституту в Константинополі (трирічне відрядження до...
(29. 08. 1934, с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Одеської, нині Миколаївської обл. — 01. 01. 1996, Одеса) — поет. Член СПУ (1983). Закінчив Одеський університет (1957). Учителював, працював у редакції районної газети на Житомирщині, у багатотиражній газеті Одеського політехнічного інституту,...
(29. 05. 1853, Поділ. губ. – 01. 01. 1914, Берлін, похов. у с. Файславіце, нині Люблін. воєводства, Польща) – лікар-терапевт. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1876). Працював лікарем. Від 1879 удосконалював знання у клініках Європи (Страсбурґ, Париж, Відень, Берлін, Лондон). 1884...
(Michalowski Kazimierz Jozef; 14. 12. 1901, Тернопіль – 01. 01. 1981, Варшава) – польський археолог. Доктор габіліт. (1931), професор (1933). Закін. Терноп. г-зію, 1926 здобув докторат у Львів. університеті, де й працював: 1929–33 – приват-доцент кафедри класич. археології; 1931–72 – засн. і...
(26. 02. 1874, станиця Канеловська, нині Краснодар. краю, РФ – 01. 01. 1960, м. Санкт-Ґаллен, Швейцарія) – військовик. Генерал-хорунжий. Закін. Київ. піхотне юнкер. училище (1894), Микол. академію Генштабу (1906). У 1908–14 перебував на штаб. посадах у Кавказ., Київ. і Приамур. військ. округах....
(27. 10. 1908, с. Засулля Роменського пов. Полтавської губ., нині у складі м. Ромни Сумської обл. — 01. 01. 1991, Київ) — шрифтознавець, графік. Кандидат технічних наук (1956). Закінчив Київський художній інститут (1929; викладач В. Касіян), де від 1947 викладав, Московський поліграфічний інститут...
(22. 10. 1932, м. Городенка, нині Івано-Фр. обл. – 01. 01. 2010, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – громадський діяч. Чоловік І. Куровицької. Під час 2-ї світової війни разом із родиною виїхав до Німеччини, після її завершення – до США. Служив у амер. армії, брав участь...
(18. 10. 1909, містечко Ічня, нині місто Черніг. обл. – 01. 01. 1975, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – військовик. Батько О. Негоди. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник боїв побл. оз. Хасан (1938) і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1931. Закін. курси...
(07. 11. 1890, м. Гомель, нині Білорусь – 01. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик. Закін. Петрогр. університет (нині С.-Петербург, 1915), де й працював приват-доцент; 1918–20 – проф. Катеринослав. (нині Дніпроп.) університету; 1920–23 – ректор, 1923–28 – проректор, водночас професор...
(26. 05. 1880 – 01. 01. 1946, Париж) – військовик. Контр-адмірал (1919). Закін. Мор. корпус (1899) і воєнно-мор. відділ. Микол. академії Генштабу (1911) у С.-Петербурзі. Під час рос.-япон. війни 1904–05 брав участь в обороні м. Порт-Артур (нині м. Люйшунь, Китай). Від 1906 – у Мор. корпусі; від...
(07. 02. 1909, с-ще Кам’янське, нині місто Дніпроп. обл. – 01. 01. 1944, похов. у с. Букварка, нині Кропивниц. р-ну Кіровогр. обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Працював пом. машиніста. В армії від 1929....
(06. 07. 1929, Одеса – 01. 01. 2009, м. Брест, Білорусь) – актор, режисер. Заслужений артист Білоруської РСР (1963). Закін. Одес. театр. училище (1950), режисер. лаб. при Моск. театрі ім. В. Маяковського (1975). Працював в Одес. і Львів. театрах рад. армії (1950–55). Від 1955 – актор і реж....
(07. 06. 1938, м. Жмеринка Вінницької обл. — 01. 01. 2007, Київ) — лікар-нейрохірург. Доктор медичних наук (1987), професор (2000). Закінчив Київський медичний інститут (1961). Відтоді працював в Інституті нейрохірургії АМНУ (Київ; з перервами): 1989—2000 — завідувач науково-організаційного...
(01. 01. 1914, Київ — 01. 01. 1987, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1965). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1933). Працював у Київському технологічному інституті та Київському політехнічному інституті; від 1948 — у Київському університеті імені Т....
(07. 11. 1929, с. Понінка, нині смт Полон. р-ну Хмельн. обл. – 01. 01. 2003, Харків) – матеріалознавець. Доктор технічних наук (1990). Закін. Урал. політех. інститут (1951; м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ). Працював 1952–54 на виробництві. 1954–2002 – в Укр. НДІ вогнетривів (Харків):...
(Gliński Kazimierz; 13. 06. 1850, с. Василівка, нині Фастів. р-ну Київ. обл. – 01. 01. 1920, містечко Наленчув, нині Люблін. воєводства, Польща) – польський письменник. Закін. гімназію у м. Бердичів (нині Житомир. обл.; 1868). Навч. у Яґеллон. університеті (Краків, 1868–69). У 1870–82 працював...
(10. 10. 1922, с. Запілля, нині Лугин. р-ну Житомир. обл. – 01. 01. 1944, похов. у брат. могилі в м. Світлогорськ Гомел. обл., Білорусь) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Працював на маш.-буд. заводі у Сумах. В...
(? — 05. 05. 2026) — рятувальник. Підполковник. Герой України (2025). Орден «За мужність» 3-го (2023) та 2-го (2024) ступенів. Здобув вищу освіту за спеціальністю «цивільна, промислова безпека та охорона праці» (2007), від вересня 2025 поглиблює знання у Кременчуцькому університеті (Полтавська...
(28. 08. 1937, с. Убині, нині Кам’янсько-Бузького р-ну Львівської обл. — 04 .05. 2026) – фахівець у галузі поліграфічного виробництва. Кандидат технічних наук (1977), професор (1995). Дійсний член НТШ (1998). Закінчив Український поліграфічний інститут (Львів, 1964). Працював в Українському...
(02. 01. 1937, с. Інгулка Баштанського р-ну, нині Миколаївської обл. – 02. 05. 2026) – лікар-хірург. Кандидат медичних наук (1975), професор (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (1997, 2004). Закінчив Київський медичний інститут (1960). Працював лікарем. Від 1974 – у...
(22. 05. 1945, с. Осій, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 01. 01. 2016, с. Ільниця Іршавського, нині Хустського р-ну) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1986). Премії імені Д. Ієша (1994), імені О. Духновича (1998). Закінчив відділення французької філології Ужгородського університету...
(03. 03. 1917, с. Сергєєвка, нині Воронез. обл., РФ – 01. 01. 1996, Харків) – лікар-уролог. Батько В. Клепікова. Доктор медичних наук (1967), професор (1968). Заслужений діяч науки УРСР (1977). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Воронез. мед. інститут (1941). Від 1946 працював у...
(09. 10. 1934, м. Свободний Амурської обл., РФ — 01. 01. 1996, Київ) — філософ. Дружина М. Шудрі, мати Н. Сидоренко. Доктор філософських наук (1983). Закінчила Київський університет (1956). Працювала у редакціях газет «Колективна праця» (м. Кам’янка Черкаської обл., 1956—57), «Київський...
(29. 08. 1934, с. Чаусове Друге Первомайського р-ну Одеської, нині Миколаївської обл. — 01. 01. 1996, Одеса) — поет. Член СПУ (1983). Закінчив Одеський університет (1957). Учителював, працював у редакції районної газети на Житомирщині, у багатотиражній газеті Одеського політехнічного інституту,...
1 січня 1939 вона мала 31 дійс. чл. і 8 чл.-кор., то в лютому 1939 обрано ще 29 дійс. чл. і 60 чл.-кор....
1 січня 1995 нагородж. бл. 780,1 тис. осіб). Місто лежить на Пн. України (50,5° пн. ш. і 30,6° сх. д....
1 січня 2016 – 758 398 і 728 350 осіб. Нині бл. 35 % львів’ян є парафіянами УГКЦ, 11 % – УАПЦ, 9 % – УПЦ КП, 6 % – РКЦ....
1 січня 1957 увійшла до складу тодішньої ФРН. Грошова одиниця – євро. Державна мова – німецька. У Н. існує багато регіональних діалектів, офіційно визнано данську, північнофризьку, затерландську фризьку, ромську, нижньонімецьку (нижньосаксонську), верхньо- і нижньолужицьку мови (див....
1 січня 1927) голова ЦКНМ П. Буценко сформулював підходи до вирішення «рос. питання»: «Ми повинні будемо піти по лінії оформлення та виділення російських адміністративно-територіальних одиниць: районів, сіл, селищ міського типу і, мабуть, районів в окремих містах, російських районних рад у містах, де є російські робітничі квартали, де працюють російські робітники, – для того щоб можна було краще обслуговувати, підійти впритул до потреб, інтересів російського населення, російських пролетарів у наших пролетарських центрах»....
1 січня 1923 у Донец. губ. розпочалася передбачена планом Наркомосу українізація, внаслідок якої лише 1924 кількість україномов....
1 січня 2014 чисельність наяв. насел. становила 2 239 473, на 1 січня 2015 – 2 220 151, на 1 січня 2016 – 2 205 389 (5,2 % від заг....
1 січня 2016 кількість насел. становила 2 534 174 особи (5,9 % від заг. чисельності насел. України; 5-е м....
1 січня 1933 Й. Сталін надіслав у Харків кер. УСРР новорічну телеграму, оформлену як постанова ЦК ВКП(б): «Предложить ЦК КП(б)У и СНК УССР широко оповестить через сельсоветы колхозы, колхозников и трудящихся единоличников, что: а) те из них, которые добровольно сдают государству ранее расхищенный и скрытый хлеб, не будут подвергаться репрессиям; б) в отношении колхозников, колхозов и единоличников, упорно продолжающих укрывать расхищенный и скрытый от учета хлеб, будут применяться строжайшие меры взыскания, предусмотренные постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1932 г....
1 січня 2000 року було 397,7 тисяч гектарів, із них 363,3 тисячі – орних земель, 26,4 тисячі – багаторічні насадження (сади та виноградники)....
1 січня 2010 поголів’я великої рогатої худоби становило 115,1 тис. голів (95,9 % до відповід. дати 2008; корів – 63,1 тис....
1 січня 2013 чисельність наяв. насел. становила 1 173 481, на 1 січня 2015 – 1 164 342, на 1 січня 2017 – 1 150 126 (з них міського – 68,35 %, сільс....
1 січня 2022 — 1 352 283 особи (міських жителів — 62,7 %, сільських — 37,3 %). До завершення реформи децентралізації, що тривала у 2-й пол....
1 січня 2013 чисельність насел. становила 496 188, на 1 січня 2015 – 494 763, на 1 січня 2017 – 490 762 особи; за інформацією Гол....
1 січня 2021 – 2 368 107 осіб (густота 71,05 осіб/км2). До завершення реформи децентралізації, що тривала у 2-й пол....
1 січня 1919 опубл. Закон «Про державну мову в УНР». На його впровадження 24 січня 1919 видано наказ Міністра освіти, яким надано право національно розмежов....
1 січня 2021 – 1 015 826 осіб. Проживають переважно українці (станом на 2001 – 61,6 %), значну частку становлять росіяни (29 %), є представники понад 130-ти інших національностей, зокрема болгари – 1,7 %, євреї – 1,2 %, молдовани – 0,7 %, білоруси – 0,6 %, вірмени – 0,4 %....
1 січня 2017 року кількість мешканців становила відповідно 470 968 і 449 498 осіб. Станом на 2018, у місті – понад 70 % грецького населення у Донецькій області та близько 60 % в Україні....
1 січня 2016 чисельність наяв. насел. у Луган. міськраді становила 440 695 осіб, з них у Л. – 414 509, в Олександрівську – 6544, Катеринівці – 16 665, Зразковому та Тепличному – 2977 осіб....
1 січня 2001 в Україні налічувалося 17 667 культових споруд, з них у власність реліг. громадам та організаціям державою передано 5822; знаходяться у їх користуванні – 5042 (з них 344 використовуються почергово), за 10 р....
1 січня 1941. У серпні розпочали Е. худоби з Лівобережжя. До 10 вересня 1941 із Полтав., Черніг., Сум....
1 січня 2019 – 69 046 осіб. Н. є одним із головних транспортних вузлів регіону. Проходять автомобільні шляхи Чернігів–Н....
1 січня 2022 у цінах 2015—21). Основу природно-ресурсного комплексу держави складають багаті земельні та мінеральні ресурси, на частку яких припадає близько 3/4 інтегрального П....
1 січня 1912. За цей строк сотні етносів, які мешкали на тер. Китаю, злилися в єдиний народ, який створив власну цивілізацію, що успішно конкурує з ін....
1 січня 2013 обсяги прямих інвестицій з К. становили 421,5 тис. дол. США. Загалом гол. співпраця України з К....
1 січня 2016 чисельність наяв. насел. у Макіїв. міськраді становила 384 835, з них у М. – 347 227 осіб....
1 січня 2021 проживали 228 829 осіб, з них у Обухові – 33 443, м. Васильків – 37 310, Українці – 16 276, м....
1 січня 2017 мешкали 154 992 особи. 1991 засн. караїм. товариство, 1992 – товариства греків «Еллада» та німців «Відергербурт», чеське товариство «Богемія», 1993 – товариство корейців України, регіон....
1 січня 1840 архіт. збірка містила 338 моделей, 13 інструментів, 4957 аркушів креслень. 1843–61 теорію та історію цивіл....
1 січня 2020 – 55 790 осіб; переважно українці. Міські автобусні пасажирські перевезення здійснюють на 11-ти маршрутах....
1 січня 1933. На відміну від переваж. більшості експертів, які здійснювали оцінку людських втрат, він відмовився від використання даних перепису 1926 (ймовірно вважав їх знеціненими впливом катаклізмів 1927–31 на демогр....
1 січня наступ. року. Марочні вина виготовляють за індивідуальними для кожної марки технологіями з певних сортів винограду, який вирощено у суворо регламентов....
1 січня 2020 Н. офіційно припинили використання назви Голландія, що вживалася раніше для позначення держави....
1 січня 1950 рад. органи держ. безпеки зареєстрували 4 крайові, 13 окруж., 33 надрай., 122 рай. проводи, 404 окремі групи, 144 «легал....
1 січня 2022 — 101 430 осіб. Історичні місцевості: мікрорайони — Центральний, Городище, Дніпровський-1, Дніпровський-2, Західний, Лиманський, Новобудівний, Підворки, Приточилівка, Травневий (с-ще Хіммаш); житловий масив Новий; промисловий р-н Будбаза; с-ща — імені 18 вересня, Механічний завод (ПМЗ), Залізничників, 40 років Жовтня, Соснівка, Хутори, Шахтобудівників....
1 січня, хоча в народі вона прищепилася значно пізніше. У феодальних містах прихід календарного Нового року урочисто зустрічали цехові ремісники....
1 січня відповід. року): 1935 – 57 тис. 568, 1937 – 47 тис. 657, 1939 – 42 тис. 690, 1941 – 58 тис. 396, 1945 – 38 тис....
1 січня. У 1 ст. в літ. колах поширилася неофіц. ера «від заснування Риму» (21 квітня 754 до н. е.). 325 Юліан....
1 січня відповід. року. Особу вважають такою, яка відповідає ознаці участі у політ. житті, якщо вона: є Президентом України, Головою ВР України, першим заст....
1 січня 2021 проживала 1 382 541 особа, з них у містах і смт – 1 190 053 особи (в Одесі – 1 015 826); переважно українці, а також росіяни, молдовани, болгари, вірмени, білоруси, ґаґаузи, цигани, німці та ін....
1 січня 2000 запроваджено спец. екон. зону «Інтерпорт Ковель» на 20 р. Геоструктурну основу території складають кілька тектоніч....
1 січня 2020 – 53 916 осіб; переважно українці. До поч. адм.-територ. реформи в Україні (станом на 2015) входили міська, селищна та 31 сільс....
1 січня 2019 – 44 370 осіб; переважно українці. 2020 Н.-В. р. укрупнено шляхом приєднання насел. пунктів Баранів....
1 січня 1898 до 31 грудня 1899. Л., 1900; Справозданє з діяльності Товариства «Просвіта» за час від 1 січня 1900 до 31 грудня 1901....
1 січня 1801 італ. астроном Дж. Піацці помітив, що одна з них змінила положення щодо поперед. ночі, і вже третьої ночі стало зрозуміло, що це небесне тіло належить Соняч....
1 січня 2019 – 13 031 особа. Є проміжна залізнична станція Конотоп. дирекції Пд.-Зх. залізниці на дільниці Терещенська–Семенівка....
1 січня 1968 парк металорізал. верстатів в Україні становив 434,1 тис., ковал.-прес. устаткування – 88,9 тис....
1 січня 1928 рад. мор. сили Чорного моря складалися з 1-го легкого крейсера («Червона Україна»), 4-х есмінців, 5-ти підвод....
1 січня 2017 було 23 с.-г. підприємства, які займаються рослинництвом, картоплярством, вирощуванням грибів, фруктів, ягід, тваринництвом, птахівництвом....
1 січня 2014 офіційно зареєстровано 2 спіл. підприємства з обсягом прямих кувейт. інвестицій 0,1 млн дол....
1 січня 2017 – 40 195 осіб; переважно українці. Залізнична станція. Проходять автошляхи Пирятин–Гребінка, М....
1 січня 2019 – 47 720 осіб; переважно українці. 2020 Н. р. був ліквідований. У тому ж році Ковалів. об’єднану територіал....
1 січня 2020 – 109 122 особи. На тер. міста – залізнична станція, автовокзал, Нікопольський річковий порт і пристань....
1 січня 2017 – 35 921 особа; переважно українці. У р-ні – м. Мена, смт Березна, Макошине та 53 сільс....
1 січня 2020 – 39 968 осіб. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1,7 тис. км2, належали Новоукр....
1 січня 1941 тут проживало 212 878 осіб. Від 14 серпня 1941 до 22 лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією....
1 січня 2019 – 115 011 осіб; переважно українці. У складі р-ну – м. Надвірна, смт Битків і 32 сільс. насел....
1 січня 2017 – 54 517 осіб; переважно українці. У складі М. р. – смт Маневичі та Колки, 69 сільс....
1 січня 2020 – 71 613 осіб; переважно українці. 2016 с. Дніпрельстан перейменували на Затишне, с-ще Видвиженець – на Миролюбівка, с....
1 січня 2020 — 27 019 осіб. 2016 с. Жовтневе перейменовано на Студеники, с. Леніне — на Довга Гребля, с....
1 січня 1944 на тер. Маньківщини був поранений Герой Радянського Союзу П. Свєчников (через 5 днів помер, похов....
1 січня 2000 свердловина 3-Новосхідниця видала 730 тис. т нафти, що є найкращим показником на одну свердловину в Зх....
1 січня 1919 – Білорус. Соціаліст. Рад. Респ. зі столицею у М. 10 січня 1919 війська Червоної армії захопили місто, 8 серпня того ж року його окупували польс....
1 січня 2020 – 38 879 осіб; переважно українці. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1943 км2, до нього належали Червоногригорів....
1 січня 2021 – 47 216 осіб. Проходять автомобіл. шляхи нац. значення: Суми–Харків і Бєлгород–Лохвиця....
1 січня 2021 – 77 303 особи. Мікрорайони: Центральний, Старе місто, Покровський, Північно-східний, 14-й, 15-й, Перемозький, Байдаківський, Південно-західний, Південно-східний, Заводський, Новопилипівський....
1 січня 1971. Складався зі 173-х статей, об’єднаних у 28 глав та 11 розділів («Загальні положення», «Землі сільськогосподарського призначення», «Землі населених пунктів», «Землі промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення», «Землі державного лісового фонду», «Землі державного водного фонду», «Землі державного запасу», «Державний земельний кадастр», «Державний землеустрій», «Вирішення земельних спорів», «Відповідальність за порушення земельного законодавства»)....
1 січня 2017 мешкали 49 434 особи. У складі р-ну – смт Мирне та 66 сільс. насел. пунктів. Лежить на Причорноморській низовині....
1 січня 1921 року, голова Ради народних комісарів УСРР Х. Раковський підписав 14 грудня 1920 року. У ньому вказувалося, що продовольство для робітників, службовців та інших жителів міст, які мали право на постачання з Народного комісаріату продовольства, повинно виділятися безкоштовно....
1 січня 2019 – 27 460 осіб; переважно українці. 2020 Н. р. ліквідували, а Новоушиц. громаду (853 км2, 26 983 особи) зарахували до Кам’янець-Поділ....
1 січня 2019 – 11 662 особи; переважно українці. Залізнична станція (відкрита 1899). Проходять автомобіл....
1 січня 1919 проголошено Білорус. РСР, яка 1922 увійшла до складу СРСР. За Ризьким договором 1921 Зх....
1 січня 2020 – 45 422 особи. Внутрішньо- та міжміські пасажир. перевезення здійснюють маршрут. автотранспортом....
1 січня 2021 – 15 195 осіб; переважно українці. Міста-побратими: Берунь (від 2005), Сандомир (від 2007), Гнєв (від 2017; усі – Польща), Моравський Берунь (від 2014; Чехія)....
1 січня 2022 – 3032 особи; переважно українці. На східній околиці колишнього олицького передмістя Дворець виявлено енеолітичну пам’ятку (4–3 тис....
1 січня 2009 припинив постачання газу в Україну єдиний його постачальник – рос. «Газпром», що зумовило також перебої з його транзитом через Україну до країн Європи....
1 січня 1942, яку підписали представники 26-ти держав. Документ стосувався післявоєн. організації світу та програми об’єднання зусиль у боротьбі проти країн, що розв’язали 2-у світ....
1 січня 2020 — 26 723 особи. 2016 с. Котовець перейменували на Дачне, с. Тельмана — на Шахтарське. У 2-й половині 2010-х рр....
1 січня 2001 на підприємстві працюють бл. 7 тис. співроб. Прагнучи досягти макс. ефекту від новіт. техпроцесів, фахівці АНТК постійно розширюють сферу їхнього застосування....
1 січня 2019 – 12 689 осіб; переважно українці, а також росіяни та білоруси. У складі Н.-С. р. (на поч....
1 січня 2018 – 56 881 особа. У складі р-ну – міста Мостиська та Судова Вишня і 110 сіл (з них найдавніші: Черневе, вперше згадується у писем....
1 січня 2019 – 26 246 осіб. 2020 Н. р. укрупнено шляхом приєднання насел. пунктів Бахмац., Бобровиц., Борзнян....
1 січня 2022 — 69 256 осіб). П. знаходиться у південній частині Поділля, при впадінні р. Синюха в Південний Буг, за 180 км від Миколаєва....
1 січня 2013 в країні функціонували 1233 мусульман. реліг. громади. Більшість мусульман України проживають у регіонах, які 2014 зазнали агресії з боку Росії (АР Крим, Донбас)....
1 січня 2017 – 31 442 осіб; переважно українці, є росіяни, білоруси, вірмени, молдовани. У М. р. – смт Комишня та Ромодан, 96 сільс....
1 січня 2013 закаталогізовано 631 короткоперіодичну комету, з яких 278 мають постійні номери (1Р – комета Галлея, 9Р – комета Темпеля, 19Р – комета Бореллі, 67Р – комета Чурюмова–Герасименко, 81Р – комета Вільда, 103Р – комета Гартлі, 278Р – комета Мак-Нота)....
1 січня 2017 – 11 835 осіб; переважно українці, є росіяни (4,5 %) і білоруси (0,9 %). Залізнична станція лінії Бахмач–Гомель Пд....
1 січня 2020 — 37 740 осіб; переважно українці. У 2-й половині 2010-х рр. у складі П. р. (918 км2) — 2 міські та 27 сільських рад, що об’єднували міста Перемишляни і Бібрка та 87 сільських населених пунктів....
1 січня 2023 відомо про 28 486 П. н. с. у 51-й країні світу, найбільше — у Польщі (7280), Нідерландах (5066), Франції (4255), Україні (2707)....
1 січня 2020 – 27 749 осіб; переважно українці. У серед. 2010-х рр. пл. Н. р. становила 1151 км2, входили Носів....
1 січня 2016 чисельність молодих людей віком 14–34 р. в Україні становила 11 829 350 осіб. У 2011–16 чисельність М....
1 січня 2015 – 8674 особи (переважно українці). Мікрорайони: Місто (центр), Замчисько (у пн.-сх. частині на лівому крутозламі Соба, де у 17 ст....
1 січня 2017 – 63 180 осіб; переважно українці (понад 97 %), є росіяни, білоруси, євреї. Нині у складі М....
1 січня 2018 – 100 460 осіб. У складі р-ну – смт Кольчине та Чинадійове і 86 сіл (найбільша кількість з усіх р-нів Закарпаття; див....
1 січня 2021 – 13 927 осіб. Функціонально існує розподіл на Старе місто, Новий район, пром. і курортну зони....
1 січня 1926 проживали 38 664 особи. Від серед. червня до вересня 1930 – у складі Сум. округи; від лютого до серед....
1 січня 2014 чисельність наяв. насел. становила 83 838, а на 1 січня 2017 – 81 890 осіб. У зв’язку з військ....